Реферати українською » Экономика » Вартість та оплата праці


Реферат Вартість та оплата праці

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>Вартість та оплата роботи


ПЛАН

>ВСТУП

1.ТЕОРЕТИЧНІАСПЕКТИВИЗНАЧЕНЯВАРТОСТІПРАЦІ

1.1Робоча сила як товар.Властивості товаруробоча сила

1.2Вартість товаруробоча сила тафактори, котрі нанеївпливають

2.ОПЛАТАПРАЦІЯКЕЛЕМЕНТСУЧАСНОЇСИСТЕМИЕКОНОМІЧНИХВІДНОСИН

2.1Поняття тасутність оплати роботи

2.2Види оплати роботи та їхні характеристика

3.ЗНАЧЕННЯДОГОВІРНОГОРЕГУЛЮВАННЯОПЛАТИПРАЦІ

>ВИСНОВКИ

СПИСОКВИКОРИСТАНОЇЛІТЕРАТУРИ


>ВСТУП

З годинипоявилюдини таформуваннялюдської спільнотипрацяє нелишеосновоюїїжиттєдіяльності, а іголовноюсфероюїїрозвитку.Важливість роботи угосподарськомужиттібезсумнівна.Погляди нацепоняттязмінювалися разом ізеволюцієюекономічногосвітогляду.

>Досліджуючи роль роботи,відомімислителі,вчені,філософидійшливисновку, щопраця –цесутністьлюдини,головна йнеобхіднаумоваіснуваннялюдськогосуспільства.Вонаєосновою дляформування такихлюдськихякостей, яккомунікабельність,свідомість, мова,становленнядуховнихцінностей.

>Питанняекономіки роботи,зокремапроблемизаробітної плати,почалидосліджуватипредставникикласичноїполітекономії.Англійськийекономіст АдамСміт усвоїй роботи «>Багатство роботи» (1776 р.)обґрунтувавзв’язокміжекономічнимрозвитком тапроцесомподілу роботи, показавшинеобхідністьіснуваннятоварнихринків якумовипідвищенняпродуктивності роботи,проаналізував рользаробітної плати.Німецькийекономіст Карла Маркса у «>Капіталі» (1867 р.)дійшоввисновку про ті, що укапіталістичнійекономіціробітникиотримуютьлише половинузаробітної плати, аіншуприсвоюєсобікапіталіст.

>Об’єктомнауковогодослідженняпраця сталавідноснопізно —лише у ХХ ст. Однаксьогодні немає жадноїнауковоїдисципліни, Яка б так чиінакше недосліджувалапрацю.Різноманітніпроблемитрудовоїдіяльності людей сталиоб’єктомдослідженнябагатьохекономічних,соціальних,правових тапсихологічнихдисциплін.

>Праця —складне йбагатоаспектнеявище, якувідіграє вжиттісуспільства таокремоїлюдини особливоважливу роль,оскількиєневід’ємним відлюдського життя.Змінюючи упроцесі роботинавколишнєсередовище йпристосовуючи його досвоїх потреб, люди й нелишезабезпечуютьсвоєіснування, а істворюютьумови длярозвитку йпрогресусуспільства.Працюслідрозглядати яксвідомуцілеспрямовану діяльність;докладаннялюдиноюрозумових тафізичнихзусиль дляодержаннякорисного результату взадоволеннісвоїхматеріальних тадуховних потреб.Вонаєосновоюфункціонування тарозвиткулюдськогосуспільства,незалежно відбудь-якихсуспільних форм, умівіснування людей.

Отжепраця —це фундаментальна формадіяльностілюдини,спрямована настворенняматеріальних такультурнихцінностей танаданнярізноманітнихпослуг.Ниніекономічна наукарозглядаєп’ятьелементівпроцесу роботи: предмет роботи —речі, що дала природа, чивиробленіпопередньоюпрацею;засоби роботи —речі, задопомогою які людина упроцесітрудовоїдіяльностівпливає напредмети роботи;технологіядіяльності —сукупністьметодіввпливу щодо роботи; організація роботи — системазв’язківпрацівників ззасобамивиробництва таміж собою; самапраця — процесвпливупрацівника напредмети роботи.


1.ТЕОРЕТИЧНІАСПЕКТИВИЗНАЧЕНЯВАРТОСТІПРАЦІ

1.1Робоча сила як товар.Властивості товаруробоча сила

>Робоча силавиниклаще тоді, коли людинапочалавироблятиматеріальні блага длязадоволеннясвоїх потреб.Праця –це процесспоживаннялюдиноюїїробочоїсили,котрапочинається із годинивиготовленнязнарядь роботи,свідомоїдоцільноїдіяльностілюдини. Алі на томуетапіробоча силаще не був товаром.Їїперетворення товарувідбулосялише ізутвореннямринкових умів,ще внадрахфеодалізму, вперіод йогорозпаду.Цей процес бувприскорений такзванимпервіснимнагромадженнямкапіталу.Поява наринку товаруробоча сила означаланастанняновоїісторичноїепохи врозвиткусуспільства –епохикапіталізму.

>Капіталістам сталапотрібноюробоча сила,щоб вестисвоєгосподарство.

>Робоча силаможез’явитися наринку вролі товарулише тоді, коли вонавиноситься наринок чипродаєтьсяїївласником (>тобтотієюособою,робочою силоюякої вонає). Таким чиномвласникпродаєробочу силу як товар.Власникробочоїсили йвласник грошей (>капіталіст)зустрічаються наринку йвступаютьміж собою увідносини якрівнітоваровласники, котрівідрізняютьсялише тім, що один –покупець,інший –продавець.

>Особливістює ті, щовласникробочоїсилипродаєїїпостійно, але йлише одну годину, боякбивінпродававїїцілком раз йназавжди, товін продавши бі ізцим самого собі,тобтоперетворився б ізтоваровласника товару (тобтоперетворився б товару) [11].

якособистістьвінпостійно винензберігатиставлення досвоєїробочоїсили, як досвоєївласності, своговласного товару (>саме томувіннадає правопокупцюкористуватисясвоєюробочою силоюлишетимчасово).Суттєвоюумовоюіснуванняринкуробочоїсили йпокупців нанеїє ті, щовласникробочоїсилипозбавленийможливостіпродаватитовари, в якіуречевлена йогопраця.

А,щобхтосьмавможливістьпродавативідмінні від йогоробочоїсилитовари,він виненволодітизасобамивиробництва.Окрім цогоробітникупотрібнізасобиіснування, без яківін неможеобійтись (неможеіснувати), а чи не якщо йогоробочоїсили.

Таким чиномробоча силаперетворюється товару, колиробочий, із одного боці ,– вільнаособистість йрозпоряджаєтьсясвоєюробочою силою, як товаром, а ізіншого боці, –він задля продажніякогоіншого товару,позбавленийзасобіввиробництва йзасобівіснування.

Так якробоча сила –цеспецифічний товар, то вонмає своївластивості, котрівідрізняють товарробоча сила відіншихтоварів й таким чиномпояснюютьїїспецифічність.

>Власником йносієм товаруробоча силаєробочийзі всіма його правамилюдини й громадянинасуспільства. Таквласник грошей неможевикористовуватиробочого так, якйомузабажається.Він винендотримуватисьвимог державногозаконодавства йміжнароднихконвенцій, котрірегулюютьринок роботи, атакожсуспільних норм права йморалі.Підприємець помиляюсяпорушуватизаконодавства протривалістьробочого години, про оплату роботи врізнихумовах, тощо [7].

як йбудь-якийінший товар,робоча силамаєдвісторони:споживнувартість йвартість. Аліробоча сила — товарспецифічний.

>Капіталісткупуєробочу силу,точнішетимчасоверозпорядження нею, але йїївиробничеспоживанняозначаєвключення у процес роботи нелишефізичних йдуховнихвластивостейлюдини, авсієїлюдської особини ізпритаманнимиїйметою, волею,свідомістю,культурниминавичками тощо. Ценадаєвартіснимвластивостямлюдськоїробочоїсилиособливого характеру йпозначається накожній зсторін товаруробоча сила.

>Вартістьробочоїсили, як йбудь-якогоіншого товару,визначаєтьсяробочим годиною,необхідним длявиробництва йвідтворення цогоспецифічного товару. Цеозначає, щоробоча сила,являючи собоюздатність до роботи,невіддільна відсамоїлюдини,збереженняїїнормальноїжиттєдіяльності, щоможливолише шляхомзадоволенняїї потреб, для чогоживийорганізмпотребуєпевноїсумижиттєвихзасобів.

Таким чиномробочий годину,необхідний длявідтворенняробочоїсили,є годиноюнеобхідним дляствореннязасобівіснування, необходимих дляпідтримання життяїївласника.Тож сумажиттєвихзасобів винна бутидостатньою дляпідтриманняпрацівника устанінормальноїжиттєдіяльності.

>Споживчавартістьробочоїсиливиявляється впроцесіспоживанняробочоїсили (>тобто роботи, а чи нездатності до роботи),якийєпроцесомвиробництватоварів,вартості йдодатковоївартості. Зпоглядуспоживноївартостіспецифіка цого товарувиявляється до того, що упроцесі йогоспоживаннявін незникає, астворюєновувартість,більшу відвартості самого товаруробоча сила. Отже, основоювизначенняспоживноївартості товарупокладеноабстрактнупрацю (>певнуїїкількість).Конкретнапраця задлякапіталістаспецифічноювартістю,оскільки вона не так на процессамозростаннявартості. Томуспецифічністьвартості товаруробоча силаполягає уздатності дотакоїкількості абстрактної роботи, котраперевищуєнеобхіднівитрати роботи навідтвореннясамоїробочоїсили [22].

>Робоча силазавждипродається в кредит,тобтооплачується послевикористанняїїкапіталістом.Робочийавансуєкапіталістовіспоживчувартістьсвоєїробочоїсили,вартістьякоїоплачується черезпевний рядків із моментуїїкупівлі,тобто после того, яккапіталістпротягомякогось години ужевикориставробочу силу.

>Особливістю товаруробоча силаполягаєтакож у боїї негаразд бімовити „покласти у склад назберігання”, якце можназробити ізіншими товарами.Якщоробітник не продавши своюздатність до роботи, тойому яквласникуробочоїсили немає жадноїкористі із цого.Більш того і не якщо матірприбутку,отже й всіх необходимих для свогоіснуванняжиттєвихзасобів.

>Єще однаособливістьробочоїсили, як товару. Це –корисність цого товару после йогокупівлі, коливін ужепочинаєвикористовуватись.Робоча сила незнижується привикористанні, анавпаки усі благалюдства йбере доля взбагаченні всіхверств населення.

Характер товаруробоча силазумовлюєвзаємозв'язокекономічних,соціальних,політичних,природно-демографічних,морально-етичних,психологічнихфакторів йпроцесів, щовпливають надинамікуринкуробочоїсили.

>Середособливостейфункціонування товаруробоча сила якбіосоціальноїсутностіслідвиділити:

гнучкість,мінливість,адаптивність (черезсвідомість йаналіз) до природногонавколишньогосередовища,здатність надію тапротидію;

робоча сила - активна сила,суб'єкт йоб'єктвідтворювальногопроцесу,елементпродуктивних сил йносійекономічнихвідносин,реалізаторекономічнихінтересів й потреб [9];

здатністьсамореалізовуватись,самопродаватись;

здатністьствореннядодатковихвартостей, а чи не просто перенесеннячастинисвоєївартості;

носійробочоїсилиєодночасно йспоживачем благ;

товарробоча сила не можнанавантажити йсвавільноперемістити із одногогеографічного пункту,регіону вінший;

із годиною впроцесіспоживання товаруробоча сила допевноїмежівідбуваєтьсянарощування йогоякостей якспоживчоївартості;

сус-пільство неможеповністюконтролювати процесвідтворенняробочоїсили.Виробникомсвоїхякостейєнасамперед самносійробочоїсили, атакож держава,колектив таіншісоціуминавколишньогосередовища;

продажівробочоїсили не можнавідкласти,очікуючи насприятливішуекономічнукон'юнктуру,босамеце длябільшості населенняєєдинимджерелом забезпечення свогоіснування;

процесціноутворення,показникиеластичностіпопиту йпропозиції товаруробоча силамаютьсуттєвівідмінності;

такіявища, як запас, резерв, щоєоб'єктивнонеобхідними для забезпеченнябезперервностіпроцесувиробництва,щодоробочоїсилизавждиозначаютьвтрати.Збережені таневикористанітрудовіресурсиєзагубленими длясуспільства,оскільки їхні вженеможливоповернути увиробництво [15].

>Механізмфункціонуванняринку роботивідображаєвзаємодіюпопиту йпропозиції наробочу силу, котріврівноважуютьсяїїціною.Процесформуванняпопиту наробочу силубезпосередньовизначаєтьсяречовим чинникамвиробництва таопосередковановідображаєвпливіншихчинників:чисельностіпокупцівробочоїсили таїхніхгрошовихдоходів, що реальноможуть бутиінвестовані втрудовіресурси;можливостіпевноївзаємозамінностіживої роботи тазнарядь роботизалежно відрівняцін ними;продуктивності роботи іринковоївартості (>ціни)створюваного нею товару.

Величинапопиту якплатоспроможноїпотреби вробочійсилібезпосередньовизначаєтьсярівнемціни чизаробітної плати.Залежністьміжпопитом йзаробітноюплатоюмаютьзворотний характер.

Розмірпропозиціїтакожвизначаєтьсярівнемціниробочоїсили як товару, але й, навідміну відвеличинипопиту,ця залежністьмаєпрямий характер.

Наформуванняпропозиціїробочоїсиливпливають ііншіфактори:чисельність населення, йоговікова йстатева структура,міграційнаактивність;професійно-кваліфікаційні характеристикисукупноїробочоїсили;вартістьзасобівіснування, необходимих для забезпеченняпрацездатностілюдини тазадоволення потребнепрацюючихчленівсім’ї;рівень йякість життя;мотивація до роботи;звички,традиції, культура,релігія;державнерегулюванняринку роботи йвпливпрофспілок,робітничихорганізацій.


1.2Вартість товаруробоча сила тафактори, котрі нанеївпливають

Одним зважливихелементівринковоїсистемигосподарюванняєнайманапраця.Робоча силанайманихпрацівників наринку роботивиступає як товар,якиймаєвартість.

>Вартістьробочоїсилиявляє собоюсукупністьвитратпідприємця,пов'язаних ізвикористаннямробочоїсили,задоволеннямпевних потреб, необходимих для забезпеченнянормальноїжиттєдіяльностілюдини.

До необходимих длявідтворенняробочоїсилижиттєвихзасобіввходятьзасоби, щозадовольняють якприродніпотреби (їжа,одяг,житло), то й тих, щозадовольняютьдуховнізапитиробітника ( газети, радіо,телебачення), атакожзасоби, щонеобхідні дляпідтримуванняпрацездатностілюдини,їїпрофесійно-кваліфікаційноїпідготовки,утримання сім'ї йвихованнядітей.

>Потреби людей неєвродженими, ає продуктомсуспільногорозвитку.Обсягжиттєвих потреб й їхнього структура, атакожспособи їхньогозадоволеннязалежать відекономічного й культурногорівнярозвиткупевної країни, атакожпевноюмірою від того, за які умів й узв’язку ізякимижиттєвимизасобамисформувавсяїїробочийклас. (Так,обсяг потребробітниківрозвиненихкраїнзначноперевищуєобсяг потребробітників українах,відсталих векономічномувідношенні). Таким чиномвизначеннявартостіробочоїсиливключає у собіісторичний йморальнийелемент [14].

Довартостіжиттєвихзасобів,потрібних длявідтворенняробочоїсиливключаєтьсявартістьзасобівіснуваннядітейробітників. Ос-кількибезперервневиробництвопотребуєпостійногозаміщенняробочих сил, котрізникають ізринкувнаслідокзношуванняорганізму і смертиробітників, аринок роботиможепоповнюватисьнасамперед зарахунокдітейробітників. Таким чиномнеобхідністьутриманнясім’їробітникавизначає збільшеннявартостіробочоїсили.Витрати нанабуттяробітникамидосвіду,навичок, знань ізтієї чиіншоїгалузі роботи (>тобто наосвіту,навчання)такожвходять увартістьробочоїсили.

Навартістьробочоїсилитакожвпливаютьрезультати роботивласникаробочоїсили.

>Вартістьробочоїсилиформується наринку шляхомпорівняннярезультативності,корисності роботи з витратамивідтворенняробочоїсили йвстановлюється нарівні,якийузгоджуєграничнупродуктивність роботи,тобтоцінністьпослуг роботи дляпокупця-підприємця, ізвитратами, котріпотрібні лявідтворенняробочоїсили.

Зрозвиткомкапіталізмувартістьробочоїсилизазнаєзмін врезультаті того, щодіютьфактори, котрізумовлюють якзниження то йпідвищенняїївартості.

Дофакторів, щознижуютьвартістьробочоїсили належатинасамперед:

зростанняпродуктивностісуспільної роботи (>внаслідок чоговартістьзасобівіснуванняробітниказнижується).

залучення увиробництвочленівсім’їробітника –жінок йдітей (>оскільки в цьомуразіутриманнясім’їзабезпечується уже не було зарахуноквартостіробочоїсилиїї голови, а і всіхчленівсім’ї, щораніше непрацювали).

міграціяробочоїсили.

Дофакторів, котріпідвищуютьвартістьробочоїсили належати:

зростаннякваліфікаціїробітника йрозширення потреб у нових товарах тапослугахзалежно відекономічногорозвиткусуспільства.

підвищенняінтенсивності роботинайманихпрацівників,зростанняпсихологічногонавантаження, щопотребуєдедалі понаджиттєвихзасобів длявідновленнявитраченихфізичних,моральних йнервових сил.

збільшеннявтрат нажитло,транспортнихвитрат, наіншіжиттєвізасоби [15].

>Досвідкраїн ізрозвинутоюринковоюекономікоюсвідчить про ті, щовартістьробочоїсилимаєтенденцію дозростання. Цепояснюється тім, щотемпизростаннявартостіробочоїсили черезвключення внеїмасивартостей новихтоварів тапослугзначнобільші, ніжтемпизниження їхнівнаслідокзменшеннявартостіпредметівспоживання подвпливомпідвищенняпродуктивності роботи.

До складувартостіробочоїсили входити:безпосередньозаробітна плата (>тарифнийзаробіток,посадоваплатня,преміальнівиплати, надбавки тадоплати);натуральнівиплати (>харчування,витрати нажитло тощо), котрінадаються працівникампідприємцями;витратироботодавців насоціальнестрахування;витрати напрофесійнупідготовку тапідвищеннякваліфікації персоналу,професійнуорієнтацію тапідбіркадрів;витрати насоціально-побутовеобслуговування (>їдальні таіншізакладихарчування напідприємствах,культурнеобслуговування тааналогічніпослуги);податки, котрірозглядаються яквитрати наробочу силу (на фондзаробітної плати,дохід).

>Сукупністьжиттєвихзасобів, необходимих длявідтворенняробочоїсили угрошовомувиразі,визначаєцінуробочоїсили.Залежно від стануринку роботицінаробочоїсилиможевідхилятися відїївартості [22].

>Процесформуванняціниробочоїсилинерозривнопов’язаний звзаємовідносинамиміжосновнимисуб'єктамиринкуробочоїсили:їїпродавцями йпокупцями.Середзахіднихекономістівдоситьпоширеноює точказору (якоїтеперподіляєбільшістьвітчизнянихекономістів -прибічниківприскореногоринковогореформуванняекономіки), що акткупівлі-продажуробочоїсилинічогоособливого немає інічим невідрізняється відкупівлі-продажубудь-якогоіншого товару. Апродавці йпокупціробочоїсилизнаходяться воднаковорівнихумовах. Направду жситуаціявиглядаєдещоінакше.Особливістю цого актує ті, щовінпороджуєпевнісоціальнінаслідки як у тому,хтопродає своюздатність до роботи (>робочу силу), то й у тому,хтоїїкупує.

В частности, людинапродає своюробочу силу (>продавецьробочоїсили) не зазаради спортивногоінтересу, а ще через ті що немаєіншихджерел доіснування. Зацих умівбажанняпродатиробочу силуякомогадорожчепороджується непростокомерційнимпрагненням, асоціальними чинниками. Цепояснюється тім, що продажівробочоїсиливиступаєєдинимджерелом, якузабезпечує:існування івідтворенняздатностіробітника до роботи;утримання сім'ї;можливістьвчитись,підвищуватикваліфікацію, а означатидовшеперебувати врозрядідіючихпрацівників;певнийрівеньдуховних благ.

Дляроботодавця (>покупцяробочоїсили)інтерес в цьомуакті (>купівлі-продажуробочоїсили)зовсімпротилежний. Дляньогоробоча сила -джерелододатковоївартості, аотже, ймайбутніхприбутків.Чимдешевшевінкупує (>наймає)робочу силу, тім набільшийприбутокможерозраховувати. Отже,якщо миговоримо пропевнуспільністьінтересівміжнайманимпрацівником,який продавши своюробочу силу, йроботодавцем,якийїї купивши, то, очевидно, щоприпускаємосяпомилки,оскільки на одне (>продавця) в цьомуактійдеться провиживання, аіншого (>покупця) – проможливістьотриматибільший чименшийприбуток. Таким чином можназробитивисновок:чим вищийзаробітна плата (Платаробочу силу), тімменшимєприбутокпідприємця, й,навпаки [17].

>Купівля-продажробочоїсилиоб’єктивно наповерхнівиступає уформікупівлі-продажу роботи, томувартість (аотже, іціна)робочоїсилиперетворюється назаробітну плату,тобтонабуваєперетвореноїформи.Перетворена форма,оскількизаробітна платавраховуєкупівлю-продажробочоїсили йстираємежіміжнеобхідною йдодатковоюпрацею,приховуєнаявністьексплуатації.Вартістьробочоїсили,виражена в грошах,набуваєформиціниробочоїсили. Отже,заробітна плата –цегрошовийвиразвартості йціни товару “>робоча сила” тарезультативностіфункціонуванняробочоїсили.


2.ОПЛАТАПРАЦІЯКЕЛЕМЕНТСУЧАСНОЇСИСТЕМИ

>ЕКОНОМІЧНИХВІДНОСИН

 

2.1Поняття тасутність оплати роботи

>Заробітна плата яксоціально-економічнакатегорія, із одного боці,єосновнимджереломгрошовихдоходівпрацівників, томуїї величиназначноюміроюхарактеризуєрівеньдобробуту всіхчленівсуспільства. Зіншого боці,її правильна організаціязаінтересовуєпрацівниківпідвищуватиефективністьвиробництва, авідтакбезпосередньовпливає натемпи імасштабисоціально-економічногорозвитку країни [17].

>Заробітна плата якелементринку роботиєціноюробочоїсили, атакожстаттеювитрат навиробництво, щовключається дособівартостіпродукції,робіт (>послуг) наокремомупідприємстві.

>Під годинувизначеннязаробітної плати якціниробочоїсилинеобхідновраховуватиєдинуміру оплати роботи,критеріємякоїє реальнавартість життяпрацівника та йогосім’ї. якцінаробочоїсилизаробітна платаформується наринку роботи йєзовнішньоювідносно підприємства.

якелементцінивиробництвазаробітна платамаєвизначатисячасткою устворенійпідприємствомвартості.Під годинуформуваннячасткизаробітної платинеобхідно недопускативідшкодуваннянадлишкових витрат роботи йзабезпечуватиїїпідвищення лише узв’язкузізбільшеннямкількостівипущеноїпродукції,ефективнішимвикористаннямресурсів,зростаннямпродуктивності роботи [12].

>Заробітна платаєнайбільшдійовимінструментомактивізаціїлюдського чиннику йвикористання трудовогопотенціалу. При цьомувикористанняіснуючогокваліфікаційного йтворчогопотенціалупрацівниківмаєповністюзалежати віднауковоїобґрунтованості йвиборуметодівув’язкизаробітної плати ізкваліфікацією,змістомвиконуваної роботи, результатами роботи іумовами, в які воназдійснюється.

яксвідчитьзарубіжнийдосвід,кардинальнізрушення утехнічномуоснащеннівиробництва,структурі роботи тафункціяхпрацівників,упровадження нових форморганізації роботи привели доти, щоголовноюметоюекономічноїстратегії йсистемиматеріальногостимулюваннясучаснихкомпаній йфірм сталодосягнення некількіснихпоказниківвипускупродукції, аякіснихпараметріввиробництва, таких якполіпшеннявикористанняустаткування,робочого години,удосконалення складуробочоїсили,підвищенняякостіпродукції таефективностівиробництва [17].

Цеозначаєперехід відекстенсивнихметодівгосподарювання доінтенсивних. При цьомупідвищенняефективностівиробництва, збільшенняприбуткудосягаються не шляхом збільшенняобсягіввиробництва ззалученнямдодатковихресурсів, але восновіефективноговикористання всіхнаявнихресурсів йвсебічногозниженнявитратвиробництва.Матеріальнестимулювання всучаснихумовахзастосовуєтьсяздебільшого вкомплексі ізорганізаційно-технічними заходами,пов’язаними ізпідвищеннямзмістовності роботи,поліпшеннямїї умів [11].

>Відповідно в Україну «Про оплату роботи»заробітна плата —цевинагорода,обчислена, як правило, угрошовомувиразі, якої затрудовим договоромвласник чиуповноважений ним органвиплачуєпрацівникові завиконану ним роботу.Розмірзаробітної платизалежить відскладності та уміввиконуваної роботи,професійно-діловихякостейпрацівника,результатів його роботи тагосподарськоїдіяльності підприємства [5].

якважливасоціально-економічнакатегоріязаробітна плата вринковійекономіцімаєвиконуватитакіфункції:

відтворювальну — якджерелавідтворенняробочоїсили йзасобузалучення людей до роботи;

стимулюючу —встановленнязалежностірівнязаробітної плати відкількості,якості йрезультатів роботи;

регулюючу — якзасіброзподілу йперерозподілукадрів порегіонах країни,галузяхекономіки ізурахуваннямринковоїкон’юнктури;

соціальну — забезпеченнясоціальноїсправедливості,однаковоївинагороди заоднаковупрацю.

>Проте всучаснихумовахстановленняринку в Українізаробітна плата неможевиконатицихфункцій.Їїрівеньзабезпечує не более як 21 %відтворенняробочоїсили, що невідшкодовуєнавітьпрямих витрат роботи й невикликаєзаінтересованості впереорієнтаціїробочоїсили напріоритетнісферидіяльності.

>Питома ваги оплати роботи у валовомувнутрішньомупродуктінезначна (41 %). Уструктурісобівартостівиробництвапродукціїзаробітна плата 2006-го р.становилаприблизно 11 %, упромисловості — 9 %.

>Сьогоднізаробітна платавиконуєіншіфункції, асаме:

збереженнязайнятості,запобіганнябезробіттюціноюзаниженнязаробітної плати;

забезпеченнясоціальнихгарантій;

збереженняпопереднього статусу,пов’язаного ізпопереднімробочиммісцем;

стримуванняінфляції (череззатримкувиплатизаробітної плати);

перерозподілзайнятих погалузях й сферахекономіки;

поширеннянелегальноїдіяльності тавторинноїзайнятості;

посиленнямобільностіробочоїсили.

>Розрізняютьномінальну йреальнузаробітну плату.Номінальназаробітна плата (>грошова) —це сумакоштів, якоїодержуютьпрацівники завиконанняобсягуробітвідповідно докількості йякостізатраченої ними роботи,результатів роботи [14].

Узв’язку із тім, щопредметиспоживаннянадходятьтрудівникам черезобмінзаробітної плати натовари,заробітна платамаєгрошову форму.

Уринковихумовах убудь-якіперіоди й околицях країниціни натоварирізні, тому наоднаковузаробітну плату можнапридбатирізнукількістьтоварів.Точнішоюхарактеристикоюдоходівпрацівниківє реальназаробітна плата.Вонавідображаєсукупністьматеріальних йкультурних благ, атакожпослуг, котріможепридбатитрудівник наномінальнузаробітну плату.Розмірреальноїзаробітної платизалежить відвеличининомінальноїзаробітної плати йрівняцін напредметиспоживання йпослуги.

>Якщоціни натоваризростаютьшвидше, ніжномінальназаробітна плата, то реальназаробітна платазнижується.

>Підвищеннярівняреальноїзаробітної плати та забезпеченнястабільнихтемпівїїзростання, аотже йпідвищеннякупівельноїспроможності населення,може бутидосягнутолишедвома способами:

суттєвимпідвищеннямномінальноїзаробітної плати;

стримуваннямзростанняцін наспоживчітовари тапослуги,запровадженнямефективногомеханізмуіндексаціїзаробітної плати ізметоюпідтриманняїїкупівельноїспроможності, атакожгрошовихдоходів йзбереженьгромадян.

>Залежно від годинипроведеннярозрізняютьіндексаціюпопереджувальну йретроспективну [23].

>Попереджувальнаіндексаціямає наметівипередитиінфляцію йпередбачаєпідвищеннязаробітної плати ізурахуваннямпрогнозованогозростанняспоживчихцін.

Приретроспективнійіндексаціїзаробітна платапідвищуєтьсявідповідно дозростанняспоживчихцін заминулийперіод.

>Досвід України йзарубіжнихкраїнсвідчить про ті, щонайчастішевикористовуєтьсяретроспективнаіндексація, заякої збільшеннятарифних ставок,окладів, проводитися череззаздалегідьвизначенівідрізки години чи заумовидосягненнязавчасноустановленоговідсотказростанняспоживчихцін. Зависокоїінфляціїпроведенняретроспективноїіндексації незабезпечуєповноїкомпенсаціїподорожчаннявартості життя. Тому болееприйнятноюєпопереджувальнаіндексація.

Усистемііндексаціїважливимелементомєпоріг, щоявляє собоюіндексспоживчихцін, уразідосягненняякогозаробітна платапідвищується.Наприклад, порогоміндексації, коли вонпроводиласяавтоматично, вІталії було бвизначено 1 %, вБельгії — 2 %. У Україніцейпоріг був установлень п'ять %. Зурахуваннямдосвідурозвинутихкраїнпорігіндексації уміруфінансовоїстабілізаціїнеобхідноустановлювати на болеенизькомурівні.

Засвоєюструктуроюзаробітна платанеоднорідна,кожнийїїелементвиконуєвластивуїйфункціюматеріальногостимулювання ймаєпевнуекономічнусамостійність занеобхідноговзаємозв’язку йвзаємообумовленості всіхїїчастин.

>Заробітна платапрацівниківскладається ізосновної (>постійної) йдодаткової (>змінної)частин, атакожзаохочувальнихвиплат.

>Згідно з Законом України «Про оплату роботи»основназаробітна плата —цевинагорода завиконану роботувідповідно довстановлених норм роботи (>норми години,виробітку,обслуговування,посадовіобов’язки).Вонавстановлюється увиглядітарифних ставок (>окладів) йвідряднихрозцінок дляробітників тапосадовихокладів дляфахівців йслужбовців.Додатковазаробітна плата —цевинагорода запрацю понадустановленінорми, затрудовіуспіхи тавинахідливість й заособливіумови роботи.Вонаміститьдоплати, надбавки,гарантії йкомпенсаційнівиплати,передбаченічиннимзаконодавством;премії,пов’язані ізвиконаннямвиробничихзавдань йфункцій [5].

>Іншізаохочувальні такомпенсаційнівиплати —цевинагорода запідсумками роботи зарік,премії заспеціальними системами йположеннями,компенсаційні таіншігрошові іматеріальнівиплати, котрі непередбачені актамичинногозаконодавства чи котріздійснюються понадустановленізазначеними актаминорми.

>Особливемісце всистемі оплати роботипосідаємінімальназаробітна плата, щоявляє собоюзаконодавчовстановленийрозмірзаробітної плати запросту,некваліфікованупрацю,нижчеякого неможепровадитися оплата завиконанупрацівникоммісячну,годинну норму роботи (>обсягробіт). Домінімальноїзаробітної платитакожвключаютьсядоплати, надбавки,премії. Удоплати невходять:виплати за роботу впонаднормований годину, уважких чишкідливихумовах, ізособливимигеографічними йгеологічнимиумовами таумовамипідвищеногоризикуздоров’ю тощо.Цікоштиповиннівиплачуватисязверхмінімуму.Мінімальназаробітна платаєдержавноюсоціальноюгарантією,обов’язковою навсій територї України дляпідприємств всіх формвласності тагосподарювання.

Цевиражається до того, щопрацівникимають правопретендувати напевниймісячнийрівеньвинагороди запрацю.Цейрівень незнижується,якщо нормаробочого години й нормавиробітку невиконані не із звинувачуйпрацівника.Неспроможність підприємствавиплачуватимінімальнузаробітну плату усім своїм працівникамєоднією ізознакбанкрутства.

Величинамінімальноїзаробітної платизвичайновизначається наосновіпрожитковогомінімуму,якийрозраховується за нормативамизадоволеннямінімальних потреб у товарах йпослугах ізурахуваннямрівняцін, й виннавідповідатийому.Якщотакоївідповідності немає, тоцесвідчить провідставанняекономічногорозвитку країни чи пронедосконалістьіснуючоїсистемирозподілу,оскількимінімальназаробітна плата — одна зскладовихмінімальнихгарантій держави.

>Відповідністьмінімальноїзаробітної платиспоживчомумінімумуможливалише застабільноїекономічноїситуації йпевноговисокогорівнявиробництва. Уумовахкризового стануекономікимінімальнийрозмір оплати роботи таіншісоціальнівиплативизначаютьсявиходячи ізреальнихекономічних умів.

Умірустабілізаціїекономікимінімальнийрозмірзаробітної плати виненнаближуватися дорівняпрожитковогомінімуму.

>Мінімальназаробітна платаєосновою длявизначеннядержавнихтарифів у сфері оплати роботи,пенсій,стипендій,допомоги таіншихсоціальнихвиплат.

Узарубіжнихкраїнахустановлення йпереглядмінімальноїзаробітної платисуттєворізняться. Такихкраїнах, як США,Франція,Іспанія,Нідерланди,мінімальназаробітна платаустановлюєтьсязаконодавчо; уБельгії йГреції — напідставізагальнонаціональної догоди уряду,профспілок йпідприємців; вІталії,Німеччині,Великобританіїустановлюютьсягалузевімінімумизаробітної плати, азагальнонаціональниймінімумзаробітної плативідсутній.

Упроцесіподальшогореформування оплати роботи в Україні,приведеннязаконодавчих норм доєвропейськихстандартівбазовимпитанням под годинуукладеннягенеральної догодимає статівстановленнямінімальноїгодинноїзаробітної плати.Мінімальнагодинназаробітна плата —цегарантованамінімальнавинагорода,обчислена угрошовомувиразі, якоївласник чиуповноважений органвиплачуєпрацівникові завиконану нимгодинну норму.Ураховуючи, щомісячнамінімальназаробітна плата неможе бутименшою завстановленийзаконодавствомрозмір,годиннамінімальназаробітна плата неєпохідноюмісячноїзаробітної плати [7].

>Установленнягодинноїмінімальноїзаробітної плати не виннескасовувати нормумісячноїмінімальноїзаробітної плати,оскільки вумовахнаявностіприхованогобезробіттязапровадженнягодинноїмінімальноїзаробітної платиможеспричинити збільшеннячастковогобезробіття ізменшеннядоходів населення.

2.2Види оплати роботи та їхні характеристика

>Рівеньзаробітної платизалежить не лише відрозвиткусуспільноговиробництва, а і відефективності роботи окремихпрацівників. Томупоряд знормуванням роботи йтарифікацієюробітважливезначеннямаєупровадження векономічнірозрахункираціональних форм й системнарахуваннязаробітної плати, котрі реальновідбиваютьміру роботи іміруїї оплати. Задопомогою форм й систем оплати роботи сус-пільствоздійснюєдиференціаціюрівнязаробітної плати,визначаєпевніконкретніспіввідношення врівнях оплати роботирізноїкількості таякості.

>Організаціяматеріальногостимулювання роботи напідприємствахнезалежно від формвласностіпередбачаєвибір йзастосуваннянайбільшраціональних форм й системіндивідуальної йколективної оплати роботи,удосконаленняіснуючихметодівматеріальногозаохочування йматеріальноївідповідальностіробітників, атакожзастосуванняпрогресивнихспособівматеріального й моральногостимулюваннятрудовихколективів [8].

>Важливезначення ворганізаціїзаробітної платимаєвпровадженняїїрізноманітних форм й систем.

>Залежно від того, щоєосновоювизначеннярозмірузаробітку —обсягвиконаної роботи (>продукції) чивідпрацьований годину,виділяютьдвіосновніформизаробітної плати:відрядну іпогодинну.

>Відрядназаробітна платанараховується увизначеномурозмірі закожнуодиницювиконаної роботи чивиробленоїпродукції,вираженої внатуральниходиницяхвиміру (штуки,кілограмах, метрах тощо).

Призастосуваннівідрядноїформи оплати роботирозмірзаробітної платизалежить відкількості таякостівиконаної роботи чивиробленоїпродукції. Тому вонзастосовується вгалузях, де можнавизначитиобсягвиконаної роботи чивиробленоїпродукціїокремимпрацівником.

>Організаціявідрядної оплати роботивимагає розробкапевнихнормативів (нормвиробітку, норм години)витрат роботи для шкірногоробітника (>групиробітників) йвизначеннярозміру оплати закожнуодиницювиготовленоїпродукції (>виконаної роботи),тобтоустановленнявідрядноїрозцінки.

>Відряднарозцінкаможе бути встановлено якнезмінна (пряма) ізрозрахунку накожнуодиницювиготовлюваноїпродукції (чи накожнувиробничуоперацію) чи всеобсяг роботи,узятий уцілому (>акордне), то йзмінна, щопрогресивнозростаєзалежно відвиконання йперевиконання нормвиробітку (норм години) [11].

>Відрядназаробітна платавключаєпрямувідрядну,відрядно-прогресивну йвідрядно-преміальнусистеми оплати роботи.

Пряма системанарахуваннявідрядноїзаробітної плати —передбачає оплату роботи завиконанийобсяг роботи чивиробленийобсягпродукції заєдинимирозцінками безобмеженнярозмірузаробітної плати. Величиназаробітної платизбільшується прямопропорційно дообсягувиконанихробіт (>виробленоїпродукції).

>Залежно відчисельностіробітників, котрівиконують роботу, й способувиконаннявідрядністьможе бутиіндивідуальною,бригадною.

Приіндивідуальнійвідряднійоплаті роботикожномувиконавцювизначаєтьсяокремосамостійне заподіяння,окремоорганізовуєтьсяоблікобсягувиконаної роботи чивиробленоїпродукції йздійснюєтьсянарахуваннязаробітної плати.

Прибригаднійвідряднійоплаті роботивиробниче заподіяннявизначаєтьсябригадіробітників, котрівиконують роботирізноїкваліфікації, наосновічіткогорозподілу роботи, організаціяоблікуведеться вцілому побригаді,нарахуваннязаробітної платиздійснюється неіндивідуальнокожному членубригади, авсійбригаді вцілому йрозподіляєтьсяміжокремими членамибригадизалежно відкількостівідпрацьованогокожнимробітником години й йогокваліфікаційного тарифногорозряду [12].

>Бригаднувідрядну системунарахуваннязаробітної плативикористовують у томуразі, колиокреміопераціївиробничогопроцесувиконуютьгрупипрацівниківрізноїкваліфікації, коли характеробладнання, якувикористовується, чиспецифікатехнологіїпотребуютьодночасної роботигрупиробітників,наприкладскладання, ремонт й монтаж великих машин ймеханізмів,обслуговуваннядоменних ймартенівських печей тощо.

Приіндивідуальнійпрямійвідряднійсистемінарахуваннязаробітної плати величиназаробіткубезпосередньозалежить відіндивідуальноговиробітку.Важливоюумовоювпровадженняіндивідуальноївідрядноїформи оплати роботиєтакийрозподіл роботи, приякомупраця шкірногоробітникаокремоможе бутинормованою іоблікованою.

>Індивідуальна прямавідрядна оплата роботиєдоситьефективною, простою йзрозумілоюкожномуробітникові. Приційформі оплати роботипрацюючийвиразнобачитьзв'язокміж своїмзаробітком йвиробіткомпродукції чиобсягомвиконаної роботи, щопідвищує йогозаінтересованість узбільшеннівиробництва.Протетреба матір наувазі, щоця системанарахуваннязаробітної плативпливає назростанняпродуктивності роботилише до тогоразі,якщо вонбазується нанауковообґрунтованомутехнічномунормуванні йтарифікаціїробіт,організації іобслуговуванніробочих місць йсуворомуконтролі завиробітком йякістювиконуванихробіт.

>Створюючизначнуматеріальнузаінтересованістьпрацівників упідвищенні свогоособистоговиробітку, прямаіндивідуальнавідрядна оплата роботиводночаснедостатньоматеріальностимулює їхнього удосягненнівисокихзагальнихпоказників роботибригади,дільниці,зміни, цеху вцілому, аекономіївитратматеріальнихресурсів. Томуця системанарахуваннязаробітної плати частопоєднується ізпреміюваннямробітників завиконання йперевиконання якзагальних, то йконкретнихіндивідуальнихпоказників роботи.Прямувідрядну оплатудоповнюютьпреміювальними доплатами.

>Непрямавідрядна системанарахуваннязаробітної плативикористовується длявизначеннязаробітку неосновних, адопоміжнихробітників (>наладчиків,ремонтників таін.), у тихийвипадках, колипрацядопоміжногоробітника,якийзайнятийобслуговуваннямосновнихробітників-відрядників,значноюміроювпливає нарезультати їхнього роботи й коли йогопраця

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація