Реферати українською » Экономика » Державний кредит: економічна сутність, умови надання та основні види


Реферат Державний кредит: економічна сутність, умови надання та основні види

Страница 1 из 6 | Следующая страница

Тема. Державний кредит: економічна сутність, умови надання реалізувати основні види


>СОДЕРЖАНИЕ

Запровадження

1 Сутність й ролі державний кредит регулювання економіки сучасних умовах

1.1 Зміст і функції державний кредит

1.2 Класифікація державний кредит

2 Оцінка гніву й тенденція розвитку державний кредит Республіка Білорусь

3 основні напрями розвитку державний кредит Республіка Білорусь

Укладання

Список використаних джерел

Додаток


ЗАПРОВАДЖЕННЯ

Як суб'єкт економічних відносин покриття своїх витрат приваблює як доходи бюджету, а й додаткові, сформовані на позикової основі, фінансові ресурси. Унікальний спосіб їх отримання виступає державний кредит, виражає відносини між державними і численними фізичними і юридичних осіб щодо формування додаткового грошового фонду (поруч із бюджетом) у держави. У разі держава виступає позичальником коштів, а населення, підприємства міста і організації – кредиторами.

З історії відомо, що уряд країни у початку вісімнадцятого століття вдавалося до послуг державний кредит покриття своїх витрат. Саме тоді з'явилися перші державні позики, хоча суттєвими, і щодо регулярним джерелом надходжень до скарбниці почали виступати лише з середини вісімнадцятого століття. У разі феодального ладу основними внутрішніми кредиторами були монастирі та церква. Однак поступово соціальна база державний кредит розширилася: позикодавцями ставали купці, промисловці, іноді землевласники. Уряд брала грошей добровільних засадах під забезпечення державним майном. Проте нерідко позики надавалися й у примусовому порядку.

Саме тоді сформувалися такі форми й ті види державний кредит: державні позики – внутрішні і його зовнішні; випуск казначейських зобов'язань;позаимствование коштів у казенних банків.

Сучасна кредитна система – це сукупність різних кредитно-фінансових інститутів, діючих над ринком позичкових капіталів і здійснюють акумуляцію і мобілізації грошового капіталу. На ринку, поруч із таких форм кредиту, як комерційний, і банківський, бере участь та Харківський державний кредит. Друг від одне форми відрізняються складом учасників, об'єктом позичок, динамікою, величиною відсотка голосів і сферою функціонування. Державний кредит одна із основних (поруч із податками) інструментів для проблем досягнення балансу бюджетних прибутків і витрат. Окремі питання, що стосуються, наприклад, конкретного порядку укладення міжнародних договорів державної регулюються також цивільно-правовими нормами. Але це впливає на обгрунтованість виведення у тому, що сама державний кредит є самостійнимфинансово-правовим інститутом.

У разі розвинених товарно-грошових відносин держава має залучати до покриттю своїх витрат як доходи бюджету, а й додаткові, сформовані на позикової основі, вільні фінансові ресурси господарських структур і кошти населення. Унікальною способом їх отримання виступає державний кредит, виражає відносини між державними і численними фізичними і юридичних осіб щодо формування додаткового грошового фонду (поруч із бюджетом) у держави.

Беручи до уваги сформовані Республіка Білорусь економічних умов, можна назвати, що державний кредит грає надзвичайно значної ролі з нашого економіці. Від стану у галузі кредитно-фінансовій системи країни залежать найважливіших показників державного бюджету, темпи зростання економічної стабілізації, як і того, яким є положення країни поставляють на світовий арені.

Мета курсової роботи – проаналізувати стан державний кредит на момент і побачити основних напрямів її подальшого розвитку державний кредит і підвищення його ефективності Республіка Білорусь.

Поставлене мета обумовила рішення наступних завдань:

1) розкрити утримання і функції державний кредит;

2) уявити класифікацію державний кредит;

3) оцінку гніву й тенденцій розвитку державний кредит Республіки Білорусь у;

4) виявити проблеми освіти й розробити основних напрямів розвитку державний кредит Республіка Білорусь.

Об'єктом дослідження, у курсової роботі є державний кредит Республіки Білорусь у.

Предмет дослідження – економічних відносин, зумовлені характеристикою державного кредитування у Республіки Білорусь у.

При аналізі використовувалися конкретні показники бюджету, відбиті в Законах про бюджет Республіки Білорусь у, різні статистичні матеріали, надані Міністерство фінансів та Державним статистичним комітетом, монографії і відстежуючи публікації в періодичних виданнях, присвячені проблемам державного кредитування.


1 СУТНІСТЬ І РОЛЬ ДЕРЖАВНОГОКРЕДИТА РЕГУЛЮВАННІ ЕКОНОМІКИ У СУЧАСНИХ УМОВАХ

1.1 Зміст і функції державний кредит

Державний кредит – це система грошових відносин, що з залученням державою тимчасово вільних коштів юридичних і фізичних осіб [1, з. 100].

Хоча це й будь-які інші кредитні відносини, державний кредит грунтується за принципами повернення, терміновості,возмездности і добровільності.

Причина появи державний кредит – дефіцит державного бюджету. Розвиток держави й розширенням його функцій викликало загострення державних витрат і браку доходів їхнього покриття, тому першою і найпоширеніша формою державний кредит є державні позики. Але, як буде показано нижче, в кредитних відносинах держава має виступати як як позичальник, а й як гарант чи кредитор.

Державний кредит виконує дві функції [1, з. 100]:

– фіскальну;

– регулюючу.

Фіскальна функція державний кредит полягає в тимчасове вилучення вільних коштів юридичних і фізичних осіб і акумуляції їх задля фінансування видатків держави. Це дозволяє державні витрати без відповідного збільшення оподаткування.

Регулююча функція державний кредит у його вплив найважливіші макроекономічні показники: обсяг грошової маси, рівень інфляції, величину відсоткові ставки та інших.

Як метод фінансування видатків державного бюджету державний кредит має як переваги, і недоліки. Його позитивний бік залежить від більш рівномірному розподілі податкового навантаження у часі. З допомогою застосування зазначеного механізму видатки здійснення великих інвестиційних проектів можна розподілити між поколіннями. З іншого боку, нарощування обсягу державний кредит призводить до збільшення попиту позикові кошти, зростанню ставки відсотка голосів і зниження інвестиційної активності у економіці [1, з. 102].

Державний кредит є складовою такого ланки фінансової систем Республіки Білорусь у, як кредит (іншу його частину становить банківський кредит).

Представники фінансово-правовий науки дореволюційної Росії (М. Ф. Орлов,М.И. Слуцький, Л. В.Ходский, А. Тарасов, У. Яроцький, А. Ісаєв, Є.Ламанский, та інших.) виділяли та інші, актуальних і зараз різницю між державною мовою і банківським кредитом. Ці розбіжності зводяться до чого:

1. У стосунках з державного кредиту завжди є верховенство держави, як і раніше, що є позичальником (боржником), а чи не кредитором. При банківський кредит, навпаки, кредитор (банк) має всю повноту прав щодо застосування примусових заходів, надаваних йому законом у разі несправності боржника.

2. З огляду на особливу роль держави, воно укладає довгострокові позики без забезпечення їхніх будь-яким запорукою, тоді як із укладанні договорів довгострокових банківських позичок необхідно надання застави.

3. При банківський кредит договір банківської позички полягає, як і будь-яка цивільно-правової договір, за умов рівності сторін. Застосування принципу диспозитивності, регулювання відносин по банківському кредиту абсолютно несумісне із елементом примусу під час укладання кредитної угоди. При державному ж кредиті примус «має іноді місце під час укладання позики» [14, з. 196].

Державний кредит представляє відносини вторинного розподілу вартості валового внутрішнього продукту та костенківську частини національного багатства. До сфери його застосування потрапляє частину спільних доходів та, сформованих на стадії первинного розподілу вартості. Через державний кредит перерозподіляються кошти, направлені на фонди споживання. Зазвичай ними є тимчасово вільні кошти населення підприємств і закупівельних організацій, не призначені для поточного споживання. Але у певних економічних і полі-тичних ситуаціях населення і госпоргани не можуть іти на свідоме обмеження споживання й у сферу державний кредит втягуються кошти, призначені для поточних виробничих чи соціальних потреб (історія були приклади, коли таке обмеження потреб відбувалося за примусу держави – підписку державні позики).

Формування у виглядігоскредитних відносин додаткових фінансових ресурсів відбиває один бік сутності державний кредит як особливої форми руху вартості (позичкового фонду). Другий стороною виступають відносини, зумовленівозвратностью іплатностью ресурсів,мобилизуемих з допомогою державний кредит. Держава гарантує повернення коштів із сплатою кредиторам встановленого доходу на вигляді відсотків.Госкредитние стосунки держави й податкові не підміняють одне одного й є самостійними фінансовими інструментами. Відносини щодо повернення засобів і виплаті винагороди також мають перерозподільчий характер [2, з. 369].

Державний кредит – одне з форм кредитних відносин, має такі ознаки кредиту: наявність кредитора і позичальника як юридично самостійних суб'єктів кредитної угоди; акумуляції вільних коштів населення, підприємств і закупівельних організацій за принципами повернення терміновості і платності (у виняткових випадках допускається безвідсотковий позику ресурсів); зокрема можливість використаннягоскредитних операцій усередині країни та у відносинах [5, із 25-ма].

З допомогою державний кредит держава мобілізує додаткові фінансові ресурси на фінансування загальнодержавних витрат і виконання своїх можливостей. Об'єктивна необхідність використання державний кредит пояснюється протиріччями між ростучими потребами суспільства із можливістю задоволення з допомогою доходів бюджету. По економічну природу держбюджет перерозподіляє частина національного доходу країни. Обрані Республікою Білорусь пріоритети розвитку суспільства припускають зменшення частки коштів,централизуемих в загальнодержавному фонді [2, з. 125].

Обсяг дохідної частини бюджету обмежений рівнем оподаткування, встановленому чинним законодавством з урахуванням загального стану економіки та платоспроможності господарюючих суб'єктів. Отже, до сфери бюджетного розподілу не потрапляють значні обсяги ресурсів, що у розпорядженні суб'єктів господарювання, та особисті доходи громадян. Тим більше що бюджетна навантаження витрати зростає. Структурна перебудова і регулювання економіки соціальна політику держави, витрати на обороні країни, що у міжнародної діяльності вимагають великих коштів.

У періоди економічної кризи (який має місце нині й у Республіки Білорусь у), корінних змін - у господарському механізмі, порушення збалансованості бюджету держава відчуває гострий недолік фінансових ресурсів. Головним способом отримання додаткових фінансових ресурсів стає державний кредит. У період економічного підйому, навпаки, потреба у державному кредиті скорочується і сфера його застосування звужується.

Державний кредит – це сукупність економічних відносин, що виникають у процесі формування державою фінансових ресурсів на фінансування бюджетних витрат та інших державних програм [7, з. 46].

Як свідчить досвід із ринковою економікою, використання державний кредит покриття дефіциту бюджету ефективне і розумним засобом проти монетарними прийомами.

Державний кредит як самостійна форма кредитних відносин відрізняється від банківського кредиту поруч особливостей.

1. Причини появи потреби у кредиті буде.

Виникає в держави при фінансових утрудненнях, необхідності врегулювати розрив грошової масою у зверненні й товарними ресурсами. Державний кредит використовується насамперед покриття бюджетного дефіциту. Потреба банківський кредит виникає у зв'язки України із нерівномірністю руху вартістю процесі виробництва та обміну. Банківський кредит входить у кругообіг коштів суб'єктів господарювання і використовується на підтримку безперебійності процесу розширеного відтворення й підвищення його ефективності, і навіть для соціального розвитку виробничих колективів. Банківський кредит може й приватні особи на мети, встановлені законодавством.

2. Умови угоди.

Умовою угоди банківського кредиту є збіг економічних інтересів кредитора і позичальника, при державному кредиті економічних інтересів учасників відокремлені, тому потрібно забезпечити економічну зацікавленість кредиторам для добровільної передачі коштів у користування позичальника. І тому держава перебирає зобов'язання виплачувати кредиторам певний дохід. На відміну від банківського відсотка за кредит, де зараз його постає як механізм на господарчу та комерційної діяльності позичальників, винагороду кредиторів при державному кредиті постає як стимул реалізації відособлених економічних інтересів кредиторів і позичальників.

3. Цільове призначення.

Банківський кредит має суворо цільове призначення, використовується передусім на забезпечення своєчасності грошового обороту,опосредующего рухматериально-вещественних елементів виробничого процесу реалізації товарів. Державний кредит використовується глобально і опосередковує платежі товарного і нетоварного призначення. Ресурси,мобилизуемие допомогою державний кредит, витрачаються державою відповідність до поточними потребами народного господарства й у фінансування надзвичайних витрат.

4. Термін повернення позички.

При банківському кредитуванні термін повернення позички суворо регламентований. Його порушення веде до економічних санкцій, підвищені відсотки кредит. У державному кредиті такий регламентації немає. Стосунки між учасниками будуються добровільно.

5. Здатність збільшувати чи скорочувати грошову масу.

З допомогою банківського кредиту створюються гроші й при не продуманої кредитної політиці банківський кредит може бути чинником прояви й зростання надлишкової грошової маси. Державний кредит, навпаки, завжди є способом скорочення грошей до зверненні. Державний кредит за правильної його орієнтації надає позитивний вплив на економіку. Мобілізація державою тимчасово вільних коштів населення, підприємств і закупівельних організацій сприяє нормалізації і зміцненню грошового звернення до країни й водночас служить джерелом доходів для власників державних цінних паперів.

Державний кредит за правильної його орієнтації надає позитивний вплив на економіку. Мобілізація державою тимчасово вільних коштів населення, підприємств і закупівельних організацій сприяє нормалізації і зміцненню грошового звернення до країни й водночас служить джерелом доходів для власників державних цінних паперів.

Державний кредит як фінансова категорія виконує три функції: розподільну, регулюючу, контрольну [3, з. 38].

1. Через розподільну функцію державний кредит здійснюється формування централізованих грошових фондів держави або їх використання за принципами терміновості, платності і повернення. Виступаючи у ролі позичальника, держава забезпечує додаткові кошти фінансування своїх витрат. У промислово розвинених країн державні позики є є основним джерелом фінансування бюджетного дефіциту. За сучасних умов надходжень від державних позик стали другим після податків методом фінансування видатків бюджету. Останнє пояснюється швидшим темпом зростання витрат за порівнянню зі збільшенням податкових надходжень.

Фінансування витрат капітального характеру з допомогою запозичених засобів у певних межах має позитивне значення. Школа чи бібліотека забезпечують потреби одного покоління, оскільки служать тридцять – років. Чому ж тоді будівництво має бути оплачено протягом кілька років з допомогою податків із тих, хто, можливо, навіть встигне скористатися їхніми послугами. Набагато розумніше перекласти фінансування таких об'єктів попри всі покоління, які ними користуватися. Таке розтягнення джерела фінансування в часі та забезпечується випуском позик на відповідний термін. У разі покоління, яке будує школу, несе аналогічне фінансовий тягар, що наступні покоління, з допомогою податків, із яким погашається як основний

Страница 1 из 6 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація