Реферати українською » Экономика » Безробіття і зайнятість: види і форми


Реферат Безробіття і зайнятість: види і форми

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>СОДЕРЖАНИЕ

ЗАПРОВАДЖЕННЯ

1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1.1 До основних рис, класифікація

1.2 Види і форми зайнятості

1.3 Види і форми безробіття

2.ПРАКТИЧЕСКАЯ ЧАСТИНА

2.1 Статистика зайнятості і безробіття

2.2 Статистика показників 2005 – 2009 рр

2.3 Розрахунок коефіцієнтів

2.4 Прогноз на 2010-2012 рр

СПИСОКИСПОЛЬЗОВАННЫХИСТОЧНИКОВ


ЗАПРОВАДЖЕННЯ

Ринок праці відбиває основні тенденції у поступовій динаміці зайнятості, її основних структурах, тобто у громадському розподілі праці, і навіть мобільність робочої сили в, масштаби і надасть динаміки безробіття.

Ринок праці — це соціально-економічна система, куди входять у собі сукупність громадських відносин, що з купівлею і продажем робочої сили в; це теж економічного простору — сфера працевлаштування, у якій взаємодіють покупці, й продавці робочої сили в; нарешті, це механізм, який би узгодження ціни, і умов праці між роботодавцями та найманими працівниками.

Ринок труднощів можна розглядати широко — як сукупний ринок праці, охоплюючий все сукупне пропозицію (все економічно активне населення) і сукупний попит (загальну потребу економіки робочої сили). У вузькому значенні говорити про поточному ринку праці як складової частини сукупного ринку праці основними характеристиками якого є пропозицію робочої сили в, тобто. контингент незайнятого населення, шукає роботу, і попит на робочої сили чинеукомплектованние робочіместa, відбивають незадоволену частина загальної потреби кадрів.

Поточний ринок праці складається з окремих елементів:

· відкритий ринок праці – це економічно активне населення, шукаюче роботи й потребує підготовки й перепідготовки, і навіть все вакантні робочі місця переважають у всіх секторах економіки;

· прихований ринок праці – це особи, які формально зайняті у економіці, але водночас у зв'язку з скороченням виробництва або з зміною його структури може бутивисвобождени без шкоди виробництва.

Обидва ринку офіційну (зареєстровану) неофіційну частини.

Ринок праці включає у собі дві великі країни блоку – зайнятості й суспільстві безробіття.

Проблема зайнятість населення є одним із найважливіших соціально-економічні проблеми. Зайнятість нерозривно поєднана і з людьми та його трудовий діяльністю, і з виробництвом, розподілом, присвоєнням і споживанням матеріальних благ. Через це категорія зайнятості є загальну економічну категорію, властиву всіх суспільно-економічних формацій. Характеристики зайнятості, використання трудового потенціалу суспільства представляють як економічний інтерес, є незаконними і основними показниками, що відбивають політику держави у сфері праці, ставлення до людини як і до головною продуктивної силі суспільства, як і до постаті.

Безробіття є макроекономічну проблему, відчутно допомагає найбільш пряме і сильне вплив кожного людини. Втрата роботи з більшості людей означає зниження життєвий рівень і завдає серйозну психічної травми. Тож не дивно, що проблему безробіття часто предмет політичних дискусій.


1.  ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

 

1.1 До основних рис, класифікація

До незайнятому населенню ставляться дві групи громадян :

1) добровільно незайняті громадяни, живуть коштом когось із подружжя, батьків та інших.;

2) вимушено незайняті громадяни, які, своєю чергою, поділяються на:

· шукають роботу самостійно;

· шукають роботу з допомогою служб зайнятості;

· безробітних громадян, мають офіційного статусу і одержують посібник безробітним.

>Определим статус зайнятості для економічно активного населення, зокрема й безробітних. Зазвичай розрізняють п'ять статусів.

>1.Наемние працівники - це особи, які працюють за укладеним письмового контракту (договору) або за усному угоді із тодішнім керівництвом підприємства щодо умов праці, яку вони мають обумовлену при найманні оплату.

2. Працюючі на індивідуальних засадах - особи, самостійно здійснюють діяльність, що їм дохід, не використовують або використовують найманих працівників лише з стислі терміни.

3. Роботодавці - особи, управляючі власним підприємством або уповноважені управляти акціонерним суспільством, господарським товариством тощо. Роботодавець може цілком чи частково делегувати своїх функцій найманому управляючому, залишаючи у себе відповідальність добробут підприємства.

4.Неоплачиваемие працівники сімейних підприємств - особи, працюючі безоплатно на сімейному підприємстві, власником якого був частиною їхнього родич.

5. Особи, непідвладні класифікації статусом зайнятості, - це безробітні, не займалися раніше трудовий діяльністю, яка приносила їм дохід. Сюди відносяться й обличчя, яких важко зарахувати до тому чи іншому статусу зайнятості.

За рівнем кількісного і більш якісного відповідності між потребою економіки робочої сили і потребою населення робочих місць виділяють зайнятість повну, продуктивну, вільно обрану, раціональну, ефективну і оптимальну.

Повна зайнятість — цей стан, у якому забезпечені роботою все потребують її, і прагнуть працювати, що він відповідає наявності збалансованості між попитом й пропозицією робочої сили в.

Продуктивна зайнятість — це зайнятість, що відповідає інтересам підвищення ефективності виробництва, запровадження науково-технічного прогресу, зростання продуктивність праці. За визначенням Міжнародної організації праці (МОП), продуктивна зайнятість — це зайнятість тих, чий продукт праці приймається і оплачується суспільством.

Вільно обрана зайнятість передбачає, що розпоряджатися власної здатність до праці (робочої силою) належить виключно своєму власникові, тобто. самому працівникові. Цей принцип гарантує право кожного працівника вплинув на вибір між зайнятістю і незайнятістю, забороняючи будь-яке адміністративне притягнення до праці.

>Рациональная зайнятість - це зайнятість, обгрунтована з погляду процесів формування, розподілу (перерозподілу) і видів використання трудових ресурсів з урахуванням їхньої статево-віковою й освітньої структури, режимів відтворення працездатного населення його розміщення біля країни.Рациональную зайнятість характеризує часткапродуктивно-занятих у кількості економічно активного населення .

Ефективна зайнятість припускає спроможність громадського управління відтворювати соціально-економічні умови розвитку працівників, які диктуються критеріями життя поки що розвитку суспільства. Ефективний характер зайнятості передбачає заняття суспільно корисної діяльністю, що забезпечує гідний дохід, здоров'я, піднесення особистості, зростання освітнього й фаховий рівень кожному за члена суспільства до основі зростання громадської продуктивність праці, і навіть економічне й соціальне доцільність робочих місць.

Соціально корисна зайнятість визначається кількістю працездатних людей, зайнятих як і громадському виробництві, військовій службі, і учнів очно, провідних домашнє господарство (доглядають дітей, старими, хворими родичами).

1.2 Види і форми зайнятості

Практична потреба обліку населення зумовлює необхідність виділення видів (структури) зайнятості розподілу активній частині трудових ресурсів за сферами і галузям економіки.

Вирізняють й різні форми зайнятості - організаційно-правові способи, умови працевикористання.Охарактеризуем окремі форми зайнятості.

По способу участі у громадській праці зайнятість населення можна підрозділити на зайнятість за наймом і самостійну зайнятість.

Зайнятість за наймом є відносини, виникаючі між власниками коштів виробництва та працівниками, які мають коштів виробництва та продають свою робочої сили за певну вартість формі зарплати.

По режиму робочого дня прийнято виділяти зайнятість з режимом повного робочого дня і неповну (часткову) зайнятість. Зайнятість з режимом повного робочого дня полягає в регламентованої тривалості повного робочого дня, що у на сьогодні становить 40 години на тиждень .

По регулярності праці зайнятість підрозділяється на постійну, тимчасову, сезонну і випадкову. Постійна (регулярна) зайнятість передбачає, що працівник повинен працювати певна кількість годин щотижня, рідше — щомісяця; тимчасова зайнятість має чи два різновиди: зайнятість визначений термін (фіксований термін трудового договору) і командировочна зайнятість (за посередництва певних фірм);сезонна зайнятість передбачає роботу у протягом певного сезону, і, нарешті, випадкова зайнятість означає виконання різних за характеру нетривалих робіт для одержання матеріальної винагороди без укладання трудового договору.

По легітимності працевлаштування зайнятість підрозділяється на формальну і неформальну. Формальна зайнятість — це зайнятість, зареєстрована офіційної економіці. Неформальна зайнятість — зайнятість, не зареєстрована офіційної економіці, має джерелом робочих місць неформальний сектор економіки та окремі його види.

Згідно з умовами організації трудових процесів зайнятість підрозділяється на стандартну і нестандартну. У основі такої розподілу лежить специфіка організації трудового процесу, яка різноманітні форми. Стандартна (типова) зайнятість - це зайнятість, передбачає постійну роботу найманого працівника в однієї роботодавця у його виробничому приміщенні при стандартної навантаженні протягом дня, тижня, року. Нестандартна (гнучка) зайнятість виходить поза межі і входять такі форми:

· зайнятість, що з нестандартними режимами робочого дня, такі як гнучкий робочий рік, стиснута робоча тиждень, гнучкі графіки робочого дня та інших.;

· зайнятість, що з соціальним статусом працівників: самостійні працівники, які допомагають їм члени сім'ї;

· зайнятість на роботах з нестандартними робочими місцями та організацією праці:надомний працю, «працівники за викликами»,вахтово-експедиционная зайнятість;

· зайнятість по нестандартним організаційним формам: тимчасові працівники, сумісництво.

1.3 Види і форми безробіття

Велике зацікавлення представляє класифікація форм безробіття в різним критеріям (таблиця 1.1).

Таблиця 1.1

Класифікація форм безробіття

Критерії класифікації Форма безробіття Характеристика

Причини появи

безробіття

>Фрикционная Пов'язана з добровільної зміною роботи у зв'язку з різноманітними причинами: пошуком вищого заробітку або як престижної роботи, з більш прийнятними умовами праці та ін.
Інституціональна >Порождается самим пристроєм ринку робочої сили в, чинниками, впливають на попит робочої сили в
Добровільна Виникає, коли частина працездатного населення за тим чи іншим причин просто більше не хоче працювати
Структурна Викликається змінами у структурі громадського виробництва під впливом науково-технічного прогресу і удосконалення організації виробництва
Технологічна Пов'язана переходити до нових поколінням техніки і технології, механізацією автоматизацією ручної праці, коли для даного виробничого процесу частина робочої сили в виявляється або непотрібної або вимагає нової, вищого рівня кваліфікації чи перепрофілювання
>Конверсионная Різновид структурної безробіття пов'язані з вивільненням працівників з галузей військової промисловості, і навіть з армії
Циклічна Виникає при загальному різке падіння попиту робочої сили під час спаду виробництва та ділову активність, викликуваному економічну кризу
Регіональна Має регіональне походження і формується під впливом складну комбінацію історичних, демографічних, соціально-психологічних обставин
Економічна Викликається кон'юнктурою ринку, поразкою частини товаровиробників в конкурентної боротьби
Сезонний Викликається сезонним характером діяльність у окремих галузях
>Маргинальная Безробіття серед слабко захищених верств населення
Тривалість безробіття Короткострокова До 4 місяців
Тривала 4—8 місяців
Тривала 8—18 місяців
>Застойная Більше 18 місяців
Зовнішня форма прояви безробіття Відкрита >Включает всіх незайнятих громадян, шукають роботу
Прихована >Включает працівників, фактично зайнятих економіки, але насправді є «зайвими»

Логічним продовженням запропонованої класифікації форм безробіття є його структуризація за такимиполовозрастним,профессионально-квалификационним та соціальним ознаками:

· підлогою, із найменш захищених у соціальному відношенні безробітних — жінок;

· віком, із молодіжного безробіття і безробіття осіб передпенсійного віку;

· за соціальною групам (робочі, інтелігенція, службовці, технічні виконавці);

· за рівнем освіти;

· із професійних істажевим групам;

· за рівнем прибутків і забезпеченості;

· з причин звільнення;

· по ментальним групам.

За позитивного рішення проблем безробіття вважається доцільним досягнення природною норми (природного рівня) безробіття оптимального для економіки резерву робочої сили в здатного досить швидко здійснювати міжгалузеві і міжрегіональні переміщення залежно від коливань від попиту й обумовлених ними потреб виробництва.

Абсолютна відсутність безробіття вважається неможливим трапилося в ринковій економіці.Фрикционная і структурна безробіття, власне, неминучі. Вони й утворюють природний безробіття.

Безробіття тягне у себе серйозні економічні та соціальні витрати. Серед економічних наслідків безробіття може бути такі:

·недовипуск продукції, недовикористання виробничих можливостей суспільства;

· значне зниження рівня життя людей, котрі опинилися безробітними, оскільки робота для них є основним джерелом засобів існування;

· зниження рівня зарплати зайнятих внаслідок виникає конкуренції ринку праці;

· збільшення податкового навантаження на зайнятих через необхідність соціальної підтримки безробітних, виплат допомог і компенсацій тощо.

Крім економічних витрат безробіття має і соціальні і психологічні наслідки, найчастіше менш очевидні, а більш серйозні, ніж економічні. Основні у тому числі:

· посилення політичної нестабільності й соціальної напруги у суспільстві;

· загострення криміногенної ситуації, зростання злочинності, позаяк значна число правопорушень і злочині відбувається непрацюючими особами;

· підвищення числа самогубств, психічних і серцево-судинних захворювань, смертності від алкоголізму, загалом обсягу девіантної поведінки;

· деформація особистості безробітного та її соціальних зв'язків, що виражається у появі життєвої депресії у вимушено незайнятих громадян, втрати ними кваліфікації, і практичних навичок; загостренні сімейних взаємин держави і розпадах сімей скороченні зовнішніх соціальних зв'язків безробітного. Наслідки безробіття носять довгостроковий характер. Колишній безробітний і після працевлаштування характеризується зниженою трудовий активністю, млявістю поведінки, що потребує значних зусиль з реабілітації безробітних.

Економічні і соціально-психологічні наслідки безробіття свідчать, що це дуже небезпечніша нашого суспільства та для особистості явище, яка потребує проведення активної політики зайнятості, націленої як ліквідацію наслідків безробіття, а й у профілактику й попередження її неконтрольованого зростання понад мінімально за припустимий рівень.


2.   >ПРАКТИЧЕСКАЯ ЧАСТИНА

 

2.1 Статистика зайнятості і безробіття

Зайнятість - одну з найважливіших соціально-економічні проблеми ринкової економіки. Перед статистикою зайнятості і безробіття стоять такі :

1. збір даних про кількість зайнятих і безробітних як складові робочої сили в;

2. вимір рівня зайнятості і безробіття для вивчення стану, тенденцій ринку праці;

3. вивчення працевлаштування населення з оцінки ситуації ринку праці і його прогнозування;

4. вивчення складу зайнятих і безробітних про те, щоб розробити програму зайнятості;

5. вимір взаємозв'язку між зайнятістю, доходом, змістом потребують і іншими мотиваціями роботи з метою розробки програми зайнятості.

Виконання з завдань створює умови для виміру пропозиції робочої сили й її фактичного використання. Їх рішення полягає в поєднанні низки джерел інформації.

Ситуація ринку праці оцінюється як через абсолютну чисельність зайнятих і безробітних, а й через безробіття і культурний рівень зайнятості. Зайнятість трудових ресурсів характеризується системою взаємозалежних показників. Кожен показник має самостійного значення в аналізі. Кількісно зайнятість

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація