Реферати українською » Экономика » Розробка рекомендацій щодо підвищення економічної ефективності функціонування сільськогосподарського підприємства на прикладі ТОВ РАО "Ломов"


Реферат Розробка рекомендацій щодо підвищення економічної ефективності функціонування сільськогосподарського підприємства на прикладі ТОВ РАО "Ломов"

Страница 1 из 5 | Следующая страница

Запровадження

За результатами діяльності сільськогосподарських підприємств останніми роками, рівень ефективності сільськогосподарського виробництва, у більшої їх останній частині залишається низьким і забезпечує розширеного відтворення. Дійові економічних умов не створюють необхідних передумов для стійкого нарощування виробництва, підвищення їх конкурентоздатності продукції і на високої дохідності сільськогосподарської діяльності.

Вкрай хистким залишається фінансове становище аграрного сектора, багато підприємств є неплатоспроможною і немає власних ресурсів для нормального ведення господарську діяльність, використання досягнень науково-технічного прогресу. У зв'язку з цим виникла потреба уточнення методологічних підходів до визначення сутності та системи чинників, які впливають ефективність функціонування сільськогосподарських організацій, і навіть показників, характеризуючих її, розробки пропозицій з удосконалення фінансово-економічного механізму господарювання та молодіжні організації відтворювального процесу.

Метою даного курсового проекту є вдосконалення методичних підходів, розробка науково обгрунтованих пропозицій і практичних рекомендацій підвищення економічну ефективність функціонування сільськогосподарського підприємства, з прикладу ТОВ РАТ «>Ломов».

І тому було поставлено і вирішені такі:

- уточнені сутність ефективності функціонування сільськогосподарського підприємства, чинники та система показників ефективності, виявлено критерії і системи показників з умов сільськогосподарського виробництва;

- розкритоорганизационно-економическая характеристика підприємства;

- запропоновані шляху підвищення ефективності виробничої діяльності.

У процесі виконання цього курсового проекту застосовувалися такі методи: системного аналізу,економико-статистические,расчетно-конструктивний,абстрактно-логический, балансовий, фінансового аналізу, монографічний.

Під час написання курсового проекту використовувалися матеріали ТОВ РАТ «>Ломов»: річні звіти 2005 р., 2006 р., 2007 р., і навіть статут.


1. Теоретичні основи аналізованої теми

 

1.1 Поняття, види й критерії ефективності виробництва

Ефективність виробництва — економічна категорія, відбиває сутність розширеного відтворення; вона характеризує ступінь досягнення основні цілі, властивих розширеномувоспроизводству.[18]

Як зазначаютьС.М.Концевая іГ.Ф.Шурмина: «Економічна ефективність – базова категорія теорії та практики прийняття управлінські рішення. Сутність категорії у тому, що вона висловлює економічних відносин щодоскладивающегося у цьому співвідношень між результатами та реальними витратами. Різниця оцінок, отриманих результатів і витрат формує ефект, дозволяє очікувати, що Гран-прі здобуде підприємство у результаті використання коштів, методів і інструментів управління. Ефект можна у двох висловлюваннях: як різницю сукупного результату сукупних витрат чи як різницю сукупних результатів і лише поточнихиздержек».[10]

С.В. Савін пише: «Ефективність виробничої організації поняттямногокритериальное. Проте хоч би критеріями вона вимірювалася. Принцип ефективності є основою оцінки будь-який системи та її змін. А вибір підходящого критерію ефективності залежить від конкретних умов функціонування, призначення і стратегії організації, причин здійснюванихизменений».[14]

На думку Є.Апкаевой і М.Бондиной: «Головним критерієм підвищення ефективності діяльності підприємства міста і зміцнення його фінансового становища значною мірою впливає поліпшення використання оборотних засобів. Проблема стала актуальною за умов формування ринкових відносин. Господарства мають бути в раціональної організації руху оборотних засобів щоб одержати найбільшого економічногоеффекта».[1]

І це на думку А.Нанаенко: «Ефективність виробництва розуміють як співвідношення результатів і витрат. Її також визначають як співвідношення результатів до ресурсів. Ресурсний підхід має перевагу над витратами, оскільки враховує родючість грунту. У цьому грошові оцінки ресурсів недосконалі, оскільки окремі їх види служать чинниками виробництва, неоднаково впливають нарезультат».[12]

І. Голубов виділяє основні резерви ефективності сільськогосподарського виробництва, серед яких особливу увагу займають організаційні й економічні резерви:

- зниження своєї продукції основі здешевлення і збалансованості кормів, кормових сумішей, зростання ефективності їх віддачі, підвищення використання генетичного і виробничого потенціалу сільськогосподарських культур і тварин;

- вдосконалення організації праці та матеріальним стимулюванням витрат живого праці;

- зниження адміністративно-управлінських й обслуговуючих витрат і витрат за коштипроизводства.[5]

Деякі економісти під час розгляду ефективності сільськогосподарського виробництва розрізняють такі її види: виробничо-технологічну,производственно-економическую, соціально-економічну і еколого-економічну.

>Производственно-технологическая ефективність відповідає рівню використання виробничих ресурсів — земельних, потребує матеріальних та трудових. Вона характеризується такими показниками, якземлеотдача, фондовіддача, матеріаломісткість, трудомісткість та інших.

>Производственно-економическая ефективність відбиває сукупне вплив виробничо-технологічного ефективності та скорочення економічної механізму. Вона вимірюється показниками собівартості, валового і чистого доходу, прибутків і т.п.[15]

Соціально-економічна ефективність, будучи похідною відпроизводственно-економической, характеризує ступінь реалізації економічних процесів і ефективності роботи підприємства у цілому. Для її виміру використовується система економічних показників: вартість своєї продукції одиницю земельної площі, норма прибутку, рівень рентабельності, фонд споживання розрахунку одного працівника та інших.

Еколого-економічна ефективність включає аспекти, пов'язані із впливом виробництва на довкілля. Для їх оцінки застосовуються показники окупності витрат, що з ліквідацією чи попередженням забруднень і руйнувань природного довкілля, і навіть втрат сільськогосподарської продукції внаслідок погіршення економічне становище довкілля.

Другу групу фахівців щодо ефективності виділяє лише 2 її виду: економічне й соціальне. Соціальна ефективність розвитку аграрного виробництва проявляється насамперед у тому, що створюються кращі економічні умови відтворення робочої сили й підвищується добробут народу (поліпшуються умови праці, якість соціально-культурного обслуговування в селі, зростає реальна заробітна платня і т. буд.). У разі ринкової економіки в оцінці соціальної ефективності слід також враховувати безробіття (частка безробітних в усьому працездатному населенністрани).[17]

Економічна ефективність визначається шляхом зіставлення отриманого ефекту (результату) і з використаними ресурсами, і до витрат. Це необхідно, оскільки результати виробництва обумовлені як витратами, і загальної масою) ресурсів, утягнутих у виробничий процес.

Необхідно розрізняти поняття «ефект» і «ефективність». Ефект - це результат тих чи інших заходів; наприклад, ефект від участі застосування добрив виявляється у вигляді прибавки врожаю. Але величина ефекту ще щось говорить про вигідності даної заходи; це можна судити тільки після її перевірки величиною витрат чи ресурсів. Тож якщо прибавка врожаю зернових із першого га від використання добрив щодо одного разі становила 3 ц (225 крб.), тоді як у другому — 6 ц (450 крб.), притому, що виробничі витрати з їх застосуванню — 300 крб. на 1 га, то ясно, що у першому випадку використовувати добрива невигідно, тоді як у другому — вигідно, оскільки співвідношення витрат і ефекту неоднаково.

У сільське господарство розрізняють декілька тисяч видів економічну ефективність:

- народногосподарську;

- галузеву (сільськогосподарського виробництва);

- окремих галузей сільського господарства;

- різної форми господарювання;

- внутрішньогосподарських підрозділів (ланок, бригад тощо.);

- виробництва окремих видів продукції (зерна, овочів, молока та інших.);

-окремих господарських заходів (агротехнічних, зоотехнічних, ветеринарних, економічних, організаційних).

>Народнохозяйственная ефективність сільськогосподарського виробництва оцінюється з погляду задоволення потреб населення продуктах харчування, а промисловості — в сировину, і навіть фінансового вкладу галузі рішення народногосподарських завдань. Галузева ефективність відбиває результативність використання ресурсного потенціалу споживанні ресурсів у сільське господарство. Інші види ефективності аналогічні галузевої, але характеризують результативність окремих елементів галузі за допомогою зіставлення отриманої ефекту з ресурсами чизатратами.[4]

Сутність економічну ефективність сільськогосподарського виробництва має через її критерій і екологічні показники. Критерій — це основна ознака, з якого виноситься судження про ефективність чи неефективності виробництва. Загалом вигляді може бути сформулювати щонайбільше ефекту з кожним одиниці витрат громадського праці (чи мінімум витрат громадського праці в одиницю ефекту). Для окремих товаровиробників критерієм економічну ефективність їхньої господарської діяльності буде максимум прибутку, оскільки відображає основну мета виробництва, у умовах ринкової економіки. Конкретні показники потрібні для кількісного виміру економічну ефективність.

Підвищення економічну ефективність сільського господарства дозволяє виробництво сільськогосподарської продукції тим більше ж ресурсному потенціалі і знизити трудові і витрати на одиницюпродукции.[18]

1.2 Методичні основи визначення ефективності виробництва

У разі ринкової економіки ефективність сільського господарства і сільських товаровиробників у цілому значною мірою залежить тільки від основний фази відтворення (власне виробництво), а й від рівня результативності діяльності на таких фазах, як розподіл, міна йпотребление.[18]

І. Голубов у статті зазначає: «У разі розвитку конкуренції сільському господарстві все велике значення набуває виявлення і мобілізація резервів ефективності усім стадіях виробничого циклу, завершенням якого став реалізації продукції. Це передбачає необхідність виконання досліджень купівельного попиту, формування від попиту й понад удосконаленої і екологічно чистою та екологічно безпечній продукції відповідності зіспросами споживачів, що передбачає затребуваність продукції і на запобігання втрат трудових, потребує матеріальних та фінансовихресурсов».[5]

Слід зазначити, що справжній рівень економічну ефективність галузі в чому залежить від створених погодних умов. Тож з обов'язкових умов щодо ефективності сільськогосподарського виробництва є аналіз фактичних показників, що відбивають динаміку щонайменше як 3—5 років. Це дозволить об'єктивно виявити тенденції і закономірності розвитку, певною мірою згладити вплив погодних умов на результатпроизводства.[19]

>Рассчитать показники економічну ефективність можна двома шляхами: шляхом розподілу ефекту (результату) на величину ресурсів чи витрат, або як різницю між ефектом й видатками його отримання.

Для визначення економічну ефективність сільськогосподарського виробництва доцільно використовувати систему показників. Необхідність застосування сили обумовлена саме особистим характером виміру ефекту, і на різні форми виробничих ресурсів, які відрізняються зі своєї економічну природу і не можна порівняти.

З огляду на, що економічне ефективність аграрного виробництва визначається одних випадках шляхом зіставлення і ресурсів, а інших — і витрат, все показники, що характеризують її, можна розділити на дві групи. Одна група показників характеризує економічну ефективність користування застосованих ресурсів, інша — спожитих ресурсів (поточних виробничих витрат). До першої групи ставляться такі показники, якземлеотдача, фондовіддача, продуктивності праці,ресурсоотдача тощо. п., до другої — собівартість, трудомісткість, рівень рентабельності та інших. Залежно від заповітної мети та вивчення може бути одночасно використані показники як першої, і другої групи. Показники економічну ефективність сільськогосподарського виробництва поділяють на приватні та узагальнюю. Приватні характеризують ефективність використання окремих видів ресурсів чи витрат, а узагальнюючі дають синтетичну оцінку економічну ефективність використання ресурсного потенціалу всіх поточних витрат. Серед показників застосування ресурсів до приватним можна віднести, наприклад,землеотдачу іфондоотдачу, а до узагальнюючим —ресурсоотдачу, серед показників ефективність використання витрат до приватним ставляться собівартість, матеріаломісткість, трудомісткість, до узагальнюючим — рівень рентабельності.Обобщающим показником економічну ефективність використання всіх виробничих ресурсів, єресурсоотдача - (Рот) іресурсоемкостъ (Рем):

Рот =>ВП/РП Рем =РП/ВП,

де,

ВП — вартість валової продукції сільського господарства, крб.; РП - величина ресурсного потенціалу, крб.

Узагальнюючий показник ефективності застосування виробничих ресурсів можна також ознайомитися розрахувати за такою формулою:

>ЭО=ВП1 / М,

де,

>ВП1 — фактично отримана валова продукція сільського господарства на 1 гахозпродукции, крб.; М — нормативний рівень виробництва валової продукції, який відбиває виробничий потенціал сільськогосподарського підприємства, крб. на 1 га.

Нормативний рівень розраховується за рівнянню множинної регресії з урахуванням забезпеченості господарства виробничими ресурсами.

Ресурсний потенціал сільськогосподарського підприємства — це сукупність трудових, природних і матеріальних ресурсів, з урахуванням кількості, якості, внутрішньої структурою кожного їх. Розрахунок ресурсного потенціалу проводиться шляхом їх сумарною оцінки за спеціальної методиці.

Виробничий потенціал сільськогосподарського підприємства -це об'єктивна здатність підприємства виробляти сільськогосподарську продукцію, яка від кількості, якості і співвідношення матеріальних, трудових і природних ресурсів, і навіть від рівня половини їхньої віддачі, що визначається об'єктивними умовами, у яких діє господарство. Розрахунок виробничого потенціалу залежить від визначенні потенційно обсягу продукції, який підприємство в даних ресурсах зробити.

Зіставляючи виробничий потенціал з ресурсним, можна було одержати оцінку об'єктивної складової ефективність використання ресурсів, тобто впливу об'єктивних природно-економічних чинників до рівня виробництва, Ситуація щодо ставлення обсягу продукції до ресурсному потенціалу характеризує повну ефективність використання ресурсів, зокрема й об'єктивний, і суб'єктивний її аспекти.

Економічну ефективність сільськогосподарського виробництва характеризує рентабельність, що дає економічну категорію, яка відображатиме дохідність і прибутковість підприємства чи галузі. Вона вимірюється такими показниками, як валовий і чистий прибуток, прибуток, рівень рентабельності, окупність витрат, норма прибутку.

Валовий дохід (>ВД) дорівнює різниці між вартістю валової продукції (ВП) і матеріальними витратами (МОЗ):

>ВД = ВП - МОЗ


Чистий прибуток (ПП) - це відмінність між вартістю валової продукції та всіма витратами його виробництво (ПЗ):

>ЧД = ВП - ПЗ, чиЧД =ВД - ВІД,

де ВІД — видатки оплату праці.

Прибуток як економічна категорія характеризує фінансовий результат підприємницької діяльності підприємства. Розрізняють валову прибуток, прибуток від продукції та послуг, чистий прибуток.

Валова прибуток є загальний обсяг прибутку підприємства. У складі валовий прибутку враховується прибуток за всіх видів діяльності: від продукції та послуг; від основних фондів чи іншого майна; позареалізаційні доходи і (доходи від здачі майна у найм; дивіденди відсотки за акціям та інших цінних паперів, належать підприємству; штрафи, пені, неустойки).

Прибуток – це одне з форм чистого доходу, якою виражено переважно вартість додаткового продукту; також включає частина вартості необхідногопродукта.[2]

Прибуток від продукції (П) розраховується шляхом вирахування з грошової виручки (У) повної (комерційної) собівартості (ПС);

П = У - ПС.

Торішній чистий прибуток підприємства — це валова прибуток з відрахуванням податків, не які включаємо в собівартість продукції. Проте абсолютна маса прибутку ще свідчить про ефективність виробництва. Останню характеризує рівень рентабельності — одна з основних показників цієї групи, являє собою відсоткове співвідношення одержаного прибутку (П) до її повної собівартості (ПС):

>Ур =П/ПС100%.

Цей показник характеризує величину прибутку, що припадає кожну одиницю спожитих ресурсів. Наприклад, за 23-24-відсоткового рівня рентабельності 30 % на кожні100руб. витрат підприємство отримує 30 крб. прибутку.

У разі, коли виробництво збитково (нерентабельно), замість показника рівень рентабельності з негативним знаком (рівень збитковості) можна використовувати інший — рівень окупності витрат (>О3), являє собою ставлення грошової виручки (У) до комерційної (повної) собівартості (З), виражене у відсотках:

>О3 =В/Пс100%.

Це характеризує розмір грошової виручки для одиницю витрат. Виробництво рентабельно лише тому випадку, якщо його величина перевищує ста %. Показником рентабельності виробництва є й нормою прибутку (М), під якої розуміється

Страница 1 из 5 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація