Реферати українською » Экономика » Аналіз фінансово-господарської діяльності: способи групування інформації та величина прибутку


Реферат Аналіз фінансово-господарської діяльності: способи групування інформації та величина прибутку

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Зміст

1. Способи угруповання інформацією аналізі господарську діяльність

2. Аналіз складу і динаміки балансовою (загальної) прибутку

Завдання 11

Завдання 22

Завдання 30

Список використаних джерел


1. Способи угруповання інформацією аналізі господарську діяльність

Широке використання уАХД знаходить угруповання інформації – розподіл маси досліджуваної сукупності об'єктів на якісно однорідні групи з відповідним ознаками. Якщо статистика використовує цей спосіб для узагальнення і типізації явищ, то аналізі угруповання допомагає роз'яснити сенс середніх величин, показати роль окремих одиниць на цих середніх, виявити взаємозв'язок міжизучаемими показниками.

Залежно від завдань використовуються типологічні, структурні і аналітичні угруповання.

Прикладом типологічних угруповань може бути групи населення за діяльністю, групи підприємств із формам власності тощо.

Структурні угруповання дозволяють вивчати внутрішню будову показників, співвідношення у ньому окремих частин. З їхньою допомогою вивчають склад робочих за професіями, стажу роботи, віку, виконання норм вироблення; склад підприємств із ступеня виконання плану виробництва, зниження її собівартості тощо. Особливо велике значення мають структурні угруповання під час аналізу зведеної звітності об'єднань, міністерств, оскільки вказують виявити передові, середні і відстаючі підприємства, визначити напрями пошуку передового досвіду, приховані резерви.

Аналітичні (причинно-наслідкові) угруповання йдуть на визначення наявності, напряму, і форми зв'язок міжизучаемими показниками. За характером ознак, у яких грунтується аналітична угруповання, може бути якісної (коли ознака немає кількісного висловлювання) чи кількісної.

За складністю побудови розрізняють два типу угруповань: прості і комбіновані. З допомогою простих угруповань вивчається взаємозв'язок між явищами, згрупованими по якогось одного ознакою. У комбінованих угрупованнях собі такий розподіл досліджуваної сукупності робиться спочатку за однією ознакою, і потім всередині кожної групи – з іншого ознакою тощо. Отже, може бути побудовано двох-,трехуровневие угруповання. Вони дозволяють вивчати дуже різноманітні складні взаємозв'язку. Але треба справити й їх недолік. Побудова таких угруповань вирізняється високою трудомісткістю, а отримані результати дуже важко сприймаються. Тож вивчення складних взаємозв'язків краще таку угруповання замінити кількома простими.

При побудові угруповань потрібно дуже серйозно ставитися до поділу сукупності на групи, вибору кількості груп, і інтервалів з-поміж них, оскільки у залежність від цього може істотно змінитися результати аналізу.

Методика побудови угруповань коротко може бути оцінена як наступного алгоритму:

1) визначення цілей аналізу;

2) збір необхідних даних із всієї сукупності об'єктів;

3) ранжування сукупності по обраному для угруповання ознакою;

4) вибір інтервалу розподілу сукупності і його розподіл на групи;

5) визначеннясреднегруппових показників погруппировочним іфакторним ознаками;

6) аналіз отриманих середніх величин, визначення взаємозв'язок харчування та напрями впливу факторних показників наизучаемий результат.

Що стосується побудови комбінованих угруповань цей алгоритм розширюється з допомогою повтору (кілька разів) четвертого і п'ятого пунктів.

При угрупованню індивідуальні величини показників замінюютьсясреднегрупповими. Внаслідок цього взаємно погашаються різні випадкові відхилення, викликані неявним впливом інших чинників, тому взаємозв'язок проявляється чіткіше.

Отже, правильна угруповання інформації дає можливість вивчати залежність між показниками, глибше дати раду сутності досліджуваних явищ, систематизувати матеріали аналізу, визначити головне, характерне і типове.

2. Аналіз складу і динаміки балансовою (загальної) прибутку

У процесі аналізу господарську діяльність використовуються такі показники прибутку: балансовий прибуток, прибуток від продукції, робіт і рівнем послуг, прибуток за іншої реалізації, фінансові результати від позареалізаційних операцій, оподатковуваний прибуток, чистий прибуток.

Балансова прибуток включає у собі фінансові результати від продукції, робіт та надання послуг, від іншої реалізації, доходи і від позареалізаційних операцій (малюнок 1).

Малюнок 1.Блок-схема факторного аналізу балансового прибутку

Оподаткований прибуток – це різницю між балансовою прибутком і сумою прибутку, оподаткованого з доходу (по цінних паперів і південь від дольової участі в спільні підприємства), і навіть суми пільг щодо податком з прибутку відповідно до податковим законодавством, яке періодично змінюється.

Торішній чистий прибуток – це те прибуток, яка залишається у розпорядженні підприємства після сплати всіх податків, економічних санкцій і відрахувань до благодійні фонди.

Необхідно проаналізувати склад балансового прибутку, її структуру, динаміку і виконання плану за звітний рік. Під час вивчення динаміки прибутку треба враховувати інфляційні чинники зміни її суми. І тому виручку коректують на середньозважений індекс зростання цін продукцію підприємства у в середньому у галузі, а витрати з реалізованої продукції зменшують з їхньої приріст результаті підвищення ціни спожиті ресурси за аналізований період.

Розмір балансовою, оподатковуваної і чистий прибуток залежить від численних чинників (малюнок 1). З іншого боку, слід пам'ятати, що розмір прибутку великою мірою залежить і зажадав від облікової політики, застосовуваної на уже згадуваному підприємстві. Закон про бухгалтерський облік та інші нормативні документи надають право суб'єктам господарювання самостійно вибирати деякі методи обліку, здатні суттєво вплинути формування фінансових результатів.

Дійові нормативні акти допускають такі методи регулювання прибутку суб'єктом господарювання.

1. Зміна вартісних кордонів віднесення майна до основних засобів або до малоцінним ібистроизнашивающимся предметів, наслідком чого стане зміну суми поточних витрат і перерозподілу прибутку у зв'язку з в різний спосіб нарахування зносу по основних засобів і зМБП.

2. Зміна методу нарахування зносу по малоцінним ібистроизнашивающимся предметів.

3. Використання методу прискореної амортизації по активній частині основних засобів також призводить до збільшення собівартості продукції і на зменшенню суми прибутку, отже, й підвищення податків з прибутку.

4. Застосування різних методів оцінки нематеріальних активів та способів нарахування амортизації із них.

5. Вибір методу оцінки спожитих виробничих запасів (>NIFO,FIFO,LIFO).

6. Зміна порядку списання витрат з ремонту основних засобів на собівартість продукції (по фактичних витрат чи рівномірними частинами з допомогою створеного ремонтного фонду).

7. Зміна термінів погашення витрат майбутніх періодів, скорочення яких веде до зростання собівартості продукції звітний період.

8. Зміна методу визначення прибуток від реалізації продукції (по моменту відвантаження продукції або моменту його сплати).

Отже, облікова політика, формована адміністрацією, відкриває великий простір вибору методологічних прийомів, здатних радикально змінювати всю картину фінансових результатів і фінансового становища підприємства. Тож у процесі аналізу необхідно встановити відповідність прийнятої облікової політики підприємства чинним нормативним положенням ведення бухгалтерського обліку, і визначити вплив змін - у облікову політику у сумі балансовою, оподатковуваної і чистий прибуток, і навіть на розмір податків, суму відрахувань до фонди підприємства міста і суму виплачених дивідендів акціонерам. І тому, на думку Н.А. Русак, слід відбити у спеціальній таблиці рівень перелічених показників доі після зміни кожного з методів облікової політики суб'єкта господарювання.


Завдання 11

Проаналізуйте витрата зарплати виробництва окремих видів продукції, використовуючи метод відносних ризниць.

Таблиця 11. Аналіз зарплати виробництва окремих видів продукції

Вигляд

продукції

Посівна площа, га

(поголів'я,

гол.)

(P.S)

Врожайність, ц/га

(продуктивність,

кг.)

(У)

Витрати

праці в

1 т

продукції,

>чел/час.

Рівень

оплати

праці за 1

>ч/ч крб.

(ВІД)

Сума зарплати на

виробництво продукції,

тис. крб. (ЗП)

Відхилення від минулого року до сумі зарплати, тис. крб.
Загальне

в т. год.

з допомогою зміни

минулий звітний минулий звітний минулий звітний минулий звітний минулий звітний >Посевной площі (поголів'я) >Урожайности (продуктивності) >Трудоемкости (ТІ) Рівня оплати праці (ВІД)
Зерно
Картопля
Молоко

Методичні вказівки: у річному звіті форма №9-АПК, №13-АПК відбиті посівна площа, поголів'я худоби, врожайність, продуктивність, сума зарплати виробництва продукції. Витрати на 1 т продукції (>чел/час) визначте шляхом розподілу прямих витрат праці (>чел/час) кількості продукції (т). Рівень оплати праці за 1чел/час визначте шляхом розподілу суми зарплати до витрат праці (>чел/час). Використовуючи метод відносних різниць, розрахуйте вплив чинників у сумі зарплати виробництва окремих видів продукції.

>ЗП(S) =SплУплTEплOTпл ... тощо. буд.

Рішення

>Заполним таблицю 11 вихідними даними (посівна площа (P.S) чи поголів'я тварин (П); врожайність (У) чи продуктивність (ПР); питома зарплата на 1 т продукції (>УЗП) – твір витрат людино-годин на 1 т продукції (ТІ) й досяг рівня оплати праці за 1чел-ч (ВІД)), і навіть виходячи з вихідних даних розрахуємо суму зарплати виробництва продукції і на зробимо розрахунок впливу на різних чинників.

Вигляд

продукції

Посівна площа (P.S), га

(поголів'я,

гол.)

(П)

Врожайність (У), ц/га

(продуктивність,

кг.)

(ПР)

Витрати

праці в

1 т

продукції,

>чел/час. (ТІ)

Рівень

оплати

праці за 1

>ч/ч крб.

(ВІД)

Сума зарплати на

виробництво продукції,

тис. крб. (ЗП)

Відхилення від минулого року до сумі зарплати, тис. крб.
Загальне

в т. год.

з допомогою зміни

минулий звітний минулий звітний минулий звітний минулий звітний минулий звітний >Посевной площі (поголів'я) >Урожайности (продуктивності) >Трудоемкости (ТІ) Рівня оплати праці (ВІД)
Зерно 1200 1250 28 30 120 140 100 105 4032 5513 +1481 +169 +298 +751 +263
Картопля 375 360 160 180 150 160 80 100 7200 10368 +3168 -288 +864 +518 +2074
Молоко 1400 1380 30 32 700 750 110 112 32340 37094 +4754 -462 +2125 +2429 +662

Сума зарплати виробництва окремих видів продукції:

Зерно:

– рік

>ЗПпрзерно =SпрУпрTEпрOTпр

>ЗПпрзерно = 1200 га 28 ц/га 1,2чел/час. на 1 ц 100 крб. за 1ч/час = 4 032 000 крб. = 4032 тис. крб.

– звітний рік

>ЗПотчзерно =SотчУотчTEотчOTотч

>ЗПотчзерно = 1250 га 30 ц/га 1,4чел/час. на 1 ц 105 крб. за 1ч/час = 5 512 500 крб. = 5513 тис. крб.

Відхилення від минулого року до сумі зарплати загальне:

ЗПзерно =ЗПотчзерно –ЗПпрзерно = 5513 тис. крб. – 4032 тис. крб. = +1481 тис. крб.

Картопля:

– рік

>ЗПпркартопля =SпрУпрTEпрOTпр

>ЗПпркартопля = 375 га 160 ц/га 1,5чел/час. на 1 ц 80 крб. за 1ч/час = 7 200 000 крб. = 7200 тис. крб.

– звітний рік

>ЗПотчкартопля =SотчУотчTEотчOTотч

>ЗПотчкартопля = 360 га 180 ц/га 1,6чел/час. на 1 ц 100 крб. за 1ч/час = 10 368 000 крб. = 10368 тис. крб.

Відхилення від минулого року до сумі зарплати загальне:

ЗПкартопля =ЗПотчкартопля –ЗПпркартопля = 10368 тис. крб. – 7200 тис. крб. = +3168 тис. крб.

Молоко:

– рік

>ЗПпрмолоко =ПпрПРпрTEпрOTпр

>ЗПпрмолоко = 1400 гол. 30ц/гол. 7,0чел/час. на 1 ц 110 крб. за 1ч/час = 32 340 000 крб. = 32340 тис. крб.

– звітний рік

>ЗПотчмолоко =ПотчПРотчTEотчOTотч

>ЗПотчмолоко = 1380 гол. 32ц/гол. 7,5чел/час. на 1 ц 112 крб. за 1ч/час = 37 094 400 крб. = 37094 тис. крб.

Відхилення від минулого року до сумі зарплати загальне:

ЗПмолоко =ЗПотчмолоко –ЗПпрмолоко = 37094 тис. крб. – 32340 тис. крб. = +4754 тис. крб.

Для розрахунку впливу чинників на витрата зарплати виробництва окремих видів продукції методом відносних ризниць спочатку потрібно розрахувати відносні відхилення факторних показників:

Зерно:

P.S% = (>Sотч –Sпр) /Sпр 100 = (1250 га – 1200 га) / 1200 га 100 = +4,2 %

У% = (>Уотч –Упр) /Упр 100 = (30 ц/га – 28 ц/га) / 28 ц/га 100 = +7,1 %

ТІ% = (>ТЕотч –TЕпр) /ТЕпр 100 = (1,4чел/час. на 1 ц – 1,2чел/час. на 1 ц) / 1,2чел/час. на 1 ц 100 = +16,7 %

ВІД% = (>ОТотч –OТпр) /ОТпр 100 = (105 крб. за 1ч/час – 100 крб. за 1ч/час) / 100 крб. за 1ч/час 100 = +5 %

Тоді зміна результативного показника з допомогою кожного чинника визначається так:

ЗПP.S =ЗПпр P.S% / 100 = 4032 тис. крб. 4,2 % / 100 = +169 тис. крб.

ЗПУ = (>ЗПпр + ЗПP.S) У% / 100 = (4032 тис. крб. + 169 тис. крб.) 7,1 % / 100 = +298 тис. крб.

ЗПТІ = (>ЗПпр + ЗПP.S + ЗПУ) ТІ% / 100 = (4032 тис. крб. + 169 тис. крб. + 298 тис. крб.) 16,7 % / 100 = +751 тис. крб.

ЗПВІД = (>ЗПпр + ЗПP.S + ЗПУ + ЗПТІ) ВІД% / 100 = (4032 тис. крб. + 169 тис. крб. + 298 тис. крб. + 751 тис. крб.) 5 % / 100 = +263 тис. крб.

ЗП = ЗПP.S + ЗПУ + ЗПТІ + ЗПВІД = 169 тис. крб. + 298 тис. крб. + 751 тис. крб. + 263 тис. крб. = +1481 тис. крб.

Так проведемо розрахунки інших видів продукції:

Картопля:

P.S% = (>Sотч –Sпр) /Sпр 100 = (360 га – 375 га) / 375 га 100 = -4,0 %

У% = (>Уотч –Упр) /Упр 100 = (180 ц/га – 160 ц/га) / 160 ц/га 100 = +12,5 %

ТІ% = (>ТЕотч –TЕпр) /ТЕпр 100 = (1,6чел/час.

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація