Реферати українською » Экономика » Платформа для інвестиційного банку


Реферат Платформа для інвестиційного банку

Андрій Серебряков, МайклУайф

З інформаційних технологій

У 1958 року у тридцять шостому номері американського ділового вісникаHarvard Business Review вперше з'явився термін, якому судилося завоювати весь підприємницький світ кінця ХХ століття. Міркуючи про перспективи використання молодого дива кінця сорокових років - - цифрових машин (комп'ютерів) - - разом, організації, зберіганні, добуванні і розповсюдженні які зберігаються цих машинах даних, журнал пише, нова технологія немає ще узвичаєного найменування й уряд пропонує називати її інформаційної технологією (ІТ).

Суперечки про доречності і застосування цих технологій не вщухають досі. Наприкінці 70-х років Конгрес США досить засновує спеціальний комітет із оцінці впливу нових технологічних проектів на суспільство, здоров'я й довкілля. Проте наприкінці дев'яностих років стає цілком очевидний, що інформаційно-технологічний бум ні зупинити ані цілком проконтролювати неможливо. На людини ураганним потоком обрушилася інформація, яку треба або розумно використовувати, або повністю ігнорувати (і цього назавжди залишитися у "кам'яному віці"доинформационного суспільства).

Першим кроком у систематизації й використанні інформації стали які з'явилися наприкінці п'ятдесятих років бази даних, що створювалися на замовлення уряду США належать. За років ці електронні сховища інформації змінилися невпізнанно, перетворившись із простих складівмногоплатформенние, ієрархічно організовані,объектно орієнтовані бази даних. У шістдесятих років бази даних впевнено входить у світ комерції і підприємництва, і сьогодні без них немислимо існування інвестиційних та комерційних банків.

>Дилинг

У разі сучасної Росія не має, мабуть, проблеми важливішою і животрепетної, ніж інвестиції. На арені боротьби за нові області інвестування - - банки і інвестиційні компанії. Уряд робить спроби налагодити той процес, залучаючи увагу інвесторів до малопомітним, але, з погляду офіційних експертів, надзвичайно перспективним областям. У умовах інвестиційні банки змушені озброюватися новітньої технікою і системами, запрограмованими на швидке й водночас глибокий аналіз ризиків інвестування на той чи інший область національної економіки. Міцно ввійшли до ужиток західного підприємця аналіз стану та управління ризиками (>riskmanagement) починають дедалі активніше використовуватися у російському підприємництво. Часу "на розкачку" не залишається. Першопрохідником у цій галузі став Національний банк, не побоялася вкласти солідний капітал в автоматизовану систему управління ризикамиKondor+ компанії Reuters. Серед інших систем аналізу ризику (як-отRXT,RIDS,Kougar,Deal Manager,Sailfish) системаKondor+, на думку російських й західних експертів, найповніше охоплює функціональну область дилінгових управлінь інвестиційних банків, оскільки - - крім своєю основною функції - - інформує дилера як реального часу про яку він обіймав позиції, проводить аналіз ситуації по обраному фінансовому інструменту, дає дилеру велику свободу до ухвалення своє рішення і дозволяє йому безпосередньо вводити дані про обраної угоді. У ідеалідилинговое управління сучасного інвестиційного банку має бути оснащено принаймні чотирма типами пристроїв обробітку грунту і подачі інформацією режимі реального часу, що дозволяє дилеру працювати максимально ефективно. До них належать голосові системи (типу дилерських телефонівV-Band чиWyatts), торгові системи, (як, наприклад,Dealing 2000 читоргово-депозитарная системаММВБ, ВПС (>НАУФОР)), інформаційні системи, відбивають стан світових ринків (Reuters, Bloomberg, DowJones Telerate), системи аналізу ризиків.

Спільно ці системи повністю забезпечують аналітичну і торгову діяльність дилерського управління й цілком її вичерпують в останній момент укладання угоди.

Перелічені тут системи дилінгового управління ув'язані між собою у єдине ціле. Наприклад, система аналізу ризику угоди - - допоміжний інструмент, дозволяє дилеру оцінити наскільки ефективної може бути ув'язнена їм угода - - є механізм, куди безпосередньо автоматично завантажується уся необхідна інформацію про обраному дилером фінансовому інструменті, моментальнопересчитивающий рівень ризику залежно від поточних котирувань, індексів DowJones і той найважливішої ринкової інформації, введеної до системи аналізу ризику як реального часу. За такої побудові дилінгу про кращому годі й мріяти. Але потім до гри вступаєбек-офис, покликаний зважити усі запроваджені в розпорядливої записці дилера дані, підготувати документацію за угодою і "зробити розрахунок. Будь-яка заминка у роботі бек-офісу незмінно б'є по ефективності роботи банку.

>Бек-офис

Донедавна вважалося, що "лінія фронту" над ринком цінних паперів відбувається задилингу. Проте практика показує, слабка інформаційно-технологічна забезпеченість бек-офісу інвестиційного банку істотно уповільнює його, тим самим послаблюючи його над ринком. Якщо банк, будучи активний учасник торгів і укладаючи за кількома сотень угод на день, не забезпечує швидке й своєчасний розрахунок із них (що можна лише за повної автоматизаціїинформационно-процессуальной діяльності бек-офісу), він, так би мовити, "втрачає обличчя".

>Бек-офис банку загальн-те є дуже консервативним підрозділом, зобов'язаний дотримуватися жорсткої процесуальної шляху. Однак у сучасних російських умовахбек-офис змушений діяти спритнішим мангусти. І навіть в тому, що Росія та сьогодні продовжує залишатися зароджуваним ринком (>emergingmarket), суть у тому обсязі інструкцій та рекомендацій ще, який щодня народжується у Центробанку, головного органу, регулюючого сьогодні банківську діяльність. У майбутньомубек-офису інвестиційних банків мають стати щесноровистее, що у ряди контролерів фінансових організацій - - учасників ринку цінних паперів вступає Федеральна комісія з цінних паперів.

>Использующиеся у країнах системи автоматизаціїбек-офисов банків досить універсальні. Практика показує, проте, жодна їх може бути повному обсязі використана нашій країні. А перекроювати існуюче програмне забезпечення, пристосовуючи його передачі під російські умови дорого і малоефективно. За такого стану років зо три тому інвестиційні банки змушені були або утримувати солідний штат ІТ, займається як технічної підтримкою, а й програмуванням, або купувати ще слабко "обкатані", проте значно більше підходящі до умов російські програмні продукти. Першим шляхом, наприклад, пішов банкРенессанс-Капитал, повністюавтоматизировавбек-офис самотужки, іншим шляхом йде Національний банк, використовує програму автоматизації бек-офісу, розроблену компанією Фаворит, і програмно-апаратний комплекс, який реалізує функцію операційного дні й пов'язаних із ним систем, розроблений компанієюDiasoft.

>Стандартизация внутрішнього обліку

У умовах своє вагоме слово вирішила сказати Національної асоціації учасників ринку (>НАУФОР), випустивши Стандарти внутрішнього обліку операцій із цінними паперами для брокерів і сотні дилерів, де визначається, що завдання внутрішнього обліку є формування повною і достовірною інформації про результати операцій із цінними паперами, яка потрібна на оперативного керівництва та управління компанією, упорядкування точної і своєчасної звітності перед клієнтами компаній, своєчасного попередження негативних явищ у діяльності компаній, і навіть задля забезпечення контролем із бокуНАУФОР над діяльністю компаній над ринком цінних паперів. КрімНАУФОР сьогодні хто б займається сертифікацією програмних продуктів длябек-офисов. У кулуарах асоціації точаться розмови з приводу створення універсального, сертифікованогоНАУФОР програмного продукту длябек-офисов, який, мабуть, спростив б життя банківських програмістів і звільнив його їхнього капіталу від постійної огляду щодо відповідності прийнятим стандартам.

Троє джерел і трьох складових частини

Проте, хай був би годиться "швидкий" той чи інший програмний продукт, не можна забувати тому, що інвестиційний банк єдиний у трьох іпостасях:дилинг,бек-офис іопердень банку і пов'язані з ним системи. За відсутності налагодженої і безперебійної зв'язок між цими складовими про успіх та ефективності можна й не мріяти. Відсутність чи неповноцінність цієї змички можна порівняти з вузькими дверима між просторими і розкішними залами палацу. Поки розпорядницькі записки дилерів (>tickets) вручну переносяться вже з управління у інший і фізично наново ">вбиваются" до системи автоматизації бек-офісу, та був ситуація повторюється практично у тому вигляді під час переходу документів з бек-офісу в бухгалтерію, це завжди буде нагадувати тисняву прориви в загаданих вище вузьких дверях. Ідея автоматизації цьому разі, звісно, не нова, але за відсутності єдиних стандартів автоматизаціїбек-офисов, вона, мабуть, же не бути реалізована повною мірою. По суті, зрозуміло, що йдеться тільки про досить простий рішенні - - розробці єдиного гнучкого інтерфейсу, який зв'язує між собою системи та окремі робочі модулі банку. І тут над функціональної повноті такого інтерфейсу, а інших характеристиках, роблять продукт сучасним привабливим - - швидкість операцій та обсяг, яку він обіймав їм у диску. Не виключено, що у найближчим часом у предметної області банківську діяльність навряд чи з'являться які то нововведення. Що ж до її апаратної реалізації, істотно знижує ризик людської помилки, тут для розробників сучасних автоматизованих систем відкрито неосяжне полі діяльності.

Єдиний програмний комплекс

Не недавно Національному резервному банку таку "змичку" запропонувала здійснити компаніяVegaTech, нині створює на замовлення єдиний програмно-апаратний комплекс для зв'язки Польщі з яка у НРБ системоюKondor+ й у автоматизації бек-офісу і бухгалтерії в цій основі. Ідея у тому, щоб перекласти все три ланки інвестиційного банку на єдинупрограммно-технологическую платформу на серверіSybase, з єдиною базою даних чи пов'язаної одним програмним мовою системою баз даних, у якій інформація дилінгу після завершення угоди автоматично перетворюється набек-офис на її остаточної оброблення і звіту за нею. Мабуть, така база даних має базуватися на технології клієнт-сервер, навіщо потрібно трохи інакша фізично й логічна база, ніж звичайні файлові системи. А поки що поширені сьогодніСУБД, якParadox,DBase,FoxPro, навряд цілком підходять з метоюклиент-серверного програмно-апаратного комплексу банку.

Під час розробки вимог до торгової системіCitadel компаніїVegaTech для Національного резервного банку було полічено, що з метою підвищення ефективності роботи банкубек-офисная система повинна з точністю дублювати ключові конфігураційні характеристики фінансових інструментів, закладені уKondor+, плюс єдиний інтерфейс, що із найбільшоюоптимальностью можна здійснити на єдиної програмно-технологічної платформі - - у цій ситуації наSQL сервері.

Ідею зв'язати на єдинійпрограммно-аппаратном комплексідилинг, операції, і бухоблік навряд можна розглядати, як новий внесок у теорію інформації. Вона не пропонує нових засобів кодування і її уявлення даних. Та й навряд чи банки заходилися б ризикувати запровадженням якихось нововведень, поки що не підхожих під активно яка складається поки що систему стандартів, яка сьогодні-завтра закріплять у російському банківській справіde-jure. З іншого боку, з реальностей сьогодні, важко уявити, що різні компанії для розробки програмного забезпечення для банків будуть єдині виборі інструментарію. Хтось може віддавати перевагуSybase, інший - -Informix, і вибір продукту остаточному підсумку визначається її функціональної повнотою. Проте якщо з погляду оптимізації та розвитку інформаційних технологій ідею перекладу банку на єдинупрограммно-технологическую платформу можна безперечно вважати прогресивної. І на цій основі істотно спрощується створення єдиного інтерфейсу, збільшується швидкість операцій. Завдяки переведенню документообігу на електронну основу пришвидшуються всі обробки угоди від часу запровадження інформації з нею розпорядницької записці і по складання звіту, цим значно підвищується ефективність торгової діяльності банку, отже, і поліпшуються його над ринком.

Національний банк сподівається завершити перший етап переходу на єдинупрограммно-технологическую платформуKondor+/Citadel восени 1997 року. Час покаже, наскільки продуктивним буде таке об'єднання.

Список літератури

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайтуexsolver.narod/


Схожі реферати:

Навігація