Реферати українською » Экономика » Депозитарні розписки: поняття, види і механізм обігу


Реферат Депозитарні розписки: поняття, види і механізм обігу

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>TaмаpaАлeкcaндpoвнaБaтяeвa, кандидат економічних наук,дoцeнт кафедри економічної теорії факультету управлінняMГУ їм. Ломоносова.

Купівля інвесторами цінних паперів іноземних фірм безрезидентов-посредников немає. Тим більше що потреба у таких цінні папери існує. Можливість реалізувати цю потребу з'явилася після виникнення схеми продажу цінних паперів з допомогою про депозитарних розписок — вільно обертаються на фондовий ринок вторинних цінних паперів.

Нині одна з особливостей розвитку організованих фінансових ринків, яскраво вираженої тенденцією є глобалізація — поява з урахуванням національних ринків міжнародного ринку. Міжнародний ринок можна умовно розділити на внутрішній і зовнішній. Через законодавчої, політичної та економічної нестабільності, проблем, що з оподаткуванням і конвертуванням, купівля інвесторами цінних паперів іноземних фірм безрезидентов-посредников немає. Тим більше що потреба у таких цінні папери існує. Можливість реалізувати цю потребу з'явилася після виникнення США схеми продажу цінних паперів з допомогою про депозитарних розписок.

Приводом до випуску депозитарних розписок послужив заборона 1927 р. законодавством Великобританії вивезення із країни національних цінних паперів.

Натомість, законодавство США забороняє вільне ходіння країни цінних паперів нерезидентів. Вони можуть бути запропоновані на американському фондовий ринок лише крізь ADR (американські депозитарні розписки). Ринок депозитарних розписок почав активно повинна розвиватися у70—80-е рр. XX в. за інтеграцією світового капіталу. У 90-х рр. цей ринок ще пережив справжній бум, який був частково спровокований падінням відсоткових ставок навіть пошуком американськими інвесторами можливостей заробляти грошей ринках країн.

Нині на світових фондових ринках звертаються більше однієї 000 депозитарних розписок вдатися до акцій різних емітентів з понад 60 країн, вагома частина з яких представлена компаніями із країн, і навіть російськими емітентами.

1. Поняття депозитарної розписки

>Депозитарние розписки є інвестиційний інструмент міжнародного ринку.

Депозитарна розписка — це вільнообращающаяся на фондовий ринок вторинна цінний папір, випущена формі сертифіката авторитетним депозитарним банком світового масштабу вдатися до акцій іноземного емітента і що свідчить про володінні певною кількістю акцій іноземній компанії, депонованих країни перебування цієї компанії, кругообіг яких ввозяться інший.

У світовій практиці розрізняють два виду депозитарних розписок:

ADR (AmericanDepositaryReceipt) — американські депозитарні розписки, які допущені до звернення на американському фондовий ринок;

>GDR (GlobalDepositaryReceipt) — глобальні депозитарні розписки, операції із якими можуть здійснюватись і інших країнах.

По американському законодавству ADR — сертифікат, який є цінної папером, але засвідчує декларація про цінний папір. Сертифікат ADR мусить мати інформацію про депозитарії і стисле опис депонованих цінних паперів, повноважень із голосуванню (зокрема за дорученням), розподілу дивідендів. Сертифікат повинен також відбивати розміри оплати послуг депозитарію. У сертифікаті має зазначене, що емітент підпадає під вимоги Закону 1934 р., що означає автоматичну можливість нічого для будь-якого інвестора одержувати інформацію про емітента в Комісії США по цінних паперів і бірж (Securities andExchangeCommission — SEC).

Звичайні і привілейовані акції, облігації — всі ці цінних паперів, як відомо, є емісійними цінними паперами, об'єктами інвестиційної діяльності. На все емісійні цінних паперів можна випускати депозитарні розписки.

Розробляючи програму випуску ADR (>GDR), компанії переслідують досягнення наступних цілей:

залучення додаткового капіталу реалізації інвестиційних проектів;

створення іміджу, привабливого для іноземні мови і вітчизняних інвесторів, оскільки депозитарні розписки вдатися до акцій компаній випускають відомі світові банки;

зростання курсової вартості акцій на ринку внаслідок зростання попиту акції;

розширення кола інвесторів, залучення зарубіжних портфельних інвесторів.

Випуск депозитарних розписок є дуже привабливою і престижною для інвесторів. Привабливість ADR (>GDR) для інвесторів, як показує світовий досвід, полягає у можливості:

глибшої диверсифікації портфеля цінних паперів;

доступу через депозитарні розписки до акцій іноземних компаній;

отримання високого доходу зростанні курсової вартості акцій компаній із країн;

зниження ризиків інвестування на в зв'язку зінесинхронним розвитком фондових ринків у різних країнах.

2. Види депозитарних розписок

>Депозитарние розписки діляться на два виду:неспонсируемие іспонсируемие.

>Неспонсируемие ADR (>non-sponsored ADR) випускаються з ініціативи великого акціонера чи групи акціонерів, володіють значним числом акцій компанії. Їх випуск ще може контролюватися емітентом. Основне перевагу випускунеспонсируемих депозитарних розписок у тому, що вимоги Комісії США по цінних паперів і бірж (SEC) до цінних паперів, проти яких випускаються ці розписки, полягають лише поданні їй пакета документів, підтверджують повну відповідність діяльностікомпании-емитента і його цінних паперів (акцій і облігацій) законодавству країни емітента. Недолікомнеспонсируемих ADR і те, що торгувати ними можна тільки на позабіржовому ринкові:неспонсируемие ADR не допускаються до торгівлі біржі й у системі NASDAQ. Тому котируваннянеспонсируемих депозитарних розписок носять інформаційно-довідковий характер. Через війну купівля-продаж даних розписок здійснюється за особистій зустрічі, телефоном або за допомогою засобів електронної зв'язку.

Останніми роками намітилася тверда тенденція до їх зниження числа програм випускунеспонсируемих розписок і зростання спонсорованих ADR.

>Спонсируемие ADR (>sponsored ADR) випускаються з ініціативи емітента. Вони можна випускати лише одною депозитарним банком, підписання спеціального договору з яким є обов'язковою умовою реєстрації в SEC.

>Спонсируемие ADR випускаються чотирьох рівнів: першого, другого, третього і четвертого. Слід зазначити, перші два випускаються цього разу вже існуючі на вторинному ринку акції, а випуск ADR третього і четвертого рівнів передбачається рахунок нової емісії.

3. Механізм випуску та звернення депозитарних розписок та її особливості

>Депозитарние розписки — це фізично існуючі папери (сертифікати), випущені депозитарієм, у якого традиційно може бути банк чи трастова компанія. Перед випуском спонсорованих ADR міжкомпанией-емитентом і банком-депозитарієм підписується депозитарний договір, фіксуючий всі умови випуску ADR і функції кожного боку. Під випуск ADRкомпания-емитент здійснює емісію акцій і передає їх у відповідальне збереженнябанку-кастоди чибанку-депозитарию, який випускатиме ADR. У Росії її які ці послуги надають такі банки, як «Кредит Свісс» (Credit Suisse) і «Ай Ен Джі Бенк» (ING Bank), мають офіційно зареєстровані дочірніми компаніями у Москві.Банк-кастоди здійснює своїх функцій виходячи з договору з банком-депозитарієм, який випускає депозитарні розписки.

Основні функціїбанка-кастоди, що працює за програмі ADR:

здійснення обліку, і перереєстрації власників акцій, куди депозитарний банк випустив ADR;

що у перекладі дивідендів;

реєстрація себе самої в реєстрі акціонерного товариства як номінального власника з акцій, куди випущені депозитарні розписки.

Акції, які перебувають відповідальному збереженні, реєструються в реєстрі акціонерів з ім'ям відповідального хранителябанка-кастоди, останній є номінальним власником цих акцій, тобто. він тримає акції від імені, яка є власником цих цінних паперів.

На загальна кількість акцій, що є на відповідальному збереженні, банк-депозитарій отримує глобальний сертифікат ADR, виходячи з якого випускаються депозитарні розписки на продаж інвесторам.

>Банк-депозитарий, який працює за програмі ADR, виконує такі функції:

випускає депозитарні розписки на депоновані цінних паперів іноземного емітента у разі необхідності здійснює їх анулювання;

виступає агентом і реєстратором, тобто. оформляє операції з депозитарним розпискам, веде реєстр номінальних і дійсних власників депозитарних розписок, виплачує дивіденди, виступає агентом за дорученням;

надає допомогу іноземноїкомпании-емитенту підготовкою документів для SEC при реєстрації випуску депозитарних розписок, і навіть при наданні в SEC форм регулярного фінансового звітності;

здійснює інформування кола учасників ринку цінних паперів початок випуску депозитарних розписок, тобто. забезпечує інформаційну підтримку проекту випуску ADR;

узагальнивши результатів голосування власників ADR, посилає їх емітенту, якщо інвестор проти неї власності на голосувальники акції та воліє реалізувати себе свого права голоси;

здійснює консультування інвесторів і неабияк впливає їм допомога у підготовці документації для податкові органи щоб уникнути подвійного оподаткування.

Лідерами в світовому ринку сфері надання депозитарних послуг за програмам ADR є: найстарший комерційний банк США «Банк оф Нью-Йорк» (Bank of New York), «Сітібанк» ( Citibank) і «Морган Стенлі» (Morgan Stanley).

При випуску ADR дофирме-емитенту акцій пред'являються певних вимог:

акції, куди випущені ADR, нічого не винні мати ходіння і яких фондових біржах у дії депозитарного договору;

акції, які на відповідальне збереження, неможливо знайти предметом застави;

акції, куди накладено будь-які заборони, не можна передавати на відповідальне збереження і реєструвати на номінального власника.

Звернення ADR.Депозитарние розписки можна випускати, якщо інвесторів приваблюють акції чи облігації іноземній компанії. І тут інвестори доручають своїм брокерам купити цінних паперів цікавій для їхкомпании-емитента. Брокери набувають цінних паперів або через свої відділення, працюють у країнікомпании-емитента, або через брокерів, працівників фондовий ринок емітента. Потім цінних паперів доставляються вбанк-кастоди. Набуті цінних паперів зараховуються з цього приводу депо депозитарного банку, випускаючого ADR. Після цього депозитарні розписки доставляються брокеру, брокер переводить ADR з цього приводу депо, зазначений інвестором.

>Брокер, діючий за дорученням інвестора, здійснює операцію з купівлі цінних паперів, немає на американському фондовий ринок. У цьому схема купівлі депозитарних розписок виглядає так:

інвестор дає доручення брокеру, наприклад, у США, купити депозитарні розписки;

брокер, працював у США, дає розпорядження брокеру країни місцезнаходження емітента для придбання еквівалентної кількості цінних паперів;

брокер, працюючий на фондовий ринок країникомпании-емитента, купує цінних паперів даної компанії на фондовий ринок своєї країни;

цінних паперів вступають убанк-кастоди;

>банк-кастоди (банк-зберігач) записує дані цінних паперів з цього приводу банку, випускаючого депозитарні розписки;

банк-депозитарій випускає ADR, які доставляються американському брокеру черезрегистрационно-клиринговий центр;

>регистрационно-клиринговий центр записує депозитарні розписки з цього приводу брокера для продажу інвестору.

>Размещенние депозитарні розписки вільно звертаються на фондовий ринок шляхом скоєння інвесторами угод з купівлі-продажу ADR. Зміни у складі власників ADR фіксуються в реєстрі, який веде банк-депозитарій, випустив ADR.

За кожної розміщеної депозитарної розпискою стоїть певну кількість зарезервованих у відповідального хранителя (>банка-кастоди) акцій компанії. Кількість акцій, включених до однієї депозитарну розписку, фіксується у договорі,заключаемом міжкомпанией-емитентом і банком-депозитарієм. Та ж сама депозитарна розписка, випущена вдатися до акцій АТ «Сургутнафтогаз», включає 50 звичайних акцій цієї компанії. За бажання інвестор може обміняти свої ADR вдатися до акцій цієї компанії.

Американський інвестор неспроможна продати акції російського емітента на американському фондовий ринок, оскільки російським законодавством вивезення російських акцій до інших держав заборонено.

Процес продажу ADR, які звертаються на американському фондовий ринок, передбачає два варіанта реалізації ADR:

шляхом прямий продажу депозитарних розписок на вторинному ринку США;

шляхом конвертації депозитарних розписок у акції та продажу цих акцій над ринком країникомпании-емитента.

У першому випадку власник депозитарних розписок звертається до свого брокеру з дорученням продати ADR. Американський брокер намагається продати їх у фондовий ринок США. Коли йому вдасться продати депозитарні розписки, він реєструє угоду вдепозитарном банку, після цього депозитарні розписки оформляються на нового власника.

У другий випадок, якщо брокеру зірвалася продати депозитарні розписки про свого клієнта на американському фондовий ринок, він звертається до російського брокеру і його знайти покупця у Росії. Коли російський брокер знайде покупця, депозитарний банк анулює випущені їм ADR,банк-кастоди припиняє виконувати функції номінального власника акцій й акції переоформляються в реєстрі на нового власника.

Схема продажу ADR виглядає так:

власник ADR дає доручення своєму брокеру продати депозитарні розписки;

брокер дає доручення російському брокеру знайти покупця у Росії одночасно повертає депозитарні розпискибанку-депозитарию для конвертації в акції;

банк-депозитарій, отримавши ADR, списує їх з рахунки інвестора, вносить зміни до реєстру власників ADR;

банк-депозитарій інформуєбанк-кастоди зменшенням кількості ADR і кількість акцій, що їх списані із рахунку номінального власника, т. е. знято з відповідального зберігання;

внаслідок конвертації ADR в акціїбанк-кастоди припиняє своє завдання номінального власника цінних паперів і дає інформацію реєстроутримувача необхідність внести в реєстр акціонерів, т. е. зменшити кількість акцій у номінального власника та не записати акції на американського інвестора;

акції зараховуються на лицьової рахунок американського інвестора;

дають доручення російському брокеру реалізувати акції;

відбувається продаж акцій російському фондовий ринок;

списуються акції з особового рахунку американського власника і записуються з цього приводу нового власника;

перераховуються кошти через клірингову систему з цього приводу американського інвестора.

4. ВипускADR/GDR вдатися до акцій і облігації російських емітентів

Російські компанії зацікавлені у виході на світові фондові ринки із метою притягти інвестиції у розвиток виробництва. Тому почали активно скористатися наявними можливостями ADR іGDR в просуванні на американський та європейський фондові ринки. І хоча російські емітенти порівняно недавно почали освоювати зарубіжні ринки, на думку брокерів, для компаній-емітентів цей інструмент залучення капіталу незабаром стане звичним.

У 1996 р. Комісія зі цінних паперів і бірж дозволила російських компаній подавати заявки розміщення ADR першого рівня серед американських інвесторів за умови обов'язкового інформування інвесторів про стан російських акціонерних реєстрів.

На теперішньому етапі розвитку ринку у Росії вітчизнянимфирмам-емитентам все-таки, зазвичай, доступні лише програми першого рівня або ADR третього рівня. Зумовлено це тим, що "фінансове звітність мусить бути складена відповідно до міжнародних стандартів, а наведеним вимогам дуже багато російських емітентів відповідає.

Більшість ADR, випущених акції російських компаній, і банків, є папери першого рівня, що дозволяє інвесторам право торгувати ними тільки американському позабіржовому ринкові поза електронної клірингової системи NASDAQ, a на тих біржових майданчиках поза США, де їх увійдуть до лістинг. Для російських депозитарних розписок це Берлінська, Франкфуртська і Лондонська біржі. Інтерес для інвесторів представляє можливість спекуляції з депозитарними розписками через гру різниці курсу акцій у Росії і близько ціни ADR США.

Що ж до російських емітентів, то вирішальний чинник після ухвалення рішення про випуск депозитарних розписок мусить бути не інвестиційна привабливість фірми для потенційного інвестора як така, а стан фінансових ринків у період у регіоні, дефирма-емитент планує розміщувати свої фінансові інструменти, оскільки глобалізація фінансових операцій призвела до затоваренню фондових ринків. Так, щороку фінансові ринки викидається на 40 млрд. дол.

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Нові надходження

Замовлення реферату

Реклама

Навігація