Реферати українською » Экономика » Досвід реформування економікі України


Реферат Досвід реформування економікі України

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>Контрольна робота

Здисципліни: “>Державнерегулюванняекономіки”

Тема:

“>Досвідреформуванняекономіки України”


>Зміст

>Вступ

1.Стабілізаціяфінансової політики уряду –стабілізація в Україні вцілому

2.Реалізаціястабілізаційноїпрограмиреформуванняекономіки України

3.Ринковатрансформаціяекономіки України

4.Підсумкирозвиткуекономіки України заостаннєдесятиріччя

>Висновок

Списоквикористаноїлітератури


>Вступ

>Становленнясуверенної Українизнаменує собоюпоглибленняпроцесудемократичнихекономічних реформ,спрямованих наефективнуінтеграцію всвітоверинкове полі, якупоєднує всобіринкові засади ймеханізм державногорегулювання.

сучаснийринокрегулюється Державою задопомогоюправовихактів, щозакріплюютьринковівідносини, широкоговикористаннядоговірнихвідносин, черезфінансуваннярозвитку державного сектора, науки, культури,освіти,соціальногозахисту населення, черезподаткову,кредитну,банківськусистеми,ціноутворення таіншірегулятори ізметоюдосягненняцілей,визначенихдержавноюсоціально-економічноюполітикою.

Узахіднійекономічнійлітературірегулюючіфункції держави вринковійекономіцізводяться дотрьохосновних —законодавчої,стабілізуючої,розподільної. В частности, у межахзаконодавчоїфункції державарозробляє системуекономічних,соціальних таорганізаційно-господарських законів йпостанов, котрівиступаютьправовими засідкамиринковоїекономіки.

Уукраїнськійекономіціперехіднийперіод доринкуістотнозмінюєзміст й характер державногорегулюванняекономіки.Відфункції прямого директивногоплануванняекономіки держава переходити дофункціїрегулюванняринковихвідносинвільнихрівноправнихекономічнихсуб'єктів. Наперший планвиступаютьтакіекономічніелементи йважелівпливу, якпрогнозування таіндикативнепланування,розробкасистемицільовихпрограм таформуванняпринциповоновоїфінансово-бюджетної тагрошово-кредитної політики,інвестиційної тазовнішньоекономічноїдіяльності.


1.Стабілізаціяфінансової політики уряду –стабілізація в Україні вцілому

Уумовах, переходу досоціальноїринковоїекономікирізкозростаєзначенняфінансів й кредиту.Ефективністьсоціально-економічнихперетворень уперехіднийперіод можнаоцінювати за результатамивиконання двохнайважливішихпланів - державно го бюджету й кредитного плануНаціонального банку України.Від стану, їхньоговиконаннязначнозалежитьуспіх переходу доринку йрозвитокекономіки.

Уформуванні йстановленніфінансової політики в Україні можнавиділити триетапи.

перший - 24серпій 1991 р. - 16 листопаду 1992 р.тобто відпроголошенняполітичноїнезалежності й доздобуттянезалежності українськоїекономіки відросійського рубля. яквідомо, карбованецьпродовжувавобслуговувати нашбезготівковийобіг, доки не було б введенокупоно-кар6ованець (до 16 листопаду 1992 р.).

Іншийперіод - із листопаду 1992 р. по вересень 1993 р. Цеперіодпошуків Державою “>власногообличчя” уфінансовійполітиці.

>Третійперіодтриває ізжовтня 1993 р. Цеетапреальних років уфінансовійполітиці, котріхарактеризуютьсяпевнимипозитивни мизрушеннями уфінансово-грошовій сфері,погашеннямгіперінфляції, його можнатрактувати якпередденьекономічних реформ в Україні,беручи доуваги йгрошову реформу 1996 р.

>Під годину Першогоперіодуфінансова політика України яксуверенної державимайжеповністюзалежала відфінансової політикиРосії. Українавимушена буввслід заРосієюлібералізуватиціни.Українськийгрошовийринок у 1992 р.пройшов триетапирозвитку. перший - від моментулібералізаціїцін усічні-травні-червні: тоді реальнагрошовамаса (>номінальна,скоригована назростанняцін)зменшилася у 7-8разів. У товарномуобігувиникласерйознадиспропорція, щопоклало вухокризінеплатежів. Цезначнозумовилорозривгосподарськихзв'язків,прискорило спадвиробництва,впровадженнябартернихоперацій таостаточнийрозвалгрошовоїсистеми. У Україні того годинуфункціонувалидвівалюти -купоно-карбованець, щообслуговувавготівковийобіг, йросійський карбованець,який, будучивалютоюіншої держави,обслуговувавбезготівковийобіг.Тоді ж булипроіндексованіобіговікошти державного сектора.Набуврозвиткунелегальний ">чорний"ринок рубля.

Урезультатіінтенсивноїемісії нафінансовомуринкуУкраї нінагромадилася великамаса грошей, Яка узначнійкількостімігрувала доРосії, - там, були порівняновищівідсоткові ставки закредити, аціни булинижчими. Тому внаступнімісяці Україназновуопинилася безфінансовихресурсів.

>Водночас уРосії було бвжито низкузаходів ізподоланнякризинеплатежів (>кредитування державного сектора). Це малокороткотерміновийпозитивнийефект, щовиявилось устабілізаціївиробничого сектора,більшійстійкостібанківськоїсистеми,зростаннідодаткаякийнадходив доросійського бюджету. Однак усєце практично невплинуло наполітику України,завдякиЦБРжорсткорегулювавнадходженнярублів в Україну черезРосійськийконтрольний центр.

>Другійетапхарактеризувався тім, щофінансовий станпідприємств Українирізкопогіршився, тоді якросійських -поліпшився. На початкужовтня 1992 р.Росія провелалібералізаціюцін наенергоносії, урезультаті чого ефективногофункціонуваннябагатьохенергомісткихвиробництв в Україні сталонеможливим.Платіжна кризупродовжувалазростати. Банкивсілякими способамизатримували нарахункахкоштиклієнтів, акомерційніструктуривикористовувалицікошти для свогозбагачення.

>Окрім цього у Україністрімкорозвивавсяінфляційний процес,оскількиціни наенергоносії та усівидисировинирізкозросли.Нестачафінансовихресурсів сталахронічною йнаросталавеличезними темпами, щопочалозагрожуватиповним крахомфінансовоїсистеми.

Уцей годину уряд Українизробивхибнийкрок,якийпризвів до штучногозростаннязовнішньогоборгу. Ужовтні 1992 р. вМоскві бувпідписанийдоговір України ізРосією,відповідно доякого Українська держава взяла у собі відповідальність заборги українськихпідприємств, тоді якРосія віданалогічногорішеннящодоросійськихпідприємстввідмовилась.Щеоднією причиною штучногозростаннязовнішньогоборгу України сталинеадекватніціни, заякими наша держава продавала, адеякихвипадках йпродовжуєпродавати своїтовари. В частности,ціни наросійськунафту були (ізалишаються)вищими, ніжсвітові, тоді як, на думкуспеціалістів,ціни, заякими Українапродає своїтовари вРосію таінші країни СНР, були всередньому на 35%нижчі відсвітових. Результатом цоготакожєзростаннязовнішньогоборгу України. ЗзапровадженнямРосієюсвітовихцій наенергоносії Україна мала бзапровадитианалогічну плату за транзиттоварівРосії таіншихкраїн СНРсвоєютериторією.Цей транзит ушістьразівперевищуєобсягинашого транзитутериторієюРосії такраїн СНР.Вартість транзитунафти й газу через Українустановить 3,7 млрд. дол. США, за транзитіншихвидіввантажів (>усіма видами транспорту) Україна могла ботриматище 5,1 млрд. дол. США.Загаль на сумастановила 68,8 млрд. дол.

>Кризанеплатежів, Якавиниклавосени 1992p., змирилася уряд Україниприйнятирішення провихід зрубльовоїзонитaдевальвувати своюнаціональну валюту в 1,5 рази.

>Крім того, уперіод із 24серпня 1991 р. до 16 листопаду 1992 р. уряд Україниприпустився такихпомилок.

>Купон не бувуведений уготівковий йбезготівковийобігодночасно.

Не було бствореностабілізаційного фонду дляпідтримки національноїгрошовоїодиниці.Рішення протакий фондприйнятолише на початку1994р.

>Купон уролітимчасової українськоївалюти, яксвідчитьсвітовийдосвід,мавзмогуефективнофункціонуватилишеп'ять-шістьмісяців.Пізніше йогопотрібно було бзамінитиповноцінноювалютою (>гривнею)щепринаймні 1992-го р.Можназгадатиситуацію, котрасклалася свого годині наУкраїнськійНародній Республіці.Під годинупершоїспробипобудуватинезалежну державу увидатногоукраїнськогоекономіста М.Туган-Барановськогозапитали, чипотрібновводити гривню.Відповідь був такою: ">Вводити йнегайно!" Хочаситуація уці роктатакож бувдуже склад нию:першасвітовавійна,розруха,громадянськавійна.

>Зазначимо, що купон невиконувавфункціїнагромадження,тобто його несприймали як одну з форммайна. Тому в 1991-1992pp.відбулася ">втеча" купона вреальнітоварні ціності, що сталощеоднією причиноюзростанняцін.Крім того, процеснагромадженнявідбувався увільноконвертованійвалюті (>ВКВ), ацетежспричинялопадінняціни купона.

Отже,протягом Першогоперіодурозвиткуфінансовоїполі тикинезалежної України було бвтраченосприятливий момент длявведенняповноцінної українськоївалюти.

Заперіод 1991-1993pp.загострилася кризу і увалютній сістемі,відбулосяштучнезаниження кілька десятківразів курсунаціональноївалютистосовноросійського рубля. Не було бгарантовано йзабезпеченорепатріацію (Повернення) валютноговиторгуекспортерів.Зменшивсязовнішньоторговельний оборот ізнегативним для України сальдоплатіжного балансу.

>Кредитніемісії НБУ несприялигальмуванню спадувиробництва.Понад 80%кредитів булиспрямовані удержавний сек торекономіки напідтримкупередусімзбанкрутілихпідприємств.Найдоцільніше було б бзакрититакі підприємства згідно ізЗаконом "Пробанкрутство",надаючипідтримку лишенайважливішим із них.Проте булипрокредитовані підприємства йцілі галузі безурахуванняїхньоїзначимості, що й сталовирішальнимінфляційним чинником.

>Унаслідокпереліченихнегараздів векономіці Українивідбулосясторазовезростанняроздрібнихцін завдвічінижчихтемпівзростаннязаробітної плати.Частказаробітної плати всобівартостіпродукціїзменшиласямайжевдвічі.Поволізникали йстимули до роботи.

УфінансовійполітиціУкраїнської державизначнемісце посідаєгрошова реформа 1996 р.Середньомісячнаінфляція засерпень 1996 -липень 1997pp.становила 1.4 %, а й завідповіднийперіод 1995-1996pp.-5.1 %.Зміцненнягривнісприялозмініструк тургрошовоїмаси.Якщо на вушкосерпня 1996 р.питома ваги національноївалюти вструктурігрошовоїмаси М2становила 82.1%, то, навідповіднийперіод поточного року - 85.3 %.

>Довіра доновоїгрошовоїодиницізумовилазростаннявкладів населення вкомерційні банки.Питома вагистроковихвкладів узагальнійсумівкладів населення зааналогічнийперіодзросламайже на 10%.

>Сьогодніфінансово-економічнаситуація в Українієскладною;суперечливою йнеоднозначною.Об'єктивно самимпроцесомрозвиткуситуації до центруекономічної політикинині поставлено запитання проперехід доекономічногозростання.Останнєможливе занаявностігрошової,фінансової йвиробничоїстабілізації.

>Фінансова кризу в Україні (>неплатежі, спадвиробництва,інфляція,девальваціягривні)єголовнимдестабілізаційним чинникомекономічного життя.Наповненнядохідноїчастини бюджету зарахунокповногозборуподатків, атакожзовнішніхзапозичень,зменшеннядержавнихвитрат -цеважливий,проте неосновний шляхвиходу зкризовоїситуації. Тому у межахпоглибленняринковоїтрансформаціїтребаспрямуватиринковімеханіз ми таінститути довідновлення йрозвиткунаціональноговиробництва насучаснійтехніко-технологічній йорганізаційнійоснові,проведеннярадикальнихструктурнихперетворень угалузевій йтериторіальнійструктурігосподарства.

Цедастьзмогусуттєвозбільшитидоходи якнаціональнихвиробників, то й населення, що станіосновою длявирішенняфінансових негараздів у Україні.Крім того, длявиходу зфінансовоїкризи йзміцненняекономічної безпеки державипотрібно:

-досягти перелому врозвиткуінвестиційногопроцесу, забезпечитиприскоренийрозвитокпріоритетнихгалузей тавиробництв -високотехнологічногомашинобудування (особливо ВПК) таагропромислового комплексу;

-активізувати роботу ізподоланнякризинеплатежів, утімчислі зарахуноквикористання вексельногообігу,використовувати до Закону пробанкрутство,звести домінімумубартерніоперації;

-створитисприятливіумови длязалучення внаціональнуекономікуіноземногокапіталу,віддаючиперевагупрямимзакордон нимінвестиціям;

- вестиактивну йцілеспрямовану діяльністьщодо Повернення в Українугрошовихзасобів,вивезених замежі держави,скороченнятіньового, сектораекономіки, Поверненнязакордоннихкредитів,одержанихпідприємствами подгарантії уряду;

-сприятипідвищеннюкредитноїспроможностікомерційнихбанківзниженнюрівнявідсоткової ставки тазбільшеннючасткидовготерміновихкредитів.

>Грошовастабілізація в нашій странедосягнута,проте безфінансовоїстабілізації вонєштучною, афінансова безстабілізаціївиробництва -нестійкою. Українастоїть передпотребоюдоповнитигрошовустабілізаціюфінансовою, афінансову -стабілізацієювиробництва.Звідсивипливає, щофінанси йпідприємництвоєголовнимиланками уланцюгуекономічних реформ.Здоровіфінанси -цездоровевиробництво.Зростаннявиробництва було б йєосновоюфінансово-економічноїстабілізації йпроцвітання.

2. >Реалізаціястабілізаційноїпрограмиреформуванняекономіки України

>Пріоритетнимзавданням Програмиєзміцнення основгромадянськогосуспільства, подаліформуваннявідкритого демократичногосуспільства тановоїнаціонально-державної ідентичністьлюдини як громадянина України.

>Усеце можна забезпечитилише заумовиподоланнятенденціїзанепадуекономіки та забезпеченнястабільновисокихтемпівекономічногозростання.

Напідставіаналізуситуації, ізуроків 1998p., колисуттєвомувипробуванню бувпіддана такважковистражданаУкраїноюфінансовастабільність,визначенотакі триетаписоціально-економічногорозвитку України:

>перший (1999 - 2000pp.) —досягненнястабілізаціїекономіки таперехід доекономічногозростання;

>другий (2001 - 2005 рр.) —проведенняінтенсивнихзмійструктуриекономіки тапідвищенняїїефективності,досягненнятемпів приросту ВВП до 7 % нарік;

>третій (2006 - 2010pp.) —продовженняструктурноїперебудовиекономіки та забезпеченнявисоких (до 8 %щорічно)темпівзростання.

>Економічнезростанняпотребуєспрямуваннязначнихобсягіввиробленого продукту вінвестиції.

>Вирішальними чинникамистабілізації в 2003-2004pp. йзапочаткуваннязростанняєтакі:

>Прийняття реального бюджету.Йогодефіцитсуттєво незбільшуєвнутрішні тазовнішнізапозичення,створюєдовіру дофінансової політики держави.

>Помірнадевальвація національноївалюти таінфляціязберігаютьумови йнадаютьорієнтири дляефективноговиробництва.

>Зниження ставкирефінансування йпереорієнтаціядіяльностібанківськоїсистемизабезпечуютькредитнупідтримку реальноговиробництва.

>Нормалізаціявиплатизаробітної плати йзначнескороченнязаборгованостіщодосоціальнихвиплат з бюджету.

>Впровадженнязаходів,спрямованих наприскоренулегалізаціютіньовоїекономіки, асаме:задіяннямеханізму Поверненнятіньовихкоштів, у томучисліз-за кордону, до легальногообігу накористьнаціональноговиробництва.

>Розвиток малогопідприємництва, якуприведе допідвищенняконкурентоспроможності українськихтоварів,поліпшенняструктуривиробництва йструктуризайнятості.

>Реструктуризація великихпідприємств АПК,розвиток при ватяного сектора економіки всільськомугосподарстві, щодастьзмогузбільшитиекспорт продовольчихтоварів.

>Залученняпрямихіноземнихінвестицій векспортоспроможнігалузі, щосприятимепереорієнтаціїзовнішньоїторгівлі нановітовари танові ринки.

Для забезпеченнястабільногозростання на початкунаступноготисячоліттяпринципововажливимєрадикальне реформуванняподатковоїсистеми,скорочення ужепротягом 2003 та 2004 роківщонайменше на 15 - 20% (>сукупного)податковогонавантаження натоваровиробників таполіпшенняякості бюджетнихвитрат.Ключовим для цогоєприйняттяПодаткового кодексу.

>Економічнезростаннянеможливе безсуттєвогооновленняосновнихфондів таїхньоїструктури. Без цого тричверті із них 2010 р.можутьдосягти критичноговіку (понад 20 років) та невідповідатимутьвимогамтехнологій XXIстоліття,обмежуватимутьможливостіздійснення політикитехнологічнихпроривів.

>Принципововажливимєвідповідно докомплексної державноїпрограмиенергозбереження наперіод до 2010 р.радикальнезменшенняенергомісткостівиробництва тапідвищенняконкурентоспроможності українськоїпродукції навнутрішньому йзовнішньому ринках.Цьому виннесприятиліквідація напершомуетапіреструктуризаціїфінансовихборгівпідприємств й забезпечення діїринковихмеханізмів,вилученнянеконкурентоспроможнихвиробництв.Нагадаємо, що однієїдолара ВВПкраїнавитрачає 3,25умовногопаливапроти 0,6 вЗахіднійЄвропі.Крімусьогоіншого,це винне забезпечитизростанняекспорту українськихтоварів йпослуг із темпами 7 - 8 %щорічно.Доситьвисокітемпизростанняімпорту (>хоча інижчі відекспорту)зумовленіпотребоюзалученнязначнихобсягівінвестиційних таінноваційнихресурсів.Водночасзавданнямєпослідовнескороченнявід'ємного сальдоторговельного балансу тадосягнення,починаючи із 2007p., йогорівня не менше, ніж 2-3 % відзовнішньоготорговельного обороту.

>Надтоважливоюєпослідовналегалізаціятіньовоїекономі кі йзменшенняїїобсягівщонайменше на 25 % до 2005 р. та на 70 - 80% до 2010 р.

>Потрібновизначити,передусім,пріоритетинауково-технологічного таінноваційногорозвитку:

->створення тавпровадження новихенерго- таресурсозбережнихтехнологій,розвитокекологічночистоїенергетики;

-розробка новихтехнологій, утімчислібіотехнології длясільськогогосподарства тапереробнихгалузей,легкої та харчовоїпромисловості;

->технологічне йтехнічнеоновленнябазових тапереробнихгалузей;

->високотехнологічніконкурентоспроможнівиробництва влітакобудуванні,ракетно-космічномукомплексі, судно- таавтомобілебудуванні, атакожсучаснихозброєнь;

->створення тавикористанняперспективнихінформаційнихтехнологій та систем зв'язку;

->розвитокінформаційнихкомунікацій тапотрібногообладнання;

->виробництвовітчизнянихінформаційнихтехнологій (не мінше 20 % від потребвнутрішньогоринку);

->створення тавпровадження новихматеріалів таречовин ізвисокимиконкурентоспроможнимивластивостями, до тогочисліімпортозамінних.

Програмумаєсистемний характер,охоплює сув'язьекономічних тасоціальних сфер, усісторони державноговпливу ними.

 

3.Ринковатрансформаціяекономіки України

 

>Науковціпропонують широкий, спектрпояснень причин тихийзначнихтруднощів, ізякимизіткнулася Україна на шляхуреформуванняекономіки. Один ізнайобгрунтованішихпідходів доаналізупроблемисформулював П.Конвей.Згідно із йоготеорією,першоджереломбільшості проблемперехідногоперіоду упострадянськихкраїнахєнестача заощаджень,опосередкованих черезформальніфінансові ринки.Цянестачазаощаджень,відповідно,зумовленарізкимзменшеннямкупівельноїспроможності населення послерозпаду СРСР танадто нізькимрівнемрозвиткуфінансовихринків уцихкраїнах.

>Перш ніжаналізуватирозвитокекономічноїситуації в Україні послевідновленнянезалежності,требазгадати проуспадкований станекономіки.Крім вжерозглянутого копійчаногонадлишку,другимвкрайнегативнимчинником бувзначнийфіскальнийдефіцит. У 1987-1989 рр.дефіцит бюджету СРСРстановив 7,5% ВНП, а тримаючивнийборгсягнув 43,4% ВНП.Ще одинважливийчинник - млістьтивний шокпродуктивності,тобтозниженняобсягувиробництва йпродуктивності роботи увітчизнянійекономіці.

>Реформи, якіпотребувала Україна, можнарозділити надвіпринциповорізнігрупи -реформи Першого та іншогопокоління. Допершоїгрупи вартозачислити тих із них, котрібезпосередньопов'язані ізпоняттям "переходу".Стосовнопострадянських державцейтерміннабуваєширшогорозуміння.Йдетьсяпередусім про політичнийперехід донезалежної держави, щопотребуєствореннявідповідногоінституційного тазаконодавчогосередовища. Уцариніекономікинеобхіднийперехід від стануоднієї ізскладовихгосподарськогомеханізму доповноцінноїекономіки,інтегрованої усвітову систему; й,нарешті,перехід від державноївласності таадміністративногорозподілуресурсів йтоварів доприватноївласності талібералізованихцін.Унаслідокпроведенняцих реформ Першогопоколінняповинні бутиствореніусінеобхідніінститутинезалежної держави ізринковоюекономікою.

>Зміст реформ іншогопоколінняполягає вобмеженніролі уряду якбезпосередньогоучасника нафінансових ринках.Їхнімрезульта тому станіекономічнезростання,зумовленеефективнішимвикористаннямінвестиційнихресурсів.

>Періодкризи 1991-1994 рр. Зогляду напоказникизниження ВВП татемпівінфляції дляпострадянськихкраїнвиділяють,здебільшого, дваперіоди:кризи 1991-1994 рр. тастабілізації 1995-1997 рр.Стосовно Українидругийперіоддоречніше якщоназиватиперіодомвідносноїстабілізації йпродовжити йогочасовімежіпринаймні до 1999 р.

>Ще у 1991 р.роздрібніціни впострадянськихкраїнахзрослимайже у 1,5 разу. Зпочатком 1992 р. в Україніціни було блібералізо вано.Середньомісячнізміниіндексуспоживчихцін (>ІСЦ) упершо мукварталістановили 75,4%.Різкезменшеннязаощаджень-прагнення населення,підприємств та урядуспоживатибільшу частийку поточного прибутку - сталоприроднимвідгуком наекстремальнуекономічнуситуацію.Щеоднією причиноютакоїповедінки бувнеефективна політика уряду.

>Крімфактичногообсягузаощаджень,дужеважливоює йїхня форма.Заощаджувати можна задопомогоюформальнихфінансовихринків,неформальнихфінансовихринків танагромадженнятоварів.Відвибору способузаощадженьзалежитьефективністьрозподілуресурсів векономіці йвплив наситуаціюзагалом.Наприклад, колиєзначнийдефіцит бюджету, тозаощадження приватного сектора уформінакопиченнятоварів негативновпливатимуть й наінфляцію, й наобсягвиробництвазначносильніше, ніжзаощадження увиглядівкладів умежахформальноїфінансовоїсистеми.

>Негативнийвпливзменшенняобсягузаощаджень,опосередкованих черезфінансову систему, нарівеньвиробництвамає два про яви.По-перше,підприємствампотрібнікошти дляфінансуваннякупівліпроміжнихфакторіввиробництва.Якщофінансова системанеспроможна забезпечити підприємствацимикоштами, то смердотізмушеніскорочувативиробництво чизапроваджуватиальтернативніформиобміну.Обсягвиробництва йпродуктивність роботи у цьомуразізнижуються.По-друге, самперехідпередбачаєзначнівитрати,бопотрібнікошти нановівиробничіпотужності,об'єктиінфраструктури,вихід нанові ринки,перекваліфікаціюпрацівників тощо.Інакшекажучи,потрібнізначніінвестиції.Будь-які заходьурядової політики, котрізменшуютьопосередкованізаощадження,призведуть дозменшенняінвестицій йконсервації стануекономічного спаду.

>Упродовж 1991-1994 рр. в Україні було б проведенозгадані реформи Першогопокоління.Ситуація іззаощадженнямисклалась та ка.Приватний секторзначновитрачав своїзаощадження.Успадкованівимушенізаощадженняґрунтувалися насподіванні, щотовари будутьдоступні умайбутньому законтрольованимицінами;лібералізаціяцінусунулапідстави дляподібнихсподівань.Дефіцитконсолідованого бюджету у 1991 р.становив 13,6% ВВП, у 1992 - 29,3, у 1993- 9,7, у 1994 р.- 7,8% ВВП.Іноземніпозичальники булинеготовінадатипозики такого масштабу,щобкомпенсувативисокийрівеньвитрачаннянаціональнихзаощаджень.

>Глибина йтривалістьекономічноїдепресії упострадянськихкраїнахвирішальним чиномзалежала відвибору,якийїм всімдове лосязробитинаприкінці 1991 р.Цейвибірстосувавсяшляхіввирішення двохфундаментальних проблем.Кожен урядпередусім повинен буввизначити своюфіскальнустратегію -зменшувати чизбільшуватифіскальнийдефіцит; йякщозбільшувати, те вякий шппсіб йогофінансувати.Крім того,треба було бухвалитирішеннящодо того,залишатися чи ані уєдинійрублевійзоні.КраїниБалтіїобрали шляхзменшенняфіскальногодефіциту йвиходу ізрублевоїзони. якневдовзіз'ясувалося,церішення було бєдиноправильним. уряду України із низькіоб'єктивних тасуб'єктивних причинзабраклополітичноїволі,щобзважитися нааналогічнікроки.Водночас, яксвідчатьрезультатиеконометричногоаналізумакроекономічних показниківпострадянськихкраїн,коефіцієнткореляціїміж темпомекономічногозростання табюджетнимнадлишкомстановив 0,60 у 1992 р. й 0,66 у 1994 р., акоефіцієнткореляціїміж темпомінфляції табюджетнимнадлишком,відповідно,-0,53 й -0,68.Таківисокізначеннякоефіцієнтівкореляціїозначаютьбезпосереднійзв'язокміжфіскальнимдефіцитом йглибиноюекономічного спаду таінфляцією.

Урозпалідепресії уфінансовомусекторі України, як йбільшостііншихпострадянськихкраїн, було бухваленорішення, якунесприятливовпливало наекономічнуситуацію вцілому. Банкизобов'язалинадаватикредитивибранимпозичальникам.Такі ">адресні"кредитизабезпечувалипривілейований доступ доджерелфінансування й булипокликані підгримувативажливісекториекономіки.Цікредити надавали занизькиминомінальнимипроцентними ставками, що задужевисокихтемпівінфляції означаловід'ємніреальніпроцентні ставки. Для приклада, усічні 1993 р. реальнапроцентна ставка закредитикомерційнихбанківстановила - 40,8%,упродовж шестимісяців цого року воназмінювалася умежах від -7,7% до -11,6%, аупродовжрештип'ятимісяців від -18,8 до -29,7%.

Зпогляду уряду,такерішення мало низкупереваг.По-перше,важливі (на його думку)секториекономікиотримувалигарантований доступ докредитнихресурсів.По-друге,знижуваласяцінацихкредитів дляпозичальників.По-третє,це давалозмогузменшитифіскальнийдефіцит.Якщопозичальником був сам уряд, тонизьканомінальнапроцентна ставка ненадтозбільшуваладефіцитбюджету.Якщо жпозичальникомставалодержавнепідприємство, тофактичнісубсидії воно таодержувало коштомприбутківфінансового сектора, а чи не із бюджету.

Однакнегативнінаслідки адресногокредитуваннязначніші. Наринкукредитнихресурсів було б багатопозичальників,проте урядзадляпідтримкиважливихвиробників тазбереженнярівнязайнятостівибиравдеякучастину із них. Завідсутності державноговтручанняціпривілейованіпозичальникиконкурували б ізрештоюбажаючих й платилифінансовимпосередникампозитивнуреальнупроцентну ставку. Уцій жситуаціївибраніпозичальникиотримувалидешевікредити укомерційних банках.ПотімНаціональний банк Українинадававкредитикомерційним банкам занижчоюноміналь ниюпроцентноюставкою,щобгарантуватиїмприбуток.Такіоперації немістилижодногоризику й булидоситьбажаними длякомерційнихбанків.Термін Поверненнякредитівстановив від шестимісяців до двох років. За тихийекономічних умівце означало, щоадреснікредитифінансували зарахунокінфляційногоподатку.Рефінансуваннявідбувалося зависокимивід'ємнимиреальнимипроцентними ставками,тобто урядфактичнонадававреальнітрансферипривілейованимгалузям та секторамекономіки.

>Адреснікредити були неєдиним виглядомвикористанняінвестиційнихресурсів.Протеіншівидипозиквиявилисьзначноризикованішими длябанків ізогляду на шлюбінформаціїщодоіндивідуальнихпозичальників йреальнихмеханізмів забезпечення Повернення позик. Зіншого боці, дешевизнакредитів уНаціональному банку несприялазростаннюзацікавленостібанків узалученнівкладів населення зависокиминомінальнимипроцентними ставками.

Результат політики адресногокредитування -ситуація так званогофінансовогостримування.Реальніпроцентні ставки завклади унаціональнійвалюті буливід'ємними. Зависокихтемпівінфляціїфінансовіінститутинадтоповільнозмінювалиномінальніпроцентні ставки, що можнапояснитидекількома причинами.Передусім,це могла бути простозначнаінерція,успадкована ізчасівкомандно-адміністративноїсистеми, колицимустановам недоводилося оперативнореагувати на тих чиіншізміниекономічноїситуації.Крім того, як вжезазначено, не було бособливихстимулівзалучатикошти населення. І,нарешті, зарізкихколиваньтемпівінфляціїоперації наринкукредитів унаціональнійвалюті булинадторизиковими. Упошукуменшризиковихприбутківфінансовіпосередникисхилялися допроведенняоперацій віноземнійвалюті.Фінансовіінституції, котріпропонувалипозики йвклади унаціональнійвалюті,зважаючи напанування держав нихустанов на цьомуринку,перебували узаздалегідьпрограшномустані, йтакіпослугишвидкозанепали.Зберіганнякоштів уцихінституціях означалореальнізбитки.

>Наслідкамифінансовогостримування сталинестачаготівки тафрагментаціяфінансовихринків.Нестачаготівки був в Українівлітку 1993 р. йвиявлялася унеспроможностіпідприємстввчасновиплачуватизаробітнуплатню, а уряду -пенсії таіншітрансфери. Томузапровадженосуттєвіобмеження навилученнякоштів ізбанківськихвкладів.Фірми й підприємства маліще ідодатковіантистимули дозберіганнякоштів уфінансовихпосередників: урядвикористовувавбанківську систему длязбиранняподатку надоданувартість тадеякихінших.

>Невигідність умів длявкладеннякоштів разом ізпобоюванням ">заморожування"вкладівспонукали населеннязаощаджувати позамежамифінансовоїсистеми - уформіпридбаннятоварів про запас,зберіганняготівки унаціональній таіноземнійвалюті.Приватнікомерційні банкинамагалисязалучитивалютнізаощадження населення,пропонуючивисокідодатніреальніпроцентні ставки.Ринокфінансовихресурсіврозпався на ринкиресурсів унаціональній таіноземнійвалюті ізабсолютнопротилежнимизначеннямиреальнихпроцентних ставок нацих ринках. Напершому ізринківреальніпроцентні ставкиздебільшого буливід'ємними,оскількипозики унаціональнійвалюті нерозподіляли згідно ізмеханізмомекономічноїконкуренції.Підприємства, котріотримувалиадреснікредити, не булиприбутковими, а практично їхнісубсидував уряд черезнизькіномінальніпроцентні ставки.

>Фрагментаціяфінансовогоринкусупроводжуваласязростаннямкількостіспеціалізованихнебанківськихфінансовихінститутівнайпо-ширенішіз-поміж які -трастовікомпанії.Вонипропонуваливклади чиакції, котріобіцяливіддачузначновищу, ніж уформальнійфінансовійсистемі.Діяльність такихкомпаній нерегулювали аніНаціональний банк, анііншідержавніоргани.Значнабільшість із них бувшахрайськими, й справазакінчуваласяїхнімбанкрутством тазникненнямкерівнихосібкомпаній разом ізкоштамивкладників.

>Виконанийаналіздаєзмогузробитидеяківисновкистосовнорозвиткуфінансового сектора економіки в Україні уперіоддепресії.Ринокфінансовихресурсіврозділився на двасектори ізпротилежноюдинамікоюреальнихпроцентних ставок. Банкивибирали длясвоєїдіяльностіздебільшоголише один ізцихсекторів - чи унаціональній, чи віноземнійвалюті. Звеликоїкількостіновостворенихкомерційнихбанківлишенезначначастинапропонувалапривабливіумови длявкладників.Законодавствосприялопоявінебанківськихфінансовихпосередників, я частообіцялизначновищувіддачу навкладенікошти.Загаломекономічнуситуацію в Україні у 1991-1994 рр.характеризуваливисокітемпиінфляції та спадувиробництва,звуженняприватних йдержавних заощаджень таобмеженістьіноземнихпозик.

 

4.Підсумкирозвиткуекономіки України заостаннєдесятиріччя

 

>Після десяти роківнезалежності можнапідвестидеякіпідсумкирозвитку України якнезалежної держави ізпозиціївідсоткуреалізаціїпотенційнихможливостей.Надзвичайноважкосьогодніоцінити тихможливості, які малакраїна на вухо 90-х років.Існуютьдіаметрально-протилежні подивися напотенціал країни та відсоток йогореалізації. Однакіснування рядукраїнпострадянськогопростору, для які вухоумови можнапорівняти,даєматеріал дляпобудовипорівнянь таспіввідношеньстосовнотемпіврозвитку, щоспостерігаються в стране та заїї межами. Ос-кільки под прапорнезалежності ми стали подвпливомпрагненняшвидкогооб'єднання ізЄвропою,виникає запитання:наскільки минаблизились до мети й якдержавнерегулюваннясприяло віконанню цого заподіяння.

З початку 90-х роківсуспільна думкавважала, щоздобуття державноїнезалежності таважеліринковоїекономікизабезпечатьсуттєве йстрімкезростанняекономіки й,відповідно,життєвогорівнягромадян України.Вважалось, що ми ужеЄвропа,тобтокраїна забагатьмапоказникамиблизька,наприклад, до,Франції. Крапказору, що "ми ужеЄвропа"зробила ">ведмежупослугу", нашомуекономічномурозвитку. Ос-кільки "ми ужеЄвропа", то йподаткиповиннісплачуватись не гірше, ніж уЄвропі.Звідсистрімкевведенняосновнихвидівподатків тавідповіднихподаткових ставокнарівні, ніж урозвинутихкраїнЄвропи.Прийомузнехтувався тієї факт, що досучасногорівняоподаткуванняці країни йшлидовгідесятиріччя й станподаткових системвідповідаєрозвинутійструктуріринковихвідносин. СтруктуравиробництваРадянського Союзу й,відповідно,Радянської України не бувспрямована назадоволенняпотрібностейвнутрішньогоринку (>основнучастину, напершийпогляд,значногоВВДскладалапродукціявійськово-промислового комплексу).Конвертаціявиробництва бувможливою лише призначнихобсягахінвестування векономіку танаявностіменеджерів,здатнихпрацювати вумовахперехідноїекономіки, апотікдешевихімпортнихтоварів для населення незалишивніякихшансіввітчизняномувиробнику.

УРадянській Україні до початкуздобуттянезалежності бувнакопиченийзначнийінерційнийпотенціалзростаннясоціальнихзобов'язань держави.Рівень державногонавантаження наекономікуколишньогоРадянського Союзуважкооцінити, але й,ймовірно, не так нанизькийрівеньбезкоштовноїосвіти та, особливо,медичногообслуговування,він бувзначним. Бюджетпострадянської України із початку 90-х років та когонавантаження, й держававдалася до масштабногоінфляційногофінансуваннясоціальнихпрограм.Крім того, ізчасівРадянського Союзузалишилася700-тисячнаукраїнськаармія, оснащенаядерноюзброю;державні підприємства, котріповинні булидатиголовнийвнесок вдохіднучастину бюджету,стрімкоперейшли добартернихоперацій йбільшучастинусвоєїдіяльності перенесли утінь.Післяфінансової (але й небюджетної)стабілізації 1995-1996 років йвведеннягривні наставшиновийетапрозвитку українськоїекономіки,який, на шкода,такожсупроводжувавсязначнимистратегічними йтактичнимипомилкамиукраїнськогокерівництва. То в 1996році в господарський оборот буливипущеніоблігаціївнутрішньої державноїпозики (>ОВДП) —фінансовийінструмент,використовуваний убудь-який стране.Відомо, щоціпапери необмеженіризиком (>теоретично) йзвичайномають найменшудохідність ізціннихпаперів, котрівикористовуються у стране. Однак,можливо,це широковідомий факт ізфінансового менеджменту не буввідомийспеціалістамМіністерствафінансів.Мабуть, смердотідужепрагнулиотриматигрошовірезерви чистерилізуватинадмірнугрошовумасу.Існує точказору, щоце був шанс длядеякихюридичнихосіботриматидержавнікредити подменший відсоток йзначнопокращитисвійфінансовий стан зарахунокОВДП,дохідність якідосягла 70%річних за високих темпівінфляції ~10% за 1996рік. якцебуває убудь-якійфінансовійпіраміді, Першіотримализначніприбутки,нерезидентивзагаліуникнуливтрат,останнімаютьреструктуризований натривалийперіод годиниборг уряду.Унаслідокцихдійтакийфінансовийінструмент, якнизькодохідні табезризиковідержавніцінні татовіри, бувнадовговтрачений для українськоїекономіки.Крім того, для фондовогоринку Українинеможливознайтипочатковуточку, котра бвідповідаладохідностібезризиковихціннихпаперів йпідтримувала бдохідністьіншихціннихпаперів наналежномурівні.Тобто,наслідкиподій 1996-1998 роківмаютьдовгостроковийвплив як наформування бюджету, то й нафункціонування фондовогоринку.

На шкода,плановий (унайгіршомурозумінні цоготерміну)підхідзалишивсядіючим прирегулюванні українськоїекономіки. Людистаршогопоколінняпам'ятаютьпланипобудовикомуністичногосуспільства за 20 років, колипіслявоєннітемпирозвиткуРадянського Союзу булизаплановані на 20 роківуперед.Дійсністьзнищилаціпроекти йзамістьобіцяногокомунізму у 1980році уМосквіпройшлиОлімпійськіігри. У 1999роцінапередодніпрезидентськихвиборів бувстворенаурядовапрограма "Україна 2010", котрапередбачаєвступ доЄвропейського союзу якнаслідокприскореногорозвитку країни напротягомдесятиріччя (7-8%річного приросту ВВП).Цікаво, щопочаткова точка троянд витку ВВП на свою душу населення іншимтисячоліттябулавизначена урозмірі 00, тоді якофіційнийпоказникскладає лише 1/3частинуцієївеличини.Ніякихміркувань прообгрунтуванняцієїоцінки йможливихшляхівтрансформуваннятіньовоїекономіки вофіційнуавторипрограми, на шкода, не навели.Крім того і неврахованимвиявився тієї факт, щобажані 00 ВВП на свою душу населення у 2010році навряд

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація