Реферати українською » Экономика » Підвищення ефективності комерційної діяльності бюджетної організації (на прикладі філії РУП "Белгеологія" білоруської геологорозвідувальної експедиції)


Реферат Підвищення ефективності комерційної діяльності бюджетної організації (на прикладі філії РУП "Белгеологія" білоруської геологорозвідувальної експедиції)

Страница 1 из 11 | Следующая страница

>Содержания

Запровадження

1. Теоретичне обгрунтування підвищення ефективності діяльності організації

1.1 Сутність економічну ефективність виробництва

1.2 Показники оцінки економічну ефективність підприємства

1.3 Шляхи підвищення економічну ефективність підприємства

2. Аналіз техніко-економічних показників білоруської геологорозвідувальної експедиції

2.1 Загальна характеристика організації

2.2 Аналіз виробничо-господарської діяльності білоруської геологорозвідувальної експедиції

2.2.1 Аналіз основних техніко-економічних показників

2.2.2 Аналіз собівартості геологорозвідувальних робіт

2.2.3 Аналіз витрат за 100 р. товарної продукції

2.2.4 Аналіз прибутку

2.2.5 Аналіз рентабельності

2.2.6 Аналіз фінансового становища Білоруської геологорозвідувальної експедиції

2.2.7 Аналіз фінансової стійкості капіталу Білоруської геологорозвідувальної експедиції

3. Заходи щодо підвищення ефективності комерційної діяльності білоруської геологорозвідувальної експедиції

3.1 Підвищення ефективність використання основних фондів

3.2 Підвищення ефективності робіт експедиції на механічномуколонковом бурінні

3.3 Підвищення рівня кваліфікації робочих

3.4 Підвищення ефективність використання транспорту

3.5 Конструкція друкованої плати сигналізатора

4. Управлінняприподопользованием врб у системі заходів для охорони довкілля

Укладання

Список використаної літератури


Запровадження

У даний період білоруська економіка переживає важкий перехід до ринкових відносин. Її поворот до більш зусиллям у сучасній системі світогосподарських зв'язків, що супроводжується створенням акціонерних підприємств, приватних фірм, залученням іноземного капіталу, надання платних послуг бюджетними організаціями вимагає нової підходи до інформаційної системі підприємства у на відміну від яка була за умов централізованого керівництва економікою.

У разі розвитку ринкових взаємин, як що раніше виникла потреба використання облікової інформації з метою управління. Це всебічного розгляду можливостей господарського обліку, аналізу господарської та фінансової складової діяльності, контролю та економічного планування у діяльності організацій. Бухгалтерський облік стає дедалі аналітичним і оперативним. Виникають додаткові функції збиранню та узагальнення інформації, її збереженню та формуванню інформаційних блоків різного призначення, необхідних з метою планування, виконання, контролю прийнятих прийняття рішень та прогнозування діяльності організації у найближчому майбутньому.

Бюджетна організація - це організація, створена державними органами, і навіть органами місцевого самоврядування реалізації управлінських, науково-технічних та інших функцій некомерційного характеру [2].

Відповідно до Законом про бюджет Республіки Білорусь у виділяються кошти на функціонування організацій охорони здоров'я, освіти, науки, культури та інших закладів бюджетних установ [3].

Багато організації, фінансуються з бюджету, займаються підприємницькою діяльністю та отримують доходи. Це то, можливо здавання у найм основних засобів, платні, наприклад, плату навчання чи платні медичні послуги, виконання госпдоговірних науково-дослідницьких робіт т.п. Однак неодмінною умовою, як і першому, і у другий випадок, є впорядкування і виконання затвердженої кошторису витрат на плановий обсяг послуг. Частка фінансування по змішаного методу невпинно зростає, що з недостатністю бюджетних асигнувань задля забезпечення якісної й безперебійної роботи з надання різних послуг організаціями, що фінансуються з бюджету. Сутність цього у тому, що, крім державного бюджету використовуються позабюджетні кошти, утворювані від різної діяльності бюджетних установ.

Зазвичай, позабюджетні кошти утворюються у результаті надання установами послуг за їх галузевому профілю. Усі доходи і по кошторисам позабюджетних коштів плануються за статтями бюджетної класифікації і дружина мають обчислюватися за нормами, тарифами і розцінками, прийняті по основний кошторисі бюджетного установи. За кожним виду позабюджетної діяльності необхідно складати звіт.

Економіка зі своєї сутності є стимулом продуктивність праці, всебічного підвищення ефективності виробництва. Проте й умовах важливим є визначення основних напрямів підвищення ефективності виробництва, чинників, які зростання ефективності виробництва, методів його визначення.

Для підприємств будь-який форми власності дуже важливо враховувати фінансові результати, відбивають динаміку витрат і доходів у протягом часу й. Проте, сама фінансова інформація, котре виражається у грошової форми, без належного аналізу виробничої стратегії, ефективність використання виробничих ресурсів немає і розвитку ринків збуту не дають повної оцінки поточного гніву й розвитку підприємства.

Зниження витрат виробництва, раціональне використання матеріальних ресурсів, досягнення вищих економічних показників і підвищення продуктивність праці та ефективності виробництва, і базі зниження - найважливіші й актуальні завдання працівників управління виробництвом. Для розв'язання велике значення має тут удосконалення системи керування з метою підвищення його ефективності, оволодіння методами управління виробництвом, і навіть розрахунки і порівняння показників ефективності виробництва підприємства.

Необхідною умовою вирішення поставлених завдань є науковий пошук, аналіз, узагальнення практики та обґрунтування такої системи управління підприємством, яка б забезпечити підвищення ефективності виробництва та насичення ринку високоякісними товарами, доступними масової споживача.

Мета дипломного проекту- шляху підвищення ефективності комерційної діяльності Білоруської геологорозвідувальної експедиції.

Об'єктом дослідження є Білоруськагеологоразведочная експедиція РУП ">Белгеология".

Предмет дипломного проекту - техніко-економічні показники, здійснюваної діяльності експедиції.

Завдання:

досліджувати теоретичні аспекти підвищення ефективності діяльності підприємства;

проаналізувати основні техніко-економічні показники досліджуваного підприємства;

запропонувати систему заходів, вкладених у підвищення ефективності комерційної діяльності підприємства.

У цьому дипломної роботі використані публікації наступних авторів: А.А. Чернюк, І.Т. Балабанов, І.А.Гольман,И.Л.Викентьев,Д.А. Паньков,Е.А.Головкова, В.І.Стражев, Н.І.Базилев,Г.В.Савицкая, і навіть організаційно-управлінські схеми підприємства міста і підлеглих йому організацій.


1. Теоретичне обгрунтування підвищення ефективності діяльності організації

1.1 Сутність економічну ефективність виробництва

Проблема ефективності виробництва знаходить відбиток у багатьох дослідженнях. Вибір стосується, що виготовляти, які види продукції, як саме, як його розподілити і який обсяг ресурсів використовуватиме поточного майбутнього споживання [4,5,6,7].

Уся доцільна діяльність людини однак пов'язані з проблемою ефективності. У підставі цього поняття лежить обмеженість ресурсів, бажання заощаджувати час, отримувати якнайбільше продукції з доступних ресурсів.

Ефективність від латинського слова ">effectus" - виконання, дію. Спочатку поняття ефективності зараховували до техніки і технології. У цьому під ефективністю розуміли міру виконаної роботи стосовно витраченої енергії або - співвідношення між фактичним і потенційним результатом будь-якого процесу. Пізніше почали застосовувати поняття ефективності до економічної діяльності, розглядаючи ефективність виробничого процесу як ставлення те, що вироблено до того що, що необхідне виробництва, зокрема, ставлення випуску продукції до витрат ресурсів [4].

Ефективність економічної діяльності ще більше чітко підкреслює оціночний характер категорії "ефективність". Вона пов'язані з ставленням цінності результату до цінності витрат і не може змінюватися зі зміною оцінок.

Економічна ефективність - найважливіша соціально-економічна категорія, на яку характерні властивості динамічності і історичності. Ефективність виробничої діяльності властиваразличному рівню розвитку продуктивних сил кожної суспільної інституції. На всі етапи історичного поступу суспільство завжди цікавило: ціною яких витрат і інтелектуальних ресурсів досягається кінцевий виробничий результат. Отже, вихідна модель кількісної оцінки ефективності є співвідношення між економічними результатами та реальними витратами, ресурсами.Максимизация кінцевих результатів з одиниці витрат й інвестиційних ресурсів чи мінімізація витрат і лікувальних ресурсів на одиницю кінцевого результату - така первинна мета суспільства, колективу, окремої особистості (працівника). Вихідні принципи виміру ефективності виробництва всім громадських формацій аналогічні. Безумовно, є й гендерні відмінності, зумовлені місцем, часом і практичним призначенням конкретного методу виміру, зрештою - характером економічних відносин, зокрема організацією управління економікою [6].

У разі початку ринкової економіки та її становлення змінюється трактування і ієрархія критеріїв ефективності, її змісту і характеристики. Оскільки основою ринкової економіки та підприємництва є прибуток, дохід, то ролі первинного критерію економічну ефективність виступає максимізація прибутку на одиницю витрат та часових ресурсів за вищого ролі продукції, робіт та надання послуг, забезпечення їхніх конкурентоспроможності. Зберігається за умов і загальнонаціональний критерій ефективності: максимізація національного доходу, валового національний продукт на одиницю витрат та земельних ресурсів приповишающемся рівні добробуту народу. Така ієрархія критеріїв ефективності логічна б і відбиває становище у ринкової економіки, бо загальнонаціональна ефективність виробництва залежить від ефективності виробничої діяльності первинних осередків виробництва (підприємств, об'єднань, акціонерних товариств, спільних підприємств). Що ефективніше виробнича діяльність первинних ланок, тим вища й ефективність загальнонаціональної економіки загалом, тим більше в суспільства, держави ресурсів на вирішення соціальних і стабільності економічних завдань.

Розрізняють загальну (абсолютну) і порівняльну (відносну) ефективність. Загальна ефективність необхідна з метою оцінки та якісного аналізу загальноекономічних результатів та ефективності різних рівнях економіки (макро - і мікрорівнях) за певний період й у динаміці для зіставлення рівня ефективності на підприємствах і регіонам.

Порівняльна ефективність розраховується і аналізується при обгрунтуванні прийнятих виробничо-господарських, технічних і організаційних рішень, для відбору з альтернативних варіантів найкращого (оптимального). Такий відбір складає на основі зіставлення (порівняння) за варіантами системи техніко-економічних показників, розрахунку терміну окупності чи коефіцієнта ефективності додаткових капітальних вкладень, величини економічного ефекту.

Реальність інформацію про рівні ефективності всього пов'язані з класифікацією і формами висловлювання економічного ефекту. Оцінка економічного ефекту, зазвичай, включає групи показників: об'ємні, кінцеві і соціальні результати [6].

Об'ємні показники економічного ефекту є вихідними і містять у собі натуральні і вартісні показники обсягу виготовленої продукції та послуг: обсяги виробництва продукції натуральнихизмерителях, валову, товарну продукцію, обсяг будівельно-монтажні роботи, нормативну вартість обробітку грунту і ін.

Наступна група показників ефекту відбиває кінцеві результати виробничо-господарської діяльності різних рівнях управління, задоволення потреб ринку, якісну структуру виробництва. До них належать: національний дохід, чисту продукцію, валовий продукт, прибуток, від зниження собівартості, обсяг продажу відповідних цінах, введення на дію виробничих потужностей та фондів, якість продукції та послуг. Об'ємні результати беруться до розрахунку диференційованих показників ефективності, а кінцеві економічні результати - при розрахунку узагальнюючих (комплексних) показників ефективності.

Важливе місце у оцінці ефективності виробництва належить соціальним результатам,виражающим відповідність результату виробничо-господарської діяльності соціальним цілям суспільства, колективу, пріоритетність людського (особистісного) чинника у розвитку економіки. Соціальні результати висловлюють усе, пов'язане з життєдіяльністю як у сфері виробництва, і за її межами. Економічні інтереси виробників перебувають у тісний взаємозв'язок з соціальними результатами: що стоїть економічні результати, то вище мають бути і соціальні результати і навпаки. Соціальні результати позначаються на такі показники, як підвищення рівень життя (зростання оплати праці, реальних доходів, прожиткового мінімуму, забезпеченість житлом, рівень медичного обслуговування, загальноосвітній та фаховий рівень працівників), вільний час і ефективність її використання, умови праці (скорочення травматизму, плинність кадрів, зайнятість населення), стан екології і вплив виробництва на екологічну обстановку у країні й регіоні. Слід зазначити, що соціальні результати і на економічні результати який завжди піддаються точної кількісної оцінці, поширена їх непряма оцінка, ранжування цілей.

Класифікація витрат та ресурсів у у світовій практиці універсальна, у ній вирізняються такі основні види витрат та земельних ресурсів: витрати живого праці (відпрацьоване час, фонд зарплати), матеріальні витрати (витрати сировини, матеріалів, палива, енергії), виробничі фонди (основні виробничі фонди, оборотні фонди, фонди звернення), капітальні вкладення, інвестиції (видатки розширене відтворення основних фондів і приріст оборотних фондів), природні ресурси (земля, запаси з корисними копалинами, лісу, води), інформаційні ресурси (знання, результати наукових досліджень про, винаходу і раціоналізаторські пропозиції), час, як економічна категорія (робочий період, час виробництва, терміни реалізації інвестицій, інновацій, впровадження нової техніки). Усі витрати й ресурси поділяються на поточні (витрати виробництва та звернення) і одноразові (капітальні вкладення) витрати, спожиті і застосовувані ресурси, одиничні й сукупні.

Витрати - це спожиті протягом рокупроизводственни ресурси як трудових і матеріальних витрат. Виробничі ресурси - це накопичені за кілька років матеріальні і фінансові ресурси, фонди (основні фонди й його оборотні кошти), і навіть потенційні людських ресурсів (працю) з кількісної та якісної характеристиками.

Поточні витрати є постійні матеріальні витрати і трудові витрати, необхідних виробництва і у протягом року, одноразові витрати - цеавансируемие на цілий ряд років фінансові та матеріально-технічні кошти (інвестиції), необхідних розширеного відтворення виробничих фондів, технічного вдосконалення виробництва.

На відміну від поточних витрат, які приносять ефект, зазвичай протягом року, одноразові витрати дають ефект через певний період, зазвичай, більше року, після набрання нею чинності виробничих потужностей.

1.2 Показники оцінки економічну ефективність підприємства

Для оцінки й аналізу економічну ефективність виробництва застосовуються диференційовані і узагальнюючі показники ефективності. Ефективність використання будь-якого жодного виду витрат і мінеральних ресурсів виявляється у системі диференційованих показників ефективності. До них належать: продуктивності праці читрудоемкость,материалоотдача чиматериалоемкость продукції, фондовіддача чифондоемкость,капиталоотдача чикапиталоемкость. Диференційовані показники ефективності розраховуються як ставлення випуску продукції до окремих видів витрат чи ресурсів навпаки - витрат чи ресурсів до випуску продукції.

Для оцінки економічну ефективність загалом республіці, регіону, підприємству застосовуються узагальнюючі (комплексні, інтегральні) показники ефективності. Ці показники дозволяють повніше й у взаємозв'язку врахувати багато чинників і складові, які мають впливом геть рівень і той динаміку ефективності. У основі формування узагальнюючих показників перебувають дві умови: облік кінцевого, якісного результату відображення сукупної величини витрат і інтелектуальних ресурсів (наприклад, витрати виробництва та звернення, сумарна величина виробничих фондів). До основним узагальнюючих показників економічну ефективність ставляться такі: національний дохід (НВ), валовий продукт (ВНП) душу населення; продуктивність громадського праці, коефіцієнт загальної ефективності роботи, видатки карбованець товарної продукції, прибуток, рентабельність виробництва та рентабельність продукції.

Головним узагальнюючим критерієм економічну ефективність громадського виробництва служить рівень продуктивності громадського праці.

Продуктивність громадського праці вимірюється ставленням виробленого національного доходу до середньої чисельності працівників, зайнятих в галузях матеріального виробництва:

>Побщ =НД/чм, 1.1

де НВ- дохід, тис. р.,

>чм- середня кількість працівників, чол.

Найважливішими показниками економічну ефективність громадського виробництва служать трудомісткість, матеріаломісткість, капіталомісткість іфондоемкость.

Однією з показників економічну ефективність виробництва є трудомісткість продукції- величина, зворотна показнику продуктивності живого праці, окреслюється співвідношення кількості праці, витраченого у сфері матеріального виробництва, загального обсягу вироблену продукцію:

>t=T/Q, 1.2

де, T- кількість праці, витраченого у сфері матеріального виробництва;

>Q- загальний обсяг вироблену продукцію (зазвичай валової продукції).

Матеріаломісткість продукції підприємства окреслюється ставлення матеріальних витрат загального обсягу вироблену продукцію:

>m=M/Q, 1.3

де >m - рівень матеріаломісткості продукції;

M- загальний обсяг матеріальних витрат за виробництво продукції вартісному вираженні;

>Q - загальний обсяг вироблену продукцію (зазвичай валовий).

До певної

Страница 1 из 11 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація