Реферати українською » Экономика » Цінові шоки 2006-2009 рр.. та їх наслідки для економіки України


Реферат Цінові шоки 2006-2009 рр.. та їх наслідки для економіки України

Страница 1 из 4 | Следующая страница

>СОДЕРЖАНИЕ

ЗАПРОВАДЖЕННЯ

>ЦЕНОВЫЕШОКИ 2006-2009 рр. ТА ЇХНІ НАСЛІДКИ ДЛЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ

СПИСОКИСТОЧНИКОВ


ЗАПРОВАДЖЕННЯ

Діяльність досліджувана формування наслідків цінових шоків різних типів й особливо їх трансмісії на економіці України, дано докладний аналіз наслідків цінових шоків 2006-2009pp., визначено сегменти національної економіки, що є найуразливішими щодо різкого подорожчання енергетичних ресурсів, або ті, погіршення положення у яких має згубний вплив на загальноекономічну ситуацію.

Розробка ефективної антикризової політики вимагає детальної комплексної оцінки наслідків цінових шоків для економіки України. Тому актуальне дослідження особливостей трансмісії наслідків цінових шоків деякі сегменти економічної діяльності розробки заходів державної політики, спрямованої на пом'якшення негативного впливу цінових шоків останніх.

Дослідження цінових шоків (зокрема, їх тривалості і масштабність наслідків них), і навіть ефективності стабілізаційних програм проводилися МВФ. Велика увага приділяється розробці математичних моделей оцінки цінових шоків (зокрема, шоків через зміну нафтових цін і неенергетичні товари) на макроекономічні показники.

Оскільки до нашого часу Україна мало зіштовхувалася зі такими системними ціновими шоками, як різке подорожчання енергетичних ресурсів, то дослідженнях вітчизняних фахівців особливостям трансмісії шокових наслідків за умов сучасної економіки України приділялося недостатньо уваги. У визначенні найбільш незахищених щодо цінових обурень місць національної економіки та полягає мета нашої роботи.


>ЦЕНОВЫЕШОКИ 2006-2009 рр. ТА ЇХНІ НАСЛІДКИ ДЛЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

У принципі так загальновизнаного визначення поняття "шок" стосовно економічній сфері немає. Однак у сучасної економічної наукову літературу шоками прийнято вважати зовнішні події, що перешкоджають наближення до рівноваги або ж які виведуть потім із нього, викликають флуктуації, які б коливань і що впливають економічного зростання.

Що ж до цінового шоку, то тут також має чіткого визначення. Зазвичай, ціновим шоком вважається будь-яку несприятливу подію,сдвинувшее вгору цінової рівень. На думку, таке визначення недостатньо коректно, далеко не кожне підвищення тягне у себе шок. З іншого боку, шок може викликати й зниження цін. Отже, на погляд, цінової шок — цю різку зміну ціни, >виводящее економічну систему з рівноваги, найважливішим ознакою чого є фінансова нестабільність.

>Количественную оцінку зміни ціни, що дозволить віднести ситуацію зі шокової, можна надати лише заради країни, конкретного товару і конкретні обставин.

Основні причини цінових шоків є:

- виникнення дисбалансу між попитом й пропозицією;

- порушення рівноваги між динамікою цін у виробників і динамікою споживчих цін.

У першому випадку цінової шок то, можливо двох типів: різке зростання цін чи його різке зниження.

Ціновий шок першого типу формується, коли внаслідок значного порушення механізмів пропозиції виникає непередбачуваний і різке зростання вартості безпосередньо споживчого товару або ж сировини, що, своєю чергою, обумовлює відповідне зростання витрат за виробництво, отже - й цін у країнах, є споживачами цих товарів. Вплив цінового шоку подібного типу може бути позитивним, і негативним. Позитивне вплив відчувають країни - виробники, і експортери, оскільки різке зростання світової ціни означає зростання вартості експорту, отже - та поліпшення відповідних макропоказників. Негативний вплив відчувають країни-імпортери і споживачів.

Ціновий шок другого типу формується, коли вихід ринку нового потужного експортера чи різке зниження попиту внаслідок, наприклад, стагнації економіки обумовлює падіння цін. Для цінового шоку цього також характерне як позитивне, і негативний вплив, проте негативний вплив відчуватиметься вже у країнах-експортерах, а позитивне - рахунок зменшення вартості імпорту та скорочення витрат - в країнах-імпортерах і в споживачів.

Останнім прикладом такого шоку може бути ситуація над ринком нафти, що склалася у кінці 2008 р. Стагнація світової економіки обумовила скорочення не на нафту й викликала різке зниження її ціни: ціна барелі нафти знизилася зі 126 дол. початку року до 46 дол. у грудні. Цей цінової шок надав дуже негативний вплив на економіку Росії, бо неї експорт нафти є одним із найвагоміших складових експортних операцій та найважливішої статтею надходжень до бюджету. У той самий час для країн - імпортерів нафти падіння її ціни створює умови, дозволяють пом'якшити наслідків від загального фінансової кризи, розгорнутої у II половині 2008 р.

Слід зазначити, що у реальної економіці сигнали ринку завжди адекватно відбивають сукупний попит. Якщо з якихось об'єктивних причин порушився баланс між попитом й пропозицією, тут ми дуже часто ринок виводить на дію механізми накопичення та спекуляції, у яких штучно посилюють цей дисбаланс і викликають нові стрибки цін. Як наслідок, і виробникам, і постачальникам стає важко визначити реальні обсяги попиту, оскільки ринок сигналізує попит, більш масштабному, чим є насправді. Що складніший структура економіки, тим, у більшій кількості ланок економічної ланцюга відбивається спекулятивний ефект.

У другий випадок, коли за регулюванні економіки досить використовуються адміністративні методи, цінової шок може бути невиваженої цінової політикою: штучне стримування цінової динаміки по окремої групі споживчих товарів призводить до накопичення інфляційного потенціалу з допомогою зниження рентабельності виробництва, що, своєю чергою, через деякий час обумовить необхідність різкого зростання цін викликає цінової шок.

За місцем формування чинників, які ведуть у себе цінові шоки, їх можна розділити на зовнішні та внутрішні.

Зовнішні цінові шоки - це такі, причини застосування яких формуються на зовнішніх ринках. У ринкових умов саме у світові ринки найчастіше формуються цінові шоки. Навіть коли масштаби пропозиції порушуються внаслідок внутрішні чинники (неврожаю, техногенної катастрофи тощо. п.), цінової шок може виникнути, лише коли світовий ринок неспроможний компенсувати цих чинників, тобто забезпечити потреба у тій чи іншій продукції з допомогою імпорту. Жодна держава світу застраховано від виникнення зовнішнього цінового шоку, проте найвразливіші цьому плані країни, чия зовнішня торгівля орієнтована на сировинні ринки.

На торгівлю сировинними товарами припадає близько 25% загального світового товарообороту, як і обумовлює ті значення, яке мають для світової економіки та довгострокові тенденції, і короткострокові коливання ціни сировину. Понад 40% вітчизняного товарного експорту становить одна товарна група - неблагородні метали, що, на погляд, теж ставить Україну у ряд уразливих у відношенні формування зовнішнього цінового шоку. А те що, що майже 30% всього українського товарного імпорту становить також товарна група - енергетичні матеріали (причому рахунок цього імпорту наша держава забезпечує понад 23 всієї потреби у них), робить національну економіку вкрай вразливою щодо цінових шоків над ринком енергетичних ресурсів. Прикладом таких шоків може бути різке зростання світових ціни енергетичні ресурси у роки минулого і в 2006-2009 рр. З 2006 р. таку ж тенденції простежуються на світові ринки агропромислової продукції.

Україна, з розширенням її участі у міжнародний поділ праці, дедалі більше реагує зміни в кон'юнктурі на всіх сегментах світового фінансового ринку.

Внутрішні цінові шоки - це такі, причини застосування яких формуються на ринку. Зазвичай, ці шоки обумовлені неадекватним реагуванням державної цінової газової політики зміни за умов господарювання. Прикладом такого шоку може те різке (майже вдвічі більше) підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, що відбулося Україні 2006 р. й у значною мірою зумовлювалося тим, що протягом останніх ці тарифи не переглядалися за політичними мотивами у сфері ЖКГ нагромадився величезний інфляційний потенціал.

Характерним ознакою цінового шоку є його тривалість: якщо короткострокові підйоми й падіння відбуваються на світових товарних ринках регулярно, то шоки цін багатьом товарів (передусім, сировинних), зазвичай, тривають тривалий час. Тривалість цінових шоків має дуже високий амплітуду коливань - від кількох основних місяців за кілька десятиліть. За цим показником цінові шоки можна розділити на короткострокові (до 1 року), середньострокові (до 5 років) і довгострокові (понад 5 років).

Розрізняють цінові шоки і за масштабами наслідків них. За цим показником їх можна розділити на точкові (що впливають виробництво окремих видів товарів нестратегічного характеру і обмежені групи населення), обмежені (>секторальние) (що впливають окремі види діяльності) й системніші (вплив яких поширюється протягом усього соціально-економічну ситуацію).

Як зазначалося, найменше впливають на макроекономічну ситуацію точкові цінові шоки: зазвичай, гальмування економічного розвитку є особливим незначним, оскільки відбувається поза рахунок скорочення у обмежене коло товаровиробників. Таке скорочення обумовлюється зниженням попиту товар внаслідок значного підйому його ціни, що, своєю чергою, призводить до зниження прибутковості виробництва та зменшенню надходжень до бюджету від виробників цієї категорії продукції. Прикладом такого цінового шоку Україні може бути різке подорожчання кави чи чаю. Різке зростання ціни на всі кави чи чай в їхніх товаровиробників обумовить скорочення споживання цих продуктів певними верствами населення, що, своєю чергою, потягне зниження прибутків у імпортерів цих товарів, отже - і зменшення їх відшкодувань до бюджету. Зменшення споживання кави чи чаю також послужить чинником зменшення обсягів торгівлі, тобто гальмуватиме динаміку ВВП.

Проте слід зазначити: зазвичай, тимчасова втрата координуючої функції цін навіть із однієї товарної позиції (сегменту ринку) викликає напруга інших його сегментах внаслідок, зокрема, порушення або затримку взаєморозрахунків, що, своєю чергою, може викликати непередбачувані цінові хитання й руйнація стійкості системи у цілому або ж окремих (а більш значимих) її сегментах.

Обмежені (>секторальние) цінові шоки надають значно більший вплив загальну макроекономічну ситуацію. І цей вплив носить хвилеподібний характер: зазвичай, після першого кола наслідків настає другий. Перший коло наслідків стосується безпосередніх виробників товару (коли може в ролі кінцевий продукт) і тих виробництв, де цей товар входить у проміжне споживання. Стрибок цін викликає зниження попиту товар, споживаний безпосередньо (що зменшує його споживання, отже - і виробництво), і зростання собівартості продукції за його переробці (що скорочує попит з цього продукцію). Це гальмує економічного розвитку, знижує прибутковість таких виробництв і з допомогою цього - надходження до бюджету. З іншого боку, зростання споживчих цін обумовлює прискорення інфляції, що, своєю чергою, формує друге коло наслідків: загальне зниження платоспроможного попиту тягне у себе звуження внутрішнього ринку України і масштабніше гальмування економічного розвитку.

Найбільш важкими і найбільш масштабними є наслідків від системних цінових шоків. Вони виникають, коли формується різке зростання ціни на всі стратегічний товар (наприклад, на енергетичні ресурси). У цьому наслідки відчуваються в усіх проявах роботи і теж носять хвилеподібний характер: безпосередня реакція на стрибок цін зумовлює зростання цін виробників, прискорення інфляції і підвищення зарплати, що, своєю чергою, призводить до колу підвищення цін. Залежно від величини стрибка цін, і специфіки товару, яким стався цей стрибок, кількість таких "хвиль" може дуже великим.

З іншого боку, системні цінові шоки мають ще одне характерну особливість. Якщо вплив точкових і обмежених (секторальних) цінових шоків поступово втрачає силу, то наслідків від системних шоків часто мають здатність періодично посилюватися. Це пов'язано з їх здатністю формувати нові точкові чи обмежені (>секторальние) цінові шоки: катастрофічні стрибки світових ціни стратегічні товари викликають ланцюгову реакцію в усій структурі світових цін.

Прикладом такого системного цінового шоку може бути різке зростання України ціни енергетичні ресурси 2006 р., що вже у тому року прискорило динаміку цін виробників. Але це прискорення навряд чи компенсувала зростання собівартості виробництва, та її рентабельність зменшилася. за рахунок зростання втрат погіршилися загальні фінансові результати. Тим більше що динаміка споживчих цін була помірної. Але вже наступного, 2007, року негативні наслідки почали зростати: необхідність відновлення прибутковості виробництва обумовила значне прискорення підвищення цін виробників (посилила інфляційний тиск і це викликало зростання інфляції), а необхідність відновлення купівельну спроможність населення - прискорення збільшення зарплати (що також став додатковим чинником зростання та формування нового кола наслідків цінового шоку).

Як кажуть, визначальним за глибиною і масштабам наслідків цінового шоку для макроекономіки є скорочення продукції, що залежить від цього, наскільки зменшується внутрішнє споживання, і може чи світовий ринок поглинути додаткові обсяги продукції з нових цін. Стан внутрішнього ринку на значною мірою залежить від цього, наскільки підвищення доходів населення відповідає темпам інфляції. Отже, саме цей показник є найважливішим індикатором з метою оцінки впливу цінового шоку у темпах економічного зростання. Натомість, зростання споживчих цін є своєрідною компромісом між зниженням прибутковості виробництва та підтримкою його обсягів.

Слід зазначити: тоді як короткостроковій перспективі наслідків від цінового шоку для економіки є негативними, то посередньо- і довгостроковій перспективи цінової шок (передусім, системний) стимулює прискорення НТП, пошук менш ресурсомістких технологій, відновлення асортименту продукції і на виведення виробництва на якісно нового рівня, сприяючи цим підвищення ефективності економіки.

Свідченням цього служить, зокрема, те що, що впродовж останніх 30 років цілеспрямована державна політика у сфері структурного реформування промисловості країнах світу здійснювалася саме як на загрози економічній безпеці внаслідок енергетичної кризи 1970-х років уже минулого століття, і навіть на значне погіршення екологічній ситуації у цей самий період. Наслідком такої політики стало, передусім, істотне зниження часткою енергоємних і екологічно брудних виробництв у загальному обсягу промислової продукції, рахунок чого європейських держав удалося скоротити енергоємність виробництва на 40%.

Ми вже розглянули цінової шок при різкому підвищення. Якщо відбувається різке зниження ціни, ситуація трохи інакша. Основним наслідком у разі стає скорочення прибутків від товару, що означає погіршення фінансового становища окремих підприємств і зменшення надходжень до бюджету. Проте треба сказати, що різке, обвальне зниження

Страница 1 из 4 | Следующая страница

Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Ціноутворення
    Ринкове і централізоване ціноутворення як основні системи процесу формування ціни товари та.
  • Реферат на тему: Ціноутворення
    Собівартість продукції елемент ціни. Затратные методи ціноутворення. Угруповання витрат з
  • Реферат на тему: Ціноутворення
    Сутність ціноутворення і у механізмі функціонування національної економіки. Методи ціноутворення,
  • Реферат на тему: Ціноутворення
    Ціна – складна економічна категорія. Ціноутворення – процес створення ціни товари та. Цінова
  • Реферат на тему: Ціноутворення
    Методика розрахунків вихідної ціни. Максимизация поточної прибутку. Завоювання лідерства за

Навігація