Реферати українською » Экономика » Особливості безробіття та політики зайнятості в Республіці Білорусь


Реферат Особливості безробіття та політики зайнятості в Республіці Білорусь

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Запровадження

Актуальність теми дослідження визначається особливостями соціально-економічних процесів в сучасному білоруському суспільстві, що з переходом Білорусі до ринкових відносин та розвитку кризових явищ економіки. У зв'язку з цим загострилися ті проблеми зайнятість населення, і навіть з'явилися нові, пов'язані зі зміною потреб підприємств у робочої сили, статусом самого працівника, появою явною прихованим безробіття, відсутністю врахування цих явищ. Усе це утрудняє вивчення проблем ринку праці, ускладнює можливості дієвої протидії зростання безробіття, підтримки зайнятості, забезпечення соціального захисту громадян.

Досягнення високого рівня зайнятості – одну з основних цілей макроекономічної політики держави. При здійсненні політики зайнятості державі доводиться сьогодні стільки управляти соціально-трудовими відносинами, скільки вирішувати державні питання їх врегулювання. Нині у Білорусі спостерігається дедалі більше перекіс убік регіонального регулювання зайнятості і безробіття, оскільки це рівень влади здатний максимальне наближення вжиті заходи щодо захисту безробітних й удосконаленню системи зайнятості до особливостей тієї чи іншої регіону.

Відповідно до вищезазначеного можна дійти невтішного висновку, що показники зайнятість населення і безробіття є одним із ключових показників макроекономіки, які є з оцінки ефективності і виявлення основних тенденцій функціонування та розвитку ринкових взаємин у контексті загального стану економіки нашої країни.

Об'єктом дослідження є Республіки Білорусь.

Предметом дослідження є ринок праці та зайнятість населення.

Метою згаданої роботи є підставою вивчення особливостей безробіття та політики зайнятості Республіка Білорусь.

Відповідно до поставленої метою роботі визначено такі:

- виявити причини безробіття

- досліджувати ринок праці

– оцінити сучасний стан безробіття Республіка Білорусь

Для написання курсової праці були використані методи наукового дослідження, такі як діалектичний метод, історичний метод, метод порівняльного аналізу та угруповання даних.

Під час написання роботи використовувалися нормативно-правові документи, навчальні посібники, статті з досліджуваної проблемі.


1. Безробіття як соціально-економічне явище

1.1 Поняття безробіття, її форми й ті види

Безробіття – складне, багатоаспектне соціально-економічне явище ринкової економіки.

Безробіття – такий стан економіки, коли здібні й бажаючі працювати за наймом працівники, що неспроможні знайти роботи за фахом чи взагалі роботу. Безробіття окреслюється його присутність серед суспільстві осіб певного віку (зазвичай старше 16 років), які мають приносить дохід роботи, придатних до праці і зайнятих пошуком роботи.

>Безработним (з визначення Міжнародної організації праці) вважається той, які у цей час немає роботи, але шукає її, готовий піти на ній переступити і немає інших джерел доходів, крім зарплатні на сфері оплачуваної зайнятості.

Для розкриття економічного поняття безробіття важливо знайти запитання: які причини безробіття, у яких формах вони існують, яке сучасний стан безробіття? З позицій різних економічних шкіл по-різному трактуються причини безробіття. З наявних у економічної науці концепцій зайнятості, можна виділити такі підходи до пояснення причин безробіття:

1) надлишкове народонаселення (>мальтузианство)

2) зростання органічного будівлі капіталу (марксизм)

3) високий рівень зарплати (класики, неокласики)

4) недостатність сукупного попиту (>кейнсианство)

5) негнучкість ринку праці, неспроможність її швидкого реагування на структурні зрушення економіки (монетаризм).

Деякі дослідники виділяють до70 різних видів безробіття.Общепринятая (традиційна) класифікація безробіття то, можливо представлена так.

Безробіття буває двох основних формах: природна і щира. Кожна їх має свої посягання.

Природна безробіття – припустимий резерв робочої сили в, що може швидко змінюватися залежно потреб виробництва. Термін «природна безробіття» увів у 60-ті рр. XX в. основоположник монетаризму М. Фрідман. Оскільки природна безробіття залежить від багатьох чинників (мінімуму зарплати, рівня допомоги безробітним, кількості найбідніших і найбільш їх посібників, розвиненості профспілок тощо.), що його рівень різні автори визначають по-різному. Фактично він підвищується.

>Фрикционная безробіття – тимчасова незайнятість, що з пошуком нового місця роботи.Фрикционная безробіття пов'язані з динамічністю ринку праці, зберігається незалежно від стані, зокрема й за умов його збалансованості, скоріш показує ефективності роботи ринкових механізмів, ніж його збої.Фрикционная безробіття охоплює досить значні верстви населення, за часом нетривала (від 1 до 3 місяців). Працівники не втрачають своїх професійних навичок і кваліфікації, вони шукають вигідніші умови застосування своєї робочої сили в. Наявністьфрикционной безробіття дозволяє працівникові повніше реалізувати свій творчий хист, а суспільству мати більше продуктивних працівників. З цих причинфрикционную безробіття може бути добровільної.

Добровільна безробіття – та, коли він є такі, що потенційно можуть, але з хочуть працювати із якихось особистим причин. У принципі так добровільна незайнятість не є безробіття. Сюди вмикаються всілякі категорію осіб: багаті, не що потребують прибутках праці; отримують прибутки від держави, що перебувають у утриманні подружжя; котрі мають низьку кваліфікацію, які можуть одержати високі зарплати; ті, хто воліє бродяжництво як спосіб життя.

>Институциональной безробіттям вважається така, яка обумовлена правовими чи інші інституційними нормами. Наприклад, дуже великі соціальні виплати за безробіттю можуть знизити пропозицію праці та цим підвищити безробіття.

Справжня безробіття представлена такими видами.

Структурна безробіття – це такий безробіття, що виникає під впливом великомасштабних змін у тій чи іншій галузі, економіки загалом. Причому у одних галузях може різко згортатися виробництво, отже, і потребу працівників, за іншими ж, навпаки, розширюватися. Структурна безробіття відрізняється відфрикционной як більше тривалими термінами (6 міс. і більше), і характером. Прифрикционной безробіттю працівники мають можливість здійснити вибір праці та реалізують таку можливість, а при структурної безробіттю ринкова економічна система змушує робити вибір. Якщо фрикційна безробіття – продукт динамічності ринку праці, то структурна безробіття – результат динамічності виробництва, нездатності ринку праці ефективно розв'язувати проблеми зайнятості.

Структурна безробіття є складної проблемою суспільству, оскільки структурна безробіття як неминуча, а й постійно існує, досить тривала за термінами. У суспільстві проблеми виникають через вимушеної безробіття, вони створюються безробітними, яких було звільнено з роботи за власним бажанням.

Технологічна безробіття прямо пов'язані з науково-технічної революцією і означатиме скорочення працюючих через прихід нової техніки і технології.

Регіональна безробіття – та, яке характерне із якихось причин (демографічним, етнічним та інших.) для окремого регіону.

Циклічна безробіття пов'язані з економічними циклами, з циклічними спадами виробництва та кризами.

Циклічна безробіття – вимушена безробіття, що виникає за умов економічного спаду, нестачі сукупного попиту, відсутності достатньої кількості робочих місць усім охочим працювати. Інакше висловлюючись, ця ситуація, коли роботу одного працівника фактично виконують два.

1.2Количественная характеристика безробіття

Вимірювання безробіття досить непросте завдання. Статистика безробіття дуже недосконала. Є складнощі у визначенні кількості робочої сили безробітних, і навіть зайнятих, оскільки до безробітних ставляться бажаючі працювати, а чи не зареєстровані біржі.

У фундаменті економічної теорії прийнято все працездатне населення класифікувати на зайнятих і безробітних – економічно активне населення, і входять до складу робочої сили в – економічно неактивне населення. До них належать ті, хто хотів би працювати, але був у відчаї знайти роботи й припинив її пошуки, і навіть учні очних форм навчання, пенсіонери, домогосподарки, бездомні, зайняті на неоплачуваній громадської роботи, які надають добровільні, безкоштовні послуги соціально слабким верствам населення.

>Количественную характеристику безробіття дають дві основні показника: рівень добробуту й тривалість безробіття.

Рівень безробіття – співвідношення кількості повністю безробітних, зареєстрованих офіційними службами, і кількості економічно активного населення, виражене у відсотках:

              число зареєстрованих безробітних

U =_________________________________________x 100

       чисельність економічно активного населення


де U – безробіття

Тривалість безробіття вимірюється середнім кількістю часу (місяців), протягом якого незайняті залишаються без роботи. Якщо безробітні знаходять швидко роботу, це не створює економічних труднощів, соціальної напруги у суспільстві. Серйозні труднощі в суспільстві виникають за наявності тривалої безробіття. Вочевидь, повніше уявлення дає одночасний аналіз те й інше показників.

На відміну від методу прямого рахунки,ограничивающегося даними реєстрацію в службі зайнятості, є балансовий метод. Він містить як використання можливостей статистики, і соціологічних методів обстеження з урахуванням територіальних особливостей, і навіть галузевих і демографічних [4].

1.3 Галузеві аспекти безробіття і зайнятості

Технологічна безробіття проявляється у галузі матеріального виробництва. Згаданою виглядом безробіття охоплені працівники ручної праці, хто з низьку кваліфікацію. Технологічна безробіття викликана переходом до нових поколінням техніки і технології, механізацією і автоматизацією ручної праці, потреби у працівників нового рівня кваліфікації, і нових професій. Для подолання технологічної безробіття потрібно здійснити перепідготовку працівників, використовувати працівників ручної праці процесах, які потребують високій кваліфікації, з урахуванням диверсифікації виробництва, розвитку сфери послуг.

Структурна безробіття переважає в галузях як промисловість, будівництво, транспорт і зв'язок. Причинами структурної безробіття є закриття застарілих підприємств і виробництв, скорочення продукції низки галузей, розбіжність попиту й пропозиції ринку праці у професійному і регіональному розрізі. Вирішити проблему із структурною безробіттям дозволяють загальнодержавні і територіальні програми допомоги у перерозподілі і перепідготовки кадрів, виплати посібників на період перепідготовки і працевлаштування, підтримка у формуванні ресурсозберігаючих виробництв.

>Фрикционной безробіттям піддаються всі сфери зайнятості, оскільки бажаючі місце роботи з будь-яким причин є у всіх галузях ринку праці. Це з тим, що праці недосконалий в технічному функціонуванні, немає інформації про наявність робочих місць, громадяни прагнуть краще застосувати свої творчі здібності. Зменшитифрикционную безробіття дозволяє розвиток служб зайнятості, створення розгалуженої інформаційної системи служб зайнятості.

>Сезонной безробіттям охоплені працівники сезонних виробництв. Причинами сезонної безробіття є сезонні коливання обсягом виробництва окремих галузей. Подолати сезонну безробіття дозволяє гнучке поєднання різних видів праці (сільськогосподарського, індустріального тощо.). Приховане безробіття виявляється в усіх сферах зайнятості. Причиною служить наявність зайвих робочих місць на підприємствах і організаціях. Шлях подолання прихованої безробіття – диференційована регіональна політика: прискорене розвиток трудомістких виробництв товарів народного споживання та надання послуг, соціальної інфраструктури,агропромишленно-строительной інтеграції; створити мережу дрібних виробництв з допомогою надомної праці.

Регіональна безробіття охоплює працютрудоизбиточного регіону. На скорочення регіональної безробіття спрямовані загальнодержавні цільові програми.

1.4 Регулювання ринку праці

Методи регулювання ринку праці слід підрозділити на групи:

- прогнозування структури зайнятості і ринку праці.

- заходи для регулювання зайнятість населення.

- заходи для соціальний захист населення.

У фундаменті економічної літературі розглядаються шість основних підходів до проблеми формування прогнозів зайнятості. Відповідно до першого їх, первинним в прогнозуванні є визначення потреби народного господарства за робочої сили. Такий їхній підхід не забезпечує обліку реального пропозиції робочої сили в.

Другий підхід передбачає, що розробка народногосподарського прогнозу починається з визначення синтетичних показників розвитку.

Третій підхід у тому, що водночас вирішуються завдання задоволення виробництва, у робочої сили і у роботі. Такий метод застосовується до трудовим ресурсів, які можна викинути з сфери виробництва або відразу збільшити їх кількість.

Четвертий підхід передбачає розробку розвитку народного господарства, які мають починатися ні з визначення потреби у робочої сили, і з прогнозу пропозиції.

П'ятий підхід виходить із необхідність забезпечення певною кількістю робочих місць щорічного природний приріст трудових ресурсів немає і відносного надлишку вивільненої робочої сили в.

Шостий підхід пов'язані з побудовою взаємозалежних прогнозів демографічних процесів і динамікивоспроизводственной, галузевої і територіальній структури економіки, рівня продуктивність праці, зміни частки участі у суспільно корисному праці жінок, пенсіонерів та т.д.

Докладніше прогнозування структури зайнятості і ринку праці розглянемо з прикладу галузевої структури зайнятості.

Прогнозування галузевої структури зайнятості у промисловості республікою загалом й у розрізі її областей (регіонів) здійснюється за таку схему:

1. Визначається загальна кількість зайнятих у промисловості. Її можна обчислити двома шляхами: а) методом екстраполяції, використовуючи дані демографічного прогнозу і проведеного раніше аналізу динаміки чисельності зайнятих за попередній період; б) шляхом розрахунку чисельності зайнятих в народному господарство і у промисловості.

2.Рассчитивается чисельність зайнятих у межах окремих під деяких галузей і виробництв галузі.

3. Перевіряється умова забезпечення балансового рівності між показниками загальної зайнятості у галузі та сумою працюючого населення з її окремим під галузям.

4. Визначається чисельність зайнятих у галузі, наприклад, у промисловості окремих регіонів республіки.

5. Перевіряється умова забезпечення балансового рівності між показником загальної зайнятості, наприклад, у промисловості республіки, і сумою зайнятого у промисловості населення за регіонам.

6. За кожним регіону республіки розраховується прогнозована галузева структура зайнятості в галузях, наприклад, у промисловості, та перевіряється умова забезпечення балансового рівності між показником загальної зайнятості у промисловості і сумою працюючого населення з її окремих галузей.

Аналіз структури зайнятості дозволяє визначити тенденції динаміки зайнятості окремими укрупнених галузях. Так, ланцюгові, базисні і середньорічні темпи зростання кількості працівників, фактична частка зайнятих у тому чи галузі протягом аналізованого періоду, її динаміка і середньорічні рівні дають можливість визначити на прогнозований період тенденцію зміни кількості працюючих у галузі (зростання, стабілізація чи скорочення).

Угруповання галузей за темпами їх розвитку та рівню вивільнення працівників удетализированном вигляді дає картину структурного зміни промислового виробництва та відповідної йому динаміки зайнятості працюючих [8].

Приклад угруповання галузей промисловості Республіки Білорусь у за рівнем темпи зростання обсягів їх виробництва приведено у таблиці 1.

Таблиця 1. Угруповання галузей промисловості за темпами розвитку обсягів продажів і виробництва, у РБ

Найменування групи галузей Інтервалигруппировочного ознаки (динаміка обсягу торгової продукції, %) Кількість деяких галузей і підгалузей Темпи зростання кількості (зниження) кількості працюючих, %
Галузі,сворачивающие виробництво до 100 60 96,4
Галузі, що розвиваються стабільно 100-110 123 100,5
Галузі, значно які збільшують обсяги виробництва 110-120 22 106,0
Галузі, прискорено що розвиваються (переважного розвитку) 120 і від 9 223,9
Разом по промисловості
Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація