Реферати українською » Экономика » Поняття приватизації: сутність, основні форми, критерії ефективності. Особливості приватизації в Україні


Реферат Поняття приватизації: сутність, основні форми, критерії ефективності. Особливості приватизації в Україні

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Зміст

Запровадження

Розділ 1. Сутність приватизації і його мети

Розділ 2. Форми, принципи і моделі приватизації

2.1 Форми приватизації

2.2 Принципи приватизації

2.3 Моделі приватизації

Розділ 3. Особливості приватизації у Україні

3.1 Організація і етапи приватизації

3.2 Реприватизація

3.2.1 ХК "Луганськтепловоз"

3.2.2 ЗАТ "Сєверодонецьке об'єднання "Азот"

Розділ 4. Ефективність приватизації у Україні

4.1 Плюси та "мінуси приватизації

Укладання

Список використаної літератури


Запровадження

Тема моєї роботи "Поняття приватизації: сутність, основні форми, критерії ефективності. Особливості приватизації у Україні".

Я вибрала цю тему, тому вважаю, що вона у час дуже актуальна,т.к. приватизація України на 90-ті роки пройшла ні оскільки замислювалося її ідеологами і організаторами. Був зроблений низки щонайгрубіших помилок, Україна не врахувала позитивний досвід минулого і результати приватизації у інших розвинених країн. Тому Уряд України треба вивчити і проаналізувати допущені помилки, вкотре вивчити досвід, результати, механізм приватизації у інших країнах. І після цього, враховуючи специфіку нашої країни, необхідно виправити допущені помилки у приватизації.

Ця курсова робота складається з запровадження, чотирьох глав, ув'язнення й списку літератури.

У першій главі вирішила розглянути поняття приватизації і його мети.

Приватизація – один із напрямів роздержавлення власності, що полягає у передачі їх у приватну власність окремих особистостей юридичних осіб.

Розглянувши мети, поставлені перед приватизацією хочу з'ясувати, досягнуто були поставлені завдання.

У другій главі говоритися про форми, принципах, і моделях приватизації.

Україна має застосовуються різноманітні форми приватизації державних підприємств: шляхом оренди державної власності і викуп підприємства.

Основним принципом приватизації має бути генеральний принцип всіх реформ – "не нашкодь!". Але і є ще 6 принципів приватизації.

Можна виділити дві моделі приватизації: платна і безплатна.

У третій главі мною розглядатимуться особливості приватизації у Україні.

Одне з серйозних питань що стосується приватизації – це терміни її проведення: або він мусить бути швидкої або бути розтягнутої сталася на кілька десятиліть. Будуть перераховані й описані етапи приватизації (перший етап охоплював 1991 - 1992 рр. – створення умов та становлення Фонду наразі державного майна України (ФДМУ), напрацювання законодавчо-нормативної бази, реалізація перших приватизаційних проектів, другий етап – 1992 - 1994 рр., третій, етап – 1995 - 1998 рр., четвертий етап розпочався з 2000 р.)

Цікавим фактом є процеси реприватизації в Україні. Я розгляну історію реприватизації підприємств Луганській області - це ХК "Луганськтепловоз" і ЗАТ "Сєверодонецьке об'єднання "Азот".

У четвертої главі моєї роботи ідеться про ефективності приватизації у Україні. Я розгляну плюси та "мінуси кожного етапу приватизації.

приватизація оренда власність викуп


Розділ 1. Сутність приватизації і його мети

У розвитку людської цивілізації, економічних систем, становленні та розвитку товарного виробництва поруч із поділом праці на вирішальній ролі грає власність. Відносини власності становлять основу будь-якій економічній системи.

Історії людського суспільства відомі найрізноманітніші форми власності, у тому числі найбільше значення мають державна і приватна власності.

У світі немає жодної країни, у якому держава активно не займалося господарської діяльністю. Переважна більшість державної форми власності економіки країни веде до виникнення державній монополії, яка згубна у розвиток економіки, для споживача, населення Криму і надзвичайно вигідна виробнику. Одержавлення всьому суспільному житті означає, держава займає монопольне становище, а саму систему життя виступає як авторитарно-бюрократичного держави.

Гіпертрофоване одержавлення економіки призводить домономорфизму власності, окостенінню підприємницьких структур, перешкоджає функціонуванню ринкових механізмів. Саме тож треба роздержавлення і масова приватизація. [9,с.82]

У фундаменті економічної теорії та практиці сучасний процес роздержавлення адекватний приватизації.

Приватизація (від латів.privatus — приватний) — процес роздержавлення власності коштом виробництва, майно, житло, землю, природні ресурси. Здійснюється у вигляді продажу чи безоплатної передачі об'єктів державної влади і муніципальної власності до рук колективів і доходи приватних на осіб із освітою цій основі корпоративної, акціонерної, приватної власності. [11]

Однією з джерел інвестування вітчизняної економіки є приватизація державного устрою і відчуження комунального майна на користь фізичних юридичних осіб, котрі відповідно до законодавству може бути покупцями у процесі приватизації.

Приватизація державного устрою і відчуження комунального майна одна із умов початку соціально орієнтованій ринковій економіці. Курс куди було взятий Україною 1990 р. Запровадження елементів ринкової системи господарювання в вітчизняну економіку спрямовано подолання монополізму державної власності, який тривав приадминистративно-управляемой економіці. Це здійснюється шляхом роздержавлення і приватизації, і навіть при легалізації й підтримки за інші форми власності - комунальної, колективної безпеки й приватної з метою забезпечення ефективності економіки країни та підтримки ній конкурентного середовища.

Приватизацією наразі державного майна визнається відчуження, що у державної власності на користь фізичних юридичних осіб, які можна покупцями відповідно до згаданим законом, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва й залучення коштів у структурну перебудову економіки України. Приватизація комунального майна (тобто відчуження, що перебуває територіальних громад) здійснюється органами місцевого самоврядування виходячи з законодавства про приватизацію наразі державного майна. На на початкових етапах приватизації наразі державного майна основний її єдиною метою було створення значного прошарку нових власників з допомогою передачі наразі державного майна фізичним і недержавним юридичних осіб. Перша державна програма приватизації (затверджена Постановою Верховної Ради України від 7 липня 1992 р. №2545-ХП), була органічною складовою програми створення ринкової економіки України, визначала досягнення наступних головних цілей: • "зміни власності коштом провадження з метою їхньої якісного відтворення й ефективного використання; • створення прошарку недержавних власників як багатоукладної соціально орієнтованоюекономики…стабилизацию економічного становища…". Пізніше об'єктами приватизації стають великі наклади і середніх підприємств, наголошується забезпечення у процесі приватизації підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та необхідності залучення коштів у структурну перебудову економіки, тобто. інвестування вітчизняної економіки рахунок коштів:

отримані від покупців у процесі приватизації;

спрямованих покупцями в об'єкти приватизації у післяприватизаційний період відповідність до умовами угод приватизації.

Кошти, отримані від продажу наразі державного майна, зараховуються у позабюджетний Державний фонд приватизації і направляються як отримати відшкодування витрат, що з приватизацією, але й кредитування технічного переоснащення деяких підприємств, розвиток підприємництва і нових робочих місць. Отже, приватизація загалом і передусім так звана "оголошено велику приватизацію", створені задля забезпечення інвестування економіки нашої країни з досягнення певного соціального результату - підвищення соціально-економічної ефективності виробництва, структурної перебудови економіки, створення умов приватних власників, мають довгострокові інтереси у розвитку приватизованого об'єкта, і навіть підвищення зацікавленості інвесторів українськими підприємствами на міжнародних ринках. [2,с.98]


Розділ 2. Форми, принципи і моделі приватизації

2.1 Форми приватизації

Україна має застосовуються різноманітні форми приватизації державних підприємств:

Оренда, як відомо, передбачає передачу коштів виробництва (майна) в часові користування володіння.

При оренді наразі державного майна трудовим колективом підприємства має місце:

1. Створення та нарощування колективної разом з згасанням державної власності. Наявність колективної власності вимагає її подальшої персоніфікації стосовно кожного працівникові залежно з його трудового вкладу.

2. Надання колективу права самостійно розпоряджатися орендованими засобами виробництва та організувати своєї діяльності за принципами самоврядування.

3. Впровадження оренди лише на рівні внутрішніх підрозділів підприємства.

4. Точний облік особистого вкладу кожного працівника у єдиний результат діяльності колективу.

5.Постепенний викуп підприємства, зокрема тільки завдяки традиційному коштів колективу (як загальних, і власних коштів працівників) і результатів його економічної діяльності (для орендного колективу з акціонерної власністю закритого типу, і "народного підприємства"), і навіть з допомогою продажу акцій підприємства міста і реалізації через фондову біржу.

6.Коллегиальность управління виробництвом. Для орендних колективів із акціонерної власністю закритого типу, і пайовий власністю вищим органом управління загальні збори з членів. Керівництво поточної діяльністю здійснює обраний колективом керівник. Для орендного колективу з акціонерної власністю відкритого типу характернийколлегиально-акционерний принцип управління - поєднання волі колективу з волею акціонерів, власників контрольного пакети акцій із зміщенням реальних функцій управління у користь останніх.

7. Випуск акцій для орендних колективів із акціонерної власністю:

закритого типу - акцій колективу лише працівників цього підприємства (включаючи пенсіонерів, студентів вузів, військовослужбовців, робітників підприємства та інших.);

відкритого типу - акцій підприємства, що потенційно можуть придбати як фізичні (робочі підприємства, окремі громадяни), і юридичних осіб (підприємства, холдингів і т, буд.). І тут члени колективу мають змогу набути частина акцій з їхньої від номінальної вартості, а чи не за курсом фондової біржі. Спільним для обох організаційних форм знаком є нарахування дивідендів як у акції колективу, і вдатися до акцій підприємства.

Для з так званого "народного підприємства" властиве пайовий принцип приватизації майна, під яким розуміється внесення кожним членом трудового (орендного) колективу встановленої частки й визначення його паю у спільній власності колективу. Через війну за підсумками господарську діяльність кожен пайовик одержує у вигляді виплат частина чистого доходу на пай.

При виборі кожній із розглянутихорганизацнонно - економічних форм приватизації шляхом оренди необхідно враховувати: загальним всім цих форм є також те, що у всіх випадках спостерігається обмеження економічної самостійності орендних колективів за договором оренди: кожна гілка зазначених форм (через оренду) має різну ступінь ефективності. Найбільше перевагу за показниками має орендний колектив з акціонерної власністю відкритого типу, що характеризується: низькому рівні колективного володіння та управління (хоча теоретично управління господарською діяльністю підприємства здійснює загальні збори членів колективу, фактично ж права управління переходять до акціонерів, у яких контрольний пакет акцій підприємства); середньої ступенем ефективності інвестицій фізичними особами; середньої можливістю швидкого підвищення ефективності виробництва; високий рівень економічної відповідальності держави і зацікавленості колективу власників в результатах функціонування підприємства (як він працівників, і акціонерів - не працівників); великий можливістю швидкого викупу підприємства (в найменші терміни, проти іншими формами).

Для орендного колективу з акціонерної власністю закритого типу характерні: середній рівень колективного володіння та управління (може бути конфлікт орендодавця й фірми-орендаря щодо права розпорядження колективної власністю); низька ефективність капіталовкладень у виробництво (кошти робочих досить незначні); низька можливість швидкого й значного підйому виробництва (переважно брак коштів); середній рівень економічної відповідальності держави і зацікавленості колективу власників; більші терміни викупу підприємства.

Найнижча ступінь ефективності має орендне підприємство з пайовий власністю ("народне підприємство"), якому притаманні, крім високого рівня колективного володіння та управління (все "рівні" і умовою досягнення добробуту кожним є лише особистий працю): низька ефективність інвестицій у виробництво, низька можливість швидкого підвищення ефективності виробництва, найнижчий рівень економічної відповідальності держави і зацікавленості колективу, найбільш тривалі терміни викупу підприємства.

Від приватизації державного підприємства через оренду його трудовим колективом істотно відрізняється приватизація шляхом викупу. Передусім це стосується термінів приватизації (при викуп - миттєва), і навіть організаційно-економічних форм, якими при викуп є:

1. Створення акціонерного товариства (як відкритого, і закритого типу).

2. Організація господарських суспільств, із певної наперед відповідальністю: обмеженою, додаткової, цілковите і командитне суспільства.

3. Придбання (купівля) підприємства котра фізичною особою чи групою осіб (приватне юридичне підприємство).

Характерними ознаками акціонерного товариства є:

наявність акціонерної власності (власність суспільства складається з власності його членів, вклали кошти на придбання акцій). У акціонерному суспільстві відкритого типу відбувається вільна реалізація акцій підприємства через фондову біржу (до 75 % акцій) за курсом (лише засновники і члени колективу мають змогу набути акції з від номінальної вартості). У закритому акціонерному суспільстві реалізація акцій здійснюється всередині підприємства без реалізації набік;

нарахування дивідендів. Що ефективність підприємства, то більше вписувалося розмір чистий прибуток, що йде на виплату дивідендів, і тих вище зацікавленість акціонерів;

визначення ринкову вартість акцій (курсу акцій): для відкритого суспільства - за курсом фондової біржі; для закритого - за номінальною вартістю;

акціонерний тип управління: попри видимість колегіального управління (економічну політику проводить загальні збори) фактично суспільством керує власник контрольного пакети акцій (до 51 % від кількості). Для закритого акціонерного товариства характерно обов'язкове трудове участь акціонерів у діяльності підприємства (виняток може бути зроблене лише пенсіонерів та інших колишніх співробітників, захотіли придбати акції);

застосування найманої праці (у суспільстві можуть працювати люди за контрактами, які хочуть ставати акціонерами й акції, а можна лише заробіток);

є можливість (загроза) зміни власника, який скуповує акції суспільства. [10]

2.2 Принципи приватизації

Приватизація є тією ланкою економічної реформи, яке одночасно створює передумови для реалізації інших напрямів реформи. Приватизація розгортається умовах зміни політичну обстановку під час переходу від ">дирижистской" моделі регулювання економіки до "неоліберальної". Зворотний перехід може супроводжуватися процесом деприватизацію. Це підтверджує постійний характер приватизаційного процесу як інструмент державного регулювання.

Основним принципом приватизації має бути генеральний принцип всіх реформ – "не нашкодь!"

За підсумками досвіду приватизації у країнах із ринковою економікою можна сформулювати ряд принципів:

1. Приватизація має бути догмою чи капризом моди, державна власність необхідна як доповнення до ринковому механізму, тому відбір приватизованих підприємств має бути дуже ретельний, для необхідного забезпечення громадських благ.

2. Приватизації повинні передувати реструктуризація і руйнування невиправданих монополій, заважаючих конкуренції підвищення ефективності і доступності якомога ширшої шару населення.

3. Зміни структури власності мають нести поступовий характер, ніж порушити що встановилися економічні зв'язку.

4. Обов'язковими умовами приватизації повинні прагнути бути нові інвестиції, удосконалення системи керування, збереження певного рівня зайнятості соціального забезпечення, формування та підтримка середніх верств.

5. Приватизація має з урахуванням національної стратегії безпеки.

6. Кожен крок приватизації може бути обгрунтованим, публічним і доступнішим народному контролю. [8,с.327]

Основними законодавчими актами, які регулюють процеси приватизації у Україні, є закони

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація