Реферати українською » Экономика » Теорія суспільного добробуту та соціально-рінкової економікі


Реферат Теорія суспільного добробуту та соціально-рінкової економікі


Тема 3

>Теоріясуспільногодобробуту тасоціально-ринковоїекономіки

 

(>науково-методичніпоради довивчення тими)


План

>Вступ

1.Теоріясуспільногодобробуту.

2.Соціальнаринковаекономіка - прикладНімеччини.

3.Напрями таможливостівикористаннядосвіду в Україні.

Короткийпідсумок


>Вступ

Уумовах переходу доринковоїекономікиважливогозначеннянабуває забезпеченнязростаннядобробуту населення:задоволення потреб, котрікількіснозростають таякіснозмінюються. При цьому особливоважливу рольвідіграєтіснийвзаємозв'язокміжпотребамиокремого громадянина (>індивідуума) тасуспільства вцілому.

Ос-кількиголовна позначка “політикидобробуту” -цеполіпшенняякості життя населення, то фундаментомсуспільногодобробутуєсоціальназахищеністьгромадян.Самеякість життяєголовнимпоказникомсуспільногодобробуту.

Одним зяскравихпредставниківтеоріїсуспільногодобробутувизнаноамериканськоговченого А. Маслоу, авторазагальновідомоїієрархії потреб (>піраміди потреб Маслоу).Відповідно до цогопідходубудь-яка людинапрагне до свогорозвитку,діючи згіднозісвоїмиможливостями тапотребами.Сутність ідеї А. Маслоу до того, щонайвищіпотреби неможутьвиявитися тареалізуватися,якщопримітивніші не булипопередньозадоволені.

Ж. Ґодфруа докласичноїпірамідидодавкогнітивні таестетичніпотреби (>необхідність узлагодженості,справедливості,красі,симетрії),розташувавши їхнього передпотребою усамореалізації.

>Доволівідомимиє ідвофакторна модель потреб Ф.Герцберга, уякійусіпотребизумовлюються чинникамимотивації тапідтримки, йтрирівнева модель потреб “>існування -взаємовідносини –зростання” До.Алдерфера.Перелік такласифікація всіх потреблюдини -річнадзвичайноскладна,оскількивихідні (>первинні)потребитрансформуються убезлічпохідних.Саме томушвейцарський психолог До.Левін й назвавши їхніквазіпотребами.

>Усецесвідчить про ті, щодосягненнядобробутувиявляється черезреалізацію потреблюдини. Анаявнідоповненнябазовоїпіраміди А. Маслоупереконують у бо ізрозвиткомсуспільстваз'являєтьсянеобхідність узадоволеннідедалібільших потреб, котрі йзнаходятьсвоєвідображення урізних моделяхієрархій. У всіхієрархіяхдобробутслідрозглядати ізпозиціїствореннянормальних умівжиттєдіяльності населення,раціональноїзайнятості та комплексногосоціальногозахистугромадян, алюдину - не лише якбіологічнуістоту, а і як активного членасуспільства.

 


1.Теоріясуспільногодобробуту

>Теоріясуспільногодобробутуєсукупністюположень, наоснові якідосягаєтьсявисокийрівень життявсьогосуспільства таформулюютьсякритерії длявизначенняякості життя населення.

>Класичнаполітичнаекономія таїї основоположники А.Сміт та Д.Рікардовважали, щодосягненнясуспільногодобробутувідбувається наосновізростаннясуспільногобагатства,основнимпоказникомсуспільногодобробутує, таким чином,обсягнаціонального прибутку на свою душу населення. При цьомусуспільнийрозвитокмаєвідбуватися за уміввільноїконкуренції, Якаробитьможливимпоєднанняприватних тасуспільнихінтересів.

Приформуваннітеоріїдобробутупредставникнеокласичноїекономічної школи А. Маршаллзвернувувагу тих, що людинавідіграє болееважливу роль уекономічномурозвитку ніжбільшістьфакторіввиробництва.Виробництвобагатства -целишезасіб дляпідтримки життялюдини, длязадоволенняїї потреб йрозвиткуїї сил -фізичних,інтелектуальних йморальних. Алі сама людина -головнийзасібвиробництва цогобагатства, й вон ж служитикінцевоюметоюбагатства.

>Досягненнясуспільногодобробутувідбувається наоснові оптимальноговикористанняресурсів длязадоволення потреблюдини.Тобтовиробництвомаєіснувати тарозвиватися задлянагромадженнябагатства, авиробництва тихий благ, котріможе йбажаєпридбати людина. За уміврозвиткуринковоїекономікиконкурентнівідносининеминучепризводять донерівномірногорозподілу прибутку, тому всуспільствіповиннііснуватимеханізми забезпеченнядобробуту черездержавневтручання, ізметоюрозширення доступу населення доосновних благ тапослуг тасприяннярозвиткулюдини.Серед такихмеханізмівокремовиділеносоціальнуполітику, Яказабезпечуєдоступність до таких благ якосвіта,охороназдоров'я тасоціальний захист.

>Представникматематичного напрямінеокласичноїекономічної школи У. Парето детальнодослідивособливостіформуваннязагальногодобробутусуспільства йдовів, щонеможливорозглядатизагальнийдобробутсуспільства через сумудобробутів всіхчленівсуспільства.Значнуувагу усвоїхдослідженнях У. Паретоприділяєпошуку максимумудобробутусуспільства. Для цоговінвиводитьвласний оптимум,який можнаохарактеризувати як стан, заякогоніякийперерозподілресурсів чипродуктів неможеполіпшити становище одногораціональногосуб'єкта, непогіршивши тім самим становищеіншого.Слідзазначити, що даний оптимум при оптимальномурозподіліресурсів негарантуєсоціального оптимуму й не так наметідосягненнясоціальноїсправедливості.

>Оптимум У. Паретобазується на такихосновнихприпущеннях:

-кожна людинанайкращеможеоцінитисвійдобробут;

-суспільнийдобробутвизначаєтьсялише водиницяхдобробуту окремих людей;

-добробут окремихособистостейєнеспівставним.

Данаконцепціямаєдекількарізновидів:

>утилітаристськафункціяпредставляєрівеньсуспільногодобробуту як сумуіндивідуальнихфункційкорисностічленівсуспільства. Принципперерозподілудоходівґрунтується наприпущенні проспаднуграничнукорисність: длязаможнихчленівсуспільствакорисністьодиниці вілученого прибуткуспадає вменшіймірі, ніжзростаєкорисністьодиницідодаткового прибутку длянезаможних (постулат Бентама);

>ліберальнафункціяхарактеризуєдобробут як сумузваженихкорисностей. Уданомувипадкудобробутє вагами, задопомогою які сус-пільствозважуєкорисності окремихіндивідів ізогляду на їхньоговажливість длясуспільногодобробуту.Риноквизнаєтьсяєдиним регуляторомсуспільногодобробуту йнайбільшувинагородуотримує тієї,хтоє болеездібним тапрацьовитим,перерозподілу благ неіснує (>різновид постулату Бентама);

>утилітарна >функціяпоказує, щозростаннясуспільногодобробутузалежить відзростаннядобробутуіндивіда. Данафункціяпередбачаєперерозподілчастинидоходів від болеепродуктивнихекономічнихсуб'єктів накористьнайбідніших (Дж.Роулз);

>егалітарнафункціявимагаєрівномірногорозподілу, заякого усі благаподіленіпорівнуміжусімаіндивідами,саме зацих умівдосягаєтьсясуспільнийдобробут (>Бергсона -Семюелсона).

>Послідовникнеокласичноїекономічної школи Р.Седжвікдосліджувавдобробутсуспільства як із точкизорусуспільства, то й із точкизоруіндивіда. Наосновівласнихдослідженьвінзробиввисновок, що державамаєскеровуватирозподілствореного в стране продукту й тім самимпідвищуватизагальнийрівеньдобробуту. На тому годину Р.Седжвікзазначає, щодержавнезгладжуванняпослаблюєстимули до роботи й не виннерозповсюджуватись на сферувиробництва. Таким чиномвінпояснює природуконфліктуміжприватними тасуспільнимиінтересами.

>Важливимнауковимвнеском Р.Седжвікає йдослідженняконфліктуміжвигідністютеперішнього моменту таінтересамимайбутніхпоколінь.Дослідження Р.Седжвікапоклалиоснови длярозвиткудоктрини прозмішануекономіку, депоряд ізекономічнимивиділяютьнеекономічніфакторидобробуту.

>Значну рольрозвиткуринковоїекономікивідводитьлюдиніпредставникнеокласичноїекономічноїтеорії А.Пігу.Вінрозмежовує >економічний та >неекономічний >добробут. При цьомувінстверджував, що збільшення чизменшенняекономічногодобробуту незавждипризводить довідповіднихколиваньнеекономічногодобробуту.

У >неекономічний >добробутвінвключаєтакіпоказники, якякість життя,умови роботи тавідпочинку,доступністьосвіти,умовидовкілля,медичнеобслуговування,громадській порядок таінше. Уякостііндикатораекономічногодобробуту А.Пігувизначаєрозмір >національногодивіденду -цечастинаматеріального прибуткусуспільства, Якаможе бутивиражена угрошовомуеквіваленті. Аліпоряд зцимвінвиділяєвід’ємніефектинеекономічного характеру,цетакіявища якнещаснівипадки навиробництві,професійнізахворювання,використання роботижінок тадітей,забрудненнянавколишньогосередовища табезробіття.Всіціявищапризводять дозменшеннясуспільногодобробуту, але йособливістюнеекономічнихявищє ті, що смердотімайже непіддаютьсявиміру, аспричиняютьнайбільшівтратисуспільногодобробуту.Досягненнязагальногодобробуту А.Пігупропонуєздійснити задопомогоювласноїкористі приватногоінтересу із одного боці тавтручання держави длявираженняінтересівсуспільства ізіншого.

А.Пігувиводитькритеріїполіпшеннясуспільногодобробуту -цезростаннясумикорисностей, щопідлягаютьрозподілу без збільшеннявитратвиробництва тарівномірнийрозподілдоходів усуспільстві наосновівизначеннясоціальноївартості.Вонаскладається зринковоїоцінки необходимихлюдині благ йпослуг та державногорегулювання ізметоюзадоволення потреблюдини, котрі вон неможезадовольнити наконкурентнійоснові.

>Оригінальнийпогляд натеоріюдобробутупропонуютьпредставники >інституціонального напряміекономічноїтеорії.Цейнапрямокрозвинувся у 80-90pp. XX ст., йогопредставникамиє До.Віксель, Дж.Б'юкенен, Дж.Стіглер таінші.Особливістюданого напряміє ті, що йогопредставникипропонуютьвирішити проблемусуспільногодобробуту наосновіетичнихкатегорій.

>Поведінкаіндивідадосліджується наоснові Homoeconomicus -раціонального,егоїстичногомаксимізаторавласногодобробуту. При цьомукоженіндивід, на думкупредставниківданої школи,маєвласнуцінність йсамеіндивіди несуть відповідальність заіснування впевнихумовах впевномусуспільстві.

>Досягненнясуспільногодобробуту Дж.Б’юкененвважаєможливим наосновітеоріїсуспільноговибору.Вінвважає, щоіснуютькатегорії благ, до тогочислі йсоціальні, котрііндивідууми неможутьотримати наосновіринковихвідносин й тому смердотінамагаютьсяобмінятисвоєвиборче декларація пропевнийнабірцих благ.Справедливість усуспільствідосягається придотриманніпевних правил таіснуваннівідповіднихінститутів. Аліприйняттярішеннябільшістю неробитьцерішеннясправедливим.

Проблемамипошукусоціальногодобробуту для всіхчленівсуспільства активнозаймалисьпредставники >соціального напряміновоїісторичної школи Р.Штольцманн, Р.Штаммлер, Про.Шпанн таінші.Формування цого напряміпочалось у90-ті рокта XIXстоліття.Основними постулатамиданої школиєвизнаннянеекономічнихфакторівосновними длясоціально-економічногорозвитку,прагнення забезпечитигіднеіснування всіхчленівсуспільства,особливаувага додотриманнясоціальноїсправедливості,активний характерсоціальних реформ, а ще через нихдосягненнясоціально-економічногопрогресуринковоїекономіки.

Одним знайважливішихнапрямківрозвиткутеоріїсуспільногодобробутує >добір тавдосконаленнясистемипоказників дляоцінкирівнясуспільногодобробуту вокремовзятій стране.Основнаскладністьполягає убагатоаспектностідобробуту тадоборівідповіднихпоказників. Доосновнихпоказників дляоцінкидобробутусуспільствавідносять:

-показникидоходів населення;

-рівеньрозподілудоходівміжокремимигрупами населення;

-показникиособистогоспоживання; -показникибідності населення;

-показникиекономічноїактивності населення;

-показникикультурно-освітньогорівня населення;

-показникиоцінки стануздоров'я населення;

-демографічніпоказники;

-показникисоціального забезпечення населення;

-показникиоцінкижитлових умів населення;

-показникисоціальноїнапруги усуспільстві.

Насучасномуетапірозвиткутеоріясуспільногодобробутупродовжуєформуватися,сучаснаекономічна думкапропонуєновіпідходи длядосягнення таоцінкисуспільногодобробуту.Вжекласичним сталопоєднанняекономічних тасоціальнихфакторів, їхнідоповнюютьполітичними,екологічними,культурними таіншими.Розвитоксуспільствастимулюєпояву нових потреб й відякості їхньогозадоволеннязалежитьрівеньсуспільногодобробуту, а відможливості їхньогопередбачення -гармонійний тасталийсуспільнийрозвиток.

2.Соціальнаринковаекономіка - прикладНімеччини

 

>Формуваннятеоріїсоціальногоринковогогосподарствавідбувалось наосновінеоліберального напряміекономічної думи,якийрозвинувся впершійтретині XX ст., йвиникнення на йогоосновіордолібералізму -теоретичноїосновинеоліберальноїекономічної політики,ідеалякоїконкретизується увиглядіконцепціїсоціальногоринковогогосподарства.

Філософіяордолібералізму й упредставниківсереднього класу,якийєносіємцінніснихнастанов, котріорієнтовані наполітичні,культурні таетичніідеали.

Доцихнастановвідносяться: >повага довласності, принципзмагання усуспільному таекономічномужитті, готовийаністи доризику привпровадженні нового й донесеннявідповідальності занаслідки,додержаннягромадянамиморальних йправових норм,чесність,відданйз>тьсвоїйпрофесії,ощадливйз>ть,передбачли>вістьй, заговорили українською уага до законів й державної влади.

>Методологічноюосновою йнайважливішимиелементамиконцепціїсоціальногоринковогогосподарства сталинауковіздобуткитрьох групнеолібералів.

>Найстаршугрупуочолювали У.Репке та А.Рюстов, їхньоговажливимвнеском сталарозробка основтеорії й політикинеоліберального ладу тааналіз йогосоціальнихфункцій. На їхні думкуекономічний ладсуспільства виненрозв'язатидвіпроблеми,по-перше забезпечити надійнагосподарський порядок, апо-другестворитиумови йстимули дляучасті населення усуспільномувиробництві.

>Представникифрайбурзької школи У.Ойкен та Ф.Сьомакласифікувалинаціональнігосподарства,виділилиспільністадіїгосподарськогорозвитку длярізнихкраїн.Під годинусвоїхдосліджень смердотідійшливисновку, що аніцентральнокероване, аніринковегосподарство неспроможні забезпечитигосподарськийрозвиток. Уякостіідеальногогосподарського ладу смердотіпропонують „>конкурентний порядок", вякомуіснуєповнаконкуренція, адержавневтручанняжорсткообмежене.Така формагосподарстваєосновою длявирішеннясоціальних проблем тапроведення політики „>соціальноїкомпенсації”, котразабезпечуєперерозподілдоходів,соціальнестрахування тарозвитоксоціальноїінфраструктури. „>Конкурентний порядок”має своїмекономічнимрозвиткомстворитиумови длявирішеннясоціальних проблем. З 1948 року У.Ойкен та йогооднодумціпочинаютьвидавати журнал „>Ордо",якийперекладається як „порядок" йдаєназву дляновоїтечіїекономічної думи.

Модельринковогогосподарства У.Ойкенавключає >економічну та >соціальну політики.

>Економічна політикаохоплюєдвігалузі:галузь, Яказаймаєтьсястворенням таудосконаленнямекономічного порядку тагалузь, Яказаймаєтьсярозробкою політикиекономічного зростанню тарозвитку.

>Соціальна політикавключаєполітикусоціальнихгарантій,політикуефективності роботи,політикусамозабезпечення таполітикуперерозподілудоходів тавласності.

Основоположникикельнської школи А.Мюллер-Армак та Л.Ерхардєрозробникамитеоріїсоціальногоринковогогосподарства наосновіздобутківнеоліберального напряміекономічної думи.Вони далиосновневизначеннясоціальногоринковогогосподарства тарозробили комплексконкретнихекономіко-політичнихзаходівщодоадаптаціїринковоїекономіки довирішеннясоціальних проблем.

На думкупредставниківданої школи,змістсоціальногоринковогогосподарстваполягає упоєднанніекономічноїсвободи тасоціальноговирівнювання. >Економічна свободаполягає уможливостяхлюдинидіятивідповідно досвоїхекономічнихінтересів й мети,самостійнообирати сферузастосуваннясвоїхздібностей, знань,професій,способіврозподілудоходів,споживанняматеріальних йдуховних благ. >Соціальневирівнюваннябазується на забезпеченню такогомеханізмурозподілунаціонального прибутку,якийвиключив бінадмірнезбагаченнянезначноїчастини населення танадмірнезубожіннязначноїчастини населення.

Чинникамирозвиткусоціальногоринковогогосподарстває:

-ефективністьгосподарського порядку;

-створеннясистемисоціальногозахисту;

-існуванняконкуренції тавільногорегулюванняринку;

-впровадженнясильної державноїекономічної політики наосновізахистуконкуренції.

>Відповідно доцихположень,концепціясоціальногоринковогогосподарствапередбачаєпобудовуособливоїсоціальноїструктури, котрамаєвідповідати конкурентного ладу. Уданійструктурівиділеноподатковуполітику,структурнуполітику,політикустабілізації копійчаногообігу тафінансів,соціальнуполітику.Податкова політика упроцесісоціальноговирівнювання винназаохочувати й підгримуватиповедінкулюдини у забезпеченнювласногодобробуту.Структурна політикапокликанасприятиформуваннюсереднього класу шляхомрозширення приватного сектора.Політикастабілізації копійчаногообігу тафінансів спрямованозбереженнявалютноїстабільності.Соціальна політикабазується за принципамистрахування, забезпечення йдопомоги.Державнівитрати насоціальніпотребивключають:

- системусоціальногострахування, Якаобслуговує сферукласичнихризиків,нещаснівипадки та увипадкухвороби;

- забезпечення черезсоціальнудопомогу, Якавключаєіндивідуальнудопомогу,грошовівиплати та негрошовудопомогу;

-формисоціальноїдопомоги (>житловебудівництво,допомогасім'ям тадопомога дляотриманняосвіти).

>Пенсійна реформа 1957 р.створила систему забезпеченнястарості,виходячи ізприбутківпрацюючих.Вонастворилаумови дляпенсійного забезпеченняробітників йслужбовців танадаламожливість доступу допенсійного забезпеченняосіб, котрі не було за найманнямсеред які ->ремісники,зайняті усільськомугосподарстві та особини, котрізаймаютьсявільнимипрофесіями (>юристи,архітектори,інженери,науковці,викладачі,лікарі та художники).Такасоціальна політикаводночасзабезпечиласоціальний захист йвільнерозгортанняособистоїініціативи.

>Основнимиелементамиструктурисоціальногоринковогогосподарстває:

-конкурентний лад,якийбазується наприватнійвласності;

-ринок,якийє регуляторомсуспільногогосподарства;

-господарюючісуб'єкти –домогосподарства, підприємства,організації тощо;

- держава, Якастворюєнормативно-правову базу,сприяєзміцненнюконкуренції,забезпечуєфункціонуванняринку тапідтримуєсоціальневирівнювання.

>Необхідністьконкуренції усоціальномуринковомугосподарствівикликанаїїнаступнимисоціальнимифункціями: вонавиявляє,якийінститутнайкращим чиномдосягнувсоціальноїцілі,стимулюєоптимальнийрозв'язоксоціальних проблем;сприяєдосягненнюмаксимальнихсоціальнихрезультатів.

>Базовимицілямисоціальногоринковогогосподарства дляНімеччини стали:

-досягненнявисокогодобробуту наосновіконкуренції,економічноїсвободи,повноїзайнятості тасвободизовнішньоїторгівлі, забезпеченнястабільностіцін;

-підтримка йрозвитоксоціального забезпечення,соціальноїсправедливості,створення умів длясоціальногопрогресу.

>Цітеоретичніположення сталиосновою длявідбудовигосподарстваНімеччини послеДругоїсвітовоївійни.Етапирозвиткунімецькогогосподарствавключаютьвідбудовуринковогогосподарства, забезпеченняповноїзайнятості таструктурнуперебудову. Дляреалізаціїконцепціїсоціальногоринковогогосподарства було б проведеновалютну реформуконфіскаційного характеру,господарську реформу наосновілібералізаціїцін тавпроваджено план Маршалла.Ці заходь дозволили уже в 1948роцідосягнутидовоєнногорівнявиробництва, арезультативпровадженнясоціально-економічних реформотрималиназву „>німецькогоекономічного діва”.Йогоосновнимискладовими сталиособливістьменталітетунімецькогосуспільства,сприятливепоєднаннясоціально-економічних таполітичних уміввідбудовиринковогогосподарства тавибірправильноїстратегіїсоціально-економічнихперетворень.

>Практичневтіленняідеологіїсоціальногоринковогогосподарстваналежить Л.Ерхарду.Вінрозширивтеоретичну проблематику тарозробивпрактичний планреалізаціїконцепціїсоціальногоринковогогосподарства,який бувреалізований усоціально-економічних реформах 50-60pp.

>Основніположеннятеоретичноїмоделісоціальноорієнтованогоринковогогосподарствазводяться донаступного:

-метоюреформиєвисокийрівеньдобробуту для всіхпрошарків населення;

- шлях додосягненняданої мети проходити черезвільнуринковуконкуренцію таприватнепідприємництво;

- активна тавідповідальна роль постворенню умів длявільноїринковоїконкуренції та приватногопідприємництвавідводитьсядержаві;

-високийрівеньдобробутуєосновою длярозвиткугромадянських свобод тадемократії.

>Цітеоретичні,положення Л.Ерхарддоповнивважливимипрактичними заходами тарекомендаціями.Перехід досоціальноорієнтованогоринкупов'язаний ізвирішенням рядусоціально-культурних проблем, котріобумовленізмінамимислення таповедінки, станумасовоїсвідомості тавідповіднимменталітетомнації.Соціальнийрозвитокнеможливий безекономічногопрогресу,ефективноїзайнятості,збалансування державного бюджету,соціальногоспрямуванняподаткової політики тапосилення державногорегулювання всіх сферсуспільства. Длярозвиткусоціальногоринковогогосподарстванеобхідностворити усіумови длявільної йсамостійноїдіяльності населення та забезпечитинадійну системусоціальногозахисту для тихийхто вдійсностіїїпотребує. Придотриманніцієїрекомендаціїсоціальна політикастаєзамість політики накористьмільйонерівполітикою длямільйонів.

Узагальномувигляді можнавиділитинаступніосновні засадисоціальногоринковогогосподарстваНімеччини:

-регулювання прававласності,грошовий тавалютний порядок наосновіфінансовогозаконодавства;

-конкуренція наосновіміцногозаконодавчого базису тавизначеного порядкуконкуренції у сферіекономіки;

- порядокпроведеннязовнішньоекономічноїдіяльності;

- порядок у сфері роботи тасоціальнихвідносин наосновізахиступрацюючих за найманням,нормування наринку роботи,системісоціальногострахування,розвиткутрудових тасоціальнихсудів, системуорганізацій, котріздійснюютьсоціально-економічнуполітику.

3.Напрями таможливостівикористаннядосвіду в Україні

>Пріоритетністьсоціальноїспрямованостіекономічногорозвитку Українипідкреслюється убагатьохзаконодавчих актах тапрограмахрозвитку.Соціально-економічніреформимають наметі підвищитижиттєвийрівень населення,створитиумови длявсебічногорозвиткуособистості вукраїнськомусуспільстві. Результатамиекономічногореформування сталипозитивнізміни, вчислі які:

-зростаннянаявнихреальнихдоходів населення 2007-го р. у 4,3 рази упорівнянні із 2000 р. (2000 р. - 2305,28грн.,2007 р. - 9930,3 грн.);

- збільшення в 3,1 разисукупнихвитрат наоднедомогосподарство (541,3 грн. й 1722 грн.відповідно);

- збільшеннясукупнихспоживчихвитрат усередньому замісяць урозрахунку наоднедомогосподарство в 3 рази (505 й 1549,8 грн.відповідно);

-підвищенняпрожитковогомінімуму 270,1 грн. намісяць у 2000-му р. до 532 грн. у 2007p.;

-скороченнячастки населення зсередньодушовимигрошовимивитратами умісяць,нижчими запрожитковиймінімум: із 80,2% у 2000 р. до 29,3% 2007p.;

-зростаннязайнятості населення увіці 15-70 років у 1,04 рази (20175 тис.осіб у 2000 р. й 20904,7 тис.осіб у 2007p.);безробіття населення заметодологієюМОПскоротилось у 1,9 рази (2655,8 й 1417,6 тис.осібвідповідно).Незначніпозитивнізрушеннявідмічені вдемографічномурозвитку -загальнийкоефіцієнтнароджуваності вперіод, щоаналізується,зріс із 7,8 до 10,5,однак при цьомузріс йзагальнийкоефіцієнтсмертності із 15,4 до 16,8. Уціломудемографічнаситуаціяпогіршується-загальначисельністьнаявного населення заперіод 2000-2007pp.зменшилась у 1,05 рази: із 48923,3 тис.осіб у 2001 р. до 46291,8 тис.осіб впершомупівріччі 2008 р.Посилюєтьсятенденція до „>старіння" населення України, щообумовлюєнеобхідність збільшеннясоціальнихвиплат таєдодатковимнавантаженням державного бюджет.

Уцілому натліпоступовогозростаннярівняматеріального забезпечення населення,позитивноїдинамікиринку роботи,погіршуютьсяосновніпоказникисоціальногорозвитку. Цеєсвідченнямсоціально-економічноїрозбалансованості України черезвідсутністьузгодженоїстратегіїнаціональногорозвитку тацілісноїсоціально-економічної політики забезпеченнявисокогорівнядобробутусуспільства. Тому насучасномуетапітеоріясоціальногоринковогогосподарствамаєзначне нелишетеоретичне, але й йпрактичнезначення,оскількидаєможливістьпоєднанняекономічногопоступу тасоціальногорозвиткусуспільства.

>Тенденціямисучасногосоціально-економічногорозвитку Україниє:

1.Значнемайноверозшаруваннясуспільства, щовикликаєнадмірнезбагаченнянезначноїчастини населення,бідністьпереважноїчастини населення тавідсутністьсереднього класу,якийєосновою тарушійною силоюсоціально-економічногорозвитку.

2.Значнапитома вагисоціальнихвидатків у державномубюджеті, щопризводить донизькоїекономічноїактивності населення у забезпеченнювласногодобробуту.

3.Проблемирозвиткусоціальноїсфери, котрівикликанінизькоюякістюосвітніх,культурних,житлово-комунальних тамедичнихпослуг.

4.Низькагромадянськасвідомість населення тапасивністьщодосвоєїролі урозвиткувласної держави.

Дляподоланняцихтенденцій вконтекстіпосиленнясоціальноїспрямованостірозвиткунеобхідновирішитиважливі заподіяння:

-здійснитипошуквласного шляхурозвитку тауникненнясліпогокопіюваннязарубіжногодосвіду;

-стимулювання конкурентногосередовища, що дозволити підвищитиконкурентоспроможністьвітчизнянихтоварів йпослуг;

-відновленнясоціальноїсправедливості усуспільстві задопомогоюсоціальноговирівнювання таподатковогорегулювання, що дозволитисформуватисереднійклас населення;

-підвищення відповідальністькожноїлюдини за забезпеченнявласногодобробуту наосновіекономічноїсвободи таактивноїучасті угромадськомужитті;

-врахуванняновітніхтенденційсвітовогосоціально-економічногорозвитку, особливо узастосуваннісоціального партнерства, длявирішеннязагальнодержавних тарегіональних проблемрозвитку;

-підвищенняадресностісоціального забезпечення таузгодженогопоєднаннядержавних таприватних формсоціальногозахисту;

-сприяннярозвиткусоціальноїсфери черезінвестиції улюдськийкапітал, котрієосновоюлюдськогорозвитку.

Приврахуванніцихположень модельсоціальногоринковогогосподарстваможе й винна статіосновоюсоціально-економічногорозвитку України.Соціально-орієнтованаринкова модельекономіки Українипотребуєпоєднаннясильної держави й сильногоринку, томуутвердженняринковоїорієнтації у сферіекономіки винневідбуватися упоєднанні ізвідповіднимпосиленнямролі держави всоціальній сфері.Зазначені заподіяннясоціально-економічногорозвиткуєзасобами длядосягненнябажаного стану -зростаннясуспільногодобробуту населення. І відефективності їхньоговиконаннязалежатиме результатсоціально-економічнихперетворень в Україні.

 


Короткийпідсумок

 

>Теоріясуспільногодобробуту тасоціальногоринковогогосподарстванайкращевідображаютьтенденціїрозвиткусучасногосвітовогосуспільства.Цітеоріїмістятьважливіцінніснінастанови,використання якідозволяєпідвищуватидобробут населення тастворюєумови длягармонійногосоціально-економічногорозвитку.Вонивідводятьлюдиніголовну роль упідвищенніякостісоціальнихпослуг тадоступностісоціальнихгарантій.Крім цого на їхніоснові людинастаєактивнимучасникомекономічнихвідносин, щодозволяєїйвласними силамидосягативисокогоматеріального забезпечення.Їхвикористаннядозволяєпобудуватиособливустратегіюрозвитку національноїекономіки як для України, то й дляіншихкраїн світу.

>Застосуванняосновнихположеньцихтеорій дозволитикращезрозумітиособливостісучасногорозвиткуукраїнськогосуспільства.Звісно, Українащемаєдостатньо проблем на шляхудосягненнясуспільногодобробуту, але йнакопиченийсвітовийдосвід таврахуваннявласних уміврозвитку дозволитивіднайтивласний шлях досоціально-економічногопроцвітання.


Списоквикористанихджерел

1.Блауг Марк.Економічнатеорія вретроспективі / Пер. із анг. І.Дзюб. – До. :Вид-воСоломіїПавличко “Основи”, 2001.- 670 з.

2.Економічнаенциклопедія: Утрьох томах. (>T.1); Заред.С.В.Мочерного. - До.:Видавничий центр „>Академія", 2000. - 864 з.

3.Заблоцький Б. Ф. Національнаекономіка:Підручник. – Львів:Новийсвіт-2000, 2009. – 582 з.

4. КуценкоВ.І., Удовиченко В.П.,Остафійчук Л. В.Соціальна держава (>проблемитеорії,методології, практики):Монографія. - До.: Заповіт, 2003. - 228 з.

5. Ламберт Хайнц. Соціальна ринкової економіки. Німецький шлях. - М.: Річ, 1993. - 224 з.

6. Маршалл А.Принципиекономічної науки: У три т. / Пер. із анг. - М.: ">Прогрес", 1993. -Т.З. - 350 з.

7.Мочерний З. У.Економічнатеорія:Навчальнийпосібник длястудентіввищихнавчальнихзакладів. - До.:Видавничий центр „>Академія", 2005. - 640 з.

8. Національнаекономіка:навч.посіб. длястуд.вищ.навч.закл. [>Білоцерківець У. У.,ЗавгородняО.О.,Лебедєва У. До. таін.]; За ред. У. М. Тарасевіча - До.: Центручбовоїлітератури, 2009. - 280 з.

9. Національнаекономіка :Навч.посіб. /Л.О.Петкова,Р.Ф.Пустовійт, А.О.Ходжаян таін.; Зазаг. ред. проф.Л.О.Петкової. - До.: «МП Леся», 2009. - 288 з.

10. Онишка З. У.Державнерегулюванняекономіки:Навч.посіб. –Ірпінь: Національнаакадемія ДПС України, 2006.

11.Соціальнийрозвиток України:сучаснітрансформації таперспективи / З. І.Бандур, Т. А.Заяць,В.І. Куценко таін. Зазаг ред. д-раекон. наук, проф..,чл.-кор. НАН України Б. М. Данилишина. –2-ге вид. йпереробл.-Черкаси:Брама-Україна, 2006. – 620 з.

12.Трансформаційнаекономіка:навч.посіб. / Савчук У. З., Ю. До. Зайцев, І.Й.Малий таін.; За ред. У. З. Савчука, Ю. До. Зайцева. – До. :КНЕУ, 2006. – 612 з.

13. Юхименко П. І., Леоненко П. М. Історіяекономічнихучень:Навч.посібник. – 3 –>тє вид. – До. :Знання-Прес, 2002. – 514 з. [>С.275-285].


Схожі реферати:

Навігація