Реферати українською » Экономика » Розвиток економіки Республіки Казахстан


Реферат Розвиток економіки Республіки Казахстан

Страница 1 из 5 | Следующая страница

Зміст

 

Запровадження

1. Зовнішні шляху торгівлі Республіки Казахстан

1.1 Питання прикордонного вектора

1.2 Євроазіатський транзитний міст

2. Теоретичні проблеми й запитання моделювання економіки Республіки Казахстан

2.1 Міжнародна практика реалізації зовнішньоторговельної роботи і висновки для Казахстану

2.2 Зовнішньоторговельний режим США, найвища ступінь лібералізації

2.3 Зміцнення нормативно-правової основу державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності

3. Оцінка макроекономічної, інституціональної і питання правової середовища Республіки Казахстан, як пріоритетних напрямів підвищення національної конкурентоспроможності

3.1 Конкурентоспроможність національної економіки

3.2 Макроекономічна ситуація у Казахстані

3.2.1 Інституційне середовище

3.3 Правова середовище

4. Всесвітня економічна форум

4.1 Фінансове розвиток

4.2 Свобода ведення бізнесу у казахстанської середовищі

Укладання

Література


Запровадження

Найстаріша форма міжнародних відносин - це є міжнародна торгівля. Ще формування світового господарства народи вели активну торгівлю товарами, тобто вимінювали те що в одних було вдосталь те що, із чим був дефіцит, а й у інших народів на оборот. Тому міжнародної торгівлі передувала світовому господарству.

Такий вид торгівлі сприяв розвитку машинного виробництва, бо вона нерідко справляла продукцію з імпортної сировини. Через застосування виробничих машин прибуток росла, що передувало щодо надлишкового капіталу, що вирішувалося його вивезенням зарубіжних країн, Саме останнє сприяло формуванню світового господарства й суспільного поділу праці.

На протяги століть зовнішня торгівля була й залишається основою міжнародних економічних відносин, оскільки зростання світогосподарських зв'язків прискорив процес створення міжнародного поділу праці, що з'єднує всі країни у єдиний господарське ціле. І це свідчить, що інтернаціоналізація господарських зв'язків зумовлено розвитком продуктивних сил, які, переростаючи національні рамки, підводять до потреби інтернаціоналізації виробництва. Для економічного зростання і розвитку слаборозвинених країн постійно що розвивається світовій економіці дуже важливе значення має зовнішня торгівля.

Нині торгово-економічні зв'язки переважно зберегли колишні риси. Це насамперед, належить до структури товарообігу, що змінилася негаразд сильно. Основу товарообмінних операцій склали паливно-енергетичні товари, чорні і кольорові метали, добрива, машинобудівна продукція.

Серед причин, викликають зниження обсягів торгових зв'язків, є: загальний криза готівки і касові взаємні неплатежі; істотні розбіжності за темпами проведення та характері економічних реформ

Найважливішою завданням Казахстану у галузі залишається вступ у Світову організацію, без чого неможливо ефективно захистити інтереси вітчизняних експортерів. Також за узгодження з МЗС проводиться реорганізація.

Проводиться відмови від малоефективних торгових представництв. Їх функції передаються посольствам.

Формування сучасного економічного мислення немислимо без оволодіння системним переходом до ринкових явищам і процесам. Його найважливішою єпроектность, т. ецелестное літочислення чинників господарської діяльності й прогнозування тенденцій економічного розвитку. Натомість оволодівання проектним мисленням стає передумовою прийняття оптимальних прийняття рішень та оптимальних економічних змін у умовах обмеженості ресурсів. Основні категорії економічної науки з позиції різних шкіл й підходів, їх концептуальної сумісності нагромаджене багатство інструментарію економічного аналізу.

Введення у економічну теорію –МАКРОЭКОНОМИКУ-не є випадковим. З огляду на, що казахстанська економіка як об'єкт вивчення єтрансформирующейся, тобто ще має системним якістю, виявлення особливостей механізму дії економічних законів у умовах має стати предметом особливої уваги майбутніх економістів.

Макроекономіка є складну соціально-економічну систему. Макроекономічні показники дозволяють оцінити стан економіки нашої країни, що дуже важливо задля розробки управлінських рішень та державної економічної політики. Обсяг вироблених у країні благ й нових послуг вимірюється макроекономічними показниками: валовий внутрішній продукт (ВВП), валовий продукт (ВНП), національний продукт (НП). Їх зміни характеризує економічного зростання, що може бути позитивним, нульовим, негативним.


1. Зовнішні шляху торгівлі Республіки Казахстан

1.1      Питання прикордонного вектора

 

Головна мета торгової політики Республіки Казахстан - це формування ефективною і оперативної системи захисту та просування економічних і полі-тичних інтересів, і навіть забезпечення доступу на зовнішніх ринках, розвиток інфраструктури внутрішньої торгівлі, і усунення недобросовісної конкуренції з як у внутрішньому, і зовнішньому ринках.

Розуміючи те що, що економіка Казахстану має сировинну спрямованість, держава повинна створити систему, що дозволить в розвитку виробництва товарів із доданою вартістю, з метою їхнього подальшого поступу до іноземних ринків. У цьому зусилля держави мусять реалізуватися за трьома векторах: внутрішньому, прикордонному і зовнішньому. Їх реалізація має забезпечити умови, стимулюючі експортну орієнтацію, зниження операційних витрат, і навіть сприяння просуванню експорту на зовнішніх ринках.

Основних напрямів реалізації питань внутрішнього вектора повинні прагнути бути вдосконалення законодавчої бази для, розвиток мережі підтримки торгівлі, сприяння розвитку компетенції кадрів, забезпечення якості, забезпечення торгової інформацією, торговельному фінансуванню, розвитку інших послуг мережі підтримки торгівлі.

Задля реалізації питань прикордонного вектора необхідно проаналізувати і оптимізацію процедур, необхідні проведення експортно-імпортних операцій із метою скорочення часу й числа процедур, створити систему регулярного моніторингу реалізації угод між сусідніми країнами посприяти торгівлі з єдиною метою оперативного реагування на виникаючі перешкоди і пропрацювати питання про механізми преференційного відводу земельних ділянок експортерамнесирьевой продукції.

Зовнішній вектор включатиме: комплекс заходів для створення торгово-економічних зон просування торгівлі з прикордонними країнами, сприяння відкриттю представництв казахстанських бізнес-структур там, підвищення ефективності діяльності торгових представництв країни, вивчення потреби, механізмів і вибір джерел фінансування створення торгових домів і складів там [1].

З метою зростання економіки прикордонних територій, як складової частини соціально-економічного розвитку регіонів і країни загалом, у разі необхідно зробити упор виходу казахстанських товарів до ринків - Росії, Киргизстану і Узбекистану. Ці аспекти визначають необхідність зміни ставлення до прикордонному співробітництва у Республіці Казахстан.

Нині потенціал республіки над повною мірою задіяним у системі міжнародних вантажопотоків, у прикордонній торгівлі, експорту казахстанських товарів, остаточно не сформована спеціалізація основних міжнародних транспортних коридорів. Потрібна підвищити рівень сервісних послуг і якість транспортних шляхів відповідно до міжнародних стандартів, покликаних забезпечити повноцінне формування транзитних вантажопотоків територією країни. Однією з чинників є розвиток транспортних коридорів на прикордонних зонах, тільки завдяки традиційному цього можна залучити найбільше представників міжнародного бізнесу, транснаціональних компаній, вітчизняних і іноземних інвесторів, передусім своїми ліберальними умовами ведення бізнесу, створення вільно економічних зон, мінімізацією ринкових витрат, особливо необхідні дальшого поступу середнього та малого підприємництва країни [2].

Як відомо, для країнах Центральної Азії розвиток транспортних коридорів - одне з конкурентних стратегічних та напрямів і Казахстан стане винятком.

У межах реалізації низки Угод між Урядами Казахстану та Китаю з приводу створення і регулювання діяльності Центру, і навіть доручень Глави державиН.А.Назарбаева, озвучених їм у щорічному Посланні народу Казахстану Урядом Республіки Казахстан з 2005 року в ділянціказахстанско-китайской межі у районі однойменного селищаХоргос роботи з створенню Міжнародного центру прикордонної співпраці «>Хоргос» (далі - Центр). Центр перебуває в транспортний коридор і є нашої країни до дій китайського урядуказахстанско-китайской кордоні, де і зараз створена і інтенсивно освоюється зону вільної торгівлі міста-портуХоргос. Сьогодні Центр заявлено, як зона міжнародного співробітництва Києва й прикордонної торгівлі із Китаєм.

Ідея створення Міжнародного центру прикордонної співпраці за українсько-словацьким кордоном з Китайської Народної Республікою, була вперше озвучена під час офіційний візит Глави держави у КНР у грудні 2004 року. На той час йшлося і про створенні транскордонною території для ведення торгових операцій.

Центр являтиме сучасний міжнароднийтранспортно-торговий вузол зторгово-ярмарочними територіями, центром оптово-роздрібної торгівлі, і демонстраційними залами. Також, будуть телекомунікаційні послуги,информационно-логистический центр, пункти комунального харчування,санитарно-карантинние пункти, спеціалізовані автоматизовані складські приміщення збереження і обробки вантажів, центри сертифікації, транспортно-експедиційні і брокерські фірми, страхові компанії, туристичні фірми тощо.

Ефективна реалізацію пілотного проекту повинна як забезпечити розвиток прикордонної торгівлі, привернути увагу найбільших міжнародних інвесторів, а й підвищити добробут прикордонного населення, створити умови для підвищення роботи переробні підприємства і закупівельних організацій сфери послуг.

З іншого боку, планується побудувати нові приміщеннягосударственно-контрольних служб,административно-деловой центр, культурний ігостинично-битовой центр, куди входитимуть бізнес-центр, офіси банків та страхових компаній, адміністративних приміщень й прості офіси, торгові й туристські представництва, культурний блок, включаючи етнографічний парк і готельний блок.

Будучи великимтранспортно-логистическим вузлом міжнародного значення, пункт переходу «>Хоргос» функціонуватиме у найближчій перспективі як «сухий порт» в напрямі «Схід-Захід» як і великийтранспортно-логистический і торгово-промисловий центр міжнародного значення. Цейторгово-транспортний транскордонний коридор забезпечує вихід Китаю та інших держав Південно-Східної Азії вже у країни Європи і сподівалися Близького Сходу через Казахстан і сприяє подальшого розвитку торгівлі, і вантажопотоків в напрямі «Схід-Захід». Відповідно, у найближчій перспективі Центр також мати усіма переліченими вище перевагами і моральним потенціалом.

Загальна вартість проекту становила 385 млрд. 658 млн. тенге, зокрема 311 млрд. 930 млн. тенге з допомогою капіталовкладень інвесторів і 73 млрд. 728 млн. тенге рахунок коштів республіканського бюджету. Тобто, однією тенге виділених бюджетних коштів залучається 4,2 тенге інвестиційних коштів. З іншого боку, біля Центру буде створено понад 5 тис. робочих місць, і щоденний потік людей тільки з казахстанської частини становитиме 20 тис. відвідувачів [3].


1.2 Євроазіатський транзитний міст

Створення Центру наказахстанско-китайской кордоні й подальше його розвитку, як головного опорного пункту нового Євроазіатського транзитного мосту, відкриває нові змогу розширення міжнародної торгівлі, і передбачає формування території безвізового відвідин громадян двох держав - Китаю та Казахстану, і навіть третіх країн, щодо ділових зустрічей, презентації продукції, виробленої у Казахстані, Китаї, країн СНД та інших суміжних країнах, ведення торгових операцій та проведення дозвілля біля 528 га.

Принцип, закладений створенні Центру – вільне пересування у його кордонів громадян Казахстану та Китаю, і навіть громадян третіх держав, які у країні перебування терміном до 30 діб виходячи з дійсних документів.Cтроящийся Центр дозволить поліпшити й упорядкувати взаємовигідне торгово-економічне співробітництво з Китайської Народної Республікою підвищить динаміку зростання зовнішньоторговельного обороту між двома країнами.

Уряд повинен реалізувати свої переваги перед реальною конкуренцією між прикордонними із Китаєм автомобільними переходами сусідніх країн щодо забезпечення стійких зовнішньоторговельних, фінансових, промислових та інших форм двосторонніх контактів з КНР шляхом створеного Центру.

Сьогодні складаються сприятливі економічні та політичні умови у розвиток прикордонної співпраці і транзитного потенціалу Казахстану, які формують основні території і що інфраструктурні осі розміщувати нових конкурентоспроможних виробництв і рівнем послуг. Також з'являється можливість застосування ефективно та розвитку у сучасній світовій економіці принципів виробничу краще й транспортної логістики у реалізації Стратегіїиндустриально-инновационного розвитку Республіки Казахстан на 2003-2015 роки.

Розвиток логістики як базового механізму визначення економічної ідентичності країни у міжнародному економічному просторі, для Казахстану, можна порівняти, наприклад, з Німеччиною, яка перебуває на перетині транспортних коридорів і має найпотужніший транзитний потенціал на Європі. Сьогодні Німеччина є найбільшимлогистером на міжнародних ринках і що п'яте місце у світі серед країн-експортерів. Казахстан, реалізуючи свій транзитний потенціал, триватиме ті ж самі лідируючу позицію у Співдружності незалежних держав (далі - СНД) іЦентрально-азиатском регіоні, створивши реальні умови у розвиток свого експортного потенціалу до 2012 року. Цьому сприяє розширення умов економічної співпраці з Китаєм, і навіть формування позитивних зрушень у розвиток спільного простору між Казахстаном і Росія [4].

Нині задля розвитку прикордонної торгівлі Республіка Казахстан Міністерством індустрії і торгівлі що зСоциально-предпринимательскими корпораціями ведеться робота зі створення на прикордонних регіонах із Росією, Узбекистаном і Киргизстаном торгово-економічних зон (>торгово-логистических центрів).

Особливу увагу буде приділено формуванню та розвитку зон прикордонної торгівлі у прикордонних із Росією, Китаєм і Узбекистаном регіонах [1].

Так було в час ведеться робота зі створенняторгово-логистического центру на районі переходу через державний кордон «Тягала» (>Западно-Казахстанская область) і «>Озинки» (Саратовська область РФ).

На пропозицію Міністерства індустрії і торгівлі на V Форумі прикордонних регіонів Казахстану й Росії, який пройшовАктобе період із 22 по 24 вересня 2008 року, підписано угоди:

- міжАкиматомЗападно-Казахстанской області Республіки Казахстан і Урядом Саратовської області Російської Федерації співробітництва у створеннюторгово-логистического центру «Тягала» і торговельного, виставкового ітранспортно-логистического центру «>Озинки» (додається);

- угоду між АТ «СПК «>Батис» і ТОВ «ТранспортнийЛогистический Центр Саратовської області» зі сприяння розвитку інфраструктури, економічної інтеграції, розширенню взаємної торгівлі, і економічного зростання Республіки Казахстан й Російської Федерації.

З іншого боку, нині Міністерством індустрії і торгівлі розробити концепцію зі створення торгово-економічних зон (>торгово-логистических центрів) з суміжними державами, що вже попередньо схвалена на засіданні Робочої групи з розробки пропозицій з питанням розвитку прикордонної співпраці Казахстану з сусідніми країнами, створеного розпорядженням Прем'єр-міністра Республіки КазахстанМасимоваК.К. від 14 липня 2008 року №186-р.

Беручи, до уваги, що Казахстан і Росія перебувають у фокусі комунікаційного потоку Європою і Азією, завдання Уряди.

Республіки Казахстанцеле-направленно використовувати цю унікальне геополітичне становище.

За прогнозами Міністерства індустрії і торгівлі Республіки Казахстан, у створення зазначеного маршруту, доставка майбутніх вантажопотоків з портів Японії, Південної Кореї та Китаю у Європу збільшиться вдесятеро. У зв'язку з цим, станція «Тягала» є географічно вигідним пунктом зберігання вантажів, зокрема і щодо доставки вантажів з цього точки автотранспортом з відривом до 3 000 км (Європа).

До нашого часу Міністерством індустрії і торгівлі велася робота зі створення центрів прикордонного співробітництва зКиргизской Республікою і Республікою Узбекистан, але в силу наявності що виникли проблем за ідеологією створення з уповноваженими органами інших країн названих центрів, робота у цьому напрямі невиправдано затягується.

Рамкова угоду між Урядом Республіки Казахстан і УрядомКиргизской Республіки з приводу створення Міжнародних центрів прикордонногосо-трудничества «>Аухатти -Кен-Булун» і «>Айшабиби -Чон-Капка», підписана місті Бішкек 26 квітня 2007 року під час офіційний візит Президента Республіки Казахстан Назарбаєва Н.А. вКиргизскую Республіку, затверджено постановою Уряди Республіки Казахстан від

Страница 1 из 5 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація