Реферати українською » Экономика » Політика економічного зростання. Економічна кон'юнктура


Реферат Політика економічного зростання. Економічна кон'юнктура

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>Курсова робота

іздисципліни:

«>Державнерегулюванняекономіки»

Тема

„>Політикаекономічногозростання.Економічнакон’юнктура”


>Зміст

>Вступ

1.Теоретико-методологічнеобґрунтуванняекономічного зростанню в Україні

2.Основніскладові політикиекономічногозростання

3.Моделі державногорегулюванняекономічногозростанняекономіки України

>4.Кон’юнктурнідослідженняциклічністьекономічногозростання України

5.Стабілізаціяфінансової політики –запорукаекономічногозростання

>6.Критеріїоцінки політикиекономічногозростання Україниміжнароднимспівтовариством

>7.Реалізаціяпрограмиекономічногозростання в Україні

>Висновки

Списоквикористаноїлітератури


>Вступ

>Становленнясуверенної Українизнаменує собоюпоглибленняпроцесудемократичнихекономічних реформ,спрямованих наефективнуінтеграцію всвітоверинкове полі, якупоєднує всобіринкові засади ймеханізм державногорегулювання.

сучаснийринокрегулюється Державою задопомогоюправовихактів, щозакріплюютьринковівідносини, широкоговикористаннядоговірнихвідносин, черезфінансуваннярозвитку державного сектора, науки, культури,освіти,соціальногозахисту населення, черезподаткову,кредитну,банківськусистеми,ціноутворення таіншірегулятори ізметоюдосягненняцілей,визначенихдержавноюсоціально-економічноюполітикою.

Узахіднійекономічнійлітературірегулюючіфункції держави вперіодекономічногозростаннязводяться дотрьохосновних —законодавчої,стабілізуючої,розподільної. В частности, у межахзаконодавчоїфункції державарозробляє системуекономічних,соціальних таорганізаційно-господарських законів йпостанов, котрівиступаютьправовими засідкамиринковоїекономіки.Сутністьстабілізуючоїфункціїполягає упідтриманнівисокогорівнязайнятості таціновоїрівноваги, атакожстимулюванніекономічногозростання.Розподіляючафункціяпов'язана, із одного боці, іздосягненням более справедливогорозподілудоходів усуспільстві, а ізіншого - болееефективнимрозміщеннямресурсів уринковійекономіці.

Уукраїнськійекономіціперехіднийперіод доринкуістотнозмінюєзміст й характер державногорегулюванняекономіки.Відфункції прямого директивногоплануванняекономіки держава переходити дофункціїрегулюванняринковихвідносинвільнихрівноправнихекономічнихсуб'єктів. Наперший планвиступаютьтакіекономічніелементи йважелівпливу, якпрогнозування таіндикативнепланування,розробкасистемицільовихпрограм таформуванняпринциповоновоїфінансово-бюджетної тагрошово-кредитної політики,інвестиційної тазовнішньоекономічноїдіяльності.


1.Теоретико-методологічнеобґрунтуванняекономічного зростанню в Україні

>Реформуваннясуспільно-економічноїсистеми в Україніспрямованеперш на напідвищенняжиттєвогорівня населення,наближення його докращихсвітових таєвропейськихстандартів. Дляпідвищеннярівняефективності тасоціальноїспрямованостіекономічногопоступу країнинеобхідноудосконалититеоретико-методологічнеобґрунтуваннярозвиткутрансформаційноїсистеми наосновідовгостроковогоекономічногозростання, щоєпередумовоюпідвищеннярівня йякості життя населення. Проблемазбалансованогодовгостроковогоекономічногозростанняєоднією ізключових,саме відїївирішеннязалежить не лишеекономічна, але й йполітична перспектива країни.

сучаснийперіодтеоретико-методологічногообґрунтуванняекономічних реформ в Українізасвідчуєзростанняувагивітчизнянихнауковців допитаньпередумов,факторів таособливостейекономічногозростання.Питанняякостіекономічногозростанняєвиняткововажливою йогохарактеристикою.

>Критичнийаналізрізноманітнихпідходів докласифікаціїекономічногозростаннядозволяєакцентуватиувагу на таких йогоособливостях.

>По-перше,важливимє шляхдосягненнязростання. Занеобхідностідосягнути максимумувиробничихможливостей країнипріоритетнимистаютьекстенсивніфактори -максимальнезалученнянаявнихтрудових,природнихресурсів,завантаженнятимчасововільнихвиробничихпотужностей тощо.Такийпідхідєрезультативним укороткостроковомуперіоді.Вінприпускаєможливістьпідвищеннярівня життя населення,однак незмінюєпринциповоякістьзалученихфакторіввиробництва.Питанняякостіекономічногозростанняактуалізується вдовгостроковомуперіоді,оскільки для йогодосягненнянеобхіднимистаютьякіснізрушеннязадіяних увиробництвіфакторів —зростанняпродуктивностісуспільної роботи,технологічнеоновленнявиробництва.

>По-друге,якість життя населеннябезпосередньозалежить відякості благ, щовикористовуються для забезпечення його потреб. У такомуконтекстізаслуговуєперегляду всяіснуюча системаспоживання,оскількиврахуваннядосвідурозвиненихкраїн — «>суспільствспоживання»,засвідчуєнеобхідністьактивної державної політикиякості,спрямованої напідтримкупереваг здорового способу життя тапоширеннятрадиційнихлюдськихцінностей. УЄвропі, США,Японіїупродовждесятилітьдіютьдержавні чинаціональніпреміїякості, щоспонукаютьвиробниківпокращуватиякістьпродукції.

У Україні така діяльністьзапочаткованазусиллямиВсеукраїнського конкурсуякостіпродукції (>товарів,робіт,послуг) «100кращихтоварів України».Важливо, щовітчизняніфахівцірозробили методикуоцінюванняякостіпродукції, Якаміститьрізноманітніпоказники, вчислі які —потребиспоживчогоринку,конкурентоспроможністьпродукції,їїсоціальназначущість тасоціальнанеобхідність,ціновадоступність,задоволеністьспоживачів тапосередників,вплив наекономічніпоказники держави чирегіону тощо.

>По-третє,якістьекономічногозростаннявключаєпоняття нового заякістюуправління ним.Якісний менеджмент на всіхрівняхлюдськоїдіяльностієневід'ємним атрибутом Сучасноїсоціальноефективноїекономіки.Управлінняякістюекономічногозростання назагальнодержавному,регіональному тамісцевомурівняхпередбачаєврахування не лишематеріальних чигрошовихрезультатів, але й й тихий, котрібезпосередньоспрямовані наособистість йвідображаютьсоціальні,екологічні,морально-етичні ііншіаспекти. Методика таінструментарійуправлінняякістюекономічногозростання нарегіональному тамісцевомурівняхможевикористовувати засади Системуправлінняякістю за стандартом ISO 9001:2000, щозапроваджений в Україні,бере в основіпроцеснийпідхід та тавруватиметідосягнення результату,орієнтованого наспоживача.

>По-четверте, йцеєвиняткововажливим,якістьекономічногозростання виннавизначатись завикликаними нимзмінами життя населення. Пронеобхіднудовершеністьекономічногозростання можнастверджуватилише увипадкупідвищенняосновнихпоказниківрівня (>переважноматеріально-грошових характеристик) таякості життя населення (комплексногопоказника, щовідображаєекономічну,соціальну таекологічнускладову),обумовленихсаме ним.

>Враховуючиоб'єктивнунеобхідністьсоціальногоспрямуванняекономічногорозвитку, накористь чогосвідчить не лишелогіказагальноцивілізаційногоекономічногопоступу, але й йскладністьпроцесівтрансформації українськоїекономіки, автор з статтею „>Концептуальні засадиоцінки та прогнозуновоїякостіекономічногозростання України”Петкова Л.запропонувалакласифікуватиекономічнезростання за принципомрезультативностівпливу наякість життя населення.

>Економічнезростання неможевважатисьєдинимкритеріємсуспільногопрогресу.Відоміприклади, коли країни,досягаючивисокихтемпівзростання, було неможливо забезпечитипідвищеннярівня життя населення черезнеефективністьсистемирозподілунаціонального прибутку,значнийступіньзалежності відрозвиненихкраїн,високийрівеньрозвиткутіньовоїекономіки такорумпованості влади тощо. Томубезпосереднядетермінованістьрівня життя населення країниступенемекономічногозростанняєнеобхідноюумовоюуспішностісоціально-економічногореформування. Проблематика забезпеченняекономічногозростання актуальналише вконтекстізбалансованогорегіональногорозвитку тапідвищення на йогоосновіякості життя населення.

Зогляду наступіньзалежностірівня життя населення відекономічногозростаннязапропанованорозрізнятисоціальнопрогресивне (>рівень життя населеннязростаєодночасно ззростанням реального валовоговнутрішнього продукту,якість життяпідвищується),соціальнонейтральне (>рівень таякість життя незмінюються приекономічномузростанні) тасоціальнорегресивнеекономічнезростання (>супроводжуєтьсязниженнямрівня таякості життя).Вважаємо, щооб'єктивна потреба забезпечення умівекономічногозростання в Україні насучасномуетапірозвиткузакономірно виннарозширитись зарахунокнаданняйомуознаксоціальноїпрогресивності.Цейконцептуальнийпідхід,доповненийметодологієюобчисленняіндикаторівсоціальноїпрогресивності тамоніторингомзапочаткованого в Україніекономічногозростання,пропонуєтьсязапроваджувати якпріоритетний всучаснійекономічнійполітицізагальнодержавного тарегіональногорівнів.Віндозволяєвизначитипріоритети державноїекономічної політикиперіодусоціально-економічногореформування:

-підпорядкуваннязагальнодержавнихцілейекономічної політикипотребамлюдськогорозвитку;

- забезпечення діїпереважноякіснихфакторівдовгостроковогоекономічногозростання.

Автор з статтеювідмічає, щозначнезанепокоєннявикликаєвідсутність прямого табезпосереднього зв'язкуміжпоказникамиінвестування восновнийкапітал таекономічноюдинамікою.Першочерговою причиноютакоїситуаціїєнестабільністьінвестиційногопроцесу в окремихрегіонах.

>Іншоюсуттєвоюпроблемоюєвстановленанеоднозначністьвпливудинамікизайнятості нарегіональнеекономічнезростання.Першочерговими заходамирегіональної політикисприяннязайнятостіповинні статірозширенняпропозиціїякіснихконкурентоспроможнихробочих місць вгалузях, щозабезпечуютьрегіональнеекономічнезростання;прискоренийрозвиток малого тасередньогобізнесу в сферіпослуг тарозширеннязайнятості у яких.

>Високийрівеньзалученняфінансовогопотенціалу тавпливовість йогоскладових нарегіональнеекономічнезростання втеперішній годинуспостерігаєтьсялише в окремихрегіонах України. Учотирнадцяти із нихзначущим чинникомекономічногозростання сталадинамікагрошовихдоходів населення,лише втрьох —обсягівкредитуваннярегіональнихгосподарськихкомплексів. Отже,нагальноюнеобхідністюформуваннядовгострокових засідокекономічногозростання в Україні та у всіх, безвинятку,їїрегіонахєактивізаціяфакторівфінансовогопотенціалу тастимулюючакредитна політика.Саме нарегіональномурівніпотребуютьудосконалення йогофінансово-економічнасамостійність тадецентралізаціяфінансовоїсистеми зрозбудовою дійовихфінансовихмеханізмівуправліннярозвиткомрегіонів.

>Перспективиекономічногозростання в Українібезпосередньовизначають станнаціональногогосподарського комплексу,ступіньзадоволення потребспоживачів,рівень таякість життя населення.Основою длявизначеннясоціально-економічноїперспективи країниєпозитивнізмінивнутрішньої тазовнішньоїекономічноїкон'юнктури,сприятливі для Українизовнішньополітичніумови. разом із тімзалишаютьсяактуальнимиризики, вчислі які —можливанепослідовністьздійснення,по-перше,системних реформ у напряміпідвищення їхньогосоціальноїспрямованості та,по-друге, — політикиформуванняефективнодіючого,високо-конкурентногоринковогомеханізму в Україні.Розроблені длярегіональнихгосподарськихкомплексівеконометричнімоделідаютьможливістьпрогнозуватиекономічнезростання тавизначати йогоперспективніпараметри.Виділенізначущіфакторирегіональногоекономічногозростаннядозволяютьузагальнитипріоритетирегіональної політики,спрямованої на йогопідтримку таінноваційнийрозвиток.

2.Основніскладові політикиекономічногозростання

>Кінцевоюметоюбудь-якихекономічнихперетворень, щоздійснюються векономікахперехідного типу,є забезпечення умів дляекономічногозростання приодночасномупідвищенніефективностівикористанняресурсів тапродуктивності роботи.Такий, посуті,канонічнийперелікбажанихрезультатівстабілізаціїекономіки можназустрітисьогодні як упідручниках танауковихстаттях, то й увідповіднихурядових документах.

При цьомустабілізація якринкової, то йперехідноїекономікизрештою всвоїхзагальнихположенняхявляє собоюполітику держави,спрямовану надосягненнястабільногорівняцін,повноїзайнятості, атакож забезпеченнясприятливогоклімату дляекономічногозростання. Укласичномутрактуванніцеозначаєопрацювання тареалізацію політики державищодоузгодженнянайважливішихмакроекономічних проблемінфляції,безробіття таекономічногозростання.Тобтооптимальною був б така політикастабілізації, котра б дозволяладосягтиповноїзайнятості,незміннихцін таекономічногозростанняодночасно,оскількикожна ізназваних проблем увипадкуїїзагостренняможепризвести донегативнихявищ зскладнимисоціальниминаслідками.[4]

>Цясутотеоретичносформульованаціль політикистабілізації при болееґрунтовномуаналізі окремихїїскладовихнаштовхується насерйозніпротиріччя. Так, залежністьміжінфляцією йбезробіттям, що свого годинизнайшлавідбиття у усімвідомійкривійФіліпса, посутіможезнаходитися увзаємномупротиріччі;тобто можнадосягтинизькоїінфляції, але й зарахунокзростаючогобезробіття (чинавпаки).Такоїкласичноїзалежностіміжінфляцією табезробіттямможе й неІснувати: можнаотриматитакізміни векономіці, при які будутьспостерігатисьодночаснезростання якцін, то йбезробіття.Крім того,відбуватиметьсяекономічний спад.Такізміни векономіціможливі не лишетеоретично, але й і йвідбувалися напрактиці —босаме ті, щоспостерігалося в 70 — 80роках наЗаході в реальномужитті, дозволялостверджувати, щокривоїФіліпса неіснує.

Уумовахперехідноїекономікивнаслідоквідсутностібагатьохскладових, щорегулюютьекономічністосунки яктакі, щовластивісуторинковійекономіці,відповідніпроцеси немають явновираженого характеру, тому вданійроботі ми не будемо далі вестианалізвказаноїзалежності вфактичномуплані.

>Особливості феноменуперехідноїекономікиполягаютьтакож до того, що вумовахтакоїекономіки проблемабезробіття, особливо напершійстадіїекономічнихперетворень,ще не перетворилися на одну ізосновних.Вонає лишеочікуваною. У зв'язку із тім, щоцентралізованаплановаекономікафункціонувала при такзваній ">повнійзайнятості", чискоріше вумовахїї природногорівня,саме за годинуреалізуються заходь постабілізаціїекономіки.Останнєдозволяєстверджувати, щомеханізмиефективноговикористання йміжсекторногоперерозподілутрудовихресурсів таадаптивнихочікувань, котріпрацюють вринковійекономіці, не лише неіснують, а чи неможуть бутизадіяні,оскількибезробіття йвідповіднамотивація населення яксуб'єктаекономікипропозиції дозміниповедінкийому нелишеневідома, а інезрозуміла.Відбувається всесказане бопрацюючіще неможутьусвідомлюватизмістзмін векономіці. У такомувипадкугіпотезанеоліберальнихекономістів про ті, щоспрацюєтеоріяраціональнихочікувань, котра дозволити уженавіть вкороткостроковомупланіадаптуватись до нових умів, не працює. І не лише бо, яктвердятьекономістикейнсіанського напрямі,їмневідомаінформація прозміни векономіці чи смердоті неможутьїїефективновикористати ізметоюпристосування до нових умів, а бобільшістьпрацюючих йпідприємців неможенавітьуяснитиприроди новихявищ. За таких умів смердоті неможутьанізахистити собі,ані, тім понад —покращитисвоє становище зарахунокадаптації, особливо вкороткостроковомуплані,Останнєєосновноюумовою того, щоефективніструктурнізрушення задарма званого "конструктивногоруйнування" невідбуваються,тобтоідеологіястабілізаціїдуже часто вже недає й неможе, затакоїмоделі,датипозитивнізрушення васпекті переходу відкризи дозростання.[17]

>Створенняпередумов для цогопочнеться лише тоді, колибезробіття станідійсністю. На тому годинусередосновнихскладових реформ вперехіднійекономіці, до тогочислі й прирозв'язанні проблеммакроекономічноїстабілізації, проблемабезробіття напершомуетапізалишається позаувагою.

>Внаслідок того, що держава невиконуєоднієї ізнайважливішихсвоїхфункцій (мовайде про забезпечення умів дляопануваннязапланованихзмін), населення неотримуєнеобхідноїпідготовки.Згідно ізприйнятоюмоделлюстабілізаціїекономікипропонується, всього-навсього,лишестворенняновоїсистемисоціальногозахисту, що взначніймірівідрізняється відпопередньоіснуючої вплановійекономіцімоделі, приякійцюфункцію у собіповністю брала держава.Тепер вон взначнійміріперекладається насаме населення.Саме тому послемайже 5 роківекономічнихперетворень в Українізначначастинапрацездатного населення ( заданимиопитувань — 70 — 80%)пов'язуєсвоємайбутнє із результатамиперетворень із боці держави, а чи не ізвласноюініціативою. Длядійснихзмін, за нашимиоцінками,потрібно,щоб 2/3працездатного населення моглидіятиініціативно.Задлядосягнення цоготребазробитицілий рядпринципововажливихкроків, котрівідкриваютьновіможливості длярозвиткуекономіки.

>Перш на, мовайде проокреміоцінкиекономічноїситуації та роль малого йсередньогопідприємництва в забезпеченнюекономічногозростання в Україні,оскількисамецівидидіяльностіможутьзробитисерйознийпоштовх дорозвиткуекономіки й позитивновпливати наприскорення вумовахзагостренняситуації вфінансовій сфері.

>Незважаючи нанаявністьбагатьохсуперечливихтенденцій,існуєдекількаознак того, щоекономіка Українистабілізується намакроекономічномурівні.Враховуючицісуперечності,навіть того, щовідбулося,достатньо,щобзасвідчити, що в Українійдесерйознийтрансформаційний процес,пов'язанийзістворенням йрозширеннямринку роботи тазбільшеннямкількостібезробітних; атакійситуаціїочікується їхньогозростання. Цесвідчить про ті, щоекономіка на шляху доринкової проходитипевністадіїрозвитку.

>Сьогодні, заекспертнимиоцінкамифахівців таданими вперіодичнійпресі вструктурізайнятості населенняновими видамидіяльностівідбуваєтьсясерйознатрансформація.По-перше,прискореностворюєтьсямережа новихмагазинів,ресторанів (у томучислі невеликих), котріторгують широкимасортиментомтоварів. Урезультатізайнятість ">човниковимбізнесом" таторгівля із рук навулиціпочинаютьвитіснятися болееорганізованими формамиторгівлі.Відбувається нелишестановленняцих форм, але й іїхняспеціалізація.Загаломцеявищеочікуване. Проблемабезробіттяпочалазагострюватися.

>Необхіднопідкреслити, щоновіформивласності вельминеохочестворюютьновіробочімісця.Фактичноцеозначає, що миувійшли вновийперіод. За таких умів, яксвідчитьсвітовийдосвід,середнє тамалепідприємництвовідігравалинеабияку роль. Утакіперіодизавждивідбувалося двапроцеси: із одного боці,йшланадзвичайнаконцентраціякапіталу йстворювалисяекономічніструктури, котрівивільнялинадлишковуробочу силу. Зіншого боці, коликонцентрованийкапіталвивільнявробочу силу,малепідприємництвостворюваловеликукількістьвідноснодешевихробочих місць.Ці двапроцеси, котрівідбулися увсьому світі,теперторкнулися й нас,хоча, як якщо показано далі,проходять смердоті далеко ще не однозначно.

>Зважаючи нанеобхідністьзбереження тастворення новихробочих місць дляутриманнябільш-меншстабільноїситуації, миповинністворитиумови у тому,щобзберегтиробочімісця для 2 — 2,5 млн.чол.Використовуючипопереднірозрахункивартості одногоробочогомісця зарахунок чи заучастюіноземногокапіталу притійвартості одногоробочогомісця, Якасклалася одну годину (понад 90 тис. грн.), нанайближчі 2 — 3 рокта сумакапіталовкладень виннавстановитися нарівні 200 млрд. грн.Якщовчені внайближчі роктапрогнозують величинукапіталовкладень нарівні 15 млрд. грн., тознадобиться, як мибачимо, не 2 — 3, а 15 років,тобтомінімум у 5разів понад. За таких умівзбереженнястабільності векономіці як зарахунокінвестиційноїдіяльності увисококонцентрованих сферахзастосуваннякапіталу, то й зарахунокіноземнихінвестиційєнереальним,оскількизбільшити їхні до такогорівня узазначенийтерміннеможливо.

ЗаоцінкамиМіністерстваосвіти України, Сучасноїперепідготовки до нових умівпотребуєблизько 7,5 млн.громадян, котрі реальнозадіяні векономіці.Тобто, із одного боці,формується великакількістьбезробітних, а ізіншого—величезнамаса населенняєнепідготовленоюнавіть для зайнятималимбізнесом,оскільки заданимиопитування населення, якуторгуєсьогодні базарів, 70 — 80% людеймаютьвищуосвіту. Цесвідчить про ті, щойдучи шляхомконцентраціїкапіталу іінвестування векономіку, миповинні матір, як видно ізнаведенихрозрахунків,сумарнікапіталовкладення вдекількасотеньмільярдівдоларів.

>Зрозуміло, що подтакіробочімісця, котрі михотіли бстворити,сьогоднііноземнихінвестиційпотрібнонавіть не 40млрд.дол. США, якцеофіційнооголошується.Зрозуміло, щотакоїсумикапіталовкладень немаєнавіть вусьому світі, —оскільки, заоцінкамиекспертів,чистікапіталовкладення у світіскладаютьблизько 120 — 150 млрд. дол. США Тому,вирішуючи проблемубезробіття як одного ізнаслідківмакроекономічноїстабілізації, мизіткнулися із тім, щоскладоваконцентраціякапіталуможеспрацювати далеко в позитивномуплані.Вонає абсолютнонеобхідною,оскількиінакше неможевідбутисятехнологічнеоновлення; ізіншого боці, за таких умівмасабезробітнихзбільшуватиметься,дестабілізуючиситуацію.

>Існуєще однаоцінка, на якоїнеобхіднозвернутиувагу.Якщо ми дійснопройдемо усіскладовімакроекономічноїстабілізації йспробуємоконкурувати на ринкахпродукцією, щовиробляється задопомогоювисокихтехнологійвідповідно дореалізаціїнаціональнихінноваційно-інвестиційнихпріоритетів, товартість одногоробочогомісцязросте.Сьогодні, застатистичнимиоцінками,однеробочемісце вгалузях, девідбуваєтьсящебільшаконцентраціякапіталу ізвикористаннямвисокихтехнологій,коштує до 100тис.дол. США. Такихкраїнах вищийцінаробочоїсили, але йосновнаскладоваїї усе ж таки такивитрачається наствореннявласнеробочих місцьще доти, як людинапочнепрацювати уцих сферах.Зрозуміло, що миматимемотенденції допідвищенняціниробочоїсили, а зв'язку із тім, щообмеженістьінвестиційнихресурсівіснує ііснуватимещедоситьтривалий годину, миможемоопинитися до відома збільшеннякількостібезробітних — зарахуноктакож йцихтенденцій, щогальмуватимуть нашуекономіку. як на мене —це один ізголовнихфакторів, котрісьогодніформуютьскладовіпроцесумакроекономічноїстабілізації йстворення новихпередумовнашого життя.

>Безробіттяєоднією ізтрьохнайважливішихмакроекономічних проблем.Якщовиходити ізпередумов, котрівищесформульовано,стаєзрозумілим, що проблемубезробіття миможеморозв'язати зарахунок того, що проблема малого тасередньогобізнесу виннавийти нарівеньсерйозної державної політики.Ниніє лишерозуміння того, щоцесправді так. Аякщоспробуватиперекластице нареальніпроцеси, то, на превеликий шкода, можнаконстатувати, щостворення всіхпередумов длярозвитку малого тасередньогопідприємництва невідповідаєвимогам години, —зокрема,збереженнюстабільності векономіці й переходу відкризи доекономічногозростання.Наприклад: процесприскореного зростанню векономіціПольщіпочавсязавдяки бонадзвичайнопотужноспрацювалисамемалі підприємства, які уПольщі 2 млн.; в годину як в Україні їхньоголише 100 тис.Поки що можнаконстатувати, щоцей процесвідбувавсястихійно черезформування,власне,вуличнихбазарів йзагаломвичерпав собі.Надалі вцій сферівідбуватиметься процесконцентрації. Колицеозначає? титану,хтовдалорозвиваєсвійбізнес,почнутьзакономірностворювати йконцентрувати дляторговельноїдіяльностібільш-меншнормальніприміщення, в які якщонадаватися широкий, спектрторговельнихпослуг. Ізамість,наприклад, 20 ми будемо матірвсьогодекількаробочих місць.Тобтосерйозна проблемаполягає до того,щобнадаліорганізовувати процесрозвитку малого тасередньогопідприємництва йспрямовувати його увідповідне русло.Подальшийрозвиток цогопроцесу можнапокращити зарахунок,перш на,здійсненняреструктуризації тихийпідприємств й сфер, котрі неєперспективними призбереженні їхнього у томуконцентрованомувигляді,якийсформувавсясьогодні. Алііснуючазагальнатенденція така, що вбільшостівипадківпоки щоці підприємствавиглядаютьсправжніми "монстрами".Ниніреструктуризація, котрамає за міткуствореннянеобхідноїкількостімалих йсередніхпідприємств, щоможутьдиверсифікувати свою діяльність й наблизитись доти,щобвідіграти своюпозитивну роль, невідбувається.[18]

Учому тут причина?Річ у бо владанадтозатягнуларозв'язання двох проблем:по-перше, невизначилися ізпріоритетами,завдякиякимекономіка Україниможезберегти іреалізуватисвійнауково-технологічнийпотенціал, апо-друге,уповільнили процесприватизації тареструктуризації підприємства. Цезупинилоформування всіх тихийпередумов,завдякияким дійсно можнастворювативеликукількістьмалихпідприємств, щоможутьдоситьшвидкодиверсифікувати свою діяльність,використовуючи тихробочімісця й тієїкапітал,який тамсконцентрований (насьогоднібільшість із них працює).Ці двапроцесидоситьсерйозностримуютьподальшуреалізацію державної політикипідтримки малого тасередньогобізнесу в Україні.


3.Моделі державногорегулюванняекономічногозростанняекономіки України

>Економічнезростання —цеузагальнюючий результатфункціонування національноїекономіки.Підцимрозуміють некороткочаснізлети йпадіння реальногообсягувиробництвавідносно базовогоперіоду, адовгостроковізміни природногорівня реальногообсягувиробництва вдовгостроковому вартовінтервалі.

Уекономічнійтеоріїсклалися дваосновнихпідходи дотрактування формпроявуекономічногозростання.Найбільшпоширенимєрозумінняекономічногозростання якпідсумкової характеристикирозвитку національноїекономіки завизначенийперіод,вимірюваний чи темпамизростання реального ВВП, чианалогічнимпоказником урозрахунку на свою душу населення.

>Аналіз моделейекономічногозростаннядаєзмогузробититаківисновки: практично у всіхвідомих моделях (>Домара,Харрода,Калдора,Солоу таін.)факториекономічногозростаннявідповідаютьприпущенню проповнезавантаженнявиробничогокапіталу, коли чинником збільшеннянаціонального прибуткуєзростанняінвестицій. Таким чином,основою моделейекономічногозростанняє теза ">пропозиціяпороджуєпопит".Сукупнийпопитрозглядається вдужеспрощеномувигляді заприпущення просталістьрівняцін. На думкуавторів з статтею „МОДЕЛЬЗРОСТАННЯ ТАСЦЕНАРНИЙАНАЛІЗРОЗВИТКУЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ”, (>Харазішвілі Ю.,Заріцький Про.,Заводник У.)такийпідхід доекономічногозростаннязастосовується дляекономіккраїн, що давнопройшлиперехіднийперіодрозвитку,чиюекономіку можнапорівнятизісталимрівномірнимпрямолінійним рухом. Уперехіднихекономіках,зокрема векономіці України, немаєповногозавантаженнявиробничихпотужностей, немаєдосконалоїконкуренції,річнийприріст населення йпропозиції роботивід'ємні, немаєсталостірівняцін,граничнасхильність дозаощадження непостійна,економічніагентизмушеніпрацювати вумовахневизначеності, немаєстійкості векономічнійдинаміці.

У зв'язку ізвикладенимвикористанняперерахованих моделейекономічногозростання вумовахперехіднихекономік недопоможе увизначенні умів, щозабезпечуютьможливістьстійкогоекономічногозростання.

>Запропонована авторами модельекономічногозростаннядаєзмогувідповісти назапитання:якимиповинні бутикерованіпараметри,щоб забезпечитимаксимізаціюпотенційнихможливостейпоточноїекономічноїситуації чицільовінастанови уряду?Під годину розробкапрограмсоціально-економічногорозвитку країнидужеважливодатиконкретнікількісніорієнтириінструментіврегулюваннягрошово-кредитної йбюджетно-податкової політики, щоможуть забезпечитицільовіорієнтири уряду. яквизначитиоптимальнугрошовумасу,необхіднукількістьінвестицій восновнийкапітал,податки йвитрати держави ііншіпараметри длядосягненняпоставлених передурядомцілей? Вісь тих запитання,відповіді на котрідадутьможливістькеруватиекономікою країни звпевненістю урезультаті.

4.Кон’юнктурнідослідженняциклічністьекономічногозростання України

яксвідчитьміжнароднийдосвід,країнамвластивийхвилеподібнийрозвиток, аекономічнійдинаміці —циклічність зчіткимчергуваннямперіодівекспансій тарецесій. Уумовахглобальнихтрансформацій, коли усвітовійекономіцісинхронізуютьсякризовіявища,формуютьсяміжнародніекономічніцикли, одним знайважливішихінструментівринкустаєдіагностикациклічності, щополягає упостійномумоніторингумакроекономічноїкон'юнктури тарозробцізаходів, котрістабілізуютьекономічніпроцеси. На нашпогляд,однією із умівдосягненняУкраїноюстабільноговисхідного трендузростанняєтеоретичнарозробкасистемиоцінювання тааналізуциклічності векономіці,методологічне забезпеченнядослідженьринковоїкон'юнктури й на їхніосновірозробкаефективнихстратегійантициклічногорегулювання.[13]

Наетапістановленнявітчизняноїекономічної науки феноменциклічностірозглядали тааналізуваливідомі укра-їнськівчені — М.Туган-Барановський,Є.Слуцький,Я.Д.Іманштейн, У.Акуленко та багатоінших.Середвідомихвітчизнянихдослідників вартовідзначити У.Гейця, Б.Панасюка, Про.Білоруса,Д.Лук'яненка. Так,В.Гейцем проведенатеоретико-емпіричнийаналізекономічнихциклів в Україні.Вченимвстановлено, щоекономіка Українихарактеризуєтьсяасиметричністюринковоїрівноваги, Якавикликанавідсутністюструктурнихзрушень векономіці,низькимїїінноваційнимпотенціалом порівняно ізкраїнамиЗаходу,втратоюмакроекономічноїконкурентоспроможності.Вивченнюекономічнихциклівприсвяченінаукові роботиБ.Панасюка.Дослідник показавши, щоциклічністьвластивакраїнам нелише ізринковоюекономікою, а і зкомандно-адміністративною, до тогочислі Україні зачасів СРСР. Рольантициклічногорегулювання назагальнодержавномурівні та нарівнітранснаціональнихкомпанійдосліджується внауковихпрацяхО.Білоруса таД.Лук'яненка.

>Окремі запитанняаналізумакроекономічноїкон'юнктури в Українівисвіт лювалисьЙ.Завадським, У.Поповою, І.Грабинською, Л.Возною, Про.Бандурою. Однакактуальнимизалишаютьсярозробкатеоретико-методологічних засідоквизначення таоцінкиекономічнихциклів,прогнозування на їхньогоосновіекономічногозростання.

>Першочерговимзавданням упроцесідослідженняекономічнихциклівєобґрунтуванняфакторів, щовпливають наформуванняекономічноїкон'юнктури, забезпеченняекономічногозростання, таєбазовими длявиділення циклу.Емпіричнотаке заподіянняполягає уфіксаціїкластерівповоротнихточок (>turningpoints)економічноїкон'юнктури,виявленнівзаємозалежностейміжосновнимимакроекономічнимипоказниками,виділеннідовгострокового трендузростанняекономіки.

>Основниммакроекономічниміндикаторомділовоїактивностієобсяг валовоговнутрішнього (чинаціонального) продукту країни.Відоміамериканськівчені-дослідникиекономічнихциклів Дж.Стокта М. Вотсонвважаютьдинаміку ВВП «ядром (>серцевиною)економічного циклу».Самеобсяги ВВП узіставномувираженнієосновою дляформуваннябазовоївибіркипоказниківсукупноїекономічноїактивності.Щомісячні тащоквартальнізначення ВВП,скориговані наінфляцію тасезоннуциклічність, нелишесигналізують прореальний станринковоїкон'юнктури, а ієосновою длямакроекономічногопрогнозування.

>Доцільним, на форумі нашу думку, увітчизнянійпрактицівизначення таоцінкиекономічнихциклівєвикористання такихпоказників (упорівняннихцінах): ВВП,промисловевиробництво,роздрібнийтоварообіг.Вибірзумовлений,по-перше,максимальноюнаближеністюпоказників до таких, щовикористовуються дляідентифікаціїекономічнихциклів за кордоном;по-друге,наявністювідповіднихофіційнихстатистичнихданих.

Уміжнароднійпрактицікон'юнктурнихдослідженьвикористовуються триконцептуальнісхемиекономічного циклу:

-класичнийбізнес-цикл —сукупнаділоваактивність укожен момент годиниоцінюєтьсявідносностатичноїбазипорівняння (>фактичнодосліджуєтьсядинамікабазовнихтемпівзростанняосновнихмакроекономічнихіндикаторів);

- циклзростання —сукупнаділоваактивність укожен момент годиниоцінюєтьсявідноснодинамічноїбазипорівняння —економічного тренду,якимзазвичайєзагальнатенденціязростання ВВП;

- циклтемпівзростання —сукупнаділоваактивність укожен момент годиниоцінюєтьсявідноснопопередньогорівня (>фактичнообчислюютьсяланцюговітемпизростанняосновнихмакроекономічнихіндикаторів, часто —лише ВВП).

>Якщокласичнийбізнес-циклпоказуєзміну вчасірівнівсукупноїділовоїактивності, тоциклизростання йтемпівзростання —швидкістьцієїзміни.Низхіднадинамікаекономічного циклу згідно ізкласичноюмоделлюназиваєтьсярецесією, згідно ізМоделлю циклузростання —рецесієюзростання.Доцільнимєвизначення таоцінкаекономічнихциклівзростаннялише вситуації, количіткопростежуєтьсядовгостроковий ізпозитивнимнахилом трендзростання ВВП. [13]

Наосновіпроведенихдослідженьвітчизнянимивченими, можназробити ряд з висновками.По-перше,крімкризовогоперіоду 1990-1996 років,який зачасовимкритеріємвідповідаєдепресії, неспостерігалосябудь-якихсуттєвихекономічнихколивань, котрі бхарактеризувалирецесії.По-друге,єочевиднимформуваннясередньострокового трендуекономічногозростання.Переломниметапом (>нижньоюповоротноюточкою циклу)єперіод, щоприпадає накінець 1998 — вушко 1999 року,початкометапустабілізації ставши 2000рік.

>Графічнийаналізотриманих намипоказників ВВП упорівняннихцінах заперіод 1996-2004 років урозрізікварталів (рис. 1)дозволяєзробитивисновок, що вдинаміці цогомакроекономічногоіндикатора можначіткопростежитиколивання, котріперіодичноповторюються, — такзванісезонніцикли, котрієнайбільшяскравим прикладомциклічності векономічнійдинаміці.Сезоннациклічністьпростежується вдинаміці ВВП як уфактичнихцінах, то й впорівнянних.[13]

Мал.1.Зміни ВВП Україні (>1996-2004роки) [13]

 
>Якщоматематичноекстраполювати кутнахилу вектораекономічногозростання в Україні,починаючи із 1999 року, то недоладнопідрахувати, що заумовизбереженнясередніхпротягом 1999-2004 роківтемпівзростання ВВПвітчизнянаекономікадосягнерівня 1990 року через 8-10 років.Якщовзяти доувагирозрахункидовгостроковихпрогнозівзростання ВВП Україні наперіод 2001-2050 років, щопроведені вІнститутіекономічногопрогнозування НАН України ізурахуваннямпотенційноговпливуциклічності урозвиткусвітовоїекономіки [4], то моментдосягнення ВВПрівня 1990 рокуприпаде згідно ізоптимістичнимсценарієм прогнозу на 2010рік (ізвідповіднимисередньорічними темпами приросту від 2005 року — 7,3%, 2006-2010 років — 8%).Виходячи із з висновкамивітчизнянихвченихрозглянутих вдослідженняхметодологічних засідоквизначення таоцінкиекономічнихциклів,вважається, щонинішнястадіяекономічногорозвитку України,починаючи із 1999 року,є незростанням, афазоюекономічногопожвавлення,оскільки вершинапопереднього циклу (>рівень ВВП 1990 року) неєдосягнутою.

>Нестабільнудинамікуділовоїактивності можнапояснити яквідсутністюстійкоїтенденції дозростання уреальних секторахекономіки,прорахунками умонетарній тафіскальнійполітиці, то й із точкизоруконцепціїциклічногорозвитку —дієюрізнихджерелциклічноїосциляції, щогенеруютькороткостроковіфлуктуації (>впливполітичного циклу,зовнішніхшоків тощо).

>Значнийвплив наекономічнудинаміку в Україніздійснюютьзовнішніколиваннямакроекономічноїкон'юнктури, котрі,виходячи ізконцептуальних засідокциклічногоекономічногорозвитку, можнахарактеризувати якосциляторні шоки. Це можнапростежити,зіставившидинамікусукупноїекономічноїактивності в Україні ізсукупнимєвропейським таамериканськимкласичнимибізнес-циклами.Здійснені намипорівняння показали, щонаціональнаекономіка заперіод 1990-2004 роківперебувала подвпливом двох групкон'юнктурнихфакторів:перша —дестабілізуючийвпливрецесій векономічномуциклі США таєвропейськомуциклі (>відповідніперіодилипень 1990 —березень 1991 та 1 квартал 1992 — 3 квартал 1993) —загострювалаекономічнеспадання в Україні; друга —економічнаекспансіяєвропейськихкраїнахпротягом 1999-2000 років —стимулювалаактивністьвітчизнянихекспортерів й, таким чином,сприялакон'юнктурномупіднесенню у стране вцілому.

5.Стабілізаціяфінансової політики –запорукаекономічногозростання

Уумовах, переходу досоціальноїринковоїекономікирізкозростаєзначенняфінансів й кредиту.Ефективністьсоціально-економічнихперетворень уперехіднийперіод можнаоцінювати за результатамивиконання двохнайважливішихпланів - державного бюджету й кредитногошануНаціонального банку України.Від стану, їхнівиконаннязначнозалежитьуспіх переходу доринку йрозвитокекономіки.

Уформуванні йстановленніфінансової політики в Україні можнавиділити триетапи.

перший - 24серпій 1991 р. - 16 листопаду 1992 р.тобто відпроголошенняполітичноїнезалежності й доздобуттянезалежності українськоїекономіки відросійського рубля. яквідомо, карбованецьпродовжувавобслуговувати нашбезготівковийобіг, доки не було б введенокупоно-кар6ованець (до 16 листопаду 1992 р.).

Іншийперіод - із листопаду 1992 р. по вересень 1993 р. Цеперіодпошуків Державою “>власногообличчя” уфінансовійполітиці.

>Третійперіодтриває ізжовтня 1993 р. Цеетапреальних років уфінансовійполітиці, котріхарактеризуютьсяпевнимипозитивнимизрушеннями уфінансово-грошовій сфері,погашеннямгіперінфляції, його можнатрактувати якпередденьекономічних реформ в Україні,беручи доуваги йгрошову реформу 1996 р.

>Під годину Першогоперіодуфінансова політика України яксуверенної державимайжеповністюзалежала відфінансової політикиРосії. Українавимушена буввслід заРосієюлібералізуватиціни.Українськийгрошовийринок у 1992 р.пройшов триетапирозвитку. перший - від моментулібералізаціїцін усічні-травні-червні: тоді реальнагрошовамаса (>номінальна,скоригована назростанняцін)зменшилася у 7-8разів. У товарномуобігувиникласерйознадиспропорція, щопоклало вушкокризінеплатежів. Цезначнозумовилорозривгосподарськихзв'язків,прискорило спадвиробництва,впровадженнябартернихоперацій таостаточнийрозвалгрошовоїсистеми. У Україні того годинуфункціонувалидвівалюти -купоно-карбованець, щообслуговувавготівковийобіг, йросійський карбованець,який, будучивалютоюіншої держави,обслуговувавбезготівковийобіг.Тоді ж булипроіндексованіобіговікошти державного сектора.Набуврозвиткунелегальний ">чорний"ринок рубля.

Урезультатіінтенсивноїемісії нафінансовомуринку Українинагромадилася великамаса грошей, Яка узначнійкількостімігрувала доРосії, - там, були порівняновищівідсоткові ставки закредити, аціни булинижчими. Тому внаступнімісяці Україназновуопинилася безфінансовихресурсів.

>Водночас уРосії було бвжито низкузаходів ізподоланнякризинеплатежів (>кредитування державного

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація