Реферати українською » Экономика » Види та методи економічного аналізу


Реферат Види та методи економічного аналізу

Страница 1 из 2 | Следующая страница

З М І З Т

>Вступ…………………………………………………………………….стор.3

І. Предмет йвидиекономічногоаналізу

1. Предмет й заподіянняекономічногоаналізу………………………….стор.5

2.Основнікатегоріїекономічногоаналізу……………………………стор.6

3.Видиекономічногоаналізу………………………………………….стор.9

4.Зв’язокекономічногоаналізу ізіншими

науками йдисциплінами………………………………………………..стор.12

ІІ. Метод й методикаекономічногоаналізу

1.Аналітичнийметод…………………………………………………..стор.12

2.Деталізація……………………………………………………………стор.13

3.Порівняння……………………………………………………………стор.14

4.Моделювання…………………………………………………………стор.15

5.Балансовийметод…………………………………………………….стор.15

6.Елімінування………………………………………………………….стор.16

7.Статистичніметоди…………………………………………………..стор.21

8.Економіко-математичніметоди…………………………………….стор.23

9.Іншіметоди……………………………………………………………стор.23

ІІІ.Інформаційна базаекономічногоаналізу..……………………... …>стор.23

IV.Організація таетапиекономічногоаналізу………..…………... …>стор.27

>Висновки…………………………………………………………………стор.29

>Використаналітература……………………………………………… ..>стор.31

>Вступ

>Вивченнякожноїнавчальноїдисциплінирозпочинається ізрозглядузагальновизнанихїїтеоретичних засідок.Засвоєннятеоретичнихпитань,ключовихтермінів йкатегорійдаєзмогуприступити дооцінювання тарозв’язуваннянагальних проблемвиробництва йпідвищення йогоефективності.

>Метоюекономічногоаналізуєвивченнярезультатівдіяльності всіхпідприємств йгосподарськихорганізацій,визначеннявпливуфакторів напоказники їхнього роботи длявиявлення вподальшомунедоліків йрезервів, атакожрозробказаходів,спрямованих навідновлення й збільшенняобсягіввиробництва тареалізації,підвищенняефективності їхнідіяльності.

>Економічнийаналіз якнауковадисципліна –це системаспеціальних знань,пов’язана іздослідженняміснуючихекономічнихпроцесів йгосподарськихкомплексів,темпів,пропорцій, атакожтенденційрозвитку, ізвиявленнямглибинної їхнісуті й причин, щозумовлюютьрізнівідхилення відзапланованихпоказників,договірнихзобов’язань,виробничихпотужностей, таоб’єктивноюоцінкою їхньоговиконання.

>Вартонаголосити наможливостяхекономічногоаналізу якзасобу,якийсприяєуправліннюпідприємством.Будь-якеуправлінняскладається із двохетапів. Напершому напідставівідповідноїінформації таїїаналітичногоопрацюванняоцінюють стан йдинаміку того чиіншогопроцесу, на іншому,якщоаналізвизначитьнеобхідістьвтручання ізметоюзміниякихосьпараметрів упроцесі, -приймаєтьсявідповіднеуправлінськерішення.Причомуаналітикможепідготувати для менеджеранавіть проект цогорішення.

Уумовахринковихвідносин системаплануваннявсередині підприємствазберігається, але йзмінюються йогообсяги йдеякіпідходи.Економічнийаналіззабезпечуєнебхіднеобгрунтуванняплановихпоказників,оскільки йогооцінкидосягнутогорівнявиробництва тавитрачанняресурсів, із одного боці, йпопиту,ринковихцін таефективності роботи – ізіншого,єосновоюплануваннядіяльності підприємства.

>Усівиробничі тафінансовіпроцеси, атакожзагальнірезультатидіяльності підприємстваповинняналежноконтролюватися. Цезабезпечуєтьсяпоточним контролем із боціадміністрації підприємства за станомвиконанняплановихзавдань,організаційнихзаходів,вказівок тощо задопомогоюаналітичногоопрацюванняповсякденноїінформації, котрахарактеризуєвиробничо-фінансову діяльність підприємства.Існує іінша форма контролю –наступний.Вінздійснюється якревізіяфінансового-господарськоїдіяльності роботи підприємства, яктематичнаперевірка із боціподатковоїадміністрації,аудиторськеобстеженняпідприємств.

У СРСРекономічнийаналізпочавформуватися в 20-30роках якпідсумковийрозділбухгалтерськогообліку.Необхідностьрозвиткуметодіваналізузумовлюваласяпотребою воцінюваннібухгалтерськихзвітів.Розробку методикианалізутривалий годинуздійснювалифахівці угалузібухгалтерськогооблікупершими, аінколиєдинимипрактичнимипрацівниками, котрі проводилианаліздіяльності підприємства, булинайбільшдосвідченібухгалтери.

У тієї годинуаналізували лишебухгалтерський баланс підприємства.Звідси іпершаназва курсу “>Аналіз балансу”.Згодом, колиобсягзвітностірозширився, аотже,зрослакількістьданих йзначнозмінивсязмістінформації, щовивчалася, курсдіставназву “>Обліковийаналіз”. Отже,певноюмірою можнавважати, щоаналіз скидатися відбухгалтерськогообліку, чи “>обліковства”.

У 40-х йнаступникрокахрозвиток йполіпшення методикианалізу, атакождодатковевикористання,поряд зданимиіснуючоїінформації,планово-нормативної,технічної таіншихвидівінформаціїзумовилизміну іцієїназви курсу.Його сталиназивати “>Техніко-економічнийаналіз”, “>Аналізгосподарськоїдіяльності” й,нарешті, “>Економічнийаналіз.”

Коли жсприялорозвиткуметодіваналізу, а із годиноюформуанню його яксамостійноїдисципліни?По-перше,цепов’язано ізформуваннямєдиних засідок й систембухгалтерськогообліку йвпровадженнятипових формзвітності.По-друге, було бскасовано “>комерційнутаємницю” й,отже,полегшено доступ добудь-якоїекономічноїінформації.По-третє, уперіоднепу підприємствазнову булипереведені накомерційнийрозрахунок,тобто на засадисамоокупності,поновилосябажаннявивчати тааналізуватирезультати їхнігосподарськоїдіяльності.

>Кропітка робота ізналагодженняобліку й контролюнеминучевикликала потребу врозробціспеціальнихприйоміввивченняякостіобліку йрезультатів їхнігосподарськоїдіяльності,зокрема напідставіпідсумковихданихзвітівпідприємств.Стандартизаціябухгалтерськихдокументів,регістрів йзвітних формсприялароботі ізупровадженняаналізу, далазмогурозробитичималоєдинихєдиних,стандартнихметодіваналізуекономічноїінформації.

>Головноюметою тазавданнямкурсової роботи можнавважатиповневисвітлення форм таметодівекономічногоаналізу.

I. ПРЕДМЕТ ІВИДИЕКОНОМІЧНОГОАНАЛІЗУ

1.  Предмет й заподіянняекономічногоаналізу

Кожна наукамаєсвій предмет,який вонавивчає. Предметомекономічної наукиє, яквідомо,виробничівідносини людей.Економічнийаналіз якїїгалузь, природно,тежмаєсправу ізпевною їхнічастиною, аточніше, ізтимивідносинами, котріформуються вмежахпідприємств йнавколо них. Унавчальнійлітературізвичайно наводитисятакевизнання цогопоняття. Предметомекономічногоаналізуєфінансово-господарська діяльністьпідприємств таустанов.Протенаявніметодианалізудаютьзмогувивчати й роботу окремихгалузей,регіонів йвсьогогосподарства країни уцілому.

>Об’єктианалізу, навідміну від предмета, -цепередусівокреміекономічніявища,процеси,проблеми, запитання,показники.Всіоб’єктианалізу усвоїйсукупностіскладають предметекономічногоаналізу.Об’єктамианалізу,наприклад,можуть бутивиробнича такомерційна діяльність,наявність йвикористанняресурсів,якістьпродукції йприбуток,ритмічністьвиробництва тощо.

>Систематизованийперелікоб’єктів чипитаньаналізу, щовивчаються вкурсі,утворюють йогозміст.

>Виникнення тастановленнябудь-якої наукизумовлюютьсянагальнимипотребамигосподарської практики.Розвитокекономічногоаналізуобумовлюєтьсянеобхідністюперіодичногооцінювання станугосподарськихпроцесів,загальнихрезультатів й новихнапрямів уроботі. При цьомуособливийінтересвикликаєвивченнявсілякихвиробничихнедоліків,непродуктивнихвитрат,збитків,тобто того, ізчимнадаліпов’язуватиметьсяоднепоняття –резерви. Узв’язку ізцим передекономічниманалізом із самого початку булипоставленітакі заподіяння:

1).Оцінюваннядіяльності підприємства, йоговиробничих таіншихпідрозділів, окремихявищ йпоказників;

2).Виявлення йвизначеннявеличинивнутрішьногосподарськихрезервів.

>Згодом життявисувало іінші заподіяння,розв’язання якісприяловиникненню новихрозділів йнапрямів урозвиткуданого курсу.Найважливішесеред них –сприяння оперативномууправліннюпідприємством йпоточному контролю. Це,зокрема,зумовилопояву оперативногоаналізу.

>Останнім годиноюекономічнийаналізвикористовується ваудиторськійпрактиці,податковоюадміністрацією й,отже,можерозв’язуватинове заподіяння – контролю надроботоюпідприємств таустанов всіх формвласності.

Урізнихвиданняхінколиназиваються іінші заподіяння.Проте смердоті чидеталізуютьзазначенівище, чивзагалієзавданнями, котрімаютьрозв’язуватисяіншимиекономічнимидісциплінами.

2.Основнікатегоріїекономічногоаналізу

>Обов’язковоюумовоюбудь-якогоматеріальноговиробництваєзабезпеченість йоговідповідними ресурсами.Ощадливе їхнівикористання –повсякденнатурбота іобов’язок шкірного підприємства.Зменшенняпитомоговитрачанняресурсів наодиницюкінцевоїпродукції Веде дозростанняефективностісуспільноговвиробництва,поліпшує усіпоказники виробникатоварів.

>Існуєчималовидівресурсів.Серед них –природні,виробничі,інтелектуальні,фінансові,валютні тощо. Длявиробництвапридатна такакласифікаціяресурсів:трудовіресурси,основнізасоби йпредмети роботи.Важливимивиробничими ресурсамиєпростір (>земельнаплоща) й годину.Ресурсиможуть бутивихідні,природні тапохідні,штучні. Доостанніх належатитоварні,інформаційні,фінансові,наукові таінші.

Упроцесівиробництваресурсипочинаютьвзаємодіяти один із одним.Таківзаємодіїнабуваютьформифакторів (>чинників).

Чинник –церушійна силабудь-якогопроцесу чиявища,якийвизначає їхнього характер та результат.Інакше можнасказати, що чинник –це заподій, Якавпливає непевний результат (>наслідок). Навиробництвімаютьмісцечималопричинно-наслідковихзв’язків, аотжефакторів (>чинників),виявлення,вимір йвивчення якієважливимзавданнямекономічногоаналізу.

>Факторикласифікують згідно ізпевнимиознаками.Відповідно допростихелементів роботирозрізняютьфакторитрудові таматеріальні. Останніскладаються зсировинних,енергетичних,водних,факторівосновнихзасобів тощо. Замісцем діїфакториможуть бутивнутрішьно-господарські,галузеві,регіональнінародно-господарські.Вирізняютьтакожфакторикількісні таякісні,цнтенсивні таекстенсивні,об’єктивні тасуб’єктивні,загальні (>комплексні) тапоодинокі (>специфічні),основні тадругорядні тощо.

Чинникзавждимає нелише величину, а інапрям дії. Томурозрізняютьпозитивні танегативніфактори. Зостанніми частопов’язуютьрезервивиробництва. Отже,звідсищеодневизначення: чинник –цепопередниквиникненнярезервіввиробництва.

>Піддієютрудових чиенергетичнихфакторівресурсивиробництвапочинаютьрухатися,взаємодіяти й,врешті-решт,трансформуються уновіречі –матерільні блага,продукцію. При цьомучастинаресурсівзалишаєтьсяневикористаною чивитрачаєтьсянераціонально,губиться,псується,накопичується увиглядівідходів,випаровується йзвітрюється,залишається уводі. Узв’язку ізцимвиникає запитання прорезервивиробництва.

>Під годинувивченняцієїкатегоріїслідобов’язковоусвідомити, щопоняття “резерв”має дварізнізначення.

1.Резерви –це запасресурсів,якийсвідомо невитрачається йпідтримується напевномурівні якзасіб, щозабезпечуєнадійність йбезперервність роботибудь-якоїсистеми.

2. Резерв –ценевикористана чизгаянаможливістьчогось,наприкладзростанняобсягувиробництва,поліпшенняякості,підвищеннярентабельності тощо.

Упершомувизначенні резервхарактеризуєбудь-якийстраховий запас.ЗагадаймовалютнірезервиНаціонального банку (>запаси),страхові тарезервніфонди держави йпідприємств,резервніпотужностіенергосистем тощо.

Другарозуміння резервупов’язуютьпередусім ізрізнимивтратамиресурсів (>псування, зникнення, шлюб,уцінка),сплатоюштрафів,пені,неустойок та ізіншимизбитками. Цеявні,безспірнірезерви.Протеє ітакі, щообумовлюютьсяпідвищенням нормвитрачанняресурсів,перевитратамизаробітної плати,несвоєчаснимвиконаннямзаходів звпровадженняновоїтехніки йтехнологій,недозавантаженнямвільнихвиробничихпотужностей тощо.Однірезерви –цебезповоротнівтратиресурсів чиприбутків,іншіможуть бутивикористанів унаступніперіоди години (>мал.1).Існуючікласифікаціїрезервівмають багатоспільного ізкласифікаціямифакторів.



3.Видиекономічногоаналізу

>Тривалий годинурозвитоканалізувідбувався шляхомрозширеннякількостіпоказників йпроцесів напідприємстві, щовивчаються. При цьомуосновнаувагаприділяласявдосконаленню тауніфікації методики їхнівивчення.Головнимджереломінформаціїаналізу буввсезростаючазвітністьпідприємств. Узв’язку ізциманалізміг бути лишенаступним,тобто послезакінчення року, кварталу,місяця йскладаннявідповідногозвіту. Однакдоситьшвидкоєдина методикааналізузвітності підприємства сталадиференціюватися,пристосуватися догалузевихособливостейгосподарств. Такз’явилися методикианалізудіяльностіпромисловихпідприємств, атакожпідприємствторгівлі,сільськогогосподарських,будівельних таіншихорганізацій.Створювалисятакожчисленні методикианалізудіяльності болеедрібнихгалузейпромисловості таіншихгалузей народногогосподарства.

У50-ті роктавиникаютьновіпідходи, колирізноманітніваріантинаступногоаналізу сталидоповнюватисяпринциповоновимпоточним, чиоперативним,аналізом, азгодомстворюються методикипопередньогопопереднього чи перспективногоаналізу.

Уостаннікількадесятилітьрозвитокекономічногоаналізу в основномупов’язувався ізтематичним чивузькофункціональнимнапрямоманалізу окремихоб’єктів. Узв’язку ізцимнинііснують методикипорівняльного,функціонально-вартісного та системногоаналізу.Внаслідокзначноїрізноманітностівидів йнапрямівекономічногоаналізувиникає потреба вкласифікації їхні.Однією ззагальновизнанихознакгрупуванняєподіл окремихвидіваналізузалежно від годинипроведення.Виходячи із цого,виділяютьтаківидианалізу:наступний (>ретроспективний),оперативний тапопередній.

Натеперішній годинунайбільшрозвинутим йважливимє >наступнийаналіз. Зтими чиіншимизастереженнями донього можнавключититакішістьвидів.

>Фінансово-економінийаналізздійснюється послезакінчення кварталу чи року напідставівідповідногозвіту підприємства.Головний акцент у цьомуаналізіробиться навивченні іоцінюванніключовихрезультативних йфінансовихпоказників роботи підприємства.Насампередцестосуєтьсяпоказниківприбутку тарентабельності, атакож продажпродукції.Багатоувагиприділяютьвивченнюосновнихпоказниківфінансового стану, рухугрошовихкоштів йкапіталу.Іншівиробничіпоказники тавитратививчаютьвибірково й в такомуобсязі,щобпояснитивідхилення вприбутку та узмініфінансового стану підприємства.Такийаналіззвичайнопроводятьсторонніустанови, котрімаютьтіснізв’язки ізданимпідприємством:фінансові табінківськіустанови,адміністративні,наукові тапосередницькіорганізації.

>Техніко-економічнийаналіз, навідміну відфінансово-економічного,є болеезмістовним йрізнобічним.Йоготакожназиваютьвнутрішньогосподарським.Крімекономічнихпокзників уньомузначнаувагаприділяєтьсявивченнюданих провикористаннятехніки йтехнологій,іншихматеріальнихресурсів підприємства. Для цогоаналізувикористовуютьданіпервинногобухгалтерськогообліку таіншіджерелаінформації.Техніко-економічнийаналіззвичайномаєзначнугалузевуспецифіку, тоді як методикафінансово-економічногоаналізуоднакова для всіхпідприємств.

>Статистико-економічнийаналізперебуває настику статистики таекономічногоаналізу.Вінвивчає діяльність непідприємств, а великихгосподарськихкомплексів,регіонів,галузей й народногогосподарства країни вцілому.Основнимінформаційнимджереломможе бутистатистичназвітністьвідповіднихгосподарськиходиниць,статистичнізбірники йобстеження. Уметодиці цогоаналізупровідну рольвідіграютьстатистичніметодидослідження таобробкиінформації.

>Порівняльний, чиміжгосподарськийаналіз, як йстатистико-економічний,використовує длясвоїх потреббільшийобсягінформації, ніж Перші двааналізи. Алівінобмежуєтьсяданимикількохспорідненихпідприємств.Завдякидодатковимзіставленнямданих йорієнтації напоказникикращихпідприємств угалузівіндаєзмогуодержати болееобгрунтовануоцінку роботи підприємства, якуаналізується. При цьомупростіше йнадійніше можнавишукати йрезерви. Узв’язку ізцимпорівняльнийаналізінодіхарактеризують якнайкращийзасібпошуку таобгрунтуваннявнутрішньогосподарськихрезервіввиробництва.

>Функціонально-вартіснийаналіз –відносноновий виданалізу, й тому його методикаще неєдосконалою. Предмет йоговивчення вбільшостівипадківпов’язаний не ізроботою підприємства, а ізвипуском таексплуатацієюпевнихвидівпродукції.Такийпідхід,крімтрадиційноївиробничоїінформації,потребуєдокладнихданихщодоексплуатаційних характеристиквиробів.Упровадження цого видуаналізуєдоцільним у томуразі,якщовінвивчаєефективністьвідноснодорогої техніки іздосить великимиобсягамиїївиробництва.Цейаналізконцентруєувагу напоказникахвикористанняпродукції,ефективностіїїзастосування укористувачів.Головнірезервитакийаналізвбачає вудосконаленніконструкціївиробу,оптимізації його окремихфункцій,виявленні йогослабких чинавітьзайвихфункціональнихможливостей.Зменшеннязайвихфункційвиробу,спрощенняконструкції таіншітехнічні заходьдаютьзмогуналагодитивиробництвовисокоефективноїтехніки й при цьомускоротитивитрати нанього. На шкода,дослідження задопомогою цого видуаналізуниністикаються ізтруднощами,пов’язаними ізвідсутністюналагодженоїсистемизбираннянеобхідноїінформації відкористувачівпродукції.

>Системнийаналіз –останній виднаступногоаналізу.Впершесистемнийпідхідвикористаливійськовіфахівці,опрацьовуючидесантнуоперацію вНормандії под годинудругоїсвітовоївійни.

>Системнийаналіззастосовують длядосліджуванняскладнихекономічних проблем, великихвиробничихкомплексів,важливихнародногосподарськихпроектів. При цьомувивченняекономічнихаспектіворганічнопоєднується ізаналізомтехнічних,соціальних,демографічних йнаціональних проблем,екологічних йполітичних умів тощо. Для забезпеченнявсебічногорозгляду проблеманалізздійснює бригадафахівців ізрізнихгалузей знань, щозабезпечуєзваженекомплексне їхнірозв’язання.Об’єктами такогоаналізу в Україні були проектпобудовинафтовоготерміналу вОдесі,вирішення проблеменергопостачання й станувугільноїпромисловості,комплекснихпитань,пов’язаних ізтранспортуваннямкаспійськоїнафти через Україну вЗахіднуЄвропу.Загаломцей виданалізумаєширокіперспективи свогоподальшогорозвитку.

>Оперативний (>поточний)аналізздійснюють напідприємствах й в йогопідрозділахбезпосередньо впроцесігосподарськоїдіяльності, чивідразу позакінченні окремихвиробничих чиіншихробіт. При цьомуосновнуінформацію дляаналізупостачаєоперативнийоблік, щовиключаєпасивнеочікуваннязвітнихданих.

>Намаганняпоєднатипроведенняаналізупроцесувиробництва ізвідносноневеликимивиробничимиетапами (>доба,тиждень, декада)зумовлюєтьсяпотребою вактивізаціїекономічної роботи,включенніаналізу до системи оперативногоуправлінняпідприємством. Отже,завданням оперативногоаналізує не лишевиявленнянегативнихявищ, а ісприяння їхнісвоєчасномувиправленнюпротягомпевногоперіоду, щодяєзмогу реальнополіпшитикінцевірезультати роботи підприємства.

>Інформацію для оперативногоаналізуотримують в основному по каналахавтоматизованих системуправління йобробляють ззастосуваннямстандартнихпрограм неперсональнихкомп’ютерах.Незважаючи навеликітехнічніможливостікомп’ютерних систем, в оперативномуаналізісвідомозвужують колопитань, проблем йпоказників роботи, аотже, йзменшуютьобсягінформації, якоїзбирають.Протетакеобмеженнябезпосередніхоб’єктіваналізу непоивннопогіршуватиякість з висновками йрекомендацій,зменшувати їхніцінність дляуправління.

>Розвиток оперативногоаналізу із самого початкузумовлювавсявимогами поточногоуправління. Томувінщільнопримикає до науки і практикиуправління.

>Прогнознийаналіз (>перспективний,стратегічний)почавзастосовуватися яктехніко-економічнеобгрунтуваннямайбутніхпідприємств,зразківновоїтехніки йновітніхтехнологій.Цейаналізпередуєвиробничимподіям,передбачає їхнінаслідки,оцінює їхніефективність.

>Результати прогнозногоаналізуможуть бутиподані якплановікалькуляції для новихвидівпродукції, як сумаекономічногоефекту відосвоєнняновоїтехніки,впровадженняновітніхтехнологій,механізації таавтоматизаціївиробництва, як комплексрекомендацій для розробкирізнихпрограм чиформування політики.Цейаналізздійснюютьпрацівникипроектних йнауковихзакладів, атакожустанови державногоуправління.

4.Зв’язокекономічногоаналізу

ізіншими науками йдисциплінами

>Можемоз’ясувати, якумісцепосідаєекономічнийаналіз усистеміекономічних таінших наук й котрівзаємозв’язкиіснуютьміж ними.

>Теоретичноюосновоюекономічогоаналізуєполітичнаекономія, азагальним методомпідзнання, як й для всіхінших наук –діалектика.

>Економічнийаналізтіснопов’язаний ізгалузевимиекономіками,організацією та менеджментом, маркетингом,фінансовимидисциплінами,банківськоюсправою йкредитуванням.

>Особливу рольекономічномуаналізівідіграютьбухгалтерськийоблік та статистика.Вони не лишепостачаютьйомунеобхіднуінформацію, а інадаютьдеякі своїметоди дляїївивчення.Особливоплідно уційсправісклалисястосункиміжаналізом йстатистикою,внаслідок чого методикааналізузбагатиласябагатьмастатистичними методами іприйомамидослідження.

Уекономічномуаналізі широкозастосовуютьсясучасніобробкиінформації,економіко-математичні тасоціологічніметоди,знання вгалузітехніки ітехнологіївиробництва.

ІІ. МЕТОД ІМЕТОДИКАЕКОНОМІЧНОГОАНАЛІЗУ

1.  >Аналітичний метод

>Можна ізпевністюстверджувати, щоцейрозділєголовним вусійтеоріїекономічногоаналізу.Економічнийаналіз, як йкожна наука,вивчаєсвій предмет задопомогоюпевного методу,визначеннясутностіякогоєпершимкроком прививченні методикианалізу.

>Існуєчималорізнихметодів.Розрізняютьзагальні іпоодинокіметодидослідження.Якщо Першізвичайновикористовуютьмайжескрізь, топоодинокіпридатні длярозв’язуваннявузького колазавдань й, як правило, вмежаходнієїдисципліни.

>Формування нових наук йдисциплін Веде допояви й новихметодівнауковогопізнання чипристосування до потребдослідження ужевідомихметодів.

>Під годинуаналізувикористовуютьздебильшого добровідоміперевиреніпрактикоюметоди.Насампередцестосується методуаналізу. >Аналіз –церозбір,розкладання,розчленуванняпредметів чиявищ наскладовіелементи,властивості,ознаки. Отже,виникаєможливість дляпоглибленоговивчення складу,зв’язків,властивостейпредметів таявищ. Сам процесрозкладанняслідпроводити згідно ізпевними правилами, принципами.

>Поділпредметів чиявищмаєвраховуватиіснуючізакономірності, склад,внутрішнікордони,зв’язки,функції. Цеперший принципаналізу.Суворедотримання цого принципудаєзмогувідтворитизгодом предмет упервісномувигляді.

>Послідовне,поетапневідокремленнячастин,властивостей від предмета –вимога іншого принципуаналізу.

>Окремічастини,компонентицілоговідіграють неоднакову роль у йогофункціонуванні.Серед нихобов’язкововзнайдеться один чикілька, котріформуютьсутність предмета, йогоякіснуознаку. Томупошукцихнайважливішихланок упредметіобумовлюєтретій принципаналізу – принципосновної ланки.Врахуваннясистемноїпобудови предмета чи системформуєчетвертий принципаналізу – принципієрархії.

>П’ятий принципвизначаємежіаналізу,ступінь йогоможливогопоглиблення.Кінцевазупинка вдослідженнізвичайнопов’язується ізнайпростішимиелементамисистеми, котрі при цьомузберігаютьзагальнівластивостівсієїсукупності. Так, товарєнайпростішимелементомекономічноїсистеми.

Інарешті,шостий принципобумовлюєвибірформианалізу.Загальновідомітакіформианалізу:хімічний,математичний,економічний,спектральний,структурний,психоаналіз.

>Виходячи ізвикладеного, можнадатитакевизначення методуекономічногоаналізу:основним методомєаналітичний, задопомогоюякоготакескладнеявище, якгосподарська діяльність підприємства,уявнорозкладається наокремі, болеепростіскладові, апотімвивчаютьсяїхнікількісні таякісністорони,зв’язки тавзаємодії.

>Кріманалітичного методу,застосовують ііншіметоди татехнічніприйомиекономічногоаналізу. У своїсукупності смердотіскладаютьпритаманну лишеційдисциплині методикудослідженняекономічнихявищ.

2.Деталізація

>Більшістьпоказників, щохарактеризують роботупідприємств –підсумкові. Вонивзаємознищуютьсявід’ємні тадодатнівідхилення.Розкладанняпідсумковихпоказниківдаєзмогупобачитисуттєвівідмінності тарізноманітністьпервіснихпоказників. Томувиникає потребайти відзагальнихпоказників додеталізованих,послідовнорозчленовуючизагальніпоказники наскладові.Такийаналітичнийприйомназиваютьдеталізацією.

>Розчленуванняскладнихявищ на болеепрості чискладовіздійснюється затакИмиосновниминапрямами:утворювальними чинниками,якіснимиознаками,підрозділами та годиною. Припроведенніаналізутією чиіншоюміроюдеталізуються усізагальніпоказники, котріхарактеризують діяльність підприємства.Протеце неозначає, що вкожномувипадку проводитисяглибокадеталізація закожнимпоказником чи чинником. Зметоюзменшеннятрудомісткостіаналізузастосовують принципголовної ланки,якийдаєзмогу звсієїсукупностіінформаціївиділитинайбільшважливу, Яка йпіддаєтьсядостатньоглибоківдеталізації.Насамкінецьслідзауважити, щодеталізаціяє не щоінше, як одна з формпроявуаналітичтого методу.

3.Порівняння

>Якіснуоцінкупредметів йявищ можнадати задопомогоюпорівняння.Порівняння –це метод, задопомогоюякого предмет (>явище), щовивчається,характеризується черезспіввідношення,вимірювання,зіставлення ізіншимиодноякісними предметами (>явищами).Звичайно,порівнянняпроводять ізвідомими предметами, котрівиконують рольеталонівпевнихвластивостей, чиознак. Такимиеталонамиможуть бутинорми,нормативи,плановіпоказники,ціни,середнідані тощо.

Упрактиціекономічногоаналізувикористовуютьрізнівидипорівнянь.Найчастішезастосовуютьпорівняння ізпоточними йперспективними планами, ізфактичнимипоказниками заминулийперіод, ізпоказникамиспорідненихпідприємств, ізнайвищимипоказниками вгалузі, зсереднімипоказниками, ізпоказникамипідприємствіншихкраїн тощо.Порівнянняможепроводитися поабсолютних,відносних йсередніхвелечинах.

>Вибіроб’єкта дляпорівняннядужевпливає накінцевіоцінки. Тому длязіставленнятребабратитакіоб’єкти, котрі б дализмогузробитиглибоку йзваженуоцінку предмета чиявища, щовивчаються.

>Порівнянняможедатипозитивнірезультати заумови, щопорівнюютьсяпредмети,явища,показники, котрі можназіставити. Томупорівнянність – одна зсуттєвих проблемекономічногоаналізу.Щобпоказники булипорівняними,застосовуютьтакідопоміжніприйоми:

1.Нейтралізаціяцінового чинника (>перерахунокпоказниківобсягу воднаковуоцінку);

2.Нейтралізаціяможливихкількіснихвідмінностей (>різніобсягивиробництва);

3.Нейтралізаціявідмінностей вструктурі (>наприклад,розрахунокіндексівфіксованого складу);

4.Використання припорівнянніоднаковихперіодів години;

5.Розрахунокпорівнюванихпоказників заєдиноюметодикою;

6.Виключенняіншихвідмінностей вумовах роботикількохпідприємств.

4.Моделювання

Длявивченняскладнихявищзастосовують методмоделювання, заякимбудуютьзменшеніпредмети чиумовніподоби (>образи), щозамінюють у нашійуяві дійснапредмети чиявища.

>Моделіможуть бутиматеріальними (>фізичними) таабстрактними.Середостанніхслідрозрізнятиописові (>словесні),графічні таматематичні. Задопомогою моделейдосліджуютьсутністьпредметів йявищнайбільш вибачимо, аподекуди йнайбільшдешевим способом.Моделідаютьзмогузосередитиувагудослідників нанайсуттєвіших характеристикахпредметів чиявищ,сприяютьшвидкомунакопиченню необходимих знань зарізних умів роботи.Моделювання добропоєднується ізіншими методами йтехнічнимиприйомами.

5.Балансовий метод

>Цей методупершенабувпоширення як науковий убухгалтерськомуобілку.Потім йогопоступово стализастосовувати й вінших науках. То в СРСРбалансовий метод бувголовним вплануванні.

>Використання балансового методугрунтується наобмеженості,кінцевостівеличиниматеріальнихресурсів йжорсткихвзаємозв’язкахміжокремимиелементамисукупності, котрі при цьомувиникають.

Упроцесіаналізу вкурсівивчають баланстоварноїпродукції,усілякібаланси окремихвідхилень,узгодженість діїфакторів.Проте особливо частозастосовують >сальдовий метод як >різновид балансового методу. Зацим методом можнавизначити величинуостаннього чинника,якщо ужевідомісумарнийвплив всіхінших (>крімнього)факторів йзагальна зміну результативногопоказника.Сальдовий методдоречновикористовувати там, депрямийрозрахуноквпливубудь-якого чинникаєтехнічноскладним чинезручним йіншихміркувань (>занадтотрудомісткий тощо).

>Протесліддужеобережнокористуватисяцим методом,оскількибудь-якийпрорахунок напопередніхетапахавтоматичнопризводить допомилки наостаннійстадіїрозрозунку. Доречі,цяпомилкамаєсистемний характер йзберігаєзагальний баланспоказників чифакторів.

6.Елімінування

>Якщо нааналізованийпоказниквпливаютькількафакторів,потрібновстановитироздільнийвплив шкірного із них. Для цогозастосовуютьспеціальний метод –елімінування (відлатинського словаeliminare –виключати,усувати). Суть цого методуполягає до того, що,абстрагуючись відвзаємовпливуфакторів,послідовнорозглядаєтьсявплив шкірного чинника нарезультативнийпоказник занезмінностііншихфакторів. Упрактиціекономічногоаналізузастосовуютькілька >способівелімінування.

>Ланцюговіпідстановки. Зметоювизначенняфакторівбудуютьтаблицю, вякійзліва направозазначаються усінеобхідніфактори,починаючи ізкількісних йзакінчуючиякісним.Потім наводитися “>добутокфакторів”, чирезультативнийпоказник, й,нарешті, графа длярозрахункувеличинивпливуфакторів. Уперший рядтаблиці (>нульовапідстановка)записуютьпланові, чибазові,показники. Длярозрахункувпливу Першого чинникапроводятьзаміну його ізпланової (>базової)величини нафактичну, аіншіданізалишаютьнезмінними.Різницяміжодержанимрозрахунковимпоказником (Д1) йплановим (>базовим)становить величину Першогофакора (Д1 – Дп). Длярозрахунку іншого чинника його величину удругійпідстановцітакожзамінюють нафактичну (>перший чинник тут й далізалишаєтьсятакож нафактичномурівні), а величинувпливуаналізованого чинникавизначають якрізницюміж іншим йпершимрозрахунковимипоказниками (Д2 – Д1).Така процедуразаміщеннявеличинивихіднихплановихпоказників нафактичну величинуздійснюєтьсядоти,поки востанньому рядку не будуть усіфактичнізначенняфакторів, щовивчаються, аїхня величинавпливу не якщовизначена яквідповіднарізницярозрахунковихдобутківфакторів.

>Такий процесрозрахункучотирьохфакторів наведено в табл.1.

>Таблиця 1

Схемавиявленнявпливуфакторів

способомланцюговихпідстановок

 

Номерпідстановки

таназва чинника

>Фактори,

котрівпливають напоказник

>Добутокфакторів

Величинавпливуфакторів

1-ї

2-ї

3-й

4-й

>Нульовапідстановка П П П П

Дп

-
>Першапідстановка,перший чинник Ф П П П

Д1

Д1 – Дп

Другапідстановка,другий чинник Ф Ф П П

Д2

Д2 – Д1

>Третяпідстановка,третій чинник Ф Ф Ф П

Д3

Д3 – Д2

>Четвертапідстановка,четвертий чинник Ф Ф Ф Ф

Дф

Дф – Д3

>Примітки: 1.Умовніпозначення: П –плановезначення, Ф –фактичнезначення.

2. 1-ї, 2-ї, 3-й –кількісніфактори, 4-й (>останній) –якісний чинник.

Отже, заумови діїчотирьохфакторівздійснюєтьсячотирипідстановки (невраховуючинульову), величина шкірного чинникавизначається якрізниція новогорозрахунковогопоказника тапопереднього.Розглянемо методикурозрахунків наприкладіаналізувикористаннятрудовихресурсів заданимипромислового підприємства (табл. 2.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

>Таблиця 2

>Вихіднідані

длярозрахункуфакторів

 

>Показник

 

За планом

 

>Фактично

>Відхилення від плану

%виконання плану

1.Товарнапродукція замісяць,тис.грн 500 477,4 -22,6 95,48
2.Середньообліковачисельністьробітників,осіб 250 200 -50 80
3.Загальнакількістьвідпрацьованихусімаробітникамилюдино-годин 40 000 30800 -9200 77
4.Загальнакількістьвідпрацьованихусімаробітникамилюдино-днів 5000 4400 -600 88
5.Середнє числоднів роботи одногоробітника (>ряд.4 :ряд.2) 20 22 +2 110
6.Середнятривалістьробочого дня (>ряд.3 :ряд.4), рік 8 7 -1 87,5

7.Виробіток одногоробітника:

а)середньомісячний, грн. (1:2)

б)середньодобовий, грн (1:4)

в)середньогодинний, грн. (1:3)

2000

100

12,5

2387

108,5

15,5

+387

+8,5

+3,0

119,35

108,5

124

У табл. 2 Першічотирипоказники взятозізвіту по роботи,п’ятьостанніхобчислюються заданимипершихчотирьохпоказників. якпоказуютьданітаблиці,фактичнийобсягтоварноїпродукціїнижчий запланови на 22.6 тис грн. Цезумовленодієюсередньообліковоїчисельностіробітників (1-ї чинник),середнього числаднів роботи одногоробітника (2 чинник),середньоїтривалостіробочого дня (3-й чинник) йсередньогодинноговиробітку (4-й чинник).Використовуючи схему,наведену втаблиці 1 йдані табл. 2,виконаємовідповіднірозрахунки (табл. 3.)

>Таблиця 3

>Розрахунокфакторів

способомланцюговихпідстановок


Номерпідстановки таназвафакторів

>Чисельністьробітників

>Середнякількістьднів роботи одногоробітника

>Середнятривалістьробочого дня, рік.

>Середньогодинниквиробіток, грн.

>Обсягтоварноїпродукції,тис.грн.


Величинавпливу чинника, тис. грн.

>Нульовапідстановка 250 20 8,0 12,5 500 -
1.Впливчисельностіробітників 200 20 8,0 12,5 400 400-500=-100
2.Впливсереднього числаднів роботи одногоробітника 200 22 8,0 12,5 440 440-400=+40
3.Впливсередньоїтривалостіробочого дня 200 22 7,0 15,5 385 385-440=-55
4.Впливсередньогодинногозаробітку 200 22 7,0 477,4 477,4-385=+92,4
Разом –22,6

>Спосібабсолютнихрізниць.Розрахунки, котріпроводяться втаблиціланцюговихпідстановок,можуть бутиспрощені,якщо вкожнійпідстановцізмінитиабсолютнезначення чинника, щорозраховуєтьсявідхиленням йогофактичноївеличини відбазової (>планової).

>Використовуючивідхилення покожному чиннику,виконаєморозрахуноквпливуфакторів:

1.Впливзміничисельностіробітників:

(-50)*20*8,0*12,5=-100 (>тис.грн.).

2.Впливзміни числаднів,відпрацьованих однимробітником:

(+2)*200*8*12,5=+40 (>тис.грн.).

3.Впливзмінитривалостіробочого дня:

(-1)*200*22*12,5=-55 (>тис.грн.).

4.Впливзмінисередньогодинноговиробітку:

3,0*200*22*7=+92,4 (>тис.грн.).

Разом:

-22,6тис.грн.

>Спосібвідноснихрізниць.Цейспосібгрунтується наобчисленнірізниць увідсотках. Розмірвпливу шкірного чинникавизначаєтьсямноженнямрізниці всуміжнихіндексах (>відсотках) наплановийобсягузагальнюючогопоказника.Розрахунокпотрібно веститабличним чибезтабличним способами.Вакористовуючидані табл. 2,проведемовідповіднірозрахунки втабл.4.

>Таблиця 4

>Розрахунокфакторів способомвідносноїрізниці

 

>Показник

%виконання плану

>Різницясуміжнихпоказників

Чинник

>Розахуноквпливу чинника,тис.грн.

1.Середньообліковачисельністьробітників,осіб 80,0 80-100=-20 >Чисельністьробітників 500*(-20)/100=-100
2.Загальнакілкістьвідпрацьованихусімаробітникамилюдино-днів 88 88-80=+8 >Середнє числоднів роботи 500*8/100=+40
3.Загальнакількістьвідпрацьованихусімаробітникамилюдино-годин 77 77-88=-11 >Середнятривалістьробочого дня 500*(-11)/100=-55
4.Обсягтоварноїпродукції 95,48 95,48-77=+18,48 >Середньогодиннийвиробіток 500*(+18,48)/100=+92,4
Разом –22,6

Хоча усірозглянутіспособиелімінуваннярізнятьсяметодикоюрозрахунків,проте смердотідаютьоднаковірезультати,оскількигрунтуються зв одному і того самогопринципі. Упрактиціекономічногоаналізунайчастішевикористовуютьспосібабсолютнихрізниць, надійна йнайменштрудомісткий.

Колистосуєтьсяпідрахунківрезервів, то, як правило, докількостірезервів можнавключати негативнодіючифактори. У нашомуприкладінегативнийвплив наобсягвиробленоїпродукції малі два зчотирьохфакторів, котрі разомзменшили його на 155тис.грн. (100 + 55). Це йєрезервивиробництва.

>Крім того,слідпам’ятати, щобудь-якийрозрахуноктрьох й понадфакторівзавжди можнаспростити допошуку двохфакторів, один з якізавжди якщокількісний, адругий –якісний. У цьомувипадку,якщозастосовуватиприйомабсолютнихрізниць, величинакількісного чинникадорівнюватимедобуткузміникількісного чинника напланову (>незмінну) величинуякісного; величинаякісного –цедобутокзміниякісного чинника нафактичну величинукількісного чинника.

>Якщо триостанніхфактори впопередньомурозрахункуоб’єднати одинкомплексний чинник –середньомісячнийвиробіток одногоробітника, тоспрощенийрозрахуноквпливуфакторів викличетакийвигляд (>спосібабсолютнихрізниць):

1.Впливзміничисельностіробітників

(-50) * 2,0=-100 (>тис.грн.).

2.Впливзмінипродуктивності роботи (>місячної):

+387*200=+77,4 (>тис.грн.)

разом -22,6 (>тис.грн.)

Сумавпливуцих двохфакторівзавждимаєдорівнювативідхиленнюузагальнюючогопоказника, наякий смердотісуміснодіяли.

>Навмисноспрощенийрозрахуноквпливуфакторівможедоповнюватися >прийомомрозширенняфакторних систем,якийбазується навідомомуправилі математики:якщочисельник йзнаменникдробупомножити наодне і тісаме число, то величинадробу незміниться.Природно,це числомаєвідповідатиданійситуації (>аналітичніймоделі) іпоглиблювати

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Нові надходження

Замовлення реферату

Реклама

Навігація