Реферати українською » Экономика » Характеристика стану доходів і багатства в сучасній Росії


Реферат Характеристика стану доходів і багатства в сучасній Росії

Страница 1 из 3 | Следующая страница

>КУРСОВАЯ РОБОТА

за курсом «Основи економіки»

на тему: «Характеристика стану доходів населення і багатства у Росії»

 


Зміст

 

Запровадження

1. Заробітну плату як основне джерело грошових доходів росіян

2. Ситуація над ринком зайнятості

3. Інші доходи росіян

4. Доходи й багатство росіян – проблеми і перспективи

5. Прогноз доходів населення і багатства росіян Мінекономрозвитку РФ

Укладання

Література

 


Запровадження

 

Обсяг грошових доходів населення 1 кварталі 2007 р., по попередньою оцінкою, становив 4141,2 млрд. рублів зі зростанням до відповідного періоду на 21,5%. Грошові витрати на порівнянню з певним періодом минулого року її зросли на 20,1% і дорівнювали 4241,1 млрд. рублів.

За 1 квартал 2007 р. грошові витрати, за оцінкою, перевищили грошові доходи на 99,9 млрд. рублів. Це з запровадженням, починаючи з 2005 року, тривалих новорічних канікул, що призвело до зменшення обсягів грошових доходів населення на початку року.

Частка споживчих витрат у структурі використання грошових доходів у 1 кварталі 2007 р. за оцінкою становила 74% проти 73,9% за аналогічний період 2006 року. Причому у структурі споживчих витрат частка витрат для придбання товарів залишилася лише на рівні I кварталу 2006 р. і становить 53,6%, а Витрати послуги - 17,7% (17,6% - один кварталі 2006года)[1].

У цьому роботі аналізуються особливості доходів населення і багатства у Росії.

 


1. Заробітну плату як основне джерело грошових доходів росіян

Основним джерелом грошових доходів у РФ продовжує залишатися виплачена вести найманих працівників. На початку 90-х її роль істотно знизилася - з більш як 80% у роки до 61% в 1993 року, але потім частка їх у грошових доходів населення знову збільшилася - до 66% 2006 року. Іншими найважливішими джерелами доходів є - практично однаково - соціальні трансферти (пенсії, посібники, стипендії та інших.) і від підприємницької діяльності (по 13%). Істотно менше значення мають прибутки від власності як відсотків з вкладах, цінних паперів, дивідендів та іншідоходи[2].

Середньомісячна нарахована вести за данимиРосстата, у березні 2007 р. становила 12580 карбованців і зросла проти березнем 2006 р. на 27,7%. Реальна нарахована вести за березень ц.р. щодо березня 2006 року становив 118,9 відсотка.

У цілому нині за I квартал ц.р. номінальна нарахована вести становила 11924 рубля (зростання щодо відповідного періоду минулого року становив 127,6%) чи 453,2 долара. Реальна нарахована вести цей період становила 118,4 відсотка.

Вже у лютому 2007 р. за більшістю видів економічної діяльності спостерігалися високих темпів зростання зарплати проти відповідним періодом минулого року її. Найбільші темпи зростання відзначалися у фінансовому діяльності (138,6%), виробництві гумових і пластмасових виробів (133,9%), оптової і роздрібній торгівлі (133,3%), виробництві машин і устаткування (132,8 відсотка).

Найбільш низькі темпи зростання зарплати відзначалися щодо таких видів економічної діяльності як транспортування трубопроводами (111,7%), діяльність залізничного транспорту (112,1%), рибальство, рибництво (113,8процента)[3].

Продовжує залишатися високої диференціація середньомісячної заробітної плати різних секторах економіки. Серед галузей реального сектору економіки найвищий рівень заробітної плати у січні-лютому 2007 р. відзначалося фінансової складової діяльності – 34031 крб. (перевищення загальноросійського рівня 2,9 разу), транспортуванні трубопроводами – 31630 крб. (в 2,7 разу), видобутку паливно-енергетичних з корисними копалинами – 29847 крб. (в 2,6 разу), у виробництві коксу і нафтопродуктів – 26067 крб. (в 2,2 разу).

Найнижчий рівень середньомісячної зарплати як і зберігається у сільське господарство, мисливстві та лісовому господарстві – 4720руб.(41% від загальноросійського рівня), в текстильному і швацькому виробництві – 5387 крб. (46%), виробництві шкіри, виробів із шкіри виробництві взуття – 6031 крб. (52 відсотка).

Відзначені диспропорції газу в оплаті праці призводять до перетіканнюсокращающихся трудових ресурсів у високоприбуткові сектору економіки, сприяють виникненню дефіциту фахівців і кваліфікованих робітників у більшості обробних галузей промисловості, що стримуючим чинником розвитку галузей глибшої переробки. Така ситуація у перспективі може створити перепони на шляху подальшого економічного зростання, утруднити виконання завдання з диверсифікації економіки та підвищення його ефективності.

Рівень середньої нарахованої заробітної плати працівників здоров'я та надання соціальних послуг у лютому 2007 р. становив до її рівню в обробних виробництвах 77%, освітян – 70% (у лютому 2006 р. – відповідно, 74% і 68процентов)[4].

Поліпшення даного співвідношення зумовлено збільшенням зарплати деяких категорій працівників здоров'я та освіти у зв'язки України із реалізацією пріоритетних національних проектів «Охорона здоров'я» і «Освіта», індексацією тарифних ставок Єдиної тарифної сітки з праці працівників державних установ.

У 2007 року погіршилося співвідношення темпів приросту реальної заробітної плати продуктивність праці у промисловості. Якщо січні-лютому 2006 р. вони становили 8,4% і 5,8% відповідно, то січні-лютому 2007 р. – 15,6% і 8,1 відсотка.

Посилився розрив голосів наопережении темпи зростання зарплати і натомість уповільнення зростання продуктивність праці у виробництві та розподілі електроенергії, газу й води, видобутку паливно-енергетичних з корисними копалинами, в металургійному виробництві й виробництві готових металевих виробів.

У той самий час у виробництві транспортних засобів і устаткування, виробництві продуктів харчування, хімічному виробництві спостерігається випередження темпи зростання продуктивність праці проти темпами зростання зарплати.

Складна ситуація у лютому ц.р. відзначалася у виробництві та розподілі електроенергії, газу й води. При зменшенні обсягів виробництва на 6,6% й чисельності працівників на 1,3%, падінні продуктивність праці до 94,7% номінальна вести зросла на 19,8 відсотка.

У цілому нині за аналізований період кількість працівників в усіх проявах промислової діяльності збільшилася на 0,5 відсотка.

Як і раніше серйозними проблемами залишається наявність боргу виплаті заробітноїплати[5].

За даними, отриманих від організацій, крім суб'єктів малого підприємництва, сумарна заборгованість по заробітної плати із широкого кола можна побачити видів економічної діяльності на 1 квітня 2007 р. становила 4720 млн. карбованців і знизилася проти 1 березня 2007 р. на 2,9 відсотка.

Заборгованість через несвоєчасне отримання коштів із бюджетів всіх рівнів із широкого кола можна побачити видів економічної діяльності на 1 квітня 2007 р. становила 392 млн. крб. і знизилася проти 1 березня 2007 р. на 25млн.руб. чи 6%, їхня частка у загальному обсягу простроченої боргу заробітної плати становила 8,3 відсотка.

Заборгованість через брак власні кошти організацій за березень ц.р. знизилася на 118 млн. крб., чи 2,7% і становить на 1 квітня 2007 р. 4328 млн. рублів.

Із загальної суми простроченої заборгованості 1462 млн. крб. (31%) посідає заборгованість, утворену 2006 р., 1495 млн. крб. (31,7%) – 2005 р. й раніше.

Перед сільського господарства, полювання й до лісозаготівель доводиться 20,7% всієї заборгованості, але в обробні виробництва – 29,7 відсотка.

2. Ситуація над ринком зайнятості

 

За оцінкоюРосстата, чисельність економічно активного населення до кінця березня цього року далі лише на рівні близько 52% від кількості населення, у своїй чисельність зайнятих економіки у І кварталі 2007 р. проти аналогічним торішнім періодом 2006 року збільшився на 0,82 млн.человек[6].

Переважна частина працюючого населення зосереджена на великих і середніх підприємствах і організаціях - у лютому 2007 р. ними працювало 56% від кількості зайнятих.

Потреба підприємств та організацій у малокваліфікованою і низькооплачуваної роботі у останні роки перебудови всі більше орієнтується залучення до праці здобувачів передпенсійного та віку, що збігаються з бажанням пенсіонерів мати додатковий прибуток.

У структурі зайнятості за видами економічної діяльність у січні-лютому 2007 р. проти відповідним періодом 2006 року відбулися такі зміни: збільшилася зайнятість у оптової і роздрібній торгівлі, ремонті автотранспортних коштів, мотоциклів, побутових виробів і предметів власного користування; фінансової складової діяльності; управлінні і забезпечення воєнної безпеки, обов'язковому соціальному забезпеченні.

Найбільше зниження кількості робочих місць спостерігалося сільському господарстві, мисливстві та лісовому господарстві; рибальстві; на транспорті, і у зв'язку з.

Чисельність безробітних, розрахована за методології МОП, зросла з початку 2002 року на 66 тис. людина (проти березнем 2006 року зменшилася на 374 тис. людина), досягнувши до кінця березня 2007 року 7,2% економічно активного населення.

У цьому чисельність офіційно зареєстрованих безробітних наприкінці ц.р. зменшилася проти початком року в 31 тис. чоловік і становила 2,3% економічно активного населення. Безробітні, котрі перебувають обліку у державних установах служби зайнятість населення, переважно представляють категорії населення, які відчувають постійні складнощі у працевлаштуванні.

Чисельність безробітних, зайнятих пошуком роботи 9 місяців і більше, за данимиРосстата скоротилася за 2006 рік із 2445 тис. людина до 2273 тис.человек[7].

Коефіцієнт напруженості (чисельність незайнятих громадян, зареєстрованих у органах служби зайнятості, для одну вакансію) у березні нинішнього року зменшився проти березнем 2006 р. з 2,5 до 1,9. У цьому потреба роботодавців у працівників, заявлена до державних установ служби зайнятість населення, збільшилася I кварталі ц.р. проти аналогічним торішнім періодом минулого року її. Кількість вакансій наприкінці ц.р. зросла проти березнем минулого року її (861,6 тис. людина) на 138 тис. чоловік і становило 1 млн. людина.

 

3. Інші доходи росіян

 

Зміцнення карбованці і зростання довіри банків, зростання ринку як наслідок підвищення дохідності цінних паперів, і навіть первинні розміщення акцій найбільших державних компаній (Роснафта, Ощадбанк Росії, ВТБ) призвели до того, що з 1 квартал 2007 року в заощадження у внесках та цінні папери було використане 6,9% доходів населення проти 5% за аналогічний період минулого року її. Падіння курсу долара негативно вдарило по привабливості валютних накопичень, куди один кварталі ц.р. було використане 5,3% доходів населення (7,6% один кварталі 2006 року).

Підприємницький дохід грає великій ролі економіки кожної держави. Проте, як зазначалося вище, частка доходів від підприємницької діяльність у цілому в РФ невелика – 13%. Статистика показує, що відбувається територіальне перерозподіл підприємницьких доходів: у середині 1990-х вони концентрувалися у Москві (30% усіх доходів що від цього виду країни), а 2007 р. на столицю припадало лише 18% всіх підприємницьких доходів росіян. За данимиРосстата, підприємництво дає менш 10% доходів населенню столиці та менш як шести% – жителямС.-Петербурга, проте достовірність цих даних відносна. У регіонах із високої зайнятістю у прикордонній торгівлі статистика теж «вбачає» підприємницькі доходи, їх у Калінінградській області менше 7%, а Приморському краї – лише на рівні середньої країною (13%). Вищого часткою (16-25%) тепер відрізняються регіони Кавказу й окремі області з великими міськимиагломерациями – Самарська і Новосибірська. На Крайній Півночі й Сході країни роль підприємницьких доходів помітно нижча, що цілкомобъяснимо[8].

Зі сказаного вище напрошується висновок, що підприємництву, особливо малого й середнього бізнесу, державному рівні слід чинити всебічну підтримку.

У сфері пенсійного забезпечення 2007 року головне завдання є підвищення рівня пенсійного забезпечення реформування пенсійної системи.

Із метою підтримки матеріального становища пенсіонерів із квітня 2007 р. збільшена базова частина трудовий пенсії на 7,5% і проведена додаткова індексація страхової частини трудової пенсії на 9,2%. З урахуванням проведеної індексації базова частина трудовий пенсії становила, за оцінкою, 1253,7 рубля на місяць а страхова частина – 1813,4 рублів на місяць. Середня величина трудовий пенсії по попередньою оцінкою Пенсійного за фонд Російської Федерації на 1 квітня 2007 року становить 3140 карбованців і збільшився проти тим самим періодом 2006 року в 13,6%, що значно вище темпи зростання споживчих цін, і рівня прожиткового мінімуму пенсіонера.

З метою досягнення довгострокової фінансової стійкості пенсійної системи триває робота з розробки пакета нормативних правових актів, зокрема про порядок фінансування виплат накопичувальної частини трудової пенсії, про інвестування коштів на фінансування накопичувальної частини трудової пенсії, про обов'язкових професійних пенсійних системах Російській Федерації та інші.

З метою реалізації положень Федерального закону «Про прожитковий мінімум Російській Федерації» прийнято Федеральний закон від 31 березня 2006 р. №44-ФЗ «Про споживчої кошику загалом Російської Федерації». Законом передбачена збільшення обсягу споживання продуктів (містять білки тваринного походження, за одночасного скороченні обсягу продуктів, містять вуглеводи), і навіть предметів першої необхідності, санітарії та якості ліків для дітей і пенсіонерів. З іншого боку, у складі споживчого кошика включені транспортні послуги пенсіонерам і окремої позицією передбачені послуги установ культури.

Нині триває робота з розробки нормативно-правової бази на розрахунку споживчого кошика з урахуванням прийнятого закону від 31 березня 2006 р. №44-ФЗ, після чого зроблять уточнені розрахунки величини прожиткового і рівня бідність населення.

 

4. Доходи й багатство росіян – проблеми і перспективи

 

У перші роки після катастрофи СРСР у Росії (як в більшості колишніх радянських республік) склалася типова для країн «третього світу» картина: найтонший шар багатіїв сусідив із величезними масами найбідніших і найбільш просто жебраків. Так званого «середнього класу» (мають на увазі виключно рівень доходів) спочатку не було (десь незалежності до середини 90-х років), а й з'явившись, він був непристойно малий, і зосереджений майже у однієї Москві. Змінилося тисячоліття, але не поспішаєисправляться[9].

За оцінками Центру рівень життя Інституту соціології, середній клас у Росії становить від 20 до 22 відсотків населення. Проте оптимізм вселяє те що, що зменшується кількість бідняків - тобто, чий місячний душової дохід нижче від прожиткового мінімуму. Якщо 2005 року таких було 13,3 відсотка жителів країни, то 2006 - 11,9 відсотка. Ті ж, чий дохід перевершує прожиткового мінімуму, але з дотягує до мінімального

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація