Реферати українською » Экономика » Тенденції розвитку будівництва


Реферат Тенденції розвитку будівництва

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Запровадження

Будівництво - одне з найбільшого зростання країн і галузей бізнесу. Це пов'язано з тим, що у ринку будівництва та нерухомості практично завжди існує великий попит, що росте з дня на день. Особливо вигідним є побудову великих містах, населення яких збільшується у зв'язку з напливом нових мешканців з регіонів, прагнуть заробітку у містах. Інтерес до ринку будівництва не поступається попиту на автомобілі, туристичні послуги і навіть попиту послуги ігрових і розважальних закладів. Мета курсової – виявлення тенденцій розвитку будівництва у р. Єкатеринбурзі і Свердловській області. І тому поставлені такі – розглянути будівництво як вид економічної діяльності, визначити характеристики ринку та його сегментів, проаналізувати тенденції зміни на ринку, виявити системи переваг споживачів, досліджувати ціни, оцінити ефективність рекламних кампаній, оцінити ступеня впливу фінансової кризи на сферу нерухомості.

Актуальність теми: визначення рівня розвитку будівельної галузі, дуже точний показник здоров'я економіки кожної країни.


Глава 1. Будівництво як вид економічної діяльності

1.1 Поняття будівельного комплексу

Будівництво є одним із найбільших сфер економічної діяльності. Воно забезпечує розширене відтворення виробничих потужностей та основних фондів для народного господарства. Будівництво ставить організації будь-яких сфер народного господарства основні фонди. Результатом, чи продукцією будівництва, є будівлі споруди різного функціонального призначення.

Розглядаючи країни як складна система – єдиний народно-господарський комплекс, можна назвати, що вона з простіших комплексів: паливно-енергетичного, аграрно-промислового,лесохимического, машинобудівного, транспортного, будівельного та інших. Такі комплекси складаються з багатьох окремих організацій, підприємств і виробництв. Їхнє поєднання до комплексів відбувається за принципом участі у випуску певної продукції або надання послуг.

Будівельний комплекс – поняття, з'явився у початку 1980-х рр. для позначення групи галузей сфери матеріального виробництва та підприємств, що у створенні будівельної продукції. Але вже у 80-х сучасності поняття «будівельний комплекс» стало отримувати більш як практичне зміст, що полягає під управлінням взаємопов'язаними групами галузей.

До складу будівельного комплексу включили такі галузі й підгалузі громадського виробництва:

- Будівельний виробництво (здійснюване підрядним і господарським способом);

- Виробництво будівельних матеріалів, конструкцій, деталей;

- Будівельний, дорожнє машинобудування, виготовлення інструмента, ремонт техніки;

- Транспорт, обслуговуючий будівництво;

- Матеріально-технічне забезпечення (постачання, комплектація).

З огляду на складну структуру будівельного комплексу, існує досить велику розмаїття підходів до визначення його сутності. Російська в архітектурно-будівельну енциклопедія дає таку трактування: «Будівельний комплекс є сукупність галузей, виробництв, організацій, що характеризується тісними стійкими економічними, організаційними, технічними і технологічними зв'язками отриманні кінцевого результату – забезпечення виробництва основних фондів народного господарства».

Систему керування будівельним комплексом нашій країні зазнала тривалу еволюцію, що триває до нашого часу.

1.2 Етапи формуваннястроительно-инвестиционного комплексу

Можна виділити декілька етапів формуваннястроительно-инвестиционного комплексу.

Етап перший (1939-1990) – за умов соціалізму під управлінням будівництвом поперемінно переважали галузевої і територіальний принципи. Наприкінці нинішнього етапу закріпився територіальний принцип управління. В усіх життєвих союзних республіках було створено від відповідних міністерств, а територія РРФСР поділена між кількома будівельними міністерствами зі збереженням компактності району діяльності. У разі ринкової реформи, у системи управління будівельним комплексом сталися серйозні зміни, зокрема і регіональному рівнях.

У економіці термін «>инвестиционно-строительная діяльність» не існував. Капітальні вкладення (інвестиції) і будівництво (будівельно-монтажні організації) були відірвані друг від друга, оскільки «з'єднувалися» через довгу за часом ланцюжок директивних документів (титульні списки будівництв, план, ліміти капітальних вкладень, будівельно-монтажні роботи,фондируемих матеріальних ресурсів, устаткування й ін.)

Етап другий (1991-1994) – майже спонтанне руйнаціяадминистративно-плановой системи, але продуманого переходу на систему управління був. У дивовижній країні був майже повністю втрачено організаційний чинник у управлінні економікою.

Цей етап характеризується приватизацією в будівельному комплексі, проведеної прискорено. Основними цілями проведення приватизації у будівельному комплексі були підвищення конкуренції з допомогою зниження монопольної влади державних підприємств і шляхом створення підприємств різної форми власності, а як і зменшення товарного дефіциту рахунок підвищення якості продукції і на ефективного маркетингу.

Етап третій (1995-2001) – характеризується, з одного боку, початком переважання недержавних форм власності в будівельному комплексі, з другого – відсутністю дійсною конкуренції на будівельному ринку, а головне, можливістю для підрядників отримуватинезаработанную прибуток шляхом обраховування і і замовників. Функціонування системи було неефективна і не відповідало суспільним вимогам.

Етап четвертий (з 2002 р. – по час) – переважання недержавних форм власності в будівельному комплексі та розвитком конкуренції на будівельному ринку. Можливість вибору підрядників дозволяє замовнику висувати високі вимоги до якості будівельних робіт.

Отже, економічних реформ у Росії, що проводилися протягом 90-х років, як не сприяли подоланню кризового стану економіки, а й загострили його. Після розвалу СРСР Росія успадкувала систему управління СРСР, обперту на єдину власність, систему директивного планування, розподільну систему ресурсів немає і виробничої продукції при вкрай обмежених товарно-грошових відносинах.

Перехідний період соціальної та його економічної життя в країні, приватизація більшості підприємств, усунення акцентів з переважно галузевого принципу управління на територіальний зумовили необхідність заміни старих форм і методів управління галузями і комплексами економіки налаштувалася на нові. Найгостріше відреагували на дані зміни підприємства міста і організаціїинвестиционно-строительного комплексу.

Будівельний комплекс належить до ключових сфер економічної діяльність у же Росії та багато чому визначає вирішення соціальних, економічних пріоритетів і технічних завдань його розвитку.


Глава 2. Нерухомість за умов сучасної економіки

2.1 Ринок нерухомості і світова фінансову кризу

будівництво нерухомість криза

Першоджерелом кризи на фондових ринках фахівці одностайно називають події у США, пов'язані з вадами іпотечного кредитування. Зрозуміло, американська іпотека виявилося єдиним чинником фінансової нестабільності, проте саме він став каменем, від якої почали розбігатися кола за водою. І, попри бадьорі заяви економістів у тому, що російська економіка ізольована у вир світової фінансової системи та зможе витримати шторм практично без втрат, втрати російського ринку перевищили 20% від початку кризи.

Прямо проектувати події на фондовий ринок ринку нерухомості, зрозуміло, неможливо. Ринок нерухомості меншволатилен, значно менше піддається панічним настроям, реагує навіть у самі негативні новини у останню. Це пов'язано з багатьох чинників – від консервативності учасників ринку до часу, потрібного оформлення будь-яких угод з купівлю-продаж об'єктів. На думку експертів, у тому, щоб нерухомість відчули наслідки фінансової кризи, потрібно досить значну час – від кількох основних тижнів на півроку. Якщо недоїмку протягом цього часу негативну тенденцію не переломлено, то зміна ціни нерухомість не забаряться. Досить злощасний 1998 рік, коли системну кризу російської економіки привело до того, що вартість нерухомості у столиці країні впала до мінімальних значень за доступний для огляду період. Впала, зрозуміло, за падінням доходів потенційних покупців, за втратою банківських вкладів, за падінням курсу національної валюти. Виграють залишилися лише ті щасливчики, хто підтримував тоді заощадження у валюті й під матрацом. Саме вони змогли придбати квартири на вигідні умови. У 2008 року, вже безпосередньо до жовтня було оголошено про заморожуванні і продаж кількох великих об'єктів, почався серйозне зростання обсягу пропозиції, практично зник попит продаж, і оренду. Здається – ринок нерухомості відреагував миттєво. Однак передумова кризи були раніше - восени 2007 р. (іпотечний криза США), і на початку 2008 р. (короткочасна корекція ринку, зростання кредитних ставок тощо. буд.), і вони влітку 2008 р. (зростання вакантних площ в офісах, початок корекції ставок), й у серпні 2008 р. (>осетинско-грузинский конфлікт, анти PR Росії, те що великих західних інвесторів).

Під упливом кризи спорудження багатьох будівельних об'єктів було припинено. У зв'язку з цим ринку нерухомості намітилася тенденція зниження чисельності які й квартир в новобудовах. Більшість покупців, перш ніж ухвалити рішення купувати квартири в недобудованому домі старанно перевіряли надійністькомпании-застройщика. Якщо кризи було вигідно купувати житло на початковому етапі знають будівництва будинку, той зараз тенденція змінилася. Новобудови купують вже готові: в довгобуди вкладатись невигідно, покупці перестали довіряти забудовникам, забудовники - покупцям. Наочно про це свідчить опитування, поданий у Додатку.

>Разразившийся у вересні 2008 року фінансову кризу вдарив по іпотеку. Позичальники, які взяли іпотечний кредит до кризи, опинилися у непростій ситуації. Скоротилися доходи, виріс курс. Багато брали кредити - у іноземній валюті. Через різницю курсу щомісячні виплати зрівнялися і навіть перевищили дохід. Багато банків згорнули свої іпотечні програми. Банки, що працювати з іпотекою, істотно переглянули умови програм: збільшили ставки й розміри початкового внеску, посилили вимоги до позичальнику, кредитують лише об'єкти вторинного ринку нерухомості. Одержати іпотечний кредит стало дуже складним завданням. І тому необхідно мати достатні накопичення на початковий внесок, мати упевненістю в стабільності свої доходи. Інакше залишається лише очікувати.

Те, що коїлося після кризи ринок комерційної нерухомості істотно зміниться, зрозуміли поки що не перших етапах кризи. Невідомо було, яким він буде. Після плутанини кінця 2008 – початку 2009 рр. сформувався відмінний від докризового ринок комерційної нерухомості. Ринок кризового періоду, термін існування якого вимірюється тривалістю самого кризи. До основних рис цього ринку – перевищення пропозиції над попитом, висока вимогливість покупців, гнучкість продавців і орендодавців, порівняно низькі ціни. Досить багато об'єктів виставляють з метою визначення вартості, через яку їх сьогодні також можна продати. Практично перестали здавати у найм й продавати площі споруджуваних будинках. Попередні договори оренди - і купівлі минули: за нинішнього виборі у тому просто не потрібно. З іншого боку, ризики, пов'язані знедостроем, і неясні цінові перспективи переважують великі дисконти. І це полягає зважений підхід споживачів придбання активів.


Глава 3. Сегменти ринку нерухомості на кризу

2010 рік буде переломним після кризи над ринком комерційних і житловий нерухомості. Негативний тренд економіки зміниться позитивного, та за підтримки держави країна почне поступово виходити з кризи. Найбільші будівельні холдинги країни, серед якихЛСР,AFIDevelopment, ПІК оголосили про «>разморозке» призупинених кризою проектів. Експерти розцінили це як однозначний ознака дедалі ближчої «відлиги» на будівельному ринку.

3.1 Вплив економічної кризи на заміську нерухомість

Із початком кризи ціни на всі землю в котеджних селищах поруч із великими містами Росії стали смішними. Приміром, у Москві земля продавалася за 40000-150000 рублів за сотку, але покупці не вишиковувалися у чергу. На ринку заміській нерухомості під час кризи вижити може лише те, хто недорого продавати готові до заселенню вдома. Вже восени 2008 року інвестори почали втрачати інтерес до заміській нерухомості. Слово «інвестори» не обмовка. До кризи лише третина покупців набувала котеджі собі за власний кошт. Ще третину становили клієнти, які одержували будинку по умовах іпотеки, інші – це і є інвестори, люди і фірми, купували ділянки, щоб перепродати їх крізь рік-два набагато дорожче. Дві із трьох груп покупців з ринку пішли. За які залишилися клієнтами – тими, хто розглядає купівлю вдома собі за живі гроші, розпочалося справжнє полювання.

Найбільші російські компанії вирішили зосередитися цього разу вже споруджуваних об'єктах, проекти яких було закладено ще до його кризи, і складний і витратний етап у реалізації вже пройдено, і призупинити ті, які перебувають на початкових стадіях.

Якщо ціну заміського удома порівнянна з вартістю квартири, від приватного заміського удома ряд переваг. Покупець віддасть перевагу екологію селища міської. Також, наприклад, висотний будинок нічого очікувати здано в експлуатацію, доки побудований останній поверх. Селище можна здавати в експлуатацію чергами, коли наступна частина будинків перебуває в стадії будівництва. Коли всі необхідні комунікації прокладено, будівництво наступних черг корисно проживання.

У цілому нині, ринок заміській нерухомості із настанням кризи як постраждав, і закріпив позиції. Об'єкти, що перебувають у завершальній стадії, призначені для середнього класу, здобули господарів. Деякі відійшли у володіння банків. Будинку преміум-класу залишилися чекати свого часу.Постройки на на початкових етапах перетворилися на довгобуди.

У окремих випадках першопричиною поганого стану справ у компаніях опинився криза. Він лише виявив, що ця компанія неспроможна встояти під час нестабільного фінансового стану країни. Так, за словами експертів, навколо Єкатеринбурга нині вже близько 70 котеджних селищ. У тому числі приблизно 70% мають концепції незадовільного якості. Управляючі компанії сприймають поняття концепції дуже спрощено, часто як красиву картинку і серйозного маркетингового дослідження. Результат – низка банкрутств і великі збитки.

За прогнозами фахівців, в 2010 року над ринком заміській нерухомості користуватимуться попитом готові вдома економ і бізнес-класу у професійних котеджних селищах. А угод із продажу елітних будинків вартістю від 30 млн рублів, за словами учасників ринку, навпаки, скоротиться практично нанівець.

Найбільш затребуваними тепер будуть готові будинку у професійних котеджних селищах з виразної концепцією, яких світовому ринку дуже багато. Основними критеріями під час виборів вдома стануть хороше безпечне місце за лісом чи водоймою, розташованій неподалік від міста, чи межах міста, невеличкий метраж, перевірена технологія будівництва, підвід всіх комунікацій, готовність будинки і тверезомисляча цінову політику, розповів президент РС Центр нерухомості МАН Микола Савін. За словами, зараз покупці США він брати додаткові ризики з будівництва та платять за вже готові об'єкти.

Як приклад пан Савін наводитькоттеджний селище Золотий короп, що у Гірському щиті (вміщує 28 будинків, площею по 220 і 290 кв. м.). Потенційні покупці на

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація