Реферати українською » Экономика » Діагностика прибутку і рентабельності підприємства


Реферат Діагностика прибутку і рентабельності підприємства

Страница 1 из 5 | Следующая страница

Зміст

Запровадження

1. Роль, цілі й зміст діагностики прибутків і рентабельності підприємства

2. Роль і важливе місце підприємства на регіонально ринку

3. Діагностика прибутків і рентабельності підприємства

3.1 Аналіз прибутковості і рентабельності

3.2 Факторний аналіз прибутків і рентабельності

4. Оцінка ризику недоотримання прибутку

5. Шляхи підвищення прибутку

Висновки

Список літератури


Запровадження

Економічна діагностика виробничих підприємств як специфічний вид оцінки підприємства виступає основним методом нині, оскільки такий її різновид оцінки дозволяє пов'язувати предмет, об'єкт, метод і науковотехнологічна галузь можливих дій.

Актуальність цієї теми продиктована тим, що за умови ринкової економіки зростає значення комерційної діяльності, зі з метою отримання максимального прибутку від продукції підприємства міста і підвищення рентабельності підприємства задоволення матеріальних й соціальних потреб працівників і виробничого розвитку підприємства.

Об'єктом дослідження – готель ">ЗЮЙД".

Предмет дослідження – процес та фізичні методи діагностики прибутків і рентабельності підприємства.

Метою згаданої курсової роботи є підставою аналіз прибуток від реалізації своєї продукції підприємстві, розробка заходів із підвищення ефективності діяльності підприємства виходячи з управління прибутком і рентабельністю.

У зв'язку з поставленої метою і під час праці були поставлені такі:

- вивчити роль, цілі й зміст діагностики прибутків і рентабельності підприємства;

- визначити роль і важливе місце досліджуваного підприємства на регіональному ринку;

- проаналізувати динаміки прибутків і рентабельності підприємства;

- проаналізувати вплив чинників на основні фінансові результати діяльності підприємства;

- оцінку ризику недоотримання прибутку досліджуваним підприємством;

- розробити заходи щодо підвищення прибутку підприємства.

Під час написання даної роботи було використані матеріали українських і іноземних авторів, періодичних видань, законодавчі і нормативні документи.

Тема дослідження широко освітлена в працях вітчизняних і зарубіжних економістів. Чимало авторів приділяють увагу питанням формування та використання прибутку підприємства міста і їх аналізу, визначення своєчасного виявлення і усунення недоліків у ефективності діяльності підприємства, й знаходження резервів підвищення прибутковості і рентабельності підприємства.

З українських економістів - це проф. О.Н.Поддерегин, проф. А.А. Мазаракі, проф. В.В.Буряковский, проф.В.Я. Карамзін,д.е.н.,к.е.н. проф. М. В.Гридчина, Бабенко Л., Бабич Л.,Батищев У., Журавська І. та інших., російські авторів - це проф. Л. Н. Павлова, проф. А.Д. Шеремет,М.И. Баканов, В.І Хома, проф.Д.Г. Черник, проф. О.С. Булатів, вони визначили природу і форми діагностики, її місце у економічному аналізі, досліджували процедури і силові методи діагностики, розробили прийоми практичного застосування діагностичного аналізу прибутковості для підприємства. Інформаційній базою для даної роботи послужили основні документи бухгалтерської звітності (форма 1 і 2), інші фінансові документи, надані при застосуванні.

Ця курсова робота включає у собі 51 сторінок, 18 таблиць, 8 малюнків, 21 літературних джерел постачання та 2 докладання.

Ключове слово: прибуток, користування та розподіл прибутку, управління прибутком, рентабельність, дохідність, прибуток від реалізації, рівень прибутку, чистий прибуток.


1. Роль, цілі й зміст діагностики прибутків і рентабельності підприємства

рентабельність прибуток дохід фінансовий

Термін "діагностика" запозичено з медицини. Слово "діагноз" (від грецького ">диагнозис") означає розпізнавання, визначення. Він є процес дослідження об'єкта діагнозу для одержання результату діагнозу, тобто. висновку про стані об'єкта діагнозу [9,с.32].Таком чином, сутність діагностики залежить від виявленні патологічних змін - у досліджуваної системи та встановленні діагнозу. Діагностика як засіб розпізнавання стану соціально-економічної системи у вигляді реалізації комплексу дослідницьких процедур і виявлення у яких слабких ланок і вузьких місць належить до методів непрямих вимірів.

Елементи соціально-економічних систем, властивості яких підлягають визначенню, зазвичай недоступні для безпосереднього спостереження та виміру. Тому треба вимірювати не їх параметри, а параметри процесів, породжуваних елементами цих систем і доступних для вимірів. На малюнку 1.1 представлена характеристика діагностики як процесу [8,с.6].Экономистами дано низку формулювань економічної діагностики. Так,Р.И.Шниппер під економічної діагностикою передбачає "вивчення стану господарюючого суб'єкту, вплив чинників розвитку соціально-економічних процесів і виявлення відхилень від розвитку. Економічна діагностика орієнтована як у пізнання економічних протиріч, і розробці заходів для їх вирішення. Комплексний характер економічної діагностики у тому, аби простежити динаміку досліджуваних процесів у взаємозв'язку, досліджувати прямі і зворотний зв'язок між процесами. Діагностичні методи покликані відбивати причинно-наслідкових зв'язків і залежності" [10,с.19].


>Рис. 1.1 - Характеристика діагностики як процесу

Відповідно доЛ.А.Костирко іЮ.М.Бахрамову, "діагностика економічної системи - це сукупність досліджень з визначенню цілей функціонування підприємства, способів їхнього досягнення й виявлення недоліків" [14, з. 45].

Французький економістКоласс Б. вважає, що займатися діагностикою – це що означає розглядати у поступовій динаміці симптоми явищ, що потенційно можуть затримати досягнення поставленої мети і вирішення завдань, піддаючи небезпеці плановану діяльність. Це вимагає вироблення коригувальних рішень і/або перегляд цілей і прогнозів. Знання ознаки (симптому) дозволяє швидко і досить вдало встановити характер порушень, без безпосередніх вимірів, тобто. без дій, які прагнуть додаткового часу та коштів [9,с.27].

У процесі справжнього дослідження автор об'єднав відомі види діагностичного аналізу з погляду цілей його проведення та масштабів робіт у такі групи (>Рис. 1.2) [20,с.69]:

а) комплексна діагностика економічне становище;

б) експресдіагностика;

в) діагностика банкрутства.

Малюнок 1.2 - Види діагностики залежно від цілей і масштабів аналіз

Згідно з дослідженнями, економічна діагностика має багатий методичний апарат, і інструментарій. Крім методів традиційного техніко-економічного аналізу сюди ж входять прийоми статистики: спостереження, зведення ігруппирование даних, варіації і форми розподілу величин, методи виміру взаємозв'язків і динаміки тощо.

З огляду на необхідність використання параметрів чи характеристик стану об'єкта, які мають кількісного виміру, методичний арсенал економічної діагностики обов'язково включає евристичні методи дослідження, передусім, в експертних оцінках, метод Делфі, метод "круглий стіл", метод колективної генерації тощо. Значна частка власності методичних підходів, які у економічної діагностиці, є надбанням теорії стратегії: матричні побудови, SWOT-аналіз, конкурентний аналіз області й ін. Багато діагностичних процедур частково чи цілком виконуються із застосуванням пакетів прикладних програм - як стандартних, і спеціальних.

Нині найбільш достовірні результати дає діагностика фінансового становища підприємства, до найпростішим методам якої відносять експрес-діагностику мікстами алергенів (воно охоплює аналіз платоспроможності, фінансової стійкості, рентабельності і ділову активність).Достоинство експрес-діагностики у тому, що його результати мають наочну економічну інтерпретацію дають користь як орієнтирів для фінансового планування діяльності підприємства.

Економічна діагностика часто пов'язані з оцінкою кількох підприємств для вибору найкращого або з оцінкою стану одного підприємства у різні моменти часу.

Базою для обгрунтування й зважування управлінські рішення у межах комерційної, інноваційної, інвестиційної, виробничої, фінансової та інших напрямів діяльності сучасних підприємств виступає економічна діагностика. На базі результатів економічної діагностики розробляються рекомендації з удосконалення господарського механізму підприємства, стабілізації і поліпшення його фінансового становища.


Малюнок 1.3 –Структурно-логическая схема проведення комплексної економічної діагностики результатів діяльності підприємства

Комплексна економічна діагностика діяльності підприємства включає п'ять основних етапів, що є взаємопов'язаними і подано у суворій послідовності, що забезпечує досягнення бажаного результату. Здійснення кожного етапу вимагає проведення попереднього. Основний цільової установкою діагностики фінансового становища є його оцінка та виявлення резервів стабілізації, поліпшення і зростання. Засобом реалізації даної установки є організація раціональної фінансово-економічної політики. Інструментом оцінної діагностики виступають ряд спеціальних показників. Мета економічної діагностики підприємства - оцінка фінансового становища і динаміки розвитку господарюючого суб'єкту. Експрес діагностику рекомендується здійснити методом оцінки фінансових коефіцієнтів. На малюнку 1.4 наведено основні фінансові показники, використовувані під час проведення економічної діагностики. З розрахованих показників виробляється рейтингова оцінка результатів фінансово-господарську діяльність підприємства з формулі:

R = 2*Косс + 0,1Ктл + 0,08Коб А +0,45RП +RСК, (1.1)

Підсумкова рейтингова оцінка враховує все найважливіших показників фінансово-господарської й індивідуальною діяльності підприємства, тобто. ділову активність загалом.

Малюнок 1.4 – Фінансові показники, використовувані для економічної діагностики підприємства


>Рейтинговую оцінку підприємства пропонується провести за п'ятьма показниками, найчастіше застосовуваним і найповніше що характеризує фінансове становище:

1. Коефіцієнт забезпеченості власними засобамиКосс

2. Коефіцієнт поточної ліквідностіКосс

3. Коефіцієнт оборотності активів підприємстваКоб А

4. Коефіцієнт ефективності управління підприємством чи рентабельність продажів, в відносних величинахRП.

Для оцінки фінансового результату ефективності господарську діяльність використовують систему аналітичних показників – показників прибутків і показників рентабельності [6,с.37].

Вирізняють такі показники прибутку:

- валова прибуток, обумовлена як відмінність між чистим доходом реалізації товарів хороших і собівартістю реалізованої продукції;

- прибуток за операційну діяльність, який розраховують як алгебраїчна сума валовий прибутку, іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат;

- прибуток за звичайній діяльності, розмір якої окреслюється алгебраїчна сума прибуток від основний діяльності фінансових та інших доходів, фінансових та інших витрат;

- чистий прибуток, розраховувана як алгебраїчна сума прибуток від звичайній роботи і надзвичайної прибутку, надзвичайного збитку і із надзвичайної прибутку.

Основний складовою прибутку підприємства мусить бути прибуток від продажу товарної продукції. Вона визначається вигляді різниці між виручкою (без акцизів, податку додану вартість будівництва і експертних тарифів) і собівартістю проданої продукції та послуг.

У складі чинників, які впливають величину прибуток від продажу товарної продукції і на що у компетенції підприємства, найважливішим є зміна обсягу виробництва й продажу продукції. Чим більший обсяг продажу продукції, тим, зрештою, більше отримає підприємство, і навпаки.

Істотним чинником, впливає на величину прибуток від продажу товарної продукції, є зміна рівня собівартості продукції. Всупереч прямо пропорційної зв'язку впливу обсягу реалізації товарної своєї продукції рівень прибутку, зв'язок між величиною прибутків і рівнем собівартості зворотна. Чим нижчий собівартість продаваної продукції, обумовлена рівнем витрат за його виробництво і продаж, то вище прибуток, і навпаки.

Дуже вагомим чинником, безпосередньо впливає на величину прибутку господарюючого суб'єкту від продажу продукції, є рівень застосовуваних цін. Рівень вільних цін умови їх лібералізації встановлюється самими підприємствами залежно від конкурентоспроможності продаваної продукції, попиту й пропозиції її у. Тому підприємство саме, у разі через установлювану їм ціну, впливає прибуток, отримувану від продажу продукції. З іншого боку, які залежать від підприємства чинником, впливає з прибутку суб'єктів господарювання, виступають позивачами державні регульовані ціни, встановлювані продукції підприємств-монополістів. Проте цей чинник необхідно враховувати під час визначенні результатів підприємницької діяльності суб'єктів господарювання.

У іншому потязі прибули підприємства, окрім прибутку від товарної продукції, враховується прибуток від продажу іншої продукції, товарів та послуг нетоварного характеру, і навіть доходи і від позареалізаційних операцій.

Абсолютна величина прибутку дуже важлива, коли йдеться про фінансових ресурсів годі, які можна використовуватимуть підприємства, суспільством. Проте задля характеристики ефективності господарювання підприємства цього абсолютного показника недостатньо. Отже, щоб оцінити результати господарювання, ефективність, ефективність використання доданків процесу виробництва, з допомогою яких отримана прибуток, її суму слід зарахувати до відповідним показниками. У результаті ми матимемо показник ефективності, чи навіть рентабельності.

Для проведення аналізу фінансові показники недостатньо лише абсолютних показників прибутку, тому використовують систему відносних аналітичних показників рентабельності роботи підприємства.

Результативність діяльності торгового підприємства, виконання плану прибутку, динаміку чистого прибутку прибуток від основний діяльності можна простежити з урахуванням абсолютних показників прибутку. Однак у сучасних умовах, що характеризуються інфляційними процесами, абсолютні показники не дозволяють об'єктивної оцінки фінансових результатів.

Саме тож слід оцінювати результативність та ефективності господарську діяльність з допомогою відносних показників, мало схильних до інфляції [22,с.62].

Рентабельність - це відносний показник інтенсивності виробництва, що характеризує рівень прибутковості відповідних доданків процесу виробництва чи сукупних витрат підприємства. У практиці господарювання обчислюються такі показники рентабельності:

- рентабельність продукції;

- рентабельність виробництва;

- рентабельність виробничих фондів;

- рентабельність вкладення підприємство.

Розглянемо ці показники у таблиці 1.1.

Рентабельність послуг можна розрахувати за всі реалізованою послугам і щодо окремих їх видам.

Показники рентабельності всієї проданої продукції і на її видів дають уявлення про окупність витрат за виробництво і продаж відповідних видів чи всією продукції.

Рентабельність послуг окреслюється ставлення підсумковій прибутку до собівартості проданої продукції, товарів робіт та надаваних послуг.

Таблиця 1.1- Показники рентабельності діяльності торгових підприємств

Найменування показника Алгоритм розрахунку Умовні позначення
1. Рентабельність продажів >Рпрод.=Пр/Врч*100

>Рпрод.- рентабельність продажів;

П- прибуток за основний діяльності;

>Врч –прибуток від реалізації послуг чиста.

2. Рентабельність активів Ра -Пч />А*100

>Рф - рентабельність фондів;

А - активи підприємства.

3. Рентабельність основних фондів >Рф=Пч />ОФср*100

>Рр- рентабельність фондів;

ОФ- середньорічна вартість основних фондів

4. Рентабельність витрат (окупність витрат) >Рз =Пч/ИО*100

>Рз - рентабельність витрат;

ІС - витрати звернення.

5. Рентабельність матеріальних витрат >Рмз =Пч/МЗ*100

>Рмз - рентабельність матеріальних витрат;

>М3 - матеріальні витрати

6. Рентабельність трудових витрат >Ртз =Пч /ТЗ*100

>Ртз - рентабельність трудових витрат;

>ТЗ - трудові витрати.

7. Рентабельність праці >Рт =Пч />Ч*100

>Рт - Рентабельність праці;

Ч - кількість працівників

8. Рентабельність поточних активів Рота =Пч/ТА*100

Рота - рентабельність поточних активів;

ТА - поточні активи.

9. Рентабельність власного капіталу Рак =Пч /СК*100

Рак - рентабельність акціонерного капіталу;

СК – власний капітал.

10. Рентабельність позикового капіталу >Рзк =Пч /ЗК*100

>Рзк - рентабельність позикового капіталу;

ЗК - позиковий капітал.

11. Рентабельність інвестиційного капіталу Рік =Пч /ИК*100

Рік - рентабельність інвестиційного капіталу;

ІК - інвестиційний капітал (кошти + довгострокові зобов'язання)


Рентабельність проданої продукції можна розрахувати як і ставлення прибутку до виручці від продукції. У разі рівень рентабельності показуватиме, скільки отримано прибутку одну гривню проданої продукції оцінці за цінами продажу.

>Исчисление показників рентабельності, названих вище, їх науковий аналіз

Страница 1 из 5 | Следующая страница

Схожі реферати:

Нові надходження

Замовлення реферату

Реклама

Навігація