Реферати українською » Экономика » Ціклічні Коливань и кризи в економіці


Реферат Ціклічні Коливань и кризи в економіці

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>Циклічніколивання йкризи векономіці

 

1.Причини ймеханізмциклічнихколивань.

2.Причиниекономічноїкризи в Україні.

3.Структурнікризи векономіці.


>Циклічніколивання векономіці буливідомі давно, але й до початку XIX ст. смердоті маліздебільшогосезонний характер, що було бзумовленопереважаннямсільськогогосподарства таособливостямисільськогосподарськоговиробництва,відсутністюсформованогосуспільногохарактерувиробництва укожнійокремій стране таінши ми чинниками. З1825р.циклічніколивання векономіцівідбуваютьсяпостійно, черезпевнийпроміжок години.Лише у XX ст. урозвинутихкраїнахЗаходу малімісце 12циклічних криз. З годинипершоїтакоїкризи векономічнійтеоріїз'явилося до 200концепцій причинїї віникнення тасутності. Аліця проблемазалишаєтьсянерозв'язаною йсьогодні, хочстаєдедаліактуальнішою,оскількиекономічна кризувперше задекількаостанніхдесятирічвразила йнароднегосподарство України.  


1.Причини ймеханізмциклічнихколивань.

 

>Причинициклічності врозвиткуекономіки. З 1825 р.капіталістична системагосподарства ізпевноюперіодичністюпереживаєкризи, котрівиявляються унадвиробництвітоварів йнеможливості їхньогореалізації, щоспричиняє спадвиробництва,зростанняарміїбезробітних,погіршенняжиттєвогорівня населення тощо. З цого годинипредставникирізнихнапрямів йшкілполітичноїекономії, азгодомекономічної наукинамагаютьсяз'ясувати заподійциклічного характерувиробництва йнасамперед криз,виробитирекомендації для їхніусунення.

>Середчисленнихспроброзкрити заподійцихявищ можнавиділитиповерхові танаукові. Упершомувипадкуциклічністьпояснювалипоявоюплям наСонці,ритмомрухівВенери таін.

>Науковийпідхід доз'ясування причинциклічності та криззастосувалипредставникикласичної школиполітичноїекономії. Д.Рікардо такою причиноювважав несправедливість урозподілібагатства.ФранцузькийекономістЖ.-Б. Цействерджував, щопропозиціяпороджуєвласнийпопит, йкризи вусійекономіцінеможливі. У німожутьвідбуватисялише в окремихрегіонах чи на окремих ринкахтоварів.Цю думку неподіляванглійсь київекономістТ.Мальтус.Вінзазначав, щопопитмаєтенденціюпостійновідставати відпропозиції,оскількиробітники зважується на власну зарплатукупуютьлишечастину продукції, наіншучастинупред'являютьпопитвласникикапіталу (на величину їхньоговитрат), а тачастка, Яка забезпечуєотриманняприбутку, незнаходитьзбуту. Дляїї реалізаціїпотрібні «>треті особини» —землевласники,армія, духовенство таін.Якщодоходівцихосібнедостатньо,можевиникнути кризунадвиробництва.

>Дещоподібної думидотримувався йшвейцарськийекономіст З. деСісмонді, але й «>третіми особами»вінвва жавшидрібнихтоваровиробників (селян,ремісників).Крім того,вченийпояснювавкризинедоспоживанням народ них мас,невідповідністюміжвиробництвом йспоживанням.

>Упершесистемний науковийаналізекономічного ціклу йнасампередкризи (як основного йогоелемента)зро бивши До. Маркс.Водночасвінпіддавконструктивній крітиці подивисясвоїхпопередників на цю проблему.

>Економічний цикл — рухвиробництва від початкупопереднього до початкунаступногочергового спаду.

З годинипершоїекономічноїкризи 1825 р.відбувся 21 цикл.Кожний циклскладається ізчотирьохосновних фаз: кризу,депресія,пожвавлення йпіднесення. Основ нию із нихє кризу, томуз'ясування причинїївиникненнярозкриваєнайважливішу причинуциклічностіекономіки. Ос-кільки кризумаєбагатоаспектний характер (кризунадвиробництва,платіжна,фінансова,валютна тощо), тоїївиникненняспричиненепевним комплексомвнутрішніхсуперечностей.Найглибиннішою із нихєекономічнасуперечністьміжсуспільним характеромвиробництва такапіталістичноюформоюпривласнення йогорезультатів.

З годинивиникненнякапіталістичного способувиробництва (вухо XVI ст.) йвиробництво, йпривласнення маліприватний характер.Протягомприблизно двох столітьприватневиробництвоперетворилося насуспільне.Матеріальноюосновою цогопроцесу буврозвиток великоїмашинноїіндустрії.Посиленнясуспільного характерувиробництвазнайшлосвійвияв урозвитку йпоглибленнісуспільногоподілу роботи,всерединігалузей народногогосподарства (>особлива формаподілу роботи),посиленнізв'язківміжпідприємствами йгалузямипромисловості, узростаннірозмірівпідприємств,кількостізайнятих ними,збільшенніпитомої вагикрупнихпідприємств укожнійгалузі тощо.Розвитоквеликоїмашинноїіндустрії давшизмогузначнозбільшитиобсягвипускупродукції.

Аліпротягом цогоперіоду відпроцесупостійнозростаючогосуспільноговиробництвадедалі понадвідста валу формапривласнення. як й 200 років тому, вона залишаласяприватною,тобтобільшукількістьстворених благпривласнювалиокремікапіталісти. Цезумовилопереростаннясуперечностіміжсуспільним характеромвиробництва йкапіталістичноюформоюпривласнення уконфлікт,якийвимагаврозв'язання.Частковоцей кінфлікт буврозв'язаний под годинупершоїекономічноїкризи.

>Конкретноюформоювиявуцієїглибинноїсуперечнос тих було бпротиріччяміжзростаючими масштабамивиробництва йвідноснимзвуженнямплатоспроможного попі ту населення. Ос-кільки вперіод неіснувало державногорегулюваннязаробітної плати, не було бвстановленоїїмінімальногорівня,коженкапіталістнамагавсязнизитизаробітну домінімуму, а томузменшувавсяплатоспроможнийпопит населення вумовахнеконтрольованогомасовоговиробництватоварів наневідомийринок. Таквиникла кризунадвиробництва,їїпосилиладиспропорційністьрозвиткуекономіки.

>Кризавиявляється внагромадженнітоварних мас угуртовійторгівлі.Підприємці,продавшитовариторговельнимкапіталістам,вважають їхньогореалізованими й продовжуютьвиробництво самих масштабах. Алі ізча соммасштабитоварообмінускорочуються,торгівля перестаєзакуповуватинові партіїтоварів, щопризводить до спадувиробництва,банкрутствпідприємств,зростаннябезробіття, аотже, дощебільшогозменшенняплатоспроможногопопиту.Торговельнийкапітал ізметоюреалізаціїтоварівзнижуєціни, що вумовахрізкогоскороченнявиробництвасприяєвстановленнюринковоїрівноваги (>відповідностіпопиту йпропозиції).Кризовий спад припиняється, іекономіка входити у фазудепресії (немає ані спаду, аніпіднесення).Кризавиникалакожні 10-11років.Матеріальноюосновоютакоїперіодичності було б мало совіоновлення основногокапіталу.

>Першаекономічна кризупідштовхнула процесеволюціївласності. Тому невипадковосаме в30-ті роктапочинаютьвиникатиакціонернікомпанії —колективна фор малокапіталістичноївласності. Алі процесеволюціїекономічноївласностівідставав відтемпів тамасштабівусуспільненнявиробництва й роботи, щопризводиловрешті-решт довиникненняновоїкризи, початкуекономічного циклу. Так короткохарактеризував причинуциклів й криз До. Маркс.

>Видатний Українськийекономіст М.Туган-Барановський інакшимобґрунтуванням.Він трояндглядавконцепцію криз До. Марксалише яктеоріюринку йдавав при цьомувисокуоцінкуконцепціїЖ.-Б.Сея,який причинупромислових кризвбачав надпорушеннях укожній з сферсуспільноговідтворення (>безпосередньо мувиробництві,розподілі,обміні іспоживанні), а не правильномурозподілінаціональноговиробництвазага брухт,обмеженостіпродуктивних силсуспільства.ПідтримуючитезуЖ.-Б.Сея, М.Туган-Барановськийтакожстверджував, щопопит натоваристворюється самим віробництвом.Конкретизуючисвоєрозуміння причин віникнення криз упромисловості,віннаголошував, щоцікризиспричиненінепропорційнимнагромадженням тарозвиткомгалузей й окремихпідприємств.Основною причиноюциклічнихколиваньназивавдиспропорціїміж рухомзаощаджень таінвестицій угалузях, щовиробляютьзасобивиробництва, атакожнедосконалістьрегулюючоїроліринковогомеханізму у сферінагромадження івикористаннясуспільногокапіталу.Щоб забезпечитипостійнезростаннявиробництва,необхідно, на його думку,здійснюватираціональнерегулюванняінвестицій.

Зпогляду Сучасноїтеорії криз утеорії М.Туган-Барановськогоє багатораціонального. В частностизаслуговує наувагу його думка продиспропорційністьрозвиткуміж галузями,між рухомзаощаджень таінвестицій як заподійпромислових криз, прозростаючуможливістьвиробничо госпоживання вреалізаціїсуспільного продукту таін.

>Водночасвикликаєсумнів його думка пронезалежністьзростаннявиробництва відрозмірівособистогоспоживання, проавтоматичну залежністьпопиту відвиробництва.Надтоаморфнимє іпоясненняпромислових кризнерівномірністюрозподілунаціональноговиробництва.Викликаєподив й ті, що заподій цогоглибинногоявищавін непов'язує ізвідносинамивласності таін.

>Виходячи зсказаного,найлогічнішоює наведена віще думка До. Марксащодоосновної заподійекономічних криз вумовахкапіталізму.Формивиявуцієїсуперечнос тих —диспропорціяміж рухомзаощаджень таінвестицій,непропорційністьміжнагромадженнями тарозвитком окремихгалузей йпідприємств,суперечностіміжвиробництвом йспоживанням,виробництвом йрозподілом,міжпланомірноюорганізацієювиробництва наокремому подприємстві тастихійниммеханізмомринковогорегулювання вмасштабівсієїекономіки таін.

як ми ужезазначали,заслуговує наувагу думка М.Туган-Барановського пронедосконалістьринковогомеханізму врегулюваннінагромадження тавитрачаннясуспільногокапіталу.Найглибшою заісторіюкапіталізму був кризу 1929-1933 рр.Виробництво СШАскоротилося на 25%,інвестиції — на 79%,з'явиласявеличезнаарміябезробітних, кризутривала 37місяців.Саме тоді сталоцілкомзрозуміло, щоринковаекономіканеспроможна аніподолати, анізменшитиглибинуекономічних криз.

З цого годинипочинаєтьсяширокомасштабневтручання держави векономіку,антициклічнерегулювання.Гігантськімонополіївивчаютьринок,платоспроможнийпопит населення,прогнозують його й под годинукризисвідомоскорочуютьмасштабивиробництва. Унаступнідесятиріччяпочалосямасовевиробництвотоварівтривалогокористування (>автомобілів,холодильників,телевізорів), котрі черезпевнийпроміжок години населеннянамагалосязамінитикращими моделями. Таквиникає новаматеріальна основаекономічного циклу —масовеоновленнятоварів широкоговжитку.Водночас держава проводитиактивнуамортизаційнуполітику,спрямовану наприскоренняпроцесуоновлення основногокапіталу уповоєннийперіод. Томуекономічний циклстаєкоротшим, акризи —меншглибокими.Замістьнадвиробництватоварівмаємісценадвиробництво основногокапіталу (коливиробничіпотужностінавіть убезкризовийперіодзавантажені на 75-80%), немаєрізкогозниженняцін тощо.Саме тому под годинукризи 1990-1992 рр. спадпромисловоговиробництвастановив 1,9%, аїїтривалість — 10місяців.

>Циклічнікризи XX ст.

>Рокикризи

Спадпромислового

>виробництва

>Рокикризи

Спадпромислового

>виробництва

>глибина,

%

>тривалість,

>міс.

>глибина,

%

>тривалість,

>міс.

1900-1903 2,0 12 1948-1949 5,8 9
1907-1908 6,4 12 1957-1958 4,1 15
1913-1914 11,5 16 1970-1971 2,6 8
1920-1921 16,4 14 1974-1975 10,7 9
1929-1933 46,0 37 1980-1982 7,2 33
1937-1938 10,8 9 1990-1992 1,9 10

Навідміну відпопередніх криз у 90-хрокахспостерігається їхніасинхронність. То в1993р. уНімеччині,Франції тадеякихіншихкраїнахЗахідноїЄвропивідбув ся спад, у 1995-1996 рр. —стагнація, тоді як вЯпоніїекономічна кризувідбуласялише в 1997-1999 рр. (>темпивростання ВВП у 1997 р.становилилише 1,6% порівняно із 5,1% у 1996 р., а 1998 р. їхньогозниженнястановило 2,5%, до тогочисліпромисловоговиробництва — на 7,1%). Три валіекономічнезростання США после 1992 р.значноюміроюпояснюється великим йстабільним припливомкапіталу,якийнаприкінці 90-х роківщорічностановив усередньомуприблизно 550 млрд. дол., у томучисліпортфельніінвестиції —майже 50 млрд. дол.Певнийвплив напозитивнудинамікумавприпливкапіталу ізРосії, України.

Упроцесіеволюціїекономічноїсистемипевнихкількісно-якіснихзмінзазнає іосновнасуперечністькапіталізму. Так, ізвиникненням й широкимрозвиткомакціонерноївласності паралельно ізприватнокапіталістичнимпривласненнямформуєтьсяколективнекапіталістич-непривласнення,частковотрудовеколективнепривласнення,кооперативне таіншіформипривласненнястворено гонаціонального прибутку. Убільшостікраїнзростаєпито мало ваги державноївласності, вякійпоєднуютьсяприватні,колективні тасуспільніінтереси. Так, ізметоювиходу ізкризи 1929-1933 рр. йнаступногопослабленняїїглибини держава сталавпроваджуватигромадські роботи (>будівництводоріг,комунікацій тощо),встановиламінімальнийрівеньзаробітної плати йт.ін., щозбільшилоплатоспроможнийпопит населення.Цьомусприяли йвиступи трудящих запідвищеннязаробітної плати.Завдякицимзаходам бувпослабленасуперечністьміжплатоспроможнимпопитом населення тапропозицієютоварів йпослуг,міжвиробництвом йрозподілом, щозменшилоглибинуекономічних криз.Внаслідок цогомодифікується самзмістосновноїсуперечності, од на ізїїсторінперестає бутилишеприватнокапіталістич нимпривласненням.

>Важливихзмінзазнаютьпохідніформиосновної суперечності. Так,планомірність, котра був обмежена мас штабами окремихпідприємств,розвиваєтьсязгодом умежахмонополістичнихоб'єднань, державного сектораекономіки йнавітьміжнароднихекономічнихоб'єднань назразокЄС.

>Механізмциклічнихколивань. >Кожен з 22циклівєунікальним. Аліводночас усімїмпритаманніпевні загальніриси,передусімоднаковапослідовність узміні фаз циклу. Нарізнихетапахекономічногорозвиткусуспільства й зарізнихконкретних уміввідтворення цикл й йогофазивиявляютьсяпо-різному.Близьку доідеальної картину циклу показано на малюнку.

Рухпромисловоговиробництва

 

>Криза >передусімохоплюєнайчутливішісферигрошово-кредитнихзв'язків,гуртової, авідтак йроздрібної торгівлі.Біржовапаніка тамасовезнеціненнякапіталу вразізниженнякурсівакційнерідкоє симптомаминаближеннячергового спаду.Розвитоккризивиявляється унагромадженнітоварних мас угуртовійторгівлі,сповільненні їхніпросування доспоживача, щопризводить дозниженнязагальнихпоказниківдинамікипромисловоговиробництва,руйнуваннякапіталу.Відсутністьможливостіреалізації товарувідриваєкупівлю від продаж.Першимицевідчуваютьпродавці.Лишездається, щопридбані ними упромисловців партіїтоварівперейшли у сферуспоживання, на самом деле смердотіще недосягликінцевого пункту свого руху йзалишаються у сферіобігу. Аліпромисловецьвважає своїринковіпроблемирозв'язани ми йпродовжуєвироблятитовари упопередніхкількостях. Одинпотіктоварівназдоганяєіншідоти,поки нез'ясується, що завісьсяпопереднійпотік непоглинутийсфероюспоживання.Масштабитоварообмінурізкоскорочуються, щоспричиняє спадвиробництва,зростаннябезробіття,зниженняреальноїзаробітної плати,прибутків, збільшеннямасовихбанкрутств.Зростають потреба уплатіжнихзасобах,попит нагроші. Томупідвищують ся ставкипозичковоговідсотка.

>Скороченнявиробництва под годинукризитриваєдоти,поки не якщовстановленаринковарівновага,тобтовідповідністьпопиту тапропозиції.Після цогокризовий спадприпиняється, аекономіка входити у фазудепресії.

>Депресію, >застій справедливопорівнюють ізпісляшоковим станом. Рухкапіталув'ялий. Уційфазівідбуваєтьсяпоступовевідновленняперерванихкризоюзв'язків, переливаннякапіталу уперспективнішігалузі, аголовне —масовеоновлення основногокапіталу.Річ у бо напередоднікризимаса основногокапіталудосягає такихрозмірів, щовиникає йогонадлишок, чи така йогокількість, дляякоїзниженнянормиприбутку неврівноважуєтьсязростаннямїїмаси. У цьомуразідодатковіінвестиції неприносятьдодатковогоприбутку,засібобмежуєтьсяметою. Уперіодкризиосновнийкапіталруйнуєтьсяфізично чизнецінюється.Зв'язокдепресії ізкризоюполягаєпередусім увідновленні основногокапіталу, але й уже на алевому,вищомутехнічномурівні. Тому внаступномуцикліекономікадосягаєвищогопіднесення.

>Пожвавлення —наступна фаза циклу —відрізняєть ся тім, що тутуперше после початкукризового спадузростаєпопит назасобивиробництва таробочу силу, відновлюєтьсяекономічнезростання,збільшуютьсяприбу струм йзаробітна плата. Усуспільнійсвідомостіживе шппдівання накраще.Під годинупожвавленнявідновлюєтьсядокризовийрівеньекономічногорозвитку йготуєтьсямайбутнєпіднесення.

>Піднесення >характеризується тім, щоекономіка ві дивитисярівень,якийперевищуєпопереднірівні.Економічнезростанняприскорюється,поліпшуються усі показникиринковоїкон'юнктури,передусімзбільшуєтьсяплатоспроможнийпопит. Цесприяєзростаннютоварнихцін,збільшуєприбутки йстимулюєпропозицію.Особли узначнихрозмірівдосягаютькредитно-фінансовіоперації, атакожспекулятивніоперації набіржах. Алісаме уцейнайбільшсприятливий дляекономікиперіод вїї надрахзріютьпередумовимайбутнього спаду. Допевногоча сурозвитокцихпередумовприховуютьбагатоланкова тарозгалуженаторговельнамережа,розвинутакредитна система,штучнідефіцитивнаслідокспекуляцій назростанніцін. Ілише вперіодкризового спадустаєочевиднимсправжній стан промов,справжнімасштабинерівновагиринковоїекономіки.Ринковарівновага,якщорозумітиїї якзбігсукупногопопиту тасукупноїпропозиції,єкороткочасною,випадковим станомекономічноїсистеми.

>Міжколиваннямпопиту тазмінамиобсягуінвестиційіснуєбезпосереднійвзаємозв'язок.Зростанняпопиту — як наспоживчітовари, то й назасобивиробництва —зумовлює збільшенняінвестицій употужності, задопомогою якіцітоваривиробляються.Відповіднозниженняпопитупризводить доскороченняінвестицій. Принципакселерації >відображає тієї факт, щоповна змінупопиту вбудь-який бікспричиняєзначнобільшузміну вобсязікапіталовкладень.Тобтоінвестиціїреагують назміну попитуприскореноюзміною (латів. —прискорюю).Відповідно до принципуакселерації,якщо йогорозглядати унайбільшзагальномувигляді,розмірінвестиційєфункцією відзмінисукупногопопиту (прибутку). Принципакселераціївідображаєспорадичні,надзвичайнорізкі тавідчутні дляекономікизміни укапіталовкладеннях поддієюпопиту, щоколивається. Ацеслідрозглядати як чинникнестабільностіекономіки.

>Антициклічні заходьекономічної політики держави. >Антициклічнерегулюванняекономіки —свідомі іцілеспрямова ані дії держави, ачастковомогутніхкорпорацій йнаднаціональнихорганів напромисловий цикл ізметоюзменшенняглибиницикліч них криз,стабілізаціїгосподарськоїкон'юнктури йтемпівекономічногозростання.

>Найважливішу роль цьомурегулюваннівідіграє держава.Основоюантициклічногорегулюванняєантикризоверегулювання.Вперше вісторіїрозвиткукапіталістичного способувиробництва воно та було бзастосоване США под годинукризи 1929-1933 рр. В частности, ізметою ві ходу ізнайглибшоїекономічноїкризи державаорганізу валу йзабезпечилаширокепроведеннягромадськихробіт (>будівництводоріг,мостів таін.) закошти державного бюджету,закуповуваланадлишкипродукції, надаваладопомогурозоренимкомпаніям,здійснювалавиплатибезробітним тощо.Теоретичнообґрунтувавнеобхідністьантикризовогорегулюванняекономікианглійськийекономіст Дж. Кейнс.

>ПісляДругоїсвітовоївійни убільшостірозвинутихкраїн світу булирозширеніантикризові заходь держави, атакождоповненіпевнимиантициклічнимизасобамищодопом'якшенняантициклічнихколивань. В частности,антикризові заходь булирозширені зарахунокстимулюванняжитловогобудівництва (державастрахує йгарантуєотриманнякредитів нажитловебудівництво,регулюєтермінипогашеннякредитів,розмірвідсотка таін.),проведення політикиприскореноїамортизації,наданняподатковихзнижок привстановленні новогоустаткування,зниженняподатків наприбуткикорпорацій таін.

>Особливостіантициклічногорегулюваннязначноюмі риюзумовленідомінуванняммонополій (у томучисліолігополій) векономіці.ВідомийанглійськийекономістЕ.Чемберлінпереконливостверджував, щонавіть за відсутностіугод (>письмових чиусних)ціни наолігополістичномуринкувищі, ніж на конкурентного, аобсяг віробництванижчий.Він таіншізахіднівченівказували навідсутністьгнучкостіцін, їхньогорухливості порівняно ізперіодомвільноїконкуренції.Якщоранішеціни под годинуекономічноїкризирізкознижувалися, тоумовах пануванняколективнихмонополій (>тобтоолігополій) смердоті залишаютьсянезмінними чинавітьзростають. Цезумов льоно тім, щоолігополіїскорочуютьобсягивиробництва ізметоюнедопущеннянадвиробництватоварів йзниженняцін.

>Ційнегативнійтенденціїможепротистоятилишедіяльність державищодостимулювання копійчаногопопиту задопомогоювідповідноїгрошово-кредитної політики.Цей метод активновикористовувався уповоєннийперіод йсприявскороченнюглибини ітривалостіекономічних криз.Темпизростаннягрошовоїмаси, як правило, буливищими (5-8%), ніжцерекомендувалимонетаристи (до 3%щорічно).Протезначнеприскореннязростаннягрошовоїмасинаприкінці 60-х — на початку 70-х років призвело (разом іздієюіншихфакторів,наприклад,різке подвищенняцін нанафту вперіоденергетичноїкризи) до посиленняінфляційнихтенденцій —темпизростанняцін 70-х роківстановили понад 10%.

Тому у 80-хроках урядпочавобмежуватитемпизростаннягрошовоїмаси.Засобамидосягненняцієї мети сталопроведенняжорсткоїкредитно-грошової політики. В частности, уперіодвисокоїекономічноїактивності (чи «>перегріву»економіки закласифікацієюзахіднихуче них) державазначнопідвищує нормувідсотка, щоспричиняєподорожчання кредиту.Під годинудепресії такризи державазнижує ставкувідсотка йздешевлює кредит. Цезумовлено тім, щовстановленацентральнимдержавним банком нормавідсоткавпливає нарозмірвідсотка, заяким банкинадаютьпозичку своїмклієнтам.Комерцій ані банки СШАмайже 12%своїхактивівзобов'язанізберігати увиглядікасового резерву в Центральному банку. Томурозширеннякредитівзалежить відвеличини приростубанківськихпасивів, акомерційний відсоток (заяким банкинадаютьпозичкиклієнтам) — відоблікової ставкивідсотка, котраєнижньоюмежеюефективностінаданнякредитівФедеральноюрезервноюсистемою. У ФРНФедеральний банквстановлює для шкірного кредитногоінститутулімітипереврахованихвекселів (умежах яківінкупує у якихпридатні дляпереврахування століттяселі), щообмежуєобсягикредитів подврахуваннявекселів, котрінадаютьсякожному банку. Це, у своючергу,впливає наобсяггрошовоїмаси.

>Перевага цого методуантициклічногорегулювання до того, що його можназастосовуватидуже оперативно (безприйняттявідповідного закону).Важливолише точновизначити годинупідвищення чизниженнявідсоткової ставки.

Зметоюрозширеннясукупногопопиту держава у фазахкризи йдепресіїзнижує ставкиприбутки,заробітну плату,надаєпільги за умівприскореногосписаннявартостіосновнихфондів, щоєзасобомстимулюванняінвестицій унедержавний секторекономі кі.Під годинукризи урядзбільшуєобсягпрямихкапіталовкладень у державномусекторі,насамперед угалузіекономічної ісоціальноїінфраструктури (сферу транспорту й транспортногобудівництва,електро-, газо- йводопостачання,житловебудівництво,атомнуенергетику таін.). У 1948-1949 рр.,щобзменшитиглибинуекономічноїкризи, державазбільшилаобсягінвестиційудвічі (>порівняно із 1946 р.).Проте внаступнийперіодобсяг держав нихкапіталовкладень убагатьохрозвинутихкраїнахсві тупоступовоскорочувався.

Уфазіпіднесення державазбільшуєподатки,відсоткові ставки,скасовуєподатковіпільги,зменшуєобсягипрямихкапіталовкладень, щогальмує процеснадмірного «>перегріву»економіки,послаблюєсуперечністьміжвиробництвом йспоживанням,згладжуєрізкіколивання припереході відоднієїфазипромислового циклу доіншої.

>Водночасміжвжиттямзаходівщодокредитно-грошової політики йпевним результатомминаєтривалийпроміжок години. Так, згідно ізоцінкамизахіднихучених,цей лаг за умівциклічного спадустановить від 5 до 20місяців, аперіодпіднесення — 10-24місяці. Знайбільшимзапізненнямдіютьметодиподатковогорегулювання, щозначноюміроюзумовленотривалістюзаконотвор чогопроцесу. Томуважливо матірчіткийекономічний прогнозмеханізмупротіканняекономічного циклу.

>Антициклічнерегулюванняздійснюєтьсяекономіч ними,правовими таадміністративними методами. До пекломіністративно-правовихметодів належати зміну патентногозаконодавства,амортизаційних правил (>ухваленнявідповідних законів),прийняття нових законів пропода тчи чи поправок додіючихдирективнихдокументів центрального уряду.

Урозвинутихкраїнах світуантициклічнерегулювання стало вповоєннийперіод одним зважливихфакторівпослабленняглибиниекономічних криз,подовження фазипожвавлення тапіднесення йвідповідноскорочення фазкризи йдепресії таінших форммодифікаціїекономічного циклу.Водночас воно танеспроможнеподолати ціклічний характервиробництва,усунутиважливісуперечностісуспільноговідтворення.

З боціолігополійантициклічнерегулюванняздійснюєтьсяпевноюмірою черезвироблення нимиузгодженої політики,виконаннядержавнихпрограм таін. Водночасїхні діїнерідкосуперечатьполітиці держави уцій сфері.Наднаціональніоргани вкраїнахЄСздійснюютьзначноюміроюуніфікованупромислову,структурну, податкову,амортизаційну таіншіформи політики, щоєважливим чинникомантициклічногорегулювання.

 

2.Причиниекономічноїкризи в Україні.

>Причини,успадковані відколишнього СРСР.Слід насампередзауважити, що, навідміну відкласичноїкризи, Якарозглядаласявище, в Україні, як й віншихкраїнах СНР, ізкінця 1990 р.триває не кризунадвиробництва, а кризунедовиробництва. Засвоїми масштабами вон немаєаналогів у світі. То в США в 1929-1933 рр. спадвиробництва неперевищував 25%, в СРСР под годинуДругоїсвітовоївійнистановив 20%.

>Причинисоціально-економічноїкатастрофи в Українідоцільноподілити втричіосновнігрупи. Допершоїнале жати тих, що булиуспадковані відколишнього СРСР; додругої —спричиненідіями «>реформаторів» із годинипроголошеннянезалежності України; дотретьої — заподій,зумовленінеобхідністюсамоїтрансформаціїіснуючоїекономічноїсистеми,перехіднимперіодомтакоїтрансформації,який, яксвідчитьдосвідіншихкраїн, неможе не відбуватися уформірізних заглибиною криз,потрясінь.

>Ці тригрупи (чипідсистеми) причинорганічно пов'язаніміж собою.Основними причинамипершоїгрупи (>успадковані відколишнього СРСР)є:

1)майжеповне читотальнеодержавленняекономі кі,власності. Зацих умів 92% всіхзасобіввиробництваперебували у руках держави, й нимирозпоряджалися загальносоюзніміністерства івідомства.Внаслідок цого векономіці бувмайжецілкомвідсутнійплюралізм формвласності (>колгоспно-кооперативна формавласності бувзначноюміроютакожодержавленою) йвідповідних формгосподарювання, щовиключалодіютакоїмогутньої рушійноїсилирозвитку, якконкуренціяміжтоваровиробникамирізних формвласності заздешевленняпродукції, зазростанняякостівиготовленихтоварів йпослуг, заспоживача. Це вкінцевомупідсумкуспричинялонадзвичайнонизькуконкурентоспроможністьпромисловості СРСР насвітових ринках (>лишеприблизно 12%продукціїпромисловості вважалоськонкурентоспроможною),експорт наці ринкипереважноенергоносіїв (>майже 70%),існуваннязатратної, «>самоїдської»економіки. Так, на 1%національного продукту в СРСРвитрачалося у 6-8разів понаденергії, ніж українахЗаходу.Нафтомісткістьпродукції бувмайже удесятероразіввищою, ніж уцихкраїнах;

2)наявністьглибокихдиспропорцій векономіці. Так,часткагрупи «А» (>галузей, в яківироблялисязасобивиробництва)становила 70%,групи «Б» (>галузей, в яківироблялисяпредметиспоживання) — 30%, арозвину тихийкраїнахЗаходуіснуєоберненеспіввідношення. Це означалоіснуванняекономіки,орієнтованої не так на люди ну, а навиробництво зазарадивиробництва;

3)пануваннякомандно-адміністративнихважелів у народномугосподарстві замайжецілковитоївідсутностіекономічних (задопомогоюподаткової,кредитної,фінансової політики тощо)важелів.Тобтоантидемократичний характеруправліннядержавноювласністю йдержавнимипідприємствами;

4)зосередження 95%всієївласності,розташованої в Україні, до рукзагальносоюзнихміністерств йвідомств. Тому на територїнашої державистворювалися «>гнилі» моря,будувалисяатомністанціїпоблизу великих міст,зосереджуваласянадмірнакількість «грязних»виробництв тощо.Власністьзагальносоюзнихміністерств йвідомствколишньогоРадянського Союзуперейшла у уласністьУкраїнської держави.Винятокстановитьлишечастка України в золотому, алмазної фондах, увласностіпредставницькихорганів за межамиколишнього СРСР (посольства, консульства тощо). Це, напершийпогляд, перестало бути в Україні чинникомруйнівної дії. Алі на самом делеце негаразд,оскількилишеЧорнобильська катастрофалежитьважкимтягарем обов'язок України, а чи негативнінаслідкипозначаться нажиттібагатьохпоколінь;

5)відчуження трудящих відзасобіввиробництва й результатів роботи, від самогопроцесу роботи.Тобтовідсутність дійовихстимулів до роботи,пануваннязрівнялівки,відчуження відуправліннявласністю, відекономічної влади напідприємстві.Найбільшетакевідчуження донічийноївласностівиражалось умасовомуїїрозкраданні;

6)значнамілітаризаціяекономіки. Навійськовіцілівитрачалося до 35% ВНП, чимайже 250 млрд. крб. нарік (хочофіційноназвані М.Горбачовимдані були вдекількаразівнижчі). У Україні послерозпадуколишньо гоРадянського Союзузалишилося до 30%військово-промислового комплексу (ВПК) СРСР,майже 80%підприємствгалузеймашинобудування буливтягнуті увиробництвозброї;

7)надмірнацентралізація приперерозподілінаціонального прибутку черездержавний бюджет. Так, ізреспубліквилучалося до70%створеногонаціонального прибутку,значначастинаякогозгодомповерталася перед тим черезмеханізмзагальносоюзногофінансуваннярозвиткуосвіти,охорониздоров'я,інвестицій тощо. Це означалозрівнялівку врозподіліствореногонаціонального прибуткунезалежно відрезультатів роботикожноїреспублікиколишнього СРСР;

8) політикапограбування села.Вонавиявлялася у «>Перекачуванні»значноїчастиниствореногосільськимипрацівникаминаціонального прибутку накористьпромисловості черезмеханізмцін йнизькийрівеньпродуктивності роботи;

9)значнамонополізаціяекономіки;

10)слабкевикористанняринковихважелів вуправлінніекономікою,зокрема впроцесіціноутворення, впроцесікерівництвапідприємствами із боцізагальносоюзних тареспубліканськихміністерств йвідомств;

11)величезнефізичне таморальнезношуванняосновнихфондів,низькапродуктивність роботи.Фізичнезношування упромисловостістановитьмайже 60%, мораль не — 90%.

12)Ці заподій (уколишньому СРСР)призвели доти, що всередині 80-х роківзначнознизилисьтемпизростанняекономіки, практично непідвищувавсяжиттєвийрівень населення йт.ін. ЦеусвідомлювалотодішнєкерівництвоРадянського Союзу. Тому іпочало такзвану «>перебудову». Алі можнапереконливостверджувати, щонавіть за умівподальшогоіснування СРСР невідбулося б такого обвальногопадіннявиробництва,катастрофічно гозниженнярівня життя таіншихкризовихявищ усоціально-економічній сфері, якцесталося послезавоюваннясуверенітетуреспублікамиколишнього СРСР. Одним іздоказів цого бувпошук нових формекономічного троянд витку,впровадженнядеяких реформ. В частности,наприкінці 80-х років в СРСРвідроджуютьсяакціонернітовариства,інтенсивнообговорюються запитаннярегіональногогоспрозрахунку тощо.

Аліце неозначає, щопоглибленнясоціально-економічноїкризиспричиненесуверенітетом України,здобуттям нею державноїнезалежності.Прагнення донезалежності йздобуттяїї — законрозвиткусвітовоїцивілізаціїРіч у бо люди, котріприйшли до влади, нерозумі чисутності державногосуверенітету,наприкінці XX ст. смердотіпрагнулидомогтисяповного чи абсолютногосуверенітету,якогонині немаєжоднакраїна світу.

>Причинизумовленідіямиреформаторів. Такими при чинамиє:

1)розривгосподарськихзв'язків ізкраїнамиколишнього СРСР,насамперед ізРосією, щопризвело довтратиУкраїноюзначноїкількостітрадиційнихринківзбуту, дозупиненнябагатьохпідприємств черезвідсутністькомплектуючихвиробів тощо. Іце не чудово,оскількилише 20%промисловоговиробництва малі завершень технологічний цикл.Об'єктивним, але йнесприятливим для України прирозв'язанніцієїпроблемиє ті, щоРосіявтратилаінтерес довиготовлених у нашійдержаві приладів, машин тадеякихіншихвидівпродукції череззначнезростанняенергомісткості, аотже ісобівартостіпродукції. Томунавіть тихвироби, в які воназацікавле на, неможуть бутиреалізовані наїїринку,оскільки у нідорожчі відзарубіжниханалогів на 30-50%.Проте далеко ще не усігосподарськізв'язки булираціональними (малімісцезустрічніперевезення,великітранспортнівитрати йт.ін.). Алі їхнітреба було бзамінювати наефективнішіпоступово;

2)впровадження у практикутеоріївільноїринковоїекономіки (>тобтовільногоціноутворення,вільної конкуренції тощо).Така системаіснувала впопередністоліття (максимум докризи 1929-1933 рр.) й неіснуєнині ужодній стране світу.Ця політиказнайшлавияв унеобґрунтованійшоковійлібералізаціїцін, що, на думкуїї авторів, винна бувстимулювативиробництво,вилучитизайвігроші Алі при цьомузабули одну деталь: у 80% населення таких грошей не було б;

3)різкеруйнуваннясистеми державногоуправліннянароднимгосподарством, вякомудомінуваладержавнавласність;

4)ігноруваннядосвідупередовихкраїнЗаходу врегулюванні національноїекономіки, вякомуорганічно поєднуютьсяметоди державногорегулювання ізвикористаннямринковихважелів.Тобтовпадання ізоднієї крайності віншу —командно-адміністративноїсистеми увільнуринковуекономіку;

5)домінуванняідеологіївільноїринковоїекономіки вукраїнськомупарламенті,внаслідок чогобільшість якомусьпетентних у сферіекономікипарламентарівприйнялапереважнукількість «>непрацюючих» законів. Цеозначає відсутністьнауковообґрунтованоїправовоїбази дляздійснення пакетуекономічних реформ.Крім того і не було б створі аленадійногомеханізмуреалізаціїбагатьох законів;

6)непродумане (безвідповідноїнауковоїконцепції)впровадження купона.Купоно-карбованці не булиоформлені яквалютніресурсивласної (національної)банківськоїсистеми, не малінадійногозахисту. Це сталооднією із причинкатастрофічногознецінення купона.Замістьфункціїзахистунаціональногоринкувін ставшизасобом йогоспустошення. Так,купуючинафту вРосії по 90 дол. за 1 тнаприкінці 1993 р., Україна винна бувпоставититоварівприблизно на 250 дол. Навпровадженнякупоно-карбованця Українавитратилакількадесятківмільйонівдоларів;

7)відсутністьраціональноївалютної політики,зокреманевміннявстановлюватираціональнийвалютний курс;

8)доларизація українськоїекономіки (>тобтовільнеобертанняамериканськогодолара таіншихіноземнихва лютий на територї країни), що далозмогузбагатитисятіньовими структурам;

9)прийняттячисленнихдекретів,постанов уряду тощо, котрі поставили уневигідне становище виробника (>наприклад,непомірнийподатковийтягар) і упривілейова не —посередника.Крім того,такідекретинерідко супіречили один одному,сіючиправовий хаос узаконодавстві,нестабільність йнепередбачуваність;

10)відсутністьобґрунтованоїконцепціїзовнішньоекономічноїдіяльності, валютногорегулювання,внаслі док чогозначнівалютніресурси Українизалишилися за кордоном;

11)відсутністьнадійноїфінансово-банківськоїсисте ми,раціональногорегулювання НБУдіяльностікомерційнихбанків,внаслідок чого тихотримувалистократніприбутки,наживалися наконвертації тощо й тому небу чизацікавлені уподоланніінфляції.Можливість для такоїнаживи давалинедосконалізакони. Сам НБУвдава вся

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація