Реферати українською » Экономика » Причини економічної кризи в Україні


Реферат Причини економічної кризи в Україні

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Зміст

Запровадження

1. Особливості сучасного економічної кризи

2. Причини появи світового економічної кризи

3. Причини економічної кризи України

Висновки

Використана література


Запровадження

Сучасний світової фінансову кризу, безпрецедентний який масштабами та глибині, на думку фахівців, продемонстрував криза ідеології "ринкового фундаменталізму" і ідеї ліберального саморегулювання ринку, спонукав до створення корінного переосмислення механізмів і моделей державного впливу економічні та соціальні процеси. Фінансово-економічний криза впливає все без винятку сфери суспільної життя. Негативні наслідки світової кризи - соціальні: зниження ділову активність веде до зниження рівня зайнятості і статку людей, зростання безробіття, зменшенню платоспроможності, скорочення надходжень до бюджетів всіх рівнів.

Рішення всіх цих питань дедалі більше турбує світову громадськість. Тому стали обговорення восьмого Європейського регіонального наради в Лісабоні у лютому 2009 р., де були всебічно розглянуті питання політичних заходи, прийнятих урядами у зв'язку з економічну кризу, і рекомендовані підходи забезпечувати гідного праці Європі та Азії. Зазначається, що з головних причин нинішнього економічної кризи є асиметрія платіжних балансів країн, і навіть різке посилення нерівності прибутків різних держав за останні два десятиріччя і зменшення частки заробітної плати у обсягах ВВП.

Що вважали причинами економічних криз у минулому? До. Маркс характеризував кризу надвиробництва. Ця теза не витримує критики, оскільки кількість помилок в плануванні випуску, частота витіснення з ринку одних підприємств іншими, число банкрутств перед кризою точно таку ж, як й задовго перед ним. З іншого боку, відразу після кризи рівень виробництва зростає, значно перевищуючи докризовий.

Хіба вважають причинами поточного економічної кризи? У тому числі називають «поганих» банкірів, слабкість світової резервної валюти, роздутий міхур доларової маси, іпотечний криза до й т. п.

Нині набагато важливіше у ситуації виявити як причини виникнення економічної кризи, а й знайти шляхи якнайшвидшого, наскільки може бути, виходу потім із нього. Багато залучених країн надають особливого увагу з розробки й проведенню антикризових заходів і заходів, але у сьогодні важко передбачити, як довго триватиме криза й який братиме.

Ця робота присвячена повністю світовому економічної кризи й відповідає стосовно питань виникнення останнього в усьому світі й у Україні.

Мета роботи – ознайомитися з причинами економічної кризи України та методами подолання.


1. Особливості сучасного економічної кризи

Яким є характер нинішньої кризи? Він явно за межі звичайного циклічного. Можна виділити три його важливі особливості.

Перша, що у умовах глобалізації, криза носить безпрецедентний в масштабах характер, охоплюючи майже всі динамічноразвивавшиеся країни та регіони. Причому він залежить сильніше б'є по тих, хто був найуспішніший останніх років; навпаки, застійні країни та регіони постраждали від нього меншою мірою. Сказане характерне й для внутріекономічної ситуації окремими країнах, у Росії, — найсерйозніші проблеми спостерігаються там, де була економічний бум, тоді як депресивні регіони майже відчувають змін. Це принципово ускладнює процес виходу з кризи: неясно, хто може стати «локомотивом» відновлення зростання.

Друга. Сучасний криза носить структурний характер, тобто передбачає серйозне відновлення структури світової економіки та її технологічної бази. Наразі важко сказати, які структурні зміни відбудуться, проте їх результатом буде перерозподіл наснаги в реалізації галузевому і регіональному аспектах.

Третя. Криза носить інноваційного характеру. Останніми роками багато говорилося про важливість інновацій, перекладі економіки на інноваційний шлях розвитку; саме і сталося в фінансово-економічної сфері. Тут виникли й швидко поширилися фінансові інновації — нові інструменти ринку, які, як тоді здавалося, зможуть створити умови для для нескінченного зростання. Але, як виявилося тепер, багато лідерів фінансового світу мали про неї дуже туманне уявлення, що призвело до двоякого роду наслідків.

З одного боку, фінансові інновації істотно трансформували ряд товарних ринків, і найважливіших сировинних товарів. Ціна не на нафту завжди була погано передбачуваною, проте таки від співвідношення попиту й пропозиції, тому певною мірою контролювалася виробниками нафти.Несомненними історичними фактами є як організований арабськими країнами — експортерами нафти різкий стрибок нафтових цін в 1973 р., і усвідомлені (і політично мотивовані) дії з їх зниження в 1986 р. Нині, з недостатнім розвитком ринків вторинних фінансових інструментів, ситуація кардинально змінилася. Тепер ціна не на нафту майже залежить від дій її у виробників і слабко реагує на зусилля членів ОПЕК та інших нафтовидобувних країн. Нині вона формується на фінансові ринки й у головах фінансових брокерів, торгуючих пов'язані з поставками нафти вторинними фінансовими інструментами, причому мало мають ставлення до реальному руху цього товару. Світ стає віртуальним, оскільки найважливіші економічні індикатори складаються на ринках похідних фінансових інструментів. Навряд ця ситуація зберігатися дуже довго, оскільки реальний дефіцит чи надлишок тих матеріальних цінностей рано чи пізно дасть себе знати. Але спочатку треба прийняти факт значного посилення ролі віртуальних чинників у формуванні найважливіших господарських пропорцій.

З іншого боку, за умов інноваційного фінансового буму економічна і політична еліта втратила контролю над рухом фінансових інструментів. Тому її нинішній криза можна з'ясувати, як «бунт фінансових інновацій» — бунт машин проти своїх творців.

Природа і механізми великих економічних потрясінь завжди загадкові й під кінець незбагненні. Великі кризи не на десятиріччя стають предметом дискусій економістів, наших політиків і істориків, їм присвячуються сотні дисертацій й однієї тисячі наукових статей. Причому однозначні відповіді вдається знайти навіть майбутнім фахівців із економічної історії. Феномен Великої депресії тридцятих років не отримав остаточного вирішення: по сьогодні тут дискусії тривають і причинах її розгортання, про адекватності заходів антикризової політикиФ.Д. Рузвельта.

2. Причини появи світового економічної кризи

Світовий криза, став невідворотної реальністю з осені 2008 р., змушує експертні кола й уряду дедалі більше серйозно аналізувати витоки цього потоку бід, знаходити якісь компенсатори і механізми відновлення стійкості економіки. Стала неминучою деяка потрясіння у сфері економічної науки, яка, схоже, занадто довго плекала стані задоволеності сама собою. Це що проявляється у кількісному зростанні публікацій про кризу, котра лише фіксують події, та дедалі частіше які намагаються збагнути суть.

Можна виділити два підходи до дослідженню цих питань. Перший підхід полягає в трактуванні сучасного кризи у контексті зафіксованих історією закономірностей, властивих економіці капіталізму. Вважається можливим застосування і сьогодні добре відомих науці методів аналізу змін - у економіці як країни повторюваних подій. На базі інтерпретації статистичних спостережень минулого справжні події намагаються вбудувати в логічний ланцюжок очікуваних циклічних процесів. У масштабі багато часу економічного розвитку у своїй представляється тій чи іншій кривою з висхідним трендом, що дає підстави розкласти загального процесу розвитку на циклічні явища різною розмірності, що постають як поєднання фаз підйомів і спадів в економічних циклах,накладивающихся у різних поєднаннях друг на друга. Головним питанням в такому аналітичному моделюванні стає визначення очікуваної точки виходу з кризи й створення умов повернення на висхідні траєкторії економічної динаміки.

Другий підхід виходить з відчутті наявності серйозних аномалій всередині нинішньої кризи тоді як тими звичайними кризами - поточними (3-5 років), середньостроковими (з періодичністю 8-12 років) і навіть у порівнянні з довгостроковими циклами 50-річної розмірності. Такий підхід менш «монолітний» в оцінках, аніж перший, що зрозуміло, оскільки тут потрібно насичення області, які характеризуються мінімальної наукової вивченістю, у сфері людських очікувань, найчастіше суто інтуїтивних. У межах цього напряму вивчення кризи виділяються експертні групи, схильні до апокаліпсичній трактуванні розпочатого соціально-економічного завалення. І частіше у своїй говориться не про кризу, йдеться про що насувається «катастрофи».

Разом про те серед науковців і політиків залишається переважним підхід, що може бути умовно означене як «аналітичний оптимізм», оскільки вона виходить з впевненості у можливості відшукання принципово нових рішень щодо подолання кризи. Вихідним пунктом у своїй служить уявлення, що криза є сигнал про загострення вкрай системних, фундаментальних протиріч сучасності, що і би мало бути зняті, якщо людство зуміє мобілізувати свій творчий потенціал і направить колективний розум формування нової парадигми устрою соціально-економічного життя.

З початку нинішню кризу прописався у літературі як кризи фінансового, що мало під собою вагомі підстави. Лише пізніше перейшли до вивчення його зв'язки України із іншими процесами економіки, та був і до ширшим контекстам, які зачіпають соціальні стосунки держави й області моралі.

Фінансове походження розгорнутої світової кризи неможливо оспорювати. Сама послідовність подій каже за себе. Причому проназревании фінансових катаклізмів просунуті дослідники писали набагато раніше вересня 2008 р.

Нинішній фінансову кризу відрізняється як глибиною, і розмахом — він, мабуть, вперше з часів Великої депресії охопив увесь світ. «>Спусковим гачком», які призвели на дію кризовий механізм, стали проблеми над ринком іпотечного кредитування США. Однак у основі кризи лежать більш фундаментальні причини, включаючи макроекономічні, мікроекономічні та інституціональні. Провідною макроекономічної причиною виявився надлишок ліквідності в США, що, своєю чергою, визначалося багатьох чинників, включаючи:

загальне зниження довіри країн із мерехтливим ринком після кризи 1997—1998 рр.;

інвестування в американські цінних паперів країнами,накапливающими валютні резерви (Китай) і нафтові фонди (країни Перської затоки);

політику низьких відсоткові ставки, яку проводила ФРС в 2001—2003 рр., намагаючись запобігти циклічний спад економіки США.

Під упливом надлишкової ліквідності активізувався процес створення ринкових бульбашок — перекрученою, завищеною оцінки різних видів активів. У окремі періоди такі бульки формувалися на ринках нерухомості, акцій і сировинних товарів, що було важливою складовою кризового механізму. За данимимежстранових досліджень,охвативавших тривалі тимчасові періоди, кредитна експансія одна із типових умов фінансових криз. Отже, ризики розвитку кризи у результаті ослаблення грошово-кредитної політики,реализовавшиеся в 2007—2008 рр., — не виняток, а загальне правило.

У цьому тлі сприяли наступові кризи і мікроекономічні чинники — розвиток нових фінансових інструментів (передусім структурованих похідних облігацій). Вважалося, що вказують знизити ризики, розподіляючи їх серед інвесторів й щодо забезпечення правильну оцінку. Насправді використання похідних інструментів фактично призвело домаскировке ризиків, що з низькою якістю субстандартних іпотечних кредитів, і до непрозорому розподілу серед кола інвесторів. Нарешті, серед інституціональних причин відзначимо недостатнє оцінки ризиків як регуляторами, і рейтинговими агентствами.

М'яка грошово-кредитна політика, що проводилася США початку 2000-х років, стимулювала видачу банками кредитів. Середньорічні темпи приросту банківського споживчого кредитування у 2003—2007 рр. на рівні 5%, приріст споживчих кредитів на III кварталі 2007 р. становив 7,2%. Обсяг виданих іпотечних кредитів зросла з 238 млрд. дол. у І кварталі 2000 р. до 1199 млрд. дол. в III кварталі 2003 р.

Принаймні входження економіки США в рецесію намітилася тенденція поступового скорочення обсягу виданих банківських кредитів. У III кварталі 2008 р. обсяг виданих населенню іпотечних кредитів становив лише 415 млрд. дол. Помітно понизилися темпи приросту споживчих кредитів — у листопаді 2008 р. проти жовтнем їх обсяг скоротився на 3,7%.

Ключову роль розвитку поточного кризи зіграла асиметрія інформації. Структура похідних фінансових інструментів стала настільки складною і непрозорою, що оцінити реальну вартість портфелів фінансових компаній виявилося практично неможливим. Оскільки кредитний ринок не міг ефективно виявляти потенційно неплатоспроможних позичальників, він у параліч. Розвиток ситуації у сфері серйозно вплинуло на реальний сектор економіки. Невдовзі опісля поглиблення негараздів у фінансовій системі США увійшли до рецесію. Національне бюро економічних досліджень США (>NBER) - рада вчених-економістів, вважається офіційним арбітром у визначенні початку і кінця рецесії країни, у грудні 2008 р. оголосило, що рецесія США почалася ще минулого року — у грудні 2007 р.

Поступово фінансову кризу США почав поширюватися в усьому світі. Американські корпорації розпочали термінової розпродаж активів і висновку грошей із інших країнах. За оцінками Банку Англії, сумарні втрати від кризи у економіках США, Великій Британії та ЄС вже склали 2,8 трлн дол.

Події у економіці США негативно вплинули на фондові ринки в розвинених країнах і країнах. Деякі пророчать таку глибоку рецесію у світовому масштабі за підсумками 2009 р., якої було у періоди найбільших економічних криз у головних країнах у минулі роки. Найзначніші уповільнення світової економіки були вже 1975 р., коли глобальний зростання становило всього 0,93% стосовно попереднього року, й у 1980 р., що його значення наблизилася до нулю (0,3%).

Послідовно знижується й очікуваний рівень світових нафтових цін. Відповідно до останнього прогнозу, поданому 13 січня 2009 р.Энергетическим агентством США, середня ціна 1 барелі нафти марки WTI на 2009 р. становить 43 дол. (чому відповідає приблизно 40 дол./бар. для марки Urals). Це означає, що, порівняно з 2008 р. нафту подешевшає майже дві з половиною разу. зображено динаміку щомісячних прогнозів Енергетичного агентства США середньої ринкової ціни не на нафту на 2009 р. Привертає увагу, що впродовж останніх чотири місяці (жовтень 2008 - січень 2009 р.) впала майже тричі. Це очікуваним зниженням світового попиту нафту.

Але у умовах глобалізації світової економіки не можна стверджувати, що економічні причини виникнення світового економічної кризи пов'язані тільки з фінансовим кризою, який розпочалося США. У розгортання кризи є ще одне — фундаментальна — передумова. Останні півтора-два десятиліття цільова функція бізнесу зазнала серйозну трансформацію. Ключовим орієнтиром розвитку корпорацій стало зростання капіталізації. Саме це показник найбільше цікавив акціонерів, і саме

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація