Реферати українською » Экономика » Розвиток економічної думки


Реферат Розвиток економічної думки

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

>Деснянськийтехнікум при МАУП


>Реферат із ОсновЕкономічноїТеорії

на задану тему:Розвитокекономічної думи


>Виконала:

    студентка ІІ курсуКМГТ

 ФіліповаЄвгенія

 

>Перевірила:ШпильоваО.С.


>Київ 2004

План

>Вступ.

1.Зародженняекономіко-теоретичних знань.

2.Класичнабуржуазнаполітичнаекономія.

3.Післякласичнабуржуазнаполітичнаекономія.

4.Економічна думканаціонально-визвольного тареволюційно-демократичного руху.

5.Створення йрозвитокпролетарськоїполітичноїекономії.

6.Економічна думка в Україні.

>Висновок.

Списоквикористаноїлітератури.


>Вступ

 

>Вивченнякожної наукипочинається ізвивчення йогоісторії тарозвитку,тобто колопитань, котрі вондосліджує,з’ясуванняцілейцієї науки, йметодів, котрі вонвикористовує. І притомуцікаво знаті, що думали, яквизначали, як доводили свої ідеї ізтієї чиіншої наукивеликівчені.

Історіярозвиткуекономікибере вухо свогозародження вдревньому світі, де впрацяхмислителівдревньогоЄгипту, Китаю,Індіїрозглядаютьсяважливіпроцесиекономічногорозвитку.Економічні ідеїзнайшливираз узбірниках законів царстваЕшнуни (XX ст. до зв.є.),вавілонського царяХамурапі (XVIII ст. до зв.є.) тадревньоіндійськогозбірника законів «>Артхашастра» (IV-VI ст. до зв.є.).

Алі болееближчим довизначенняекономікипідійшовдавньогрецькиймислительКсенофонт (430-355 рр. дон.е.),вінвважаєтьсяпершимхтоввівтермін «>економіка».

Урозвитку йглибшомувивченнюекономічноїтеорії брала доля багатовчених,кожний із яківносив своїкорективи.Наприклад,Арістотельдосліджувавтоварно-грошовівідносини, Колумелланамагавсявідновити становищесільсь когогосподарства уРимі, АдамСмітзапочаткувавтеорію капіталу,визначивузагальнюючіструктурніелементи,заслугоюРікардоєреалістичнийаналізкласовихсуперечностейкапіталістичногосуспільства.Можнанаводити багатоприкладів йкожна думкацихмислителіввідображається всьогоденнійекономіці.

Алі жцікавіше якщодізнатисярозвитокекономічної думи в України.Вонабере вушко ізсуспільно-екокомічнихпоглядівКиївськоїРусі, із такихпам'ятокдавнини, як «Російська Щоправда» Ярослава (XI ст.), «>Поучение»Володимира Мономаха (XII ст.), «Слово про похід Ігорів» (XII ст.), літопису «Повістю временних літ» (>кінець XI — вушко XII ст.), «Київська літопис» (XII ст.), «>Галицко-волинская літопис» (>XII—XIII ст,), «>Моленье ДанилаЗаточника» (XIII ст.).Погляди українськихмислителівспрямовані наподоланняфеодальноїподрібненості земель,посиленнядревньокиївської держави.Найвідоміші,хтонамагавсястворитидемократичну державу, ненасильницькимидіями, арезультатіоб'єктивногосуспільно-економічногорозвитку котра бвтілювала свободу й братствоміж людьми: Г.Сковорода,декабристи,І.В.Вернадський, Т.Г.Шевченка,А.Я.Антонович,П.А.Грабовський,М.М.Коцюбинський, та багатоінших.

 


1.      >Зародженняекономіко-теоретичних знань

 

>Життєвіпотребилюдини,суспільства урозвиткуекономіки, узбільшеннівиробництваматеріальних благзумовилинамаганнялюдини проникнути усутністьсуспільно-економічнихпроцесів,розкрититаємницю рухусуспільноговиробництва із тим, щобнавчитисярегулюватиекономічне життя,домагатися його всевищоїефективності. Вжедревньому світіроблятьсясерйозніспроби віявитивнутрішніпружиниекономічногорозвитку. УпрацяхмислителівдревньогоЄгипту, Китаю,Індіїрозглядалисьважливіпроцесиекономічногорозвитку,формувалисьвисновкищодо приблремихелементівекономічних знань.Економічні ідеїзнайшливираз узбірниках законів царстваЕшнуни (XX ст. до зв.є.) тававілонського царяХамурапі (XVIII ст. до зв.є.). Але вони передбачені захистмайновихінтересів держави,рабовласників,певнерегулюванняекономічнихвідносин.Пам'ятникомдревньоіндійськоїлітературиє «>Артхашастра» (IV-VI ст. до зв.є.), вякійвикладаютьсязнаннящодоекономіки,техніки й політики,передбаченерегулювання земельнівідносин,розв'язання проблеміригації. УКитаїнайбільшепоширення здобулоконфуціанство.Йогоекономічні подивисявиклавМенцзи (372-289 р. до зв.є.),якийзахищавселянськеземлеволодіння.Протиконфуціанціввиступала школа начолі ізМоцзи, котра бувпротистанівсуспільства, зарозвитоквиробництва.Економічні подивисязнайшливираз утрактаті «>Гуаньцзи» (IV-III ст. до зв.є.), в якіреалістичнорозкритозлиденне становище народу,вказанішляхирозвиткусільськогогосподарства йполіпшення життя селян.

>МислителідревньоїГреції таДревнього Римунамагалисьвизначитипринципи йметодиорганізації тауправління господарствомрабовласників.Вчення про йогоорганізаціюназивалосьекономією, авчення проуправління Державою -політикою. Так,Ксенофонт (430-355 р. до зв.є.) усвоїй роботи «>Економікос»визначаєекономію як науку прозбагачення свогогосподарства.Цікаво, щоземлеробствовін ставитинарівні ізвоєнниммистецтвом. А ремеслонавіть невключав у предметекономії,боце було бнегідним длявільних людей. Таким було бставлення й доторгівлі. Разом з тімКсенофонтвисокооцінюєгроші як кінцентрованебагатство тазасібобігу.

>Філософ Платон (427-347 р. до зв.є.) усвоїхтворах побудувавідеальну державу, вякій малііснувати тристани:правителі (>філософи),воїни таремісники,землероби,дрібніторгівці, що належали довільних людей.Раби ізцієїкласифікації виключались,бо у якихвінбачив не людей, азнаряддя роботи, котріговорять.Міжусіма країнами, за Платоном,існуєчіткийподіл роботи.Фізичнупрацю Платонзневажав,вважав, щоце частканиж чихверств населення.

>Арістотель (384-322 р. до зв.є.) бувприхильникомнатуральногорабовласницькогогосподарства іздрібноюторгівлею. Аліоскільки уДревнійГреціїіснувалотоварневиробництво,Арістотельдосліджувавтоварно-грошовівідносини. Ізробивценайбільшглибокосередантичнихмислителів.Вінрозрізняв простийтоварнийобіг таобіг грошей, рух грошей якзасібобігу таїхній рух як копійчаногокапіталу.Вперше усвітовійлітературівінпомітиввідмінностіміжспоживноювартістю тавартістю товару.

УДревньомуРиміКатон усвоїй роботи «ПроЗемлеробство»обґрунтовуєшляхи йметодирозширеннявиробничоїдіяльностірабовласницькихлатифундій із тим, щободержати понаддоходу.ІншийримськиймислительВаррон (І ст. до зв.є.) утрьохкнигах «Просільськегосподарство»висловивтривогу за часткурабовласницькихпорядків,накреслившляхи для Повернення натуральногогосподарства.

Колумелла (1 ст. до зв.є.) написавши 12 книжок «Просільське держподарство»,бачив кризовірабовласницькихлатифундій,зневажанняземлеробської роботи йнамагавсявідновити становищесільсь когогосподарства уРимі.Вінрекомендуваввідмовитися відрабської роботи йпередативеденнягосподарства колонам,праця які болеевигідна, ніжрабів. Тім самимвінвідбив потребу переходусуспільства до нового, феодального способувиробництва.Важливозазначити, щотеоретичнаекономічна думка уРимі ненабула такогорозвитку, як уДревнійГреції,бо Незважаючи намогутністьРимськоїІмперії, усе ж такиторгівля таремісниче віробництво,хоча йдосяглизначногорозвитку, усе ж таки смердоті засіли в одногомісця, що уДревнійГреції, осібливо вАфінах.

Уперіодфеодалізму сус-пільствохарактеризувалосьіснуваннямпередусім класуфеодалів й класу селян. Томуекономічнівченняпредставників класуземлевласниківспрямовані наузурпаціюселянських земель,виправданняфеодальноїорганізаціїгосподарства. Апредставники селянобґрунтовувалиусуненняпоміщицькогоземлеволодіння, передачуземлі селянам.

Так, ХомаАквінський (1224-1265)апологувавприватнувласність,вважавнатуральнегосподарствоосновоюдобробуту людей, а йогопродукти —природнимбагатством. Коли жстосується золота тасрібла, то, на його думку,штучнебагатство, яку неможе бутиметоюдіяльностілюдини. УКиївськійРусіутвердженняфеодальнихпорядківзнайшловираз узведенні законів «Щоправда Російська» (XI-XII ст.), деобґрунтовувалась уласеністькнязів намайно,рабів танапіврабів,регулювалисьторговельні такредитнівідносини. Усереднівікиз'являються «Домострой»Сільвестра таіншихавторів, в якіслідом за «>Економікос»Ксенофонтарозглядаютьсяпроблемиорганізаціїфеодальногопомістя,регулюютьсявідносиниміж паном та йогокріпос нимизалежними,міжгосподарством йзростаючимринком.

Упізнєсередньовіччя (XVI-XVII ст.)відбуваєтьсярозкладфеодалізму йвиникненнякапіталістичнихвиробничихвідносин.Великігеографічнівідкриттясприялирозгортаннюзовнішньоїторгівлі,втягненню у оборотвеличезних масдорогоцінних позначкалів шляхомпограбуванняколоній.Зростанняроліринку ужиттісуспільства,ускладненнясуспільно-економічнихвідносин - всецезумовилостановленняекономічноїтеорії,тобтоекономії яксамостійної науки. Нацихпершихетапахекономічнатеорія віражалаінтереси класубуржуазії, котрайшла до свогопанування, йпрогресивнітенденціїсуспільногорозвитку.Тоді жз'явився й самтермін «>політичнаекономія»,якийсклався ізтрьохдревньо-грецькихслів: «>політейя» -суспільнийустрій, «>ойкос» -дім,господарство та «>номос» - закон.Економічнатеорія,тобтополітичнаекономія -історична наука, вонрозкриваєзакони троянд виткуекономіки таметодиїїпізнання.

Так,капіталістичнівідносинипочалискладатисяпередусім у сферіторгівлі, Тому йперша школабуржуазноїполітичноїекономії -меркантилізм -трактувалаекономічнийрозвиток таким чином,начебтоджереломбагатствасуспільстваєобіг,торгівля, апраця людей,зайнята уцій сфері, особливо вгалузіміжнародноїторгівлі,забезпечуєнагромадженнябагатства, яку тоді відтожнювалось з золотом. Один ізнайбільшихпредставниківмеркантилізму АнтуанМонкретьєн (1576-1621) у 1615 р.опублікував «Трактатполітичноїекономії».Англійськиймеркантиліст Томас Мін (1571-1641)обгрунтував, що балансзовнішньої торгівліє регуляторомбагатства країни. Для цогопотрібно «продаватищорічно набільшу суму, ніжкупляти...». УРосіїцятечіяекономічної думи був представлена особливопостаттю І. Т.Посошкова (1652-1726).Він написавши «Книгу про жалюгідній кількості ібагатстве», вякійдоводив, щобагатство країнивизначається добробутом народу, «>домашнім своїмбагатством»,вінвимагавобмеженняспоживаннязакордоннихтоварів,пропонувавствореннямануфактури дляпереробкивітчизняноїсировини йекспортупереважноготовихтоварів із тим, щоб забезпечитиможливобільшийприпливметалічних грошей вкраїну.Меркантилістичні ідеї уПосошковапоєднуються ізвимогамиполіпшення стану селян. Школафізіократіввідбилапроникненнякапіталу у сферувиробництва.Засновникцієї школи Франсуа Кене (1694-1774) усвоїй роботи «>Економічнатаблиця» таіншихвіндоводив, щоєдинимджереломбагатстваєсільськегосподарство йвперше вісторіїекономічнихвченьзробивспробузобразитирічний процесвідтворення уцілому. Уоснові цогопроцесу -еквівалентнийобмін.Виходячи із цоговінрозкривавнеспроможністьмеркантилізму,ототожненнябагатства ізгрошима,трактуванняобігу якджерелабагатства.Фізіократамналежить заслугаобгрунтування, що не сфераобігу, асаме сферавиробництваєджерелом новихпродуктів,додатковоївартості. Аліїхняісторичнаобмеженістьполягала до того, що смердотівважалипродуктивноюлишеземлеробськупрацю, апромисловості, на їхнього думку,працівниклишезмінює формуречовини, Якадаєтьсяйомуземлеробом.Вченняфізіократів було бфактичнопершоюконцепцієюкапіталістичноговиробництва,хоча вон маларисифеодалізму.

 

2.Класичнабуржуазнаполітичнаекономія

 

Новим великимкроком урозвиткуекономічноїтеорії сталостворення йрозвитоккласичноїбуржуазноїполітичноїекономії.Вона зв ванукласичною боосновнимоб'єктомдослідження сталовиробництвонезалежно від йогогалузевихособливостей, атакожрозподіл благ.Започаткувавцейнапрям уекономічнійдумці У.Петті (1623-1687).Самевін навідміну відмеркантилістів, щоспирались наповерховіявищаекономічного життя,робитьспробипроникнути в сутьекономічнихпроцесів тапояснити їхнього.Вінзакладаєосновитеоріївартості, заринковоюціноювін бачить «>природнуціну»,тобтооб'єктивну основуринковоїціни.Вінпідходить довартості, але йототожнюєїї ізміновоювартістю, аостанню - ізціною. У.Петтібачить, щопраця закапіталізмустворює непростоспоживнувартість, а товар,якиймаєміновувартість.

>Подальшогорозвитку,збагачення йконкретизаціїціпідходизнаходять у АдамаСміта (1723-1790). Усвоїй роботи «>Дослідження про природу та заподійбагатстванародів» (1776)він до водити, що разом зподілом роботирозвиваєтьсяобмін, щогроші -це невигадка людей, апородження самогообміну, що смердотіє нечиміншим, як товаром.Вартістьтоварів А.Смітвизначаєвиключновтіленою вонипрацею.Вінрозрізняєспоживну таміновувартість.Якщо уфізіократівдодатковавартістьстворюєтьсялишеземлеробськоюпрацею, то А.Смітрозповсюджуєїї на усісферивиробництва.Якщо уфізіократівдодатковавартістьвиступаєлише уформіземельноїренти, те внього - уформіземельноїренти,прибутку й відсотка.Вінзапочаткувавтеорію капіталу,визначивузагальнюючіструктурніелементи -основний таоборотний,розкрив їхні роль йзначення. Аліметодологія А.Сміта бувсуперечливою. З одного боці, вонаспрямована нарозкриттясутіекономічнихпроцесів, ізіншого -описує поверховіявища. Цепризвело доіснування унього, посуті, двохтеорійвартості, згідно ізякими:

1)вартістьвизначаєтьсявитраченоюпрацею;

2)вартістьвизначаєтьсяпрацею, Якакупується.

А.Смітвартість товару торозкладає надоходи, тоскладаєїї із них. Уньоговиходить, щовартістьрозпадається назаробітну плату,прибуток й ренту. Цеозначає, щовінігнорує постійна капітал з,звужуєзначеннявартостілише доїїновостворюваноїчастини (v + >m).Зникненняпостійногокапіталу сталосерйозноювадою йоготеоріївідтворення.Суперечливий характерекономічноїтеорії А.Сміта, якпобачимо далі, ставшиджереломвульгаризаціїполітичноїекономії.

>Видатнимпредставником цогонапрямуекономічнихвченьє ДавидРікардо (1772-1823).Йогоголовнапраця «Початківполітичноїекономії таподатковогообкладення» (1817)свідчить, щовін бувбуржуазнимідеологомепохипромисловогоперево роту. За йогодумкою,життєздатністькапіталістичноговиробництвазумовленавільноюконкуренцією, Яказабезпечуєреалізаціюінтересів як особини, то йсуспільства.Вонавідкриває необмеженіможливостірозвиткупродуктивних сил.

>ЗаслугоюРікардоєреалістичнийаналізкласовихсуперечностейкапіталістичногосуспільства.Він показавши, щозаробітнапла та, Якавизначає становищеробітників йприбутоккапіталістів,рухаються упротилежнихнапрямах. Цевизначаєпротилежністьінтересівкапіталістів танайманихробітників.Рікардодоводив, щоінтересиземлевласниківпротилежніінтересамробітників йкапіталістів. Алі ззростаннямземельноїрентизростаєціна продуктівсільськогогосподарства, щовимагаєпідвищеннязаробітної плати, а своючергу,зумовлюєзниженняприбуткукапіталістів.Цівисновкидужеважливі, але йвідразу жслідзазначити, щокласовісуперечностівінзводив до законівприроди, акапіталізмвважав заабсолютний,вічний,природнийспосібвиробництва.

>Спираючись навчення А.Сміта провартість,Рікардообгрунтував, щокорисністьречі,їїспоживнавартість -ценеодміннаумоваміновоївартості, але й не вонвизначаєміновувартість, автілена внійпраця.Вінвідкидаєсмітівськерозрізнення роботивитраченої й роботикупленої. Направду,церізнівирази єдиної роботи, йєдинимджереломвартостієпраця.Рікардодужепослідовновідстоюєтеоріютрудовоївартості.Вінвідмовився від візначеннявартостітоварівзаробітноюплатою, якумаємісце у А.Смітапоряд звизначеннямвартостіробочим годиною.Вінзво дивусіконкретнівиди роботи до їхньогокількісноговиразу -робочого години. Тім самимвіннаблизився дорозуміння роботи, щостворюєвартість,тобто роботи,абстрагованої відїїконкретних форм. Алі йтеоріявартості Д.Рікардомаєістотніпогрішності.Він незмігрозкритиякісну бік роботи, позбавити їївідповіді,чомупраця закапіталізмунабуваєформивартості.Він правильновважав, щовартістьвизначаєтьсясуспільнонеобхіднимивитратами роботи, але йпомилявся, коливважав, щоцівитратиформуються наосновінайгірших уміввиробництва, а чи не наосновісередніх, якцеє вдійсності. І,нарешті,Рікардо,приділившивеликуувагу величинівартості, незмігрозкрити формувартості якзагальну формукапіталістичного способувиробництва, щовизначаєісторичний характер й товару, й самогокапіталізму.

>Рікардо, як йСміт, незмігрозрізнитидодатковувартість таїїформи -прибуток, відсоток й ренту.Вінзмішувавобіг позначкалічних грошей ізпаперовими йвважав, що вобігуможе бутибудь-якакількістьметалічних грошей.Якщовінспочатку виходив із того, щокількість грошей вобігу приданійвартостітоварів залежить відвартості грошей, топотім ставши напозиціїкількісноїтеорії грошей, згідно ізякоювартість грошейзалежить від їхньогокількості. Це буввідступ відтеоріївартості, від законувартості. яквиразникінтересів класубуржуазії Д.Рікардо не дуже докінцярозкритиреальнісуперечностікапіталізму.

>Своєріднемісце вісторіїекономічноїтеоріїзаймаєСімон деСісмонді (1773-1842),якому, із одного боці,належить завершенонякласичноїбуржуазноїполітичноїекономії, а ізіншого -започаткування новогонапряму -економічного романтизму.Йогоосновнапраця «>Нові качаниполітичноїекономії чи пробагатство у йоговідношенні донародонаселення» (1819).Вінстояв напозиціїтрудовоїтеоріївартості,вважав, щопрацяєєдинимджереломбагатства, щогроші -цетакий ж продукт роботи, як йіншітовари.Сісмондізначнорізкіше поставивши запитання про ті, щоприбутокєвирахуванням із продукту роботиробітника,підкреслювавїїексплуататорську природу. Хочаробітникиєтворцямивсьогобагатства, але й смердотіпозбавленінормальних умів життя, ірозвитку.Вінгостро поставивши запитання проглибокосуперечливу природукапіталізму, прокризовий характер йогорозвитку. Аліпоказавшисуперечностіміжвиробництвом таспоживанням,розробляєпрограму Поверненняминулого, що не лише неможливо, але й і носитиреакційний характер.Сісмонді, як йРікардо,сприйняв «догмуСміта», заякоювартістьсукупногосуспільного продуктувизначається доходами —прибутком йзаробітноюплатою (v + >m),зовсімігноруючи постійнакапітал (з). Нацьо мубазуваласьйототеоріяреалізації, заякою,щоб завісьсявироблений товар бувреалізований,необхіднавідповідністьвиробництватоварів йдоходівсуспільства. Ос-кільки дохідробітників відносноскорочується, тоце,мовляв,неминучеобмежуєспоживання й Веде доскороченнявнутрішньогоринку, доти, щовиробницт уперевищуєспоживання йчастинавиробленого продукту зачишаєтьсянереалізованою. Тім самимвіннамагався довести, щокапіталізм неможерозвиватися, щойомувластиваперманентна кризунадвиробництва.ІдеаломСісмонді було бдрібневиробницт у.Розореннядрібнихтоваровиробниківрізкоскорочуєвнутрішнійринок й, на його думку,прискорює зазагибелькапіталізму.

як видно,Сісмондізвужував процескапіталістичноговідтворення,зводив йоголише доспоживання,недооцінював процеснагромадженнякапіталу, щоробитьвеличезнийвплив на троянд витоквнутрішньогоринку.

3.Післякласичнабуржуазно-політичнаекономія

 

Колікапіталістичне сус-пільство усвоємурозвиткудосягловисокогоступенязагостреннявнутрішніхсуперечностей, коли заявивши про собіробітничийклас, тодіприйшовкінецькласичноїбуржуазноїполітичноїекономії.Її заступилаапологетичнабуржуазнаполітичнаекономія.Якщокласичнаполітичнаекономіянамагаласьрозкритивнутрішню сутьявищ буржуазногосуспільства, то вульгарнаекономіязосереджується навивченніповерховихявищ. Не можна небачити, що вонадомогласьчималого уаналізімеханізму відтвореннякапіталу, форм йметодівкапіталістичного господарювання,регулюваннякапіталістичноїекономії. Це дозволилопев ниюмірою йтимчасоворозв'язатисуперечності,пом'якшувати їхні,зберігатижиттєздатність буржуазного ладу.Адже, як було б показано, всистеміпоглядів А.Сміта, Д.Рікардоє зачаткивульгарнихтеорій, що дозволяло їхньогорозвинути. Так, Жан Батіст Цей (1767—1832) усвоїхпрацях «Трактатполітичноїекономії» (1803) ташеститомному «>Курсіполітичноїекономії» (1828—1830) стараннорозвинувслабкісторонивчення А.Сміта.Передусім,вінрозглядаввиробництво,розподіл йспоживанняантиісторично,трактувавпрацю,засобивиробництва й землютрьома чинникамиусякоговиробництва, позаспеціальнимисуспільнимиформами,абуржуазнівідносини —вічними,природними.Вінвідступав віднауковихдосягненькласиків,протиставлявтеоріївартості «>теоріюкорисності». Тім самимототожнюєтьсявартість зспожив ниювартістю,змазуєтьсяспецифічносуспільна формавартості.ТеоріярозподілуСеяпобудована на бокожний чинниквиробництвастворюєвідповідний дохід:праця —заробітнупла ту,капітал —прибуток, земля — ренту. Цедозволяєйомузамаскуватикапіталістичнуексплуатацію, тупринциповуобставину, щосамепрацянайманихробітниківстворюєвартість, а усідоходиє не щоінше, якелементицієївартості. Навідміну відкласиківбуржуазноїполітекономії, особливоСісмонді, Цей заперечувавможливістьзагальних кризнадвиробництва,доводивгармонійний танеобмеженийрозвитоккапіталістичноїекономіки.Життя довело, що всеце немаєнічогоспільного ізреальнимипроцесами.

>Бідування робочого класу, якуніс із собоюкапіталізм, вімагалотеоретичнообгрунтованоївідповіді.Першіспробидатипояснення цьомузробилипредставникиутопічногосоціалізму.Саме смердоті далигостру критикукапіталістичного способувиробництва,приватноївласності назасобивиробництва.Вониобгрунтувалипозицію, згідно ізякоюбуржуазнівідносини неєвічними йприродними. І в їхньоготеоріяхзнайшливідбиттямрії трудящих проперебудовусуспільства, проствореннясуспільства безексплуатації йгноблення.Безперечно всецесприялоусвідомленнюробітничимкласом свого стану, вело наборотьбу заполіпшення умів роботи й життя. Зрозгортаннямкласовоїборотьбиставав, із одного боці,очевиднимнереальний,утопічний характервченнясоціалістів-утопістів, а ізіншого -загострюваласьпотре базахистуіснуючихкапіталістичнихпорядків. Це заподіянняспробуваввиконати Мальтус (1766-1834),який усвоїй роботи «>Досвід про законнародонаселення» (1803)намагавсяобгрунтувати, що населеннязростає угеометричнійпрогресії, азасобиіснування - варифметичній, щонеминуче Веде допогіршення стану трудящих. Тому некапіталістичнівиробничівідносини, неексплуатаціякапіталістаминайманихробітників, априродний законзростаннянародонаселеннявизначає життя трудящих.Звідсивипливало, що аніреволюції, анісоціальніреформи неможутьзмі нитки стану.Єлише одинвихід -цескороченнячисельності населення. Для цогопридатне все: йутримання відшлюбу, й голод, йхвороби-епідемії, йнавітьвійни.

>Апологетичний,вульгарний характертеоріїМальтусаочевидний.Якщокласикибуржуазноїполітичноїекономії Бачили у роботи, узростанні населення, щовиробляєматеріальні блага,джерелобагатства країни, то Мальтусвідступає відцієїпозиції,фальсифікуєстатистичнийматеріал,невиправданобере в основізростання населення США, якувідбувалосьпередусім зарахунокеміграціїєвропейців й тім самимнамагається «>обгрунтувати»природний йвічний законнародонаселення, іздопомогоюякоговиправдативажке становище трудящих утодішньому капіталістичномусуспільстві.

>Вульгарний характер «>теорії»Мальтусаполягає й до того, щовін, як й Цей, повністювідкидаєспецифічносуспільну форму про яву рухународонаселення, якувизначаєтьсявиробничимивідносинами.Скажімо,капіталізмувластивийсвоєрідний характер руху населення, коли разом знагромадженнямкапіталунеминучеутворюється йзростаєзайве населення,арміябезробітних. Це невічний й неприродний, аспецифічний законнародонаселення,властивийсамеданому способувиробництва.

Зподальшимзагостреннямсуперечностейкапіталізмупосилюється його апологетика,буржуазнаполітекономіястає все понадвульгарною.Вона все далівідступає віддосягненькласичноїшко чи.Аджевисновки,наприклад Д.Рікардо, просуперечностікапіталізму, проприбуток якчасткувартості,створюваноїнайманимиробітниками, всеширшевикористовувалисьсоціалістами уборотьбіпроти класубуржуазії,капіталізму.Потрібні булиновіформи йметоди апологетики буржуазного ладу. І смердотіз'явились.НассауВільямСеніор (1790-1896) усвоїй роботи «>Нариси наукиполітичноїекономії» (1836) таіншихрозробив «>теорію утримання», заякоюробітникижертвуютьсвоєюпрацею, акапіталісти—капіталом.Винагородою зацівитратиєзаробітна плата йприбуток.Саме втакийспосібвінзображуєбуржуазнесуспільство не якантагоністичнекласове, анавпаки,— яктаке, що базується навзаємних жертвиробітників йкапіталістів. Неменшвульгарноюєспробаобгрунтування, щоначебтопротягоммайжевсьогоробочого днявідтворюєтьсявартістьавансованогокапіталу йлише востанню годинустворюєтьсяприбуток.Теорія «>останнього години»Сеніоравиправдовуваланадмірнеподовженняробочого дня,посиленняексплуатаціїнайманихробітників.

>ФранцузькийекономістФредерікБастіа (1801-1850) усвоїй роботи «>Економічнігармонії»всіляконамагавсяобгрунтувати «>гармонію»міжпрацею йкапіталом,відкинутивченняРікардо пропротилежністьприбутку йзаробітної плати, довестиначебточасткаробітниківзростаєшвидше, ніжчасткакапіталістів.Вінзображуєбуржуазне сус-пільство якгармонійнеспівробітництво «>різнихкласів, котрінадають один одномупевніпослуги».

>АмериканськийекономістГенрі ЧарльзКері (1793-1879)тежобстоювавтеорію «>гармоніїінтересів». Аліякщо Ф.Бастіаїїбазував нанічим необмеженійвільнійконкуренції, тоКері... назахистіпротекціонізму. Тім самимвічвідстоювавінтересиамериканськоїбуржуазіїпроти політикиАнглії, котранамагаласьутвердити своюпромисловумонополію у світі, УНімеччиніФрідріхЛіст (1789-1846) усвоїй роботи «>Національна системаполітичноїекономії» (1841)піддавгострій крітицікласичну школу.Всупереч їхнірозуміннюекономічних законів якзагальнозначущих,виходячи зособливостейрозвиткусвоєї країни,вінрозвиваввчення про «>національнуекономію», Яка заперечувалазагальнізакономірностірозвиткукапіталізму йробиласпробу довести, щоначебтоекономіка вкожній странерозвивається засвоїмивласними законами й заподіяння «національноїекономії»полягає увизначенніособливихшляхівекономічного троянд виткупевної країни. Тім самимЛіствихолощувавполітичнуекономію як науку,заперечувавїївсезагальний характер,обмежувавнаціональними кордонами.ІдеїФр.Ліста пронаціональнуекономіюзнайшлипродовження унімецькійісторичнійшколі вполітичнійекономії, Яказакликала довідмови відекономічноїтеорії, дозаміниїїекономічноюісторією.

4.Економічна думканаціонально-визвольного тареволюційно-демократичного руху

 

 Упершійполовині XIX ст.розвивались по шляхукапіталізмулишеАнглія йФранція. Тому длябагатьохкраїнактуальною бувборотьбапротифеодалізму та зазвільнення відіноземногогніту, занаціональнийекономічний й політичнийрозвиток.

УІталії рухочолювалатаємна організація «молодаІталія» начолі із Дж.Мадзіні, Яка ставши начоліРимськоїреспубліки, провелачимало реформ,спрямованихпротифеодальнихпорядків, але й усе ж таки незмогларозв'язатиголовнеаграрнепитання.Угорська революція 1848-1849 рр. подкерівництвомЛайоша Кошутазнищила панщину,відмінилакріпацьке право, просунула сус-пільство по шляхуантифеодальногорозвитку. УРосіїдекабристиспрямовувализусилляпротикріпацтва, засоціально-економічніперетвореннясуспільного ладу.Найбільшрадикальніперетворення булипередбаченіП.І. Пестелем у його роботи «Русь ка Щоправда», котріспрямовувались наподоланнякріпацтва, перед всімпоміщицькогоземлеволодіння.Декабристипередбачализначнийрозвитокпромисловості йторгівлі. Великуувагу смердотіприділяливпорядкуваннюфінансів, кредиту та копійчаногообігу. М.Тургенєв усвоїй роботи «>Досвідтеоріїподатків» (1818),виступаючипротикріпосноїзалежності селян,обгрунтувавзміни уподатковійполітиці,осуджувавінфляцію,висловивглибокіміркування відноснофінансів та грошей.

Герцен (1812-1870) таОгарьов (1814-1898)пішли далідекабристів, стали шляхреволюційного демократизму. Усвоїхпрацях,опублікованих за кордоном ужурналі «Полярна Зірка» та газеті «Колокола», смердотізаперечувалифеодальнувласністьпоміщиків на грішну землю, поставили запитання проперетворення громадноївласності уєдину формувласності умайбутньомусуспільстві,

>В.І.Ленінвважав, що «>зрівняльнийподілземлі»відбивавреволюційніустремління селян дорівності. Община, на їхнього думку, бувзародкомсоціалізму. Герцен таОгарьоврізкокритикуваликапіталізм наЗаході та йогоапологетів.ОсобливійкритиціГер цінпіддавлюдиноненависницькутеоріюМальтуса.

>Значнийвнесок урозвитокекономічноїтеоріїзробив Авт.Чернишевський (1828-1889), втворахякого данаглибока критикабуржуазноїполітичноїекономії тазахідноєвропейськогокапіталізму,розвинутіполітекономічні подивисяреволюційно-демократичного характеру,спрямовані на Визволенняпередусім селянства відкріпосноїзалежності,перехідсуспільства до нового ладу.Вже впершійсвоїйекономічнійроботі «Про землю якелементбагатства»вінпіддавкритицівульгарнубуржуазнуполітичнуекономію йвисловив думку пронеобхідністьнової науки, Яка бвиражалаінтереси трудящих. Для цоговінвисуваєпотребуаналізу стану трудящих,щобвиробитишляхи йметоди йогополіпшення.Вінбачить, що длярозв'язання цого заподіяннянеобхідніреволюційнізміни.СтосовноРосіїце означалознищеннякріпосного права,феодальноїземельноївласності, вусунення класудворян-поміщиків від влади,тобтоздійсненняглибокихреволюційнихсоціально-економічнихперетворень.Чернишевськийсформулював, щонайкращоюформоюземельноївласностіє та, Якаорганічнопоєднуєвласника, господаря йпрацівника воднійособі.Чернишевськийобстоювавпринципикласиківбуржуазноїполітичноїекономії уборотьбі ізвульгарноюполітичноюекономією. ЦепередусімстосуєтьсятеоріїрентиРікардо таіншихпринципововажливихїхніхдосягнень.

Разом із тімслідзазначити, щоЧернишевський живий уперіод переходуРосії відфеодалізму докапіталістичного способу віробництва, колиробітничийкласлишепочавформуватися; томувінзалишивсясоціалістом-утопістом,якиймріяв проперехід досоціалізму черезстаруселянськунапівфеодальну громаду.Він бувглибокопереконаний, що назмінукапіталізму шляхом народноїреволюції Прийденовийсуспільний лад -соціалізм.Його думи просоціальнийпереустрійсуспільствавикладені у з статтею «>Капітал йпраця», вромані «Колиробити?» таіншихпрацях.

 

5.Створення йрозвитокпролетарськоїполітичноїекономії

 

>Розвитоккапіталізму йстановленняпролетаріату як класу, яксамостійноїсилизумовилинеобхідністьствореннятеорії таідеології нового класу, Яка бвисвітлила мітку ташляхиборотьби заїїздійснення.Створенняреволюційноїтеоріїробітничого класу, до тогочисліпролетарськоїполітичноїекономії,здійснене Марксом йЕнгельсом.Вониспирались попри всістворененімецькоюфілософією,англійськоюполітичноюекономією тафранцузькимсоціалізмом.Вонивважали, щоробітничийклас,покликанийісторієюреволюційноперетворити сус-пільство,знищитиексплуатаціюлюдинилюдиною,класи,створитиновесоціалістичне сус-пільство.Вонирозробилиновий методдослідження - методдіалектичногоматеріалізму йзастосували його доаналізуекономічного життясуспільства, щозабезпечилорозглядсуспільства упроцесі йогобезперервногорозвитку йзмін на основідіалектичноївзаємодіїпродуктивних сил йвиробничих відносин, базису йнадбудови. Маркс йЕнгельсобгрунтували, щоекономічнізміниєвиразомсуспільно-виробничихвідносин. Тому смердоті неможуть бутивічними йнезмінними, смердотімаютьісторичноперехідний характер.

Марксвсебічнодослідивкапіталістичнийспосібвиробництва, йоговиникнення йрозвиток,сутністькапіталістичноїексплуатації,додатковоївартості та тихперетвореніформи, в які смердоті віступають наповерхнікапіталістичноїдійсності.Розкриттятайнидодатковоївартості -одне ізнайбільшихвідкриттів Маркса. Марксрозкривсутність законувартості,механізм його дії за умів простого товарного йкапіталістичногогосподарства. Упрацях Марксавпершерозкритасутністькапіталу, йогоподіл на селтійний йзміннийкапітал, йогофункціонування,суспільневідтвореннякапіталу.

Усіцезнайшовтілення устворенні таопублікуванні такихпраць, як «>Капітал» До. Маркса, «>Анти-Дюрінг» Ф.Енгельса, «КритикаГотськоїпрограми» До. Маркса табагатьохінших.

У. І.Ленінрозкривперехідкапіталізму внову,монополістич нустадію,народження йшвидкезростаннядержавно-монополістичногокапіталізму,міжнародних формпануваннянайбільшмонополістичнихоб'єднань, що тепер привело довиникненнятранснаціональногокапіталу,посиленняміжнародноїкапіталістичноїінтеграції.Ленінвідкрив законнерівномірностіекономічного йполітичногорозвиткурізнихкраїн вепохумонополістичногокапіталізму.

>Узагальненнябезпосередньогопісляреволюційногодосвіду такломожливістьобгрунтувати рольтоварно-грошовихвідносин й законувартості уперехіднийперіод,необхідністьпоєднанняпланомірності йвартості, плану йгоспрозрахунку.

>Ленінобгрунтуваврішучі поверни урозвитку країни,їїекономіки - відвоєнногокомунізму донепу, відпродрозверстки допродподатку, відпереважноадміністративних доекономічнихметодівгосподарювання тауправління.

>Проте,необгрунтованіспробивидатиусуспільнення зауніверсальний закон, адержавнувласність зазагальнонародну привели доти, що вкраїнах утвердиласясталінська модель зіціалізму, котраозначаєдеформаціюсуспільнихвідносин,пануванняадміністративно-командноїсистеми,відчуження людей від засобіввиробництва йрезультатів роботи, відуправліннявиробництвом й Державою. Ценеминучепризвело довідривуекономічноїтеорії від життя та практикигосподарськогобудівництва, допосилення догматизму й схоластики.

>Революційнаперебудовасуспільства,перехід відадміністративно-командної доринковоїекономікизумовлюютьшвидкийрозвитокекономічноїтеорії.Життявимагаєприскоренняпроцесівподолання догматизму й схоластики уекономічнійтеорії,збагаченняїїсвітоглядного таметодологічного арсеналу із тим, щоб забезпечитиобгрунтуванняшляхів й форм переходу доринковоїекономіки,виходуїї нановийрівеньорганізації таефективності, дляутвердження демократичного й гуманногосуспільства.


6.Економічна думка в Україні

>Вонабере вушко ізсуспільно-екокомічнихпоглядівКиївськоїРусі, із такихпам'ятокдавнини, як «Російська Щоправда» Ярослава (XI ст.), «>Поучение»Володимира Мономаха (XII ст.), «Слово про похід Ігорів» (XII ст.), літопису «Повістю временних літ» (>кінець XI — вушко XII ст.), «Київська літопис» (XII ст.), «>Галицко-волинская літопис» (>XII—XIII ст,), «>Моленье ДанилаЗаточника» (XIII ст.). Уцихтворахмістятьсяважливіекономічні думищодоорганізації тафункціонування феодальногогосподарства,регулюванняекономічнихвідносин із боці держави.Вониспрямовані наподоланняфеодальноїподрібненості земель,посиленнядревньокиївської держави.

У XVI -поч. XVII ст.суспільно-економічна думкаспрямовується на захист національноїнезалежності українських земель, котрі булизахопленішляхетськоюПольщею.Середцілоїплеядимислителів-публіцистіввиділяється І.Вишенський,якиймріяв про сус-пільствомайбутнього як «царство Боже», де усі людибу

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація