Реферати українською » Экономика » Види та форми зайнятості населення


Реферат Види та форми зайнятості населення

>ПРИКАРПАТСЬКИЙНАЦІОНАЛЬНИЙУНІВЕРСИТЕТ

>ІМ. У.СТЕФАНИКА

>РЕФЕРАТ

НА ТЕМУ:

«>Види таформизайнятості населення»

>Виконав:

>Перевірив:

м. Калуш – 2010 р.


>Поняття,види таформизайнятості населення

>Зайнятість населенняявляє собою діяльністьчастини населеннящодоствореннясуспільного продукту (>національного прибутку).Саме в цьомуполягаєїїекономічнасутність.Зайнятість населення —найбільшузагальнена характеристикаекономіки.Вонавідбиваєдосягнутийрівеньекономічногорозвитку,внесокживої роботи вдосягненнявиробництва.Зайнятістьоб'єднуєвиробництво йспоживання, аїї структуравизначає характерїхніхвзаємозв'язків.

>Соціальнасутністьзайнятостівідображає потребулюдини всамовираженні, а й узадоволенніматеріальних йдуховних потреб черездохід,який особаотримує упродовж свогопрацю.

>Згідно з законом України “Прозайнятість населення” дозайнятого населення належатигромадянинашої країни, котріпроживають наїї територї назаконнихпідставах, асаме:

•працюючі за найманням наумовахповного чинеповногоробочого дня (тижня) напідприємствах,установах,організаціяхнезалежно від формвласності, уміжнародних таіноземнихорганізаціях в Україні та за кордоном;

•громадяни, котрісамостійнозабезпечують собіроботою,включаючипідприємців,осіб,зайнятихіндивідуальноютрудовоюдіяльністю,творчоюдіяльністю, членикооперативів,фермери та члениїхніхсімей, котріберуть доля ввиробництві;

•вибрані,призначені чизатверджені наоплачувану посаду органів державної влади,управління чи всуспільнихоб'єднаннях;

•громадяни, котріслужать узбройних силах,прикордонних,внутрішніх,залізничнихвійськах, органах національної безпеки тавнутрішніхсправ;

• особини, котріпроходятьпрофесійнупідготовку,перепідготовку тапідвищеннякваліфікації ізвідривом відвиробництва; котрінавчаються уденнихзагальноосвітніх школах,середніхспеціальних тавищихнавчальних заставах;

•зайнятівихованнямдітей,доглядом захворими,інвалідами тагромадянамипохилоговіку;

•працюючігромадяниінших держав, котрітимчасовоперебувають в Україні йвиконуютьфункції, непов'язані ззабезпеченнямдіяльності посольств ймісій.

>Згідно із одним зуявлень, яку можназнайти в нашійекономічнійлітературі,формизайнятостiявляють собоюорганiзацiйно-правовiспособи таумовивикористаннялюдськоїпрацi ірозрізняютьсямiж собою:

- нормами правовогорегулюваннятривалостi тарежимiвпрацi, згідно ізякимиробочий деньможе бутиповним чинеповним, арежимипрацi тавiдпочинку —жорсткими чигнучкими;

-регулярнiстютрудовоїдiяльностi, котраможе бутипостiйною,тимчасовою,сезонною чиепiзодичною;

-мiсцемвиконання роботи — напiдприємствi чивдома;

- статусомдiяльностi,вiдповiдно доякоїприйнятовидiлятиосновну,додаткову,вторинну таспецiальнузайнятiсть (Шевченка Л. З. Зайнятість у ринкової економіки //Бизнес-информ. —2005. — № 1., З. 23).

>Згідно ізіншимуявленням,класифiкаціязайнятості заознакоюрегулярностiтрудовоїдiяльностiрозрізняєзайнятiсть напостiйномуробочомумiсцi таоперативну, котравключаєтимчасову,сезонну,випадкову таепiзодичну.Проаналiзувавшипостiйнузайнятість ізпозицiйправових нормрегулюваннятривалостi тарежимiвпрацi,робимовисновок, що вонаподiляється наповну танеповну,спричиненутимчасовимивиробничиминегараздами,наприклад ізпостачаннямсировиною таматерiалами.

На нашпогляд,потрібнорозрізнятивиди таформизайнятостi.Видизайнятостіхарактеризуютьрозподiлактивноїчастинитрудовихресурсiв за сферамивикористанняпрацiпрофесiями,спецiальностями і т. п.Загалом,видизайнятостi можнакласифікувати за такимиознаками:

за характеромдiяльностi: робота напiдприємствахусiхвидiв, уорганiзацiях,установах і т. п.; робота за кордоном, наспiльнихпiдприємствах;виконаннядержавних ігромадськихобов’язкiв; служба вармiї;iндивiдуальнатрудовадiяльнiсть;навчання вденнихзагальноосвiтнiх школах,середнiхспецiальних івищих заставахосвіти;iншiвидиденногонавчання;веденнядомашньогогосподарства;вихованнядiтей всiм’ї;догляд захворими,iнвалiдами та людьмипохилоговiку;iншiвидидiяльностi,встановленiзаконодавством.Зайнятість населення України за характеромдіяльностіхарактеризуютьдані разовогообстеженняекономічноїактивності населення України вжовтні 2008 р.,наведені в табл. 3.1 й 3.2.;

>Таблиця 3.1.Обстежене населення зарівнемекономічноїактивності тамісцемпроживання у 2008році, у %

>Категорії населення >Чисельністьвсьогообстеженого населення >Чисельністьміськогообстеженого населення >Чисельністьсільськогообстеженого населення

>Всього

>Економічноактивне

у томучислі:

>зайняті

>безробітні

>Економічнонеактивне

100,0

70,8

64,5

6,3

29,2

100,0

70,2

62,7

7,5

29,8

100,0

72,0

68,0

4,0

28,0

>Розраховано заданими:Економічнаактивність населення України в 2008році.:Стат.збірник. — До.:Держкомстат України, 2009. — З. 36.

засоцiальноюналежнiстю:робiтники;службовцi;управлiнський персонал (>менеджери);фермери;пiдприємцi (особини,якi вiнтересахрiзнихпiдприємств,органiзацiй і всвоїхвласнихiнтересахвишукуютьможливостінайкращоговикористаннягосподарськихресурсiв,органiзуютьвиробництво таобмiн,здобуваютьвигоду та несутьекономічну іiншувiдповiдальнiсть за своїдiї);

загалузевоюналежнiстю:зайнятi вматерiальномувиробництвi;невиробничiйсферi; окремих великихгалузях народногогосподарства (>промисловiсть,сiльськегосподарство,будiвництво,побутовеобслуговування і т. п.);пiдгалузях (>машинобудування,приладобудування,верстатобудування,швейнапромисловiсть і т. п.).

>Нашідослідження заперіод із 2002 по 2008 р.засвідчилизначнізміни вструктурізайнятості. То в 2002 р.часткапромисловості (закількістюробітників йслужбовців)становила 35,7 %,сільськогогосподарства — 7,0 %, транспорту — 7,5 %,будівництва — 9,6 %,охорониздоров’я — 6,4 %, науки йнауковогообслуговування — 2,8 %. Зап’ять роківспіввідношеннязмінилось. У 2007 р.часткапромисловостістановила 32,8 %,сільськогогосподарства — 5,7, транспорту — 7,3,будівництва — 7,3,охорониздоров’я — 8,4, науки — 1,8. Доти ж вартозауважити, щочисельнiстьтрудовихресурсiв вУкраїнiзалишаєтьсямайжестабiльною (2002 — 29,7; 2003 — 29,8; 2004 — 29,5; 2005 — 29,7; 2006 — 29,6; 2007 — 29,7 млнчол.).

Дляпорівняннянаведемодані прозайнятість утрьохкрупнихгалузяхекономіки взарубіжнихкраїнах та Україні:

затериторiальноюознакою:зайнятi в окремихрегiонах,економiчних районах,адмiнiстративно-господарськиходиницях;

зарiвнемурбанiзацiї:зайнятi вмiськiй тасiльськiймiсцевостi;

запрофесiйно-квалiфiкацiйноюознакою;

застатево-вiковоюознакою:чоловiки тажiнки; молодь, особинисереднього тапохилоговiку;зайнятi на початкутрудовоїдiяльностi, вперiодиствореннясiм’ї,набуттяпрофесiї, вперiодактивноїтрудовоїдiяльностi,пiдготовки допенсiї і т. п.;

за видамивласностi:зайнятi напiдприємствах і ворганiзацiяхрiзних формвласностi: державної,приватної чизмiшаної.Данi продинамiкусередньорiчноїчисельностi таструктурипрацiвникiв,зайнятих напiдприємствахрiзних формвласностi загалузями народногогосподарства України (>матерiальневиробництво).

Умежах шкірного ізнаведенихвищевидiвзайнятостiорганiзацiяпрацi людейможерозрiзнятисярiзноманітнимиорганiзацiйно-правовими формами і нормамирегулюваннятривалостi тарежимiвробочого дня, асаме:регулярнiстю тастабiльнiстютрудовоїдiяльностi;мiсцемвиконання роботи; статусомдiяльностi. Зогляду нацюобставинувиокремлюютьсяформизайнятостi,якi, на нашпогляд,класифiкуються за такимиознаками (малий. 3.1).

Малий. 3.1.Класифікація формзайнятості населення

За формамиорганiзацiїробочого годинирозрiзняютьповну танеповнузайнятiсть.Повназайнятiсть —цезайнятiстьпротягомповногоробочого дня (тижня, сезону, року), котра приносити прибуток внормальних дляданогорегiонурозмiрах.Неповназайнятiсть —цезайнятiстьпевної особини чипротягомнеповногоробочого години, чи ізнеповноюоплатою, чи ізнеповноюефективнiстю.Виокремлюютьвидиму таневидимунеповнузайнятiсть.Видиманеповназайнятiсть —цепереважностатистичнепоняття, яку можнабезпосередньовимiряти задопомогоюданих прозаробiтну плату,вiдпрацьований годину чи шляхомспецiальнихвибiрковихобстежень.Невидиманеповназайнятiсть —переважноаналiтичнепоняття, якувiдбиваєфундаментальнепорушеннярiвновагимiжробочою силою таiншимивиробничими чинниками.Характернимиознакаминевидимої (>прихованої)неповноїзайнятостiможуть бутинизькiдоходи,неповневикористанняпрофесiйноїкомпетентностi чинизькапродуктивнiстьпрацi.

>Виходячи із причинзайнятостi на режимахнеповногоробочого години,виокремлюють «>вимушену» та «>добровiльну»неповнузайнятiсть.

>Вимушеноюназиваєтьсянеповназайнятiсть,зумовленаекономiчними причинами:скороченнямобсягiввиробництва,реконструкцiєюпiдприємства,циклiчним характеромрозвиткуринковоїекономіки.

>Мiжнародноюорганiзацiєюпрацiпримусовазайнятiстьзіскороченнямзаробiтної плативнаслідокзниженнядiловоїактивностiпiдприємствавизначається якскороченийробочий годину чичастковебезробiття.Тривалiстьробочого тижнязначнонижча занормальну, коли зацим режимомпрацюють напостiйнiй ідобровiльнiйосновi,вважаєтьсянеповнимробочимтижнем.

>Загальнийпiдхiд довизначеннявимушеноїнеповноїзайнятостi тачастковогобезробiттягрунтується наположеннях44-ї,166-ї та168-їКонвенцiйМОП. Уцихконвенцiях,зокрема,вiдзначається:

«Уразічастковогобезробiттявiдшкодування чидопомогавиплачується особам,зайнятiсть якіскорочено вмежах,передбаченихзаконодавством країни» (>Конвенцiя 44).

«>Якщовважається, щотимчасовескороченнянормальноїтривалостiробочого годиниможезапобiгтизвiльненням черезтимчасовіекономiчнітруднощі чизвести їхнікiлькiсть домiнiмуму, топотрібнорозглянутиможливiстьчастковоїкомпенсацiївтрат узаробiтнiйплатi заневiдпрацьованiнормальнiгодиниробочого години, щофiнансуєтьсязгiдно ізнацiональнимзаконодавством тапрактикою» (>Конвенцiя 166).

УКонвенцiї 168вказується нанеобхiднiсть розробкипрiоритетноїполiтики наринкупрацi, щосприятимедосягненнювсiлякимизасобамиповної,продуктивної тавiльнообраноїзайнятостi.Конвенцiямiститьперелiкправових норм,соцiальнихгарантiй навипадокбезробiття, котріпотрібновраховувати та наякiслiдорiєнтуватись державам прирозробцiзаконодавства. В частности, системаподаннядопомоги побезробiттюможеохоплювати іосiб, щопрацюютьнеповнийробочий годину, але йфактичношукають роботу наповнийробочий день.

УУкраїнiвимушенанеповназайнятiстьпоки що нерегламентована законом, і томуоб’єктивно танеминучецепризводить допорушеннямiжнародних норм. То вЗаконi України «Прозайнятiсть населення»працюючих вумовахповного інеповногоробочого годинивiднесено дооднiєїкатегорiїзайнятого населення. УЗаконiвiдсутнєпоняття «>частковебезробiття».Тобтовiдсутнiзаконодавчiнорми, щовизнаютьбезробiтними чи такими, щопотребуютьсоцiальногозахисту,працiвникiв,якiфактичноєбезробiтними, але й у тій годинуперебувають утрудовихвiдносинахзісвоїмипiдприємствами.Урегулюванняцiєїпроблемивимагає:внесеннявiдповiднихзмiн донацiональногозаконодавства,встановлення нормативуробочого години ізаконодавчевизнаннякатегорiїчастковобезробiтноговiдповiдно домiжнародних норм;подання Державою тапiдприємствамидопомогичастковобезробiтним;запровадженнястрахування навипадокчастковогобезробiття.

>Вимушенанеповназайнятiсть вУкраїнiнабулазагрозливихрозмiрiв. Так,ще упершомупiврiччi 2003 р. нормальназайнятiстьпрацiвникiв черезвимушеніневиходи на роботу чивимушенівiдпустки із причинвiдсутностiматерiалiв,сировини таобсягуробiтзменшилась на 3,4 млнлюдино-днiв ізвiдповiднимзменшеннямзаробiтку.Оскiльки в цьомупоказникуврахованопрацiвників, щовимушенi булипрацювативiдкiлькохднiв докiлькохмiсяцiв, топерерахункузагальнакiлькiстьчастковобезробiтнихпротягом календарногомiсяцястановила 1,6 млносiб.

>Найбiльшапитома вагивимушенихневиходiв на роботу ззазначених причин припадала напромисловiсть (61,8 % їхньогозагальногообсягу), транспорт (11,3 %),будiвництво (10,9 %) ісiльськегосподарство (10,5 %). Упромисловостiнайвищийобсягвимушенихневиходiв на роботу (усередньому однієїпрацiвника)спостерiгався влегкiйпромисловостi (9,7 дня), атакожкольоровiйметалургiї (4,88 дня),харчовiй інафтопереробнiйпромисловостi (>вiдповiдно 4,41 й 4,1 дня) [14, з. 45].

>Таблиця 3.6.Кількістьпрацівників, котріперебували вумовахвимушеноїнеповноїзайнятості ізініціативиадміністрації, вгалузяхекономікирегіонів у 2008 р.

Джерело:Праця в Україні в 2008 р.Стат.збірник /Мін-во статистики. — До., 2009. — З. 29.

Уумовахвимушеноїнеповноїзайнятостiпрацiвникивикористовуютьсянижчесвоїхможливостей,здiбностей, знань,квалiфiкацiї,наслідком чогоєнизькапродуктивнiстьпрацi.Крiмпрацiвникiв,якiзайнятiнеповнийробочий годину іотримуютьвiдповiднузаробiтну плату,зайвихпрацiвникiв,якiодержуютьповнузаробiтну плату,осiб,якiперебувають увiдпусткахзізбереженням чи ізчастковимзбереженнямзаробiтної плати, доприхованихбезробiтнихвiдносятьтакож тихий,хто формально вони немає роботи, але й незареєстрованийофiцiйнослужбоюзайнятостi.Останнєвиникає за умівнизькогорiвнярозмiрiвдопомоги побезробiттю,невисокихшансiвотримати роботу черездержавнiслужбизайнятостi,існуванняможливостiодержаннядоходiввiд «>нерегламентованої» (>незареєстрованої)зайнятостi населення.Вибiрковiсоцiологiчнiобстеженнячисельностi та складунезайнятогопрацездатного населення,прихованогобезробiття напiдприємствахпоказують, що всферiнерегламентованоїзайнятостiосновнiдоходиодержує не меншетретинипрацездатного населення. З нихблизькополовиниофiцiйно немають роботи, аiншiберуть доля внiй на засідкахвторинноїзайнятостi.Часткаосiб,якiмаютьдодатковiзаробiтки та активно їхньогошукають,вiдносностабiльна істановить 30 — 35 %працюючих [53, з. 29 — 30].

>Добровiльноюназиваєтьсянеповназайнятiсть,зумовленасоцiальними причинами:необхiднiстюпiдвищенняквалiфiкацiї,набуттямпрофесiї, станомздоров’я,вихованнямдiтей,необхiднiстюзмiнипрофесiї таiншимисоцiальнимипотребами.

>Нормативновстановленого порогутривалостiробочого тижня,вiдякогороблятьвiдлiк привизначеннiнеповноїзайнятостi, вбiльшостiрозвиненихкраїн немає. Удеякихкраїнахзайнятiстьвважаєтьсянеповною,якщотривалістьробочого годинименша віднормативної. Уiншихкраїнахвстановленоточнутривалiстьробочого години,нижчеякогопочинаєтьсянеповназайнятiсть. Удеякихкраїнахнеповнiстюзайнятимивважаютьсятi,хто сам заявивши, що працюєнеповнийробочий годину.

>Неповназайнятiстьмаєдвiсуттєвiознаки:по-перше,зайнятiстьможестосуватисялишеосiбнайманоїпрацi,по-друге,неповнiстюзайнятимивважаються особини,якi регулярно,постiйнозайнятiпротягомпевноїкiлькостi часів,рiдше — шкірногомiсяця.

>Саме тому донеповнiстюзайнятих не належатитимчасовi,сезоннi тавипадковiпрацiвники,хочатривалістьїхньогоробочого години, як правило,менша віднормативної. Це правило, нестосуєтьсятимчасовихпрацiвникiв напiдприємствахЯпонiї. Цепояснюється тім, щотакiпрацiвники встатусi «>тимчасових» наяпонськихпiдприємствахможутьпрацювати всесвоєтрудове життя. Томутакiпрацiвники,якщотривалiстьробочогоперiодунижча віднормативної, належати донеповнiстюзайнятих.

За статусомдiяльностiрозрiзняють:

>первиннузайнятiсть,тобтоосновнузайнятiсть на основномумiсцi роботи.Вонаєосновнимджереломдоходiв дляпрацiвника;

>вториннузайнятiсть,тобтодобровiльнудодатковупостiйну читимчасовутрудовудiяльнiстьосiб,якi ужемаютьосновну роботу чинавчаються очно;трудовудiяльнiстьосiб,якiстаршi чимолодшiпрацездатноговiку;додатковутрудовудiяльнiстьосiб,якiзайнятi вдомашньому чиособистомупiдсобномугосподарствi.Цязайнятiсть приноситидодатковийдохід іназиваєтьсясумiсництвом.Найбiльшийефект вона приносити,якщомiсцеїїзастосуваннязбiгається ізосновним.

Застабiльнiстютрудовоїдiяльностiрозрiзняють:

>постiйнузайнятiсть, котравiдзначаєтьсявiдносноюстабiльнiстюмiсця роботи;

>тимчасовузайнятiсть, котрапов’язана ізтимчасовим,епiзодичним чисезонним характером роботи.

За характероморганiзацiїробочихмiсць таробочого годинирозрiзняють:

>стандартнузайнятiсть, Якахарактеризуєтьсяроботою увиробничомупримiщеннiроботодавця;стандартнимнавантаженнямпротягом дня, тижня, року;наявнiстюстабiльногоробочогомiсця;чiтковизначеним годиною початку тазакiнченняробочого дня;законодавчовстановленоютривалiстюробочого дня (тижня, року).Вiдсутнiстьоднiєї ізцих рисдаєзмогу говорити проальтернативнi (>нестандартнi)формизайнятостi;

>нестандартнуальтернативнузайнятiсть,тобтотрудовудiяльнiстьпрацiвникiвпевноїкласифiкацiйноїгрупи, Яка невiдповiдаєстандартним (>типовим) правилам іпотребуєспецiального правовогорегулювання таорганiзацiйно-економiчного забезпечення. Доальтернативних формзайнятостi можнавiднестинадомнупрацю таформизайнятостi наумовахгнучкогоробочого годині намежахробочого дня, тижня,всьогоперiодутрудовоїактивностiлюдини (>частковазайнятiсть чивiдпрацюваннянеповногоробочого години,стисненийробочийтиждень,сумiсництво,тимчасова таепiзодичназайнятiсть і т. п.).

>Альтернативнiформизайнятостiрозкриваютьдодатковiможливостiбiльшповного та результативноговикористаннятрудовихресурсiв,залучення допрацi тихий груп населення, для якітрадицiйнiформизайнятостiнеприйнятнi чинезручнi.

>Наведенiнестандартнiформизайнятостi, котріпостiйноурізноманітнюються,перетинаютьсязістандартноюзайнятiстю. Однакнавiть уразізначногопоширенняцих форм стандартназайнятiсть все однелишаєтьсяосновною. Непiдлягаєсумнiву, що потребавиробництва втимчасових ічастковихпрацiвниках якщопомiтнопоступатисьпотребам у тихий,хто працюєпостiйно іповнийробочий годину.Можнаорiєнтовноприпустити, що потребаекономiки і населення врiзних формахзайнятостiзадовольниться,якщоїхнєспiввiдношеннястановитимеприблизно 75 + 15 + 10 (75 % —постiйно таповнiстюзайнятi, 15 % —тимчасовiпрацiвники, 10 % —частковозайнятi).

За формами правовогорегулюваннявикористанняробочоїсилирозрiзняють:

>регламентовану (>легальну)зайнятiсть;нерегламентовану (>нелегальну)зайнятiсть (дикийринокпрацi),тобтонерегламентованужоднимидержавними документамидiяльнiстьгромадян,вилученузiсферисоцiально-трудових норм івiдносин. Це такадiяльнiсть, котравідбувається безукладання трудового договору, невраховуєтьсядержавноюстатистикою,нерiдкоперебуває намежiкримiналу безсплатиподаткiв.Нерегламентованазайнятiстьможе матірвиглядсамозайнятостi тазайнятостiнайманоюпрацею. Назайнятихнайманоюпрацею непоширюютьсявимоги Кодексузаконiв пропрацю; смердоті, як правило,отримуютьзаробiтну платуменшу,нiжпрацiвники нааналогiчнiйроботi вумовахрегламентованоїзайнятостi.Нелегальназайнятiстьнайманоюпрацеюзавждиєдискримiнацiйноющодопрацiвника і необмежуєтьсявiком.

>Розглянутiпоняттямаютьсуттєвезначення всферiформуванняробочоїсили.По-перше, смердотівизначаютьбiльш точнотрудовийпотенцiалсуспiльства із точкизоруствореннянацiонального прибутку,зважаючи тих, що доля чи неталан усуспiльнокориснiйпрацiвизначається нетiлькиекономiчними чинниками, а іпотребамисамоїлюдини,їїпрiоритетами всферiзайнятостi таможливостямиїхньоїреалiзацiї.По-друге, смердотідаютьзмогубiльш точнопрогнозуватиобсяги трудовогопотенцiалу та їхнівикористання як у масштабах держави, так і врегiонах ізурахуваннямїхньогоекономiчногорозвитку.По-третє,з’являєтьсяможливiстьбiльшдиференцiйованорозроблятисоцiальнуполiтику,обиратипрiоритети,розроблятисоцiальнiпрограми,визначатиджерела їхньогофiнансування таумовиреалiзацiї [27, з. 29 — 30].

>Звернемотакожувагу тих, що із двохтипiвзайнятостi —продуктивної такорисної — в цьомурозділі мирозглядаємосамепродуктивну,пов’язану ізнайманоюпрацею. При цьомузауважимо, щозайнятiсть уформiнайманоїпрацi вУкраїнiбазується наекономiчномупримушеннiiндивiда допрацi тавиражається увзаємномупримушеннiнайманихпрацiвникiв доспiльноїпрацi вумовахконкуренцiї занайсприятливiшіумови продажiндивiдуальноїробочоїсили.Самеконкуренцiявласникiвiндивiдуальнихробочих сил заробочемiсце та систематрудовихвiдносинмiжроботодавцями танайманимипрацiвникамискладаютьсоцiально-економiчниймеханiзмекономiчногопримусу допрацi.


>Література

1. ШевченкаЛ.С. Зайнятість у ринкової економіки //Бизнес-информ. —2005. — № 1.

2.Праця в Україні в 2008 р.Стат.збірник /Мін-во статистики. — До., 2009.

3.Стат.збірник. — До.:Держкомстат України, 2009.


Схожі реферати:

Навігація