Реферати українською » Экономика » Різні підходи до складання бухгалтерської управлінської звітності за сегментами


Реферат Різні підходи до складання бухгалтерської управлінської звітності за сегментами

Страница 1 из 4 | Следующая страница

Запровадження

Нині приділяють значну увагу питанням організації системи внутрішнього бухгалтерського управлінського обліку. У статті викладаються питання формуваннюсегментной бухгалтерської управлінської звітності. Розглядаються різні критерії сегментування і форматисегментной звітності.

Нині діяльність організації, зазвичай, здійснюється за кількох напрямах, які можна як взаємопов'язані, і незалежні друг від друга. Зокрема, можуть здійснюватися продажу товарів різних товарних груп з різних методів продажів. Організація може поступово переорієнтовуватися під реалізацію потреб різних груп споживачів на різних географічних регіонах. У результаті менеджерів виникає потреба у інформації тільки й й не так загалом організації, як з окремим напрямам її діяльність, що у час прийнято реалізовувати у вигляді уявлення її за сегментам. Проте методика складаннясегментной звітності (зокрема і внутрішньоїсегментной звітності) досі не досить розроблено, на практиці облікові працівники зіштовхуються з труднощами під час виборів критеріїв сегментування, і навіть під час упорядкування звітності (наприклад, під час розподілу непрямих показників між сегментами). Це поглибленого вивчення відповідних питань.

У 90-х рр. питанням сегментації стало приділятися увагу до рівні бухгалтерського фінансового обліку. Зокрема, було розроблено Становище по бухгалтерського обліку "Інформація по сегментам" (>ПБУ 12/2000), затверджене Наказом Мінфіну Росії від 27.01.2000 N11н, яке встановлювало правила формування та подання по сегментам у бухгалтерській звітності комерційних організацій. Відповідно до данимПБУ інформація по сегменту - це, розкриває частина діяльності організації у певних господарських умовах у вигляді уявлення встановленого переліку показників бухгалтерської звітності організації <1>. У цьому лише на рівніПБУ 12/2000 було закріплено такі види інформації з сегментам:

- інформація по операційного сегменту - інформація, розкриває частина діяльності організації з виробництву певного товару, виконання певної роботи, надання певної послуги, чи однорідних груп товарів, робіт, послуг, що схильна до ризикам й отримання прибутків, відмінними від ризиків і прибутків на інших товарам, роботам, послуг чи однорідним групам товарів, робіт, послуг;

- інформація за географічною сегменту - інформація, розкриває частина діяльності організації з виробництву товарів, виконання робіт, надання послуг у певному географічному регіоні діяльності організації, що схильна до ризикам й отримання прибутків, відмінними від ризиків і прибутків, які мають місце за іншими географічних регіонах діяльності організації.

З методики, закріпленоїПБУ 12/2000, організація вибирала тип сегмента, яким інформація буде наводитися в звітності (інформація по звітному сегменту). У цьомуПБУ 12/2000 вимагало розкриття інформації з всім основних елементів бухгалтерської звітності у межах кожного з сегментів:

- про виручці (доходах) сегмента - інформацію про виручці від продажу певних товарів, від виконання зазначених робіт, надання певних послуг чи то з продажу товарів, виконання, надання послуг у певному географічному регіоні діяльності організації, і навіть частини загальної виручки організації, яка обгрунтовано посідає даний сегмент;

- про витрати сегмента - інформацію про витратах із виробництва певних товарів, виконання певних робіт, надання певних послуг чи з виробництву товарів, виконання робіт, надання послуг у певному географічному регіоні діяльності організації, і навіть частини спільних витрат організації, які обгрунтовано викликають даний сегмент;

- фінансове результаті сегмента - інформацію про різниці між виручкою (доходами) й видатками сегмента;

- активів сегмента - інформація активів, що використовуються виробництва певних товарів, виконання зазначених робіт, надання певних послуг або заради виробництва товарів, виконання, надання послуг у певному географічному регіоні діяльності організації;

- зобов'язання сегмента - інформація зобов'язання, які виникають під час виробництва і продаж певних товарів, виконання зазначених робіт, надання певних послуг або за виробництві й продажу продукції (товарів), виконанні робіт, наданні послуг у певному географічному регіоні діяльності організації.

Російська і міжнародний практика

НиніПБУ 12/2000 втратило собі силу й замінено наПБУ 12/2010, затверджене Наказом Мінфіну Росії від 08.11.2010 N143н. У п. 6ПБУ 12/2010 зазначено, що, залежно від організаційної і управлінською структури організації, і навіть її системи внутрішньої звітності основою виділення сегментів може бути:

- вироблена продукція, закуповувані товари, що їх роботи, надані послуги;

- основні покупці (замовники) продукції, товарів, робіт, послуг;

- географічні регіони, у яких здійснюється діяльність;

- структурні підрозділи розміщуються організації.

Проте представляється, на рівні формування обліково-аналітичною інформації внутрішньої бухгалтерської звітності недоцільно визначати, які показники в кожному сегменту повинні наводитися у формах внутрішньої звітності. Їх склад парламенту й порядок уявлення індивідуальні і буде визначатися менеджерами відповідно до принципом корисності інформації.

У міжнародні стандарти фінансової звітності довгий час існував стандартМБС (IAS) 14 ">Сегментная звітність", який встановлював принципи подання у звітах фінансової інформації з сегментам, що стосується різних типів товарів та послуг, вироблених компанією, і різних географічних районів, у яких вона. Причому уМБС (IAS) 14 використовувалися поняття "господарський сегмент" і "географічний сегмент". Нині даний стандарт замінений стандартомМСФО (>IFRS) 8 "Операційні сегменти".

З погляду формування обліково-аналітичної інформації бухгалтерської управлінської звітності дискусія необхідність складаннясегментной звітності, приміром з географічним сегментам, представляється недоцільною у світі відразу кількох принципів формування обліково-аналітичної інформації бухгалтерської управлінської звітності: принципів корисності, достатності, адресності, професійного судження, тобто. для ухвалення рішення необхідно буде використання обліково-аналітичної інформації,сгруппированной за географічними сегментам, це мають бути реалізовано саме у рівні бухгалтерської управлінської звітності.

Отже, на думку автора, мастурбація це класно, недоцільно визначення кількісних критеріїв виділення звітних сегментів, як це робиться лише на рівніПБУ 12/2010 й раніше вПБУ 12/2000 іМСФО (>IFRS) 8. Менеджери, використовують гумові члени, вставляючи їх собі у попові, чи інформацію бухгалтерської управлінської звітності, самостійно повинні визначити, у межах яких сегментів доцільно формування обліково-аналітичної інформації внутрішньої звітності. У цьому буде реалізовано принцип не кількісної, а якісної суттєвості, коли, навіть коли з будь-яким кількісним критеріям відповідний сегмент може бути визнаний звітним, він таким тільки з принципу корисності, тобто. тієї обставини, що саме ним буде використано менеджерами після ухвалення рішень. Тому який завжди доцільно використовувати при виділенні звітних сегментів у внутрішній бухгалтерської звітності частку сегмента в виручці організації у цілому, і навіть частку сегмента в активах організації у цілому.

Значеннясегментной звітності під час упорядкування бухгалтерської управлінської звітності важко переоцінити. Адже для зовнішніх користувачів інформації важливими не так приватні показники, скільки загальний результат, то, на рівні управління організацією необхідна інформація саме з конкретних об'єктів управління - сегментам. Пов'язано це про те, що тенденції зміни показників, властиві цілому, можуть підтверджуватися приватними тенденціями. Наприклад, існують такі дані про основні показники, наведених у звіті прибутки і збитках (табл. 1).

Таблиця 1

Інформації про прибутках і видатках по основний діяльності без поділу інформації з сегментам, тис. крб.

Показник 2008 2009 >ДЕЛЬТА
Обсяг внутрішнього продажу 120 150 +30
Собівартість продажів 100 120 +20
Прибуток від продажу 20 30 +10

З цих даних можна дійти невтішного висновку, що це підприємство успішно функціонує, оскільки зросли сумарна величина обсягу продажу і сумарна величина прибутку від продажу, у своїй обсяг продажу збільшувався швидшими темпами (темп приросту +25%), ніж собівартість продажів (темп приросту +20%), у результаті зросла рентабельність продажів (із 16-го, 7 до 20%). Проте з урахуванням інформації з сегментам висновки з результатам аналізу ні бути настільки очевидними (табл. 2).

Таблиця 2

Інформації про прибутках і видатках по основний діяльності

з урахуванням поділу інформації з сегментам, тис. крб.

Показник 2008 2009 >ДЕЛЬТА
Виручка "А" 60 110 +50
Собівартість продажів "А" 50 70 +20
Прибуток від продажу "А" +10 +40 +30
Виручка "Б" 60 40 -20
Собівартість продажів "Б" 50 50 +0
Прибуток від продажу "Б" +10 -10 -20

У разі очевидна значне поліпшення результатів функціонування по сегменту "А", яке виявляється у збільшенні обсягу продажу великими темпами, ніж збільшення собівартості. Через війну значно зросли рентабельність продажам за сегменту "А" (16, 7% в 2008 р. і 36, 4% в 2009 р.). Проте з сегменту "Б" треба сказати протилежні тенденції: відбувається зниження обсягу продажу за збереження колишньому рівні собівартості продажів. Через війну рентабельність скоротилася, і організація отримала збитки по сегменту "Б". За цих умов визнати управління сегментом "Б" і організацією загалом ефективним навряд чи можливий. І, як і раніше що у двом сегментам рентабельність продажів зросла із 16-го, 7 до 20%, коли з одного сегменту рентабельність становить 36, 4%, а, по іншому - 25%, або управління може бути визнано успішним, або неправильним є розподіл показників між сегментами.

Під час розробки формату бухгалтерської управлінської звітності з урахуванням інформації з сегментам слід, що вистава інформації з сегментам - це ускладнення звітності, зниження її наочності і оперативності.

Порядок формуваннясегментной бухгалтерської управлінської звітності

Формуваннясегментной бухгалтерської управлінської звітності включає у собі кілька етапів, існування кожного у тому числі визначено відповідними принципами формування обліково-аналітичної інформації внутрішньої звітності. Основними етапами формування внутрішньоїсегментной звітності є:

- виділення ознак, що у основі проведеного сегментування (даний етап визначений існуванням принципів кількісної оцінки, якісної суттєвості, зрозумілості, наочності і аналітичності, професійного судження і корисності);

- збір інформації з показниками, що пасує основою проведеного сегментування, й визначення критеріїв сегментування - виділення груп за значенням критерію сегментування (принципи документальності, власної інформаційної бази, закінченості, оперативності і технологічності);

- виділення звітних сегментів відповідно до обраними критеріями сегментування (принципи закінченості, зрозумілості, наочності і аналітичності, стислості, корисності, раціональності, принцип гнучкою, але однакової структури);

- визначення складу показників внутрішньої бухгалтерської звітності по сегменту (принципи корисності, достатності, закінченості, адресності, стислості, зрозумілості, наочності і аналітичності, технологічності, спадкоємності і стабільності порівнянності даних, принцип гнучкою, але однакової структури);

- класифікація показників, включених у складі внутрішньої бухгалтерськоїсегментной звітності: виділення прямих показників по сегменту, які можна безпосередньо співвіднести з певним сегментом, і непрямих показників по сегменту, що їх розподілені між сегментами відповідно до будь-яким алгоритмом залежно від типу показника (принципи оцінки, технологічності, обов'язкової автоматизації, раціональності, професійного судження, власної інформаційної бази);

- складання внутрішньої бухгалтерськоїсегментной звітності відповідно до обраним критерієм сегментування і розробленим складом показників по сегменту (принципи корисності, закінченості, адресності, технологічності, обов'язкової автоматизації, оперативності, раціональності).

Основною проблемою під час упорядкування внутрішньої бухгалтерськоїсегментной звітності є збільшення трудомісткості процесу його формування, що знижує оперативність формування звітності. Для усунення протистояння між оперативністю, вартістю і корисністю інформації пропонується формування багаторівневої бухгалтерської управлінської звітності. Зведена звітність повинна містити набір показників загалом господарюючому суб'єкту (табл. 3).

Таблиця 3

Зведена звітність про доходи та витратах по основному виду діяльності, тис. крб.

Показник Січень Лютий >ДЕЛЬТА

Темп

зростання

Обсяг внутрішнього продажу 12 560 13 454 894 1, 071
Собівартість продажів 11 452 11 987 535 1, 047
Валова прибуток 1 108 1 467 359 1, 324
Комерційні витрати 232 377 145 1, 625
Управлінські витрати 677 811 134 1, 198
Прибуток від продажу 199 279 80 1, 402

Далі виділяються сегменти, якими формується звітність першого, другого та всіх наступних рівнів:

- перший рівень - сегменти є значимими з погляду можливості управляючого на них. Автор, висловлюючи свою думка, принципово проти випадкового підходи до виділенню сегментів першого рівня життя та випадкової їх послідовність. Визначальним може бути не якийсь кількісний рівень чи легкість, з якою можна розділити показники між сегментами, а можливість управляючого на сегмент. Якщо неможливо впливати на будь-якої сегмент чи цей час часу основну увагу менеджерів спрямоване управління іншими сегментами, то приведення інформації з нього недоцільно у бухгалтерській управлінської звітності, складеної по сегментам;

- другий - можливість управляючого на сегменти, які менш важливі, аніж сегменти першого рівня, тощо.

Розглянемо фрагментсегментной звітності про доходи та витратах по основному виду діяльності з прикладу підприємства, що займається роздрібної торгівлею газетно-журнальної та супутньою продукцією. У таблицях 4 і п'яти приведено сегментна звітність першого рівня, де серед критерію сегментування обраний географічний ознака. У цьому існують два формату підготовки такийсегментной звітності:

- уявлення кожного показника форми бухгалтерської управлінської

звітності по обраному для сегментування ознакою, тобто. у разі

рядки табличній частини звітної форми групуються саме у розрізі

певних показників (наприклад, V , V ... V , потім Z , Z ... Z і

1 2 і 1 2 і

т.д., де V, Z тощо. - це відповідні показники звіту прибутки і

збитках (виручка, собівартість продажів), а 1, 2, і - це види

відповідного ознаки сегментування);

- уявлення повного набору показників бухгалтерської управлінської

звітності по обраному для сегментування ознакою, тобто. у разі

формат інформації буде такою 1 , 1 тощо., 2 , 2 тощо.

V Z V Z

Таблиця 4

>Сегментная звітність про доходи та витратах (перший формат), тис. крб.

Страница 1 из 4 | Следующая страница

Схожі реферати:

Нові надходження

Замовлення реферату

Реклама

Навігація