Реферати українською » Экономика » Податкова оптимізація підприємства


Реферат Податкова оптимізація підприємства

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Запровадження

Податки з погляду підприємств і хоча найчастіше розглядаються свого роду втрати, які потрібно максимально скорочувати. Але з позицій держави податки – це що інше, як джерело коштів, що витрачаються на громадські й соціальні потреби. Підприємства що неспроможні самостійно вибирати види й розміри податків, що вони згодні платити, оскільки законодавчо обумовлено всі види податків і Порядок їх сплати у скарбницю країни.

Наявність органів контролю та виконавчої дозволяє державі нагляду за належним виконанням податкового законодавства. За цих умов для підприємців, бажаючих мінімізувати податкове навантаження, єдиний шлях – оптимізація оподаткування.

Метою згаданої роботи є підставою розкриття поняття податкової оптимізації як такої, тобто її основних принципів, методів та сутність.

Ця тема актуальна тим, що підприємства незалежно від цього, якого типу він ставилося б, зобов'язане виплачувати державі податки. Для скорочення цих виплат підприємство зобов'язане вести податкове планування й інші заходи для податкової оптимізації.

Глава 1. Оподаткування підприємств

Найважливішими з податків, сплачуваних промисловими підприємствами, є податок прибуток, ПДВ, податку майно організацій, акцизи, земельний податок, єдиний соціальний податок. Для промислових підприємств видобувних галузей дуже важливого значення мають податку користування надрами, податку відтворення мінерально-сировинної бази, податку додатковий прибуток від видобутку вуглеводнів. Для комерційних підприємств, здійснюють експортні і імпортні поставки, найважливіше значення мають мито і митні збори.

Залежно джерела покриття податки поділяють ми такі групи:

податки, платежі якими ставляться на собівартість продукції (робіт, послуг); до них, зокрема, ставляться земельний податок, транспортний податок; податки, платежі якими ставляться на виручку від продукції (робіт, послуг); до них, зокрема, ставляться ПДВ, акцизи, експортні тарифи; податки, платежі якими ставляться на фінансові результати, до них, зокрема, ставляться податку з прибутку, податку рекламу;

податки, витрати на яким покриваються із чистого прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства; до них, зокрема, ставляться деякі місцеві податки.

За методом встановлення податки поділяються на прямі й опосередковані податки. До прямим податках ставляться податку з прибутку, рентні (ресурсні) платежі, податку майно, володіння і користування яким служить основою оподаткування. Непрямі податки випливають із господарських актів і зворотів (ПДВ, акцизи, мито).

Отже, не прямі податки мають характерподоходно- майнових податків, а непрямі - податків споживання. Перші стягуються у процесі придбання та накопичення грошових матеріальних й нематеріальних благ, другі - у процесі їхньої витрати. Як критерію розподілу прямих і непрямих податків приймається теоретична можливість перекладу податку споживачів.

Проте за практиці може й зворотний процес. Так, не прямі податки може стати перекладеними на споживача механізмом підвищення цін, а непрямі податки який завжди вдається обсязі перекласти на споживача за умов насиченого ринку, коли виробник змушений знижувати ціни внаслідок сильної конкуренції.

Об'єктами оподаткування промислових підприємств є прибуток, вартість акцизних товарів, вартість продукції, майно, інші об'єкти, встановлені Податковим Кодексом РФ. Один і хоча б об'єкт оподатковується жодного виду лише одне разів на встановлений період (місяць, квартал, півріччя, рік).

Глава 2. Поняття податкової оптимізації

Існування спеціальних державних фіскальних правоохоронних органів і передбачених у законодавстві каральних заходів Демшевського не дозволяє платникові податків за власним бажанням безкарно змінювати обсяг виплачуваних податків, тому платникам податків доводиться робити спеціальну діяльність, іменовану податкової оптимізацією (оптимізацією податкові платежі). Зазвичай під терміном податкова оптимізація розуміється діяльність, реалізована платником податків у цілях законного зниження податкових виплат. Цей термін досить умовний, й у літературі діяльність платника, спрямованої зменшення податкові платежі, позначається досить великою кількістю термінів. Слід сказати, що оптимізація оподаткування означає непросто зниження податкові платежі, але саме їхній законність і відсутність негативним наслідкам, як з боку податкові органи, і персоналу, власника тощо. У своїй суті термін оптимізація – це «вибір однієї з кращих варіантів». Тому оптимізацію оподаткування можна розуміти, як вибір найкращого для платника податків способу сплати податку, однак такий спосіб можливий лише рамках законних дій («правовим полем»). Метою оптимізації податкові платежі є отримання економічного ефекту від скорочення сум податкових виплат, що призводять до збільшення величини нерозподіленого (чистої) прибутків і, як наслідок, до підвищення ефективності діяльності. Якщо скорочення податкових виплат досягається з допомогою зниження короткостроковій і довгостроковій ефективності, то таке скорочення податкові платежі перестав бути результатом процесу оптимізації. Результатом податкової оптимізації має стати податкова економія, що становить додаткову величину прибутку (фінансового результату), що залишається організація. [5]

2.1. Принципи податкової оптимізації

Система оптимізації оподаткування полягає в певних принципах - основних керівних засадах, серед яких зазначимо такі:

принцип адекватності витрат.

Вартість створення оптимізації оподаткування (внутрішніх витрат організації, або витрат на оплату сторонніх організацій) має перевищувати сумиуменьшаемих податків.Допустимое співвідношення витрат за створену систему оптимізації оподаткування нафтопереробки і її обслуговування від суми економії податкових витрат має індивідуальний поріг, котрі можуть залежати і зажадав від ступеня ризику, що з даної схемою, і зажадав від психологічних чинників. Насправді такий поріг становить 50 - 90% від розмірууменьшаемих податків. Варто також пам'ятати про те, більшість схем, крім витрат за створення умов та обслуговування, потребують і певних видатків з їхньої ліквідацію. У цьому ліквідаційні витрати можуть істотно перевищувати початкові вкладення. Приміром, нікого як відомо, що значно простіше зареєструвати господарське товариство, ніж його ліквідувати;

принцип юридичного відповідності.

Система оптимізації оподаткування мусить бути, безперечно, легітимної щодо як вітчизняного, і міжнародного законодавства. Стисло суть цього принципу, що перепадав іноді ще називається тактикою "найменшого опору", залежить від неприпустимість побудови схем оптимізації оподаткування, заснованих на виключно колізіях чи "прогалинах" в нормативні акти. Якщо положення законодавства є спірними і може трактуватися як і користь платника податків, і у користь держави, є можливість появи у майбутньому судового розгляду або необхідності доопрацювання схеми. Що ж до питань, не врегульованих законами ("прогалин"), то якось такі пропуски може бути "заповнені" законодавцем, і не оскільки хотілося б комерційним організаціям. Основний ризик у цій ситуації пов'язаний із тим, що ці незаплановані витрати можуть призвести спричиняє порушення принципу адекватності витрат;

принцип конфіденційності.

Доступ до інформації про фактичному призначення і наслідках проведених трансакцій може бути максимально обмежений. Насправді це, що, по-перше, окремі виконавці й структурні одиниці, що у загальної ланцюга оптимізації оподаткування, нічого не винні уявляти собі картину загалом, а можуть керуватися лише певними інструкціями локального характеру. По-друге, посадові обличчя і власники повинні уникати віддавати розпорядження й берегти загальні плани з засобів особистої ідентифікації (почерк, підписи, пресі й т.д.);

принцип підконтрольності.

Досягнення бажаних результатів від використання схеми оптимізації оподаткування залежить від добре продуманого контролю та існування реальних важелів на всіх виконавців, і всіх етапах. Однією з особливостей більшості структур, котрі займаються оптимізацією оподаткування, є неформальність відносин внутрішніх учасників процесу тих правий і зобов'язань, які творяться у зв'язки Польщі з домовленістю з зовнішніми контрагентами. Рішення питань безпеки у цих умов може бути побудовано на синхронізації тих договірних відносин, які виникають де-факто з тими, які оформляються де-юре. Найскладнішим залишається досягнення раціонального співвідношення використання принципів конфіденційності і підконтрольності.

Дані принципи хоч і діють у протилежних напрямах, однак є взаємовиключними. Навпаки, їх розумне поєднання є ще однією з найважливіші складові у системі забезпечення безпеки управління запланованим процесом;

принцип припустимого поєднання форми та змісту.

Відомі ситуації, коли організації, які мають на балансі чи оренді основних фондів і котрі перебувають тільки з директора, "примудрялися" надавати і транспортні, і поліграфічні, й інші послуги. У цьому замовники невідь що часто цікавляться наявністю у виконавця достатньої матеріально-технічної бази щодо виконання підписаного угоди. Їх більше його цікавить "порядок розрахунків" та інші умови.

Синхронізація юридичних та фактичних дій важлива як задля забезпечення захисту від несумлінних учасників процесу, однак має такожнепереоценимое значення й у "відображення" можливих підозр з боку перевіряючих. Це було пов'язано, зокрема, з тривалим існуванням в Цивільному кодексі Російської Федерації (ДК РФ) таких понять, як "недійсна угода", "удавана угода", "мнима угода", "недієздатний громадянин" тощо., ні з наявністю у Кримінальному кодексі Російської Федерації статей, присвячених ухилення з податків, фіктивному підприємництву, фіктивному банкрутства, відмиванню коштів і розбазарювання майна тощо.;

принцип нейтралітету.

Оптимізація оподаткування повинна перевірятися у своїх податкові платежі, а чи не рахунок збільшення відрахувань незалежних контрагентів. Цей принцип можна назвати також принципом взаємовигідного співробітництва. Деякі податкові платежі влаштовані за принципом сполучених судин: збільшення платежів в однієї учасника договірних відносин приводить до зменшення платежів в іншого і, навпаки, зменшення податкової бази в однієї контрагента веде до її збільшення в другого (ПДВ, податку з прибутку). Тож у цьому разі слід сприймати до уваги й інтереси незалежних постачальників і покупців;

принцип диверсифікації.

Оптимізація бюджетних відрахувань як із видів економічної діяльності, пов'язані з рухом і зберіганням тих матеріальних цінностей, може бути піддана впливу різних зовнішніх і розвитку внутрішніх чинників несприятливого характеру. Це можуть і постійні зміни до законодавства, та прорахунки, допущені в початкових планах, і форс-мажорні обставини. У цьому читачам слід пам'ятати і те що, що у через відкликання останніх, що сталися у кримінальній законодавстві, юридичні наслідків від розвитку подій по песимістичному сценарієм мають значні розбіжності у залежність від розмірів негативних трансакцій;

принцип автономності.

Дії по оптимізації оподаткування повинні якнайменше залежати від зовнішніх учасників. Насправді забезпечення принципу автономності вимагає додаткових витрат, але водночас реформує з підвищення безпеки існуючої схеми і зменшення уразливості із боку несумлінних контрагентів. З огляду на вищенаведені принципи, використання "прогалин" і колізій у законодавстві жадає від організації як суто індивідуального підходу, а є самої ризиковій частиною оптимізації оподаткування. Звісно ж набагато ефективнішим з погляду довгострокового розвитку бізнесу побудова загальної моделі оптимізації оподаткування залежність від виду організації та здійснення відповідно до цієї моделлю конкретні дії, зокрема по мінімізації оподаткування. [1, 4-6]

2.2. Мінімізація податкові платежі

Існує думка, що оптимізація оподаткування проводиться винятково з метою максимального законного зниження податкового навантаження, і тому її часто називають мінімізацією податкові платежі.

Слід зазначити, що оптимізація оподаткування - це як велика завдання, що стоїть перед організацією чи індивідуальним підприємцем, ніж мінімізація податкові платежі. Поняття "оптимізація оподаткування" набагато ширше терміна "мінімізація податкові платежі": крім мінімізації сплати податків, її інструментами є відстрочка сплати податків, зменшення суми виплачуваних до бюджету "живих" засобів і інші. Усі воно вигідне з погляду платника податків: кошти залишаються у розпорядженні платника податків більше часу й прокурори дають додатковий прибуток, не зменшується сума оборотних засобів (але це особливо на часі, коли їх вистачає), що теж сприяє збільшення прибутку, тощо.

Отже, оптимізація оподаткування нафтопереробки і мінімізація податкові платежі – не один і той ж. Наприклад, зменшення прибуток можна штучно збільшити валові витрати включенням до них витрат на послуги, фактично непредоставлявшихся, зокрема витрат за маркетингові дослідження, проведені сторонніми організаціями, тощо. Щоб усвідомити сутність мінімізації податкові платежі, проаналізуємо такий параметр, як термін сплати податків. Існують методи пересування терміну сплати деяких податків визначений період (без штрафних санкцій). У цьому зменшення розміру податків немає, але з позицій фінансового менеджменту є позитивного результату: кошти залишилися у обороті України й, отже, принесли додатковий прибуток. З тих самих позицій можна підійти до дослідження питання про штрафні санкції за

несплату податків у установлений термін. З погляду оптимізації оподаткування до вищезгаданим штрафних санкцій потрібно ставитися як і, як до будь-яких інших платежів, тобто розглядати їх у розрізі вигоди. Наприклад, організація використовує позикові кошти. Якщо плату кредити менше штрафних санкцій, то розумно сплачувати податки вчасно. Інакше вигідно затримати сплату податків, але взяти менші кредити. Результат загалом буде наслідком дій організації з оптимізації оподаткування, що у конкретний період дозволить мінімізувати податкові платежі.

Питання тому, що вигідніше: заплатити менше, але раніше чи більше, але згодом, стане результатом оптимізації оподаткування. Слід враховувати, що мета мінімізації податкові платежі - не протидія фіскальної системі держави, після якої робляться застосування податкових санкцій чи заходів кримінальної відповідальності, саме легальне вивільнення активів задля її подальшого їх використання їх у економічної діяльності, що дозволяють платникові податків правомірно уникати нападів чи певною мірою зменшувати його обов'язкові виплати за бюджет, вироблені їм у вигляді стягуваних податків, зборів, мит та інших платежів, і, отже, не тягнуть несприятливих наслідківналогоплательщика.[1, 6]

2.3. Поняття податкового планування

У разі перехідною економіки, що у Росії можепро-длиться ще двадцять, роль планування всіх рівнях управління значно (значно) вище, ніж для умов планової та ринкової економік. На підвищення якості планів необхідно застосовувати всіх інструментів управління (закони, наукові підходи, принципи, методи,модели).[3, 12]

Під стратегічним податковим плануванням розуміються:

ознайомлення з проектами нормативних правових актів і прогноз можливих змін - у законодавстві;

аналіз судової практики;

складання прогнозів податкових зобов'язань організації;

створення варіантів схем управління фінансовими,документарними, інформаційними і товарними потоками;

створення мережного графіка відповідності виконання податкових та фінансових зобов'язань організації;

оцінка ризику різних фінансових інструментів, проробка варіантів можливі причини різких відхилень від розрахункових показників діяльності організації;

прогноз ефективності застосовуваних інструментів податкової оптимізації.

>Текущее податкове планування може бути

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація