Реферати українською » Экономика » Характеристика соціальніх аспектів Економічних відносін Як ключові Параметри ефектівності економічної політики України


Реферат Характеристика соціальніх аспектів Економічних відносін Як ключові Параметри ефектівності економічної політики України

>МІНІСТЕРСТВОФІНАНСІВ УКРАЇНИ

>БУКОВИНСЬКАДЕРЖАВНАФІНАНСОВААКАДЕМІЯ

 

 

 

 

 

>Реферат

на задану тему:

Характеристикасоціальнихаспектівекономічнихвідносин якключовіпараметриефективностіекономічної політики

 

 

 

 

 

 

 

 

 

>Чернівці

2006


>Зміст

>Вступ. 3

1.Відпроїданнякапіталу достимулівзростання. 4

2.Розвитоклюдськогокапіталузасобамисоціальної політики уряду. 9

3.Досвідреалізаціїсоціальної політики у 18-ти

>Висновок. 22

Списоквикористаноїлітератури. 23


           >Вступ

>Соціальна політика державипокликана забезпечитигромадянамгарантованіКонституцією України права: на життя,безпечніумови роботи,винагороду запрацю, захистсім’ї,відпочинок,освіту,житло,охоронуздоров’я тамедичнудопомогу,соціальне забезпечення тасприятливенавколишнєсередовище.Відтак очевидно, щовизначальнимпріоритетом державноїекономічної (>зокремасоціальної) політикимає статі забезпечення прав й свободлюдини й громадянина,передбаченихрозділом IIКонституції України.

>Зазвичайнайголовнішоюпроблемоюздійсненнясоціальної політики, Яка, як правило, йвизначаємежіїїздійснення,є проблемафінансуваннясоціальнихвитрат.Згіднозісвітовоюпрактикою,джерелами прямого та непрямогофінансуваннясоціальноїсфериє:

·безпосереднібюджетнівидатки;

· «>податковівидатки» увиглядіпільг,відшкодувань,відстрочок;

·страховівнески додержавних танедержавнихстраховихфондів;

·усуспільненнякоштівпідприємств увигляді їхньогозобов’язаннящодовиконаннясоціальнихфункцій;

·благодійністьприватнихосіб,фірм таорганізацій;

·громадськіініціативи різного родуфонди тазбори;

·особистікошти тазобов’язаннягромадян;

·кредити;

·надання державногомайна дляфункціонуваннясоціальноїсфери,використання державноїінфраструктури тощо.


1.Відпроїданнякапіталу достимулівзростання

>Діяльність держави усоціальній сферімайжевиключно вформісоціальногозахисту,їївідрив відіншихскладовихсоціально-економічної політики, йнавпаки,здійсненняекономічної політики безурахування потребсоціальногорозвитку, якцевідбувалося в Україні,закономірнопризводять доруйнування якекономіки, то йсоціальноїсфери.

>Зазначенідиспропорціїдоситьяскравопроглядаються наприкладівзаємозв’язкугрошової тасоціальної політики.Відривмеханізмувизначенняобсягугрошовоїмаси вобігу відоб’єктивних потребекономікипризвів доти, щозабезпеченістьобігугрошима (>рівеньмонетизації ВВП погрошовому агрегату М2) впала із 50 % у 1992році до 11,1 % у 1996році. Напершийпогляд,цянесприятливадинамікагрошовоїсфери невідбилася навідноснихпоказникахдоходів населення.

>Протезбереження чинавітьзростаннячасткидоходів населення й оплати роботи у ВВП натлі копійчаного забезпеченняобігу, щозменшувалося,закономірнопризвело донатуралізаціїзаробітної плати, атакож довиникненнязаборгованостей ізїївиплат, які до 1994 року неспостерігалося.Лише после початкупоступовоїремонетизаціїобігу (із 1997 року), у 1999роцівдалосяпризупинити, а й у 2000роцізначноскоротитизаборгованості ззаробітної плати.

>Цінегативніявища усоціальній сфері булинаслідкомдефіцитуоборотнихкоштівпідприємств уліквіднійформі із одного боці, танеможливостізнижувативитрати на оплату роботи шляхомїїскорочення ізіншого.

>Зростаючевідволіканнягрошовихресурсівпідприємств на оплату роботи негативнопозначилося наінвестиційнійактивності.Закономірно, що спадінвестиційноїактивності у 1995році (-28,5 %) бувбільшим, ніж у 1994році (-21,5 %), колиспостерігавсянайбільшийпромисловий спад.Аджесаме у 1995роцівідбулосярізкескороченнямонетизаціїобігу (із 26,7 до 12,5 %).Деякепожвавленняінвестиційногопроцесувідбулося у 1998році после початкуремонетизаціїекономіки.Дефіцитліквідностіобумовивтакожсуттєвітруднощізісплатоюпідприємствамиподатковихплатежів, щоукрай негативновідбилося настановищісоціальноїсфери.

>Таблиця 1інтегральноілюструєвпливзабезпеченостіобігуплатіжнимизасобами як наекономічні (ВВП,промисловевиробництво,інвестиції), то й насоціальніпоказники (>доходи населення).Відчутніпозитивнізрушення векономіціпочалиспостерігатися із 1997 року, колиуперше за рокта реформпочаласяремонетизаціяобігу.

 

>Таблиця 1

>Деякіпоказникисоціально-економічногорозвитку України у 1992-2000 рр.

>Роки

>Рівеньмонетизаціїекономіки,М2/ВВП, %

>Реальний ВВП, % допопереднього року

>Промисловевиробництво, впорівнянихцінах, % допопереднього року

>Реальнідоходи населення, % допопереднього року*

>Інвестиції восновніфонди, впорівнянихцінах, % допопереднього року

1992 50,0 90,1 93,6 63,1
1993 32,5 85,8 92,0 75,6 89,7
1994 26,7 77,1 72,7 81,7 77,5
1995 12,5 87,8 88,0 95,2 71,5
1996 11,1 90,0 94,9 91,5 78,0
1997 13,3 97,0 99,7 105,2 91,2
1998 15,0 98,1 99,0 97,0 106,1
1999 16,6 99,8 104,0 89,3 100,4
2000 18,1 105,8 112,9 112,0 111,2

Таким чином,обмежувальнагрошова політика,впроваджувана ізкінця 1994 по 1998 р., із одного боці,примусила підприємстваспрямовуватиобмеженіфінансовіресурси напоточнувиробничу діяльність, а чи не наінвестиції. Зіншого боці, вона жсприяласпотворенню оплати роботи,виникненню непритаманнихнормальнійринковійекономіціїїпервісних форм (>натуральної оплати тазростаннязаборгованостей), котрі невдаєтьсяподолати ідосі.

>Підприємства,позбавлені доступу не дуже додовгострокових, але й і докороткостроковихфінансовихресурсів, котрі сталивнаслідокобмежувальноїгрошово-фінансової політикигостримдефіцитом,закономірнозмушені булизгортативиробничу діяльність,відкрито чиприховановивільнюватипрацівників,гальмуватирістзаробітної плати,позбавлятисяоб’єктівсоціальноїсфери.Здійсненнясоціальногозахисту зарахунокпідприємств, натліжорсткоїмонетарної політики,завдало удару завиробничій, але й і посоціальній сфері.

Отже, кризуплатоспроможногопопиту,вузькістьвнутрішньогоринкуобґрунтовуютьможливістьвикористанняактивноїсоціальної політики якпровідного чинникаекономічногозростання.Поетапнепогашеннязаборгованостей ізгрошовихвиплат,індексаціядоходівмалозабезпеченихверств населення не лишепідвищатьдовіру до уряду, оздоровлюватисоціальнийклімат усуспільстві, але й задодержанняпевних умівможутьчастковознятиперешкоди на шляхузростання із боціпопиту.

>Важливоюумовою дляактивізаціїсоціальної політикиєоздоровленняфінансівпідприємств, яку дозволитиактивізуватиреалізацію наїхнійбазіінвестиційнихпроектів. Затеперішніх умівзбереженнязначнихобсягівкредиторськоїзаборгованості танадмірногофіскальногонавантаження,кошти, котрінадходять допідприємстввнаслідокпослабленнямонетарної політики та збільшенняплатоспроможності населення,одразувитікають до державного бюджету.Збільшеннясоціальнихвидатків без забезпеченнясприятливогопідприємницького таінвестиційногокліматунеспроможнерозірватизамкнене колосоціального забезпечення.Вилученнякоштів упідприємств напершомуетапідаєзмогупрофінансуватиключовісоціальніпотреби тазбільшити зарахунок цогоспоживчийпопит,проте на іншомубільшістьдодатковихнадходжень упідприємствзновувилучається,перешкоджаючиїхньомуінвестиційномурозвиткові тарозширеннювиробництва.

>Слід особливовідзначити, щосучасна системаекспортноорієнтованогозростанняорганічнопов’язана ізмоделлюсоціального забезпечення й,певноюмірою,підтримується нею.Значніобсягиекспортупродукціїсировиннихгалузейсприяютьнаповненню державного бюджетуліквідними ресурсами, атакожприпливові вкраїнуіноземноївалюти.Водночасзначнефіскальненавантаження наіншігалузі за умівзбереженнявузькоговнутрішньогоринку,збереженнявисокоїреальноїпроцентної ставкикомерційнихбанків (котра вмакроекономічномусенсієвідображеннямдорогоїгривні)зберігають кризовіліквідності таперешкоджаютьрозвитковіпідприємств,орієнтованих навнутрішнійринок.Експортноорієнтована модельтакожобумовлюєревальваціюгривні, Яка неперешкоджаєнизькотехнологічномуенергомісткомуекспорту,протепригнічуєконкурентоспроможністьпродукціїскладнихвиробництв таспоживчихтоварів.

>Враховуючи, що збільшеннядоходівпенсіонерів тапрацівниківбюджетноїсферивідбувається зарахунокфіскальногоперерозподілукоштів, вмакроекономічномуконтексті такасоціальноорієнтована політика ,фактично,здійснюєгальмуючийвплив наекономічнудинаміку.Спрямуванняодержанихфіскальним шляхомкоштів набезпосереднє збільшенняспоживчогопопитувидаєтьсядоситьнеефективним встратегічномуплані,оскількистворюєдодатковийтиск наспоживчомуринку,якийможевиявитися не готуємовідреагувати адекватнимзбільшеннямпропозиції.Безпосередніминаслідкамитакої політики уженезабаромможуть статі збільшенняобсягівімпортутоварів народногоспоживання (засприятливоговпливуреальноїревальваціїгривні) татенденція допідвищенняспоживчихцін, Якастворитьдодатковіпідстави дляпроведенняобмежувальноїгрошової політики.

>Перехід дореальноїсоціальної політикивимагатимепом’якшеннягрошовихобмежень,розвиткувнутрішньогоринку,підтримкинаціональногобізнесу такапіталу ізметою збільшеннязайнятості тапідвищеннядоходів населення.Цізрушеннянеодміннопов’язанізізміноюекспортноїмоделізростання,диверсифікацією тавдосконаленнямструктуриекспорту,збільшеннямімпортуінвестиційноїпродукції.Збереженнясприятливоїзовнішньоекономічноїкон’юнктуристворюєумови дляфінансуваннясоціальнихвитратпротягомперехідногоперіоду зарахунокпродовженняекспортупродукціїбазовихгалузей,проте ізобов’язковимперерозподіломотриманихкоштіввинятково нарозбудовувнутрішньогоринку танаціональнихвиробництв.

>Видаєтьсяочевидним, щоузгодженийрозвитоксоціальної тавиробничої сфер,використаннясоціальної політики якчинниказростаннянеможливі безпротидіїревальваціїгривні тавідмови відобмежувальноїгрошово-кредитної політики.Додаткове жвідволіканняпевноїчастинидоходів населення напримусовенагромадження у межах якпоширеннястраховоїсистеми, то йбезпосередньоговведенняплатностіпослугосвіти таохорониздоров’я,перетвореннясистемипільг наадреснугрошовудопомогу тощо,вестиме у межахіснуючоїобмежувальноїмоделі допадінняплатоспроможногоспоживчогопопиту навнутрішньомуринку. При цьомузапровадженнястраховихфінансових схемзовсім необов’язковосприятимезростаннюінвестиційногопопиту.Аджеперетвореннязаощаджень нареальніінвестиціївимагаєдосконалого фондовогоринку тасприятливогоінвестиційногоклімату. Затеперішніх умівпримусовезбираннякоштів доприватнихстраховихфондівозначатимедодатковевилученняплатіжнихресурсів з реального сектораекономіки дофінансово-спекулятивноїсфери.


2.Розвитоклюдськогокапіталузасобамисоціальної політики уряду

>Переведення населення з станупасивнихресурсоотримувачів у станактивнихресурсокористувачів,мобілізаціялюдськогокапіталу якчинникапідвищеннявіддачіфакторіввиробництвавимагаєзверненняуваги на той комплексзаходівщодовсебічногорозвиткулюдськогокапіталу в Україні.

а)Політикадоходів

>Підтримання навідповідномурівніреальнихдоходів населеннявимагає забезпеченняреалізаціїдержавнихгарантійїхньоїіндексаціївідповідно дотемпівінфляції,визначенихзаконодавством. Узв’язку із тім, що у межахобмежувальноїгрошової тафіскальної політикиможливостітакоїіндексаціїобмежені,останнім годиноюпоширеннянабулиаргументищодопідвищенняреальнихдоходів зарахунокмінімізаціїтемпівзростанняспоживчихцін.Між тім, не можназабувати, що активнаантиінфляційна політикавідіграє, як було бзазначеновище,гальмуючу рольщодоекономічногозростання. Отже,такийнапрямпідвищенняреальнихдоходів населеннявидається длясучасних умівбезперспективним.

>Об’єктивноюосновою дляпідвищенняреальнихдоходівзайнятих у народномугосподарстві Українимаєслугуватипідвищенняпродуктивностіресурсів й збільшення наційосновіобсягувиробництваспоживчихтоварів йпослуг.Необхіднимвважаєтьсядотримання принципувипереджаючогозростанняпродуктивностіресурсів (у т. год. роботи) впорівняннізізростаннямзаробітної плати,оскільки при такомупідходізбільшуєтьсяконкурентоспроможністьпродукції. Неменшважливимвважаєтьсяствореннясприятливогоінвестиційногоклімату в стране таїїрегіонах.

>Середбазових умівпідвищенняреальноїзаробітної платислід особливовідзначитиреформуванняподатковоїсистеми.Встановленняоптимальних ставокоподаткування длязниженняподатковоготиску наприбутокпідприємств, фонд оплати роботи йдоходигромадянмає статіджереломзростанняреальних зарплат й дозволитививести ізтінічастинунеофіційнихзаробітків.Видаткипідприємств напідтриманнясоціальноїсферимають бутиповністювиведеніз-підоподаткування. Уприбутковомуоподаткуваннізаробітної платислідзнизити ставкиподатку запрогресивноюшкалою, підвищитинеоподатковуваниймінімум дорівнямінімальноїзаробітної плати, аподальшому (за умівстабільноїекономіки) довартостімінімальногоспоживчого бюджету,оскільки самцейрівеньзабезпечуєпростевідтворенняробочоїсили.

Усистемііндивідуальногооподаткуваннясліднеодміннопередбачитистимули доіндивідуальнихінвестицій влюдськийкапітал. В частности,йдеться провирахування ізбазиоподаткуванняособистихвитрат на заходь ізохорони тазміцненняздоров’я,освіту для собі тачленівсім’ї,виплат дофондівпенсійного тамедичногострахування,індивідуальнежитловебудівництво чикупівлюжитла (уразівизнаннятакоїпотреби) тощо.Необхіднотакожзапровадитиподатковістимули доінвестицій усамозайнятість:розвитокособистогопідсобногогосподарства всільськіймісцевості,придбаннякапітальнихтоварів дляведенняіндивідуальногопідприємництва,здійсненнявнеску устворення малого підприємства чигосподарського товариства таін.Населенняповинне статі одним ізголовнихінвесторів українськоїекономіки, для чого воно тамає,по-перше,довірятидержаві, апо-друге,отримуватиналежну зарплату, котравиконувала б своїфункції забезпеченняособистоговідтворення.

>Слідприпинитиспробиоподаткуванняпродукціїособистихпідсобнихгосподарств, котра не було замежінатуральноїформи таспоживаєтьсявсередині цогогосподарства, танамаганнязменшення набазіврахуванняцієїпродукціїрівнівналежноїсоціальноїдопомоги.

Концепціюреформування оплати роботи в Україніпередбачає забезпеченнявипереджаючогозростанняномінальноїзаробітної плати упорівнянні ізпідвищеннямспоживчихцін якобов’язковоїумови длясистематичногозростанняреальноїзаробітної плати.Протеслідвраховувати, щоперехід до політикивипереджаючогозростаннязаробітної плати йгрошовихдоходів повідношенню допідвищенняцін виненвідбуватисяпоступово, бутикерованим йвраховуватиреальнуситуаціющодонаявностітоварів йпослуг у сферіторгівлі. При цьому наодне ізперших місцьвиступаєформування дійового конкурентногосередовища.Йогостворенню могли бсприятитакі заходь, якоздоровленняфінансівпідприємств,реалізація Закону України Пробанкрутство ,проведенняантимонопольної політики тощо.

Не вартозабувати, що вразізбереженнязагальнихнесприятливих умів дляпідприємницькоїдіяльності (>висока ставка кредитного відсотка,слабкийплатоспроможнийпопит,високийрівеньфіскальноготиску тощо),законодавчимвстановленняммінімальнихрівнів оплати роботизакладаютьсяпідстави дозагостренняконфліктуміжпідприємцем тапрацівниками. Упопередні роктасплататіньовоїзарплати був предметомнеформальної догоди, котравлаштовувала якпідприємця, щоухилявся таким чином відоподаткування, то йпрацівника,якийодержував болеевисокузаробітну плату, щозагаломпідтримувало якзайнятість, то йрівеньдоходів населення.Якщопрацівник викличезацікавленістьвимагати легальногооформленняцієїтіньовоїзарплати дляприведення увідповідність звстановленими нормативами,врахування прирозрахункупенсії тощо,цевестиме дозначного збільшеннявитрат підприємства, аотже - дозниженнярівнязайнятості тападінняреальнихдоходів населення.

>Водночас,необхідносуттєвозвузитинадмірнудиференціаціюзаробітних плат. Це заподіяння можнавирішити шляхомвпровадженняспіввідношеннямінімальноїзаробітної плати домаксимальної (чимаксимальної досередньої) нагалузевому,регіональномурівнях й нарівні підприємства.

До числаосновних умівпідвищеннярівня оплати роботислідвіднести йпогашеннязаборгованості ззаробітної плати.Подоланнязаборгованості ізвиплати зарплатможливе заумовиздійснення комплексузаходів на всіхрівняхгосподарювання,включаючиреформуванняподатковоїсистеми,легалізаціютіньовоїекономіки,зміцненняфінансовоїдисципліни,раціональневикористаннябюджетів всіхрівнів,ресурсозбереження,зміцненняправовоїбази тощо.

б)Демографічна татрудоресурсна політика

Зогляду назначнуважливістьдемографічноїскладовоїлюдськогокапіталу,соціальна політика в Українімаєвиходити ізнаступного:

· приформуванніосновнихнапрямівсоціальної політики державислідвраховувати як забезпеченняматеріальногодобробуту населення, то йцілеспрямованесприяннявідтворенню населеннявідповідноїкількості таякості.Останнє, як заподіяння, щоналежить досферизагальнонаціональнихінтересів, неможе бутивідданелише наіндивідуальнийрозсудгромадян;

·потребуєнагальної розробкицільовастратегія забезпеченняпідтримкидемографічногорозвитку України, Яка включала боб’єктивнийаналізсучасного стану та перспективрозвиткудемографічного йтрудоресурсногопотенціалу країни тавизначалапріоритети іінструментиполіпшенняситуації вдемографічній сфері;

·необхіднеоб’єднаннязусиль ужедіючих йрозроблюванихнаціональнихпрограм,концепцій тастратегійсоціально-демографічногоспрямування,налагодженнямоніторингуїхньоговиконання такоординації длявиключеннядублюваннязаходіврізнихпрограм тарозпорошеннякоштів, щовиділяються по вирішеннюпроблемизбереженнядемографічного йтрудоресурсногопотенціалу країни;

· вумовахнизькогорівнядемографічноговідтвореннянеобхідноособливуувагузвернути насім’ї іздітьми ізметою забезпечення молодомупоколіннюрівного доступу доосвіти,медичногообслуговування,професійноїпідготовки, що дозволитисформуватилюдськийкапітал,якийвідповідатимепотребамтрансформованоїекономіки країни.

>Пріоритетнемісце впроцесіреалізації тарозвиткулюдськогопотенціалу країнипосідає політика наринку роботи. Доостаннього годинипідтримкарівноваги на цьомуринкузабезпечуваласязначноюмірою черезвимушенівідпустки,заборгованість звиплатизарплати,невідповідністьвинагороди завиконану роботу. Узв’язку ізпосиленнямфіскальної політики таздійсненнямзаходівщодозменшеннярівнятінізаціїекономікивідбуваєтьсяпоступовезгортаннякількостітіньовихробочих місць, щозагострює проблему збільшеннялегальноїзайнятості.

>Політика держави в цьому напрямку винна бутиспрямована, впершучергу, нарозробкуекономічнихмеханізмівзаохоченняроботодавців достворення новихробочих місць длямолоді.Потребуєдокорінноїзміни системапрофесійноїпідготовки тапідвищенняякостіробочоїсили увідповідності до тихийструктурнихзмін, котрівідбуваються вперехіднійекономіці.

>Державна політикащодорегулюванняринку роботи, із одного боці,має понадвраховуватиінтересисегментів цогоринку. Так, дляосіб, котрімаютьособистепідсобнегосподарство,розмірзаробітної плативідіграєменшважливу роль, ніжіншіперевагиофіційноїзайнятості. Дляпрацівниківпохилоговікумаєзначеннязбереженняпрофесійноїналежності, в годину як молодьорієнтована понад намаксимізацію прибутку. Зіншого боці,необхіднимиє заходьщодопевноїконсолідаціїринку роботи,знищеннябагатьох йоговнутрішніхобмежень.Йдеться пропідвищеннятрудовоїмобільності, забезпеченняпрозоростітрудовихвідносин,відкритостіринку роботи длясправедливоїконкуренції,витіснення йоготіньовихсегментів йнегрошовихстимулів.

Укінцевомупідсумкуконсолідаціяринку роботизалежить відусунення йогоструктурнихдиспропорцій.Ключову рольрозв’язанніцієїстратегічноїпроблемимаєвідігравати системаосвіти.Зараз вонорієнтованаголовним чином наакадемічнеудосконалення, ніж на забезпеченнязайнятості,розширеннякар’єрнихможливостейвипускників,сприянняструктурнимперетворенням векономіці, ефективноговикористання бюджетнихкоштів,задоволенняплатоспроможногопопитупідприємств йсімей наосвітніпослуги.Неврахуванняконкретних потребсуспільстваобумовилоглибокідиспропорції всистеміпрофесійноїосвіти, у томучисліперетворення рядувузів нацентри ізпідготовкимайбутніхбезробітних .

У вузахнасампереднеобхіднозмінити структурупідготовкикадрів накористьспеціальностей, щовизначаютьнауково-технічнийпрогрес ймаютьпопит наринку роботи.Важлива тепертакожпідготовкакваліфікованихробочихкадрів йспеціалістівсередньої ланки як фундаментусуспільноїстабільності вмайбутньомувнаслідокіснуючоїнадлишковоїчисельностікадрів ізвищоюосвітоюпевнихспеціальностей.

Дляпідвищеннярівня продуктивноговикористаннялюдськогопотенціалу країни, якузабезпечитьможливість йогорозширеноговідтворення,необхідна політика, котрапередбачатиме:

·суттєвезменшенняподатковоготиску на фондзаробітної плати;

·приведеннярівня оплати роботи увідповідність до йогокількості таякості;

·стимулюванняпопиту наробочу силу,насамперед зарахунокрозширення малогопідприємництва;

·регулюванняпропозиціїробочоїсили наринку роботи;

·державнерегулюванняпроцесувивільненняпрацівників призагрозібезробіття,реалізаціюпринципівсоціального партнерства наринку роботи;

·стабілізаціюфінансового забезпечення політикизайнятості;

·стимулюваннягнучких формзайнятості;

·розвитоксамозайнятості населення.

Ос-кількиіснуючу системусоціальногозахистубезробітних не можнавважатиприйнятною,необхіднозапровадитиадресніпринципинаданнятакоїдопомоги, котріповинніпередбачатиоб’єктивну таприскіпливуперевіркуреальнихдоходівїїотримувачів ізметою максимальноефективноговикористаннянаявнихобмеженихресурсів.Доцільнимвидаєтьсярозширитиможливістьотриманнябезробітнимодноразовоїцільовоїгрошовоїдопомоги навідкриттявласної справ врахунокналежнихйомумайбутніхвиплат побезробіттю.

в)Політика усоціально-культурній сфері

Зметоюпідвищенняефективностіосвіти,охорониздоров’я таіншихгалузейсоціально-культурноїсферинеобхідносуттєвореформуватиїхнійорганізаційно-економічниймеханізм.

>Основнірисиіснуючогомеханізму булиспроектовані врозрахунку на практичноповнедержавнефінансування,орієнтованіголовним чином на забезпечення контролю надрозподіломдержавнихкоштів йпослуг тарозраховані наоднорідний контингентодержувачівпослуг. Узв’язку ізцим праваустановнезначні,самостійність обмежена,регуляториринковихвідносинвідсутні.

>Внаслідок цогосьогодніспостерігаєтьсягострийдефіцитсоціально-культурнихпослугпристойноїякості.Хронічнонедофінансовуєтьсяпрограмадержавнихгарантіймедичнихпослугнаселенню.Бюджетніасигнування непокриваютьмінімальних потребустановсоціально-культурноїсфери. Зацихобставинсформувавсяглибокийрозривміжномінальним йфактичнимнаданнямцихпослуг.Стихійносклавсянецивілізований,переважнотіньовийринок, наякомуспоживачнезахищений, а державаналежним чином невиконує анірегулюючої, аніфіскальноїфункції.

>Поліпшення державногофінансуванняосвіти таохорониздоров’янеобхідні, але й внайближчійперспективіситуація, на якоїрозрахованінаявнірозподільчімеханізми, невідновиться.Альтернативоюможе бути модель,безпосередньоорієнтована не так нарозподіл, але ввисокуефективністьнаданняпослуг, й наційосновіїхнюширокудоступність.

Умежахтакоїмоделі організація, щонадаєпослуги,єсамостійноювиробничоюодиницею, Якаформує своюстратегію увідповідь напевністимули.Державне ймісцевефінансуваннямає статі стимулом, щоорієнтуєнадавачівпослуг наїхнє ефективноговиробництво й насоціальноефективнийрозподіл. Уумовахдефіцитуресурсівдержавнефінансуваннясоціальноїсферимає бутиорієнтоване на:

·збереженнясистемоутворюючихелементів комплексусоціальноїсфери;

· забезпеченнямінімальнихгарантійконституційних правгромадян;

·збереженняпотенціалу длярозвиткусоціальноїсфери вмайбутньому.

Нанайвищомурівніслідвизначити тазаконодавчозакріпитинеприпустимістьбудь-якихвідключеньнекомерційнихзакладівосвіти, культури таохорониздоров’я віделектро-, водо- татеплопостачання.

>Потрібноврахувати, що впроцесітехнологічноїконкуренціїрозвинені країни йнадалі будутьзбільшувативитрати наосвіту. Зіншого боці,єдиноюможливістю длявходження України вінформаційне сус-пільствоєвнесеннямогутньогоінтелектуального компонента вусісфериекономіки,управління тасуспільного життя, яку дало бможливістьдосягативідповідних ізрозвиненимикраїнамирезультатів призначноменших ресурсах.Загалом,йдеться пропрактичневикористанняінтелектуальної таінноваційноїскладових якстратегічнихресурсівдовгостроковогоекономічногозростання.

У цьомуконтексті нашій странепотрібновирішити двастратегічних заподіяння:яким чином привідставанні порівню ВВП на свою душу населення відрозвиненихкраїн в 9-12разівутримати та забезпечитирозвитокосвіти як основногоелементалюдськогокапіталу, та як привеликійрізниці врівні оплати роботизменшитивитік за кордоннайбільшосвіченої тамобільноїробочоїсили,тобтозменшити забезпеченнякваліфікованими кадраминайбільшбагатихкраїн зарахунок українськихплатниківподатків.

Томудержавнефінансуванняосвітимає бутиспрямоване нанедопущеннязниженняосвітньогорівня населення України тазменшенняохоплення населення (>насампереддітейшкільноговіку)освітнімипослугами.Особливуувагуслідзвернути наматеріальне забезпеченнянавчальногопроцесу урегіонах ізневисокимрівнемдоходів населення,насамперед всільськіймісцевості,регіонах ізвисокимрівнембезробіття тощо.Державнефінансуваннянавчання усередніхспеціальних тавищихучбових заставахмаєздійснюватисяпереважно уформізамовлення, наконкурсних засідках.

>Державна політика вгалузіохорониздоров’я виннапередбачати збільшення бюджетнихвитрат наохоронуздоров’яодночасно ззапровадженнямстраховоїмедицини.Слід забезпечитимеханізмиперерозподілучастиникоштів,отриманих віднаданнямедичнихпослуг непершоїнеобхідності, нафінансування потребневідкладноїмедичноїдопомоги.Вартоусвідомлювати, щозвуженнясфери таякостінаданнямедичнихпослуг Веде дозначного збільшеннявтрат на подалілікуваннязахворювань, щозростають, чи інепоправнихдемографічнихнаслідків. Тому, ізметоюпідвищенняефективностісоціальної політики на цьому напрямку,державнефінансуваннязакладів ізохорониздоров’ямає бутиорієнтоване нарозвитокпрофілактики таранньогопопередженнязахворювань.


3.Досвідреалізаціїсоціальної політики в Україні

На шкода, практиказасвідчила, щореалізаціясоціальної політики незавждизабезпечуваламожливості длядотримання Державоюсвоїхзобов’язань.Зрозуміло, заумовисистемноїекономічноїкризисоціальна політика неможе бутиповноцінною,адже дляреалізаціїсоціальнихпрогрампотрібнізначніресурси. Уцейперіодфункції державизводяться до забезпеченнямінімальногосоціальногозахистунайбільшнужденнимверствам населення.Проте в Українісоціальнаціна реформвиявиласянадмірною, а системасоціальногозахистумалоефективною.

>Майноверозшарування,перерозподілсуспільногобагатства,збагачення таконцентраціязначнихматеріальнихцінностей до рук уневеликогопрошарку населення натлірізкогозниженняжиттєвогорівня йнавітьзубожінняпереважноїбільшостігромадян Українисвідчать пронедосконалістьсистеми оплати роботи таподатковихмеханізміврегулюваннядоходів населення.Діюча системасоціальнихпільг незабезпечуєнадання впотрібномуобсязідопомогибідним, анавпаки,сприяєзбільшеннюдоходівзаможнихверств населення.

>Соціальнунапруженістьпосилюєнезадовільний станфінансування зарплат працівникамбюджетноїсфери,пенсій,допомог. З 1995 рокупочаланакопичуватисязаборгованість ззаробітної плати, сумаякої у 1999роцідосягларекордноїпозначки - 6 млрд гривень.Лише востаннійріквдалосязробитирезультативнікрокищодоїїліквідації.Існуюча практикареалізаціїпенсійногозаконодавства незабезпечуєвзаємозв’язкуміжтрудовим внескомпрацівника тарозміром йогопенсії, атакожзаінтересованості уформуванніпенсійного бюджету.Нижче установленоїмежімалозабезпеченостіотримуютьпенсії 96 %загальноїкількостіпенсіонерів,залишаютьсядуженизькимирозміридопомог тасоціальнихвиплат.

>Післяоголошеннянезалежності всерпні 1991 року системасоціального забезпечення в Україні, як й вбільшостііншихреспублікколишнього СРСР,характеризуваласярисами,успадкованими відколишньогоРадянського Союзу йбазувалася на засідках:

·повноїзайнятості;

·дотуванняцін наспоживчітовари тапослуги (>включаючижитло);

·суспільноїслужбиохорониздоров’я,послуг в сферіосвіти й культури, котрінадаютьсябезкоштовно чи заномінальнимицінами;

·охопленнядопомогою ізсоціальногострахування,пов’язаною ізтрудовоюдіяльністю,майже 100 % населення;

·розвиненоїсоціальноїінфраструктурипідприємств;

·існуваннярізноманітнихвидівнатуральної тагрошовоїсоціальноїдопомоги, щонадаваласядержавнимипідприємствами.

У Перші роктанезалежності України,також завідсутністюналежногодосвідусамостійноїзаконотворчої роботи,Верховна Рада Україниприйнялацілу низку законів, котрі були неузгодженіміж собою, невраховувалиреаліїекономіки.Законодавчі танормативно-правовіакти,прийнятіпротягом 1991-1993 рр., ізсоціальної точкизору вбагатьохвипадкахвиглядалинавіть более «>щедрими» порівняно із законамирадянськихчасів.Проте забезпеченняїхньоговиконання заумовипоглибленняекономічноїкризиставалодедалі болеепроблематичним. Цестосується,зокрема,прийнятих законів України «Пропенсійне забезпечення», «Про статусветераніввійни,гарантії їхнісоціальногозахисту», «Про статус тасоціальний захистгромадян, котріпостраждаливнаслідокЧорнобильськоїкатастрофи»,законодавчоговстановленняпільг запрофесійноюознакою працівникам окремих сфер (>суддям, прокурорам,військовослужбовцям,народним депутатам тощо).Внаслідок цогоперехіднийперіоддокоріннозмінив, чи ізовсімскасувавпринциписоціальногозахистусоціалістичної доби.

>Характернимирисамисистемисоціального забезпеченняперехідногоперіоду стали:

·зрівнялівка упенсійному забезпеченню танизький йогорівень;

·стрімкепідвищеннявартості тапогіршенняякостіпослугзакладівосвіти,охорониздоров’я, культури;

·відсутністьсоціальногозахистугромадян, котріпрацюють у приватногосекторінеповнийробочий день (>тиждень);

·незабезпеченнярегреснихвиплат узв’язку ізтрудовимкаліцтвом тапрофесійнимзахворюванням;

·неефективністьуправліннякоштами Фондусоціальногострахування,Пенсійного фонду,Державного фондусприяннязайнятості населення тощо.

>Життявимагало розробкицілісноїсоціальної політики,тіснопов’язаної ізекономічнимрозвитком держави,їїфінансовимиможливостями.Умови дляформування йреалізаціїсоціальної політики наосновівизначеноїстратегіїекономічногорозвитку тафінансовоїстабілізації булизакладені,зокрема, Указом Президента України «ПроОсновнінапрямисоціальної політики наперіод до 2004 року» від 24травня 2000 року.Відповідно до зазначеного Указу,державнасоціальна політикабудується унапрямах:

·подоланнянегативноїтенденціїзменшеннячисельності населення,всебічноїпідтримки йствореннясприятливих умів длярозвиткусім’ї,жінок,дітей тамолоді;

·удосконаленнясоціально-трудовихвідносин череззапровадженнявідповідної політикидоходів населення, забезпеченнягарантованості тасвоєчасностівиплатизаробітної плати,пенсій,стипендій,допомоги таіншихсоціальнихвиплат;розвиткуринку роботи,посилення державногонагляду заствореннямбезпечних умів роботи навиробництві;підтриманняжиттєдіяльності населення;розвиткусоціального партнерства;

·здійсненнявсеохоплюючоїреформисистемисоціального забезпечення шляхомреформуваннясоціальногострахування тапенсійного забезпечення,розвиткусистемиадресноїдопомогинайвразливішимверствам населення,удосконаленнясистемисоціальногозахистуінвалідів,ветераніввійни та роботи,громадян, котріпостраждали відЧорнобильськоїкатастрофи.

>Відповідно,пріоритетами >соціальної політикивизначені:

·створення умів для забезпеченнядостатньогорівня життя населення;

·розвиток трудовогопотенціалу,народонаселення;

·формуваннясереднього класу,недопущеннянадмірноїдиференціації населення зарівнемдоходів;

·проведенняпенсійноїреформи;

·наданняадресноїпідтримкинезахищенимверствам населення;

·всебічнийрозвитокосвіти, культури,поліпшенняохорониздоров’я населення.

21серпня 2001 року було бзатвердженоПершочергові заходьКабінету міністрів України на III та IVквартали 2001 року.Вонипередбачаютьзменшеннямасштабівбідності,реформуваннясистеми оплати роботи тапосиленняїїстимулюючоїролі,повнепогашеннязаборгованості ззарплати.Запланованопрацевлаштувати неменш як 247тисячнезайнятихосіб тазалучити догромадськихробіт неменш як 94тисячбезробітних.

>Повністюпереглянутопідходи допільг длямалозахищенихверств населення,передбачаєтьсяперехід доадресноїсоціальноїдопомоги.Запланованопосилитисоціальнузахищеністьпенсіонерів.Спеціальнірозділиприсвяченіполіпшеннюздоров'я населення тазбільшеннютривалості життя,підвищеннюосвітньогорівня людей тазабезпеченнюдоступностіосвіти, розбудовізагальнонаціонального культурного таінформаційногосередовища.


>Висновок

На шкода, практиказасвідчила, щореалізаціясоціальної політики незавждизабезпечуваламожливості длядотримання Державоюсвоїхзобов’язань.Зрозуміло, заумовисистемноїекономічноїкризисоціальна політика неможе бутиповноцінною,адже дляреалізаціїсоціальнихпрогрампотрібнізначніресурси. Уцейперіодфункції державизводяться до забезпеченнямінімальногосоціальногозахистунайбільшнужденнимверствам населення.Проте в Українісоціальнаціна реформвиявиласянадмірною, а системасоціальногозахистумалоефективною.

Зметоюпідвищенняефективностіосвіти,охорониздоров’я таіншихгалузейсоціально-культурноїсферинеобхідносуттєвореформуватиїхнійорганізаційно-економічниймеханізм.

>Основнірисиіснуючогомеханізму булиспроектовані врозрахунку на практичноповнедержавнефінансування,орієнтованіголовним чином на забезпечення контролю надрозподіломдержавнихкоштів йпослуг тарозраховані наоднорідний контингентодержувачівпослуг. Узв’язку ізцим праваустановнезначні,самостійність обмежена,регуляториринковихвідносинвідсутні.

>Діяльність держави усоціальній сферімайжевиключно вформісоціальногозахисту,їївідрив відіншихскладовихсоціально-економічної політики, йнавпаки,здійсненняекономічної політики безурахування потребсоціальногорозвитку, якцевідбувалося в Україні,закономірнопризводять доруйнування якекономіки, то йсоціальноїсфери.


Списоквикористаноїлітератури

1.А.Ф.Мельник “>Державнерегулюванняекономікиперехідногоперіоду”. Тернополі “Збруч”.2003р.

2.І.В.БуянП.Д.Гуменюк “>Економічна політика”. Тернополі:ТАНГ1999р

3.А.А.Мазаракі “>Сучасніпроблемирегіональногорозвиткуторгівлі”Київ2000р.

4. Основиринковоїекономіки / За ред. У. М.Петюха. - До.: Врожай, 2005.

5.kmu.gov.ua

6.stat.gov.ua


Схожі реферати:

Навігація