Реферати українською » Экономика » Тіпі и Моделі рінкової економікі


Реферат Тіпі и Моделі рінкової економікі

>ЗМІСТ

>ЗМІСТ. 1

>ВСТУП.. 2

1.ПОНЯТТЯ І СУТЬЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ.. 3

2.ТИПИЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ.. 7

3.МОДЕЛІРИНКОВОЇЕКОНОМІКИ.. 15

>ВИСНОВОК.. 22

СПИСОКВИКОРИСТАНИХДЖЕРЕЛ.. 24


>ВСТУП

Укожнійсистемііснують своїнаціональнімоделіорганізаціїгосподарства,оскільки країнивідрізняютьсярівнемекономічногорозвитку,соціальними йнаціональнимиумовами.Ринковаекономікавключаєдекількарізних зазмістом моделейекономіки.Вонивідрізняютьсязалежно відступеня дії держави наекономіку й відпріоритетнихзавдань.

>Протесучасна модельринковогогосподарювання, Якасклалася вкраїнах із високо- йсреднеразвитойринковоюекономікою,характеризуєтьсяпорядзагальнихзакономірностей:відвертістьринку;високимрівнемрозвиткуекономіки країни вцілому йінфраструктуриринку;розвиненоюсистемоюметодіврегулювання національноїекономіки;економічнимзростанням.

Унаший країниєдекількаваріантівформуванняекономіки.Теоретичноможливийвибірміж що уже показали собі напрактицінаціональними моделямиорганізаціїгосподарства. Аліуспішневикористаннясвітовогодосвіду увітчизнянійекономіціповинневідбуватися ізурахуваннямвідмінностей внинішньомурівніпродуктивноїбази,національного колориту.Необхідністьподальшихринкових реформ,традиційновисока роль держави,посиленнясоціальнихпочатків всучаснійекономіці,неможливість йнебажаність Повернення тотальногодомінування держави векономіцізвужуютьтеоретично широкийвибір домоделісоціальногоринковогогосподарства.


1.ПОНЯТТЯ І СУТЬЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

>Економікирізнихкраїн разом ззагальнимирисамимаютьвідмінності,інодідоситьістотні.Найчастішетаківідмінностівикликані масштабами йрівнямирозвитку,специфікоюгалузевоїструктуриекономіки,залежної відприроднихресурсів.Позначаються йісторичніособливості.Протеголовнавідмінністьекономікполягає в принципахорганізаціївідтворювальнихпроцесів.Пристрійекономічного життя в страневитікає із того,яким чином уряд й народ країнивідповідають втричіголовні запитанняекономічної науки: «Коли, як комупроводити?»

>Залежно від того, якдіютьекономіка й як неюуправляють,розрізняютьрізнітипиекономічних систем. Доти ж набудь-якійекономічнійсистемілежитьвідбитокпануючого в странеполітичного улаштую,державнійідеології. [1.С.57]

>Економікабудь-якої країнифункціонує яксамостійна велика система. Ікожна ланкацієїсистемиможеіснувати лише боотримуєщо-небудь відіншихланок,тобтознаходиться із ними увзаємозв'язку йвзаємозалежності.

Таким чином,економічна система –цеособливим чиномвпорядкована системазв'язківміжвиробниками йспоживачамиматеріальних йнематеріальних благ йпослуг.

>Багатогранністьекономічноїсистемидозволяєвизначатиїїпо-різному:це йсукупністьмеханізмів йінститутів, щостосуютьсявиробництва,доходів;це йінститутиорганізації;закони й правила,традиції,переконання, щостосуютьсяекономічноїповедінки й томуподібне [2.С.31]

>Економічна системавиділяється ізіншихвидів систем (>наприклад,технічних)своїмиспецифічними:виробництвом,обміном йрозподілом благ всуспільстві,доведенням їхнього докінцевогоспоживача.Немає жадноїлюдини, котра не брала доля бі в цьомупроцесі.Ця доляможе бутипрямою чинепрямою.Наприклад,пенсіонеризалучені увиконанняфункційекономічноїсистеминаданнямсвоїхзаощаджень чи банкам,вкладаючи у якихгроші, чиакціонернимсуспільствам,набуваючи їхньогоакцій йоблігацій.Практично всепрацездатне населення чи б служити удержавнихустановах, чимаєсвійбізнес, чи працює за наймом, аіноді йсуміщаєдеякі ізвидівдіяльності. Таким чином, самі й тих ж людивиступають й яквиробники, й якспоживачі благ, щостворюютьсяусерединіекономічноїсистеми. [3.С.36]

>Економічна система –сукупністьекономічнихявищ йпроцесів, щоздійснюються всуспільстві наосновівідносин, щодіють внім,власності йорганізаційно-правових формгосподарювання.

>Економічнеявище –це діяльністьекономічнихсуб'єктів чиагентів. До нихвідносятьсядомогосподарства,окреміпідприємці,керівникибанків,фірм,асоціації,об'єднання,урядовіоргани йустанови. [4.С.28]

>Положення й роль шкірногоекономічного агентавизначаються йоговідношенням доресурсів (>чинникам)виробництва.Однімають всвоємурозпорядженнікапітал йволодіютьекономічноювладою,визначаютьформигосподарювання,беруть доля вуправлінніпідприємницькоюдіяльністю.Іншірозпоряджаютьсялишевласноюробочою силою, й їхньогоможливостівпливу наорганізаціювиробництва,розподілдоходів, доля вуправлінніобмежені.

>Економічнеявище вдинаміці (>розвитку)єекономічний процес.Причинно-наслідковівзаємозв'язки, щовиникаютьміжекономічнимиявищами впроцесі їхньогорозвитку,називаютьсяекономічниммеханізмом.Вонивикористовуютьсяекономічнимсуб'єктом длядосягненняпозитивнихрезультатівекономічноїдіяльності.Економічна діяльність –цевиробництворізнихжиттєвих благ йпослуг, щоєосновоюіснуваннякожноїлюдини йвсьогосуспільства вцілому.

>Основнимзмістомекономічноїсистемиєпраця впевнійсуспільнійформі,організовуванарізним чином, атакожумовиекономічноїдіяльності.

>Основнавідмінністьекономічних системвитікає із характерурозподілу йобмінувироблюванихекономічнихпродуктів.Технологіявиробництва, щоґрунтується назагальних законахфізики,хімії йіншихточних наук,знаходиться позаполітичнимвпливом. Узначнійміріоднотипніпотреби людей.Особливофізіологічні. Алівідносно того, якрозподіляти йобмінювати продуктвиробничоїдіяльності, точкизоруможутьістотнорозходитися чинавіть бути полярнопротилежними.

Системазавждизнаходиться врозвитку. сучасний світхарактеризуєтьсянаявністю самихрізнихекономічних систем, котрі,виникаючи у тому чиіншийісторичнийперіод, незалишалисянезмінними, апостійнорозвивалися.Щобкращезрозуміти чи тоіншеявище вжиттісуспільства,необхідноспостерігати його в одногоякого-небудь народу й над однуяку-небудьепоху, арозглядати його впроцесіісторичногорозвитку. [5.С.51]

Длякожноїекономічноїсистемихарактерні своїнаціональнімоделіорганізаціїгосподарства,оскільки країнивідрізняютьсясвоєрідністюісторії,рівнемекономічногорозвитку,соціальними йнаціональнимиумовами. Так, дляадміністративно-командноїекономічноїсистемихарактерні булирадянська йіншімоделі.Сучаснійкапіталістичнійсистемітакожвластивірізнімоделі.

З які біпозицій ми нерозглядалиекономічну систему, внійзавждиприсутньотрьохосновнихсуб'єктівекономіки:домогосподарство,фірми, держава. Урозвинених державах данатріадасуб'єктівгосподарюваннязавждидоповнюєтьсячетвертимелементом –іноземним сектором.

>Первиннимсуб'єктомпредставляютьсядомашнігосподарства,тобтоприватнігосподарськіосередки,націлених назадоволеннясвоїхвласних потреб. Уцихосередкахформуються усіпочатковіресурсиекономіки, й смердотіє їхнівласниками.Продаючи своюпрацю,надаючи вкористуваннямайно йкапітал, смердотіотримуютьгрошовийдохід йнаправляють його наспоживання.

>Фірмивдають з собіпідприємницьку структуру.Вониреалізуютьресурси,отримані іздомашніхгосподарств,проводячимасутоварів йпослуг йзабезпечуючи ними всюрізноманітністьіндивідуальних йсуспільних потребнації. На їхньогочастку в цьомупроцесідістаєтьсяприбуток.

Держава –сукупністьорганів, щореалізовуютьзагальнонаціональніінтереси.Визначальна позначка держави –проводитисуспільні блага.Головним чином набезкоштовнійоснові:соціальний захист населення;розвиток науки,освіти й культури; забезпечення безпеки країни йін.державнийінтересполягає взборіподатків й їхньоговитрачанні нанаціональніпотреби. У державиє йспецифічнеекономічне заподіяння: воно тавипускає взверненнягроші йконтролює їхні рух векономічнійсистемі.

>Іноземний сектор в основному уявленьекспортно-імпортнимиопераціями ззакордоном.Міжнародніекономічнівідносинибудуються нанеухильному йчіткомувиконанніузятих у собізобов'язань.Якщо держава їхні неможе ізякої-небудь заподійвиконати, тонаступає дефолт –відмова, йвідносноданої країниміжнародніорганізаціїроблять заходьпримусового характеру.

Убудь-якій странеіснуютьсотнітисяч, бо ймільйонифірм,ще понаддомашніхгосподарств, та й саме державаскладається ззначноїкількостіустанов йорганізацій.Причому мовайде востанньомувипадку не лише проурядовіоргани, але й йгромадськихорганізаціях.

>Всі смердотіухвалюютьуправлінськірішення,використовуючиінформацію продинамікугосподарськоїсистеми.Міжсуб'єктамивстановлюютьсявертикальні йгоризонтальнізв'язки йвідносини.Внаслідок чогоутворюєтьсязагальнийекономічнийпростірдіяльності ізпересічнимиекономічнимиінтересами.Проте яксуб'єктиекономічноїсистеми смердотічіткорозмежовані навищепереліченідомогосподарства,фірми, державу. йсаме вційякості йрозглядаютьсяекономічноютеорією. [3.С.37]

>Економічна системавиконуєтакіфункції, якстворенняматеріальнихзасобів длясуспільства,здійсненнявзаємодіїсуспільства ізприродою,виступаєсаморегульованоюпідсистемоюсоціального життя, щостворюєнеобхідніпередумови йумови длярізнихсторін життя.

Таким чином,економічна система –цечастинасуспільства вцілому, Якакрімекономічнихвідносин,включаєполітичні,ідеологічні,соціально-культурні,юридичні й так далівідносини.

>Суспільство задопомогоюсвоїх структурвпливає наекономічну систему,пізнаєекономічнізакони, котрівикористовуються дляекономічногорозвитку,створюєсоціально-економічніпередумови,виробляєекономічнуполітику йнормифункціонуванняекономічноїсистеми.

Таким чином,засвоївши сутьекономічноїсистеми, можназрозумітизакономірностірозвиткуекономічного життясуспільства.Економічна система служитисполучноюланкоюміжприродою йсуспільством. Навході унеїресурси (>природні,трудові), але ввиході –продукти, котрізадовольняютьпотреби людей йсуспільства вцілому.Саме тому впредставленні людейекономічна системаасоціюється ізпоняттям «>економіка».

 

2.ТИПИЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

>Можнапо-різномукласифікуватиекономічнісистеми. Цезалежить відвиборукритеріїв. Усучаснійекономічнійлітературіосновнимкритеріємвідмінності системєідеяекономічноїрівноваги якорганізуючий йвизначаючийчинник.Виходячи із принципурівноваги.Можнавиділитинаступнівидиекономічних систем:традиційна йкомандна;ринкова йзмішана.Крім цього у даний годинущевиділяютьсистемиперехідного типу.Кудивідносятьколишнісоціалістичні країни.Протецеділення носититеоретичний характер,оскільки вреальнійдійсностічистих систем неіснує. [6.С.20]

>Традиційнаекономіка –це такаекономічна система, вякійтрадиції,звичаї,релігійніобрядиграютьважливу рольрегулюваннівідносинвиробництва,обміну,розподілу йспоживанняекономічних благ.Вона, як правило,властиваслаборозвиненимкраїнам.Спадковість йкасти вкраїнахцентралізованоїекономікидиктуютьекономічніролііндивідів.Технічнийпрогрес йвпровадженняінновацій тутрізкообмежені,оскільки смердотівступають всуперечність зсталимитрадиціями йзагрожуютьстабільностісуспільного улаштую.Релігійні йкультові ціності тутпервинні впорівнянні ізекономічноюдіяльністю. [7.С.182]

>Ця системабазується набагатоукладнійекономіці, широкомурозповсюдженніручної роботи йвідсталоїтехнології.

>Багатоукладністьекономікиозначаєіснуваннярізних формгосподарювання. Урядікраїнзберігаютьсянатурально-громадськіформи,засновані нагромадськомуколективномугосподарюванні йнатуральних формахрозподілу продукту.Сюдивідносятьсяселянське йремісничегосподарства. [8.С.32]Звичаївизначають вушко йкінецьсільськогосподарськихробіт,відсутнійвільнийвибірпрофесії –дітиповинніуспадковуватизаняттяотця.

>Високанароджуваність приданомурівнірозвиткуекономікиприрікаєвеличезнукількість населення нажебрацькеіснування. Утрадиційнійсистеміактивну рольграє держава.Переважнучастинунаціонального прибутку воно тавимушененаправляти нанаданнясоціальноїпідтримкибіднимверствам населення й нарозвитокінфраструктури.

Уцихкраїнах вумовахвідносногослабкогорозвиткунаціональноговиробництвавелику рольграєіноземнийкапітал.

>Наявністьспецифічнихресурсів так саме зумовлюєтрадиційність увирішенніекономічнихзавдань.Наприклад,якщоБразиліяминулого рокувирощувала восновнійкаві, то й цого року вонавирощуватимекаву, йтими жтехнологічнимиприйомами, й для тихий жспоживачів-імпортерів. [9.С.37]

>Ця системахарактеризуєтьсястійкістю йстабільністю, щоє не скількиперевагоюданоїсистеми, стількиїїнедоліком,оскільки вон нездібна дошвидкихзмін,технічногопрогресу, а чи не Веде допідвищеннярівня життя населення. [10.С.15]

>Також дляцихкраїнхарактерні:низькийрівень життя, інерівномірнийрозподілдоходів;політична йекономічнанестабільність;слабка валюта,інфляція й великийзовнішнійборг;надмірна опора надержавний сектор врозвиткуекономіки;неконкурентніціни натовари;низькийрівеньнакопичення ймізерніінвестиції;малоефективневикористанняприродноїсировини;нерозвиненесільськегосподарство; великий відсотокбезграмотних;недоліккваліфікованихпрацівників йвисокийрівеньбезробіття.

>Цікаво, що й у наш годинуізольовані племена (>наприклад,індійцібасейну Амазонки), котрідотримуютьтрадиції,живутьуспішно йвиживають,маючи,втім,дуженизькийрівеньспоживання. Анароди, що порушиливіковітрадиції, але й що неперейшли доіншихтипівекономічних систем,знаходяться вукрай тяжкоїстані. Так,наприклад,відбулося ззначноючастиноюафриканських племен, щовтратили подвпливомбілихколонізаторівстаровиннізвичаї, але й що незумілиосвоїтисучаснісільськогосподарськітехнології.Їхгосподарська діяльність,зокрема, привела доекологічноїкатастрофи (>втратіродючого куліземлі) на великихтериторіях Африки. [11.С.71]

>Командно-адміністративну систему можнавизначити якособливу формуорганізаціїекономічноїдіяльності, щоспирається наабсолютнепанування держави векономіці,примусовепланування йзрівняльнийпозаекономічнийрозподілматеріальних благ.

>Характернимирисамисистемивиступають:

–прямеуправлінняпідприємствами із центру;

–повний контроль держави завиробництвом йрозподілом;

–управління задопомогоюадміністративно-наказовихметодів.

>Централізований план вумовахмонополізму державноївласностієобов'язковоюдирективою, щонеобхідною длявиконання, доводитися дорегіонів,галузей, окремихвиробництв,включаючисільськегосподарство.

>Державним планомєсукупністьобов'язкових довиконаннярозпорядженьорганів державногоуправління,адресованихконкретнимпідприємстваморганізаціям народногогосподарства йасортимент, щорегламентували, йоб'ємвиробництва,ціни йіншіаспекти їхнігосподарськоїдіяльності.

>Матеріальнебагатство йсоціальний статуслюдинизалежать від йогоположення вдержавнійієрархії йприналежності дотієї чиіншоїпрофесійноїгрупи. Цевідтворюєпринципи феодального прилаштуюсуспільства йєвеличезнийкрок умагістральномурусілюдськоїцивілізації досвободи йавтономностііндивіда. [12.С.756]

>Фактично длякомандноїекономікихарактернийнатуральний типвиробництва. Усільськомугосподарстві селянствозакріплюється запевнимгосподарством, весьдодатковий продукт йчастинанеобхідного продуктувилучається Державою..Відбувається суворарегламентація із боцідержавнихорганівоб'єму йасортиментупродукції (>Держплан),цін (>Госькомцен),потоківпродукції (>Госснаб) й т. буд., що Веде довідсутностісамостійностіпідприємств.Пріоритетналежитьнатуральнимпоказника,витратичинниківвиробництва,еквівалентність вобміні неграєістотноїролі. Уосновіекономічноїдіяльностілежитьвитратниймеханізм

>Командна системабазується надержавнійформівласності, всяекономічна діяльністьпланується йкоординується ізєдиного центру, девідбуваєтьсяузгодженняоб'єміввиробництва й потреб черезкількіснібаланси;виконанняєдиногозагальнодержавного плануконтролюєтьсячисленними чиновниками. Приватнавласністьобмежуєтьсяособистим майномгромадян.Державнийапаратвиступає вроліпрацедавця.

>Підприємстваєвласністю держави йздійснюютьвиробництво наосновідержавних директив. Так само чиномздійснюється йрозподілспоживчихтоварівсеред населення. Утакійсистемі упокупцявідсутня свободавибору йможливістьвпливати націни,якість йін.

>Наказовеуправліннявиправдане принадзвичайнихобставинах,викликанихвійною,господарськоюрозрухою, голодом. Уцихумовах воно таздатнешвидкозосередитиматеріальні йлюдськіресурси навирішальнихділянках,успішновирішуватиактуальнінародногосподарські заподіяння. Уекстремальнихумовах даний типможевідмовитисяєдиноможливим йпо-своємуефективним. [13.С.338]

УXХстоліттікомандно-адміністративний типекономіки бувдостатньо широкопоширений,спробиреалізувати йогоздійснювалися в СРСР,Китаї,країнахСхідноїЄвропи йін.проте вкінці ХХстоліттяціспробипотерпіли крах йортодоксальнікомуністичнірежимизбереглися у владилише в КНДР й наКубі. [14.С.12]

>Протилежністюкомандноїсистемиєринковаекономіка (>чистийкапіталізм). Це такаекономічна система, декоординаціядійздійснюється наосновівзаємодіївиробників йспоживачів ізмінімальнимвтручанням держави. Тут усірішенняокремими особами,домашнімигосподарствами,підприємствами,компаніями,державнимиустановами,країнами впроцесі їхнівзаємодії наринку.

>Ринковаекономічна системафункціонує за принципамисаморегуляції.Чинникивиробництвазнаходяться вприватнійвласності, котрапокликана забезпечити особистунезалежність йможливістьрозвиткуекономічноїдіяльностікожнійлюдині.

>Ініціативазосереджена до рук приватного сектора, діїякогокоординуєринок.Поведінкапродавців йпокупцівздійснюється черезмеханізмцін,якийпідтримуєрівновагуміжвиробництвом йспоживанням,попитом йпропозицією.

Добробуткожноїлюдини вринковійсистемівизначається тім,наскількиуспішновінможепродати товару,якимволодіє: своюробочу силу,навики,власнівироби,земельнуділянку,умінняпроводитикомерційніоперації. Тієї,хтозапропонуєпокупцямкращий товар й навигіднішихумовах,відкриваєсобі дорогу дозростаннявласногодобробуту.

>Ринковоюекономікоюуправляють, повлучномувиразу великогоекономіста АдамаСміта, «невидима рука»ринку, щоскладаються нанімпопит,пропозиція,ціни,конкуренція. [15.С.53]

>Основнимрегулюючимінструментом втакійсистеміє законвартості.Поведінка шкірногоїїучасникамотивується йогоособистими,егоїстичнимиінтересами.Коженсуб'єктекономічнихвідносинпрагнутимаксимізуватисвійдохід наосновііндивідуальногоухваленнярішень. Утакійсистемііснує багатопокупців, щосамостійнодіють, йпродавців шкірного продукту й ресурсу.Економічна влада тут широкорозсіяна, тут мала чизовсімвідсутнянеобхідність в правильномувтручанні векономічний процес й вурядовомуконтролі. Роль урядуобмежуєтьсязахистомприватноївласності йвстановленнямналежноїправовоїструктури, щополегшуєфункціонуваннявільнихринків.

>Особливості Сучасноїринковоїекономіки:гнучкеадаптивневиробництво;цільовоюфункцієює неприбуток, арозширенняринку,модифікація,підвищенняякості,зниженнявитрат;насиченість товарами йпослугами; зміну формпідприємницькійдіяльності у бік збільшеннячасткидрібногобізнесу (проводити до 30% ВВПСША);государственноерегулюванняконкуренції;формування нового типутрудовихвідносин через доля ввласності, вуправліннівиробництвомробочих. [16.С.83]

Утакійсистеміповедінка шкірногоїїучасникамотивується йогоособистими,егоїстичнимиінтересами;кожнаекономічнаодиницяпрагнемаксимізуватисвійдохід наосновііндивідуальногоухваленнярішень.Ринкова системафункціонує якмеханізм, задопомогоюякогоіндивідуальнірішення йперевагивдаються догласності йкоординуються.Існує багатопокупців, щосамостійнодіють, йпродавців шкірного продукту й ресурсу. Урезультатіекономічна влада широкорозсіяна. Роль урядуобмежуєтьсязахистомприватноївласності йвстановленнямналежноїправовоїструктури, щополегшуєфункціонуваннявільнихринків. [17.С.22]

>Ринок якефективниймеханізмкоординаціїдіяльностіекономічнихсуб'єктівхарактеризуєтьсянаступнимиперевагами:ефективнийрозподілресурсів;можливістьфункціонування приобмеженійінформації проціну йвитрати;гнучкапристосовність дозмін (>70-і рр. –зростанняцін наенергоносіїрозробкаальтернативнихджерел,ресурсозберігання);оптимальневикористаннярезультатів НТР; свободавибору йдій;здібність дозадоволеннярізноманітних потреб.

>Негативними сторонамиринковоїекономікиєнаступніриси:відсутністьстабільності,циклічніколивання,проявнегативнихнаслідків длярозвиткусуспільства. Практика Сучасноїекономікиприпускаєвикористаннягнучкоїфіскальної політики,формуваннястратегічнихперехіднихзапасів длястабілізаціїрозвитку національноїекономіки вкризовихситуаціях.

>Проявмонополістичнихтенденцій, щоведуть допідвищенняцін,скороченнявиробництва йпогіршенняякостіпередбачуванихпослуг,припускаєпроведення Державоюзваженоїантимонопольної політики йстимулюванняконкурентноїборотьби натоварних ринках.

>Значнадиференціаціядоходів, їхнінерівномірнийрозподіл. Томуоднією ізфункцій державиєпроявефективноїподаткової політики йздійсненнясоціальноїпідтримкинайбільшнезахищенихверств населення. [18.С.35]

Усьогоднішньому реальномужитті уже немаєприкладів суторинкової,повністювільної від державиекономіки.Передові країни (особливоНімеччина,Франція)шукаютьнайбільшраціональні,гуманні йсоціальносправедливішляхигосподарювання,прагнутьорганічно йгнучкопоєднуватиринковуефективність іздержавнимрегулюванням.Подібніспробиз'єднати всекраще йутворюютьзмішануекономіку.

>Утворення таких системобумовлене тім, щоконкуренція вепоху чистогокапіталізмунеминучепороджуємогутніекономічніорганізації (>монополії), котріпрагнутьпротистоятиційконкуренції й забезпечитисобіекономічніпереваги.Здатністьцихмогутніхблоківманіпулюватироботоюринковоїсистеми йспотворюватиїїнормальнефункціонування всвоїхінтересахоб'єктивновимагаєвтручання держави в процесрегулюванняекономічнихпроцесів.Причомуускладненнямеханізмівринковоїсистеми Веде дорозширення цоговтручання як методамиекономічного характеру, то йадміністративними методами.

Уній із одного боці, великачастинагосподарськихресурсівзнаходиться до рук,численнімалі йсереднібізнесиплідноспівробітничають ізкрупнимикорпораціями,ефективнодіютьстимули йпринципивільногоринку, свободаприватноїініціативигарантує декларація проприватнувласність,самостійність вгосподарськійдіяльності,вільніціни,конкуренція, свободаторгівлі.

На тому годину, ізіншого боці, рядважливих сфер (>оборонний йкосмічнийкомплекси,загальнаосвіта йохороназдоров'я,соціальний захист)належитьдержаві, й уряд активновпливає насоціально-економічніпроцеси. При цьомутурботаінших держав пророзвиток так значна (якскажемо, вНімеччині,Швеції), щогосподарство такихкраїн частоназиваютьсоціально-ринковоюекономікою.

Урізнихкраїнах йрегіонамскладаютьсярізнімоделізмішаноїекономіки.Вонивідрізняються один від одного своїмспецифічнимпоєднаннямрізних формвласності,ринку й державногорегулювання,капіталу йсоціальності,економічної йпостекономічноїсторін.Цяособливістьзалежить відбагатьохчинників:рівня й характеруматеріально-технічноїбази,історичних йгеополітичних умівформуваннясуспільного прилаштую,національних йсоціокультурнихособливостей країни,впливи тихий чиіншихсоціально-політичних сил й томуподібне более цього узмішанійекономіці, як правило,можедомінувати та чиінша сторонапараметрів.

>Змішанаекономіка –економічна система, вякій йурядові, йприватнірішеннявизначають структурурозподілуресурсів. Так,навіть вколишніхсоціалістичнихкраїнахдоминирующеадміністративно-команднеуправління допускалоіснуванняринку.Більшістьрозвиненихкраїн,включаючи США,Англію,Францію,Німеччину,маютьзмішануекономіку, вякій й держава, йприватний сектор (підприємства йдомашнігосподарства)граютьважливу роль увиробництві,розподілі,обміні йспоживанні всіхресурсів йматеріальних благ. Держававтручається вринковуекономіку, але й ненастільки,щобзовсімзнищитирегулюючу рольринку.

Таким чином, можназробитививід, що внезалежності від видуекономічноїсистеми, вонаніколи неможе бутиідеальною,тобто – безборонно.Досконалі,суспільства неіснують.Будь-якаекономічна системамає своїпереваги йнедоліки. Тому,важливеодне: котра із системефективніша,життєздатніша,гуманніша,відкрита світу йнесепрогрес.Неефективнаекономіка, як можнапереконатися надосвіді СРСР й всіхіншихсоціальнихкраїнприрікаєнароди набідність,відсталість,розбрати йможепризводити до крахуцілі держави.

 

3.МОДЕЛІРИНКОВОЇЕКОНОМІКИ

>Економічна моделькожної країни –це результаттривалогоісторичногопроцесу,протягомякогошикуєтьсяспіввідношенняелементівмоделі йформуєтьсямеханізм їхньоговзаємодії.Саме томукожнанаціональнаекономічна системаунікальна, ймеханічнезапозиченняїїдосягненьнеможливе.

>Ефективністьтієї чиіншоїекономічноїмоделівизначаєтьсяїїжиттєздатністю,можливістюпостійно й адекватнореагувати назовнішні йвнутрішнідисбаланси.Кінецькінцемнайповнішеефективністьмоделіоцінюється впоказникахзростанняекономічногопотенціалу йдобробуту населення.

Привсійсвоїйстійкостікожнанаціональнаекономікамаєсвійжиттєвий цикл.Достатньотривалі (>зазвичай не менше 10 років)періодистабільного йдинамічногозростаннятієї чиіншої країни, щосупроводжуєтьсяпрогресивнимиперетвореннями вструктуріекономіки йзростаннямдобробуту,інодіназивають «>економічним дивом». [19.С.188]

>Звичайно, врізнихкраїнахсистемивідрізняються один від одного.Залежно від країни всистемізавждипереважатимутьелементиринку чи плану.Одні країниспираються в основному накомандних,інші – наринковіважелі.Розрізняютьдекілька моделейзмішаноїекономіки (табл. 1.).

>Наприклад, модель ізмінімальноюучастю держави врегулюванніекономіки. Унійпереважає сфераринку впорівнянні іздержавним сектором. Цеамериканська (чиліберальна) модельринковоїекономіки. У СШАприблизно 4/5 валовогонаціонального продуктузабезпечуєтьсяринковоюсистемою, аостання йогочастина проводитися под контролем держави.

>Перш насправою державиє забезпеченняекономікипотрібноюкількістю грошей, Яка винназапобігатиінфляції.

>Іншоюдержавноюфункцієюєрегулюваннязовнішніхефектів, котрієпобічниминаслідкамигосподарськоїдіяльності окремихучасниківринку.

>Особливе заподіяння держави –управліннянеринковим секторомнаціональногогосподарства,якийпредставляєнаселеннютовари йпослугисуспільногокористування. Мовайде пронаціональнійобороні, державномууправлінні,єдинійенергосистемі йнаціональніймережікомунікацій,загальнійосвіті,охороніздоров'я,фундаментальних науках й томуподібне [20.С.343]

>Американська модельзаснована нависокомурівніпродуктивності роботи йорієнтаціїгромадян надосягненняособистогоуспіху. Державазаохочуєпідприємницькуактивність,збагаченнянайбільшактивноїчастини населення. Завідсутності диктатусоціальноїрівності як державного заподіяннясаме воно тастворюєприйнятнийрівень життямалозабезпеченимгрупам населення зарахунокчастковихпільг йдопомоги.

Таким чином,відзначимохарактерні дляамериканськоїмоделіриси:

-абсолютнепереважанняприватноївласності;

-законодавче забезпеченнямаксимальноїсвободисуб'єктівринку;

-обмеженнясфери державногорегулювання в основномупроведенняммакроекономічної політики;

-відносно невеликачастка державного бюджету у ВВП йпитомої ваги держінвестицій йвиплат полініїсоціального забезпечення вструктурідержавнихвитрат.

>Німецька модель –це модельсоціальногоринковогогосподарства, котрарозширенняконкурентнихпочатківпов'язує зствореннямособливоїсоціальноїінфраструктури,пом'якшувальноїнедолікиринку йкапіталу, ізформуваннямбагатошаровоїінституційноїструктурисуб'єктівсоціальної політики.

УГерманіїдержавівідведенарегулюючафункція. При цьомудіє принцип: «>якомога менше держави,наскількицеможливо, й скільки держави,наскількицепотрібно».

>Найнятіробітники йпрацедавцівиступають яксоціальніпартнери,вільно й в основномурозсудливодомовляються пророзміризаробітної плати,тривалістьробочого години йвідпусток, проіншіумови роботи.

>Одночаснодієрозгалужена системасоціальногозахисту:виплатихворим,інвалідам,безробітним;допомога тім,хтопостраждав відбанкрутства свого підприємства чиосвоюєновупрофесію;допомога надітей,малоімущим, жертвамвійни. Докінця ХХстоліттясоціальнівитрати у ФРНвиявилисянавітьдужевисокими, йменшпрацелюбначастинанімцівпочала нимизловживати. [21.С.162]

>Функціонуванняданоїмоделістворюєправові йсоціальніринковіумови дляекономічноїініціативи.Вониутілюються всоціальнійрівностігромадян –рівностімаєрацію,стартових умів й правовогозахисту.Найважливіше заподіяння держави при цьому –забезпечувати балансміжринковоюефективністю йсоціальноюрівністю.

Таким чином, длянімецькоїмоделісоціально-орієнтованоїринковоїекономікихарактернінаступніосновніриси:

–змішанаекономікахарактеризується болееменшзначнимдержавним сектором;

–здійснюєтьсядержавнерегулювання не лишемакроекономічнихпроцесів, але й й окремих сфердіяльностігосподарюючихсуб'єктів;

–соціальнаорієнтаціяекономіки,істотнийпатерналізм (>батьківське ставлення) державиреалізується повідношенню до всіхчленівсуспільства,забезпечуючи таким шляхомгарантіїпевногорівнязадоволення потреб населення впослугахохорониздоров'я,освіти, культури, вжитлі;

–спрямованістьрегулювання напідтримкувільноїконкуренції,зменшенняконцентраціїкапіталів до рук,створення новихгосподарськиходиниць;

–регулюваннязайнятості населення ізорієнтацією намінімізаціюбезробіття;

– великапитома вагидержбюджету у ВВП (>хоча ФРНзнаходиться всерединірозвиненихкапіталістичнихкраїн по цьомупоказнику);

–регулюванняекономіки в основному черезкредитно-грошовуполітику, а чи небюджетно-фінансову.

>Шведська модельвідрізняєтьсясильноюсоціальноюполітикою,направленою наскороченнямайновоїнерівності зарахунокперерозподілунаціонального прибутку накористьнайменшзабезпеченихверств населення шляхомвисокоїнормиоподаткування.Така модельотрималаназву «>Функціональнійсоціалізації», приякійфункціявиробництвалягає наприватні підприємства, щодіє наконкурентнійринковійпідставі, афункція забезпеченнявисокогорівня життя – на державу.

>Шведська модель вїїкласичномувигляді –цесоціальна модель, дляякоїхарактернийвисокийрівеньсоціальнихгарантій, щобазуються на широкомуперерозподілідоходів йрозповсюдженнібагатообразних «>вільнихасоціацій».

Уціломушведську модель можнавизначити як модель, щопоєднуєповнузайнятість населення йстабільністьцін шляхомпроведеннязагальноїрестриктивноїекономічної політики,доповненоїселективними заходами дляпідтримкивисокогорівнязайнятості йкапіталовкладень.

>Домінування вціляхмоделіповноїзайнятості йвирівнюваннядоходівпояснюєтьсяунікальною силоюшведськогоробочого руху, вШвеціїтакож сильнорозвиненепрагнення дорівності.

>Специфічнимчинником,властивимШвеції,єїїзовнішньополітичнийнейтралітет. [22.С.100]

>Швеція, щовибрала принципзагальногодобробуту,розшириладержавний сектор до такогорозміру, щозробилокраїнуунікальною вційобласті: 1/3самодіяльного населення бувзайнята в державномусекторі, щовідбивалося увисоких ставкахоподаткування.Сумарнідержавнідоходи, щовключають, яквитрати надержавний сектор, то йтрансфертніплатежі,перевищували 60% ВВПШвеції, щовивелоїї на першемісце в світі повитратах.Цячастинашведськоїмоделіхарактеризується яксоціалізаціяосновних потреб, таких якосвіта,охороназдоров'я.

>МеншихуспіхівдосяглаШвеція в західних областях,зокрема,ціни рослишвидше, ніж урядізахідноєвропейських держав.Майже незбільшуваласяпродуктивність роботи.Найбільшслабкимместомоммоделівиявиласяскладністьпоєднанняповноїзайнятості йстабільностіцін.Інфляція йвідносноскромнеекономічнезростання стали свого родуоплатоюповноїзайнятості й політикирівності.

>Виділимоспецифічнірисишведськоїмоделі:

->низькебезробіття;

->профспілкова політикасолідарності вобластізарплати;

->централізовані переговори позарплаті;

->значнийдержавний сектор;

->важкийподатковийтягар.

>Соціал-демократична модельблизька допопередньої, аїїособливістьполягає вграничнійсоціалізації,можливій вринковійекономіці:

-значна рольдержсектора, вструктуріякогопереважаютьоб'єктисоціальногопризначення;

->часткадержбюджету у ВВПперевищує 50%, увитратнійчастині бюджетудомінують з статтею, по якіфінансуєтьсясоціальна сфера;

->регулюваннятрудовихвідносин не так нарівніпідприємств йгалузей, але внаціональномурівні;

->державнасоціальна політикавключаєзасоби, щомінімізуютьрівеньбезробіття йдиференціацію населення порівнюдоходів;

->розвинена системавиробничоїдемократії.

>Така модельвластиваекономікам державПівнічноїЄвропи,перш наскандінавськимкраїнам.Цяекономічна системавідома якшведська модель.

>Японська модель – модельрегульованого корпоративногокапіталізму, вякійсприятливіможливостінакопиченнякапіталусполучаються ізактивноюроллю державногорегулювання у сферіпрограмуванняекономічногорозвитку,структурної,інвестиційної йзовнішньоекономічної політики й ізособливимсоціальнимзначенням корпоративного (>внутрішньофірмового) початку. [23.С.60]

>Японська модельекономікивідрізняєтьсярозвиненимплануванням,координацієюдіяльності уряду й приватного сектора.Економічнепланування держави носитирекомендаційний характер.Планамиєдержавніпрограми,орієнтуючі й мобілізуючіокремі ланкиекономіки навиконаннязагальнонаціональнихзавдань. Дляяпонськоїекономікихарактернезбереженнянаціональнихтрадицій призапозиченні уіншихкраїн того, щопотрібне длярозвитку країни. Цедозволяєстворюватитакісистемиуправління йорганізаціївиробництва, котрі вумовахЯпоніїдають великийефект.Запозиченняяпонськогодосвідуіншимикраїнами незавждидаєочікуваний результат (>наприклад,кухліякості),оскільки вцихкраїнах немаєяпонськихтрадицій.

>Японська модельхарактеризуєтьсяпевнимвідставаннямрівня життя населення (>зокремазаробітної плати) відрівняпродуктивності роботи. Зарахунок цогодосягаєтьсязниженнясобівартостіпродукції йрізкепідвищенняїїконкурентоспроможності насвітовомуринку.Перешкодмайновомурозшаруванню не переносити.Така модельможлива лише привиключновисокому,самосвідомості,пріоритетіінтересівнації надінтересамиконкретноїлюдини,готовності населенняйти напевніматеріальніжертви зарадипроцвітання країни.Однією ізособливостейяпонськоїмоделієсоціальна організаціясуспільства вЯпонії, щопередбачаєгармонізаціювідносин всуспільстві на всіх йогорівнях й у всіхсоціальних сферах наосновіпошанитрадиційяпонського способу життя. Набазіцихморальнихцінностейсклаласясвоєріднамотиваціятрудовоїдіяльності.Самеця модельдемонструєзначеннясоціокультурного йконфесійнихчинників векономічномужиттісуспільства.

Отже,провівшианалізописовихвище моделейринковоїекономіки, можна прийти довисновку, що занаявностіприватнихвідмінностей для всіхрозвиненихкраїнхарактерний рядзагальнихзакономірностей:

->пануванняприватноївласності йприватноїініціативи;

->ринковаекономікаграєвирішальну роль їхнірозвитку;

->основнимивиробникамиєкрупніоб'єднання,контролюючі рухкапіталу;

->державнерегулюванняекономіки сталонеобхідноюумовоюекономічногозростання, й держава сталаактивнимсуб'єктомекономіки;

->спостерігаєтьсятенденція доформуваннясоціально-орієнтованих систем;

->прагнення довідкритоїекономіки.


>ВИСНОВОК

Таким чином,підводячипідсумок, можназробитидекількавиводів.

>По-перше,розглядаючивищепереліченіекономічнісистеми,слідвідмітити, що насучасному світіжодна ізкраїн неможерозвиватися вумовахсамоізоляції.Вониіснує ввакуумі й неможутьзнаходитися увідриві відіншихкраїн.Країнизв'язаніміж собою задопомогоюекономічнихвідносин. Тому процесісторичногорозвитку рано чипізно ставити передбудь-якоюкраїною запитання пронеобхідністьзміниїїекономічноїсистеми,пристосування до нових уміврозвиткусучасного світу, щозмінилися.Світова практикапоказує, що впрагненні довигіднішоїорганізаціїринковогогосподарства, країнизапозичують одна в одногопідхід йметодивирішенняосновнихекономічних проблем.

>По-друге,жодна ізекономічних систем над чистому,ідеальномувигляді. як медальмаєлицьову йоборотну бік, то йекономічнасистемімає своїплюси ймінуси. Томуголовна думка,полягає до того, щотребапрагнути досистеми, котрастворюєнайбільшсприятливіумови життя, іприйнятнийрівеньорганізаціїгосподарства.

Таким чиномвиявленочотиритипиекономічних систем.

>Традиційнаекономіка –це такаекономічна система, вякійтрадиції,звичаї,релігійніобрядиграютьважливу рольрегулюваннівідносинвиробництва,обміну,розподілу йспоживання,економічних благ.

>Командно-адміністративну систему можнавизначити якособливу формуорганізаціїекономічноїдіяльності, щоспирається наабсолютнепанування держави векономіці,примусовепланування йзрівняльнийпозаекономічнийрозподілматеріальних благ.

>Ринковаекономіка -це такаекономічна система, декоординаціядійздійснюється наосновівзаємодіївиробників йспоживачів ізмінімальнимвтручанням держави.

>Змішанаекономікаєекономічноюсистемою, вякій йурядові, йприватнірішеннявизначають структурурозподілуресурсів.

>Такождослідженопоняттяекономічних систем й їхні суть,особливаувага впроцесіпідготовки бувприділенабезпосередньо моделямринковоїекономіки.

>Американська модель - модель ізмінімальноюучастю держави врегулюванніекономіки.

>Шведська модель –цесоціальна модель, дляякоїхарактернийвисокийрівеньсоціальнихгарантій, щобазуються на широкомуперерозподілідоходів йрозповсюдженнібагатообразних «>вільнихасоціацій».

>Німецька модель –це модельсоціальногоринковогогосподарства, Якарозширенняконкурентнихпочатківпов'язує зствореннямособливоїсоціальноїінфраструктури,пом'якшувальноїнедолікиринку йкапіталу, ізформуваннямбагатошаровоїінституційноїструктурисуб'єктівсоціальної політики.

>Японська модельекономікивідрізняєтьсярозвиненимплануванням,координацієюдіяльності уряду й приватного сектора.


СПИСОКВИКОРИСТАНИХДЖЕРЕЛ

1.Райзбергб.А. Основиекономіки:Навчань.допомога. –М.:ИНФРА-М, 2003. – 408 з. – (>Серія «>Вищаосвіта»)

2.Економічнатеорія:Навчань.допомога /Під ред.Н.Г.Кузнецова – М.:ІКЦ «>БЕРЕЗЕНЬ», Ростовн/Д;Іздат. центр «>БЕРЕЗЕНЬ», 2004. – 418 з.

3.Добриніна.І., Салова.І.Економіка:Навчань.допомога длявузів. –М.:Юрайт-М, 2002. – 302 з.

4.Кураковл.П. Курсекономічноїтеорії:Навчань.допомога длявузів />Л.П.Кураков,Г.Е.Яковльов. – М.:Геліос АРВ, 2005. – 516 з.

5.Введення векономічнутеорію /Під ред.Н.М.Піліпенко. – М.: сучаснийГуманітарнийУніверситет, 2003. – 114 з.

6.Ревінськийі.А. Курс Сучасноїекономіки:Навчань.допомога. – Новосибірськ:Сиб.Унів.вид-во, 2002. –319 з.

7.Зубкон.М.,Зубкоа.Н.Економічнатеорія/Серія «>Підручники,навчальніпосібники». – Ростовн/Д: «>Фенікс», 2002. – 704 з.

8.Економічнатеорія:Підручник длявузів /В.Д.Камаєва,М.Л.Абрамов,Л.С.Александрова й ін.;Під ред. В.Д.Камаєва. – М.:Гуманіт.видавництво центрВЛАДОС, 2003. – 638 з.

9.Бушуєвс.А., Гребеникв.В.Економічнатеорія /Навчань.допомога длястудентіввузів /С.А.Бушуєв,В.В.Гребеник. – М.:Міжнароднаакадеміяоцінки й консалтингу, 2004. – 248 з.

10. Курсекономічноїтеорії:Підручник длявузів /Моськ. держ.інститутмеждунар.відносин; подзагальною ред.Чепурінам.Н.,Кисельовойе.А. –Корів:АСА, 2005. – 832 з.

11.Океановаз.К.Економічнатеорія:Підручник />З.К.Океанова. – М.:видавницько-торговакорпорація «Дашков й КЗ», 2004. – 632 з.

12.Лащева.М., Марковм.В.Загальнаекономічнатеорія />А.М.Лащев,М.В.Марков. –Спб.:Видавничийбудинок «Нева», 2003. –288 з.

13.Ашировф.Х.,Алексєєнков.Б.,Івановат.Б. Основиекономічноїтеорії й практики:Навчань.допомога. – М.:Вид-воРУДН, 2005. – 407 з.

14.Носовас.С.Економічнатеорія:Підручник />С.С.Носова. – М.:Гуманіт.видавництво центрВладос, 2005. – 516 з.

15.Економічнатеорія:Навчань.допомога длястудентіввузів />Г.В.Андріянов,Л.Г.Орлова, В.В.Прановіч й ін.;Під ред. Н.В.Сумцової. – М.:ЮНІТІ-ДАНА, 2003. – 287 з.

16.Світоваекономіка.Економіказарубіжнихкраїн:Підручник/Черінь ред. д-раекон. наук, проф. В.П.Колесова й д-раекон. наук, проф.М.Н.Осьмової. – М.:Флінта:Московськийпсихолого-социальнийінститут, 2001 – 480 з.

17.Борісове.Ф.Економічнатеорія:Підручник. – М.:Юрайт-іздат, 2005. – 399 з.

18.Кулікова.М. Основиекономічноїтеорії:Навчань.допомога. – М.:Фінанси й статистика, 2003. 400 з.

19.Бабашкинаа.М.Державнерегулювання національноїекономіки:Навчань.допомога. – М.:Фінанси й статистика, 2003. – 480 з.

20.Белокриловао.С.,Іщенкоо.А.Сучаснаекономіка:Навчань.допомога. – Ростовн/Д:Фенікс, 2003. – 436 з.


Схожі реферати:

Навігація