Реферати українською » Экономика » Аналіз фінансової діяльності підприємства та шляхи її вдосконалення


Реферат Аналіз фінансової діяльності підприємства та шляхи її вдосконалення

Страница 1 из 7 | Следующая страница

>Оглавление

Запровадження

1. Ефективність виробництва

1.1 Поняття ефективності виробництва

1.2 Показники економічну ефективність

1.3 основні напрями підвищення ефективності виробництва

1.4 Оцінка ефективності господарську діяльність підприємства міста і стану його балансу

1.5 Теоретичні основиКЭА

1.6 Типологія видів економічного аналізу

1.7 Партнерські групи

1.8 Джерела інформації

1.9 СтруктураКЭА

2. Комплексний економічний аналіз ЗАТ ">Братскенергоремонт"

2.1 Характеристика ЗАТ ">Братскенергоремонт"

2.2 Аналіз господарську діяльність ЗАТ ">Братскенергоремонт"

2.3 Аналіз фінансового становища ЗАТ ">Братскенергоремонт"

2.3.1 Вертикальне аналіз балансу

2.3.2Горизонтальний аналіз бухгалтерського балансу

2.3.3 Аналіз складу і структури прибутку

2.3.4 Вертикальне аналіз звіту прибутки і збитках

2.3.5Горизонтальний аналіз звіту про прибутків і збитках

2.3.6 Аналіз ліквідності балансу

2.3.7 Аналіз платоспроможності і ліквідності підприємства

2.3.8 Аналіз фінансової стійкості підприємства

2.3.9 Ділова активність підприємства

2.3.10 Аналіз рентабельності підприємства

2.3.11 Факторний аналіз рентабельності власного капіталу (модельДюпона)

2.3.12 Фінансове становище підприємства

2.3.13 Аналіз банкрутства підприємства

2.3.14 Операційний аналіз підприємства

3. Розробка рекомендацій підвищення ефективності діяльності підприємства

Укладання

Список використовуваної літератури


Запровадження

Економічному аналізу завжди надавалося велике значення. Він дає змогу визначити ефективність як окремого підприємства, групи підприємств, і у кінцевому підсумку, всієї економіки загалом. Але із переходом ринковий шлях розвитку, зі створенням ринкової економіки, з її появою величезної кількості незалежних самостійних підприємств і закупівельних організацій, економічний аналіз набуває ще більшу важливість.

Завданнями економічного аналізу фінансового становища є: об'єктивну оцінку використання фінансових ресурсів для підприємства, виявлення внутрішньогосподарських резервів зміцнення фінансового стану, і навіть поліпшення відносин між підприємствами зовнішніми фінансовими, кредитними, контрольними органами та інших.

Фінансовий аналіз є метод оцінки й прогнозування фінансового становища підприємства з урахуванням його бухгалтерської звітності.

Цільова установка фінансового аналізу - оцінка фінансового становища і виявлення можливостей підвищення ефективності функціонування господарюючого суб'єкту з допомогою раціональної фінансової політики

Фінансове становище підприємства характеризується сукупністю показників, що відбивають процес формування й використання фінансових коштів. У ринковій економіці фінансове становище підприємства з суті відбиває кінцеві результати своєї діяльності. Саме кінцеві результати діяльності підприємства цікавлять власників (акціонерів) підприємства, його діловими партнерами, податкові органи.

Фінансове становище підприємств характеризує розміщення та використання коштів підприємства. Вона зумовлена ступенем виконання фінансового плану і мірою поповнення власні кошти з допомогою прибутків і інших джерел, якщо вони передбачені планом, і навіть швидкістю обороту виробничих фондів і оборотних засобів. Оскільки виконання фінансового плану переважно залежить від результатів виробничої діяльності, ту фінансову стан, обумовлений всієї сукупністю господарських чинників, є найбільш узагальнюючим показником.

Виявляється фінансове становище в платоспроможності підприємств, у спроможності вчасно задовольняти платіжні вимоги постачальників техніки і матеріалів відповідність до господарськими договорами, повертати кредити, сплачувати заробітну плату робітникам і службовцям, вносити платежі до бюджету.

Основними показниками фінансового становища є:

забезпеченість власними обіговими коштами;

відповідність фактичних запасів коштів нормативу;

забезпеченість запасів призначеними них джерелами

коштів;

іммобілізація оборотних засобів;

платоспроможність підприємства

У цьому світлі сказаного можна дійти невтішного висновку, що роль економічного аналізу, у сучасних умов величезна. Тому викладена тема ЗКР є дуже актуальною.

Метою дослідження є - з урахуванням аналізу економічне становище підприємства розробити рекомендації підвищення ефективності діяльності підприємства.

Досягнення поставленої мети вирішувалися такі:

Вивчення теоретичних аспектів ефективності виробництва.

Проведення комплексного економічного аналізу ЗАТ ">Братскенергоремонт".

Розробка рекомендацій підвищення ефективності діяльності підприємства.

Об'єктом дослідження є закрите товариство ">Братскенергоремонт".

Предмет дослідження - виробничо-господарська діяльність підприємства.


1. Ефективність виробництва

1.1 Поняття ефективності виробництва

Ефективність виробництва - складна економічна категорія, у якій відбивається дію багатьох об'єктивних економічних законів і підтверджено одну з найважливіших сторін громадського виробництва - його результативність.

Підвищення ефективності виробництва є одним із найактуальніших проблем, успішне вирішення її дає величезні змогу її подальшого розвитку економіки країни та підвищення рівня життя населення.

Форми прояви ефективності можна згрупувати так:

по функціональним підсистемам - технологічна, економічна, соціальна;

за рівнем структури народного господарства -народнохозяйственная, галузева, лише на рівні підприємства;

з відбивання витрат (ресурсів) - ефективність витрат праці, виробничих витрат, застосовуваних ресурсів;

формою ідентифікації ефективності - абсолютна і порівняльна.

Підвищення ефективності виробництва обумовлюється сукупністю постійно діючих факторів, і поруч особливостей сучасного етапу економічного розвитку суспільства.

З одного боку, підвищення економічну ефективність необхідна за зв'язки України із обмеженістю збільшення деяких видів ресурсів, зміною вартості факторів виробництва, зростанням потреби ринку на вітчизняної продукції, посиленням вимог до якості продукції і на т.д.

З іншого боку, на сучасному розвитку суспільства розростаються можливості підвищення ефективності виробництва. Нагромаджений упродовж свого реформ досвід, розвиток науки, і навіть зростаюча зацікавленість у високих кінцевих результатах за умов ринкових відносин дозволяють нарощувати обсяги виробництва, знижувати витрати й підвищувати прибутковість.

Успішне вирішення завдань, завдань, які кожним підприємством, великою мірою залежить від підвищення економічну ефективність виробництва.

Економічна ефективність виробництва означає результативність виробництва, тобто досягнення максимальних результатів при мінімальних витратах і мінімальних ресурсах.

Зблизька питання про економічну ефективність виробництва необхідно пам'ятати, що ефект і ефективність - поняття неоднозначні. У найбільш загальному вигляді у формі ефекту будь-якого виробництва виступає його функція - кінцевий результат, котра отримує своє втілення у обсязі вироблених тих матеріальних цінностей, економії витрат тощо.

Проте, хай ні важливий ефект, сам собою він недостатньо характеризує діяльність підприємства, бо показує, ціною яких витрат він отримано. Один і той ефект можна отримати у різний спосіб, із різним рівнем використання ресурсів (витрат) і, навпаки, однакові витрати можуть дати різний ефект. Тому необхідно порівнювати досягнутий ефект з тими витрата ми (ресурсами), з допомогою що їх отримано.

У найбільш загальному вигляді економічна ефективність (Еге) є зіставлення двох величин: абсолютної величини ефекту з абсолютними величинами витрат та часових ресурсів. Загальна формула ефективності має такий вигляд:

Еге = Р (результат, ефект), чи (1.1)

3 (витрати)

Еге = Р (результат, ефект)

Ф (чинники, ресурси)

Рівень економічну ефективність дає чітке уявлення у тому, ціною яких витрат досягнуть економічний ефект. Чим більший ефект і від витрати, тим більша економічна ефективність виробництва, і навпаки.

Для оцінки економічну ефективність народного господарства за цілому використовують рівень продуктивність праці, що є узагальнюючим критерієм ефективності.

>Кеф = НВ, (1.2)

де, НП - національний дохід;

Р - середня кількість працівників, зайнятих в галузях матеріального виробництва.

Ефективність виробництва має тільки суто економічний, а й соціальному аспекті. З погляду соціально-економічної ефективності першому плані висувається питання, як із даних обмежених ресурсах найповніше задовольняти потреби всіх працівників і відповідно всіх членів товариства. Італійський економіст і соціолог Вільфредо Парето (1848-1923) соціально-економічну ефективність національної економіки загалом визначив як стан, у якому ефективність підвищується, якщо зміни у виробництві покращують добробут хоча самого члена суспільства, не погіршуючи у своїй становища інших члени суспільства. Соціальна ефективність падає, коли зміни у виробництві покращують становище одних з допомогою погіршення становища інших.


1.2 Показники економічну ефективність

Необхідність кількісного виміру економічну ефективність потребує системи показників, з допомогою яких визначаються величини і витрат (ресурсів).

Ефект виробництва лише на рівні підприємства за певнийпериод часу (рік, квартал, місяць) виражається обсягом продукції, котрі можуть оцінюватися з допомогою натуральних,условно-натуральних показників й у вартісному вираженні. Обсяг продукції характеризується валовий товарної і реалізованої продукцією.

Валова продукція - є обчислений в грошах сумарний обсяг продукції. Валова продукція охоплює як кінцеву, завершену, і проміжну, незавершену продукцію, включаючи комплектуючі вироби,полуфабри кати, продукцію, виготовлення якого розпочато.

Товарна продукція - обсяг всієї виробленої підприємством кінцевої продукції.

Реалізована продукція - частина товарної продукції, яка продано.

Результат (ефект) виробничої діяльності підприємства характеризують і ті показники, як валовий дохід, чистий прибуток і прибуток підприємства. Валовий дохід визначається шляхом винятки з вартості валовий (товарної) продукції матеріальних витрат і амортизації. Чистий прибуток є відмінність між вартістю валовий (товарної) продукції і на повної собівартістю.

Однією з основних показників, характеризуючих результат (ефект) діяльності підприємства, є прибуток. Прибуток утворюється у результаті продукції, її величина визначається різницею між виручкою, отриманої від продукції і на витратами його виробництво і.

Другою складовою показника економічну ефективність є витрати (ресурси). Усі витрати (ресурси) виробництва продукції (робіт, послуг) поділяються на поточні і об'єднані тимчасові.

Поточні витрати - це витрати, безпосередньо пов'язані з производством і реалізацією продукції і на утворюють собівартість їх. Розмір поточних витрат залежить від багатьох чинників. Так, кожен такого роду продукцію то, можливо зроблено із різних видів сировини й матеріалів, з допомогою різних технічних засобів, що за різних формах організації праці та виробництва.

Основний показник, що характеризує ефективність поточних витрат, є рентабельність продукції. Вона окреслюється ставлення прибуток від реалізації продукції до її собівартості.

>Единовременние витрати - це витрати, пов'язані з розширенням і відновленням виробництва. Зазвичай, це великі одноразові вкладення коштів капітального характеру. Ефективністьединовременних витрат розраховується як ставлення приростувалового доходу, чистого доходу, прибутку до капітальним вкладенням.

У разі початку ринкової економіки однією з найважливіших завдань кожного підприємства стає економія витрат (ресурсів). Тож характеристики економічну ефективність діяльності підприємства використовують додаткові показники: витрати на крб. товарної продукції, матеріаломісткість, енергоємність,фондоемкость, трудомісткість продукції.

Зниження даних показників характеризує успішність роботи підприємства з впровадженню нової техніки, підвищенню продуктивність праці, дотриманню режиму економії у витрачанні потребує матеріальних та грошових ресурсів.

Для оцінки ефективності вкладень можна зіставити прибуток і вартість виробничих фондів, цей показник є рентабельність фондів. Він розраховується як ставлення прибутку до середньорічний вартості основних виробничих фондів і оборотних засобів.

1.3 основні напрями підвищення ефективності виробництва

Сутність проблеми підвищення економічну ефективність виробництва полягає у збільшенні економічних результатів кожну одиницю витрат у процесі використання наявних.

Підвищення ефективності виробництва можна забезпечити за рахунок економії поточних витрат, і шляхом кращого використання чинного капіталу.

Найважливішим чинником підвищення ефективності був і залишається науково-технічний прогрес. Автоматизація виробництва, широке впровадження прогресивних технологій, створення і використання нових матеріалів сприяють зниження трудових і матеріальних витрат, і навіть збільшення готової продукції.

Ефективність виробництва залежить від режиму економії.Ресурсосбережение має перетворитися на вирішальний джерело задоволення зростаючих потреб у паливі, енергії, сировину й матеріалах. У вирішенні цих питань важлива роль належить промисловості. Попереду створити, й оснастити господарство машинами, устаткуванням, забезпечують ефективність використання матеріальних, сировинних і паливно-енергетичних ресурсів, створити, й застосовувати високоефективні маловідхідні й безвідходні технології.

Сьогодні у розрахунку одиницю національного доходу Росія витрачає палива, енергії, металу значно більше, ніж розвинених країн. Це спричиняє дефіциту ресурсів на великих обсягах виробництва, що змушує виділяти дедалі нові кошти на нарощування сировинної і паливно-енергетичній бази.

Підвищення ефективності виробництва, у значною мірою залежить від кращого використання основних фондів. Необхідно інтенсивніше використовувати створений виробничий потенціал, домагатися ритмічності виробництва, максимальної завантаження устаткування, підвищувати складність його роботи.

Важливе місце у підвищення ефективності виробництва займають організаційноекономічні чинники. Насамперед, - цей розвиток і вдосконалення форм організації виробництва: концентрації, спеціалізації, кооперування і комбінування.

На підвищення ефективності впливає вдосконалення форм і методів управління, планування, економічного стимулювання - всього господарського механізму.

Велику роль рішенні завдань ефективного господарювання покликана зіграти наука. Фундаментальні і прикладні дослідження з актуальних проблем прискорення науково-технічного прогресу дозволяють збільшити ефективність виробництва.

1.4 Оцінка ефективності господарську діяльність підприємства міста і стану його балансу

Оцінка ефективності господарську діяльність підприємства є необхідною передумовою грамотного прийняття управлінських і підприємницьких рішень. Однією з основні джерела для аналізу ефективності роботи підприємства є бухгалтерський баланс і форми бухгалтерської звітності.

Бухгалтерська (фінансова) звітність підприємства є завершальним етапом облікового процесу. У ньому відбиваються підсумкові дані, що характеризують майнове і фінансовий становище підприємства, результати його господарську діяльність.

Аналіз даних бухгалтерської звітності дозволяє визначити справжнє майнове і стан підприємства.

Фінансове становище підприємства - комплексне поняття, що характеризується системою показників, що відбивають наявність, розміщення та використання ресурсів, фінансову стабільність підприємства, ліквідність балансу. Звітність дозволяє визначити загальну вартість майна підприємства, вартість іммобілізованих (тобто. основних та іншихвнеоборотних) коштів, вартість мобільних (оборотних) коштів, матеріальних оборотних засобів, величину власних і позикових коштів підприємства.

За даними бухгалтерської звітності встановлюється надлишок чи недолік джерел коштів на формування запасів і витрат, натомість є можливість визначити забезпеченість підприємства власними, кредитними та інші позиковими джерелами.

Сучасними російськими, і зарубіжними економістами рекомендуються до 50 показників з оцінки фінансового становища підприємств. Чимало авторів пропонують характеризувати фінансове становище підприємства платоспроможністю, прибутковістю, ефективністю використання активів і власного (акціонерного) капіталу, ліквідністю, коефіцієнтами фінансової стійкості.

>Платежеспособность підприємства - здатність виконувати свої зовнішні (короткострокові і довгострокові) зобов'язання, через активи. Коефіцієнт платоспроможності (>Кп) визначається співвідношенням:

>Кп = Власний капітал x 100%. (1.3)

Загальні зобов'язання.

Коефіцієнт вимірює фінансовий ризик, тобто. ймовірність банкрутства. Високий коефіцієнт платоспроможності відбиває мінімальний фінансовий ризик та добрі можливості задля залучення додаткових коштів зі сторони.

Ліквідність підприємства відбиває його спроможність вчасно оплатити майбутні борги (зобов'язання), чи можливість перетворити статті активу балансу (основні його оборотні кошти, включаючи цінні папери інші активи) на гроші на оплату зобов'язань.

Коефіцієнт загальної ліквідності (Паля) визначається ставленням:

Паля = Оборотні кошти на грошах (1.4)

Короткострокові зобов'язання.

Що Паля, то вище платоспроможність фірми.

Коефіцієнт покриття (>Кпо) визначається ставленням:

>Кпо = Усі його оборотні кошти (1.5)

Короткострокові зобов'язання.

Коефіцієнт показує, якою мірою короткострокова заборгованість підприємства покривається його оборотними активами. Вибір і тих чи інших показників диктуються цілями проведеного аналізу. Слід зазначити, що з визначення реальним станом справ підприємства необхідний аналіз його балансу і за основних показників щонайменше як 3 роки.

1.5 Теоретичні основиКЭА

Економічний аналіз - одне з галузей системи економічних знань, самостійна наука зі своїми методологією, принципами, предметом, системою прийомів та способів реалізації різних методик.

Предметом економічного аналізу є господарські процеси організацій, фінансові результати і ефективність діяльності, створювані

Страница 1 из 7 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація