Реферати українською » Экономика » Основні методи пізнання соціально-економічних процесів


Реферат Основні методи пізнання соціально-економічних процесів


>ДОКЛАД

Основні методи пізнання соціально-економічних процесів


 

Зміст

 

1.Общенаучние методи

2. Спеціальні методи

3. Список літератури


1.Общенаучние методи

>Многомерность економічних явищ і процесів вимагає адекватних методів їх пізнання. Поняття метод походить від грецьк. >metodosшлях дослідження. У сучасному загальної економічної теорії визначилися дві основні напрями: вивчення вартості і додаткової вартості, і навіть ефективності виробництва. Поєднання цих двох не альтернативних, а взаємодоповнюючих "русел" єдиної економічної науки особливо актуальне сьогодні, коли необхідно, по-перше, встановити основні джерела кризового стану української економіки та, по-друге, відпрацювати та практично реалізувати стратегію трансформації економічних виробничих відносин.

Для пізнання соціально-економічних процесів використовують загальнонаукові і спеціальні для економічної теорії методи.

Фундаментальним принципом пізнання соціально-економічних явищ і процесів був частиною їхнього пояснення через внутрішні суперечності. >Политекономический аспект відкриває пізнаваному протиріччі такі його властивості, як тотожність, відмінність, власне у собі конфлікт.

Серед загальнонаукових методів пізнання соціально-економічних процесів чільне місце належить >структурно-функциональному методу, що передбачає розгляд будь-якого економічного явища як системного з обов'язковим аналізом функцій взаємодіючих елементів. Так, з допомогою цього можна визначити склад сучасних продуктивних сил України або інших країнах, простежити які у них зміни, встановити місце й ролі кожного елемента продуктивних сил. Останні є системною об'єктом зі зв'язками відповідних рівнів: а) координаційними, визначальними узгодженість взаємодіючих структурних елементів системи та місце елемента у рамках системи; б) >субординационними, >указивающими насоподчиненную зв'язок елементів в системному об'єкті; в) генетичними, які показують зв'язок елемента з історією розвитку системи.

Отже,структурно-функциональний метод визначає системні ознаки, які зберігаються за об'єктами дослідження незалежно від характеру їх трансформації.

Однією з ознак системи є його цілісність. У цьому різні елементи системи взаємопов'язані. Система загалом може мати ознаки, які від ознак її частин. Одне і те дія може обумовлювати різноманітний вплив на систему загалом і окремі її частки, проте дію на якісь частини системи впливає і систему загалом. Нарешті, зміна системи перестав бути адекватним сумі змін її частин.

Іншими ознаками системи є спрямованість її руху, організація та управління. Щодо останнього можна виявити наявність або відсутність центрального регулюючого органу, ступінь та засоби її впливу систему (пряме управління, непрямі важелі впливу), рівень централізації і децентралізації господарської діяльності динаміці. Після структурного аналізу досліджуваних систем слід розробити концепції розвитку системи з урахуванням вивчення її структури, т. е. виявити "сприйнятливі" точки, використовуючи які можна управляти системою.

Однією з способів пізнання соціально-економічних процесів є поєднання кількісного і якісного аналізу й визначення цій основі математичних методів у економічних дослідженнях. Ними користуються різні економічні школи (>неокейнсианская,монетаристская,неолибетальная та інших.).

Кількісні характеристики є невід'ємною частиною кожного дослідження. Так, одне із класиків політичної економію газу й теорії вартості У.Петти назвав зі своїх перших політико-економічних робіт "Політичною арифметикою", де зазначив, що викладати думки можна лише словесно, а й "мовою чисел, терезів та дійових заходів", Засновники математичного напрями у політекономії ХІХ ст. У. З.Джевонс і Л.Вальрас, застосувавши абстрактні математичні моделі, відійшли від трудовий вартості.

>Учение-економисти завжди обгрунтовували своїх висновків з допомогою точного кількісного аналізу. Наприклад, можна вміти аналізувати кількісні величини (розрізняти тенденцію, закономірність і закон з періодичності повторення тих чи інших емпіричних випадків тому чи іншому соціально-економічному явище) отже проникати у сутність відносин для людей. Якщо певне явище відбувається певну кількість раз, є закономірним, і може бути висловлено математичної формулою.

Необхідність володіння прийомами математичного аналізу зумовлена розвитком об'єкта дослідження — багатовимірного світу економіки. Процесвиявлений тенденцій економічного розвитку обумовлює широке впровадження математичних прийомів (з відповідними формулами рівнянь, функцій, з дитинства інтегралів тощо. п.).

У старі часи дрібний товаровиробник, можливо, здійснював все економічні розрахунки з допомогою елементарної арифметики, виступав і як постачальник, як і технолог, як і фінансист. Сьогодні такий підхід приречений на провал.

Ще 1937 р. майбутній нобелівський лауреат Р.Коуз на одній із багатьох своїх статтях про теорії фірми окреслив межу, що відмежовує внутрішнє середовище підприємства від зовнішньої ринкового середовища. Суб'єкт господарювання, з його гіпотезі, має вибір: оплатити витрати господарських операцій, беручи відносини з контрагентами, чи здійснити аналогічні операції всередині самої фірми під медичним наглядом власника чи менеджера, намагаючись знайти ефективніший і дешевий варіант. Цей вибір (між управлінням всередині фірми і економією на управлінні, але з ринковими витратами), на думку Р. Коуза, визначає розміри підприємства.

Сучасний рівень розвитку виробничих сил, зростання масштабів виробництва, розширення міжгалузевих і територіальних зв'язків зумовлюютьтехнолого-економические розрахунки, часто котрі виступають поза рамки елементарної математики. Глибокі математичні знання стають необхідними як для практиків, але й теоретиків економіки, оскільки без нього вже неможливо простежити взаємозв'язку громадського виробництва.

Широке впровадження математики економічну інші науки почався ще в XIX ст. Упродовж цього терміну проявилися також негативні моменти, пов'язані з намаганнями ">математизировать" майже всі. Дискусія про місце й ролі математики економічних дослідженнях то затихає, то розгортається новою силою. Сьогодні швидко розвиваються і вдосконалюються технічні засоби здійснення найскладніших математичних розрахунків, збирання та опрацювання величезних потоків інформації на ЕОМ. Комп'ютерна грамотність ставати елементарної потребою. Це створює сприятливі умови на впровадження математичних методів як і практичне управління економічними процесами, і у теоретичне осмислення їх.

Застосування математичних методів, на погляд, на повинен зводити складну економічне життя до кількісним залежностям, аналізові досягнень і розробці моделей їх оптимізації. Оскільки економічних відносин і закони мають кількісну визначеність, то математичні методи сприятимуть пізнання і викладу економічної теорії. Разом про те неодмінно повинні доповнюватися якісним аналізом.Обезличенние формули, графіки, матриці навряд чи допоможуть виявити сутність тих чи інших соціально-економічних процесів. І навпаки, органічне поєднанняструктурно-функционального підходу і математичних методів створює умови для ефективного наукового представників різних шкіл і напрямків економічної теорії.

Одне з найважливіших загальних прийомів досліджень, у економічної теорії є метод наукової абстракції. Суть її у виділенні найістотніших характеристик досліджуваного процесу, абстрагуванні від України всього другорядного, випадкового. Спочатку дають загальну характеристику явища, визначають властиві йому протиріччя, та був розглядають конкретні прояви цього явища. Отже найбільш загальна (найпростіша) економічна форма розгортається цілісну систему економічних взаємин у відповідність до власної внутрішньої логікою останньої. Те, чого спочатку слід було абстрагуватися з виявлення глибших істотних відносин, тепер, навпаки, потрібно роз'яснити. Через війну конкретне представляється не випадковим нагромадженням явищ, а цілісної панорамою життя.

Особливістютеоретико-економического дослідження і те, що з вивченні економічних процесів не можна користуватися конкретними прийомами і коштами, які широко застосовуються, наприклад, мови у природничих науках. Будь-яка абстракція, як відомо, завжди біднішими конкретного явища. Вона відбиває об'єктивну реальність негаразд, як живе споглядання, а проникає всередину її, йдучи від явища до суті. Насправді застосування методу абстракції можуть призвести до помилці. Це відривом абстрактних понять із дійсністю, що виявляється не в розриві якісної й кількісної характеристик економічних процесів, абсолютизації окремих явищ економічного життя тощо. п.

Абстрактне мислення із притаманними йому прийомами діалектичній, але з формальної логіки втягує й інші моменти пізнання економічних виробничих відносин, зокрема аналіз і синтез. У процесі аналізу предмет дослідження розчленовується, мислення залежить від видимого, конкретного до абстрактному. Так, визначаючи економічні закони тій чи іншій економічної системи, у дивовижно складному господарському організмі виділяють складові, з'ясовують роль і значення кожного елемента, їхнього нерозривного зв'язку на єдиній, але складному господарському механізмі. Це має важливого значення задля її подальшого теоретичного обгрунтування всіх особливостей предмета дослідження, яких абстрагуються спочатку. У результаті такого аналізу користуються загальними абстракціями, придатними вивчення досліджуваного об'єкта.

У процесі синтезу досліджується економічне явище у взаємозв'язок харчування та взаємодії його складових частин. Мислення тут від абстрактного до конкретного, від розуміння сутності відносин і до прояву в конкретної історичної ситуації. Аналіз сприяє розкриття істотного явище, а синтез завершує розкриття сутності, дає можливість показати, у яких формах це властиво економічної дійсності.

Отже, аналіз політики та синтез є двоманеразделимими чинниками процесу наукового пізнання дійсності, використання є сприяє виявлення причинно-наслідкових зв'язків окремих явищ.

Наукове пізнання громадських процесів і систем передбачає також використання методу поєднання логічного та історичного підходів до вивчення економічної теорії.

Логічний взаємозв'язок всіх компонентів суспільства як цілісного організму відбиває історичний процес виникнення та становлення певної системи. Поєднання логічного та історичного у економічній теорії допомагає відкриттю якісно нових форм дії економічних законів і віднайденню нового вмісту у економічних категоріях. У обох випадках варто виявити якісні зрушення, що відбуваються певному етапі розвитку економічної системи, і навіть обгрунтувати, як виникнення нових стосунків детермінує поява якісно нових форм проявів економічних законів.

Отже, логічний метод дослідження є історичним методом, який залежить від історичної форми і випадків історичного процесу, адже у відповідь і той само вважають за доби первинного накопичення капіталу й у сучасному розвиненому суспільстві буде різним.

Історія людського суспільства підтверджує, що виникнення та розвитку будь-який науки пов'язані із практичною діяльністю людей. Зв'язок науки із громадською практикою передбачає інтенсивний обмін банківською діяльністю та результатами між науковцями та працівниками інших галузей народного господарства. Отже, економічна теорія неспроможна обмежуватися використанням тільки для тих методів дослідження, про які йшлося йшла вище. Як фундаментальна наука економічна теорія визначає перспективи (враховуючи довгострокові) для громадської практики.

 

2. Спеціальні методи

 

>Овладению науковим економічним мисленням сприяє освоєння як загальнонаукових, а й спеціальних методів, з допомогою яких економічна теорія висвічує сутність економічного явища.

>Социально-економический експеримент належить до спеціальним методів дослідження економічних явищ. Зауважимо, йдеться про зваженому з урахуванням попереднього вивчення історичного досвіду соціально-економічному експерименті.Абстракция у разі є дуже умовної і цілком резонно можна стверджувати, що немає нічого більш практичного, ніж витончена теорія. Складність у тому, що практичні рекомендації щодо проведення соціально-економічного експерименту від конкретних прикладних розробок. Отже, щодо перших дуже важливим є громадське розуміння їхню необхідність і корисності.Социально-економический експеримент необхідно розглядати як як засіб пізнання реальної буденної дійсності, а й як такий, який сприймає конкретний суб'єкт.

>Социально-економический експеримент як засіб пізнання неспроможна на універсальність: полеміка про характер соціально-економічного експерименту, навіть коли він реалізується на локальних територіях (проблеми програмування розвитку окремих галузей, налагодження нових виробничих зв'язків, соціальний захист населення і ще т. п.), може бути вільна від впливу моральних, ідеологічних чи політичних чинників. Разом про те ціннісні судження про результативності соціально-економічного експерименту неможливо знайти відокремленими від об'єктивного економічного дослідження. Вони неминуче переплітаються. З розвитком продуктивних сил, накопиченням знань, освоєнням прийомів і якості знань за технологією аналізу економічних явищ та його взаємозв'язків з допомогою сучасною комп'ютерною техніки роль соціально-економічного експерименту у економічній теорії зростає.

Головним у економічної теорії залишається теоретичний аналіз виробничих відносин, розкриття змісту законів і категорій економіки. Одночасно зростає значення кількісних методів, зокрема статистичних. Практична діяльність людей економічній сфері обумовлює управлінський аспект, який неминуче набуває економічна теорія. Саме це аспект економічної теорії стимулює вивчення статистичних показників, які характеризують економіку різними її рівнях. Статистичні матеріали доцільно групувати по тематичним проблемам. Їх аналіз може відбивати, наприклад, реальні протистояння між певними соціальними групами населення, різними політичними течіями тощо. п.

Загальні перспективи економічної трансформації, комплексність підходів до становлення ринкових відносин, охоплення проблем народного господарства за цілому і окремих галузей, послідовність і темпи роздержавлення власності, економічний механізм становлення ринкових інфраструктур — всі ці запитання можуть досліджуватися з допомогою статистичних методів. Їх застосування доцільно і розробки окремих напрямів початку ринкових відносин, наприклад, ціноутворення, зовнішньоекономічних зв'язків та інших.

>Учение-економисти, вивчаючи матеріали національної статистики тій чи іншій країни, користуються також виданнями ООН, ОЕСР та інших. Незначні розбіжності між окремими показниками пояснюються тим, що міжнародних організацій, зазвичай, коректують національні дані задля забезпечення їх порівнянності. Співробітники відділу міжнародних організацій володіють сучасними методами обробки статистичних даних, що поки відмовлялися надбанням дослідників більшості країн світу, що часто призводить до спотвореним статистичним висновків.

Отже, знання економічної теорії передбачає як оволодіння методологією аналізу реальних економічних процесів, розуміння сутності економічних законів і категорій, а й уміння знаходити їхні кількісне вираз і користуватися точними статистичними методами керувати економікою.


Список літератури

 

1.БеляєвО.О.Економічна політика:Навч.посіб. – До.:КНЕУ, 2006. – 288 з.

2. Базилевич В.Д.Політекономія. – До.:Знання-Пресс, 2007. – 719 з.

3.СтепураО.С. Політичнаекономія:Навч.посіб. До.: Кондор, 2006;

4.Економічнатеорія:Підручник / за ред..В.Н.Тарасевича. – До.: Центрнавчальноїлітератури, 2006. 

5.БашнянинГЛ.,Лазур П. Ю.,МедведєвB.C. Політичнаекономія. - До.:Ніка-Центр:Ельга, 2002.

6.Політекономія.Навчальнийпосібник / За ред.Ніколенко Ю.В. - До.:Знання,2003.


Схожі реферати:

Навігація