Реферати українською » Экономика » Перехідна економіка та її закономірності


Реферат Перехідна економіка та її закономірності


>Перехіднаекономіка таїїзакономірності

 

 


1.Змістперехідноїекономіки

Упроцесі свогорозвиткубудь-яка система проходитидекількастадій:

–становлення (>висхіднийрозвитокновоїсистеми);

-зрілість (>найповнішийпрояв всіхпотенційнихможливостейсистеми тавластивихїйсуперечностейфункціонування);

-занепадстароїсистеми йзародженняелементівнової (>низхіднийрозвитокстароїсистеми).

>Трансформаційнаекономікаєособливим станомеволюційногопроцесусуспільногорозвитку вперіодзміни йогосоціально-економічних форм.

 

>Загальнізакономірностітрансформаційнихперетворень

 

>Зародженняелементівновоїсистеми устарій

 

>Нагромадженняелементів хаосу, щосприяєасиміляції новихелементівсистемою

 

>Існування йводночасруйнація старого тазаміщення йогоновим

 

>Впливзовнішньогосередовища, щоініціюєтрансформаційніперетворення таорганізує їхнього якзакономірностіфункціонування йрозвиткутрансформації

 

>Тривалість,поступовість йпоетапністьтрансформаційнихперетворень

 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


>Невідповідністьміжекономічнимустроєм держави таіснуючимипотребамирозвиткусуспільстваспричинюєявище, якутрадиційноприйнятокваліфікувати якекономічна кризу,визначальноюрисоюякоїєекономічнадеградація – процесруйнування національноїекономічноїсистеми, щовідзначаєтьсярізкимзниженнямпромислової,комерційної,інтелектуальної,інвестиційної таіншихвидівекономічноїдіяльності,глибоким спадомобсягівнаціональноговиробництва,посиленнямінфляційнихпроцесів,високимрівнембезробіття.Єдиноможливим шляхомподоланняекономічноїкризиєперехід доіншої,якісноефективнішоїформиекономічноїсистеми.Період цогоперехідного станухарактеризуєтьсястановленням тафункціонуваннямособливого типуекономічних систем,відомого векономічнійлітературі подвизначеннямперехідніекономічнісистеми

>Перехіднаекономічна система –це таканаціональнаекономічна система, котраперебуває наперехідномуетапі від одного свогоякісного стану доіншого.

За своїм характеромціекономічнісистемислідтрактувати якзмішані,оскільки смердоті усвоїйвнутрішнійструктуріщезберігаютьзначнийвмістмеханізмів таінституційстароїекономічноїсистеми, але йпоступовонабирають рис таознактієїновоїсистеми, доповноїтрансформації у якоїпросувається данаперехіднаекономічна система.Перехідними насьогодні можнавважатиекономікикраїн СНР таСхідноїЄвропи,включаючи,звісно, й Україну.

>Перехідні (>трансформаційні)економічнісистеми –цескладнеявище. Уісторіїрозвитку практично шкірногосоціумунастаютьперіоди, коли стараекономічна системафункціонує занизхідною (>занепадає), аїїпросторізароджуютьсяелементиновоїсистеми ізтенденцією досамоорганізації тависхідногорозвитку.

>Перехідніекономіки можнакласифікувати за аспектамицивілізаційного йформаційногопроцесів.

Аспектцивілізаційногопроцесу:

—віднеоліту до бронзовоговіку;

—від бронзового дозалізноговіку;

—відзалізного допередіндустріальноговіку;

—відпередіндустріального доіндустріальноговіку;

—відіндустріального допостіндустріального (>інформаційного)віку.

Аспектформаційногопроцесу:

—відпервісного дорабовласницького ладу;

—відрабовласництва дофеодалізму;

—відфеодалізму докапіталізму;

—відкапіталізму досоціалізму;

—відсоціалізму докапіталізму (дляпостсоціалістичнихкраїн тощо).

Умежахкожноїцивілізації такожноїсуспільно-економічноїформаціїєперехідністани відоднієїстадіїрозвитку доіншої.

>Закономірностітрансформації вмежахринковоїсистеми

1.Поглибленнясуспільного характерувиробництва.

2.Зміни урозвиткутехнологічного способувиробництвавимагають нових тавідповідноїадаптованостііснуючихгосподарських форм.

Кожнанаступна формасоціально-економічногорозвиткупороджуєновіфакториекономічногозростання, невідкидаючи при цьомунадбаньпопередніх. Завільноїконкуренціїголовним чинникомекономічногозростанняєгонитва занадприбутком,одержанимзавдякивпровадженнюнауково-технічномупрогресу.

>Монополія >породжуєновіпереваги великихпідприємств наддрібними взастосуваннідосягнень НТП,економії науправлінні таін., атакожможливістьупорядковувати,узгоджувати тапередбачуватирезультатидіяльності.

>Державно-монополістичнийкапіталізмстворюєможливості державноговпливу навідтворювальний процес у масштабахсуспільства.

>Змішанаекономіказабезпечуєспеціалізацію йрозподілфункційміждрібними такрупнимипідприємствами,передбачаєобранняформивласності іформигосподарювання заекономічноюдоцільністю.

>Формуванняспецифічноїієрархіїсуб'єктівгосподарювання.Головнимсуб'єктомсистемивільноїконкуренціїєдрібнийтоваровиробник;

–періоду великого машинноговиробництва – –власниккапіталу;

– замонополії –об'єднаннякапіталістів;

– вумовахдержавно-монополістичногокапіталізму держава.

>Змішанаекономікадокоріннозмінюємісце й рольнайманогоробітника,якийдедалічастішестаєспіввласникомкапіталу таучасникомуправлінськогопроцесу вмежахкорпорацій (>найманіменеджери) іучасникомпроцесурегулюванняекономіки якцілого (>найманідержавніслужбовці).

>Змістперехідноїекономіки –формування новихелементів тасистемоутворення їхнього, якудаєможливістьзайняти новомупанівнемісце вієрархіїпідсистем тасистеми якцілого.

 

2.Адміністративно-команднаекономіка таїїсуперечності

>Основноюформоюсоціалістичноївласностівважаласьдержавнавласність, на якої припадалоблизько 90%основнихфондівВнаслідок цогостворюваласяможливістьрегулюватисуспільневиробництво наосновієдиногонародногосподарського плану.

>Якщорозглядати практикубудівництвасоціалізму на всіхетапахіснування СРСР, тоньомупоєднувалисьелементи рабства (учасисталінського режимублизько 12 млн.осіб булиполітв'язнями й врізних типахтаборівзаймалися,здебільшого,рабськоюпрацею),феодалізму (>приблизно 35 млн. селян булипримусовоприкріплені до роботи вколгоспах йрадгоспах).Крім того, малімісцештучніголодомори,насильницькаколективізаціязначноїчастини селян,масовадепортація окремихнародів, шлюбполітичноїсвободи тощо.

>Якщобратилишепіслясталінськийперіод, тоантисоціалістичний характер державноївласностівиражався,по-перше,майже уповнійвідсутності утрудовихколективів (аотже, йогоучасників) правабрати доля вуправліннівласністю напідприємствах,тобтовпливати наформуваннявиробничихпрограм,обсягиінвестицій,ціноутворення,встановлення фондузаробітної плати тощо; Іпо-друге, унеможливостіістотновпливати навибіркерівниківпідприємств; по третє, увідсутності дійовихстимулів до роботибільшостіпрацівників,відношенні до державноївласності якнічиєї, що всукупності означало їхнівідчуження відвласності й влади таін.

Такому типуекономічноївласностівідповідавадміністративно-командний характеруправліннянароднимгосподарством. Це означало, щокожномурегіону,республіці,галузі,підприємствуДирективнонадсилались з центрупоказникигосподарськоїДіяльності,виділялисяобсягиресурсів й фондузаробітної плати,визначалась номенклатурапродукції,споживачамвнаслідок цогонав'язувалисьзначноюміроюнеякіснітоварніпослуги. Усі Цеформуваловитратний характерекономіки,низькуефективністьвиробництва.Господарськийрозрахунок бувформальним,виробництвоздійснювалося зазарадивиробництва,існувавтоварнийдефіцит.Водночас практика*складанняп'ятирічнихпланів бувпрогресивною йзапозичувалась українахЗаходу.

>Основним виглядомдоходів населення бувзаробітна платарозглядалася як конкретна форма дії законурозподілу запрацею та законувартості. разом зсуспільними фондамиспоживання зарплата мала забезпечитирозширеневідтворенняробочоїсили.Матеріальноюосновоюзаробітної плативважавсянеобхідний продукт.

Проневиконаннязарплатоюсвоїхфункцій,зокремастимулюючої,свідчить ті, що у 1970 р.середнязаробітна плата у народномугосподарствістановила 122 крб., анайвищою вон був упрацівників,зайнятих набудівельно-монтажних роботів (153 крб.),найнижчою у сферіжитлово-комунального тапобутовогообслуговування (94,5 крб.).Водночас заперіод 1940–1970pp.середня зарплатазросла на чотири рази, апродуктивність роботи – у 5разів.

Усукупномудоходівиплати зсуспільнихфондівспоживання урозрахунку на свою душу населеннястановили у 1970 р. 263 крб.,ході як у 1940 р. – 24 крб. (а й у 1927–1928pp. –лише 1,3 крб.), асукупних доходахробітниківпромисловості –відповідно 20% й 14,5%.Такірозміривиплатформувались як шляхомнаданнягрошовихкомпенсацій, то йбезоплатних (чичастковобезоплатних)матеріальних благ йпослуг (>останніскладалиблизько 50%).

>Виплати йпільги зсуспільнихфондівспоживаннястановили у 1990 р. 620 крб. однією особу.Істотнимнедолікомрозвиткуостанніх бувслабкийзв'язок зтрудовоюучастюпрацівників.

>Наростаннясуперечностейодержавленоїекономічноїсистеми.Потреби уреформуваннііснуючої в СРСРекономічноїсистеми,крімвищеназваних,зумовилитакіосновні заподій: 1)поступовезниженнятемпівекономічногозростання.Певноюміроюце було бспричиненезростанняммасштабівнародногосподарського комплексу,однакздебільшого –зниженнямефективностіекономіки; 2)істотнимзниженнямтемпівзростанняпродуктивності роботи (заперіод 1960–1985pp. –майже у 2,5 разу),причому на 1% прироступродуктивності роботивитрачалося понад 2% приростуоновленнявиробничихфондів; 3)значнимвідставанням, порівняно ізрозвиненимикраїнами світу, увпровадженнідосягнень НТР увиробництво (>рівенькомп'ютеризації СРСРнаприкінці80х років XX ст.складавлишеблизько 0,01% відрівнякомп'ютеризації США); 4)поглибленнямдиспропорцій векономіці; 5)низькаконкурентоспроможністьтоварів насвітовомуринку,переважносировиннаспрямованістьекспорту; 6)значнеуповільненнятемпівзростанняреальнихдоходів населення. У СРСР у 1966–70pp. смердотістановили 5,9%, а 1981–85pp. -1,8%, у 1985–88pp. – 1,4%; 7)швидке збільшеннязовнішньогоборгу СРСР тавідсотків на йогообслуговування. У 1984 р.витрати наобслуговування цогоборгустановили 5,9 млрд. дол., а 1986 – 15,1 млрд. дол. США заодночасногоскороченнявалютнихнадходжень відекспортунафти. У Українітемпизростанняреальнихдоходів населеннявідповідностановили 20% й 14%. Зарівнем життя СРСРпосідав у 1990 р.77-мемісце у світі.


3.Основні заподіянняперехідногоперіоду

>Соціальнеорієнтовануринковуекономіку, якоїпрагнутьстворитипостсоціалістичні країни, можнавизначити як систему, восновіякоїпереважаєприватнавласність, свободапідприємництва,вільний продажів всіхфакторіввиробництва,товарів тапослуг.Головні заподіянняперехідногоперіоди відадміністративно-командної досоціальнеорієнтованоїринковоїсистемитакі:

– >реформуваннявідносинвласності;

– >роздержавлення (>обмеженнявтручання держави векономічне життясуспільства аж доповноговилучення,відмова від прямогоуправління державиекономікою,створення умів длязростаннякількостігосподарюючихсуб'єктів);

– >приватизація (>перехід уприватнувласністьзначноїчастки державноївласності);

– >демонополізація (>створення й захист конкурентногосередовища,подолання державної танедержавноїмонополії);

– >лібералізація, котранабуває двох форм –внутрішньо-економічної (>усунення державного контролю зацінами напереважнубільшістьтоварів тапослуг,запровадженнясвободиторгівліюридичних тафізичнихосіб йпідпорядкуваннядіяльностітоваровиробникаумовамринку) йзовнішньоекономічної (>розширення доступу вкраїнуіноземнихінвестицій;роздержавленнязовнішньоекономічнихзв'язків йзняттяпротекціоністськихобмежень наекспорт;зняттяобмежень наімпорт;конвертованість національноївалюти тощо).

– >макроекономічнастабілізація (>мінімізаціядефіциту державного бюджету,припиненнянадлишковоїгрошовоїемісії тапільговогокредитування, щоспричиняютьінфляцію);

– >формуванняринковоїінфраструктури;

– >соціальний захистнайвразливішихверств населення.


4.Основнімоделіперехідноїекономіки

>Основнімоделіперехідноїекономіки впостсоціалістичнихкраїнах. Удругійполовині80х й на початку90х роківформувалисьтакіосновнімоделітрансформаціїекономічних системпостсоціалістичнихкраїн.По-перше,неокласична модель, Якарозроблялась М.Фрідменом, Дж.Стінглером таін.,передбачаєорієнтацію наабсолютнепереважанняприватноївласності,механізмувільногоринковогосаморегулюванняекономіки, покладанняіноземніінвестиції,здійсненняшвидкоїлібералізаціїцін талібералізаціїзовнішньоїторгівлі,скороченнясоціальнихвитрат держави,значнусоціальнудиференціаціюсуспільства таін.

При цьомустверджується, щоневиконаннябудь-якої іззваних умівдеформує процестрансформації, а ізметоюзменшенняризиків відпоступових реформнеобхідна «>шоковатерапія» Навідміну віднеокласиків,авторидругої, такзваноїградуалістської (від анг.gradual –поступовий)концепціїтрансформаціїпровідну рольвідводятьстабілізаціївиробництва. При цьомуусвідомлюютьсятривалістьданогопроцесу таможливість забезпеченнянеобхідногообсягувнутрішніхінвестицій ународнегосподарство,зміниструктурисукупноїпропозиції тапопиту,створення умів длясоціальноїадаптації населеннялише заумовистабільноговипускуекономічних благ.Низькийрівеньрентабельностівважаєтьсяпереважним порівняно ізпадіннямобсягіввиробництва. Данаконцепція непередбачаєтотальноїприватизації йнеобачноїлібералізаціїзовнішньоекономічноїдіяльності,скороченнясоціальнихвитрат,надаєперевагуколективнимцінностям.Найбільшпослідовноцяконцепція реформреалізується вКитаї.

>Представникиінституціоналізму (>третя модель)акцентуютьувагу нанеобхідностіінституціональнихзмін усуспільстві, котріпередбачаютьеволюційнітрансформаційніпроцеси в сферібазиснихвідносин (до які смердотівідносятьзміни праввласності), але й і узаконодавстві,діяльності держави тагромадськихорганізацій, узвичаях тощо.

>Четвертимнапрямом утеоретичномурозумінні моделейперехідноїекономікиєструктурнийпідхід.Представникицієїконцепціївважають, щоекономічна політикамаєбазуватися наплановійперебудовіпромисловості,перерозподілідоходів,реструктуризаціїекономіки тавідновленніділовоїактивності.Монополії, наїхню думку,єневід'ємноючастиноютехнологічноїструктури народногогосподарства, томуантитрестівська політикавважаєтьсянедоцільною.Водночаспершочерговимзавданням нимипроголошенийтривалийпідготовчийперіодстворенняринковихінститутів, амакроекономічнастабілізаціямаєпередуватиструктурним реформам. До числаструктурних реформ смердотівідносятьреформи у сфері праввласності,мотивації роботиуправлінського персоналу таін.

>Найбільшантигуманноюсередназваних моделейєперша,реалізація влатиноамериканськихкраїнахпризвела дострімкогозубожінняпереважноїбільшості населення,різкоїполяризаціїсуспільства,посиленнясировинноїорієнтаціїкраїн узовнішньоекономічнійдіяльності.

5.Економічнийустрій українахперехідноїекономіки

>Економічнийустрій, якзазначалося,визначається типомвиробничихвідносин й,насамперед, характеромвласності назасобивиробництва. Ос-кільки у всіхпостсоціалістичнихкраїнахпереважаладержавнавласність, тоновийустрійможеформуватисялише шляхомроздержавленняекономічноївласності,внаслідок чогоутворюютьсярізні >економічніустрої.Такіустрої –цеособливітипивідносинекономічноївласності й формгосподарювання,матеріальноюосновою (>речовимзмістом) якієпевнийрівеньрозвиткупродуктивних сил, що разом зсуспільноюформоюпідпорядковуютьсявідповідним типамекономічних законів.

>Основнимиустроями упостсоціалістичнихкраїнахє: 1)державний; 2)капіталістичний; 3)колективнийтрудовий; 4)дрібнотоварний.

>Дрібнотоварнийустрій уявленьіндивідуальними (>сімейними)господарствами, щобазуються наособистій роботи господаря йчленів його сім'ї.Водночас,внаслідок йогозалежності віддомінуючого укладу,якимєкапіталістичний,розвитокдрібнотоварного улаштуюпідпорядковується законамкапіталістичного способувиробництва.

>Йогорозширення, якцемаємісце в Україні,Польщі,деякихіншихкраїнах,насамперед усільськомугосподарстві, невідповідаєвимогам законіврозвиткупродуктивних сил,насамперед,основноїпродуктивноїсили.

>Капіталістичний уклад уявлень убільшостіпостсоціалістичнихкраїнприватнокапіталістичними таколективнимикапіталістичнимипідприємствами уформіакціонернихкомпаній.Водночасвнаслідокузурпаціїакціонерноївласностівузьким коломнової українськоївеликоїбуржуазіїколективнікапіталістичні підприємствазазнають всебільшоїприватнокапіталістичноїспрямованості, щоозначає рухданого укладу у біккапіталізмувзірцякінця XIX – початку XX ст.

>Колективнийтрудовийустрій вистав обдеякихіншихкраїнахвикупленимитрудовимиколективамипідприємствами, кооперативами, в які немаєнайманої роботи чи воназаймаєнезначнучастку.Цейустрійєнайпрогресивнішим,бо вньомудосягаєтьсяєдністьколективної роботи таколективноївласності наосновітехнологічного способувиробництва, щобазується,переважно, намашинній роботи. Хоча в Українівінтакожєнадмірнофізично та моральнозношеним, але йзавдякипрогресивнійсуспільнійформіцевідставання можна якщошвидкоподолати.

>Державнийустрій упостсоціалістичнихкраїнах уже неєдомінуючим.Йогорозвитокможенабуватирізногоспрямуванняздебільшогосоціалістичного, в основному –капіталістичного,відповідатизагальнонаціональнимінтересам,поєднувати урізні*комбінаціїці тринапрями, щобезпосередньозалежить від типуполітичної влади,особливостейгосподарськогомеханізму.Йогорозвиток в Українімає,здебільшого,прокапіталістичний характер.

УКитаї процесреформуванняпочався ізсільськогогосподарства,легкої тахарчовоїпромисловості, атакожпередовихнаукомісткихгалузей. При цьомусередньорічнітемпи приросту ВВП заперіод 1979–1999pp.становилимайже 10%.Водночас було бствореноблизько 400 тис.спільнихпідприємств, у якідержавіспочаткуналежавлишеконтрольний пакетакцій, а ще через 10 років вона (держава)ставала їхньогоповнимвласником.

>Градуалістська таінституціональнаконцепції реформреалізувалисьтакож вУгорщині,Чехії тадеякихіншихкраїнах.Позитивноюстороною реформ уцихкраїнахє,по-перше, ті, щочастка бюджетнихасигнувань у ВВП не лише незменшилась, анавітьзростала вокреміперіоди.

>По-друге, вцихкраїнахзбереглася на старомурівнічасткавитрат наосвіту у ВВП. Уіншихкраїнах, у т. год. в Україні, вонасуттєвоскоротилася.

>По-третє,лишенезначноюміроюпосилиласьдиференціація прибутків 10%найбідніших йнайбагатшихверств населення. Так,якщо на початку реформцейрозривстановив 2,5–3 рази, то далі – 4,5–5разів.

>По-четверте,урядиУгорщини,Словенії, а й удещоменшійміріЧехіїнамагалися недопуститисуттєвогозниженняжиттєвогорівня населення.

6.Моделі переходу доринку

Узахіднійекономічнійлітературі процестрансформа державноївласності убудь-якійформівласностіхарактеризується якприватизація.Такечорно-білебаченняпроблемиєоднією із догмзахідноїекономічної думи.

>Якщодаватинауковетрактуванняцих проблем, тороздержавленняозначає процес переходу державноївласності назасобивиробництва віншінедержавнітипивласності, до тогочислі уприватнувласністьокремої особини чичленівїї сім'ї (щоозначаєприватизацію державноївласності якскладовуроздержавлення).

>Процесроздержавлення йприватизації у80–90хроках XX ст.відбувався як урозвиненихкраїнах світу, то й у такзванихпостсоціалістичнихкраїнах. Укожній зцих групкраїніснували якзагальні, то йособливі заподійроздержавлення йприватизації.

>Загалом українахколишнього СРСР тасоціалістичноїспівдружностіроздержавлення йприватизаціявідбувалися зарізнимисоціально-економічними моделями таконкретнимимеханізмами їхніреалізації.Основнимисеред нихє: 1) модельмасовогороздержавлення йприватизації; 2) модельколективногороздержавлення йприватизації; 3) модельзовнішньоговласника; 4)змішана модельроздержавлення йприватизації; 5) модельсоціальнеорієнтованоївласності.

Модельмасовогороздержавлення йприватизаціїнайповніше бувреалізована уЧехії,Росії,Литві таМонголії,частково уПольщі. Умежахцієїмоделі вЧехіївикористовувалисьтакінайважливішіметоди:прямий продажів (>часткаякогостановила 44,8%),ваучерний метод – 23%,комерціалізація таперетворення наакціонернетовариство – 22,4%,відкритийаукціон -10,5%,безкоштовна передачамайнамуніципалітетам,пенсійним фондам й банкам – 8,1%,відкритий конкурс – 8%;приватизаціяіснуючихдержавнихакціонерних товариств – 4%.Крім того,практикувалось Поверненнячастинимайнаколишнімвласникам (так кликанареституція), передачачастинивласностідержавним кооперативам.Загаломдрібнимакціонерам належало понадполовинироздержавленоївласності.

>Внаслідокцілої низькі причин, про котрійшлосяраніше,приватизаційнісертифікати в Україні таРосіїзнецінились йзамістьподоланнясоціально-економічноговідчуження воно таще понадзросло. Так,вартістьроздержавленогомайна урозрахунку однією особу маластановити не менше 5 тис. дол., вРосії -10 тис. крб. (заоцінкамидеякихавторитетнихросійськихекономістів йоговартість могладосягти 250 тис. крб.)

Модельколективногороздержавлення йприватизаціїпередбачаєпридбанняпереважноїчастиниакційтрудовимколективом (у т. год. менеджерами) чи,передусім, менеджерами ізнаступнимвиділеннямчастки шкірногопрацівника та правомкупівлі-продажу нимиакційіншихпрацівників.Значногопоширенняця модельспочаткунабула вРосії, Україні,Румунії,Угорщині,Словенії,колишній НДР тадеякихіншихкраїнах.Водночас трудовому колективунадавалисьпевніпільги дляпридбанняакцій.Проте в Україні, якзазначалось, азначноюмірою й вРосіїтрудоваколективнавласність був,здебільшого,узурпованакланово-номенклатурноюелітою.

УСловеніїпрацівникироздержавленихпідприємств малі декларація пробезплатнеотримання 20%акцій, адодаткових 40% – за половинувартості зазакритоюпідпискою. Уколишній НДР 20% ззагальноїкількостіроздержавленихпідприємств (>майже 12 тис.) буливикуплені менеджерами йлишенезначначастка –трудовимиколективами. УБолгаріїпрацівникипідприємств малі декларація пропридбанняблизько 20%акційроздержавленихпідприємств, доти запільговимиумовами для тихийробітників йслужбовців, котрівідпрацювали напідприємстві не менше двох років до початкупроцесуроздержавлення йприватизації.

Модельзовнішньоговласникапередбачаєнадання контрольного пакетаакцій (понад 50%голосуючихакцій) до рукіноземногоінвестора.Ця модельотрималанайбільшепоширення вЧилі,частково – вУгорщині, НДР таЕстонії. То вЕстоніїпоширеним методомроздержавлення йприватизації сталиміжнароднітендери. З боціінвесторів,передусіміноземних, бралисязобов'язання простворення понад 56 тис.робочих місць.Протецізобов'язаннядотримувались нимивпродовж не понад 2 років, а после цого підприємстванавітьзакривались.ІноземнийкапіталдопускаєтьсяурядомЕстонії й доприватизаціїоб'єктвиробничоїінфраструктури –енергетики,залізниць,портів,зв’язку.Певноюміроюціпроцесивідбуваються й в Україні.

>Змішана модельроздержавлення йприватизаціїпередбачалапоєднання державної,колективної йприватноївласностірізнихпропорціях за умівпереважання державноївласності державного контролю встратегічних для народногогосподарствагалузях. В частностицестосується такзванихприроднихмонополій.Найближче доцієїмоделі –досвідроздержавлення йприватизації вКитаї,внаслідок чоговиникли,передусім,акціонерні підприємства, про що ужезазначалось.

Модельсоціально-орієнтованоївласності упроцесіроздержавлення йприватизаціїпередбачала праворобочих радий напідприємстві таменеджерівухвалюватирішеннящодороздержавлення йприватизації, атакожвикористанняінших моделей.Внаслідок цого вСловенії,наприклад, усередині90х років працівникам та менеджерам належало понад 40%роздержавленихакціонернихкомпаній,інвестиційним фондам, щоконтролюютьсяпередусім банками – 20%,державним фондам –близько 20%.

>Якщооцінюватиефективністьназванихп'яти моделей за темпамизростання такихмакроекономічнихпоказників, як ВВП, тонайшвидше смердотізростали вКитаї,обсягвиробництва на свою душу населенняподвоївся заостанні 10 років,значнозрісжиттєвийрівень населення,тривалість його життя тощо.

>Згідно ізвимогами законуєдності роботи тавласності ізурахуваннямдомінуючоїроліколективного характеру роботи,найдосконалішоюмоделлюєнаданняпереважноївласності до руктрудовихколективівзалежно відїхньоговнеску векономічнийпотенціалгалузі,регіону країни, атакожвідповідно докритеріївваучерноїприватизації.

>Загаломпроведенняроздержавлення йприватизації немаєсупроводжуватисянадмірноюприватизацієювласності,оскількице означало б рухекономічноїсистеми відоднієїкрайності доіншої (від тотальногоодержавлення домайжетотальноїприватизації), аотже,невирішення проблемїїдинамічногорозвитку, астворення нових, неменшглибокихсуперечностей, котрі негативновпливають нарозвитоксуспільства.


7.Особливостіфункціонуванняперехідноїекономічноїсистеми України

>Перехід відвисокомонополізованоїплановоїекономіки конкурентного типу в Українізначноюмірою бувускладнений черезуспадковані відколишнього СРСР структуру йспеціалізацію українськоїекономіки, атакожвнаслідокістотнихпрорахунківекономічного йполітичного характеру.Внаслідокспеціалізаціїекономіки,сформованоївпродовжбагатьохдесятиріч наосновірозподілу роботи в СРСР, Українавиробляла всередньомулишебіля 20%кінцевого продукту. Упромисловомусекторіїй було бвідведено роль виробниканапівфабрикатів знизькимвмістомдодатковоївартості. У зв'язку ізрозробкоюенергетичнихресурсівСибіру,енергомісткі укра-їнськіметалургійні тамашинобудівні підприємства булипереорієнтовані наспоживаннянафти й газу ізРосії,опинившись уцілковитійзалежності відросійськихенергоносіїв.Рішення проперехід довзаємнихрозрахунків заенергоносії засвітовимицінами,прийнятекраїнамиколишнього СРСР, негативновідбилось наукраїнськійекономіці. Рекордновисокийрівеньінфляції в Україні у 1993 р.значноюміроюспричиненийсамецимстрімкимпідвищеннямцін.Негативноюскладовоюструктуривиробництва буворієнтованістьекономіки України напотребивійськово-промислового комплексу.

>Реальнеекономічнереформування в Українірозпочалося ізкінця 1994 р., йсьогоднізауважуютьсяпозитивнітенденціїекономічногорозвитку.Структурніреформипередбачаютьформуваннябагатоукладноїекономіки і конкурентногосередовища,здійсненнявеликомасштабноїприватизації,розвиток фондовогоринку,корпоратизацію великихпідприємств,впровадженнямеханізмівбанкрутства,антимонопольнерегулювання,ціновулібералізацію,стимулюваннявиробництваекспортної таімпортозамінноїпродукції,інвестиційне забезпеченняструктурнихзмін векономіці запріоритетниминапрямами.Процесприватизації в Україні й ворганізаційному, й уфінансовомувідношенняхспирався наширокупідтримкуміжнароднихекономічнихорганізацій. У Україніформуєтьсядвосекторна модельекономіки ускладі державного й приватногосекторів. Державазадекларувалалібералізовані засадиекономічної політикищодо приватного сектора,конституційнезакріпленнясвободипідприємництва,недопущенняпривілейованостідержавнихпідприємстввідносноприватних,стимулюванняпріоритетнихнапрямівпідприємницькоїдіяльностізасобамифіскальної політики,сприяннязалученнювідповіднихінвестицій. Дляприскоренняструктурноїперебудовиекономіки іпіднесення центру ваги ізбазових напереробнігалузіважливезначеннямаєзалучення вукраїнськуекономікузарубіжнихінвестицій.Пріоритетнимигалузями длязарубіжнихфірмєметалообробка ймашинобудування,харчова, легка,медична ймікробіологічнапромисловості, транспорт,авіа- ісуднобудування,зв'язок.Головноюметою державноїзовнішньоекономічної політикиєстворення умів дляформуваннядовгостроковихконкурентнихпереваг українськихтоваровиробників ізметою забезпеченняїхньогофункціонування наекономічнійарені світу якконкурентоспроможнихучасниківгалузевих йміжгалузевихбанків.Важливимзавданням розбудовідержавності таекономіки Україниєїїінтеграція досвітовогоекономічногопростору.


Схожі реферати:

Навігація