Реферати українською » Экономика » Економічна безпека. Основні напрямки структурної перебудови промисловості та АПК


Реферат Економічна безпека. Основні напрямки структурної перебудови промисловості та АПК

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Зміст

1 Поняття економічній безпеці у системі національної стратегії безпеки

2 основні напрями структурної перебудови в промисловості й АПК

3 Практичне завдання

Список літератури


1 Поняття економічній безпеці у системі національної

безпеки

Категорія економічній безпеці по-різному трактується у науковій літературі. Приміром, на думку У.Тамбовцева, «...під економічної безпекою тій чи іншій системи треба розуміти сукупність зазначених властивостей стану її виробничої підсистеми, що забезпечує можливість досягти цілей всієї системи».

Забезпечення економічній безпеці - це гарантія незалежності країни, умова стабільності й ефективної життєдіяльності суспільства, досягнення успіху. Це тим, що економіка є ще однією з життєво важливих сторін діяльності суспільства, держави і особи, і, отже, поняття національної стратегії безпеки буде порожнім словом без оцінки життєздатності економіки, її міцності при можливих зовнішніх і управління внутрішніх загрозах. Тому забезпечення економічній безпеці належить до найважливіших національних пріоритетів.

Економічна безпеку - це сукупність умов і внутрішніх чинників, які забезпечують незалежності національної економіки, її стабільності і стійкість, спроможність до постійному оновленню і самовдосконалення. Для кращого розуміння сутності економічній безпеці важливо усвідомити її зв'язку з поняттями розвиток виробництва і стійкість. Розвиток - одне із компонентів економічній безпеці. Адже якщо економіка не розвивається, то різко скорочуються можливості її виживання, і навіть опірність і пристосовуваність до внутрішнім і зовнішніх загрозам. Стійкість і безпека - найважливіші характеристики економіки як єдиної системи. Їх годі протиставляти, їх кожна по-своєму характеризує стан економіки. Стійкість економіки характеризує міцність і надійність її елементів, вертикальних, горизонтальних та інших зв'язків всередині системи, здатність витримувати внутрішні і його зовнішні «навантаження».

Для економічній безпеці значення мають не самі показники, які пороговими значеннями.Пороговие значення - це граничні величини, недотримання значень яких перешкоджає нормальному ходу розвитку різних елементів відтворення, приводить до формування негативних, руйнівних тенденцій у сфері економічній безпеці. Як приклад (стосовно внутрішнім загрозам) може бути безробіття, розрив у прибутках між найбільш і найменш забезпеченими групами населення, темпи інфляції. Наближення до гранично-допустимої величині свідчить про наростання загроз соціально - економічної стабільності суспільства, а перевищення граничних, чи граничних, значень - про вступ суспільства на зону нестабільності й соціальних конфліктів, тобто про реальному підриві економічній безпеці. З погляду зовнішніх загроз як індикаторів можуть виступати гранично припустимий рівень державного боргу перед, утримання або втрата позицій на світовому ринку, залежність національної економіки та її найважливіших секторів (включаючи оборонну промисловість) від імпорту зарубіжної техніки, комплектуючих виробів чи сировини.

У нашій країні вперше пороговими значеннями й економічні показники соціально-економічної безпеки були у Національної стратегії сталого розвитку Республіки Білорусь у, схваленої Президія Ради Міністрів Республіки Білорусь у у березні 1997 р. Розширене дослідження проблем економічній безпеці здійснювалось у НДЕІ Міністерства економіки Республіки Білорусь у (з 1997 р. у межах Державної науково-технічної програми «Економіка і політика»), соціальній та Інституті економіки частина Національної академії наук Білорусі, й інституті національної безпеки Республіки Білорусь у.

Критерій економічній безпеці - це оцінка стану економіки з погляду найважливіших процесів, що відбивають сутність економічній безпеці.Критериальная оцінка безпеки включає у собі оцінки: ресурсного потенціалу можливостей його розвитку; рівня ефективність використання ресурсів, капіталу і праці та його відповідності рівню найрозвиненіших і передових країнах, і навіть рівню, у якому загрози зовнішнього й внутрішнього характеру зводяться до мінімуму; конкурентоспроможності економіки; цілісності території Франції і економічного простору; суверенітету, незалежності й можливості протистояння, зовнішнім загрозам, соціальної стабільності і умов запобігання та ліквідації соціальних конфліктів.

Системапоказателей-индикаторов, отримали кількісне вираз, дозволяє завчасно сигналізувати про небезпеку і вживати заходів по її попередження. Важливо підкреслити, що найвища ступінь безпеки характеризується умови, що все комплекс показників у межах допустимих кордонів своїх граничних значень, а пороговими значеннями одного показника досягаються над збитки іншим. Наприклад, зниження темпу інфляції до граничного рівня не в має призводити до підвищення безробіття понад припустимого краю, чи зниження дефіциту бюджету до граничного значення - до повного заморожуванню капіталовкладень і падіння виробництва та т. буд.

Отже, можна дійти невтішного висновку, що поза межами значень граничних показників національна економіка втрачає спроможність до динамічному саморозвитку, конкурентоспроможність на зовнішніх та міністр внутрішніх ринках, стає об'єктом експансії інонаціональних і транснаціональних монополій, роз'їдається виразками корупції, криміналу, страждають від внутрішнього і зовнішнього грабежу національного багатства. Серед показників економічній безпеці можна назвати показники:

- економічного зростання (динаміка і структура національного виробництва та доходу, показники обсягів продажів і темпів промислового виробництва, галузева структура господарства і динаміка окремих галузей, капіталовкладення та інших.);

- що характеризують природно-ресурсний, виробничий, науково-технічний потенціал країни;

- що характеризують динамічність і адаптивність господарського механізму, і навіть його залежність від зовнішніх чинників (рівень інфляції, дефіцит консолідованого бюджету, дію зовнішньоекономічних чинників, стабільність національної валюти, внутрішню й зовнішню заборгованість);

- якості життя (ВВП душу населення, рівень диференціації доходів, забезпеченість основних груп населення матеріальними благами і послугами, працездатність населення, стан довкілля тощо. буд).

>Пороговие рівні зниження безпеки можна охарактеризувати системою показників загальногосподарського і соціально-економічного значення, що відбивають, зокрема:

- гранично припустимий рівень зниження економічної активності, обсяги виробництва, інвестування та фінансування, поза який неможливо самостійне економічного розвитку країни на технічно сучасному, конкурентоспроможному базисі, збереження демократичних принципів суспільного устрою, підтримку оборонного, науково-технічного, інноваційного, інвестиційного і освітнього потенціалу;

- гранично дозволене зниження рівня та якості життя основної маси населення, за межами якого виникає небезпека неконтрольованих соціальних, трудових, міжнаціональних та інших конфліктів; створюється загроза втрати найпродуктивнішої частини національного "людського капіталу" і нації як органічною частини цивілізованої спільності;

- гранично припустимий рівень зниження витрат за підтримання та відтворенняприродно-екологического потенціалу, поза якого виникає небезпека необоротного руйнації елементів природного довкілля, втрати життєво важливих ресурсних джерел економічного зростання, і навіть значних територій проживання, розміщення виробництва та рекреації, нанесення непоправної шкоди здоров'ю нинішнього майбутнього поколінь, і ін.

Глобалізація світових процесів загострила проблему національної стратегії безпеки країн, які почали розробляти свої стратегії національної стратегії безпеки.

Конституцією Республіки Білорусь у визначено, що він Республіки Білорусь у вживає заходів з охорони суверенітету країни, її національній безпеці й територіальної цілісності.

Указом Президента Республіки Білорусь у 2001 р. затверджена Концепція національної безпеки безпеки Республіки Білорусь у, що містить методологічні основи побудови системи забезпечення безпеки білоруської держави.

Основними завданнями забезпечення безпеки Республіка Білорусь є:

- визначення зовнішніх й міністром внутрішніх загрози національній безпеці;

- виявлення чинників, що обумовлюють загрозу національній безпеці;

- розробка та реалізація для недопущення і нейтралізації внутрішніх та зовнішніх загроз;

- досягнення збалансованості політичних інтересів громадян і держави, підтримка суспільством внутрішньої і до зовнішньої політики держави;

- забезпечення суверенітету і територіальній цілісності країни, безпеки її прикордонного простору;

- динамічне та складне сталий розвиток економіки та підвищення життя населення, послідовна реалізація соціально орієнтованою моделі економічного розвитку;

- в збереження та розвитку національного інтелектуального потенціалу систем власного науково-технічного забезпечення випуску конкурентоспроможної продукції, зменшення науково-технічної й технологічну залежність країни від зовнішніх джерел;

- рівноправне і взаємовигідна співпраця із державами світу;

- створення сприятливих умов інтеграції білоруської економіки у світову економічну систему;

- збереження біосфери та органічного середовища проживання людей лише на рівні, що забезпечує відтворення поновлюваних та раціональне використання невідновлюваних природних ресурсів з урахуванням задоволення розумних потреб нинішнього майбутнього поколінь;

- подолання наслідків катастрофи на Чорнобильської АЕС і інших негативних впливів на біосферу і реальне середовище проживання людей;

- вдосконалення державної пенсійної системи попередження надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків;

- ефективне використання національних інформаційних ресурсів, постійна їхня вдосконалення;

- підтримку на необхідного рівня оборонного потенціалу держави;

- забезпечення особистій безпеці людини і громадянина, дотримання його конституційні права і свобод можливо;

- вдосконалення законодавства і системи структурі державної влади, зміцнення правопорядку, збереження соціально-політичної стабільності суспільства.

Задля більшої національної стратегії безпеки необхідно навчити неухильно дотримуватися законодавства усіма громадянами, посадовими особами, державними органами, політичними партіями, громадськими структурами і релігійними організаціями.

Основними чинниками, створюють загрозу національній безпеці Республіки Білорусь у у економічній сфері, є:

- недостатня конкурентоспроможність національної економіки, обумовлена технологічної відсталістю низки галузей промисловості, високої енерго- і матеріалоємністю, низькою якістю продукції і на високими витратами виробництва;

- зношеність виробничих потужностей;

- недостатньо ефективну систему впровадження результатів досліджень, і розробок на промисловості;

- малий обсяг інвестицій у реальний сектор економіки;

- погіршення фінансового становища господарюючих суб'єктів, дефіцит оборотних засобів;

- високий рівень монополізації економіки, недосконалість економічних механізмів державного регулювання природничих і організаційних монополій.

До зовнішніх чинників, створюють загрозу національній безпеці Республіки Білорусь у у економічній сфері, слід віднести:

- прийняття іншими державами в заходів, які мають в невигідні умови білоруських товаровиробників, встановлення жорстких бар'єрів і умов здійснення експортно-імпортних операцій;

- підвищення цін на імпортовані паливно-енергетичні і мінеральні ресурси, і навіть продовольчі товари, які країни;

- витіснення білоруських товаровиробників з традиційних ринків збуту машинобудівної, зокрема військово-технічній, продукції;

- порушення економічних угод країнами-партнерами;

- незбалансованість експортно-імпортних відносин із основними торговими партнерами;

- застосування дискримінаційних заходів іншими державами в та його співтовариствами у зовнішньоекономічних стосунки з Республікою Білорусь, особливо у світові ринки промислового експорту, трансферу технологій і ноу-хау;

- непередбачувані зміни кон'юнктури світового фінансового ринку, які впливають на країни;

- жорсткість технічних і основи економічних стандартів, і вимог.

Як свідчить світова практика, зміцнення економічного потенціалу забезпечення соціально-економічної безпеки — це гарантії незалежності для держави, головні умови ефективної життєдіяльності суспільства, його стабільності, здатність до стійкого розвитку.

З загальноцивілізаційної погляду, під стійким розвитком слід розуміти глобально керовану розвиток усього людства, усієї світової спільноти, має метою збереження біосфери і існування людства, їх безупинне розвиток. У цьому сенсі стійким співтовариством може лише світове співтовариство, у цілому, бо біосфера і ноосфера — єдиний організм планети Земля.

Сталий розвиток — глобальна стратегія, яка може успішно реалізовуватися над окремої країні, але в планеті загалом. Однак кожна держава має визначити свою національну стратегію участі у русі до загальнолюдської мети.

Республікою Білорусь, найпершою з країн СНД, було розроблено та 1997 р. схвалена Урядом Національна стратегія сталого розвитку (>НСУР) країни на період до 2010 року. В лютому 2004 р. завершено розробка й затверджена Урядом Національна стратегія стійкого соціально-економічного розвитку Республіки Білорусь у на період до 2020 року, у якій виділено розділ «Потенційні загрози стійкого розвитку і пороговими значеннями показників соціально-економічної й екологічної безпеки».

Перехід до стійкого розвитку передбачає: забезпечення динамічного економічного зростання, стабільної соціально-політичної ситуації, збалансованості реального і фінансового секторів економіки; розвиток традиційних і нових високих технологій; ведення господарської діяльності з урахуванням масового впровадження енерго- і ресурсозберігаючих технологій; цілеспрямовані зміни структури особистого та суспільного споживання; формування ефективну систему сталого розвитку та створення відповідних механізмів виховання й спеціальної освіти. Усе це сприятиме формуванню соціально орієнтованою економіки країни та забезпечення її національної стратегії безпеки.

Економічна безпеку — це такий стан національної економіки, що дозволяє забезпечити її стійке функціонування умовах впливу несприятливих внутрішніх та зовнішніх чинників, достатнє задоволення суспільних потреб, необхідну обороноздатність, захист національних інтересів.

Забезпечення економічній безпеці — це створення державою умов, які гарантують недопущення нанесення господарству країни непоправної шкоди від внутрішніх та зовнішніх економічних загроз.

Економічну безпеку слід розглядати, як систему взаємозалежних рівнів: міжнародного, національного, регіонального, галузевого, окремих підприємств, особистості.

Під міжнародної економічної безпекою розуміється такий стан міжнародних відносин, у яких забезпечуються взаємовигідна співпраця різних країн рішенні національних героїв і інтернаціональних економічних труднощів, вільний вибір, і здійснення ними свою модель соціально-економічного розвитку та що у міжнародний поділ праці.

Економічна безпеку країни є собою складна система, найважливішими складовими якої є такі види безпеки:

- виробнича;

- фінансова;

- продовольча;

- енергетична;

- інфраструктурна;

- інноваційна;

- зовнішньоекономічна.

Виробнича безпеку — основа економічній безпеці, оскільки акумулює у собі розмаїття чинників, безпосередньо чи опосередковано які впливають рівень останньої. Виробнича безпеку визначається здатністю реального сектору економіки забезпечити виробництво необхідної продукції задоволення потреби з урахуванням ефективних зовнішньоекономічних зв'язків.

Фінансова безпеку країни охоплює все сектори економіки: держава, нефінансові підприємства, фінансових організацій, домогосподарства, регіони, і навіть зовнішньоекономічну діяльність.

Стійкість фінансової систем визначається найвищим рівнем дефіциту бюджету, стабільністю цін, банківської системи та національної валюти, нормалізацією фінансових потоків і розрахункових відносин, золотовалютним запасом, розвитком ринку і ринку цінних паперів, розмірами зовнішнього й внутрішнього боргів, дефіциту платіжного балансу, забезпеченням фінансових умов активізації інвестиційної діяльності.

Продовольча безпеку є як самостійним напрямом, і складовою економічній безпеці. Цей термін офіційно прийнятий у у світовій практиці для характеристики стану продовольчого ринку й у цілому економіки країн, або групи інтегрованих країн (ЄС, СНД), і навіть світового фінансового ринку продовольства.

У Республіці Білорусь розроблено й у березні 2004 р. схвалена Урядом Концепція національної безпеки продовольчу безпеку.

Енергетична безпеку є найважливішим доданком економічній безпеці Республіки Білорусь у, що з слабкої забезпеченістю країни власними паливно-енергетичними ресурсами (до 15 % загального обсягу споживання).

Енергетична безпеку, з визначення Світового енергетичного ради, — це наявність енергії у цьому необмеженій кількості й тієї якості, необхідних за певних економічних умов.

>Инфраструктурная безпеку має для національної економіки Білорусі особливе значення, оскільки республіка займає стратегічно важливе геополітичне і економіко-географічне становище, має густий мережею допомогою залізничних

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація