Реферати українською » Экономика » Теорія споживчого вибору


Реферат Теорія споживчого вибору

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Федеральне Агентство Залізничного Транспорту

Сибірський Державний Університет Шляхів Повідомлення

Кафедра: «Економічна теорія і антикризове управління»

«Теорія споживчого вибору»

>КУРСОВАЯ РОБОТА


Зміст

Запровадження

1. Економічні блага та його класифікація

1.1 Класифікація економічних благ

1.2Долговременние інедолговременние блага

1.3 Прямі й опосередковані блага

1.4 Предмети розкоші та товари масового споживання

1.5Взаимодополняемие і взаємозамінні блага

1.5.1Взаимодополняемие блага

1.5.2Взаимозаменяемие блага

2. Передумови теорії споживчого вибору

3. Економічні теорії та моделі споживчого вибору

3.1 Модель поведінки споживача

3.2 Корисність як мету і основа вибору споживачу

3.3 Особливості споживчого попиту

3.4 Бюджетне обмеження

4.Неекономические чинники споживчого вибору

4.1 Класифікація неекономічних чинників споживчого вибору

4.2 Чинники культурного порядку

4.2.1 Культура

4.2.2 Субкультура

4.2.3 Соціальний стан

4.3 Чинники соціального порядку

4.3.1Референтние групи

4.3.2 Сім'я

4.3.3 Ролі й статуси

4.4 Особистісні чинники

4.4.1 Вік і етап життєвого циклу сім'ї

4.4.2 Рід занять

4.4.3 Економічний стан

4.5 Тип особи і уявлення про собі

4.6 Чинники психологічного порядку

Укладання

Список використаної літератури


Запровадження

Вибравши тему «теорія споживчого вибору», насамперед, хотілося б вирізнити, що розглядати її буду лише з погляду економіки, оскільки проблемою вибору займаються майже всі наукові дисципліни. Навіть докладно вивчивши основні економічні закони поведінки споживача, будь-коли вийде стовідсотково сказати, що зробить той чи інший осіб у кожній конкретної історичної ситуації. При формулюванні будь-якого економічного закону, кожну вчену обов'язково залишає один дуже важливий чинник: індивідуальні особливості чоловіки й оточуючої його реальності.

Теорія споживчого вибору досліджує компроміси, без яких не можна показати життя споживача. Наприклад, коли він придбає більше якогось товару, йому доведеться обмежити закупівлі інших продуктів. Якщо індивід воліє праці відпочинок, йому доведеться змиритися з невідворотним зниженням доходів населення і обмеженням інших потреб. То що штовхає споживача зробити вибір у той або ту бік?

Поведінка споживача - це процес створення ринкового попиту покупців, здійснюють вибір благ з урахуванням існуючих цін.

Наш вибір товарів та послуг для споживання, тобто вибір споживача, залежить, передусім, від потреб і мистецьких смаків, звичок, традицій, тобто не від наших переваг.

Переваги споживача - це визнання переваг якихось благ над іншими благами, тобто визнання одних благ найкращими проти іншими.

Переваги покупця є суб'єктивними. Суб'єктивними також є з оцінкою корисності кожноговибираемого блага. Але вибір споживача визначається як його уподобаннями, він обмежений також ціноювибираемих продуктів та її доходом. Як й у масштабах економіки, ресурси індивідуального споживача обмежені. Практична необмеженість потреб споживача і обмеженість його ресурсів призводять до необхідності вибрати з різних комбінацій благ, тобто до потреби споживчого вибору.

Метою дослідження цієї теми є теоретичне обгрунтування вибору, що робить споживач, формулювання і доказ основних законів такого вибору.

Завдання дослідження: викласти закони споживчого поведінки, зв'язати їх між собою, показати закономірності виникнення тих чи інших споживчих реакцій.

У навчальної літературі теорія споживчого вибору входить у розділ «>Микроекономики» і розглядається паралельно з засадами теорії виробництва фірми. Матеріал досить представлений як і вітчизняної, і у до зарубіжної літератури, у результаті те, що є необхідною і обов'язковим під час вивчення предмета.


1. Економічні блага та його класифікація

Економічні блага - це кошти на задоволення потреб, доступні вorpaниченном кількості.

Як визначити вартість економічного блага? К.Маркс пропонував розраховувати її, з трудових витрат за виробництво цього товару. По думці неокласиків (послідовників класичної теорії економіки), вартість благ залежить від цього, наскільки вони рідкісні (тобто не від ступеня їх обмеженості), тобто не від інтенсивності потреби у благо і кількості блага, здатного цю потребу задовольнити. Передбачається, кожна потреба то, можливо задоволена кількома видами благ, а кожне економічне благо можна використовувати задоволення кількох потреб.

1.1 Класифікація економічних благ

 

мал.1

На даному малюнку представлені підоймові ваги, відбивають двоїстість благ. У цьому малюнку показаний випадок, коли однотипне благо (1-4) у частиніричажних терезів, повністю можна порівняти зі своїмивзаимодополнительним благом у правій частиніричажних терезів, тобто. ці блага співвідносяться між собою по "курсу конвертації" 1:1.


1.2Долговременние інедолговременние блага

Економічні блага можна розділяти на довгострокові інедолговременние. Від чого залежить цей поділ? Від терміну використання цього блага. Є блага, які є нам довго, й у власних потреб ми можемо використовувати їхній кілька разів. Наприклад, коли ми купимо будинок, то будемо жити ньому рік, отже, користуватимемося цим благом довго. Якщо ми отримуємо книжку, то по прочитанні (використання чи споживання цього блага) поставимо в полку - і її куди дінеться. І книжка, та будинок - це довгострокові блага. Інші блага можуть зникнути в процесі самого споживання, використання цього блага. Наприклад, їжа. Ми щодня споживаємо їжу, яка зникає в процесі споживання, у процесі задоволення потреб людини у їжі. Якщо ми розводимо вогнище і розпалюємо його за допомоги сірників, то спалені сірники ми можемо вже не зможемо використовувати знову.Бутерброд і коробка сірників - ценедолговременние блага. Нам однаково їй необхідні як довгострокові, інедолговременние, залежно від поточних потреб і цілей використання тих благ.Недолговременние блага ми отримуємо частіше.

>Долговременние блага - припускають багаторазове використання.

>Недолговременние зникають після (чи процесі) разового використання (споживання).

1.3 Прямі й опосередковані блага

Блага бувають прямі й опосередковані. Що таке отже? Прямі блага (чи справжні) - то це вже створені товари, які готові у продажу і споживання. Непрямими (чи майбутніми) благами називають ресурси. Оскільки завдяки ресурсів тільки можуть бути зроблено прямі (справжні), готові блага. Наприклад, хліб - це готовий продукт. А борошно, вода і дріжджі - це компоненти для (випічки) хліба. Ці компоненти -лише майбутній хліб, а чи не готовий продукт, отже, є непрямими благами. Якщо призначення прямих благ змінити практично неможливо, то непрямі блага можуть призначатися для кількох товарів. Наприклад, самі борошно і дріжджі ми можемо використати для випічки як хліба, і здобних булочок чи тістечок. Прямі блага призначені для безпосереднього споживання, тому інакше: вони ще називаються споживчими. Непрямі блага використовують у виробництві споживчих благ, тому інакше: вони ще називаються - виробничими чи ресурсами.

Прямі (споживчі) блага - це готові для споживання блага.

Непрямі (виробничі) блага - блага, використовувані у процесі виробництва.

1.4 Предмети розкоші та товари масового споживання

У зошити Ви пишете авторучкою чи олівцем, в багатьох із Вас є мобільного телефона чи персонального комп'ютера, Ви носіть одяг тощо. Ми всі оточені предметами, необхідними нам щодня і задовольняючими наші повсякденні потреби. Ця продукція виробляється масово: сповнюють подібні ручки і зошити, Можете зустріти надворі людини у схожою куртці, бо ці блага виробляються фірмами було багато та Нью-Йорка коштують щодо недорого. Хто це з Вас пише пір'яний ручкою фірми «Паркер»? Хто має з Вас є мобільного телефона, прикрашений інкрустацією і крихтами коштовного каміння? Чи багато Вас носять ексклюзивну одяг відомі дизайнерів? Мабуть, немає. Це дуже дорога продукція, яку може дозволити далеко ще не кожен споживач. Такі блага називають предметами розкоші. З погляду споживчих якостей, може не змінитися: адже користуючись звичайним телефоном і дуже дорогим, ми однаково почуємо й говоримо. Оскільки споживчі якості - не єдина й не ключова особливість товарів розкоші. Основна функція, що виконують подібні товари - це престижність. Наприклад, два піджака може бути однакового якості, кольору та т.д. У цьому різниця у ціні буде істотною, оскільки один піджак походить з фабриці виробництва й у величезній кількості, а інший - в майстерні відомого дизайнера й у єдиному примірнику. Купуючи другий піджак, споживач платить лише необхідна чеснота, але й «ім'я» (чи бренд) виробника.

>Предметами розкоші є продукти ексклюзивного, престижного виробництва.Продуктами масового споживання є блага, випущені було багато за одним зразком

1.5Взаимодополняемие і взаємозамінні блага

 

1.5.1Взаимодополняемие блага

>Взаимодополняемими називаються товари або ж послуги, які задовольняють потреби (використовуються) лише у комплексі друг з одним.

Це блага (товари або ж послуги), які споживач неспроможна використовувати окремо. Наприклад, лижі цілком безкорисними, коли до них немає кріплень. У зошити ми пишемо ручкою, в чайсиплем цукор, а автомобіль - не поїде без бензину.

>Взаимодополняемими може бути як споживчі блага (готові), а й виробничі - тобто ресурси: капітал та працю, піч і дизельне паливо, швейна машині й тканину й т.д.

>Взаимодополняемие блага інакше називаються комплементарними товарами (від англійськогоcomplementary - додатковий, додатковий, взаємно що доповнює) чи благами - комплементами.

>Взаимодополняемость буває абсолютної (жорсткої) і відносній. Жорстка взаємодоповнюваність характеризується тим, що одного зблаг-комплементов відповідає цілком певну кількість іншого. Наприклад, до парі лиж необхідні двоє кріплень. При відносної взаємодоповнюваності немає чіткої заданого кількості. Наприклад, в бак автомобіля водій може залити і тільки і трьох літра - машина почне у тому, в іншому разі. У чай можна додати скільки завгодно ложок цукру на залежність від індивідуальних переваг. При абсолютної взаємодоповнюваності одному благу на додачу потрібна кількість іншого, а за відносної - немає.

>Взаимодополняемость ресурсів, як і і споживчих благ, також може бути абсолютної чи відносної. Приміром, паливо для печі можна підкидати у різних кількостях, а запуску виробництва або придбання ресурсів необхідний цілком певний розмір коштів (капіталу) тощо.

 

1.5.2Взаимозаменяемие блага

Споживач часто перебуває перед вибором: придбати товар чи замість нього інший? Скористатися послугами однієї фірми або інший? Наприклад, з Москви до Петербург можна поїхати потягом (тобто скористатися послугами залізничного транспорту) чи полетіти літаком (послуги авіакомпанії). У вихідного дня можна піти у кіно, чи цирк, на вечерю можна м'ясо чи рибу, а перерві на обід випити філіжанку чаю чи кави.

>Взаимозаменяемими благами називаються такі товари або ж послуги, які задовольняють потреби (використовуються) тільки завдяки традиційному одне одного.Взаимозаменяемими (як івзаимодополняемими) може бути як споживчі блага, а й виробничі ресурси. Наприклад, як паливо можна використовувати вугілля чи нафта чи газ, а замість металевих деталей можна використовувати пластмасові тощо.

>Взаимозаменяемие блага інакше може бутиблагами-заменителями чи субститутами (від англійськогоsubstitute - заміна, замінник, заступник).

За аналогією звзаимодополняемостью взаємозамінність то, можливо абсолютної (досконалої) чи відносної. Укладена взаємозамінність характеризується ситуацією, коли він одна зблаг-субститутов може цілком і повністю замінити інше. При відносної взаємозамінності одне благо усунути іншим лише частково. Наприклад, обираючи вид культурного відпочинку на вечірбуднего дня, можу дозволити собі купити квитки або у цирк, або на кіносеанс, а й за обідом можу випити дві філіжанки кави чи одну чашку каву й одну чашку чаю.

При досконалої взаємозамінності одне благо повністю замінюється іншим, а за відносної - може і лише частково. Виробникам (фірмам) дуже важливо пам'ятати і використовувати властивості взаємодоповнюваності і взаємозамінності благ, оскільки впливають на поведінка споживачів під час купівлі і споживанні благ, на споживчий вибір


2. Передумови теорії споживчого вибору

Теорія споживчого вибору вивчає, як споживач формує свою споживчий кошик, т. е. набір товарів та послуг, що він купує, і як формується попит на товари від цього набору.

Теорія споживчого вибору виходить із наступних передумов.

1.  Свобода споживчого вибору і споживача. Споживач незалежний зі своїм вибором і свої поведінкою («голосуванням грошима») визначає структуру та обсяги виробництва фірм. Свобода споживача не безмежна. У його виборі споживач обмежений ринковими цінами товарів хороших і своїм доходом.

2.  >Рациональность споживача. Споживач вибирає найкращий набір із можливих при заданих ресурсах. Такий набір називається оптимальним.

3.  Досконалість інформації. У процесі вибору споживачеві доступна всю інформацію, необхідна йому реалізації оптимального вибору.

Отже, мета споживача залежить від максимізації корисності від придбати товари при обмеження із боку доходу.

Є дві теорії споживчого вибору.

1.  >Кардиналистская (кількісна) теорія передбачає, що споживач може точно кількісно визначити корисність кожного товару у літак якихось одиницях. Представниками даної теорії були Герман ГенріхГоссен (1810 – 1858), Вільям СтенліДжевонс (1835 – 1882), теоретики австрійської школи – КарлМенгер (1840 – 1921), Фрідріх Візер (1851 – 1926), Євген фонБеем-Баверк (1851 – 1919).

2.  >Ординалистская (порядкова) теорія передбачає, що споживач неспроможна кількісно визначити корисність кожного товару, а може порівнювати корисності товарів між собою. Прихильниками цієї теорії були ФренсісЭджуорт (1845 – 1926), ДжонХикс (1904 – 1989), Євген Слуцький (1880 – 1946).


3. Економічні теорії та моделі споживчого вибору

 

3.1 Модель поведінки споживача

 

У минулому діячі ринку навчалися розуміти своїх споживачів на процесі повсякденного торгового спілкування із нею. Однак зростання розмірів фірм і позбавив багатьох розпорядників маркетингу безпосередніх контактів із своїми клієнтами. Керуючим доводиться увесь частіше вдаватися до дослідження споживачів. Вони витрачають більше, ніж раніше, на вивчення споживачів, намагаючись з'ясувати, хто купує, як саме купує, оскільки саме купує, саме купує і чому саме купує.

Основне питання: як саме реагують споживачі на різні спонукальні прийоми маркетингу, які фірма може застосувати? Фірма, по-справжньомуразобравшаяся у цьому, як реагують споживачі різні характеристики товару, ціни, рекламні аргументи тощо., матиме величезний перевагу над конкурентами.

Саме тому й фірми і науковці витрачають дуже багато зусиль на дослідження залежностей між спонукальними чинниками маркетингу і відповідної реакцією споживачів. За відправну точку усіх зусиль є проста модель, представлена на рис. 1.

 

Малюнок 1. Проста модель купівельного поведінки.

Нею показано, що спонукальні чинники маркетингу й інші подразники пробираються у "чорна скринька" свідомості покупця викликають певні відгуки (віддасть перевагу або віддасть перевагу товар).

На рис. 2 ця

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація