Реферати українською » Экономика » Підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності на підприємстві (на прикладі ВАТ "Смолевічскій молочний завод")


Реферат Підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності на підприємстві (на прикладі ВАТ "Смолевічскій молочний завод")

Страница 1 из 12 | Следующая страница
Запровадження

Перехід до ринкової економіки жадає від підприємств підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу, ефективніші форми господарювання та управління виробництвом, подолання безгосподарності, активізації підприємництва, ініціативи й т. буд. Важлива роль здійсненні це завдання відводиться пошуку нових напрямів у діяльності підприємства (впровадження нових технологій, підвищення якості тощо. буд.).

Підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності – це з найважливіших економічних важелів у системи управління виробництвом загалом, а й у системі внутрішньогосподарського планування, контролю та аналізу. Тому розробка заходів із підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності є одним із головних завдань діяльності підприємства.

Нині необхідно домогтися підвищення рентабельності, ліквідації збитковості і збільшення прибутку, передусім, рахунок підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності. Прибуток і рентабельність підприємства залежить від виробничої, постачальницькою і збутової діяльності, здійснюваної підприємством. На сучасному розвитку економіки Республіки Білорусь у підвищену значення має тут проблема ефективності виробничо-господарської діяльності.

У зв'язку з цим проблеми вдосконалення ефективності виробничо-господарської діяльності підприємства у час є найважливішими, як і свідчить про актуальність обраної теми дипломної роботи. Актуальність обраної теми також обумовлена необхідністю вдосконалення системи стратегічного управління, розробки стратегії діяльності організації, підвищення фінансової стійкості виробничо-господарської діяльності, вдосконалення технічних факторів виробництва і поліпшення якості готової продукції.

Як об'єкти дослідження вибрали ВАТ «>Смолевичский молочний завод». ВАТ «>Смолевичский молочний завод» – одна з які працюють підприємств харчової промисловості Мінської області, що займає міцні позиції над ринком. Метою діяльності ВАТ «>Смолевичский молочний завод» є господарську діяльність, спрямовану одержання прибутку. Тому цікавить проаналізувати виробничо-господарську діяльність ВАТ «>Смолевичский молочний завод».

Предметом дослідження є виробничо-господарська діяльність й шляху підвищення її ефективності.

Метою згаданої роботи є підставою аналіз стану та розробка заходів із підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності організації з урахуванням емпіричного аналізу теоретичного і практичного матеріалу.

Завданнями, які необхідно розв'язати задля досягнення поставленої мети, є:

— вивчити теоретичні аспекти організації та управління виробничо-господарської діяльністю підприємства;

— визначити основні показники виробничо-господарської діяльності підприємства;

— дати характеристику діяльності підприємства міста і досліджувати його техніко-економічні показники;

— проаналізувати обсяги реалізації продукції і на структуру трудового персоналу зайнятого у виробництві;

— розробити заходи щодо підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності організації.

Досягнення цілі й завдань даної роботи застосовувалися такі методи дослідження: економіко-статистичний метод обробки інформації, з порівняльного аналізу, аналіз тих нормативних документів та інших.

У процесі праці були використані бухгалтерські документи (баланси, звіти про витрати виробництво та реалізацію продукції тощо документи), дані статистичної звітності за 2006, 2007 і 2008 роки, план технічного розвитку на2010год, планові і нормативні документи, монографії і у наукових журналах, закони, постанови уряду, статті періодичної преси, довідники, схеми та графіки.

 


1.Производственно-хозяйственная діяльність підприємства: сутність, утримання і оцінка її стану

 

1.1 Сутність і змістом виробничо-господарської діяльності підприємства

Сучасний етап розвитку Республіки Білорусь у характеризується підвищенням значимості проблем ефективності виробництва. Нинішній на вітчизняних підприємствах рівень ефективності значною мірою стримує темпи економічного зростання країні. Підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності в всіх галузях господарювання стає важливий чинник вирішення завдань поступального розвитку.

У разі переходу вітчизняної промисловості до функціонування у середовищі об'єктивно необхідна розробка концепції ефективної виробничо-господарської діяльності на промислових підприємствах. На динаміку виробничо-господарської діяльності впливає багато чинників: технічна оснащеність виробництва, рівень технології, якість робочої сили в, й енергооснащеність праці та т.п. Але це чинники лише створюють потенційну змога підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності. Її реальне підвищення залежить від стану організації та управління виробництвом.

Метою концепцію діяльності будь-якого промислового підприємства є виготовлення певної продукції (виконання робіт, надання послуг) встановлених обсягів і забезпечення якості, у визначені терміни. Але у встановленні масштабів виробництва слід виходити тільки з народногосподарських і індивідуальних потреб у цієї продукції, а й у потреби враховувати досягнення за максимальний рівень її ефективності. Тому оцінювати якість роботи промислового підприємства слід, передусім, у вигляді визначення ефективності виробничо-господарської діяльності підприємства.

Висока ефективність виробництва є необхідною і вирішальної передумовою систематичного розширеного відтворення.

Ефективність виробництва належить до ключових категорій ринкової економіки, що безпосередньо пов'язані з досягненням кінцевої мети розвитку загалом і кожного підприємства у окремішності.

Економічна теорія визначає категорію ефективності як результативність виробничого процесу, виробничої системи чи конкретної форми господарювання. У найбільш загальному вигляді економічна ефективність виробництва є кількісне співвідношення двох величин — результатів господарської діяльності й вироблених витрат (у будь-якій пропорції).

Підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності підприємства — одне з центральних проблем економіки. Для успішного рішення різноманітних економічних та соціальних завдань немає шляху, крім різкого підвищення ефективності всього громадського виробництва.

Сутність ефективності виробничо-господарської діяльності трактується більшістю економістів, як досягнення максимальних успіхів у інтересах суспільства при мінімально можливих витратах. Тому визначення цей показник має базуватися на зіставленні результату провадження з сукупними витратами живої і минулого праці, котрі зумовили даний результат.

Найважливішим попереднім умовою створення цілісного й ефективного господарського механізму, адаптації підприємств до місцевих умов регульованого ринку є подальша розробка комплексу теоретичних і методичних питань у плануванні і свідомому урахуванні. У зв'язку з цим виникла потреба конкретизації напрямів дії і видів використання головних внутрішніх та зовнішніх чинників підвищення ефективності діяльності господарюючих суб'єктів.

Особлива значимість проблеми ефективності виробництва зумовлює необхідність правильно враховуватиме й аналізувати рівень добробуту й масштаби ефективності всіх засобів і елементів виробництва. Визначення ефективності вимагає застосування методів кількісного аналізу та виміру, що передбачає встановлення критерію ефективності виробничо-господарської діяльності.

Ефективність виробничо-господарської діяльність у остаточному підсумку виявляється у підвищенні продуктивність праці. Отже, рівень продуктивність праці є критерієм ефективності виробництва. Що продуктивність праці та, отже, нижче витрати виробництва, тим більша економічна ефективність витрат праці.

Процес виробництва будь-якою підприємстві здійснюється за взаємодії трьох визначальних показників: персоналу (робочої сили в), засобів і предметів праці. Використовуючи наявні кошти виробництва, персонал підприємства випускає соціально корисну продукцію чи представляє виробництву побутових послуг. Це означає, з одного боку, мають місце витрати живої і упредметненого праці, з другого – такі чи інші результати виробництва (діяльності). Останні залежить від масштабів застосовуваних ліків виробництва, кадрового потенціалу рівня її використання.

У зарубіжній практиці як синонім терміна «результативність господарювання» зазвичай застосовується термін «продуктивність системи виробництва та обслуговування», як під продуктивністю розуміють ефективне використання ресурсів (праці, капіталу, землі, матеріалів, енергії, інформації) за виробництва різноманітних товарів та послуг.

Слід зазначити, що у практичної діяльності вітчизняних підприємств можливості підвищення ефективності виробництва, у належної ступеня не використовуються. Однією з причин їхнього цього і те, що завдання підвищення ефективності виробництва мало пов'язуються з організаційними напрямами підприємств. Виникає запитання знайти й обгрунтувати роль і важливе місце організації виробництва, у комплексі заходів для забезпечення зростання ефективності функціонування підприємств, спробувати сформувати наукову концепцію ефективної організації виробництва на підприємствах.

У основу концепції слід покласти закономірності та організаційні принципи базових виробничих дисциплін, практичним досвід вітчизняних і зарубіжних підприємств.

Мета створення концепції ефективної організації виробництва є розвиток теорії організації виробничих систем процес формування методів і коштів організаційної діяльності, що забезпечують досягнення найвищої ефективності організації промислового виробництва.

У цьому слід виходити із пропозиції, що ефективна організація виробництва має орієнтуватимуться лише на зниження виробничих витрат, а покликана поруч із ресурсозбереженням забезпечити досягнення підприємством стійкою виробничої діяльності, випуску продукції високої якості, спрощення виробничих та управлінських процедур, скорочення тривалості виробничого циклу і прискорення випуску продукції.

На рівень ефективності виробництва впливає багато чинників різного характеру. До до їх числа можна віднести зміни у технічному рівні виробництва та ролі робочої сили в, підвищити рівень автоматизації виробничих процесів, зростанняфондовооруженности праці, проникнення інформаційних технологій у сферу виробництва й управління. Але ці зміни у технічному базисі виробництва лише створюють передумови підвищення ефективності. Реальне зростання ефективності забезпечується реалізацією можливостей організації та управління виробництвом.

Впровадження у виробництві найдосконаліших коштів автоматизації і передових виробничих технологій може тільки призвести до зростання ефективності, а й обернутися втратами і збитками у разі, якщо організація та управління виробництвом не забезпечать проектну завантаження потужностей, необхідну їх пропорційність, чітке планування і постачання робочих місць усіма необхідними ресурсами. Саме організація виробництва та систему управління покликані створити всі необхідні організаційні та соціально-економічні умови, що й визначають досягнення зростання ефективності виробництва.

Принаймні зростання технологічної складності виробництва, впровадження наукомістких технологій, широко він коштів автоматизації і роботизації ускладнюються процеси підготовки виробництва, виробничого планування, координації діяльності всіх учасників виробничого процесу, організації праці та мотивації працівників. У цьому треба враховувати, що за умови високоавтоматизованого виробництва ефективності роботи підприємства дедалі більше залежить від техніко-економічних характеристик устаткування, умов його експлуатації та ефективного використання. У зв'язку з цим зростає роль людського, визначаються завдання розробки й реалізації групових форм організації та мотивації праці, застосування методів збагачення робіт, підвищення ступеня самостійності відповідальності працівників.

Важливим постулатом концепції ефективної організації виробництва є формування такої виробничої стратегії, яка орієнтувала керівників підприємств влади на рішення завдань зростання ефективності. Вибір стратегії багато чому визначається характером ринкової кон'юнктури, формами конкурентної боротьби, матеріальними можливостями підприємства міста і рівнем підготовки управлінських кадрів, економічної політикою держав.

Підвищення ефективності виробництва визначається виробничої стратегією, спрямованої на вдосконалення мережі та технічне розвиток виробництва, мінімізацію витрат, серйозне відновлення технічного базису виробництва. Саме такий традиційний напрямок стратегії обумовлює собою ступінь технічного переоснащення підприємства, створення сучасної організації виробництва, як наслідок - підвищення ефективності. Проте реалізація такої стратегії потребує великих інвестицій й тривалого часу її реалізації. З цих причин багато вітчизняних підприємств застосовують стратегію іншого типу. Така стратегія спрямовано оптимізацію поточних фінансові показники, використання малокваліфікованою робочої сили в, штучне підвищення, рішення виникаючих приватних труднощів і збоїв виробництва.

Формування ефективної організації виробництва має базуватися на положеннях, що відбивають можливості впливу організації формування високого рівня ефективності в усіх галузях діяльності підприємства. Характер цих положень свідчить про напрями роботи з приведення організації виробництва, у стан, відповідає вимогам підвищення ефективності на сучасному розвитку промислового виробництва.

Найважливішим джерелом зростання ефективності виробничо-господарської діяльності підприємства є усунення втрат. На вітчизняних підприємствах чітко визначаються такі види втрат:

— втрати робочого дня, що є наслідком недоліків у виробничому плануванні, організації та обслуговуванні робочих місць, перерв під час процесів, низькою трудовий дисципліни;

— втрати, зумовлені неповним використанням виробничих потужностей та що виражаються у зниженні можливих обсягів випуску продукції;

— підвищені щодо нормативних величин запаси сировини, матеріалів, незавершеного виробництва та готової продукції ведуть до зайвим затратам за зберігання, збільшення часу виробництва, омертвінню оборотних засобів;

— втрати надвиробництва викликаються виготовленням продукції у великих кількостях, ніж потрібно споживачеві, чи випуском виробів до передбаченого замовником терміну.

Усунення чи значне зменшення збитків є важливою умовою реалізації на вітчизняних підприємствах прогресивних систем бережливого виробництва.

За сучасних умов неодмінним вимогою під час вирішення завдань підвищення ефективності виробництва стає прискорення виробничих процесів, яке позначається зі скороченнями тривалості виробничого циклу. Чинниками, забезпечують що завдання, не лише скорочення трудомісткості своєї продукції основі застосування виробничих технологічних процесів, а й широке використання організаційних методів і коштів: скорочення перерв під час виробничого процесу, оптимізація маршрутів руху предметів праці, зменшення часу наладки устаткування й контрольних операцій. Не менше значення має і прискорення процесів освоєння виробництва нових видів продукції.

Важливе завдання на є і рішення організаційних питань, що стосуються забезпечення випуску продукції високої якості. На підприємствах має бути створена внутріфірмова система забезпечення, передбачає створення необхідних організаційно-технічних умов, реалізація яких гарантувати випускати продукцію належного якості. Одночасно має вирішуватися питання управління вартістю якості із єдиною метою мінімізації витрат, що стосуються забезпечення якості продукції.

Слід також сказати пам'ятати, що у останнім часом намітилися тенденції зміну витрат за виробництво: частка витрат праці собівартості продукції постійно знижується, а питому вагу потребує матеріальних та енергетичних витрат, витрат утримання устаткування, транспортування і збереження, забезпечення якості неухильно зростає. Тому вістрі організаційних питань має спрямувати до пошуку і можливостей економії матеріальних й енергетичних ресурсів, впровадження прогресивних систем експлуатації устаткування, логічних принципів управління матеріальними потоками.

>Координальное розв'язання проблеми підвищення ефективності на підприємствах передбачає розвиток систем організації та управління виробництвом. Однією з можливих напрямів цієї роботи є підставою застосування програмно-цільових методів управління.

Звісно ж можливим здійснення розробки й реалізації на підприємствах цільових програм підвищення ефективності виробництва. У найбільш загальному вигляді така цільова програма може бути взаємопов'язаний комплекс заходів технічного і організаційного характеру, реалізація яких має забезпечити досягнення рівня підвищення ефективності виробництва, у цілому для підприємства чи його окремих підрозділах. У конкурсній програмі мали бути зацікавленими ув'язані які виділяються його реалізації ресурси, виконавці й терміни завершення.

Стійке зростання ефективності виробничо-господарської діяльності передбачає участь в усій діяльності, що з рішенням це завдання вищого ешелону управлінських кадрів. І тому управлінці верхнього рівня повинні бути обізнаними в виробничих питаннях, мати досвід впровадження нової техніки і технології, знати принципи організації виробництва та праці. У період нині того що відбувається технологічного вибуху число фахівців із виробництву, організації та управління виробництвом, мають зростати, щоб сфера управління могла справлятися з завданнями підвищення ефективності виробничо-господарської діяльність у сучасних умовах.

 

1.2 Критерії,

Страница 1 из 12 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація