Реферати українською » Экология » Ландшафтно-екологічна основа Києва


Реферат Ландшафтно-екологічна основа Києва

видузосередженіпереважно упівнічнійправобережній (Оболонь) тапівденнійлівобережній (Березняки, Осокорки)частинах Києва.

У заплавахмалихрічок Либіді, Нивки,Сирецькогострумка,Глибочиці таіншихпоширені урочищанизиннихслабохвилястих заплав, >складеніпісками зпрошаркамисуглинків й торфу, із >дерновимиглейовими, щопідстеляються торфом,лучними йболотними,піщаними ісупіщанимиґрунтами,сформованими подвологотравно-болотноюрослинністю тавільшняками.

>АкваторіяДніпра й його приплив >займає 5,6% територїМіста. Урайоні Києва – від гирлаДесни й доТрипілля – Дніпроутворив рядостровів,серед нихєдоситьзначніВенеціанський,Труханів,Долобецький таінші.Вонивиникли порівняно недавно (>близько 200 років тому). Так,наприклад,Труханівострівкількастоліть тому бувпіщанимпівостровом, щовідокремлювавтечіюДніпра від гирла р.Почайни, Якапротікала Подолом.

>Проведенийаналізландшафтноїструктури територї Києва показавши, що вонаєдоситьскладною ймозаїчною. Умежах територїмістаіснуєпевнарівновагаміж урочищамиландшафтівмішано-лісового типу (39,8% територї) та урочищамиландшафтівшироколистяно-лісового типу (39,4% територї).Межаміж нимимаєскладний характер – урочищаландшафтівшироколистяно-лісового типувклинюютьсясмугою направобережжі ізпівдня до центруміста.Урочищаландшафтівмішано-лісового типупоширені вобохчастинах. НаПравобережжі смердотізаймаютьпівнічно-західну йпівнічнучастини Києва, наЛівобережжі –північно-східну,східну йчастковопівденно-східну.

>Урочищазаплавнихландшафтів (15,2% територїміста)меридіональнопростягаються зпівночі напівдень через центр Києва.Урочищарівнинрізнихгіпсометричнихрівнів всіхназванихвищетипівландшафтівзаймають 57,1%всієї територї.Схилові урочищапоширені на 25,5%дослідженої територї.Урочищаднищ балок таяріврозповсюджені на 2,9%вивченої територї,западини на 2,7%.АкваторіяДніпразаймає 5,6%дослідженої територї.

2.3Містобудівельнеосвоєнняландшафтноїоснови Києва:етапи татенденції

>Археологічні таісторичніданісвідчать, щобільшістьдавньоруських міствиникли у центрахгустозаселенихземлеробськихрегіонів.Первинною йхарактерноюособливістю міст бувконцентрація вонифеодальноїверхівки (>князів, бояр,багатихдружинників,вищихрелігійнихосіб тощо),основнихземлевласників,тіснопов'язаних зсільськогосподарськимоточеннямміста. Наранніхетапахцейзв'язокреалізувався через доляміського й державногокерівництва уцентралізованомувідчуженні (>збірданини) йперерозподілірізноманітнихпродуктів,переважносільськогосподарських [31].

як показалиісторико-ландшафтнідослідження,починаючи знеоліту, колипанівноюгалуззюгосподарства сталоземлеробство,освоєнню управобережнійпівнічнійчастиніСередньогоПридніпров'япідлягали,головним чином,ландшафтилісостепового типу.Найбільшугосподарськувартість малі територїзіскладноюландшафтноюструктурою,найбільшсприятливою для комплексногогосподарства, щоспостерігається умісці контактуландшафтівлісостепового типу з ландшафтамиполіського типу тазаплавами.Місця дляпоселень такимоптимальнихтериторійобиралися зурахуваннямнаявностіприроднихукріплень йрубежів, що малівиконуватиобороннуфункцію.

>Переліченіумови,представлені урайоні Києванайкращим чином,сприялизаснуванню націй територїпоселень всіхархеологічних культурСередньогоПридніпров'я.Археологічніматеріалисвідчать пронаявністьзначногоземлеробського таторговельногоосередку врайонімайбутнього Києва уже нарубежінашоїери.Ландшафтнаприуроченістьрозміщенняпервинного ядра Києватакожвказує наневипадковістьвиборумісця йогозаснування.Стародавнійторговий центрДніпровського шляхувиник нависокійзаплавібіляпідніжжялесового плато,доповнюючисьдрібнимиземлеробськимипоселеннями налесовихостанцях (>мисах)білявпадіння у Дніпро р.Почайни, гирлоякої служилоприродноюгаванню. яквідомо,становлення Києва якадміністративного центрупочалося усередині Ітисячоліттян.е. у зв'язку звиникненням Першого державногооб'єднаннясхідних слав'ян тазбільшеннямвнутрішньої ізовнішньоїторгівлі поДніпровському водного шляху. ЧерезКиїв проходититорговельнийобмінміжхлібнимЛісостепом ймисливсько-промисловимПоліссям.Київконтролюєторгівлюміж районами Балтики таЧорного моря,ЗахідноюЄвропою таСходом. У зв'язку зінтенсивнимрозвиткомторгівлі наодне зчільних місцьвисуваєтьсяремісничафункціяміста.Починаєтьсяпоступоверозширення його територї, щовідбуваєтьсянадаліупродовжбагатьохвіків.

>Конкретизуватизакономірності йтенденції цогопроцесуможливо заобґрунтованоюсистемоючасовихзрізів, котрівисвітлюютьголовніетапирозвиткуміста та йогофункцій,формуванняландшафтно-архітектурних систем. Дляаналізуосновнихетапів йтенденціймістобудівельногоосвоєнняландшафтів територї Києва було бвикористано системучасовихзрізів С.П. Романчука, Ю.В.Щура, щохарактеризуютьтериторіальнезростанняміста зврахуваннямландшафтноїструктури територї. Так, процесмістобудівельногоосвоєнняландшафтів територї Києва можнарозглядати за такимиосновнимиетапами:

• До Xстоліттяформується ядростародавнього Києва, що того годинуподілявся наверхнюукріпленуадміністративно-обороннучастину (>Старокиївська гора) та нанижнюнеукріпленуторговельно-ремісничу (>Поділ);

• З X по XIIстоліттяКиїв –столицяДавньоїРусі. Уцейперіодпосилюєтьсяполітична рольміста, йогоадміністративна таідеологічнафункції,досягаютьрозквіту ремесла,торгівля,будівництво.Київзначнорозширює своїмежі;

• З XIII по XVIIстоліття, уперіодфеодальноїроздрібненості,іноземнихпанувань,Київмайже незростаєтериторіально;

• Уперіод з XVIII досередини XIXстоліттямістобудівнеосвоєння територївідбувається шляхом,характерним для всіх великих містцієї доби:будуютьсявійськовіукріплення,адміністративні тагромадськіспоруди,палацовікомплекси;

• Зсередини XIX до початку XXстоліття, уперіодрозвиткукапіталізму,зростаєзначення Києва як центрувнутрішньоїторгівлі.Спостерігаєтьсяінтенсивне збільшення населення та територїміста;

• З 1918 рокурозвитокмістастає на рейкиіндустріальної (>соціалістичної) розбудові. УКиєвірозгортаєтьсяжитлове,промислове,адміністративне такультурнебудівництво, якуведеться планово ізвпровадженняміндустріальнихметодів;

•Після 1945 рокушвидкими темпами булиусунутіруйнуванняперіодувійни.Сучаснебудівництвопосиленими темпамиведеться на новихтериторіях,реконструюютьсястарікварталиміста [31].

Дляунаочненняаналізумістобудівногоосвоєнняландшафтів територї Києва,з'ясуванняосновнихетапів йтенденційформуванняландшафтно-архітектурних систем йкомплексівміста для шкірного годинниковогозрізу булизмодельованіареалимістобудівногоосвоєння (рис. 2.2).

До десятогостоліття ареалмістобудівногоосвоєнняландшафтів територїмістаскладався іздрібнихполів,землеробських,культових тапромислово-торговихпоселеньпідвищеноїслабохвилястоїлесовоїрівнини тазаплавиДніпра.

>Рис. 2.2. Ареалмістобудівногоосвоєнняландшафтів Києва до Xстоліття

>Межіпервинногомістобудівногоосвоєнняландшафтівпідвищеноїслабохвилястоїлесовоїрівнини,складеноїлесовиднимисуглинками зясно-сірими тасіримилісовимилегкосуглинковимиґрунтами подсвіжимидібровами тасудібровами,складализемлеробські такультовіпоселення.Інше ядромістобудівельногоосвоєння умежахландшафтівслабохвилястих заплав,утворенихпісками зпрошаркамисуглинків здерновими ілучнимисупіщаними тапіщано-легкосуглинковими (фрагментамиоглеєними)ґрунтами подрізнотравно-злаковими лукамискладавпромислово-торговий осередок Подолу.Давнє ядро Києва, яквідомо,складалося з двохчастин – «>ВерхньогоМіста» напідвищенійслабохвилястійлесовійрівнині та «>НижньогоМіста» (>Поділ) назаплавіДніпрабіля гирлаГлибочиці.

Досередини Xстоліття булиповністюзаселенірозчленованівідлогі іпологісхили таостанціміжверхньою йнижньоючастинамиміста,з'явиласьнеобхідність в йогорозширенні. Усередині Xстоліття ареалмістобудівногоосвоєнняскладається з одногодомінуючого поляосвоєння, щоохоплює урочищапідвищеноїслабохвилястоїлесовоїрівнини (>ВерхньогоМіста)відлогих й положистихсхилівлесовоїрівнини тазаплавиДніпра (>Поділ). Укінці Xстоліттяплощаверхньоїчастинимістазначнозбільшується зарахунокзабудовиМістаВолодимира йспорудження йогоукріплень,однак нацючастинуміста,розташовану налесовому плато, припадало не понад (6%)міськоїзабудови, насхили (33%), а понадполовини територї (61%)займаланижнячастинаМіста –Поділ,розташована нависокійзаплавіДніпра [8].

У ХІ-ХІІстолітті, у зв'язку ізпосиленнямполітичного йадміністративногозначенняміста тапоширеннягромадськогобудівництва (>спорудженняСофійського собору,багатьох церков,монастирівпалаців),збільшуєтьсяверхнячастинаміста йстворюютьсяновіфортечніспоруди –Місто Ярослава 72 га,МістоІзяслава – 6 га,Копирівкінець – 40 га.ПлощаВерхньогоМістазбільшується до 130 га йдосягає 34% відзагальноїплощізабудови.Водночасзростає до 180 ганижня (>подільська)частина (49% територї),зводятьсяоборонніспоруди упівнічно-західнійчастині. Уцейперіодзростаєзначеннядавньокиївськоїагломерації, щоскладалась здрібнихпоселень (Берестові,Дорогожичі),монастирів (>Печерський,Видубицький,Кловський,Кирилівський). Ареалмістобудівногоосвоєнняскладається з основногоДавньокиївського поляосвоєння (>ВерхнєМісто –Поділ) тадрібних ядермістобудівногоосвоєння –поселень тамонастирів.Усідрібні поляосвоєння булирозташовані умежах урочищпідвищеноїслабохвилястої тагорбисто-хвилястоїлесовоїрівнини,складеноїлесовиднимисуглинками зсірими татемно-сіримилісовимилегкосуглинковимиґрунтами подсвіжимидібровами та купами (>грабовимидібровами) того годину ужерозораними, ззначнимземлеробськимосвоєнням, щосвідчить пронаслідуванняландшафтно-архітектурними системами упроцесімістобудівельногоосвоєнняцентрівземлеробськихландшафтно-господарських систем.Загальнаплощамістобудівногоосвоєння у ландшафтахшироколистяно-лісового типустановить 51% територї (рис. 2.3).

>Рис. 2.3. Ареалмістобудівногоосвоєнняландшафтів Києвасередини XIIстоліття

Здругоїполовини XIIстоліття, урезультатіборотьбиудільнихкнязів заКиїв,руйнування його у 1169році, містовтрачаєзначнучастинуполітичних йадміністративнихфункцій.Взяття КиєваБатиєм у 1240році йнаступніподіїпов'язані ізіноземнимпануванням,багаторазовимруйнуванням (1416,1482, 1651,1679,1687 рокта),пожежами таепідеміями, несприялизбільшенню його територї. ОднакКиївзалишаєтьсяважливим центромрозвиткуекономіки, культури,передовоїгромадської думи,освіти,соціальногопрогресу. Уцейперіодбільшачастинагромадськогобудівництва бувспрямована навідновлення тареконструкціюпошкодженихспоруд й військовихукріплень.Відбуваєтьсязлиттядрібнихареалівосвоєнняпідвищеної тагорбисто-хвилястоїлесовоїрівнини тазагальнеущільнення ареалумістобудівногоосвоєння [11].

Зпершоїполовини XVIIIстоліття, у зв'язку збудівництвомфортеці зростанні йнабуваєадміністративнихфункцій новачастинаМіста, щолежить умежахпідвищеноїгорбисто-хвилястоїлесовоїрівнини –Печерськ (рис. 2.4).


>Рис. 2.4. Ареалмістобудівногоосвоєнняландшафтів Києва початку XVIIIстоліття

Досередини XIXстоліттяпечерськачастинасполучається ізосновним ядром Києва.ЗабудовуєтьсялесоварівнинанавколоПечерськоїфортеці,вздовждолини Либіді такрутихсхиловихділянокхрещатицькоїдолини.РозширюєтьсяНижнєМісто направобережнійвисокійзаплаві. Зацей годинуплощазабудовизростаємайжевтричі,переважно зарахунокпідвищеноїлесовоїрівнини тазаплави. Ареалмістобудівногоосвоєнняохоплюємайже усірівнинні йчастковосхилові урочищапідвищеноїслабохвилястої йгорбисто-хвилястоїлесовоїрівнинимежиріччя Дніпро – Ли-бідь (55,7%).МежіосвоєннязаплавиДніпра (>Поділ)складають 44,3% ареалуосвоєння.

Зкінця XVIIIстоліттявпершепочинаєтьсязабудоваландшафтівзмішано-лісового типузниженихдавноалювіальнихрівнин –надзаплавних право – талівобережнихтерасДніпра. Досередини XIXстоліття усіплоскорівнинні йпологосхиловімісцевостіпідвищеноїлесовоїрівнини вмежиріччіДніпра та Либідізабудовуються, йпочинаєтьсяосвоєнняаналогічнихландшафтівправобережжя Либіді (Байкова гора,Забайків'я,Деміївка,Протасів яр) врезультаті поляосвоєнняландшафтівшироколистяного типускладають 59,5% ареалумістобудівногоосвоєння.Поступовозабудовуютьсяландшафтизмішано-лісового типу,цепереважно урочищаморенно-водно-льодовиковихпідвищенихрівнин (>Шулявка,Солом'янка).Продовжуєтьсязабудовазниженихнадзаплавнихдавньоалювіальнихтерас тависоких заплав Либіді йправобережжяДніпра. Полямістобудівногоосвоєння в ландшафтахзмішано-лісового типускладають 8,1% відзагальноїплощі ареалуосвоєння,заплавні – 32,4%. Уцейперіод центрмістастаєбагатоповерховим,збільшуєтьсякількістьгромадськихспоруд,покращуєтьсяблагоустрійголовнихмагістралей,зростаєкількістьпідприємств,установ.

>Кінець XIX – вухо XXстоліття –період активногорозвиткукапіталізму. Уцей годину проводитисяінтенсивнеспорудженнязалізниць,промисловихпідприємств та фабрик.Залізниціпрокладаютьсяпереважно по заплавахмалихрічок та днищах великих балок (Ли-бідь,Сирецька балка), а, повододільнихчастинахморенно-водно-льодовикових талесовихрівнин.Триває процесзабудовиландшафтівзмішано-лісового типу (їхнього ареалосвоєннязбільшується до 14,6%площі ареалумістобудівногоосвоєння).Межіосвоєнняшироколистяно-лісових тазаплавнихландшафтівскладаютьвідповідно 58,2% й 27,2%загальноїплощі ареалу (рис. 2.5).

>Рис. 2.5. Ареалмістобудівногоосвоєнняландшафтів Києвакінця XIX – початку XXстоліття.

>Післяжовтневихподій 1917 року тагромадянськоївійни 1918–1924 років Українастає на рейки плановогоіндустріальногобудівництва.Індустріалізація,розвиток науки та культури встолиціреспубліки, атакож політикапродподатків тапродрозверстки населівикликализначнепосиленняурбанізаційнихпроцесів,посилюєтьсяприплив населення в місто. Уцейперіодмістобудівельнеосвоєння територївідбувається,головним чином, зарахунок порівняномалопродуктивних всільськогосподарськомувідношенніландшафтівзмішано-лісового типу.Продовжується йзабудоваландшафтівпідвищеноїлесовоївисочини направобережжі Либіді тазаплавнихмісцевостей. У30-ті роктазабудовуютьсявільні ділянки,ущільнюєтьсязабудова центральнихкварталів.Проводитьсяреконструкція старихбудинків.З'являютьсяновірайони (>Печерсько-Звіринецький таін.). З початку XXстоліття до 1941 рокуплощаміськоїзабудовизросла уп'ятьразів (9,7 тис. га) [3].

>Щешвидшими темпами уцей годинузростаєзагальнаплощатериторійміськогопідпорядкування (>ділянок перспективногозростанняміста). У 1923році вадміністративнімежі Києваввійшли 20сільськихпоселень, щофактичнозлилися ізмістом, талісовімасиви (>близько 20 тис. га). Упередвоєнний годинуплощаміста іззеленоюзоноюдосягає 68 тис. га.

>Під годинуВеликоїВітчизняноївійни було бзруйновано понад 40%житлового фонду ймайже усі підприємства Києва. Уповоєннийперіоджитлові таіншіспорудивідбудовувалисьшвидкими темпами, уже до 1950 року було бздано понад 1000000 м2житловоїплощі йпобудовано 2250приватнихбудинків. У 1952роціпочинаєтьсязабудова новихжитловихмасивів:Першотравневого,Відрадного,Нивок узмішано-лісових ландшафтахпідвищеної мореноно-водно-льодовиковоїрівнини (>їхнє поліосвоєннязростає до 52,4% відзагальноїплощі ареалумістобудівногоосвоєння).Площа полямістобудівногоосвоєння в ландшафтахшироколистяно-лісового типускладає 34,4% ареалуосвоєння,частказаплавнихландшафтівзнижується до 13,2%.

1967 року бувзатвердженийновийгенеральний планрозвиткуміста. У основу плану,реалізаціяякогопочалася уженаступного року, було бпокладеноідеюрозміщенняжитловихмасивів нанамитихґрунтах, намісцічастковозаболочених,малоцінних длясільськогогосподарстватериторій узаплавіДніпра, щостаєголовноюархітектурно-планувальноювіссюміста. Це дозволилозберегтипридатні дляземлеробстваземлі,зробити місто болеекомпактним й перейти відрадіальної дорадіально-кільцевоїструктури його територї. НанамивнихґрунтахбудуютьсямасивиРусанівка, Березняки, Оболонь,Троєщина. Напіскахдавньоалювіальноїзниженоїтерасовоїрівнини –Лісовий,Воскресенський,Лівобережний, Комсомольськиймасиви. Наморенно-воднольодовиковійрівнині –Виноградар,Вітряні міські,Академмістечко таінші.Новітнітехнічнізасобибудівництва дозволили вестизабудовудужерозчленованихкрутосхиловихмісцевостейпідвищеноїлесовоїрівнини, частка які вландшафтнійструктурізабудованихтериторіймістазросла заповоєннийперіод від 2,5 до 7,0%. Насьогодні на територї Києвазабудовано 395,1 тис. га,тобто утричі більше, ніж уповоєнні рокта. Ареалмістобудівногоосвоєнняскладається з двох великихчастин –правобережної талівобережної (рис. 2.6).

>Рис. 2.6. сучасний ареалмістобудівногоосвоєнняландшафтів Києва

>Фоновими усучасномуареаліосвоєння (52,4%площі ареалумістобудівногоосвоєння)є урочищаландшафтівзмішано-лісового типу, щорозвинуті у правобережномуполіосвоєння тадомінують влівобережному.Урочищаландшафтівшироколистяно-лісового типузустрічаються лише на правобережномуполіосвоєння йзаймають 24,3% ареалумістобудівногоосвоєння.Заплавні урочищазаймаютьцентрально-вісьовеположення йрозвинуті в право – талівобережнійчастинах на 23,2% ареалуосвоєння [12].

Зрозвиткомбудівництва наштучнихґрунтахдоситьзначноїтрансформаціїзазнаютьаквальнісистеми.Відбуваєтьсяканалізування,засипання тазамиваннябагатьох озер,струмків ймалихрічок (>Глибочиця,Клов,Горіхуватка іінші).Цей процес удеякіймірікомпенсуєтьсястворенням нових тавпорядкуванням йочищенням старихставків, озер тощо. Нацей годинуштучніаквальнісистемискладають 0,1%площі ареалумістобудівногоосвоєння.

>Згідно ізГенеральним планом перспективногорозвиткуміста,перспективнежитловебудівництво якщосконцентрованеголовним чином нанамивнихґрунтах узаплавних ландшафтахдолиниДніпра.Найбільшимжитловиммасивом станіТроєщина,запланованатакож новазабудовазаплави урайонісіл Осокорки,Позняки таВигурівщина.

2.4Функціїміста й йоголандшафтів

>Аналізмістобудівногоосвоєнняландшафтів територї Києва показавши, що дляпевнихтипівландшафтів урізнічасовізрізи булихарактернірізніпланувальніформи. Характерпланувальних формзабудовиускладнювався зрозвитком архітектури тавдосконаленняммістобудування, атакожзначноюміроювизначавсяландшафтнимиособливостями територї.

У основурозвиткунайдавніших українських міст (Києва,Чернігова,Переяслав-Хмельницького,Володимир-Волинського,Луцька, Львова,Кам'янця-Подільського іінших)закладенопринципитрьохчастинноїпланувальноїорганізаціїїхніхтеренів.Більшість з нихскладалися здитинця,навколишньогоміста («околичного граду») тапередмістя (>передграддя). Центромдавнього Києва Х-ХІстоліття, щоскладався з низькіпоселеньуздовж правого берегаДніпра (>Старокиївська гора,Замкова гора,Поділ), булимістаВолодимира та Ярослава.Обрисипотужнихфортифікаційнихспоруд XIстоліттяпростежуються вплануванні тазабудовіцієїчастини Києва.Плануваннявулицьвиконано таким чином, що смердотіпроменямизбираються у пучок доосновнихдавніхвиїздів у місто, його узначніймірі можнавіднести до домонгольськогоперіоду.Монументальні приміщеннявказують нарозташуванняголовнихансамблів такомплексів Києва, авідомі ізархеологічнихрозкопоккнязівськіпалати Х-ХІстоліття – намісцекнязівськоїрезиденції тамісцялітописнихвічевихзборів – Бабинторжок.Від центру назначнійвідстанізнаходилисьмонастирськікомплекси (>Києво-Печерська Лавра,Кловський,Видубецький,Кирилівський таіншімонастирі), котрістворювалимальовничу панорамуМіста ізріки.Такий характерплануваннязберігався уКиєві доXV–XVIIстоліття [12].

>Інтенсивнийрозвитокторгівлі та ремесел у XVIIстоліттісприявзначномутериторіальномузростанню Києвапереважно зарахунокнавколишніхсільськихпоселень. Упланувальних формах новихчастинмістапереважалиареальні тарадіальні, атакожзастосовувалисьелементи регулярногопланування. Один – тадвовуличніпоселеннявписувавсяторговий центр, щоз'єднувався ізіншимичастинами Києва.

>Характерніособливостірозвиткуструктуридавніх містпростежуються впланувальних формахзабудовиXVII–XVIIIстоліття.Криволінійніобрисивулицьсвідчать пропрокладені тут колисялініїукріплень (>Печерськ), але йзабудовавідноситься допізнішихчасів,переважно до XIXстоліття. УXVII–XVIIIстоліттіпланувальна структура Києвазберігалапопереднютрицентровість:ВерхнєМісто,Печерськ таПоділ,причому уцей годинуПоділвідігравав рользагальноміського центру. Тутзнаходиласьголовнаторговельнаплоща збудинкоммагістрату. Досередини XVIIIстоліттясклався ансамбльБратськогомонастиря звеличноюспорудоюАкадемії.Чисельнімонастирі та церквипожвавлювализагальнийвигляд Подолу, що того годину бувоточенийдерев'яно-землянимифортифікаційнимиукріпленнями. Дляландшафтно-архітектурного комплексузаплавиДніпра (Подолу) було бхарактернимвільне таареальнепланування,переважаласадибназабудова.Значногорозвитку того годинунабувтакожландшафтно-архітектурний комплекспідвищеноїлесовоїрівнини, щоскладався змасивів та групКиєво-ПечерськоїЛаври,Софійського,Михайлівського таКирилівськогомонастирів,їхнідавні приміщення булидоповненіспорудами устилі бароко – храмами,келіями,дзвіницями,огорожами тавиїздами, котрізначнозбагатили їхніпейзажно-видовівластивості.

Усередині XVIIIстоліттяспоруджуєтьсяПечерськафортеця.Навколостворюютьсяземляніукріплення засистемоюВобана таіншихтеоретиківбастіоннихукріплень. Уплануванніпереважаєзамкненавуличнамережа,близька дорадіально-кільцевої ізелементами регулярногопланування.

У XVIIIстолітті умістіз'являєтьсярегулярнепланування (такзване «>шахове»), що того годину ужеотрималошироке поширення убагатьохкраїнахЦентральноїЄвропи.

Зкінця XVIII й на початку ХІХ стархітектурі Києва узначніймірівиявляєтьсявпливкласицизму.Порядіснуютьтакожіншітечії, щовикористовуютьнеоготичний тасхіднийстилі,відображені уландшафтно-архітектурнихгрупах йелементах центру Києва (>Печерськ) [31].

>Значнімістобудівніперетвореннявідбулися уКиєві упершійполовині XIXстоліття.Відповідно догенеральнихпланів,розробленихархітекторами А.Меленським, У.Гесте, У.Беретті, бувстворений Хрещатик,якийоб'єднаврозрізненіландшафтно-архітектурнікомплексипідвищеноїлесовоїрівнини. Уцей годину було бпрокладеновулиціВолодимирську таВасильківську, анайбільшоюновобудовою бувУніверситет СвятогоВолодимира (тепер –Національнийуніверситетімені ТарасаШевченка).

>Післянищівноїпожежі 1811 року регулярного (>шахового)плануваннянабувландшафтно-архітектурний комплексзаплавиДніпра –Поділ.

>Незважаючи навеликімасштабибудівництва,добакапіталізму незалишила багатовизначнихпам'ятокмістобудівногомистецтва.Протефонова тарядовакапітальназабудоварізних (заархітектурнимиякостями)будівлями тарегулярний характерплануваннястворюютьвиразніісторично-своєріднівидиландшафтно-архітектурних груп тамасивів (>вул. ВеликаЖитомирська тощо). Уцейперіодміськазабудованасичуєтьсяпромисловими,транспортними таінженернимиспорудами,відбуваєтьсяінтенсивнетериторіальнезростання. У зв'язку ізтериторіальним зростанняммістабільшістьмонастирських тапарковихкомплексівувійшлибезпосередньо домежіміськоїзабудови, щозначнозбагатилопейзажно-видовийпотенціалміста таурізноманітнилопланувальніформизабудови.

Задобуіндустріалізації (особливо учасипершихп'ятирічок) активногорозвиткузазнала системазабудовиневеликимимасивами зрегулярнимплануванням (>містечками), зпромисловим ядром уцентрі (>ландшафтно-архітектурниймасивСоцмістечка вКиєві налівобережнійзаплавіДніпра).

>Останнім годиною уміськомубудівництвіпереважає системазабудовимасивами ізвільнимплануванням,переважно намалоцінних таштучнихґрунтах. Такимиєсучасніландшафтно-архітектурнікомплексизаплави татерасДніпра.

>Ландшафтнийаналізмістобудівногозростання Києвавиявивпевнізв'язки цогопроцесу ізфункціональнимиособливостямиміста нарізнихетапах йогорозвитку.Ретроспективнеландшафтно-функціональнедослідження показало, що відзаснування Києва донашого годиникожна йогочастинавиконувалапевніфункції.Містозростало взалежності відпридатностіландшафтів довиконанняцихфункцій. Так,первиннимифункціямиміста булиторгівельна йгосподарська (>землеробська), атакожтранспортна –Дніпровськийводний шлях «з варяг у греки».

>Появаадміністративноїфункціївикликаланеобхідністьбудівництвафортеці («граду»), дляякоїобов'язковоюумовою бувнаявністьприроднихукріплень.Розчленований крайлесового плато звідноснимивисотамиблизько 100 м, із ярами,мисами таостанцями, щовисочів наднижньоючастиноюМіста таДніпром, бувідеальниммісцем для Першого городища Кия наЗамковій горі (>урвистийостанець) й плацдармом длязростанняВерхньогоМіста – городище наСтарокиївській горі (>виступ плато) [30].

>Утвердженняадміністративної йоборонноїфункційстимулювалоінтенсивнийрозвитокторговельноїфункції назаплавіДніпра (>Поділ) та налесовійрівнині (Бабинторжок),появу йрозвитокремісничоїфункції назаплаві й налесовійрівнині.

У годинуфеодалізму (відзаснування докінці XVIIIстоліття)торговельно-економічнуфункцію,пов'язану іздніпровськимводним шляхом,виконуваланижня (>подільська)частинаміста,розташована взаплавіДніпра.Розвитокверхньоїчастини Києва бувпідпорядкованийадміністративній,оборонній,культурно-ідеологічнійфункціям,якимнайкращевідповідалиаграрно-освоєніландшафтипідвищеноїрозчленованоїлесовоївисочини.

Уумовахстановлення йрозвиткукапіталізму у XIX й на початку XXстоліттяфункціональніролічастинмістапоступововирівнюються.Київзростаєпереважно зарахунокландшафтівпідвищеноїлесовоїрівнини. їхнізабудова, щопочаласявибірково відстародавнього ядра,захоплює вцейперіоднайбільшзручні ділянки вмежиріччіДніпра й Либіді навіддалі 5 – 7 кмуздовжіснуючихшляхівсполучення.

>Післягромадянськоївійни 1918–1924 роківКиївнабуваєфункційнайбільшого в Україніадміністративного,індустріального,наукового й культурного центру. Призагальномузначномузростанні територїМіставипереджаючими темпамизабудовуютьсяменшцінні усільськогосподарськомувідношеннізмішано-лісовіландшафти упівнічно-західному напрямі й наЛівобережжі.Вонимаютьпереважнопромислово-виробничу тажитловуфункції. Незабудовуються ділянкиціннихлісових (>борових йсуборових)масивів, котрінабуваютьрекреаційнихфункцій.

 

2.5Новітніландшафтніутворенняприміськоїзони

>Характерноюособливістюекологізаціїсучаснихурбанізаційнихпроцесів у світієствореннянавколо великих містзначних заплощамиурбокомпенсаційних зон, щопокликанінадатиможливістьсучасниммешканцям міст, котрітривалий годинуперебувають у по однійствореному,інформаційно таенергетичноперенасиченомусередовищі ззамкнутимиоб'ємами,незвичними дляприродипрямимилініями,агресивними формами та структурами, некажучи прозабрудненняповітря,ґрунтів та води, буцай надеякий годинуповернутися доПрироди.

Одними зпершихактивнихурбокомпенсаційних формлюдськоїдіяльності й,відповідно,використаннянавколишніхландшафтівє туризм йрекреація. В частностице –прогулянкилісом чизаплавою,масові походивихідного дня, свята наприроді, «>маївки»,непромисловерибальство (зазарадизадоволення йвідпочинку) та багатоінших.Можнавпевненоствержувати, щомассовіформи туризму йрекреаціїєпрямимнаслідкомурбанізації, котрікомпенсуютьвідокремленнялюдини від природногосередовища.

>Найпопулярнішимисередмешканців Києва, щонадаютьперевагу активномувідпочинку та туризму,ємісцевостізаплавнихрівнинрусловоїзаплави з луками,вільшняками та пляжами умежах Києва,першоїборовоїнадзаплавноїтераси,Правобережжя (Конча-Заспа),розчленованихлесовихрівнин зграбовимиидібровами –Голосіївськийліс,слабкохвилястихозерно-водно-льодовиковихрівнин з борами тасуборами – ПущаВодиця таін.Ціландшафтивимагають особливодбайливогоставлення. На шкода,усінормативні заходьїхньоїохорони тазбереження насьогодні практично недіють чидіютьнеефективно. Одним знайдієвішихспособів їхньогозбереженняєформуваннясвідомоїеколого- таетнозберігаючоїповедінки населення (упершучергусередучнівської тастудентськоїмолоді) череззасобимасовоїінформації таосвіту [30].

>Однією ізнайбільшспецифічних формурбокомпенсаційноговикористанняландшафтівє «>дачі», «>дачнімасиви».Требапідкреслити, що «>дачі»мають вельмирізноманітнуурбокомпенсаційнудію.Ведення дачногогосподарстввідбуваєтьсярізнимишляхами: відінтенсивного сезонногопоповнення «>споживчогокошика»власними продуктамихарчування досуторекреаційноговикористання длявідпочинку йоздоровлення.Безумовно, «>дачі» – одна ізулюбленнихкияними формландшафтовикористання.Вонимаютьнеабиякийекологічнийзміст,зокрема, наділянках, де «>дачнімасиви»створюються зрекультиваційноюметою (у долинах балок, нарекультивованихзвалищах,намитихґрунтах тощо).НайбільшимидачнимимасивамиєВерхні йНижніСади, Осокорки,Вишеньки (нанамивнихґрунтах вмежахнизькоїзаплавиДніпра), вбалці намісцірекультивованогозвалища врайонісілКрюківщина-Гатне тощо.Зараз намісціколишніхпустиріврозкинулисязатишнізеленіоазиси.

Однакмасовезахоплення «дачами» – «>дачний бум» –має йнегативні прояви. Цетрапляється у тихийвипадках, коли зарізнихобставин под «>дачнімасиви»відводяться ділянкималозміненихприроднихландшафтів, щомають великийрекреаційнийпотенціал чи ужетрадиційновикористовуютьсянаселеннямміста дляактивних формрекреації й туризму. як приклад, можна навестиосвоєння под «>дачнімасиви»заплавиДніпра урайоніКончі-Заспи.Навітьпростепорівняннякількості «>дачників» наодиницюплощі тарекреаційноїємностіландшафтівзаплавивказує, що для великогомістазначноефективнішезберігатитакіландшафти дляактивних формрекреації й туризму.


3.Комплекснізеленізони міст:призначення та роль

3.1Призначення, структура й статускомплекснихзелених зон міст

>Ліс –це типбіогеоценозів,рослиннийпокривякогосформований ізпереважаннямдерев,займаєплощу не менше 0,01 га. ззімкнутою не менше 30%, ізособливиммікрокліматом наповерхні йґрунтовимиумовами, щозадовольняютьвимогамнаселяючого йогоспецифічногоспівтоваристваорганізмів.

>Середтериторій,зайнятихлісовиминасадженнями,особливемісцезаймаютьзеленізони міст.

Зелена зона –територія за межамиміськоїмежі,зайняталісами йлісопарками, щовиконуютьзахисні йсанітарно-гігієнічніфункції йємісцемвідпочинку населення [14].

>Лісопарк –обширнийприроднийліспоблизу великогоміста чиусерединінього,пристосований длямасовоговідпочинку, спорту,розваг йзадоволеннякультурних потреб населення.

>Ліси йнасадженнязелених зонпокликанівиконувати триосновніфункції:захисну,санітарно-гігієнічну,рекреаційну.

>Правовий режимлісів,групи йкатегоріїзахищеності, їхнігосподарськевикористовуваннявизначеніЛісовим кодексом України.

Заформоюгосподарювання йуправліннялісизелених зонвідносяться долісів, щознаходяться увіданнідержавнихорганівлісовогогосподарства.міським,закріпленимлісам йлісамзаповідників.

>Міськимивважаютьсяліси, щознаходяться вадміністративнихмежахміста.Лісовегосподарство у якихведуть підприємства йорганізаціїмісцевихорганів самоврядування.

>Закріпленіліси –цечастиналісів державногозначення,наданихміністерствам,відомствам,підприємствам,організаціям йустановам длявиконанняпокладених нимиспеціальних завдань –наукових,учбових,оздоровчих йінших.

До >лісівзаповідників >відносятьсяліси, щознаходяться навиділених вустановленому порядкуділянкахземлі, вмежах якієохороняютьсяприродні йкультурно-історичніоб'єкти, щопредставляютьособливунаукову чипізнавальнуцінність.Лісовегосподарство в нихведетьсязаповідниками якнауково-досліднимиустановами.

>Правовоюгарантієюзбереженняприродоохоронноїфункціїлісів служитивстановлення >категорійзахищеності, >тобторозподіл їхнього нагрупи.

>Категоріязахищеності >встановлюється длячастинилісовоїфундації йнепокритихлісом земельцієїфундації у зв'язку ізособливоюзахисною,водозахисною,санітарно-гігієнічною,рекреаційною,науковою,історичним чиіншимспеціальнимзначенням длявикористовуванняпереважно водній ізвказаної мети.

Долісів >першоїгрупи, щомаютьсанітарно-гігієнічне йоздоровчезначення,зокрема,відносяться:

•лісизелених зон міст,іншихнаселенихпунктів йпромисловихпідприємстві, у томучислілісилісопарковихчастинзелених зон;

•ліси Першого й іншогопоясів санітарноїохорониджерелводопостачання;

•лісиокругів санітарноїохороникурортів,міськіліси йлісопарки. Улісахпершоїгрупиможутьвиділятисядодатково особливозахисні ділянки ізобмеженим режимомлісокористування.Такі ділянкивиділяютьсядержавними органамилісовогогосподарства областей йАвтономноїРеспубліки Крім напідставіматеріалівлісовпорядження чиспеціальнихобстежень,проведенихдержавнимилісовпоряднимиорганізаціями, йзатверджуютьсядержавнимиобласнимиадміністраціями йКабінетом міністрів АР Крім.

Порядоквиділеннякатегорійзахищеностілісівмає насвоїйметівизначеннягосподарськоїспеціалізаціїлісів й забезпечення їхньогонеобхідноїохорони. Разом ізцимвстановленняобмеженого режимулісокористування привиділеннівідповіднихкатегорійзахищеності ставити за міткузбереження йіншихкомпонентів природногосередовища: вод,ґрунтів йтваринного світу.Категоріязахищеностілісівєправовимпоняттямекологічноїролі, якоївиконуютьліси як компонент природного комплексу територї,сприяючогопідтримці йзбереженнюландшафтної йбіологічноїрізноманітності.

3.2Виділення йвизначеннярозмірівзелених зон міст

Зеленізони міствиділяються на землях державноїлісового Фонду,розташованих за межамиміськоїмежі ізурахуваннямплощ зон санітарноїохорониджерелводопостачання,округів санітарноїохороникурортів,захиснихсмугуздовжзалізних йавтомобільнихдоріг, атакожзабороненихсмуглісу, щозахищаютьнерестовищаціннихпромисловихриб. Для міст, девідсутніприродніліси йіншінасадження,лісизелених зонстворюються по одній на землях,непридатних дляведеннясільськогогосподарства.Нормативнірозміризагальноїплощізелених зон міствстановлюютьвиходячи ізчисельності населенняміста,природнокліматичноїзони йзагальноїлісистості територї.Залежно відмісцевихсанітарних йкліматичних умівдопускається змінурозмірівзелених зон не более, ніж на 15% від нормативновстановлених [21].

Для міст ізнаселенням понад 1 млн. Чоловікзеленізонивиділяються заокремими проектами, щорозробляютьсянауковими йпроектнимилісовпоряднимиустановами йорганізаціями.

Зацільовимпризначеннямзеленізони місттериторіальнопідрозділяються надвічастини –лісопаркову йлісогосподарську.Лісопарковачастинавиділяється із тихий, щовходять взелену зонумісталісів ізестетичноцінними ландшафтами.Розмірилісопарковоїзонивстановлюютьсязалежно відчисельності населенняміста (табл. 3.1).


>Таблиця 3.1.Визначеннярозмірулісопарковоїчастинизеленоїзониміста

>Чисельність населенняміста, тис.чол. >Розмірлісопарковоїчастинизеленоїзони,га/1000чол.
>Понад 500 до 1000 25
>Понад 250 до 500 20
>Понад 100 до 250 15
До 100 10

Улісостеповій йстеповійрослинних зонах прилісистості 2% йнижчелісопарковучастинускладає всяплощалісівзеленоїзониміста.Ліси йіншізеленінасадження, щовходять взелену зонуміста,повинні бутивідмежованийприродними рубежами чипросікамизівстановленимиграничнимистовпами.

3.3Охорона йвикористовуваннялісівзелених зон міст

>Охорона йвикористовуваннялісівзелених зон міст виннаґрунтуватися накомплекснійсистемілісокористування.Така системавключаєлісовідні,біотехнічні йпротипожежні заходь,впорядкування територї для забезпеченняоздоровчих йсередовищезахиснихфункційлісу йорганізаціївідпочинкуміського населення, атакожпередбачаєобмеженняпобічногокористуваннялісом.Виконанняцих завданьповиннезабезпечувати:

• влісопарковійчастині –збереження йформуваннядовговічнихстійкостей йестетичнопривабливихнасаджень,придатних дляорганізаціївідпочинку населення;

• влісогосподарськійчастині –формуваннявисокопродуктивнихнасаджень,сприяючихочищенню йоздоровленнюповітряногобасейнуміста,створенню резерву дляподальшогорозширеннялісопарковоїчастиниміста,задоволенню потреб вдеревині й продуктахпобічногокористуваннялісом.

>Територіальна організаціязелених зон містпередбачає:

•виділення місцьвідпочинку населення;

•виділенняділянок, що особливоохороняються, «зонспокою» длятварин, щозабезпечуютьпідтримку нормальногофункціонуванняліснихекосистем;

•розміщення зонрозвиткулісогосподарськоїдіяльності.

Заходь ізлісоведення >включають систему рубок йлісовідновлювальнихробіт. Система вирубок улісахзелених зонпередбачає:

• влісопарковійчастині – рубки,направлені наформування ландшафту, йсанітарні рубки;

• влісогосподарськійчастині – рубки догляду залісом,санітарні рубки,лісовідновлювальні рубки, рубкиреконструкціїмалоціннихлісовихнасаджень й рубки,направлені наформуванняестетично-цінного ландшафту [14].

>Вікнасадженьлісогосподарськоїчастинизелених зон міст,намічаних длялісовідновлювальної рубки,визначають ізурахуванням станунасаджень, але й ненижче закласвіку,встановлений длялісівпершоїгрупи.

>Лісовідновлювальні роботиповинніпроводитися налісотипологічнійоснові ізмісцевихпоріддерев ізурахуваннямландшафтнихособливостей територї, поможливостівідновлюючикоренінасадження, якнайстійкіші дорекреаційнихнавантажень, атакожсприяючи природноголісовідновленню.

>Поблизупромисловихпідприємств, щовиділяють у повітря пив йшкідливігази,створюютьсялісові культури ізпідвищенимигазостійкістю йпиловловлюючимивластивостями.

>Лісизелених зон містзабезпечуютьсятакожсистемою >протипожежнихзаходів.

>Біотехнічні заходь >включають:

•фітопатологічний йентомологічний захистлісу йпрофілактику атакшкідників йхвороб шляхомздійсненнялісопатологічногонагляду йвикористовуваннязасобівзахистулісу,безпечних длялюдини йтварин;

•збереження йрегулюваннячисельностітварин задопомогоюсистемищорічнихобліків,заходівщодоохорони йрегулюваннячисельності,пристроїштучнихкубел дляптахів йрукокрилих,введення вдеревостойплодово-ягіднихдерев йчагарниківствореннясистеми «зонспокою»,мікрозаповідників ймікрозаповідників длязалученнягосподарсько-ціннихорганізмів,підтриманнявисокоїнадійностіфункціонуваннялісовихекосистем.

Длярегулюваннячисельностітварин, щозавдаютьшкодилісовимнасадженням,допускається їхнівідлякування,вилов йвідстріл іздотриманнямзаходів безпекивідпочиваючих [22].

>Сінокосіннядопускається лише наспеціальновідведенихділянках. Улісахлісопарковоїчастини недопускаютьсятакіпобічнівидилісокористування, яквипасхудоби,промисловазаготівкалікарських трав,збір красивоквітучихрослин,деревнихсоків,грибів,ягід,плодів,горіхів,технічноїсировини, атакож полювання.


4.Аналізрослинностізелених зон м. Києва

 

>Аналізпроцесумістобудівногоосвоєнняландшафтів показавши, що на територї Києвасклалося 4ландшафтно-архітектурнихсистемидавньої та Сучасноїзабудови,парків йлісопарків:

1 –підвищенихакумулятивно-денудаційнихлесовихрівнин;

2 –акумулятивнихморенно-водно-льодовикових йозерно-водно-льодовиковихрівнин;

3 –акумулятивнихдавньоалювіальнихтерасовихрівнин;

4 –зниженихакумулятивнихалювіальнихзаплавнихрівнин.

У їхньогомежахсформувалось 40ландшафтно-архітектурнихкомплексів (>ЛАК) та 232ландшафтно-архітектурнихмасиви

Схожі реферати:

Нові надходження

Замовлення реферату

Реклама

Навігація