Реферати українською » Экономика » Поняття та показники економічної ефективності функціонування підприємства


Реферат Поняття та показники економічної ефективності функціонування підприємства

Страница 1 из 2 | Следующая страница

БІЛОРУСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІНФОРМАТИКИ ІРАДИОЭЛЕКТРОНИКИ

Кафедра менеджменту

>РЕФЕРАТ

на задану тему:

«поняття і отримала показники економічну ефективність функціонування підприємства»

МІНСЬК, 2009


Основний принцип ефективності говорить, що: будь-яка система своєї діяльності чи розвитку, прагне досягти найкращих результатів, маючи кінцевим кількістю ресурсів, чи досягти поставленої мети з мінімальними витратами ресурсів.

У ринковій економіці підприємство, будучи економічно самостійним товаровиробником, вправі використовувати будь-які оцінки ефективності розвитку власної провадження з урахуванням встановлених державою податкових виплат. Проте і загальновизнані категорії й поняття, що використовуються під час вирішення проблем ефективності. Розглянемо такі широко застосовувані поняття, як економія, економічний ефект ні економічна ефективність.

Економія - абсолютна величина, характеризує скорочення витрат будь-якого ресурсу (зазвичай, одного) у процесі виробництва надання послуг. Економія ресурсів кількісно окреслюється різницю двох альтернативних варіантів споживання ресурсів, чи як різницю планового і фактичного витрати, чи як різницю витрат у минулому періоді й у майбутньому тощо. Поняття "економія" використовується з найменуванням ресурсу й у обов'язковому порядку вказується чи час, протягом якого спостерігається скорочення витрат, чи об'єкт, у якому розглядається економія.

Поняття "економічного ефекту" і "економічну ефективність" ставляться до найважливіших при викладі основних питань економіки підприємства. У повсякденному життя ми часто вживаємо слова "ефект" і "ефективність", ототожнюючи їх за поняттями "результат" і "результативність". Економічний ефект і ефективність як показники успішності діяльності підприємства тісно пов'язані між собою.

Економічна ефективність виробництва — результативність виробничої діяльності, співвідношення між результатами господарської діяльності й витратами живої і упредметненого праці, ресурсами, виражають досягнутий рівень продуктивних зусиль і ступінь їх використання. З цієї визначення випливає, що справжній рівень економічну ефективність є зіставлення двох величин: економічного і виробничих витрат й інвестиційних ресурсів.

Економічний ефект передбачає будь-якої корисний результат, виражений в вартісної оцінці. Зазвичай, у ролі корисного результату виступають прибуток або економія витрат і лікувальних ресурсів. Економічний ефект, отриманий для підприємства, величина абсолютна, що залежить від масштабів виробництва і економії витрат.

Економічна ефективність залежить від економічної ефекту, і навіть від витрат й інвестиційних ресурсів, що викликало даний ефект. Отже, економічна ефективність — величина відносна, отримувана внаслідок зіставлення ефекту до витрат і ресурсами. Зазвичай аналізуються обидва показника, що характеризують успішність економічної діяльності підприємства, оскільки за окремішності показники і ефективності що неспроможні дати повної та всеосяжної оцінки підприємству. Приміром, то, можливо що ситуація, коли для підприємства досягнуть значної економічної ефект, виражений в одержаного прибутку, при щодо низький рівень економічну ефективність. І навпаки, виробництво може характеризуватися високий рівень ефективності, при невеличкий величині економічного ефекту.

Насправді розрізняють загальну (абсолютну) і порівняльну економічну ефективність.

Абсолютна економічна ефективність — показник за певний проміжок часу, що характеризує загальну величину економічного ефекту у порівнянні з розміром витрат та ресурсів у окремішності і сукупності.

Якщо підприємство змушене дати економічну оцінку альтернативним проектам, значноразличающимся за рівнем капітальних вкладень і непорівнянних по кінцевим результатам, то тут для цього використовують інші методики, які викладаються у навчальних посібниках з економіки підприємства міста і інвестиційному менеджменту.

Найбільша складність щодо економічну ефективність нововведень — це найповніше врахування всіх видів ефектів. Зазвичай виділяють такі найважливіші економічні ефекти:

- зниження продукції;

- зменшення питомих капітальних вкладень (для одиницю нової техніки);

- абсолютне збільшення обсягів виробництва;

- зростання продуктивності (праці) з допомогою нових засобів праці за порівнянню з базовими;

- зростання терміну служби нової техніки проти базової ( у разі ефект досягається з допомогою зміни частки відрахувань на повне відновлення основних фондів);

- зниження питомої витрати використовуваних матеріалів (матеріаломісткість) з допомогою нової техніки тоді як базової;

- зміна річних експлуатаційних витрат споживача під час використання нової техніки при розрахунку обсяг продукції, виробленої з допомогою одиниці нової техніки;

- зміна пов'язаних витрат у впровадженні нової техніки (наприклад, на охорони навколишнього середовища).

У ринковій практиці господарювання зустрічаються найрізноманітніші форми прояви економічну ефективність. Економічні і технічні аспекти ефективності характеризують розвиток основних факторів виробництва і результативність з використання. Соціальна ефективність відбиває вирішення соціальних завдань (поліпшення умов праці, охорони навколишнього середовища проживання і т.д.). Зазвичай соціальні результати тісно пов'язані з економічними, оскільки з їхньою досягнення невіддільне з розвитку матеріального виробництва. У економіці підприємств нашої галузі може розраховуватися ефективність найрізноманітніших аспектів підприємств: ефективність спеціалізації, концентрації, кооперації, трудових ресурсів, розміщення виробництва і т.п. Однак ці види ефективності зрештою сприятимуть зростанню рентабельності підприємства.

Ефективність виробництва належить до ключових категорій ринкової економіки, що безпосередньо пов'язані з досягненням кінцевої мети розвитку громадського виробництва, у цілому і кожного підприємства у окремішності. У найбільш загальному вигляді економічна ефективність виробництва є кількісне співвідношення двох величин – результатів господарської діяльності й виробничих витрат. Сутність проблеми підвищення економічну ефективність виробництва полягає у збільшенні економічних результатів кожну одиницю витрат у процесі використання наявних.

У ринковій практиці господарювання зустрічаються найрізноманітніші форми прояви економічну ефективність. Технічні й економічні аспекти ефективності характеризують розвиток основних факторів виробництва і результативність їх використання. Соціальна ефективність відбиває вирішення соціальних завдань: поліпшення умов праці, охорони навколишнього середовища проживання і інших. Зазвичай соціальні результати тісно пов'язані з економічними, оскільки основу будь-якого прогресу становить розвиток матеріального виробництва.

У разі ринку підприємство, будучи економічно самостійним товаровиробником, вправі використовувати будь-які оцінки ефективності розвитку власної виробництва, у рамках встановлених державою податкових відрахувань і соціальних обмежень.

Методика комплексного аналізу та оцінки ефективності господарську діяльність має важливе місце у управлінському аналізі. Його застосування забезпечує: 1) об'єктивна оцінка минулої діяльності, пошук резервів підвищення ефективності господарювання; 2) техніко-економічне обгрунтування переходу налаштувалася на нові форми власності і господарювання; 3) порівняльну оцінку товаровиробників в конкурентній боротьбі й вибір партнерів.

Важливий напрямок підвищення ефективності виробництва є поліпшення якості продукції. Вплив цього чинника спільний обсяги виробництва визначається, зазвичай, прямим рахунком з урахуванням різниці цінується виробів підвищеного якості проти ціною виробів нижчої якості. Якщо продукція підрозділяється по сортам або є будь-які інші градації з якості та відповідно за ціною, вплив зміни якості на обсяг продукції визначається за допомогою середньої виваженої ціни.

Ефективність науково-технічного прогресу – ступінь досягнення цієї мети НТП, яка вимірюється ставленням ефекту до який зумовив його затратам. Відповідно до метою НТП ця ефективність за змістом є соціально-економічної. Соціально-економічна ефективність є сукупність відносин щодо досягнення кінцевого соціального результату – повнішого задоволення потреб суспільства на продуктах, послугах та інформації – з метою що поліпшення добробуту й усебічного розвитку особистості. У процесі досягнення результату витрачаються економічні ресурси, тому взаємозалежні економічні та соціальні аспекти ефективності можна розглядати осторонь.

Показник ефективності – кількісний вимірювач, значення забезпечує ефективність нововведень.

Нова техніка, прогресивна технологія дозволяють підняти продуктивності праці, якість своєї продукції більш високий рівень.

>Обобщающим критерієм економічну ефективність виробництва служить рівень продуктивності, під яким на увазі відношення витрат (вартості впроваджуються ресурсів) до сумарною вартості доходів (вартості своєї продукції).

Продуктивність є міра того, як розпоряджаються конкретними ресурсами для своєчасного виконання цілей, виражених через кількість і якість продукції. Продуктивність безпосередньо з технологією та проектуванням робіт. Технологія у сучасних умовах – важливий чинник, який надає вплив на продуктивність. Ефективне проектування робіт сприяє зростанню продуктивності за умов високого рівня спеціалізації, що потребує створення гнучких завдань і керував роботи. Управління продуктивністю у сучасних умовах стала важливою функцією управління виробництвом.

Систему керування продуктивністю включає: вимір й оцінку продуктивності; планування контролю та підвищення продуктивності з урахуванням інформації, отриманого процесі виміру продуктивності; здійснення заходів контролю і підвищення продуктивності; оцінку продуктивності, її вимір.

>Оценке і виміру продуктивності надається важливого значення в організаційно-управлінської діяльності. Саме процес виміру продуктивності надає реальний вплив на ефективність управлінської діяльності, оскільки: залучається увагу керівництво до проблемі підвищення продуктивності і чинникам, надають вплив їхньому рівень; участь працівників у процесі виміру продуктивності мотивує їх творчу активність і пошук резервів підвищення продуктивності; кількісних оцінок продуктивності дають можливість конкретніший аналіз проблеми.

Для виміру продуктивності встановлюються певні коефіцієнти і індекси. Коефіцієнти може бути трьох видів: приватні чинники, які враховують один елемент витрат чи один клас елементів витрат (працю, енергія, матеріали, інформація); багатофакторні, враховують кілька класів; сукупні факторні, враховують наскільки можна все елементи витрат.

Індекси йдуть на оцінки динаміки продуктивності за порівнянні періоди часу. Наприклад, підрозділ фірми ">Ханиуелл" по аерокосмічному і оборонного виробництва використано більш 150 коефіцієнтів і з кожному їх кілька індексів.

Насправді зазвичай застосовують три моделі системи виміру продуктивності, використовують методи: нормативний,многокритериальний, багатофакторний.

Система виміру продуктивності має відповідати наступним вимогам: бути простий й дорогими зручними; вписатися у процес управління і сприяти його прийняттю рішень; бути яка орієнтована виявлення вузьких місць, неблагополучних ділянок, де є найбільші можливості підвищення продуктивності; чітко виявляти можливі небажані наслідки програми виміру продуктивності; виявляти вади суспільства і позитивні моменти щодо оцінки продуктивності.

Оцінюючи продуктивності оперують наступним поняттями:

- продуктивність (>productivity) – кількісне вираз – обсяг випуску продукції, ділений на обсяг спожитих ресурсів. У широкому значенні – відносна ефективність яких і економічність організації;

- продуктивність (>productivity) – фактична вироблення чи обсяг продукції, виготовленої за одиницю відпрацьованого часу;

- продуктивності праці (laborproductivity) –вироблення працюючого чи групи які трудяться одиницю часу, зазвичай, у порівнянні із порушенням установленої нормою чи очікуваної виробленням;

- продуктивність робочого (>performance) визначається кваліфікацією і напруженістю праці робочого за існуючих умовах. Вона характеризується показниками виконання норм чи описовими характеристиками: висока, середня, низька;

- оцінка продуктивності робочого (>performancerating) – порівняння фактичної продуктивності робітника, з нормальної продуктивністю у конкретних значенням деякою сукупності ознак. Застосовуються різні методи оцінки продуктивності робочого, різняться переважно критерієм, яким виробляється порівняння.

- шкала оцінки продуктивності робочого (>performance –ratingscale) – шкала описових і (чи) кількісних характеристик, яким користуються ще об'єктивної оцінки й виміру продуктивності робочого;

- індекс оцінки продуктивності робочого (>performance -ratingfactor) – числової індекс, виражає ставлення що спостерігається продуктивності робочого до її нормативному рівню;

- нормативний рівень продуктивності робочого (>performancestandard,outputstandard,productionstandard) – критерій чи контрольний рівень, з яким порівнюється фактичний рівень продуктивності робочого, необхідний виконання завдання за встановлений за нормою час;

- відносний рівень продуктивності робочого (>performanceefficiency) – ставлення (зазвичай, у відсотках) фактичної продуктивності до нормативної, якщо обидві обчислюються за одним принципу.

Термін "продуктивність робочого" (>performance) іноді застосовується замість терміна "інтенсивність праці". Він відбиває інтенсивність роботи з урахуванням таких індивідуальних особливостей тієї чи іншої робочого, як вправність, майстерність, кваліфікація тощо. Продуктивність праці в фірмі загалом і з виробничим підрозділам розраховується з допомогою математичних методів і з комп'ютерна техніка.

Однією з чинників підвищення економічну ефективність підприємства є економія будь-якого ресурсу. Річна економія будь-якого ресурсу - зменшення витрати цього виду ресурсу для річне споживання даного ресурсу чи річне виробництво продукції.

Річна від зниження собівартості - це зменшення витрати кількох видів ресурсів, формують собівартість конкретної продукції, для обсяг виробництва. Розмір цієї економії вираховується за формулою:

Еге = (З1- З2) *N , (1)

де З1, З2 -собівартість одиниці виробленої продукції відповідно за існуючим і з новому варіантів виробничого процесу чи з планової та фактичній собівартості, крб.,

N -кількість одиниць продукції, випущеної протягом року, прим.

Економічний ефект - це абсолютний показник, що характеризує раціональне використання деякою сукупності економічних ресурсів, їх сумарну економію. Якщо поняття економії пов'язані з одним виглядом ресурсу й у аналізованих варіантах здійснення виробничого процесу то, можливо економія жодного виду і пере витрата іншого виду ресурсу, то поняття ефект враховує економію одних видів тварин і перевитрата інших напрямів ресурсів немає і характеризує сумарний результат. Ще однією важливим моментом, який вирізняє ефект від участі економії, є одиниця виміру. Економія має в натуральних чи вартісних показниках; в тоннах зекономленого металу, в тис. кіловат-годин електричної енергії чи тис. рублів зекономлених капітальних вкладень. Ефект полягає лише у вартісних показниках, та її вимірником є грошові одиниці.

Річний економічний ефект - показник, що характеризує зменшення всієї сукупності витрат, що з виробництвом річного обсягу продукції. Головна відмінність між поняттям "річна від зниження собівартості" і "річний економічний ефект" залежить від повноті аналізованих витрат. Перший показник узагальнює лише поточні витрати економічних ресурсів. Другий показник крім зазначених ресурсів включає в аналіз політики та одноразові витрати - капітальні вкладення.

>Интегральний економічний ефект розраховується як різницю всіх надходжень засобів і витрат за розрахунковий період, під час гаданого функціонування виробництва, тобто. за рік.Интегральний економічний ефект формується шляхом підсумовування річних економічних ефектів за розрахунковий період.

Економічна ефективність - поняття, характеризує результативність виробничого процесу, у якому відбувається споживання ресурсів немає і у результаті утворюється корисний результат, споживчі блага. Економічна ефективність кількісно визначається шляхом зіставлення результатів і витрат,расходованних для досягнення цих результатів. Зазвичай - відносний показник.

Під результатами економіки розуміється підсумок використання чи застосування ресурсів. Результати можуть бути виражені у натуральній і вартісної формах. Натуральна форма - це певну кількість продукції, вимірювачами у разі може бути штуки, комплекти, тонни, погонні метри та інші., і навіть певну кількість послуг, що потенційно можуть вимірюватися кількістю обслужених клієнтів, вилікуваних хворих, проданих квитків тощо.

>Стоимостная форма

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація