Реферати українською » Экономика » Особливості споживчої кооперації в умовах глобалізації економіки


Реферат Особливості споживчої кооперації в умовах глобалізації економіки

Страница 1 из 4 | Следующая страница

>СОДЕРЖАНИЕ

Запровадження

1. Глобалізація та її основні риси

1.1 Позитивні боку глобалізації

1.2 Негативні боку глобалізації

2. Проблеми споживчій кооперації у глобальній економіці

2.1 Переваги споживчій кооперації

2.2 Соціальна діяльність споживчій кооперації

3. Споживча кооперація за умов глобалізації економіки

3.1 Проблеми та перспективи розвитку споживчій кооперації за умов глобалізації

3.2Интегрирующая роль організацій споживчій кооперації за умов глобалізації

Укладання

Список використаних джерел

 


ЗАПРОВАДЖЕННЯ

Глобалізація – це активно що розвивається нині процес, що вимагає підбиттям всіх країн світу до єдиним канонам як у сфері економіки, і у інших щонайменше важливих сферах. Хтось думає, що уніфікація країн призведе до стабільнішої політичної обстановці у світі, хтось, навпаки, впевнений, що глобалізація призведе лише у негативних наслідків. Хай не пішли, процес глобалізації запущено, і залишається лише очікувати, якого він у результаті призведе.

Що ж до споживчій кооперації, що його історія налічує чимало століття, тому в неї вже є великий досвід у економічній сфері та регулювання відносин для людей. У Росії її, наприклад, споживацька кооперація пережила кілька періодів спаду та розвитку. Зазвичай, ці періоди збігалися із настанням до тієї влади нового уряду.

Глобалізація веде до того що, у світі існуватимуть лише великі корпорації, що виробляють продукцію, розраховану на середнього споживача. Такі підприємства мало піклуються про індивідуалізацію продукції. Уніфікація людей очевидна. Споживча кооперація, навпаки, своєї діяльності орієнтується потреби людей, що зумовлює індивідуалізації вироблених товарів та послуг.

Не повний перелік труднощів і протиріч глобалізації, і споживчій кооперації. У цьому курсової роботі розглядатимуться поняття «глобалізація», її суть і риси; визначити риси споживчій кооперації, її переваги як системи та принципи розвитку на в умовах сучасноїглобализирующейся економіки.

Актуальність цього дослідження у тому, що кооперація за умов глобалізації є нову кооперативну бізнес-модель, вирішальну чимало соціальних і економічні проблеми.


1. ГЛОБАЛІЗАЦІЯ І ЇЇ ОСНОВНІЧЕРТЫ

1.1 Позитивні боку глобалізації

Зміни, які у світовій економіці протягом останніх десятиріч, сприяли кардинальної трансформації як його характеру у цілому, і її суті. Тенденції трансформації світової економіки є предметом дослідженьСтриженко А.А., Коваленка О.Г.,Плаксиной М.А., РогозінаК.И. Крах біполярної системи геополітичних блоків, революційних змін в технологічному розвитку, розширення й укрупнення банків, компаній, і корпорацій, посилення процесу взаємопроникнення суб'єктів світової економіки до ринків інших держав - усе це призвело до формування глобальної економіки та глобальному фінансовому системи. У нову динамічно розвивається еру глобальних комунікацій і шляхом створення нової фінансової парадигми, усе більшого розвитку електронного бізнесу,Интернет-коммерции і інтерактивного банківського обслуговування, зокрема до Інтернету, економічна діяльність неспроможна більш протікати у межах лише національних кордонів окремих держав.

Глобалізація світової економіки розуміється по-різному: як торгова інтеграція країн, як процес територіальної торгової експансії суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності з всьому світу, як дедалі більше інтегрування країн до світової економіки, як зростання економічної взаємозалежності країн в усьому світі. У цьому той чи інший акцент означає позитивну чи негативну оцінку ще процесу глобалізації із боку прибічників чи противників глобалізації.

Насправді глобалізація не зводиться лише торгової інтеграції країн. Глобалізація виявляється у збільшенні обсягу йразнообразия[1]:

· міжнародних угод на товарах і послугах;

· міжнародних потоків капіталу;

· на більш баскому коні й значне поширення нових інформаційних технологій і телекомунікацій;

· у формуванні цілком новій середовища бізнесу з Інтернету, й у що з ним “Всесвітньої павутинні”.

Найбільше вражає те відмінність сучасного процесу розвитку світової економіки від іноземних економіки початку сучасності полягає у формуванні глобальному фінансовому системи та запровадженняИнтернет-коммерции і інтерактивного банківського обслуговування до Інтернету.

Зниження бар'єрів у торгівлі і носить позитивний характер. До того ж воно сприяє також глобалізації виробництва, у країнах,включившихся у цей процес, оскільки зростає об'єм і темпи зростання інвестиційних капіталів.

Як відомо, інвестиції є фінансовий інструмент, який би фінансування зростання і розвитку економіки кожної країни. Економічно розвинених країн домоглися економічного зростання за допомогою використання інвестиційного механізму, у своїй спочатку створювалися національні інвестиції, коли в населення почали з'являтися вільні кошти, які почали поміщатися на ощадні рахунки банках, які гарантують певний дохід на вклади. Потім почалося розвиток певних інвестиційних інструментів, саме – цінних паперів: облігацій, акцій і опціонів.

Паралельно йшов процес розвитку фінансових установ і ринку загалом, котрі почали можуть брати участь в міжнародному, але в етапі в глобальному інвестиційному процесі, отже інвестиції з національного фінансового інструмента перетворилися на інтернаціональний фінансовий інструмент, який сприяє розвиткові світової економіки загалом через розвиток національних компаній, і перетворення в транснаціональні, мультинаціональні, та був й у глобальні компанії.

Головними учасниками інвестиційного процесу є держава, компанії та корпорації, і навіть приватні особи. І якщо початку зародження інвестиційного капіталу інвесторами були справді окремі багаті особи, є індивідуальними інвесторами, те з розвитком інвестиційного бізнесу з'явився клас інституціональних інвесторів, управляючих внесками в цінних паперів окремих, порівняно небагатих інвесторів. Метою таких "масових" інвесторів є отримання певних доходів після виходу пенсію від вкладених ними на цінних паперів своїх вільних грошей. Сучасними фінансовими інститутами таких грошей є взаємні фонди, які отримали на етапі неймовірну популярність в усьому світі.

Причиною цієї популярності послужили поява самоврядних індивідуальних пенсійних рахунків (>IRA) і сприятлива ситуація на ринках акцій і облігацій, дохідність операцій із якими майорять усі більше росла. Як зазначають деякі дослідники, нині взаємних фондів на американському ринку, ніж випусків акцій, котируються на Нью-йоркській фондовій біржі.

Однією з найбільш серйозних змін характеру світової економіки протягом останніх десятиріч є стрімкий розвиток Інтернету й не так із боку, як з боку включення цього інструмента в Інтернет-бізнес. Інтернет починає найширшим чином використовуватися у бізнесі. І цеИнтернет-маркетинг, іИнтернет-реклама, іИнтернет-магазин, і ринок акцій, і on-line банківське обслуговування, і зміцнити взаємодію з клієнтами, і фірмами у будівництві будинків культури та т.д. тощо. Розвиток настільки стрімке, які самі бізнеси не встигають його. Використання Інтернету на глобальному рівні змінює як ведення бізнесу, а й в світову економіку загалом.

На відміну від усіх попередніх століть, по крайнього заходу, наприкінці ХІХ і протягом всього ХХ століття, розвиток міжнародних відносин йшло від регулювання процесів світової торгівлі національними урядами, потім групами національних урядів у межах регіональних спілок типу МЕРКОСУР, АСЕАН, НАФТА. Наприкінці двадцятого століття спостерігається до якійсь мірі зворотна тенденція: у зв'язку з тиском конкуренції, глобалізацією у всіх її проявах, йде агресивна інтенсифікація бізнесу всіх рівнях економіки, отже іноді б реальні зміни економіки передують урядовим управлінським рішенням й уряду доведеться лише приймати відповідні рішення по тому, як було вивчені певні явища де-факто, скажімо у випадку з злиттям банків City і Travelers і Законом УкраїниГласса-Стигала.

Основним ознакою глобалізації вважається фундаментальний колосальний зрушення у світовій економіці: від щодо ізольованих економік, поділюваних різними бар'єрами, до світу, у якому національні економіки зливаються до однієї взаємозв'язану івзаимозависимую глобальну економічну систему.

Тенденція до більш інтегрованої економічної системи та є глобалізацією. Швидкість вищезгаданого зсуву збільшується, процес глобалізації пришвидшується з об'єктивних причин, основна у тому числі - тиск конкуренції. Але не можна говорити з впевненістю, що глобалізація - це ніяк позитивне явище. У зв'язку з складністю глобалізаційних процесів,разноуровневостью економічного розвитку країн, вона породжує і проблеми, котрий іноді кризи у деяких економічно слабших країнах.

 

1.2 Негативні боку глобалізації

Нездатність тієї чи іншої держави створити, й підтримувати активно діючу економіку й ввійти у глобальний бізнес означає, що залишиться економічно слабким, це не матиме можливості динамічно розвиватись агресивно та зможе забезпечити економічного зростання з усіма звідси наслідками рівня добробуту свого населення.

Глобалізація породжує ризики, які нещодавно не стояли перед керівниками й менеджерами фірм, банків та корпорацій. Нова реальність ставить нові запитання: як найкраще ввійти у іноземний ринок, як здійснювати експорт цей ринок, виробляти чи інвестиції в виробничу сферу цього ринку, де розміщувати виробництво: в себе у країні або іншій країні, де вартість виробництва нижче, і здійснювати чи експорт до іноземних ринків, і навіть на локальний ринок із цієї країни?

Виникає багато інших питань: про характер маркетингової політики, про бізнес стратегіях з урахуванням національних відмінностей різним параметрами, про особливості використання людських ресурсів, про іноземних конкурентів, проникаючих на внутрішній ринок та т.п.

Отже, з'ясовується, що глобалізація надає величезне вплив як на фірми і корпорації, але й на характер бізнесу та її управління.

Основними компонентами глобалізації є: глобалізація ринків, глобалізація виробництва та глобалізація фінансову сферу. Існують універсальні продукти і універсальна потреба у них: нафту, деревина, вугілля, алюміній, пшениця, і навіть такі універсальні промислові товари, як комп'ютери, мікропроцесори, літаки цивільної авіації тощо. Глобальним є і фінансовий ринок, також використовує універсальні активи, починаючи з казначейських квитків державної скарбниці США до євробондів і євро ЄС, і навіть ф'ючерсів в ІндексіНиккей.

Найчастіше глобальні компанії конкурують друг з одним на глобальному ринку, наприклад, Coca-Cola і Pepsi, Ford і Toyota,Boing і Airbus,Caterpillar іTomatsu, Nintendo іSega. Найчастіше конкуруючі компанії йдуть закомпанией-конкурентом, щоб він окремо не змогла всіма перевагами захопленого нею ринку.

Глобалізація виробництва проявляється у тенденції знайти й використовувати товари, продукти і житлово-комунальні послуги із різних географічних місць, щоб скористатися перевагами національних відмінностей у вартості та якість трьох чинників виробництва, як капітал, працю, земля, корисні копалини, енергія. Це дає можливість компаніям знизити витрати, підвищити якість чи функціональність їх продукту, дозволяючи більш конкурентоспроможними, ніж їх конкуренти.

Глобалізація у виробництві викликається, насамперед,изменяющимися умовами у виробничому навколишньому середовищі, які бізнес змушений враховуватиме й реагувати ними.

Із макроекономічного погляду в глобалізацію фінансів втягуються як потоки капіталу, а й, передусім, інвестиційні процеси. Отже, важливо відзначити, у межах наукових дискусій у тому, яким шляхом йти країн із перехідною економікою - глобалізації чи регіоналізації, зайведраматизируются негативні прояви глобалізації для економічно слабких держав. Можна піти шляхом регіоналізації - як першим етапом економічного розвитку та економічного зростання, лише свідомо чи несвідомо таких країн доводиться враховувати параметри глобалізації, хоча б і регіональному рівнях, оскільки і їх обліку очікувати хороші результати би в економічному розвитку і економічного зростання без національних інтересів та іноземних інвестицій наївно і помилково. І тому досить глянути і зіставити дані про різним країнам, відбивають відсоткове вираз іноземних інвестицій у ці країни. Наприклад, іноземні інвестиції Бразилії в 1993 р. склали 33,6 % з ЄС,

31,7 % США, 8,4 % з Японії, 6,5 % зі Швейцарії, 19,8 % з деяких іншихстран.[1]


2. СПОЖИВЧА КООПЕРАЦІЯ У ГЛОБАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

2.1 Переваги споживчій кооперації

Основне перевагу споживчій кооперації проти організаціями ринкової економіки – її соціальна спрямованість та духовна близькість до народу.

Інші переваги кооперативів визначаються їх цілями:

· задоволення економічних потреб пайовиків;

· збіг соціальних цілей держави й кооперативів;

· зниження соціальної напруги у суспільстві, спричиненої діяльністю підприємницьких господарств.

У Росії її ці переваги реалізуються почасти через відсутності повноцінної соціальної бази споживчій кооперації.

Ще однією перевагою споживчій кооперації може бути концентрування наснаги в реалізації тих галузях економіки, що є найбільш відсталими. До такого сектору у Росії ставляться галузі сільського господарства. Такий розвиток пов'язана з тим, що організації споживчій кооперації становлять люди, матеріально зацікавлені у повноцінної реалізації діяльності, у своїй прагнуть підняти обраний ними сектор економіки. На селі основні підприємства чи це сільськогосподарські й інші (освітні, культурні, сфери побуту тощо.) переважно представлені споживчої кооперацією. Бо головна мета не отримання вигоди, а соціальна реалізація.

 

2.2 Соціальна діяльність споживчій кооперації

Соціальна місія споживкооперації залежить від здійсненні діяльності, спрямованої подолання бідності, безробіття, бездуховності, створення сільського населення нормальних умовжизни.[3, з. 60-61]

Споживча кооперація -социально-ориентированная система. Це форма об'єднання населення, що бере він частина функцій щодо захисту населення. Споживча кооперація є формою некомерційної діяльності. Усі види діяльності кооператорів, на відміну комерційних організацій, спрямовані не так на отримання вигоди заради вигоди, але в отримання прибутку покриття власних витрат, що з здійсненням соціальної місії. Історично склалося так, що діяльність споживкооперація здійснює переважно у сільській місцевості. Членами кооперативу виступають поодинокі сільські жителі. Соціальна місія споживкооперації залежить від підвищенні життєвий рівень сільського населення вирішенням їх соціально-побутових труднощів і зниження соціальної напруги у суспільстві. Соціальна місія підприємств споживкооперації є виконання таких видів діяльності,как[7,c. 14-15]:

· доставка і реалізація товарів у віддалених пунктах за цінами, які у цілому в району;

· щоденна доставка хліба на віддалені населених пунктів;

· змістпланово-убиточних магазинів;

· доставка товарів додому за заявками населення, насамперед інвалідам і пенсіонерам;

· продаж товарів за цінами пайовикам і ветеранам споживчій кооперації;

· допомогу у навчанні пайовиків та його дітей у наших ВНЗ й технікумах: в Ростовській області діють два кооперативних технікуму і вищий навчальний заклад - філія Білгородського університету споживчій кооперації;

· обслуговування бюджетних установ (шкіл, дитячих будинків, лікарень та інших.);

· організація шкільного харчування;

· надання товарного кредиту населенню.

Усі напрями діяльності споживчій кооперації мають «соціальне забарвлення». У межах угоди про співробітництво між Московським Патріархатом іЦентросоюзом Росії організації споживчій кооперації допомагають відновлювати монастирі і храми, надаючи підтримку, допомагаючи транспортом та

Страница 1 из 4 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація