Реферати українською » Экономика » Особливості економікі сучасного підпріємства


Реферат Особливості економікі сучасного підпріємства

Страница 1 из 2 | Следующая страница

1.  Склад й структура персоналу підприємства

 

Персонал підприємства —цесукупністьпостійнихпрацівників, щоотрималинеобхіднупрофесійнупідготовку тамаютьдосвідпрактичноїдіяльності.

>Окрімпостійнихпрацівників, удіяльності підприємстваможутьбрати доляіншіпрацездатні особини напідставітимчасового трудового договору (контракту).

>Згідно із характеромфункцій, щовиконуються, персонал підприємстваподіляєтьсяздебільшого начотирикатегорії:керівники,спеціалісти,службовці,робітники.

>Керівники —цепрацівники, щозаймають посадикерівниківпідприємств таїхніхструктурнихпідрозділів.

>Спеціалістамивважаютьсяпрацівники, щовиконуютьспеціальніінженерно-технічні,економічні таінші роботи:інженери,економісти,бухгалтери,нормувальники,адміністратори,юрисконсульти,соціологи тощо.

Дослужбовців належатипрацівники, щоздійснюютьпідготовку таоформленнядокументації,облік та контроль тощо.

>Робітники —це персонал,безпосередньозайнятий упроцесістворенняматеріальнихцінностей, атакожзайнятий ремонтом,переміщеннямвантажів,перевезеннямпасажирів,наданнямматеріальнихпослуг таін.

Уаналітичнихцілях всіхробітників можнаподілити наосновних — тихий, щобезпосередньоберуть доля впроцесістворенняпродукції, тадопоміжних — тихий, котрівиконуютьфункціїобслуговування основноговиробництва.

>Важливимнапрямомкласифікації персоналу підприємстває йогорозподіл запрофесіями таспеціальностями.

>Професія —це видтрудовоїдіяльності,здійснюванняякоїпотребуєвідповідного комплексуспеціальних знань тапрактичнихнавичок.

>Спеціальність —цебільш-меншвузькийрізновидтрудовоїдіяльності вмежахпрофесії.

>Кваліфікація —цесукупністьспеціальних знань тапрактичнихнавичок, щовизначаютьступіньпідготовленостіпрацівника довиконанняпрофесійнихфункційвідповідноїскладності.

>Рівенькваліфікаціїкерівників,спеціалістів таслужбовцівхарактеризуєтьсярівнемосвіти,досвідом роботи натій читійпосаді;вирізняютьспеціалістівнайвищоїкваліфікації,спеціалістіввищоїкваліфікації,спеціалістівсередньоїкваліфікації,спеціалістів-практиків.

Зарівнемкваліфікаціїробітниківподіляють начотиригрупи:висококваліфіковані,кваліфіковані,малокваліфіковані інекваліфіковані.

>Управліннятрудовими ресурсами, забезпеченняїхньогоефективноговикористанняпотребуєобов’язковогоформуваннясистемиоцінки трудовогопотенціалу підприємства.

>Розрізняютьявочну,облікову тасередньообліковучисельністьпрацівників підприємства.

>Явочначисельністьвключає всіхпрацівників, щоз’явилися на роботу.

>Обліковачисельністьвключає всіхпостійних,тимчасових йсезоннихпрацівників, якихприйнято на роботутерміном однією й понадднів,незалежно від того,перебувають смердоті нароботі,знаходяться увідпустках,відрядженнях, налікарняному аркушу тощо.

>Середньообліковачисельністьпрацівників запевнийперіодвизначається як сумасередньомісячноїчисельності,поділена накількістьмісяців урозрахунковомуперіоді.

>Різницяміжобліковою таявочноючисельністюхарактеризує резерв (в основному,робітників), щомаєвикористовуватись длязаміни тихий,хто не так на роботу ізповажних причин.


2.  >Продуктивність роботи таметодиїївизначення

>Підпродуктивністю роботи якекономічноюкатегорією заведенорозумітиефективністьтрудовихвитрат,здатністьконкретної роботистворювати заодиницю годинипевнукількістьматеріальних благ.

>Рівеньпродуктивності роботивизначаєтьсякількістюпродукції, щовиробляє одинпрацівник заодиницюробочого години, чикількістюробочого години, щовитрачається навиробництвоодиниціпродукції.

>Різноманітністьпідходів довизначеннярівняпродуктивності роботизалежить відспецифікидіяльностіпідприємств чиїхніхпідрозділів, від метирозрахунків табазується наметодичнихособливостях.Якщопоказникивиробіткумають болееузагальнюючий,універсальний характер, топоказникитрудомісткості можнарозраховувати заокремими видамипродукції тавикористовувати длярозрахунківпотрібноїкількостіробітників,виявленняконкретнихрезервівпідвищенняпродуктивності роботи.

>Натуральніпоказникивиробіткунайбільш точновідображаютьдинамікупродуктивності роботи, але йможуть бутизастосованілише напідприємствах, щовипускаютьодноріднупродукцію.

>Трудовіпоказникипотребують доброналагодженої роботи ізтехнічногонормування таобліку роботи.

Зогляду наможливостівпливу на діяльність підприємства усічинникизростанняпродуктивності роботиподіляють надвіузагальнюючігрупи —зовнішні тавнутрішні.

Догрупизовнішніхчинників належати тих, щооб’єктивноперебувають поза контролемокремого підприємства, а довнутрішніх — тих, на котріпідприємствоможебезпосередньовпливати.Усічинники, щоістотновпливають напродуктивність роботи, можнаоб’єднати втакігрупи:

•матеріально-технічні (>удосконаленнятехніки ітехнології,застосування новихвидівсировини таматеріалів тощо);

•організаційні (>поглибленняспеціалізації,комбінування,удосконаленнясистемиуправління,організації роботи тощо);

•економічні (>удосконаленняметодівпланування, систем оплати роботи,участіпрацівників уприбутках тощо);

•соціальні (>створенняналежногоморально-психологічногоклімату);

•природніумови тагеографічнерозміщенняпідприємств (>цюгрупуфакторіввиділяють тааналізуютьпереважно напідприємствахдобувних тадеякихпереробнихгалузейпромисловості).

>Кількіснийвплив окремихчинників назміни упродуктивності роботи напідприємствівизначається в такому порядку:

•розраховуєтьсявихідначисельністьпромислово-виробничого персоналу врозрахунковомуперіоді (>Чвих),тобтоумовначисельність, що був бнеобхідною для забезпечення планового (>розрахункового)обсягувиробництва зазбереження базовогорівнявиробіткупродукції однієїпрацівника;

•визначається зміну (>зменшення «–»,зростання «+»)вихідноїчисельностіпрацівників подвпливом окремихчинниківпродуктивності роботи, атакожсумарна змінучисельностіЕс.

>Розрахункизмінюваннявихідноїчисельностіпрацівників за чинникомпродуктивності роботиздійснюються, як правило, черезпорівняння витрат роботи всеобсягпродукції (>послуг) ізрозрахунковими табазовимиумовамидіяльностівідповіднихкатегорій та группрацівників.

3.  Сутьвиробничого циклу та його структура

>Виробничий цикл —цеінтервал від початку дозакінченняпроцесувиготовленняпродукції,тобто годину,протягомякогозапущені увиробництвопредмети роботиперетворюються наготовупродукцію.

>Вінобчислюється на одневиробу чи дляпевноїкількостівиробів, щовиготовляютьсяодночасно.Виробничий циклєважливимкалендарно-плановим нормативоморганізаціївиробничогопроцесу вчасі.Виходячи із йоготривалості,визначаютьтермін запускупродукції увиробництво,складаютькалендарніпланиїївиготовлення на всіхстадіяхвиробничогопроцесу,узгоджують роботусуміжнихпідрозділів. Напідставівиробничого циклуобчислюється величинанезавершеноговиробництва —важливогоелементаоборотнихкоштів підприємства.

Знього видно, щовиробничий циклскладається ізвласневиробничого години йперерв. Часвиробництваособливихпояснень непотребує. Часперерввключаєперерви вробочий годину,тобто тоді, колипідприємство працює, йнеробочий годину,якийвизначається режимом роботи (>вихідні,святковідні,перервиміжробочимизмінами).

>Перерви вробочий годинуподіляються наперервипартіонності тачекання.Перервипартіонностівиникають тоді, колипредмети роботиобробляютьсяпартіями.Партіяпредметів —цепевнакількістьоднаковихпредметів, котріобробляються накожнійопераціїбезперервно ізодноразовоювитратоюпідготовчо-завершального години.Предмети партіїобробляються неодночасно, а, по одному чикількаодразу.Кожний предмет роботичекаєспочаткусвоєїчерги наобробку, апотім —кінцяобробкивсієї партії.Перервипартіонностіобчислюються неокремо, а разом зтривалістютехнологічнихоперацій,утворюючитехнологічний цикл.

>Перервичеканнявиникаютьунаслідокнесинхронностіопераційвиробничогопроцесу:предмети роботи немає деобробляти,боробочімісцязайнятоіншимиопераціями.Перервичеканнявиникаютьтакож тоді, колидеталі, щовходять до одного комплекту,виготовляються за годину.

>Конкретна структуравиробничого циклузалежить відособливостейпродукції,технологічнихпроцесівїївиготовлення, типувиробництва тадеякихіншихфакторів. Убезперервнихвиробництвах (>хімічному,металургійному й т. п.)найбільшучастку увиробничомуциклізаймає годинувиробництва. Удискретнихвиробництвахістотнучасткувиробничого циклустановлятьперерви.Особливотривалимиєперерви водиничномувиробництві,меншими — всерійному імінімальними — умасовому.


4.  >Ринок роботи,зайнятість таохорона роботи

>Умовамивиникненняринку роботиє,по-перше,юридична свобода йздатністьвласникаробочоїсили завласнимрозсудомрозпоряджатисясвоїмиздібностями до роботи. Аліцієїумовинедостатньо боюридична свободапоки що непримушуєвласникапродавати своюробочу силу. Томудругоюумовоювиникненняринку роботиєвідсутність улюдинивсьогонеобхідного дляведення свогогосподарства якджерелаодержання всіхпотрібних для життязасобівіснування.Проте засучасних умів мова уже нейде проабсолютнувідсутністьбудь-якихіншихзасобів чи умівіснування.Аджедеякачастинанайманихпрацівниківєвласникамиціннихпаперів,нерухомості й т. п., із якіодержуєдохід, але й все-такизмушенапродавати своюробочу силу.Необхідність у продажсвоєїробочоїсиливиникає тоді, колидохід ізіншихджерелєнедостатнім дляодержання всіх необходимих для життязасобів. Зацієїумови людинамуситьекономічнопродавати своюробочу силу. Алі, яквідомо,поява наринкупродавця товаруще негарантує його продажів — для цогопотрібенще іпокупець. Томутретьоюумовоювиникненняринку роботиєпоява наньомупокупця —підприємця,якийекономічнозмушенийвийти наринок роботи,щобкупитизапропоновану для продажздатність до роботипотрібнихйомупрацівників.

>Ефективнефункціонуванняринку роботиможливе занаявності ряду умів, до які належати:по-перше,повнасамостійність танезалежністьпродавця тапокупцяробочоїсили впоєднанні із їхніекономічноювідповідальністю;по-друге,відносиниагентів наринку роботи —цевідносинидоговорів таугодміжрівноправними партнерами; по третє,функціонуванняринку роботи тімефективніше,чимактивнішаконкуренціяміжвласникамиробочоїсили за правозайняттяробочогомісця тароботодавців зазалученнякваліфікованоїробочоїсили;по-четверте, виненіснувати балансміжробочимимісцями,сукупноюпропозицієюробочоїсили тагрошовоюмасоюзаробітної плати;по-п'яте,найманіпрацівники тароботодавці длязахистусвоїхінтересівможутьоб'єднуватись успілки.

>Середзаходівщодосприяннязайнятості тасоціальногозахисту населення можнаназватитакі:

>наданнядопомогигромадянам упрацевлаштуванні;

організаціяпрофесійноїперепідготовкикадрів;

>професійнаорієнтаціяпрацівників таучнівськоїмолоді;

>створеннядодатковихпоточних місць;

>сприянняпідприємницькійдіяльності.

>Зайнятість населення —цечисельністьосіб, котрівиконуютьбудь-яку роботу запевнузаробітну плату (чидохід ">працюючи у собі").

>Зайнятість —цезабезпеченістьпрацездатного населенняробочимимісцями, його доля всуспільнокориснійдіяльності поствореннюсуспільного продукту.

>Зайнятість —це діяльністьгромадян,пов'язана іззадоволеннямособистих тасуспільних потреб, щоприносятьїмдохід угрошовій чиіншійформі.

Дозайнятого населення в Україні належати:

>працюючі за найманням напідприємствах, вустановах чиорганізаціяхнезалежно від формвласності;

>громадяни, щосамостійнозабезпечують собіроботою (>підприємці,фермери, людитворчої роботи);

>зайняті органів влади,управління тагромадськихоб'єднаннях;

>громадяни, котріпроходять службу вармії,гвардії,військах,формуваннях;

особини, щопроходятьпрофесійнупідготовку йпідвищеннякваліфікації,навчаються вденних школах та вузах;

>зайнятівихованнямдітей,доглядом захворими,інвалідами тагромадянамипохилоговіку;

>іноземнігромадяни, щопрацюють в Україні.

>охорона роботи —цедіюча системасоціально-економічних,організаційно-технічних,санітарно-гігієнічних йлікувально-профілактичнихзаходів, щозабезпечують безпечу,збереженняздоров'я йпрацездатностілюдини впроцесі роботи.

>Державна політика вгалузіохорони роботибазується за принципами:

>пріоритету життя, іздоров'япрацівників повідношенню дорезультатіввиробничоїдіяльності підприємства,повноївідповідальностівласника заствореннябезпечних йнешкідливих умів роботи;

комплексноговирішеннязавданьохорони роботи набазінаціональнихпрограм ізцихпитань та ізурахуванняміншихнапрямівекономічної йсоціальної політики,досягненьнауково-технічногопрогресу,діяльності вгалузіохоронинавколишньогосередовища;

>соціальногозахиступрацівників,повноїкомпенсаціїшкоди особам, котріпотерпіли віднещаснихвипадків навиробництві йпрофесійнихзахворювань;

>встановленняєдинихнормативів ізохорони роботи для всіхпідприємств,незалежно від формвласності йвидівдіяльності;

>використанняекономічнихметодівуправлінняохороною роботи,проведення політикипільговогооподаткування, щосприяєствореннюбезпечних йнешкідливих умів роботи,участі держави уфінансуваннізаходівщодоохорони роботи;

>здійсненнянавчання населення,професійноїпідготовки йпідвищеннякваліфікаціїпрацівників ізпитаньохорони роботи;

забезпеченнякоординаціїдіяльностідержавнихорганів,установ,організацій тагромадськихоб'єднань, щовирішуютьрізніаспектиохорониздоров'я,гігієни й безпеки роботи, атакожспівробітництво йпроведенняконсультаційміжвласниками тапрацівниками,міжусімасоціальнимигрупами приприйняттірішень ізохорони намісцевому та державномурівнях;

>міжнародногоспівробітництва вгалузіохорони роботи,використаннясвітовогодосвідуорганізації роботищодополіпшення умів й безпеки роботи.


5.  >Економічна суть,функції тавидицін

>Ціна —цегрошовийвиразвартості товару.Воназавждиколиваєтьсянавколоцінивиробництва тавідображаєрівеньсуспільно необходимихвитрат роботи.

>Обліково-вимірювальнафункціяціниполягає втім, що вонаєзасобомобліку івимірюваннявитратсуспільної роботи навиробництво окремихвидівпродукції чинаданнярізноманітнихпослуг.

>Розподільчафункціязводиться доти, що задопомогоюцін, котрівідхиляються відвартості,здійснюєтьсяперерозподілчастинидоходівпервиннихсуб’єктівгосподарювання та населення.

>Стимулюючафункціяцінивикористовується длямотиваціїпідвищенняефективностігосподарювання, забезпеченнянеобхідноїприбутковостікожному нормальнопрацюючомупродуценту,посереднику йбезпосередньомупродавцютоваріввиробничого таспоживчогопризначення.

>Світовіціни —цегрошовийвиразміжнародноївартостітоварів, щореалізуються насвітовомуринку.Вонивизначаються: коготоварів —рівнемцінкраїни-експортера; дляінших —цінамибірж тааукціонів; длябагатьохготовихвиробів —цінамипровіднихфірм світу.

>Оптовіціни напродукціювиробничо-технічногопризначення,товари народногоспоживання тазакупівельніціни насільськогосподарськупродукцію.

>Закупівельніцінизастосовуютьсяпостачально-збутовими,заготівельнимиорганізаціями,оптово-посередницькимифірмами,підприємствамиоптовоїторгівлі таіншимиюридичними особами, котріздійснюютьторговельну діяльністьвідповідно до свого статуту.

>Роздрібніцінивизначаютьсясамостійноторговельнимипідприємствами,підприємствамигромадськогохарчування таіншимиюридичними особами, котріздійснюють продажівтоварів чинадаютьпослугинаселенню, згідно ізкон’юнктуроюринку,якістю товару ,виходячи ізвільноїцінизакупівлі.

>Тарифивантажного тапасажирського транспорту —це платуперевезеннявантажів йпасажирів, якоїберутьтранспортні підприємства ізвідправників й населення.

>Основнівидиринковихцін,виокремлюваних безпевноїкласифікаційноїознаки.

1.Цінабазисна —ціна товару ізфіксованими в прейскурантах параметрамиякості,розміру,хімічного складу

2.Цінадемпінгова — по одній заниженоціна продажтоварів,застосовувана якзасібвитисненняконкурентів ізринку

3.Цінадиференційована —>ціна, щодиференціюється вмежахпевного району чи заіншимиознаками

4.Ціназмінна —ціна, котравстановлюється навироби ізтривалимстрокомвиготовлення

5.Ціназовнішньоторгівельна —>ціна наекспортні таімпортнітовари,рівеньякоїформується насвітовомуринку

6.Ціназональна —ціна, щовідображаєгеографічніумовивиробництва чиреалізаціїпродукції

7.Цінакомерційна —ціна напредметиспоживання, щореалізуються в українських магазинах

8.Ціналімітна —верхня межарівняціни, щовстановлюється напроектованівироби

9.Цінаномінальна —ціна товару,зазначена в прейскурантах;біржовакотировочнаціна товару

10.Цінапаритетна —ціна, Якарегулюєрівеньцін наосновнівидисільськогосподарськоїпродукції

11.Цінапочаткова —ціна напропоновану до продаж нааукціоніпартію товару, котравстановлюється йоговласником

12.Ціна престижна —ціна наунікальний товар чи товар, щокористуєтьсяпідвищенимпопитом

13.Ціна продажна —кінцеваціна, заякоюпродавецьреалізує товарспоживачу

14.Цінаразова —ціна напродукціювиробничо-технічногопризначення, щоїївиготовлено заразовимзамовленням

15.ЦінаСІФ —ціна взовнішньоторговельнійдіяльності, щовключаєвартість товару,транспортнівитрати тастрахуваннявантажу

16.Ціна тверда —ціна, Якавстановлюється в останній моментпідписання контракту й незмінюєтьсяпротягом його дії

17.Цінафактурна —ціназакупівлі та продаж товару;залежить від умівукладеної догодиміжімпортером таекспортером

18.ЦінаФОБ—контрактнаціна узовнішнійторгівлі, Якавключаєвартість товару та усівитратиекспортера на доставку до портувідправлення

6.  >Економічна суть, склад, структураосновнихфондів таособливості забезпечення нимипідприємств

>Основніфонди —цезасоби роботи, котрімаютьвартість йфункціонують увиробництвітривалий годинисвоїйнезміннійспоживнійформі, аїхнявартість переноситисяконкретноюпрацею навартістьпродукції, щовиробляється,частинами в міруспрацювання.

Упрактицігосподарювання ізметоюспрощенняоблікуосновнихфондів дооборотнихфондіввідносятьінструменти таінвентарзістрокомексплуатації до одного року йвартістю до 100одиницьнаціональних грошей, атакожусіспеціальніінструменти тапристрої,спеціальнийодяг тавзуттянезалежно від рядоквикористання івартості.

Длявстановлення нормамортизаційнихвідрахувань йрозрахунківщорічнихамортизаційних торбзастосовуютьукрупненукласифікацію,виокремлюючи тригрупиосновнихфондів:

—перша — приміщення,споруди,їхніструктурнікомпоненти іпередавальніпристрої;

— друга —автомобільний транспорт,меблі,побутовіелектронні,оптичні,електромеханічніприлади таінструменти,включаючиЕОМ,іншімашини дляавтоматичногообробленняінформації, інтернет-телефонії,іншеофіснеобладнання;

—третя —основніфонди, невключені допершої тадругої груп.

Ос-кількиелементиосновнихфондіввідіграютьнеоднакову роль упроцесівиробництва,неабиякезначеннямаєподіл таких надвічастини:активну, Якабезпосередньобере доля ввиробничомупроцесі йзавдяки цьомузабезпечуєналежнийобсяг таякістьпродукції, йпасивну, щостворюєумови дляздійсненняпроцесувиробництва.

Доактивноїчастиниосновнихфондіввідносятьпереважноробочімашини іустаткування,інструмент,вимірювальні тарегулюючіприлади йпристрої,використовувану вавтоматизованих системахуправліннятехнологічнимипроцесамиобчислювальнутехніку,деякітехнічніспоруди —гірничівиробки шахт,газові інафтовісвердловини.

>Співвідношення окремихвидів (груп)основнихфондів,виражене увідсотках доїхньоїзагальноївартості напідприємстві,визначаєвидову (>технологічну) структурувикористовуванихзасобів роботи. Заіншиходнакових умівтехнологічна структураосновнихфондівє тімпрогресивнішою таефективнішою,чимбільшоює вїхньомускладіпитома вагиактивноїчастини.

>Воназмінюється подвпливомбагатьохфакторів.Найбільшсуттєві із нихтакі:

—виробничо-технологічніособливості підприємства;

—науково-технічнийпрогрес йзумовлений нимтехнічнийрівеньвиробництва;

—ступіньрозвиткурізних форморганізаціївиробництва;

—відтворювальна структуракапітальнихвкладень устворення новихосновнихфондів;

—вартістьбудівництвавиробничихоб’єктів йрівеньцін натехнологічнеустаткування;

—територіальнерозміщення підприємства.

>Загальнатенденціядинамікитехнологічноїструктуриосновнихфондівхарактеризуєтьсяпоступовимзбільшеннямпитомої вагиїхньоїактивноїчастини.

7.  >Спеціалізація йкооперуваннявиробництва

персоналпрацявиробництвоекономіка

>Спеціалізаціявиробництва -відображає процесзосередженнядіяльності підприємства (>фірми) навиготовленніпевноїпродукції (>виконанні окремихвидівробіт,наданніплатнихпослуг).

>Видиспеціалізаціїпідприємств:

• предметноспеціалізовані - підприємства, котрівипускаютькінцеву,готову доспоживанняпродукцію (>кондитерська чивзуттєва фабрика);

•технологічно (>стадійно)спеціалізовані -автономнівиробництва, щовиконуютьокремістадіїтехнологічногопроцесу (>прядильні таткацькі фабрики улегкійпромисловості);

•функціональноспеціалізовані -ремонтні заводі, підприємства ізвиготовленнястандартноїтари,лізинговікомпанії.

Заформоюспеціалізаціїосновнихцехіврозрізняютьтехнологічну,предметну тазмішанувиробничіструктури.Ознакоютехнологічноїструктуриєспеціалізаціяцехів підприємства навиконанніпевноїчасткитехнологічногопроцесу чиокремоїстадіївиробничогопроцесу (>ливарні,термічні,механообробні,складальні цехимашинобудівного підприємства).Технологічна структуравикористовуєтьсяпереважно напідприємстваходиничного тадрібносерійноговиробництва ізрізноманітною танестійкоюноменклатуроюпродукції.

>Ознакоюпредметноїструктуриєспеціалізаціяцехів навиготовленніпевноговиробу чигрупиоднотипнихвиробів,вузлів, деталей ізвикористаннямрізноманітнихтехнологічнихпроцесів таоперацій (цехкузовів, задніхмостів,двигунів наавтомобільномузаводі).Предметна структуравиробництвапоширена напідприємствахвеликосерійого тамасовоговиробництва ізобмеженоюноменклатурою тазначнимиобсягамипродукції.Проте напрактиці —обмальпідприємств, де усі цехиспеціалізованілишетехнологічно чилише предметно.Переважнабільшістьпідприємстввикористовуєзмішанувиробничу І структуру, заякоїчастинацехівспеціалізованатехнологічно, арешта —предметне.

>Спеціалізаціятіснопов'язана ізкооперуванням,розвитокякогозаснований напосиленні тапоглибленніспеціалізації.

>Кооперація —цеособлива форматривалихраціональнихви¬робничихзв'язківміжспеціалізованимисамостійнимипідприємствами порівняно ізіншимипідприємствами, котрі немають такихзв'язків

>Іншими словами,кооперуванняєформоювиробничихзв'язківміжпідприємствамирізнихгалузей, щоспільновиготовляютьпевний видкінцевоїпродукції.

>Видикооперування:предметне (>технологічне),галузеве (>міжгалузеве),регіональне,міждержавне.

>Відповідно до формспеціалізації впромисловостііснують триформикооперування:

>предметне (>агрегатне) —головнепідприємствовипускаєкінцевупродукцію йотримує відіншихпідприємстврізнівироби;

>подетальне — наголовнепідприємствонадходять від рядугпеціалізованихпідприємстввузли йдеталі;

>технологічне —підприємствопоставляєіншимпідприємствамюковки, штампування,литво,тобтопродукцію окремихстадійвироб¬ничогопроцесу.

8.  >Формиобліку йметодиоцінкиосновнихфондів напідприємстві

>Оцінкаосновнихфондів підприємстваєгрошовимвираженнямїхньоївартості.Вонанеобхідна для правильноговизначеннязагальногообсягуосновнихфондів,їхньоїдинаміки йструктури,розрахункуекономічнихпоказниківгосподарськоїдіяльності підприємства запевнийперіод.

Узв’язку ізтривалимфункціонуванням тапоступовимспрацьовуваннямзасобів роботи,постійноюзміною умівїхньоговідтворенняіснуєкількавидівоцінкиосновнихфондів.Основніфонди підприємстваоцінюються:залежно від моментупроведенняоцінки — запервісною (>початковою) чивідновленоювартістю;залежно від стануосновнихфондів — заповною чизалишковоювартістю.

>Первіснавартістьосновнихфондів —цефактичнаїхнявартість на даний моментуведення вдію чипридбання.Наприклад,новевиробничеприміщеннязараховують на баланс підприємства закошторисноювартістю йогобудівництва;первіснавартістьбудь-якоговиробничогоустаткування,крімоптовоїціни,включаєвитрати на йоготранспортування і установку намісцівикористання.

>Відновленавартістьосновнихфондів —цевартістьїхньоговідтворення засучасних уміввиробництва.Вонавраховує тих самвитрати, що іпервіснавартість, але й засучаснимицінами.Зізміною уміввиробництва іцін на тих самелементизасобів роботиміжпервісною тавідновленоювартістюосновнихфондіввиникаєрозбіжність, Якапризводить доускладненняобліку і поточногорегулюванняпроцесувідтворенняосновнихфондів, правильногорозрахункупевнихекономічнихпоказниківдіяльності підприємства.

>Повна (>первісна івідновлена)вартістьосновнихфондів —цевартість у новому, незношеномустані.Саме зацієювартістюосновніфондирахуються набалансі підприємствапротягомусьогоперіодуїхньогофункціонування.

>Залишковавартістьосновнихфондівхарактеризуєреальнуїхнювартість,іще неперенесену навартістьвиготовленоїпродукції (>виконаної роботи,наданоїпослуги).Вонаєрозрахунковоювеличиною йвизначається якрізницяміжповноюпервісною (>відновленою)вартістю танакопиченою на даний моментобчисленнясумоюспрацюванняосновнихфондів.

>Балансовавартістьгрупиосновнихфондів підприємства на вушкорозрахункового року (БС)обчислюється заформулою:

,

деБВо —балансовавартістьгрупиосновнихфондів на вухо року, щопередувавзвітному;Вноф —витрати напридбання новихосновнихфондів;Вкр —вартістьздійсненнякапітального ремонтуосновнихфондів;Врек —витрати нареконструкціювиробничихприміщень ймодернізаціюустаткування; ВВ —вартістьвиведених ізексплуатаціїосновнихфондівпротягом року, щопередувавзвітному;АВо — сумаамортизаційнихвідрахувань,нарахованих уроці, щопередувавзвітному.

Длявизначенняпервісної (>балансової)вартостівиробничихосновнихфондів на вухонаступного зазвітним рокупотрібновраховуватиабсолютнівеличинивведення вдію тавибуттяпротягомзвітного року,оскількиостаннімаютьдіятипротягомусьогонаступного рокунезалежно віддативведення чивибуттяосновнихфондів узвітномуроці.

9.  >Визначеннявартостімайнаоб’єктівприватизації

>Правильневизначеннявартостімайна державного підприємства, щоприватизується,єважливоюпередумовоюуспішної,взаємовигідної догодиміж Державою йновимивласникамищодозміниформивласності підприємства.Оцінкамайнапідприємствнеобхідна дляоб'єктивноговизначенняпочатковоїціниоб'єктівприватизації, щопідлягають продаж нааукціоні чи за конкурсом, дляоцінкивартостіціліснихмайновихкомплексів та окремихінвентарнихоб'єктів уразівикупу, авизначеннярозмірустатутногокапіталувідкритихакціонерних товариств, щостворюються впроцесіприватизації (>включаючикорпоратизацію).Саменедосконалість правового й методичного забезпеченняпроцесуприватизації вчастиніоцінкимайнадержавнихпідприємств стала в Перші роктаприватизації в Україніоднією ізголовних причин того, що багатопідприємств булипривласнені забезцінь, адержавна скарбницявтратилавеличезнісумикоштів.

У годинуосновнимправовим актом, щорегулюєвідносинищодооцінкимайнадержавнихпідприємств,є "Методикаоцінкивартостімайна под годинуприватизації".Вонавстановлює порядокоцінкимайнадержавнихпідприємств за їхньогосправедливоювартістю ізурахуванням складумайна та способуприватизації. Цезумовлене тім, що наданомуетапіприватизаціїспособиїїздійснення в Україністворюютьнеоднаковіумови длявпливуринковихфакторів націнивикупу чи продажоб'єктівприватизації.

Длявідкритихдержавнихакціонерних товариств, котрістворені впроцесіприватизації й котрі, яквідомо,приватизуються способом продажакцій,встановлено порядоквизначеннярозмірустатутногокапіталуприватизованоговідкритогоакціонерного товариства заметодикоюстандартизованоїоцінкивартостіцілісногомайнового комплексу.Воназастосовуєтьсятакож длявизначенняпочатковоївартостімайна державного підприємства уразі його продаж наконкурентних засідках,цінимайна уразі йоговикупу. Сутьданої методики така.

>Оцінкавартостіцілісногомайнового комплексу (>підприємство вцілому чи його цехи,виробничідільниці тощо, котріможутьвиокремлюватись якоб'єктиприватизації)здійснюється напідставірезультатівінвентаризаціїмайна підприємства,данихпередавального балансу,складеного на датуоцінки, вякомувідображаютьсярезультатипроведенняпереоцінкиактивів на засідках їхніекспертноїоцінки, атакожіншоїдодатковоїінформації, якоївимагає у підприємствакомісія ізприватизації (чикорпоратизації). В частности, дотакоїдодатковоїінформаціїналежить актаудиторськоїперевірки, щомаєпідтвердитиправильністьведеннябухгалтерськогообліку на датуоцінки державногомайна.

Доперелікумайна, щопричислюється досукупностівартостіцілісногомайнового комплексу,вносять:

>необоротніактиви, котріскладаютьпершийрозділ активу балансу разом здовгостроковоюдебіторськоюзаборгованістю,відстроченимиподатковими активами,іншиминеоборотними активами;

>оборотніактиви (>усіматеріальніактиви,грошовіактиви, котрімістяться урозділі іншому активу балансу);

>витратимайбутніхперіодів.

>Чиставартістьцілісногомайнового комплексу підприємства (>ЦМКча), згідно ізметодикою,визначається заформулою:

>ЦМКчл = (>Ап + Ал +Ви)-(Зп +Зл +Зх),

деАп —вартістьнеоборотнихактивів; Ал —вартістьоборотнихактивів;Вм —вартістьвитратмайбутніхперіодів;Зп —вартістьзабезпеченьмайбутніхвитрат йплатежів;Зл —вартістьдовгостроковихзобов'язань;Зи —вартістьпоточнихзобов'язань.

>Розмірстатутногокапіталу ВАТобчислюється,виходячи ізрозміруЦМКЧІІ, але й ізурахуваннямвартостіоб'єктів, котрі непідлягаютьприватизації, чиоб'єктів,приватизація якіздійснюється в особливомурежимі.Крім того,враховуєтьсядодатковавартістьмайна, Якаотримана врезультатізастосуваннязаходівфінансовоїреструктуризації. Формулавизначеннястатутногокапіталу ВАТ, щостворюється набазімайна державного підприємства (>C0lf),маєтакийвигляд:

>СФЛ =ЦМКЧ, -ЖФ-Опп -Оор +Зр,

деЖФ —вартість державногожитлового фонду;Онп —вартістьоб'єктів, що непідлягаютьприватизації;Оор —вартістьоб'єктів,щодо яківстановленоособливий режимприватизації;Зр —додатковавартість державногомайна, котраотримана врезультатізаходівфінансовоїреструктуризації.

>Проведенняекспертноїоцінкимайна —обов'язковийелементпроцедуристандартизованоїоцінки державногомайнапідприємств упроцесіприватизаціїбільшостіоб'єктів забудь-якихметодівприватизації.Воносуттєводоповнюєданібухгалтерськогооблікупідприємств, щоприватизуються, длявизначенняреальноївартостіоб'єктів. У основуекспертноїоцінкиоб'єктів, щовходять у складціліснихмайновихкомплексів, атакож підприємства вціломупокладенізагальновідомі всвітовійпрактицібазовіпринципи.Враховуютьсяфакторипопиту йпропонування нааналогічніоб'єкти,ліквідності,впливузовнішньогосередовища,ризики,пов'язані ізексплуатацієюоб'єктаоцінки,поточна тапрогнозованаприбутковістьдіяльностітошо. Привизначенніекспертноїоцінкимайнавраховуютьсявитрати на йогопридбання (>створення),дисконтованімайбутнігрошові потоки,ефективністьвикористанняаналогічнихоб'єктів наіншихпідприємствах, атакожіншізагальновідоміметодичніпідходи.Добірекспертів дляцієї роботиздійснює органприватизації наконкурентних засідках.Висновокекспертарозглядається й затверджуєтьсякомісією ізприватизації (>корпоратизації), йлише послепідписання протокольногорішенняцієїкомісіїматеріалиекспертноїоцінкивикористовуються длякоригуванняданихбухгалтерськогообліку вчастинівартостіактивів.

>Оцінкавартостіціліснихмайновихкомплексівдержавнихпідприємств ізчисельністюпрацюючих до 100осіб,інших невеликихпідприємств,вартістьосновнихзасобів якінедостатня дляформуваннястатутнихкапіталіввідкритихакціонерних товариств, атакожготелів,закладівохорониздоров'я,освіти, культури,преси,телебачення тарадіомовлення, проводитисятакож ізпереважнимзастосуваннямметодичних засідокекспертноїоцінки, але й із такимиособливостями:

>ціліснімайновікомплекси, у склад які невключаються приміщення таспоруди, котріприватизуються шляхомвикупу чи продаж нааукціоні (за конкурсом),оцінюються напідставіданихбухгалтерськогообліку навизначену датуоцінки, при цьомуоцінкавиробничихзапасів, що булипридбаніпідприємством (закладом),визначаєтьсявідповідно доцінпостачальниківзазначенихзапасів чи напідставіінформації про їхньогоринковіціни на датуоцінки;

>ціліснімайновікомплекси, у складмайна яківключаються приміщення таспоруди,оцінюютьсянезалежно від способу продаж на засідкахекспертноїоцінки.

>Якщоприватизаціяздійснюється шляхомвикупу таконкурентними способами, то под годинуоцінкиціліснихмайновихкомплексів, діяльність які бувпереважнонезбитковоюпротягом двохостанніх років додатиоцінки,визначаєтьсявартістьдіючого підприємства, аякщоприватизуєтьсяпідприємство, діяльністьякогопротягомостанніх двох років бувпереважнозбитковою,визначаєтьсяринковавартість такого підприємства занаявноговикористання.Допускаєтьсятакожвизначенняобох ізвищезазначенихвидіввартості ізподальшимузгодженнямекспертомотриманихрезультатів длявстановленняпочатковоїціни (>ціни продаж)об'єкта.

>Ціліснімайновікомплексидержавнихпідприємств, котрі на даний моментприйняттярішення проприватизаціюзаймаютьмонопольне становище назагальнодержавномуринку чимаютьстратегічнезначення дляекономіки та безпеки держави, уразіприйняттярішення про їхнього продажів нааукціоніоцінюються на засідкахекспертноїоцінки.

Методикаоцінкивартостімайна под годинуприватизаціїпередбачає порядокоцінкивартостіакцій (>паїв,часток), що належатидержаві устатутнихкапіталахгосподарських товариств (у томучисліпідприємств ізіноземнимиінвестиціями).Більшість такихакцій (>паїв,часток)оцінюється назагальних засідках методикиекспертноїоцінки. При цьому,якщодержавіналежить пакетакцій, пай чичастка умайнігосподарського товариства, щоперевищує 25відсотків йогостатутногокапіталу (так кликанаблокуючадержавначастка)*,проведеннюоцінкипередуєповнаінвентаризаціяцілісногомайнового комплексу тааудиторськаперевірка.Якщоакції (>паї,частки), що належатидержаві, заномінальноювартістюменші ніж 5000 грн. й їхньогорозмір неперевищує 10відсотківстатутногокапіталу (>причомустатутнийкапітал бувстворений чипереоцінений посленабраннячинностідіючоюдержавноюпрограмоюприватизації), тоїхнявартістьвизначаєтьсяінакше, асаме:вартістьзазначенихакцій,паїв,частоквизначається шляхом збільшенняномінальноївартості накоефіцієнтіндексації та навідповіднучастку чистогоприбутку,отриманогопідприємством із початку календарного року, вякому проводитисяоцінка.Коефіцієнтіндексаціїобчислюєтьсявідповідно дозмінофіційного курсугривні додолара США заперіод віддатистворення підприємства додатипроведенняоцінки.

>Сліднаголосите, щочинна в Україні методикаоцінкивартостіоб'єктівприватизації непередбачаєвизначеннявартостіземельної ділянки, наякійрозташованийоб'єктприватизації,вартостінадр таіншихскладових природногоСередовища. Цеєочевидноювадою практикиоцінкиоб'єктів, Якапризводить,зокрема, достримуванняіноземнихінвестицій наприватизацію. Алічинний порядок продажоб'єктівприватизації на конкурсах,аукціонах, продажівакційвідкритихакціонерних товариствпевноюміроюсприяєвстановленнюбільш-меншоб'єктивнихринковихцін наоб'єктиприватизації.Вонивиставляються на продажів застартовоюціною,складеною заметодикоюстандартизованоїоцінки, акінцеваїхняціна,ринковавартістьзалежать відринковихмеханізмів, щовільноспрацьовують.

10.  Суть йвидипланування

>Плануванняєпроцесомвизначенняцілей, що їхніпідприємствопередбачаєдосягти запевнийперіод, атакожспособівдосягнення такихцілей.

За нових умівгосподарювання і переходу доринковогорегулюванняпідприємствосамостійноздійснює сув'язьпланової роботи.

>Поряд ззагальними принципамиуправління таплануванняіснують йспецифічніпринципипланування, асаме:цільованапрямленість,системність,безперервність,збалансованість,оптимальністьвикористанняресурсів,адекватністьоб'єкта та предметапланування.

>1)Найважливішим принципомплануванняєвибір таобґрунтуванняцілей,кінцевої мети,результатівдіяльності підприємства.Виокремлюють 5основнихцілейпідпр:господарсько-економічну;виробничо-технологічну;науково-технічну;соціальну;екологічну.

>2)Принципсистемності -передбачає,щобплануванняохоплювало усісферидіяльності підприємства,усітенденції,зміни тазворотнізв'язки в йогосистемі. Задопомогою системногоаналізу можнавідповісти натаківажливі запитання, як:визначенняцілей таїхньоїсубординації,можливістьзнайденняальтернативнихшляхів таспособівдосягненняцілей, щорізняться заскладністю,термінамиреалізації,соціальниминаслідками тощо.

>3)Принципбезперервностіозначає:підтримуваннябезперервноїплановоїперспективи,формування іперіодичнузміну обріюпланування;взаємопогодженнядовго-,середньо- такороткостроковихпланів;своєчаснекоригуванняперспективних йпоточнихпланів,виходячи зодержанихсигналівщодозовнішніх тавнутрішніхзмін умівгосподарювання.

>4)Принцип оптимальноговикористаннязастосовуванихресурсів.Використанняресурсів підприємствамаєорієнтуватись напотреби,умови такон'юнктуруринку,інтенсифікаціювиробництва,запровадженнядосягнень НТП, максимальноповнуреалізаціюнаявнихрезервів.

>5)Принципзбалансованості —цевизначальнаумоваобґрунтованостіпланів,реальностіїхньоговиконання.Головнимїїпроявомєвідповідністьміжпотребами в ресурсах танаявністю таких.

>6)Принципадекватностісистемипланування.

>Залежно відтривалості плановогоперіодуплануванняподіляється наперспективне іпоточне.Перспективнепланування напідприємствіохоплюєдовгострокове (>стратегічне) йсередньострокове.Залежно від обріюплануванняперспективний планрозробляється зрізнимступенемдеталізації.

>Поточнепланування –розробкапланів на всіхрівняхуправління підприємства та за всіма напрямами йогодіяльності на болеекороткіперіоди (квартал,місяць)

>Плануваннядіяльності підприємстваздійснюється задопомогоюрізнихметодів:

>1.Вихіднапозиція для розробки плану:Ресурсний (заможливостями);Цільовий (запотребами).

>2.Принципивизначенняплановихпоказників:Екстраполяційний;Інтерполяційний.

>3.Спосіброзрахункуплановихпоказників:Експериментально-статистичний (>середніхпоказників);Факторний;Нормативний.

>4.Узгодженістьресурсів та потреб:Балансовий;Матричний.

>5.Варіантністьпланів:Одноваріантний (>інтуїтивний);Поліваріантний;Економіко-математичноїоптимізації.

>6.Спосібвиконаннярозрахунковихоперацій:Ручний;Механізований;Автоматизований.

>7.Формаподанняплановихпоказників:Табличний;Лінійно-графічний;Логіко-структурний (>сітьовий).

11.  >Виробничапотужність підприємства

>Виробничапотужність підприємствахарактеризує максимальноможливийрічнийобсягвипускупродукціїзаздалегідьвизначенихноменклатури,асортименту таякості заумовинайбільшповноговикористанняпрогресивноїтехнології таорганізаціївиробництва.

>Одиницівимірувиробничоїпотужностіпідприємствзастосовуютьсярізнізалежно від характерувиробництва тагалузевоїпідпорядкованості.Загальне правилотаке:виробничапотужністьвизначається лише уодиницяхвиміру, в якіпланується таздійснюєтьсяоблікпродукції, щовиготовляється (>послуг, щонадаються).Здебільшогоценатуральні чиумовнонатуральнівимірники за видамипродукції (>послуг).

Длябагатономенклатурнихвиробництвпотужністьможевизначатисятакожвартіснимпоказникомусьогообсягупродукції (>послуг). Упаспорті такого підприємствапотужністьпозначаютьдвомавимірниками: учисельнику —натуральніпоказники за видамипродукції; узнаменнику —загальнийгрошовийпоказник.

Величинавиробничоїпотужності підприємстваформується подвпливомбагатьохчинників.Головними із нихє:

> номенклатура,асортимент таякістьпродукції, щовиготовляється;

>кількістьвстановленогоустаткування,розміри й складвиробничихплощ,можливий фонд години роботиустаткування тавикористанняплощпротягом року;

>прогресивнітехніко-економічнінормипродуктивності івикористанняустаткування,зняттяпродукції ізвиробничихплощ,нормативитривалостівиробничого циклу татрудомісткостіпродукції, щовиробляється (>послуг, щонадаються).

>Існує тривидипотужності підприємства:проектна,поточна (>фактичнодосягнута),резервна.

>Проектноюєпотужність, котравизначається впроцесіпроектування,реконструкції (>розширення)діючого чибудівництва нового підприємства

>Поточна (>фактичнодосягнута)виробничапотужністьвизначаєтьсяперіодично узв’язкузізміною уміввиробництва (>номенклатури йструктуритрудомісткостіпродукції) чиперевищеннямпроектнихпоказників. При цьомуобчислюютьвхідну (на вухо року),вихідну (накінець року) тасередньорічнупотужністьпід-ва.

>Резервнапотужність виннаформуватись йпостійноіснувати впевнихгалузях національноїекономіки:електроенергетиці йгазовійпромисловості,харчовій,транспортній,машинобудівній таін.галузях.

12.  >Показникиякостіпродукції

>Показникиякостіпродукції можнаподілити надвігрупи:перша –диференційовані (>поодинокі)показники; друга –загальніпоказникиякостівсьогообсягупродукції якоївиробилопідприємство. Під час перебуваннячергудиференційованіділяться на:

· ->одиничні (>характеризують чи якої однувластивістьодиниціпродукції).

· ->комплексні (>характеризуютьдекількавластивостейодиниціпродукціїодночасно).

Длявизначеннярівняякостівиготовлених чиосвоюванихвиробництвом новихвиробівзастосовують рядметодів:

·об’єктивний (>означаєоцінкурівняякостіпродукції задопомогоюстендових іспитів таприборнихвимірювань,лабараторногоаналізу).

·органоліптичний метод (>ґрунтується нанаслідкаханалізусприймання органамипочуттівлюдини (>зором, нюхом, слухом, смаком,дотиком) беззастосуваннятехнічнихвимірювальних тарегестраційнихзасобів).

·диференційований метод (>оцінкарівняякостіпередбачаєпорівнянняодиничнихвиробів ізвідповіднимипоказникамивиробів-еталонів чи ж ізбазовимипоказникамистандартів (>технічних умів)).

·комплексний метод (>полягає увизначенніузагальнюючогопоказникарівняякостіоцінюваноговиробу).


13.  >Показникивикористанняосновнихвиробничихфондів йвиробничихпотужностей

>Виготовленняпродукції (>виконанняробіт,наданняпослуг)здійснюється впроцесівзаємодії роботилюдини тапевнихзасобіввиробництва.

Останні за своїмматеріально-речовим складомстановлятьвиробничіфонди підприємства,усюсукупність якіподіляють наосновні таоборотні.Протезасобивиробництва яксукупністьзасобів йпредметів роботи не можнаототожнювати ізвиробничими фондами, щозумовленодвомаобставинами.

>Основніфонди —цезасоби роботи, котрімаютьвартість йфункціонують увиробництвітривалий годинисвоїйнезміннійспоживнійформі, аїхнявартість переноситисяконкретноюпрацею навартістьпродукції, щовиробляється,частинами в міруспрацювання.

>Оборотніфонди —частинавиробничихфондів увиглядіпевноїсукупностіпредметів роботи,елементи якіцілкомспоживаються вкожномувиробничомуциклі,змінюють чиповністювтрачаютьнатуральну форму йпереносять все своєвартість навартістьпродукції, щовиробляється.

>Економічнасутність йматеріально-речовийзмістосновних таоборотнихфондівслужатьвизначальними характеристикамищодоокресленняїхньогозначення уздійсненнівідтворювальнихпроцесів,функціонуванні тарозвиткубудь-якоговиробництва.Усясукупністьнаявнихвиробничихфондівстановитьнайбільшу запитомоювагоючастину (>близько 60відсотків)національногобагатства країни.

>Основніфондивизначають характерматеріально-технічноїбазивиробничоїсфери нарізнихетапахїїрозвитку.Зростання іудосконаленнязасобів роботизабезпечуютьбезперервнепідвищеннятехнічноїоснащеності тапродуктивності роботивиробничого персоналу.Знаряддя роботи, котрієнайбільшактивноючастиноюосновнихфондів,становлятьматеріальну основувиробничоїпотужності підприємства.Елементиоборотнихфондівформуютьречовиннусубстанціюпродукції, щовиготовляється (>сировина,конструкційніматеріали),створюютьматеріальніумови дляздійсненнятехнологічнихпроцесів й роботивиробничогоустаткування (>паливо,енергія),збереження йтранспортуваннясировини таготовихвиробів (>різнідопоміжніматеріали —мастила,фарби тощо; тара).

>Виробничапотужність підприємствахарактеризує максимальноможливийрічнийобсягвипускупродукції (>видобутку іпереробкисировини чинаданняпевнихпослуг)заздалегідьвизначенихноменклатури,асортименту таякості заумовинайбільшповноговикористанняпрогресивноїтехнології таорганізаціївиробництва.

Наука та практикагосподарюваннявиокремлюють 3видипотужності підприємства:проектну,поточну (>фактичнодосягнуту),резервну.

>Проектноюєпотужність, котравизначається впроцесіпроектування,реконструкції (>розширення)діючого чибудівництва нового підприємства: вонвважаєтьсяоптимальною,бо склад й структураустаткуваннявідповідаютьструктурітрудомісткостізапроектованоїноменклатурипродукції,

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація