Реферати українською » Экономика » Формування умів здійснення інноваційніх реформ в Україні


Реферат Формування умів здійснення інноваційніх реформ в Україні


>ФОРМУВАННЯУМОВЗДІЙСНЕННЯІННОВАЦІЙНИХ РЕФОРМ УУКРАЇНІ


>ЗМІСТ

 

>Вступ

>Трансформаціяекономіки України

>Динамікатехнологічногопрогресу

>Література


>Вступ

>Останнімироками в Україні всечастішепостає запитання переходуекономіки України на шляхінноваційнихперетворень, зарахунок якіпрогнозуєтьсяможливістьзначногопідвищенняконкурентоспроможності національноїекономіки таїїдовгостроковогозростання.Актуальністьдослідженняпитаньпроведенняінноваційних реформзростає в зв'язку із тім, щоукраїнськаекономікапрагне догідного іорганічноговходження усвітовеспівтовариство.Подоланнявідставання практично у всіхгалузях йвиробництвахприпускаєпосиленняінноваційного характерупідприємницькоїдіяльності,формуванняособливоїінноваційноїсфери, тазаконодавчогоїїрегулювання. Разом із тім,розуміючиусюсуспільно-економічнузначимістьданого запитання, насьогодніреальнихфундаментальнихкроків повпровадженнюінноваційних реформ не проводитися. У Україніпитаннямзмісту,чинниківформування таособливостейрозвитку національноїінноваційноїсистеми (>НІС)останнім годиноюприсвячується великакількістьдосліджень. В частности З.Покропивним наводитисяаналізсучасногоінноваційногопотенціалу тасистемиуправлінняінноваціями нарізнихрівнях [3]. М.Петрина наводитивизначенняНІС тарозглядаєїї структуру,особливостіфункціонування [4]. Л.Федуловою та М.Пашутоювизначено рольНІС уінноваційномурозвитку,проаналізованоокреміїїкомпоненти,визначено стан державногорегулюванняінноваційнихпроцесів,запропоновано заходь державноїінноваційної політики якскладовоїНІС [5]. разом із тім, увітчизняних тазарубіжнихджерелахнедостатньорозглянутоінноваційну діяльність врозвиненихкраїнах вракурсіїїекстраполяції нанаціональнуінноваційну систему,враховуючиособливостівітчизняноїекономіки.

>Метоюдослідженняєтеоретичнеобґрунтуваннянеобхідностіінноваційнихперетворень в Україні,враховуючиособливостірозвитку національноїінноваційноїсистеми тасвітовийдосвідінновацій.


>Трансформаціяекономіки України

Уумовахтрансформаціїекономіки Українинауково-технічнийпрогрес,стрижнемякогоєінноваційна діяльність,перетворюється навирішальний чинниксоціально-економічногорозвитку йвідіграєпровідну роль увирішенніекономічних,екологічних,соціальних такультурнихзавдань.

>Проте, Незважаючи назагальновизнану думку про рольінноваційноїдіяльності в забезпеченнюзростаннявипускупродукції тапродуктивності роботи,майже в всіхрегіонах йгалузяхнашої країни,відстежуєтьсятенденціязниженняінноваційногопотенціалу.Найгіршимє ті, щонегативнихзмінзазналибазові підприємствапромисловості.

Пронезадовільний станінноваційноїдіяльностісвідчатьтакіїїкритерії [1]:

1)зменшеннявитрат на науку танауково-технічнівироби, щопогіршуєматеріально-технічне забезпечення науки,призводить достаріннянауковогоустаткування таобладнання;

2)рівеньекспортабельності таконкурентоспроможностітоварів тапослугзалишаєтьсянизьким.Тенденціюскороченнямаєрівеньекспортуоновленоїпродукції (від 4%всьогообсягуекспорту),причомунезначноюєпитома вагипоставленої наекспортліцензійноїпродукції, великачасткаякоїнадходить в країни СНР й незнаходитьдостатньогопопиту вкраїнах далекогозарубіжжя;

3) системасертифікації в Українідіє якзасібзахистуспоживача віднеякісноїпродукції, але й незабезпечуєконкурентоспроможністьтоварів насвітовомуринку, щосвідчить пронедостатнійрівеньякості;

4)знизивсясоціальний статус та престижпрацівниківінженернихпрофесій, щопозначилося накількостімолодихфахівців, котрівипускаютьсявищимитехнічниминавчальнимизакладами, таякостіїхньоїпідготовки,оскільки конкурсу натехнічніспеціальностімайже немає. Доти ж великакількістьконкурентоспроможнихробітників, котрі могли бефективнопрацювати вінноваційній сфері України,виїжджають за кордон упошукахкращоїдолі.

Уперіод 2005–2007 рр.знизиласякількістьпрацівниківосновноїдіяльності внауковихорганізаціях із 170,6 тис. до 155,5 тис.чол.Середнійвіккандидатів науксягнувпозначки 52 рокта,докторів – 62 рокта [7].

Отже,інноваційна діяльністьпідприємств України вперіодреформуванняекономікизазналанегативнихзмін, котріобумовленівпливомзовнішніх тавнутрішніхфакторів.

До числазовнішніхфакторівслідвіднести:

-економічні (системна кризу вдержаві,інфляція,великінормиоподаткування,розривекономічнихзв'язків,відсутність державногофінансування);

-політичні (>нестабільність,несвоєчасність, аінколи йнездатність урядупроводитиреформи іприймативідповіднінормативніакти);

-юридичні (>недосконалістьзаконодавчоїбази,відсутність необходимих ідійовихправових йнормативнихактівстосовнорегулюванняінноваційноїдіяльності);

-науково-технічні (>недосконалістьнауково-технічної політики держави,недостатністьдосвіду із запитаннякупівлі-продажуліцензій,несприятливийінноваційно-інвестиційнийклімат,відсутністьефективноїсистемизаохоченнявітчизняногонауковця тавинахідника);

-соціальні (>низькийрівень життя,тенденція дозниженнячисельності населення,відпливкадрів,старіннянації,зниженнярівнякваліфікації череземіграціюфахівців доіншихкраїн таперехід до болееперспективних сфер, щонадаютьможливістьвищогозаробітку).

Довнутрішніхфакторів, котрівплинули наінноваційну діяльність,слідвіднести:скороченняпоказниківзняття ізвиробництвазастарілихвидівтехніки,введення вдіюмеханізованих таавтоматизованихліній,недостатнійобсягпроведенихмаркетинговихдосліджень,відсутністьналежногозаохоченнявинахідника йраціоналізатора,низькийрівеньінноваційної культури тощо.

Це –наслідокнедосконалості тавідсутностіефективноїсистемистимулюванняінноваційноїдіяльності підприємствавзагалі.

>Необхіднозазначити, що в Українізаконодавчопередбачені заходь постимулюваннюінноваційногорозвитку. Насьогоднінормативна база представлена такиминормативними актами:

- Закон України «Пронаукову йнауково-технічну діяльність» від 13грудня 1991 року №1977-XII;

- Закон України «Проінноваційну діяльність» від 04.07.2002 №40-IV;

- Закон України «Пропріоритетні напрямиінноваційноїдіяльності в Україні» від 16.01.2003 №433-IV;

- Закон України «Проспеціальний режимінноваційноїдіяльностітехнологічнихпарків» від 16.07.1999 №>991-XIV;

- Закон України «ПроЗагальнодержавнукомплекснупрограмурозвиткувисокихнаукоємнихтехнологій» від 09.04.2004 №1676-IV;

- Закон України «Пропріоритетнінапрямирозвитку науки йтехніки» від 11.07.2001 №2623-III;

- Закон України «Продержавніцільовіпрограми» від 18.03.2004 №1621-IV, та низькаіншихнормативно-правовихактів.

Однак,дія окремихположеньданих законів чипризупинялась напевнийперіод, чимеханізмирегулювання тастимулюванняінноваційноїдіяльності напрактиці неєдостатньоефективними,крім того і невідзначаєтьсястабільністюдержавна політикащодоінноваційноїінфраструктури (>технопарків,технологічнихінкубаторів), особливо вчастині забезпеченняїмпередбаченихзаконодавствомпільг.


>Динамікатехнологічногопрогресу

А,щоб максимальнопришвидшити й підвищитиефективністьвпровадженняінноваційнихперетвореньдоцільноорієнтуватися надосвідрозвинутихкраїн світу – США, ФРН,Японії, Китаю.Саме вцихкраїнахдосягнутодоситьвисокогонасиченняробочоїсиливченими таспеціалістами (0,4–0,7%працюючих). Ітриваєнарощуваннякількостівчених-дослідників,розробників новихтехнологічних систем йробототехніки.Одночасно, вцихкраїнахзбільшуютьсявитрати нанауково-дослідницькі роботи (10-15% нарік),розширюютьсямережінаукових таінноваційнихорганізацій,зростаєрівеньзагальноїосвіти населення, йогопрофесійноїпідготовки [2].

>Також увисокорозвиненихкраїнахЄС, США,Японії,спостерігаєтьсяшвидкезростанняміжнародногоспівробітництва у сфері науки татехнологійсуб'єктами всіхінституційнихрівнів. Цезумовлено:

-глобалізацієюінвестицій;

-швидкими темпамитехнологічногооновленняосновнихфакторіввиробництва,скороченняжиттєвихциклівпродукції;

-інтернаціоналізацієюсистемипідготовки таперепідготовки персоналу.

>Сьогоднісвітовийриноквисокихтехнологійскладаєприблизно 2трильйонадоларів, із які частка США – 39%,Японії – 30%,Німеччини – 16%. Результатомінноваційноїдіяльностієінтелектуальний продукт, безякогонеможливостворюватиконкурентноздатнупродукцію.Найважливішоюекономічноюметоюпередовихкомпанійєпідтриманняздатності доінноваційногорозвитку таефективноговикористаннянайновітнішихтехнологій.

Насвітовомуринкунаукомісткоїпродукціїчіткопростежуєтьсятенденціяпосиленняконкуренції. У зв'язку зцим,дедалібільшачасткавитратпідприємств переноситисязісферипромисловоговиробництва досферидосліджень йрозробок новихтехнологій йвиробів.Водночас,зростаєзначення правовогозахистуоб'єктівінтелектуальноївласності для забезпеченнясвітогосподарськихринковихпозицій.Інноваціїсьогодні –найбільшефективнийзасібтехнологічногорозвиткупідприємств, забезпеченнясильнихринковихпозицій, котріґрунтуються насуттєвихконкурентнихперевагах, щодаєзмогувийтизі стануекономічноїдепресії [3].

>Динамікатехнологічногопрогресу увисокорозвинутихкраїнах простовражає.Відбувається «>виштовхування» однихпоколіньтехніки татехнологіїіншими. Томукерівникампідприємствнеобхідноаналізуватиможливийвпливзагальносвітовогонауково-технічногосередовища настворення йвпровадженнятехнологічнихновацій. При цьомувеликуувагуслідприділятинауковимвинаходам чивідкриттям, котріможутьреволюційновплинути на подалівикористанняіснуючихтехнологій,роблячи їхні малоперспективними.

Зіншого боці,пропонуючиринкунауково-технічні розробки (>насамперед,цестосуєтьсянаукомісткихпідприємств, котрізастосовуютьтехнологіїнайвищогорівня,величезногоінноваційногопотенціалу –комп'ютерні,лазерні,плазмові,біологічні),слідподбати про їхніналежнийінформаційний таінженернийсупровід.Дуже частоперспективнінауково-технічні, до тогочислі івітчизняні розробки, неможутьзнайтизастосування черезнепідготовленістьринку до їхньогосприйняття. Томупотрібнозаздалегідьготуватиґрунт дляуспішногопросування новинки наринок,використовуючи для цого усіможливості – відіміджевоїінформації доучасті уміжнароднихвиставках йпрезентаціях.

>Щеоднієюпроблемоюзалишаєтьсяневідповідністьміжнагромадженимнауково-технічнимпотенціалом йпродуктивністю національноїекономіки, що більше, ніж у 4 разинижча, ніж урозвинутихкраїнах [4,с.35].Самецейпоказникнайбільшповнохарактеризуєрівеньвиробництва.Низькийрівеньпродуктивності роботиобумовлюєнизьку оплату роботи, котраєознакоюантиінноваційноїекономіки.

>Тобтопереваги відпровадженняінноваційноїдіяльності увітчизнянійекономіціважкопереоцінити. Знедоліків можнавизначитилишезначнувартістьрозробок таризиквідсутностіпопиту нарозробку послеїїзавершення.

Однак,зазначенінегативніфактори можнанівелювати,хоча бчастково, зарахунок болееактивноїінвестиційної політики,впровадженням дійовогомеханізмупільг дляпідприємств-розробників, широкадержавнапідтримка,створеннявенчурнихпідприємств дляапробаціїрозробок.


>Висновки

>Проведенийаналіз станувітчизняноїінноваційноїдіяльностісвідчить пронедоступністьмеханізмівреалізаціїінноваційногорозвитку. Цезумовлюєтакожнизькуконкурентоспроможність національноїекономіки,високуенерго- таресурсоємність,збільшуєтехногенненавантаження наприроднесередовище.

>Крім того,інноваційнийрозвитокнеможливий безузгодженняінноваційної політики ізіншиминапрямами державної політики [6, з. 17–18],оскількипершапов'язана зрізними сферамиекономіко-політичного улаштую держави, через щопотрібнакоординованість дляотриманняналежногоефекту.

>Аналізфункціонування окремихвидівекономічноїдіяльності Українисвідчить, що донайбільшпріоритетнихнапрямківінвестиційно-інноваційноїдіяльності належати:ракетно-космічневиробництво;літакобудування;суднобудування;біотехнології;виробництво окремихвидівозброєння йвійськовоїтехніки.

>Фактично підприємства таорганізаціїцихвидівекономічноїдіяльностізавдякисвоїйнаукомісткості тависокійтехнологічності ужеєінноваційнимилідерами України. Аінноваціїстаютьщоразуперспективнішими,оскільки такзабезпечуєтьсятехнологічнеоновленнявиробництва,підтримується йрозвиваєтьсяконкурентоспроможність. Тому,вважається задоцільнеформуватиосновиінноваційних реформсамепочинаючи ізцихгалузей, котріможуть статі локомотивомвітчизняногоінноваційногопроцесу тастимулюватиінноваційнеоновленнясуміжних тадопоміжнихгалузей.

>Уникненнятехнологічноїзалежності Україниможливелише шляхомвідновлення активногонауково-технічногорозвитку черезвикористанняноваторської роботи, щостворюєновізнання іновітехнології, тапідтримкипідприємництва упромисловій сфері тавідповіднезаконодавче забезпечення цогопроцесу.

Для України як держави ізекономікою, щотрансформується, лишеінноваційнастратегіямаєвизначати шляхсоціально-економічнихперетворень.Інноваційнімеханізмиекономічногорозвиткумаютьвикористовуватинаявнийнауково-технічнийпотенціал йбазуватися навідповіднійінфраструктурі.Основоюінноваційногорозвиткумає бутистворенняфінансово-промислових груп,зокрематранснаціональних, атакожхолдинговихкомпаній,науково-технічнихцентрів,технополісів йтехнопарків,лізинговихфірм. Уперспективі смердотіповинні статістрижнемінноваційногопроцесу.

>Перспективою ж дляподальшихрозробок заматеріаламиданої з статтею узазначеному напрямкуслугуватимезменшенняступеняризикущодопровадженняінноваційних реформ в Україні.Безумовневрахуваннясвітовогодосвідунауково-досліднихробіт тадослідно-конструкторськихрозробок, але й ізобов'язковоюекстраполяцією навітчизняніособливості національноїінноваційноїсистеми, дозволитиоптимізувати роботу поприйняттюстратегічнихуправлінськихрішень ізданого запитання.


>Література

1.Пічкур Про.Особливостіінноваційноїдіяльності насучасномуетапі //Інтелектуальнавласність. –2005.-№1.-С. 34–39.

2. ГришинІ.Я. Національнаідеятотальнихінновацій таінформаційнатехнологіяклієнт-сервер //ВісникУАДУ. – 2005. – № 2. – З. 205–208.

3.Покропивний З. Інноваційний менеджмент трапилося в ринковій системи господарювання // Економіка України. – 2005. – № 2. – З. 34–38.

4.Петрина М.Базовіумовистворенняінноваційноїмоделірозвиткуекономіки України //Економіка України. – 2006. – № 8. – З. 35–40.

5.Федулова Л.,Пашута М.Розвиток національноїінноваційноїсистеми України //Економіка України. – 2005. – № 4. – З. 35–47.

6. Каракай Ю. Роль держави устимулюванніінноваційноїдіяльності //Економіка України. – № 3. –2007.-С. 14–21.

7.Козоріг М.А.,ЖихорО.Б.Проблеми забезпеченняекономіки Українинауковими кадрами [>Електронний ресурс]. – Доступ до з статтею:nbuv.gov.ua


Схожі реферати:

Навігація