Реферати українською » Экономика » Неспроможність Ринку и державне регулювання


Реферат Неспроможність Ринку и державне регулювання

>Неспроможністьринку йдержавнерегулювання

>Ринковиймеханізмзабезпечуєсистемнуефективністьлише за умівдосконалоїконкуренції.Проте вреаліяхзмішаноїекономіки ринки неєдосконалоконкурентними.

сучаснийринокнеспроможнийвирішитибагатьохважливих проблемекономічногорозвитку черезнаявністьпритаманнихйому >дефектів:

-циклічного характеруекономічногорозвитку;

-монопольної влади,недостатньоїінформованостіринковихсуб’єктів;

-неспроможності забезпечитивиробництвосуспільних благ;

-зовнішніхефектівекономічноїдіяльності;

-нерівномірногорозподілунасущних благ.

>Неспроможностіринкузумовлюютьнеобхідність державноговтручання у йогофункціонування.Сучасна держававиконує рядважливих >функцій >регулюванняекономічнихпроцесів:

- забезпеченняправовоїосновиефективногофункціонуванняринковоїекономіки;

-стабілізаціяекономіки;

-перерозподілдоходів йматеріальних благ ізметоювирівнюванняспоживаннянасущних благ;

-підтримкаконкуренції;

-коригуваннязовнішніхефектів;

-регулюваннярозподілуресурсів для забезпеченнясуспільними благами.

 >Суспільні блага  –це блага, котрізабезпечуютьпотреби всіхчленівсуспільства воднаковіймірі (>національна оборона,освіта,охоронагромадського порядку,науковідослідження,природоохоронні заходь таін.).Вониподіляються на „>чисті” й „>недосконалі”.

 >Чистісуспільні благахарактеризуються >неподільністю, >невинятковістю (>неможливістювиключеннябудь-кого зкористуванняданим благом) й >неконкурентністю –неможливістюперешкодитиспоживатице благо людям, котрі не заплатили занього.

 >Недосконалі благахарактеризуються >обмеженимиможливостямивикористання,зумовленимигеографічнимположенням чинеобхідністю матірщедодатковіприватні блага.Особливимрізновидомсуспільних благє >спільніресурси (>родовищакориснихкопалин,дикітварини йриби в океанах й морях), котрітакожхарактеризуютьсяневинятковістю, але йвикликаютьсуперництво –використання їхніоднієюлюдиноюзменшуєможливостіспоживанняінших людей.

>Ринокнеспроможний забезпечитигромадян >суспільними благами, тому державастаєосновним їхнівиробником чизамовником,визначаєоптимальну їхнікількість ймінімізуєвитрати їхньоговиробництва.

>Оптимальний >обсяг >виробництва >суспільного благавизначається задопомогою „>фантомних”кривихпопиту (рис. 12.5).Попит насуспільне благовизначається як сумацін, котрі усіспоживачі (>А,Б) >готовізаплатити заостаннюодиницюданого товару за всіхможливихобсягівпопиту нанього.Оптимальнимєобсяг, заякого >граничнавигодагромадян >дорівнюєграничнимвитратам >суспільства на >виробництводаного блага: .

>Суспільнийвибір способу забезпеченнягромадян благамиколективногокористуваннявизначається неринком, аполітичнимипроцесами. >Теоріясуспільноговиборурозрізняєдвіосновнімоделіприйняттярішеньщодореалізаціїсуспільнихпроектів: у >моделіпрямоїдемократії >рішеннянайчастішеприймаєтьсябільшістю голосів шляхом прямогоголосування уформіреферендумів; у >моделі поставшиницькоїдемократіїрішенняприймаютьсяголосуваннямдепутатів.

 >Зовнішніефекти чи >екстерналії  –цепобічнінаслідкиекономічноїдіяльності, котрі нерегулюютьсяринком йвпливають наінтереситретіхосіб як у сферівиробництва, то й у сферіспоживання.

>Залежно відсферипроявурозрізняютьзовнішніефекти:

•      у сферівиробництва, коли одинвиробниквпливає на діяльністьіншого;

•      у сферіспоживання, коли одинспоживачвпливає нарівенькорисностііншого;

•      >міжвиробництвом таспоживанням, колигосподарська діяльність виробникавпливає надобробутспоживачів; 

•      >міжспоживанням тавиробництвом, колиспоживанняіндивідіввпливає нагосподарську діяльністьфірм.

>Залежно від характерувпливу однихмікроекономічнихсуб’єктів наіншихрозрізняють >негативні й >позитивні >зовнішніефекти.

>Негативнізовнішніефективиникають, коли діяльність однихсуб’єктівзавдаєшкодиіншим. Уумовахнегативнихекстерналійринковарівновага неєефективною, їхнівпливпризводить дододатковихвитраттретіхосіб,знижуєрезультативність конкурентногорозподілуресурсів.

>Виробник, діяльністьякогоспричиняє >негативнийзовнішнійефект,виробляє закривоюпропонування, Якавідповідає йогограничнимприватнимвитратам (рис. 12.6). Ос-кількивін несплачує за шкоду, якоїзавдаєтретім особам, й ненесевитрат,пов’язаних ізусуненням негативногоефекту, його криварозташовананижчекривоїграничнихсуспільнихвитрат , котрівключаютьвитрати наочищеннязабрудненогосередовища, чиграничніекстернальнівитрати : .Приватнийвиробникобираєоптимальнийобсягвипуску за правилом , тому >виробляєобсягбільший, ніжсуспільнооптимальний, занижчоюрівноважноюринковоюціною

>Вплив негативногоефекту,спричиненогодіяльністю одного виробника на станіншого,породжує востанньогододатковівитрати,пов’язані ізнеобхідністюусунення негативноговпливу.Рівноважнаціна на йогопродукціюзростає, аобсяг продажскорочується.

>Виробництво,пов’язане ізнегативнимизовнішнімиефектами,призводить донеефективноговикористанняресурсівекономіки.Виробник –забруднювач по однійвикористовуєнадлишковіресурси, аіншийвиробникнедоотримує їхні йвипускає меншепродукції порівняно ізефективнимвипуском. Урезультаті структураекономікивиявляєтьсянеефективною ,її можнаполіпшити,усунувшивплив негативногозовнішньогоефекту задопомогою державногорегулювання.

>Позитивнізовнішніефектистворюютьдодатковувигоду длятретіхосіб, котрі не було занеївідповідномуспоживачу чивиробнику.

Увипадку позитивногозовнішньогоефекту увиробництвісуспільнівитратименші, ніжприватні на всіхобсягахвипуску,суспільно оптимальнакількістьпродукціїбільша, аїїцінанижча, порівняно ізрівноважнимиринковими.Такийпозитивнийзовнішнійефектназивається >технологічним переливом. урядудоцільнонадатисубсидії такимвиробникам на величинурізниціміжприватними йсуспільнимиграничнимивитратами. Це дозволитизрушитикривупропонуванняправоруч йзбільшитирівноважнукількістьпродукції досуспільнооптимальної.

Для виробника, діяльністьякогопов’язаназістворенням позитивногозовнішньогоефекту,рівноважнаринковацінавідображаєлишецінністьданого товару для йогоспоживачів й невідображаєдодатковоїзовнішньоївигоди (>МЕВ). З точкизорусуспільства було б бдоцільнозбільшитивиробництво цого товару.Якбиспоживачісплачували задодатковувигоду, тоціна товару був бвищою йвідображала б неграничнуприватну, аграничнусуспільнувигоду : .

Уразівпливу позитивногозовнішньогоефекту,створеного однимвиробником, наіншогоостанніймаєможливістьзначнознизити своїграничніприватнівитрати, йогопропонуваннязростає. З точкизорусуспільствафірма, Якакористуєтьсяпозитивнимефектом, не лишезавищуєобсягвиробництва, але й ізанижуєціну. Афірма, щопродукуєпозитивнийефект,недоодержуєвиторгу йприбутку.

 Зметоюкоригуваннянаслідківзовнішніхефектів урядможезастосовувати: 

٠    >прямі (>адміністративні)методирегулювання –заборони чивстановленняобмежень (>нормативів) навикидиречовин, котрізабруднюютьдовкілля,запровадженняштрафнихсанкцій;

٠    >ринковіметоди –  >встановлення праввласності наресурси тавільнийобмінцими правами,запровадженнякоригуючихподатків йсубсидій, продажівдозволів навикиди.

>Ринковіметодипереводятьдодатковісуспільнівитрати чивигоди іззовнішніхефектів уприватнівнутрішнівитрати чивигодиокремоїфірми,оптимізуютьрозподілресурсів,сприяютьздешевленнюсуспільноговиробництвапродукції.Цей процесотримавназву >інтерналізації читрансформаціїзовнішніхефектів.

>Теоретичними методамиінтерналізаціїнегативнихзовнішніхефектівє >податокПігу та >субсидіяПігу,ідея якіполягає удоведенніприватнихграничнихвитрат дорівнясуспільних.

Незавждиінтерналізаціязовнішніхефектівпотребуєвтручання держави. Увипадкувизначеності праввласності йможливостіобмінуцими правамипокращеннюситуаціїсприяютьприватнірішення, аринокможесамостійносправитись із проблемамизовнішніхефектів. Коліприватністоронимаютьможливістьдосягтизгоди й не несутьнадмірнихдодатковихвитрат ізрозподілуресурсів, то смердотіздатніукластивзаємовигідну угоду йдосягтиефективного результату. Цетвердження здобулоназву  >теореми Коуза. >Результативність догодизалежить відрівня >трансакційнихвитрат –витрат наукладанняугод,пов’язанихзівстановленням праввласності.

>Регулюваннядіяльностімонополій >пов’язанезіствореннямзаконодавчоїбази такогорегулювання – антимонопольногозаконодавства.Антимонопольнізаконипокликанісприятирозвитковіконкурентноїекономіки,забороняючи дії, щообмежуютьконкуренцію.

>Антимонопольнезаконодавствоспрямоване на захист йпосиленняконкуренції впершучергу в тихийгалузях, демаємісце постійнаефект масштабу,тобтодовгостроковісередні йграничнівитратинезмінні йрівні длябудь-якихобсягіввиробництва. Такихгалузяхконкуренціяможлива й бажана,оскількивитратималих,середніх й великихфірмоднакові, томуніхто із нихмаєпереваг.Проте сус-пільство законкурентних умівотримає понадпродукції занижчимицінами,підвищитьсяефективністьрозподілуресурсів.

Державатакожздійснюєрегулюваннядіяльності >природнихмонополій, щовиникають угалузях, дезростанняобсягіввиробництвасупроводжуєтьсязначноюекономією на масштабах.Внаслідокзначногозростаючогоефекту масштабукриві йєспадними й неперетинаються вмежаханалізованихобсягіввипуску.Якбиприроднамонополіядіяла як простамонополія, то вон бмаксимізувалаприбуток за правилом ,випускаючиобсяг заціною ізрівновагою вточці (рис. 12.7).

>Оптимальний із точкизорусуспільстваобсягвипускувідповідаєточціконкурентноїрівноваги. Алірівновага вточці длямонополіїнеможлива,оскільки тут >суспільно оптимальнаціна  непокриваєдовгостроковихсередніхвитрат,фірма був бзбитковою йзалишила бгалузь. Уіншомуразімонополіяпотребувала бурядовихсубсидій,щобзберегтиконкурентнуціну йконкурентнийобсягвипуску.

>Кращимваріантомвважається політикаціноутворення, заякоюфірма не якщоотримувати монопольногоприбутку, але й окупити усі своїсереднівитрати йотримуватименормальнийприбуток,достатній,щобутриматимонополію вданійгалузі.

>Добитись цого можнадвома способами –встановленнямдвокомпонентного тарифу чивстановленнямціни нарівнісередніхвитрат.Двокомпонентний тариф –це системаціноутворення, заякоюкористувачіплатятьфіксовану суму за право статі наобслуговування, апотімдодатковосплачують заспоживаннякожноїодиниціданого виду товару чипослуги. Доход відфіксованої оплатидозволяєфірмипокрити усівитрати,навітьякщозмінначастина оплативстановлюється заграничнимивитратами.

>Іншийспосіб –встановлення длямонополії >ціни справедливогоприбутку нарівні .Ціноутворення нарівнісередніхвитрат (>рівновага вточці )дещозменшуєобсягвиробництва йпідвищуєціну порівняно ізконкурентними, томувважаєтьсятеоретичноменшзадовільним,хоча й болеепоширене напрактиці.

>Встановлення >суспільнооптимальноїціни  чи >ціни справедливогоприбутку >дозволяєзнизитицінипродукції чипослуг тазбільшитиобсяги їхніпропонування порівняно ізмонопольними.

Упроцесі державногорегулюванняекономічноїдіяльностіринковихсуб’єктівпроявляютьсяпевнівади чинеспроможністьсамої державної влади.Будь-яке сус-пільство посутізмушенеробитикомпроміснийвибірміждвоманеспроможностями –неспроможністюринку йнеспроможністю державної влади.


Схожі реферати:

Навігація