Реферати українською » Экономика » Організаційний прогрес. Суть, напрямок і тенденції організаційного прогресу


Реферат Організаційний прогрес. Суть, напрямок і тенденції організаційного прогресу

Страница 1 из 4 | Следующая страница

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний автомобільно-дорожній університет

Кафедра економіки підприємства

>КУРСОВАЯ РОБОТА

По дисципліни

Організація виробництва

Виконала: ст. грн.ЭП-42

>Сухорученко Є.В.

Перевірила:

Федоренко В.В.

Харків –2007


>БЛАНКЗАДАНИЯ

На курсову організацію виробництва

1. Організаційний прогрес. Суть, напрям й організаційного прогресу.

2. Склад верстатного парку механічного цеху (табл. 2.1)

Номер верстата 1 2 3 4
Вигляд верстата >Токарно-винторезние верстати >Полуавтоматтокарно-револьверний >Горизонтально-фрезерний верстат >Отрезной верстат
Марка (модель)

>1К62

>1К62Б

>1К62Д

>1М42Б >6Н13Ц >8Г662
Категорія рем.cложностиRi, кількість рем. одиниць

11,0

12,5

14,5

17,5 14,0 16,0
Встановлена потужністьWу, кВт

10,0

11,0

11,5

13,0 13,0 3,2
Оптова ціна од. устаткуванняЦоб, грн

3650

6000

6500

14500 15000 8500

3.Поправочние коефіцієнти до розрахунку тривалостімежремонтного циклу для устаткування механічного цеху (>табл.2.3) :

>bn = 1,0bм = 0,8bу = 0,7bт = 1,0

4. Вихідні дані визначення потреби у паливі для потреб (таблиця 2.5):

- норма витрати палива на 1 од. випуску продукціїq = 19,6кг/шт

- обсяг випуску продукції N = 300 тис. прим / рік

- калорійний еквівалентКе =0,95кг / кгусл.топл.

5. Вихідні дані визначення потреби палива потреб опалення (>табл.2.6):

- обсягобогреваемого будинку,Vзд = 7500, м3

- норма витрати тепла на обігрів будинку,qт = 0,45ккал/ч*1С°*1м3

- різницю температурах опалювальний сезон (середня)t = 20° С

- тривалість опалювального періодуFg = 100, днів

6. Вихідні дані визначення потреби у силовий електроенергії для механічного цеху (табл. 2.7):

- число вихідних святкових днів на рікFн = 110, днів

- число передсвяткових днів на рікFн.Пр = 5, днів

- режим роботи цехуКсм = 2 змін /сут

- коефіцієнт корисної використання устаткування Доп.о = 0,93

- характеристики груп устаткування:

Група 1 2 3 4
>cos j 0,8 0,7 0,8 0,8
>Км 0,7 0,8 0,8 0,8

7. Вихідні дані визначення потреби цеху в освітлювальної електроенергії

- час горіння світильників на добу17,ч

- кількість світильників в цехуСсв = 45, прим.

- потужність одного світильникаРср = 100, ут

- коефіцієнт одночасного горіння світильників Ко = 0,73

8. Вихідні дані визначення потреби цеху стислому повітрі (табл. 2.10):

>d =11м3/час, Кі = 0,84,Кз = 0,74

9. Вихідні дані визначення витрати води на охолодження ріжучого інструмента

>Кз = 0,75dв = 1,1л/ч*станок

10. Норма витрати ріжучого інструмента (табл.2.12):Нр= 7,3 прим/1000изд

11. Вихідні дані до розрахунку цехового обігового фонду інструментів (табл. 2.13):

>tшт =3,0, хвТм/Тс = 2,0

>Тз/Тм = 2,0nн = 3, прим

>Кз = 1,щт

12. Вихідні дані до розрахунку кількості транспортних засобів

Перевезення Пункти перевезень Характеристика маршруту Швидкість Часпогрузки-вигрузки Вантажопідйомність,q, т
>tз >tр
Зовнішні 1-2 односторонній 45 35 20 9
>Межцеховие 3-4-6-3 >Кольцевой зі зростаючимгрузопотоком 52 5 20 0,8

>Кв = 0,93 Доис= 0,9 L чиLр = 75, м.

13. Вихідні дані до розрахунку потрібної кількості конвеєрів в цеху

річний вантажообіг цехуQг = 20тис.т

маса одного виробиQ прим = 5,0, кг

швидкість руху конвеєра V = 0,20 м/с

крок конвеєра lпро = 0,81 м


 

Зміст

Запровадження

1. Науково-технічний і організаційний прогрес

1.1 Суть науково-технічного прогресу і бізнесменів науково-технічної революції

1.2 Поняття, напрям і об'єкти організаційного прогресу

1.3 Сучасні тенденції розвитку організаційного прогресу

2. Розрахунки з організації допоміжних підрозділів підприємства

2.1 Організація ремонтного господарства

2.2 Організація енергетичного господарства

2.3 Організація інструментального господарства

2.4 Організація транспортного господарства

Укладання

Список використаної літератури


Запровадження

 

Організація виробництва є важливим функцією управління підприємством. Вона варта упорядкування продуктивних сил підприємства, їх інтеграції у просторі та у часі задля забезпечення випуску продукції найбільшому необмеженій кількості й з найменшими витратами. Координація продуктивних наснаги в реалізації просторі протікає переважно під час проектування підприємства (коли формується виробнича структура). У процесі експлуатації виробничих систем здійснюється виключно як тимчасова координація продуктивних ресурсів (формування структури процесів і ув'язка їх у часі), і просторова (оперативні переміщення ресурсів у достатній кількості у потрібний місце).

Мета курсової роботи - поглиблення закріплення теоретичних знань, здобутих у процесі вивчення курсу “Організація виробництва”, і навіть засвоєння методів розрахунку організаційних заходів.

Завдання роботи – придбання студентами теоретичних знань і практичних навичок з виконання розрахунків основних параметрів виробничих процесів, які протікають у допоміжних цехах й обслуговуючих господарствах підприємства (ремонтному, енергетичному, інструментальному і транспортному).

Курсова робота складається з запровадження, двох основних частин (теоретичної і розрахункової), ув'язнення й списку використаної літератури.


1.  Науково-технічний і організаційний прогрес

 

1.1Суть науково-технічного прогресу і бізнесменів науково-технічної революції

Потенційні можливості розвитку та ефективності виробництва визначаються першу чергу науково-технічний прогрес, його темпами соціально-економічними результатами. Чимцеленаправленней і ефективніше використовуються новітні досягнення науку й техніки, що є першоджерелами розвитку продуктивних сил, тим успішніше вирішуються пріоритетні соціальні завдання життєдіяльності суспільства.

Науково-технічний прогрес (НТП) в буквальному розумінні означає безперервний взаємообумовлений процес розвитку науку й техніки; у широкому значенні – це постійний процес створення нові й вдосконалення застосовуваних технологій, коштів виробництва та кінцевої продукції з допомогою досягнень науки.

НТП можна тлумачити як і процес накопичення та практичної реалізації нових наукових кадрів і технічних знань, цілісну технічну систему «>наука-техника-производство», що охоплює кілька стадій: фундаментальні теоретичні дослідження; прикладні науково-дослідні роботи; освоєння технічних нововведень; нарощувати виробництво нової техніки до потрібного обсягу, її застосування (експлуатація) протягом часу й; техніко-економічне, екологічне і соціальний старіння виробів, їх стала заміна новими, ефективними зразками.

НТП притаманні еволюційні (пов'язані з накопиченням кількісних змін) і революційні (зумовленіскачкообразними якісними змінами) форми вдосконалення технологічних методів і коштів виробництва, кінцевої продукції. До еволюційним формам НТП відносять поліпшення окремих техніко-експлуатаційних параметрів виробів чи технології їх виготовлення, модернізацію або створення нових моделей машин, устаткування, пристроїв і матеріалів межах саме цього покоління техніки, а до революційним – зміна поколінь техніки і кінцевої продукції, виникнення принципово нових науково-технічних ідей, загальнотехнічні (науково-технічні) революції, у процесі яких здійснюється масовий перехід до нових поколінням техніки у важливих галузях виробництва.

Науково-технічна революція (НТР) відбиває корінну якісну трансформацію у суспільному розвиткові виходячи з новітніх наукових відкриттів, які маютьреволюционизирующее впливом геть зміна засобів і предметів праці, технології, організацію та влитися управління виробництвом, характер праці людей. Зміст сучасної НТР найповніше розкривається через її особливості, зокрема:

> перетворення науки в безпосередню ефективну силу (втілення наукових знань у людині, технологій і техніці; безпосередній вплив науки матеріальним виробництво та інші сфери діяльності суспільства);

> новий етап громадського поділу праці, пов'язані з перетворенням науки в провідну околицю економічної та соціальній діяльності, яка набуває масового характеру (наука взяла він найбільшреволюционизирующую, активну роль розвитку суспільства; сама практика вимагає випереджаючого розвитку науки, оскільки виробництво дедалі більше технологічним втіленням останньої);

> прискорення темпів розвитку сучасної науку й техніки, що підтверджується скороченням проміжку часу від наукового відкриття до його практичного використання;

> інтеграція багатьох галузей науки, самої науки з виробництвом з прискорення і підвищення ефективності всіх сучасних напрямів науково-технічного прогресу;

> якісне перевтілення всіх елементів процесу виробництва – коштів праці (революція у робочих машинах, поява управляючих машин, перехід до автоматизованому виробництву), предметів праці (створення нових матеріалів з раніше заданими особливостями; використання нових потенційно невичерпних джерел енергії), самого праці (трансформація її характеру та змісту, збільшення у ній частки творчості).

1.2Поняття, напрям і об'єкти організаційного прогресу

Різні напрями НТП породжують конкретні економічні та соціальних наслідків, глибина і ефективність яких великою мірою залежать від заходи вдосконалення організації виробництва, всієї системи господарювання. Виходячи з цього високий рівень організації діяльності людей, які задля досягнення своєї мети спираються насамперед на потужний науково – технічний потенціал, стоїть у сучасних умовах великого значення.

Організаційний прогрес постає як узагальнена характеристика процесу використання організаційних чинників розвитку і підвищення ефективності виробництва. Його сутність залежить від удосконаленні існують і застосуванні методів і форм організації виробництва та праці, елементів господарського механізму переважають у всіх ланках управління економікою [5].

Організаційному прогресу притаманні певні особливості, які відрізняють його від науково – технічного прогресу.

>Во–первих, НТП є безпосереднім й головним показником збільшення ефективності виробництва, а організаційний прогрес забезпечує реалізацію створених НТП потенційні можливості інтенсифікаціїпроизводственно–трудових ресурсів.

По-друге, створення і впровадження нової техніки і технологій, застосування нових конструктивних матеріалів і нових виробів призводять до зниження трудомісткістю їхнього виготовлення, а вдосконалення організації виробництва та праці дає можливість зменшити витрати робочого дня і простої устаткування.

По-третє, практична реалізація окремих напрямів НТП постійно пов'язані з великими витратами громадського праці, матеріальних й фінансових ресурсів; здійснення заходів організаційного характеру у часто не потребує нових витрат (в у крайньому випадку – незначних додаткових ресурсів).

Крім організаційних показників розвитку галузей народного господарства ключову роль грає організація виробництва. Організація виробництва - це належним чином упорядкована і скоординована в часі та просторі система взаємодії провідних елементів виробничого процесу, тобто людей (працівників), засобів і предметів праці; вона охоплює все ланки виробництва (від робітника місця на окремому підприємстві до групи підприємств однакових чи різних сфер виробничої сфери) [5]. У зв'язку з цим необхідно розрізняти локальні (ізольовані) і громадських форми організації виробництва. Локальні (ізольовані) форми організації виробництва покликані до життя одиничним поділом праці, і вони містять: поділ на інтеграцію виробничих процесів всередині підприємства; кооперування окремих виробничих ланок – ділянок, цехів; раціональне з'єднання всіх елементів процесу виробництва, у межах ділянки, цеху, підприємства у цілому. Громадські форми організації виробництва виникають і розвиваються внаслідок загального користування та часткового поділу праці. До них належать: концентрація, деконцентрація, оптимізація розмірів виробництва, у рамках галузі; спеціалізація і кооперування підприємств однакових чи різних сфер народного господарства, конверсія виробництва; комбінування різноманітних галузей, диверсифікація підприємств; розміщення (територіальна організація) підприємств.

Складовою частиною організації виробництва служить організація праці, що визначає технологію інтегрування окремих працівників у комбіновану робочої сили, сукупний живої працю, здатний виробляти матеріальними благами і духовні цінності. Під організацією праці слід розуміти певне об'єднання робітників у часу й просторі досягнення найбільшої ефективності трудових процесів, за умови конкретно застосовуваної технологій і організації виробництва. Об'єднання учасників трудового процесу в часу забезпечується на різні форми розділення бізнесу і кооперації праці, організацією обслуговування робочих місць, встановленням раціональних режимів праці. Просторове об'єднання працівників для підприємства знаходить собі втілення у різних формах побудови бригад та інших виробничих ланок підприємства, в варіантному закріпленні персоналу відповідним робочих місць.

До організаційному прогресу потрібно відносити вдосконалення як процесів виробництва та праці, а й функціонування окремих, чи всією сукупності елементів господарського механізму – системи управління, планування (програмування), фінансування, матеріальним стимулюванням, матеріально – технічного забезпечення, науково – технічного обслуговування й те. Постійна раціоналізація системи господарювання є важливою умовою поліпшення організації праці персоналу, засобом об'єднання науково – технічного і організаційного прогресу, що, своєю чергою, реформує з підвищення ефективності виробництва через його всебічну інтенсифікацію.

Залежно від місця ухвалення і реалізації організаційних рішень, масштабності їхнього впливу на проміжні і кінцеві результати діяльності людей виділити два напрями організаційного прогресу –общесистемний івнутрипроизводственний, кожен із яких охоплює ті ж об'єкти (рис. 1.1).Совершаемий у громадському масштабі, у різних межах (об'єднань підприємств, комбінатів, галузей, регіонів, національної економіки загалом),общесистемний організаційний прогрес є вирішальним. Саме він окреслює орієнтири і розробити й терміни прийняття численних високоефективних організаційних рішень внутрішньовиробничого характеру. Натомість, локальний організаційний прогрес на підприємствах сприяє підвищенню організаційного рівня діяльності великих грошей і найскладнішихпроизводственно – господарських систем.

Малюнок 1.1 Напрями і об'єкти організаційного прогресу в зовнішнього середовища і підприємстві


1.3 Сучасні тенденції розвитку організаційного прогресу

Під упливом НТП, за умови усвідомленої необхідності розв'язки великомасштабних завдань, стосовно переходу економіки до ринкових відносин і інтенсивний шлях розвитку, мають місце суттєві (часто радикальні) організаційні перетворення як у сфері виробництва, а й в усій системі його обслуговування та управління. Задля більшої управління організаційним прогресом важливо своєчасно визначати й правильно оцінювати його тенденції, прогресивні і небажані зміни у формах організації виробництва та праці, функціонуванні окремих запитань чи всієї сукупності елементів господарського механізму. Основні сучасні тенденції організаційного прогресу можна зводити до наступному:

· прискорення темпів розвитку окремих (деконцентрації, кооперування, конверсії, диверсифікації) й пожвавлення взаємозв'язків всіх громадських форм організації виробництва, що забезпечує демонополізацію виробництва багатьох видів продукції, конкуренцію продуцентів над ринком, мультиплікаційну ефективність підприємств різних типів і систем господарювання;

· посилення безперервності і гнучкості виробництва на підприємствах багатьох галузей завдяки широкому застосуванню автоматичних роторних ліній, робототехнічних комплексів і гнучких виробничих систем, які зумовлюють зведення до мінімуму витрат часу й ресурсів, багаторазове підвищення продуктивність праці, значне прискорення відновлення продукції, яка виготовляється;

· розвиток колективної (бригадній) форми організації та оплати праці, за умови прискорення НТП, якісного удосконалення ОБСЄ і ускладнення техніко-технологічної бази виробництва стає об'єктивно необхідним й економічно доцільним;

· раціоналізація організації потоку і використання засобів виробництва та кінцевої своєї продукції всіх стадіях відтвореного процесу, переміщення певній його частині організаційно – технологічних операцій із підготовці виробництва, у сферу матеріально – технічного забезпечення, яке сприяє істотне зменшення виробничих запасів сировини, матеріалів і

Страница 1 из 4 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація