Реферати українською » Экономика » Аналіз сучасного стану і перспектив розвитку галузі зв'язку в Білорусі


Реферат Аналіз сучасного стану і перспектив розвитку галузі зв'язку в Білорусі

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Зміст

1. Роль, місце і значення галузей зв'язку й інформаційно-обчислювального обслуговування у зміцнілій національній економіці

2. Методи планування і прогнозування розвитку галузей зв'язку й ІВО

3. Аналіз і - оцінка динаміки розвитку відзначених галузей у Республіці Білорусь. Перспективи розвитку

Список використаних джерел


1. Роль, місце і значення галузей зв'язку й інформаційно-обчислювального обслуговування у зміцнілій національній економіці

Зв'язок – галузь економіки нашої країни, забезпечує передачу і розповсюдження різних інформаційних потоків. Зв'язок відіграє в виробничо-господарської діяльності суспільства, управлінні державою, системою оборони та усіма транспортом, і навіть задоволення культурно-побутових потреб і зростання інформаційної поінформованості населення.

Розвиток систем зв'язку й інформатизації стала однією з найважливіших пріоритетів науково-технічної й економічної політики Республіки Білорусь у. У разі формування ринкової економіки зросла потреба у високоякісних, лише на рівні світових рівнів, послуги зв'язку.

Зв'язок Республіка Білорусь підрозділяється на поштову і електричну (телефонний і телеграфний зв'язок, телебачення і радіомовлення, радіозв'язок, передача даних). Управління галуззю здійснюють Міністерство зв'язку й інформатизації і Міністерство інформації (телебачення і радіомовлення).

Поштова зв'язок (пошта) є надзвичайно складнуорганизационно-хозяйственную систему – проводить регулярну пересилку письмовій кореспонденції, періодичних видань, грошових переказів, посилок, бандеролей переважно з допомогою транспортних засобів. Послуги поштового зв'язку населенню, підприємствам, організаціям, установам надають 118 міських і районних вузлів зв'язку й близько чотирьох тис. відділень зв'язку. Серед підприємств поштового зв'язку найбільшим є «Мінська пошта», поштамти у Бресті, Вітебську, Гомелі, Гродно, Могильові. Створено служба прискореної міжнародної доставки пошти «>Экспресс-почта» (1991 р.). На перевезенні пошти і періодичних видань задіяно понад сто вагонів, близько 1000 автомобілів, авіатранспортом вирушає більш 85 т пошти.

Перебудова та розвитку економічних відносин між Республікою Білорусь та іншими СНД, перетворення внутрішньої соціально-економічної середовища сприяли суттєвим змінам у сфері поштового зв'язку. Падіння виробництва, зниження платоспроможності населення позначилися на результатах роботи поштового зв'язку: обсяги поштових відправлень за 1991-2000 рр. знизилися: письмовій кореспонденції – в 2,3 разу, посилок – в 11,7, телеграм – усемеро. Значно зменшилися тарифні доходи, скоротилася чистий прибуток поштової служби.

За таких умов завдяки прийняттю кардинальних заходів зберегти мережу поштових підприємств, здійснити безперебійне надання клієнтури традиційних соціально значущих послуг поштового зв'язку. У 2001-2003 рр. намітилася тенденція підвищення ефективності поштового зв'язку. Разом про те поштова служба прагнула розвивати нові поштові послуги, зокрема з допомогою телекомунікаційних зв'язків, впроваджувати широкий, спектр нетрадиційних послуг, новітніх технічних засобів і технологій. Отримала значне поширення Служба прискореної пошти (міжнародна, і внутрішня); обсяги її відправлень протягом останніх 5 років збільшився у десятки раз.

Электросвязь. Її розвиток Республіка Білорусь має позитивні тенденції. З кожним роком ростуть щільність, протяжність міжміських та Міжнародних каналів зв'язку (останніми роками переважно цифрових), обсяг надання послуг та його якість.

Телефонна зв'язок. Загальновизнаним показником розвитку телефонному зв'язку є щільність апаратів на 100 жителів чи 100 сімей. У Білорусі досягнуто найбільша серед країн СНД телефонний щільність – 32,2 апарату на 100 жителів; за цим показником вона досить випереджає Росію та Україну.

Кількість міжміських переговорів однієї жителя нашої країни значно перевищує аналогічний показник країнами СНД. Усе це позитивно б'є по загальних доходах телефонному зв'язку (у структурі доходів від послуг зв'язку Республіка Білорусь понад половина посідає телефонну зв'язок. У перерахунку на одного мешканця найвищого рівня, цей показник серед країн СНД сягнув у Вірменії, Білорусі, Росії й Україні.

>Видеотелефонную зв'язок здійснює найбільше державне підприємство електрозв'язку «>Белтелеком». Воно забезпечує телефонні переговори практично із кожним містом світу, надає Інтернет-послуги, забезпечує супутниковий зв'язок і розсилає листи електронною поштою.

>Телеграфная зв'язок здійснює передачу на відстаньбуквенно-цифрових повідомлень – телеграм чи фототелеграм. Особливість телеграфної зв'язку – документальність, оскільки повідомлення вручається адресата як друкованого тексту. Він отримав значного розвитку у сфері управління, ділової гри і комерційної зв'язку, застосовується також під час передачі даних.

Найбільші телеграфи функціонують звісно, Гродно, Могильові, Вітебську, Гомелі, Бресті. У Мінську працює центр комутації сповіщень ємністю 480 каналів з пропускною здатністю три і більше телеграм за секунду. Створено наявність розгалуженої мережі абонентського телеграфу (телетайпів), прямих сполук і передачі. Серед інших коштів документальної зв'язку використовуються телекс– ітелефаксние апарати, мережу передачі з пакетної комутацієюБелПак і електронний поштамт. Разом про те телеграфний зв'язок не витримує конкуренції коїться з іншими видами електронної зв'язку.

Значне розвиток останніми роками отримала мобільний зв'язок. Вона варта передачі міжперемещающимися абонентами. До мобільним системах зв'язку належить стільниковий телефонний зв'язок, пейджинг і радіотелефонна зв'язок.

Стільникова телефонний зв'язок здійснюється мобільними телефонами через стаціонарні базові станції, кожна з яких має певну зону обслуговування (стільник) і з'єднана на єдину стільникову мережу. Чинна у Білорусі аналогова технологія відповідає міжнародному стандарту NMT (>Nordic MobilTelephon System).Аналоговую стільниковий зв'язок забезпечує спільнебелорусско-английское підприємство «>БЕЛСЕЛ», що з 1993 р. інтенсивно розвиває телекомунікаційні послуги, а 2003 р. освоїло новий стандарт стільникового зв'язкуCdma-2000.

З 1999 р. у Білорусі запущена стільниковий телефонний зв'язок по цифровий технології, відповідна міжнародному стандарту GSM (Globalfor MobileCommunications).

На телекомунікаційному ринку Білорусі операторами стільникового зв'язку є дві підприємства: СП «Мобільний цифрова зв'язок» (>МЦС, торгову маркуVELCOM) і СП «Мобільні телесистеми» (МТС).

Кількість активних користувачів стільникового зв'язку, відповідної міжнародному стандарту GSM, різко зростає і початок 2004 р. становить близько 1,3 млн. абонентів. Найбільше активних абонентів в компаніїМЦС – понад 700 кримінальних тис. людина, причому вона дозволяє послуги зв'язку біля, де живе 94 % міського населення Білорусі. Сегмент МТС включає територію Мінська і обласних центрів, кілька десятків районних міст та інших населених пунктів; всього мережею цієї компанії покрита територія, де живе 82 % міського населення. Про значному розвитку у Білорусі систем стільникового зв'язку свідчить співвідношення числа абонентів традиційного телефонного зв'язку й стільникового зв'язку, що дорівнює 2,5:1 і наближається до рівня розвинутих країн (наприклад, у Фінляндії воно одно 1:1). Прогнозується функціонування телекомунікаційному країни третього оператора стільникового зв'язку у стандарті GSM («>Белтелеком» чи одне із світових мобільні оператори). Тоді кожна гілка трьох мобільних мереж нараховуватиме мільйон абонентів.

У Білорусі поширений ще одна частка мобільного зв'язку – пейджинг. Мережа пейджингового зв'язку збільшується також на високі темпи. На відміну від стільникового цей зв'язок здійснюється через посередника – оператора, приймаючої телефоном інформацію з одного абонента і передавального в пейджер іншому абоненту.Пейджинговую зв'язок забезпечують близько 20пейджингових компаній.

Пріоритетними напрямами її подальшого розвитку галузі є: створення умов впровадження технологій, модернізація засобів і систем зв'язку, розширення такий і підвищення якості послуг, зниження експлуатаційних витрат.

Розширення та реконструкція місцевого телефонного зв'язку в перспективному періоді дозволить повніше задовольнити потреби у установці телефонів. Намічається збільшення кількості абонентських точок проводового мовлення, розширення мережі ефірного тілі– і радіомовлення, розвиток мобільних мереж зв'язку (перехід до систем мобільного зв'язку третього покоління).

Особливу увагу буде приділено організації доступу до Інтернету та розвитку таких нових сучасних послуг зв'язку, як «Електронна пошта», міжнародна прискорена пошта EMS,внутриреспубликанская прискорена пошта «Експрес», і навіть створенню нетрадиційних послуг, наданих підприємствами зв'язку.

Для розвитку та модернізації матеріально-технічної бази галузі «Зв'язок» передбачається побудова магістральних внутрішньозонових волоконно-оптичних ліній зв'язку; впровадженняпрограммно-управляемих цифрових комутаційних систем всіх рівнях мережі електрозв'язку; поступовий перехід від аналого-цифровий до повністю цифровий мережі електрозв'язку; будівництво мереж радіомовлення і цифрового телебачення.

За сучасних умов нові наукові відкриття, технологічні інновації, підвищення якості інтелектуального капіталу, динамічний розвиток інформаційно-комп'ютерних технологій, електронну комерцію, коштів мобільного зв'язку, розширення бізнесу-простору стають найважливішими чинниками економічного зростання. Сучасну економіку, що базується на передових ІКТ, на нових наукових знаннях, називають «нової», «>информационно-сетевой» економікою чи економікою знань («>knowledgeindustries»). Основу інформаційної економіки становлять наукомісткі галузі, що виробляють з високої інтелектуальної ємністю. Тому багато держав світу у сьогодні розпочали творення інформаційного суспільства.

Основою побудови такого суспільства є всемірне розвиток ІКТ шляхом вироблення відповідної Стратегії. У цьому експерти визначають 11 напрямів дій чи основні руху з побудови інформаційного суспільства з допомогою ІКТ:

– вирішальна роль органів управління та всіх зацікавлених сторін у сприянні застосуванню ІКТ задля розвитку суспільства;

– інформаційна та комунікаційна інфраструктура як необхідний фундамент побудови інформаційного суспільства;

–всемерний доступ населення до інформації та знань;

– нарощування наукового і технологічного потенціалу;

– зміцнення довіри й безпеки під час використання ІКТ;

– сприятлива довкілля;

– розробка додатків з урахуванням ІКТ як перевагу переважають у всіх аспектах життя;

– культурне розмаїтості та культурна самобутність, мовне розмаїтість, місцевий контент;

– засоби інформації;

– етичні аспекти інформаційного суспільства;

– міжнародне і регіональне співробітництво.

У основу розробки такий Стратегії покладено керівні принципи і методологічні основи побудови інформаційного суспільства, закладених основою і прийняті до дії в документах Всесвітніх зустрічей на рівні з питань інформаційного суспільства. У його переважну більшість все розвинених країн як і приступають до розробки національній стратегії інформаційного суспільства, то обов'язково звіряють свої кроки у реалізації, виходячи з документах зазначених вищою, і інших світових самітів і зустрічей. До речі, лише нещодавно Міністерство зв'язку й інформатизації РБ Національною академією наук (НАН) розпочали так званої Стратегії розвитку інформаційного суспільства Республіка Білорусь на період до 2015 року.

Порівняльна характеристика наслідків й причини можливого впливу індустріальних технологій і ІКТ на країни загалом представленій у наведеної нижче таблиці 1.

Таблиця 1. Порівняльні характеристики наслідків впливу індустріальних і інформаційно-комунікативних технологій на країни

 

Індустріальні технології

ІКТ

 

1

2

 

Сприяють зростанню кількісних і якісних показників вироблених матеріальних благ. Ведуть до масовоїкастомизации виробництва, тобто. адаптації компаній до вимог клієнта.

 

Виробництво матеріальних благ переважає над виробництвом послуг. Знижують залежність від матеріальних благ і збільшують диверсифікацію і цьогорічні масштаби інформаційних послуг.

 

Сильна залежність від ресурсних обмежень матеріального характеру. Інформація – основне ресурсне обмеження.

 

Зростання основний капітал у процесі відтворення й уповільнення його кругообігу. >Ускоряют рух всіх видів капіталу.

 

>Усложняется взаємодія у виробників і споживачів. Зростають трансакційні витрати. Мережа спрощує взаємодія у виробників і споживачів. Знижуються трансакційні витрати.

 

Зниження витрат виробництва фірми і підвищення якості продукції.

Знижують витрати виробництва фірми і значно підвищують якість.

 

Сприяють зростанню громадського поділу праці і в середині країни, і між країнами.

Значно прискорюють розподіл праці усередині країни та особливо – між країнами, що веде до зростання глобалізації.

 

Поява нових професій та соціальних спеціальностей, пов'язаних переважно з сферою матеріального виробництва. Поява нових професій, пов'язаних із збиранням, переробкою й використанням інформації; радикальна модифікація традиційних професій та соціальних спеціальностей.

 

Розширюється ринок праці сфері матеріального виробництва. З'являється новим типом зайнятості – зростає зайнятість у сфері послуг.

 

Підприємства, фірми своєї діяльності обмежені територіальними рамками. Підприємства, фірми значно меншою мірою обмежені просторовими рамками через наявність корпоративної Мережі.

 

Поява нових галузей, переважно матеріального виробництва. Поява нових галузей, переважно сфери послуг, виникає новий секторИКТ-услуг.

 

Наслідком впровадження технологій є Наслідком впровадження технологій є 1 2

 

зростання основних макроекономічних показників: ВВП,ЧНП, продуктивність праці. Зростання то, можливо екстенсивним і інтенсивним (інноваційним). й не так чисельне зростання макроекономічних показників, скільки нова якість зростання – підвищення якості життя жінок у країні. Зростання –инновационно-информационний.

 

Основні інвестиції роблять у промислові технології, в нарощування промислового капіталу. Основні інвестиції роблять у НДДКР, освіту, в людський капітал.

 

Змінюється структура економіки та методи ведення конкуренції. Змінюється структура економіки та кардинально змінюються методи конкуренції.

 

Відповідно до опису даних характеристик вплив індустріальних технологій і ІКТ, які в таблиці 1, можна оцінити лише як позитивне. Отже, зазначені технології слід перетворювати на економічне життя, аби сприяти збільшення ВВП.

 

2. Методи планування і прогнозування розвитку галузей зв'язку й ІВО

Зв'язок і інформатика забезпечують ділове, колективне і спілкування людей. Їх основне завдання полягає у передачі й одержанні в стислі терміни, якісно, і повному обсязі необхідної споживачеві інформації. З іншого боку, які ці послуги повинні прагнути бути доступними за вартістю та низці випадків носити конфіденційний характер. За сучасних умов роль зв'язку й інформатики як важливої ланки у забезпеченні успішного функціонування народного господарства і вартість необхідного умови соціально-економічного процесу невпинно зростає.

Основне завдання прогнозування і планування функціонування та розвитку зазначеного ланки виробничої інфраструктури є максимально повне задоволення потреб народного господарства і у його послугах при мінімальних фінансових, екологічних та інших витратах за проведення. За позитивного рішення зазначеного завдання враховуються специфіка і культурний рівень розвитку кожного виду послуг зв'язку й інформатики.

Основні показники прогнозу розвитку зв'язку й інформатики – обсяг продукції вартісному вимірі, протяжність телефонних каналів на міжміських та Міжнародних лініях, ємність міських і сільських телефонних станцій, вузлів комутації каналів передачі

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація