Реферати українською » Экономика » Мале підприємництво и Його роль у реформуванні економікі та зміцненні місцевіх бюджетів


Реферат Мале підприємництво и Його роль у реформуванні економікі та зміцненні місцевіх бюджетів

Страница 1 из 5 | Следующая страница

>Міністерствоосвіти й науки України

>Чернігівськийдержавнийтехнологічнийуніверситет

Кафедра менеджменту

>КУРСОВАРОБОТА

іздисципліни: ”>Економіка – II”

на задану тему:

„Маліпідприємництво й його роль уреформуванніекономіки тазміцненнімісцевихбюджетів”

>Виконав:

студентгрупиЗДСВ-082

>Перевірив: Бутко М.П.

>ЧернігівЧДТУ 2009


>ЗМІСТ

>ВСТУП.. 3

1.ТЕОРЕТИЧНІОСНОВИ МАЛОГОПІДПРИЄМНИЦТВА,ЙОГО РОЛЬ УРЕФОРМУВАННІЕКОНОМІКИ ТАЗМІЦНЕННІМІСЦЕВИХБЮДЖЕТІВ 5

1.1. Роль тамісце малогопідприємництва векономіці держави 5

1.2. Маліпідприємництво: суть, системаорганізації тапринципидіяльності 9

1.3. >Створення йформування нового підприємства.. 16

2.АНАЛІТИЧНИЙРОЗДІЛ.. 31

2.1. >Становлення тарозвиток малогопідприємництва в Україні 31

2.2. >Актуальніпроблемирозвитку малогопідприємництва насучасномуетапітрансформаціїекономіки України.. 44

3.ЗАХОДИЩОДОПІДВИЩЕННЯСТРАТЕГІЧНОГОРОЗВИТКУМАЛИХПІДПРИЄМСТВ УУКРАЇНІ 54

3.1. >Механізмстратегічногорозвиткумалихпідприємств в Україні 54

3.2. >Основні напрями державноїпідтримки малогопідприємництва насучасномуетапірозвиткуекономіки України 63

3.3. >Досвідрозвитку малогопідприємництва векономіцізарубіжнихкраїнах.. 69

>ВИСНОВОК.. 76

СПИСОКЛІТЕРАТУРИ.. 79


>ВСТУП

>Важливимнапрямкомекономічних реформ в Українієствореннясприятливогосередовища дляформування тафункціонуваннясуб’єктів малогопідприємництва, котріє одним іздійовихзасобіврозв’язання такихпершочерговихсоціально-економічних проблем, як:прискоренняструктурноїперебудовиекономіки, забезпеченнянасиченостіринку товарами тапослугами,створення конкурентногосередовища,поповненнядоходівмісцевихбюджетів,створеннядодатковихробочих місць,вирішення запитаннязайнятості вкризовихрегіонах, котрієпотенціальнимиосередкамивисокогорівня структурногобезробіття,поліпшеннязагальнихпараметрівінвестиційногоклімату, забезпеченняефективноговикористаннямісцевихсировиннихресурсів.

Усучаснихумовахкризовихявищ векономіці таобмеженостіфінансовихресурсівнайшвидше йнайефективнішевирішуватимутьціпроблемисамесуб’єктигосподарювання малогобізнесу -малі підприємства, котрі непотребують великого стартовогокапіталу ймаютьвисокуоборотністьресурсів.

>Перехід відцентралізованокерованоїсистемигосподарства доринковоїзробив проблемупідприємництва, у томучислі малого, предметомінтенсивнихнауковихдосліджень йдискусій. Зрозвитком цого сектораекономікипов’язуютьперспектививиходувітчизняноїекономіки ізкризи, забезпеченнястійкихтемпівекономічного зростанню,формуванняцивілізованихринковихвідносин.

Маліпідприємництво –цеособливий секторекономіки,утворенийсукупністюмалихпідприємств йвиступає уякостіспецифічноїсоціально-економічноїформидрібноговиробництва вумовахринку. Маліпідприємствоіснуєоб’єктивно йрозвивається якдеякацілісність, як секторекономікинаціонального, місцевогомасштабів. Маліпідприємництвоявляє собоюособливий типдіяльності,заснований наініціативній,інноваційній,ризиковійоснові ізметоюодержанняпідприємницького прибутку.

>Метоюданоїкурсової роботи –євиявленняактуальних проблемрозвитку малогопідприємництва,механізмівстратегічногорозвиткупідприємств в Україні,основнихнапрямків державноїпідтримки малогобізнесу насучасномуетапірозвиткуекономіки України.

Укурсовійроботівикористано – 9таблиць, 25джереллітератури.

>Головнітерміни:малепідприємництво,стратегічнийрозвиток,економічнийрозвиток,податковийтиск,бізнес,оподаткування,якістьуправління,кредитування,фінансоваінфраструктура,фінансовіресурси.


1.ТЕОРЕТИЧНІОСНОВИ МАЛОГОПІДПРИЄМНИЦТВА,ЙОГО РОЛЬ УРЕФОРМУВАННІЕКОНОМІКИ ТАЗМІЦНЕННІМІСЦЕВИХБЮДЖЕТІВ

 

1.1. Роль тамісце малогопідприємництва векономіці держави

Маліпідприємництво (МП)єорганічнимструктурнимелементомринковоїекономіки,їїведучим чинником, одним ізнайважливішихдіючихфакторівекономічногорозвиткусуспільства, щоспирається наринковіметодигосподарювання.

>Малі підприємства –доситьпоширена іефективна формагосподарювання.Вонимають багато таких рис, котрі неможуть бутипритаманні великимпідприємствам.Самемалепідприємствоздатненайоперативнішереагувати након'юнктуруринку й таким чиномнадаватиринковійекономіцінеобхідноїгнучкості.Цявластивість малогобізнесунабуваєособливогозначення всучаснихумовах, коливідбуваєтьсяшвидкаіндивідуалізація йдиференціаціяспоживацькогопопиту,прискореннянауково-технічногопрогресу,розширенняноменклатуритоварів тапослуг.

>Крім того,малепідприємництвомобілізуєзначніфінансові івиробничіресурси населення, котрі за межі не були бвикористані. Намалийбізнесприпадає до 90-95% всіхпідприємств й до 20-60% валовогонаціонального продукту.Особливу рольвідіграємалепідприємництво в сферіпослуг йторгівлі.Розвиток малогобізнесутакожвиступаєдійовимчинником, щопом'якшуєсоціальнунапругу йсприяєдемократизаціїринковихвідносин, босамевінєфундаментальноюосновоюформування ">середнього класу", аотже, іпослабленнявластивоїринковійекономіцітенденції досоціальноїдиференціації.

>Істотнийвнесок вноситималепідприємництво уформування конкурентногосередовища, що длянашоївисокомонополізованоїекономікимаєпершоряднезначення.Малі підприємстватакож меншевпливають й наекологічне становище.

Отже,значення малогопідприємництва вринковійекономіцідужевелике. Майжебізнесуринковаекономіка аніфункціонувати, анірозвиватися надзмозі.Становлення тарозвиток йогоєоднією ізосновних проблемекономічної політики вумовах переходу відадміністративно-командноїекономіки донормальноїринковоїекономіки. Маліпідприємництво уринковійекономіці –головний сектор, щовизначаєтемпиекономічного зростанню, структуру йякість валовогонаціонального продукту.

>Найважливішим компонентомринковоїекономікиєіснування йвзаємодія великих,середніх ймалихпідприємств,їхнєоптимальнеспіввідношення.Ефективністьвиробництватоварів йпослуг,їхнєдоведення доспоживачів багато вчомузалежать відвзаємозв'язків малого й великогобізнесу.Такакооперація вкраїнах ізринковоюекономікоювизначаєтьсядецентралізовано наосновіпошукупідприємствамипартнерів,здатнихбрати доля вспільнійроботі ізнайменшимивитратами йчітковиконуватидоговірнізобов'язання. При цьомууспіхзалежить відкількостіпотенційнихпартнерів, аотже, відефективностіантимонопольної політики йрівнярозвитку малогобізнесу.

>Малі підприємстванайчастішестворюються при великихфірмах чиспівпрайюють із ними. Таким чином,формуєтьсяпринципово нова структураекономіки. Для великогобізнесунеобхідніринокзістабільним йтривалимпопитом,продукціямасовоговиробництва,акумулюваннязначнихфінансовихзасобів, дешеваробоча сила.Малі підприємствамають рядпереваг вуправлінні:відсутністьтвердоїієрархії, простотакомунікації,можливістьшвидкогокоректуванняцілей. Томусобівартістьвиробництвапродукції в маломубізнесінижча, ніж у великому привисокійякостівиробленоїпродукції йпослуг.

>Розвитокінтеграції йпартнерськихвідносинпов'язанийконкретноювигодою, щовимагаєстійкої іефективноїсистемикооперативнихзв'язків.Великі підприємствастворюють основу длястабільності йкерованостіринковоїекономіки країни,відкривають шлях доширокомасштабноїреалізаціїнауково-технічнихновацій, амалийбізнесзабезпечуєвиробництвугнучкість ііндивідуалізацію.

Уумовахдестабілізаціїекономікисамемалігосподарськіструктури невимагають великихстартовихінвестицій,володіютьшвидкоюокупністювитрат, болееактивні вінноваційнійдіяльності,здатні припевнійпідтримцістимулюватиструктурнуперебудовуекономіки,розвитокекономічноїконкуренції,сприятиослабленнюмонополізму,створюватидодатковіробочімісця,насичуватиринок товарами йпослугами.

Маліпідприємство оперативнореагує назміникон'юнктури.Цягнучкістьмаєособливезначеннявнаслідокшвидкоїіндивідуалізації йдиференціаціїспоживчогопопиту,розширенняноменклатурипромисловихтоварів йпослуг.Сприяючиприскоренійреалізаціїновітніхтехнічних йкомерційнихідей,випускунаукомісткоїпродукції,малепідприємництвовиступаєпровідником НТП.

>Важливу роль уринковійекономіцімалепідприємництвовідіграє в сферіінновацій.Завдяки своїмпотенційнимможливостяммалі підприємствашвидкоміняютьасортиментпродукції, щовипускається, йперелікпослуг, щонадаються,прагнутьотриматишвидкоприбуток,розширитиекспортніпостачання,орієнтуються нанововведення. Цепідтверджуєтьсяісторієюствореннябагатьохвисокотехнологічнихвиробництв, великихфірм (>наприкладМісrosoft), щопочинали якмалі підприємства.

Увирішенні проблемзайнятості населеннямалийбізнесвідіграє особливоважливу роль.Рівеньзайнятості населення –синтетичнийпоказник стануекономікибудь-якої країни. З одного боці,вінхарактеризуєефективністьвикористання трудовогопотенціалу, а ізіншого боці –ступіньсоціальноїнапруженості.Навіть увисокорозвиненихкраїнах,здатних забезпечитинормальнийпрожитковиймінімум длянезайнятихгромадянвиникаютьсерйозніпроблеми. Цевтратакваліфікаційногопотенціалу,ослаблення внезайнятого населеннямотивації до роботи йнавчання.

Намалихпідприємствахнаявнівеликіможливості дляорганізації роботи заіндивідуальнимграфіком, длянеповногоробочого дня. Отже,створюютьсяробочімісця дляжінок,учнів,пенсіонерів,інвалідів. Оплатаїхньої роботисприяєскороченнючастки населення, щомаєдоходинижчіпрожитковогорівня.

Таким чином, ізпоглядувпливу малогопідприємництва наресурсні йзбутові ринки можна говорити про його роль як:

великогороботодавця, щовикористовуєробочу силувразливихшарів (>жінок,депортованихнародів,іммігрантів,інвалідів іін) йвиконуєважливусоціальнуфункцію;

>впливовогоспоживача, щоздійснюєзначнізакупівлі длявласнихвиробничих потреб;

>гнучкого виробника, що оперативнореагує назміникон'юнктуриринку йнадаєринковійекономіцінеобхіднуеластичність.

Таким чином,дослідженнявпливу малогопідприємництва нарізноманітнісуспільніпроцесидозволяютьзробитивисновок прооб'єктивновисокусоціально-економічнузначимість йогофункцій.

>Соціально-економічна сутьпідприємництва –цеособливий типгосподарювання, деголовнимсуб’єктомєпідприємець, щораціональнопоєднуєфакторивиробництва наінноваційнійоснові й навласнийризикорганізовує йкеруєвиробництвом ізметоюодержанняпідприємницького прибутку.

>Виділено двааспекти малогопідприємництва.По-перше –цеособливий секторекономікинаціонального,регіонального й місцевогомасштабів,утворенийсукупністюмалихпідприємств йвиступає вякостіспецифічноїсоціально-економічноїформидрібноговиробництва вумовахринку.Підхід до малогопідприємництва як секторуекономікизаснований наєдності двохсторінсуспільноговиробництва:організаційно-технічній йсоціально-економічній.

>По-друге,малепідприємництвоявляє собоюособливий типдіяльності,заснований наініціативній,інноваційній,ризиковійоснові ізметоюодержанняпідприємницького прибутку.Цей типдіяльностінайбільшповнорозкривається через характеристикуїїсуб’єкта,тобтопідприємця.

 

1.2. Маліпідприємництво: суть, системаорганізації тапринципидіяльності

У з статтею І Закону України "Пропідприємництво"даєтьсятакевизначення: ">Підприємництво –цебезпосереднясамостійна,систематична, навласнийризик діяльність повиробництвупродукції,виконаннюробіт,наданнюпослуг ізметоюотриманняприбутку, Яказдійснюєтьсяфізичними таюридичними особами,зареєстрованими яксуб'єктипідприємницькоїдіяльності у порядку,встановленомузаконодавством". Привизначенніпоняття ">малепідприємництво"слідвраховувати не скількикількісніпоказники, стількиякісну характеристику.Малі підприємства -цеорганізаційно-економічний видпідприємств, котрі згідно ст.2 Закону "Про підприємства в Україні"кваліфікуються запоказникомчисельностізайнятихпрацівників ізградацією за сферамидіяльності.

Маліпідприємництвоздійснюється шляхомствореннярозгалуженоїсистемималихпідприємств.Згідно ст.2 Закону України “Про підприємства в Україні” домалихвідносятьсятакі підприємства:

упромисловості табудівництві – ізчисельністюпрацюючих до 200 Чоловік;

віншихгалузяхвиробничоїсфери – ізчисельністюпрацюючих до 50 Чоловік;

унауці йнауковомуобслуговуванні – ізчисельністюпрацюючих до 100 Чоловік;

угалузяхневиробничоїсфери – ізчисельністюпрацюючих до 25 Чоловік;

уроздрібнійторгівлі – ізчисельністюпрацюючих до 15 Чоловік.

>Законодавство Українинадаєширокі праващодоствореннямалих тасередніхпідприємств. Так,засновниками їхньогоможуть бутиорендні,колективні,спільні підприємства,кооперативи,акціонерні товариства таінші підприємства іорганізації, атакожгромадяни, членисімей,інші особини, щоспільноведутьтрудовегосподарство.

>Малі підприємства -доситьпоширена іефективна формагосподарювання.Вонимають багато таких рис, котрі неможуть бутипритаманні великимпідприємствам.Самемалепідприємництвоздатненайоперативнішереагувати након’юнктуруринку й таким чиномнадаватиринковийекономіцінеобхідноїгнучкості.Цявластивість малого тасередньогобізнесунабуваєособливогозначення всучаснихумовах, коливідбуваєтьсяшвидкаіндивідуалізація йдиференціаціяспоживацькогопопиту,прискореннянауково-технічногопрогресу,розширенняноменклатуритоварів йпослуг.

За характеромдіяльності у малому тасередньомубізнесу можнавиділитидекількавидівпідприємств. До Першого виду належатиіндивідуальні (>засновані наособистійвласностіокремої особини тавиключно наїї роботи) чисімейні (>засновані навласній роботичленіводнієїсім’ї, котріпроживають разом) підприємства.Майно такого підприємстваформується ізмайна громадянина (>сім’ї),одержанихдоходів таіншихзаконнихджерел.

>Інший вид -кооперативи чиколективні підприємства,чисельністьпрацюючих у які неперевищуєустановленихобмежень.Майно кооперативуформується зарахуноквкладівучасників,одержанихдоходів таіншихзаконнихджерел йналежить йогоучасникам на правахпайовоїчастковоївласності.

>Крімназванихвище,можутьстворюватися ііншімалі підприємства.Законодавствомпередбачаєтьсяможливістьутворення на територї Україниіноземних, атакожспільнихпідприємств.

>Середхарактернихособливостейдіяльностімалих тасередніхпідприємствслідвиділитинайважливішімоменти:

>підприємець самвибирає, що, як й комувиробляти;

>підприємецьмаєможливістьзастосуватинайманупрацю.

>Перспективирозвитку малого тасередньогопідприємництвадужевеликі.Зарубіжнийдосвідпереконливосвідчить, що в всіхрозвинутихкраїнахтакі підприємства давнооформилися всамосійніструктурніпідрозділи малогобізнесу, смердотізайнятівиготовленнямпродукції невеликихсерій, сезонногопопиту,виробляютькомпоненти для великихпідприємств.Особливовідчутна роль малого тасередньогобізнесу вгалузі НТП.Невеликінауково-пошуковіфірмиперетворилися вважливий чинник НТП.

Уумовахринкуосновними формамиінтеграції малогопідприємництває:

увиробництві –субпідряд;

увиробництві йзбуті – франчайзинг;

вінновації –венчурнефінансування;

уфінансуванні –лізинг.

>Перерахованіформиінтеграціїздатніпідстрахуватималепідприємництво відринковихкатаклізмів,крім того, забезпечитивзаємовигідний рухінформаційних,технологічних,сировинних,кадрових йфінансовихресурсів вінтересахнаціональногогосподарства.

>Субпідряд упромисловорозвинутихкраїнахпрактикуєтьсядосить широко, сутьякогополягає взбільшенніобсягуробіт,переданих великимикомпаніями наконтрактнійосновімалій йсереднійспеціалізованійфірмам, а й ускороченнізагальноїкількостіпрямихпостачальниківкомплектуючих.Робота зсубпідрядудозволяємалимфірмамодержати доступ дотехнологічних йкомерційнихінновацій великихпідприємств.Діючи якпостачальник,малепідприємство у тій годинуможеналагодитивиробництвовласногокінцевого продукту йдосягтибільшоїсамостійності.

>Безумовно,маліпромислові підприємстваволодіютьрізнимтехнічнимпотенціалом.Дрібніфірми, щопрацюють упередовихпідгалузях,прагнуть забезпечитивиробництво самоюновітньоютехнікою,сучаснимикомп'ютерами,багатофункціональнимустаткуванням.Дрібніпідприємці, щовиступають уроліпартнерів великихкорпорацій,одержуютьзведення проплани нанайближчіп'ять-шість років, щодопомагаєпідрядчикам йпостачальникам активнобрати доля врозробцізазначенихїмвузлів, деталей,комплектуючихвиробів. Отже, у великогобізнесутакожформуєтьсяпевна залежність від малого.

Франчайзинг – системадоговірнихвідносин великих йдрібнихфірм вгалузізбутупродукції.Перевагиподібноїгосподарськоїкоопераціїзначнозміцнюютьжиттєздатністьмалихфірм.

>Досвідченийпідприємецьможевиступити,використовуючицю систему, уролі «франчайзера»,тобтопродавця свогодосвіду.Зрозуміло,він виненодержувати від цого продаждохід, але й неменшважливо, що через франчайзингвінодержуєможливість беззначнихвитратбагаторазоворозширитимасштаби свогобізнесу,зміцнити своїпозиції наринку.

>Особливості йпереваги франчайзингу впорівнянні ізбізнесом,пов'язанимзіствореннямвласних новихвиробничих,торгових,сервісних таіншихпідприємствнаступні:

>капіталпідприємця (франчайзі)використовується вобмін назнання йдосвід франчайзера;

>можливість оперативноговикористанняспецифіки іособливостей місцевогоринку для широкогопроникнення нанього франчайзі;

>активізаціядіяльностіпідприємців, щосвідомойдуть разом з франчайзером наризикзамість того,щобтривалий годинузайматися пошукамияких-небудь новихшляхів йнапрямківбізнесу;

>можливість болеешвидкогорозширеннясвоєїпідприємницькоїдіяльності.

У Україніфранчайзинговийбізнес лишепочинаєрозвиватися.З'явиласямережаспеціалізованихмагазинів з продаж тасервісногообслуговуваннякомп'ютерної тапобутовоїтехнікивідомихфірм,сервісногообслуговуванняавтомобілівіноземних марок, рядстоматологічнихкабінетів «>Саbot», тощо. Дотиповихпідприємств, щопрацюють наоснові франчайзингу,відносяться підприємства ізвиготовлення йреалізаціїбезалкогольнихнапоїв «>Соса-соla» й «Pepsi». Домасштабнихпроектів франчайзинговогобізнесу в Українівідносятьствореннямережіресторанів «МакДональдс».

>Ефективноюформоюінтеграції великих ймалихфірмєвенчурнефінансування.Англійське слово «>венчур»означаєризик. Отже,венчурнийкапітал –це «>ризиковийкапітал». Частозасновники малого підприємства,маючицікавуідею, всвоємурозпорядженнізасобів дляїїреалізації. У цьомувипадкузасновникиповиннізнайтиюридичну чифізичну особу, щоволодієнеобхіднимизасобами, котрі можнавкласти до проекту. Утакійситуаціїдужеважливозацікавити венчурногокапіталіста,переконати його, щомаєсправу ізнадійним партнером, й щовіддача від йогоінвестицій якщодоситьвисокою.

У широкомузначенні подвенчурнимфінансуваннямрозуміютьусівкладення вризиковані ізпоглядуфінансовихрезультатівпроекти,насамперед вгалузівисокихтехнологій, увузькому –довгострокові йсередньостроковіінвестиції увиглядікредитів чипридбанняакцій,здійснюванівенчурним фондом ізметоюствореннямалих,стрімкозростаючихкомпаній.

>Подібнимиопераціямизаймаються якспеціалізованінезалежнікомпанії, то йдочірніфірми великихкорпорацій,дрібніінвестиційні підприємства йнавіть партнерства ізобмеженоювідповідальністю.Венчурніфірмипроектують йстворюютьновівидипродукції йтехнології,розробляютьпропозиції ізудосконаленняорганізаціївиробництва, роботи,фінансів,збутупродукції.

>Венчурнепідприємствоєефективноюформоюзастосування венчурного (>ризикового)капіталу дляорганізації роботиневеликоготворчого колективу.Робота такихколективівхарактеризуєтьсягнучкістю,мобільністю іадаптивністю домінливих умівринку.

>Появавенчурних структур сталареакцієюринковоїекономіки нанеобхідністьприскореннятемпівнауково-технічногопрогресу,формування конкурентногосередовища внауково-технічній сфері,ефективногозастосуваннянакопиченогоінтелектуальногопотенціалу.Прискореннятемпів НТПдосягаєтьсяповноювіддачеюпрацівників підприємства,усвідомленимвибором тимидослідження,апробацієюотриманихрезультатів,використанняміноземногодосвідувирішеннянауково-технічних проблем.

>Формування конкурентногосередовища внауково-технічній сферізумовлене переходом наринковівідносини, колипідприємецьсамостійновибираєнапрямок свогобізнесу.Підвпливомконкуренціїскорочуютьсявитрати йтермінивиконанняробіт.Одночаснопідвищуєтьсязацікавленість удосягненнікращихкількісних йякіснихрезультатів,підсилюєтьсядіямотиваційнихстимулів довисокопродуктивної роботи.

>Інвесторамивенчурнихпідприємствєкомерційніфірми,фінансово-банківськіструктури,приватнівкладники,державніорганізації.Комерційні,фінансово-банківськіструктури йприватнівкладникифінансуютьвенчурнийбізнес,оскількицеєвигіднимвкладеннямкапіталу.Високаефективністьвенчурнихфірмбазується надосягненняхнауково-технічногопрогресу.

>Особливоюформоювзаємодії великого йдрібноговиробництваєлізинг. Урезультатіструктурнихзрушень йрізкогоскороченняпопиту багато великихпідприємств невикористовуютьзначнучастинувиробничихфондів. Зіншого боці,переважнакількістьдрібнихвиробників неволодієналежноюматеріальною базою й немаєзасобів длязакупівлітехніки.Оптимальним способомрозв'язку цогопротиріччяєлізинг.Рістінтересу долізингу йкількістьукладенихлізинговихугод в Українірозуміються поруч йогопереваг упорівнянні із вибачимоволодінняммайна. В частности,підприємецьодержуєможливістьвикористаннядорогоїновітньоїтехніки без великихпочатковихкапітальнихвкладень.Відокремлення прававласності від правакористуваннязасобамивиробництвадозволяєпідприємцюздійснюватирозширення ймодернізаціювиробництва, незатрачаючикоштів напридбання увласністьтехніки, аобмежуючись лишеоплатою навигіднихумовахїїоренди.

>Орендарям немаєнеобхідностіпопередньонакопичуватизначнівласнізасоби йзвертатись доодержаннябанківськихкредитів. Длялізингузалучається непозиковийкапітал, аустаткування, що неєвласністю підприємства, необкладаєтьсяподатком наосновнізасоби.Лізинг особливопривабливий длямалих йсередніхфірм, бодаєїмможливість не лише оперативно провестиреконструкціювиробництва, але й інаправитизекономленіфінансовізасоби наіншіцілі.

>Лізингполегшує доступпідприємців довисокихтехнологій,дозволяє оперативнозамінитизастарілеобладнання насучасне.Лізингомможутьзайматисябудь-якіюридичні чифізичні особини, щомаютьзасоби дляінвестування.Звичайнотакіопераціїздійснюютьспеціалізованікомпанії (>фінансовіінститути) –лізинговіфірми чивеликі банки.Нерідколізинговіфірмиєдочірнімитовариствами великихкомерційнихбанків, щополегшуєїм доступ до кредиту йзабезпечуєефективну діяльність. Длякомерційнихбанківлізингпривабливий тім, щодаєїмможливістьодержуватидодатковийдохід. Цевигіднаможливістьвкладеннявільнихзасобів подорендний відсоток. Таким чином,використаннянаведенихвище формгосподарськоїінтеграції великих ймалихпідприємств дозволитипідсилитистабільність,передбачуваністьзовнішньогосередовищамалихпідприємств.Взаємовигідний рухінформаційних,технологічних,сировинних,фінансових ііншихресурсівдаєпідставурозглядатисукупністьвищезгаданихпроцесів якінтеграційнупідтримку малогопідприємництва.

 


1.3. >Створення йформування нового підприємства

>Незважаючи нанаявнітруднощі йпроблемивітчизняноїекономіки у сфері малогопідприємництва в Українізайняті ужесотнітисяч людей. Однакбізнес –цеособлива манера життя, щодопускаєготовністьприйматисамостійнірішення йризикувати.Вирішившизайнятисябізнесом,підприємець виненретельноспланувати йогоорганізацію.

>Перша із проблем, Якапостає передпочатковимпідприємцем –цезнайти собі угосподарськомупросторі,знайти своюгосподарськунішу. Зцієюметоюнеобхідновивчити станринку,попит,можливіперешкоди,наслідки іобмеження,умовиінвестування,можливіпільги тощо.Цюінформацію можназнайти увідкритихпублікаціях,статистичнійінформації,законодавчих актах чи задопомогоюінформаціїприватнихосіб, щоносять хоч йсуб'єктивнуінформацію, але й на якоїслідзвернутиувагу.

>Подальшимикрокамипідприємцяповинні бути:вибірспеціалізації,організаційноїформи підприємства йпідприємництва,формуваннябази йструктури підприємства, йогопочатковогокапіталу й т.д.

>Вирішившизайнятисябізнесом,підприємець виненретельноспланувати йогоорганізацію. Для цогопотрібнооцінитиможливостімайбутніхспоживачів,одержати всюможливуінформацію проконкурентів,вирішити запитання прообладнання йтехнологію, задопомогою які якщовироблятисяпродукція.

>Важливезначеннямаєвибірформипідприємництва, упершучергувибірміжпідприємництвоміндивідуальним йколективним.Обравшиіндивідуальну форму,підприємецьдіє насвій страх йризик. Увипадкуневдачівласникнесеповну відповідальність іззобов'язань підприємства йрозплачуєтьсясвоїмизасобами й майном.

>Зробившивибір накористьколективноїформи,підприємецьподіляє відповідальність із партнерами попідприємству.Така формадозволяєзменшитиризик,залучитидодатковіресурси.

>Наступнийкрок –формуваннявиробничоїбази.Підприємцюпотрібнопридбати чивзяти ворендувиробничі йскладськіприміщення,обладнання,придбатисировину таматеріали,напівфабрикати,комплектуючівироби,залучитиробочу силу.

>Формуванняданихмеханізмів привело доствореннярізноманітнихвидівпідприємств, щорозрізняються зарозмірами й сферамидіяльності, формамивласності таорганізаційно-правовими формами.Особливемісцесеред нихзаймаютьмалі підприємства, для якіхарактернівисокадинамічність йадаптивність доринкових умів, щозмінюються.

Напочатковихетапахновостворенепідприємствомаєневеликірозміри, сферадіяльностіохоплює, як правило,лишеокремістадіївиробництва івузький сегмент ринкизбуту.Потіммалі підприємстваможутьрозвиватися в болеевеликі чивливатися вгосподарськіоб'єднання. Статус йсегментиринкузмінюються йстають болееміцними.

>Створення новихпідприємств –позитивнеявище вбудь-якійекономіці, особливоринковій, бобудь-якестворенепідприємствоможеіснувати йрозвиватися лише принаявностінезадоволеногопопиту.

>Розробкастратегії й тактикивиробничо-господарськоїдіяльності підприємстваєнайважливішимзавданням длябудь-якогобізнесу.Успішнеформування новогобізнесутакож неможеобійтися безчіткого іоб'єктивногобізнес плану.

>Процесплануваннядозволяєпобачити сув'язьмайбутніхопераційпідприємницькоїдіяльності йпередбачити ті, що виннетрапитися.Особливоважливепланування вкомерційнійдіяльності, депотрібнепередбачення вдовгостроковійперспективі йпопереднійрозробці, щопередуєпершимкрокам підприємства.

>Робота без плану –цепідвищений йнепередбаченийризикзізмушеноюреакцією нанесподіваніподії, що, як правило,ведуть довтрат тазбитків, тоді як робота за планом йреакція напередбачені йможливіявища неповинніперешкодитидосягненнюпоставленої мети.

>Важливиметапомєзалученняфінансовихзасобів.Власнихзасобів упідприємця для початку йрозвитку справ, як правило,недостатньо.Дефіциткоштів можнаперебороти шляхомвипускуакцій (>тобточастковоюпередачею прав на доля вкапіталі йприбутку підприємства),випускувласнихборговихзобов'язань й,нарешті,одержаннямпозик укомерційних банках.

>Основна проблема нового підприємства –створенняжиттєздатногоналагодженогоорганізму, у рамкахякогопрацівникичіткоусвідомлять міткусвоєїдіяльності йспособиїїдосягнення.Якщоновостворенепідприємство неперетворюється вналагоджене йкерованевиробництво, то воно таприречене на провал, Незважаючи ані на якоїблискучупідприємницькуідею,залучений великийкапітал,належнуякістьпродукції, щовипускається, йнавітьіснуваннявисокогопопиту нанеї.

>Створенняуспішнофункціонуючого МПвимагає системногопроробленнябезлічівзаємозалежнихпитань.Загальний порядокстворення нового підприємствавключаєзвичайно триосновністадії:підготовчу,установчу,організаційну.

>Підготовчастадія.Оцінкаринковоїситуаціїєголовнимчинником, щовизначаєобсяг й структурувиробничоїпрограми підприємства ймасштаби йогодіяльності.Вибірорганізаційно-правовоїформи МПмаєвеликезначення дляпобудовисистемиуправління, порядкуприйняттястратегічнихрішень, способурозподілуприбутку, характеруматеріальноївідповідальностізасновників,мотиваційнихважелів йбагатьохіншихфакторівдіяльності підприємства (>ТОВ, ВАТ, ЗАТ, й т.д.). Приїхньомупорівнянні йвиборіорганізаційно-правовоїформи варто матір наувазінаступнікритерії:

>обмеження вуправлінні (процесприйняттярішень винен бутиякісним йшвидким), контролю надкінцевими результатами;

>розподілприбутку (вміруможливості подвласну відповідальністьпідприємцявідповідно доцілей МП);

>податкова політика (максимально проста йсприятлива дляпідприємницькихцілей);

>маркетингова відповідальність (вміруможливостілише майном МП);

>інвестиційніможливості (>можливо болееширокі).

>Оцінку шкірного ізперерахованихкритеріїв привиборіорганізаційно-правовоїформи підприємствазасновник-ініціаторробить,виходячи ззапланованихмасштабівдіяльності,потреби вінвестиціях йскладностіздійснюванихвиробничихпроцесів.

>Підготовчастадіястворення підприємства винназавершуватисярозробкоюпідприємницькоїконцепції нового підприємства, щоєобов'язковимелементомпроцесустворення МП,необхідним як длявнутрішніх, то й длязовнішніхцілей. яквнутрішній документ, вонвикористовується уформізведеногообґрунтуванняпідприємницького проекту настадіїстворення МП й якінструмент контролю приоцінцірозвитку підприємства. якзовнішній -підприємницькаконцепціявикористовується дляцілейодержаннязовнішнього кредиту,одержанняінвестицій,створеннягосподарськихрізнихоб'єднань йсоюзів, дляодержання державного чирегіональногозамовлення,міжнародного контракту.

>Установчастадія.Цястадіястворення підприємстварегламентується законами України.Саме после державноїреєстрації новаорганізаційна структурастаєгосподарськоюпервинноюланкою йздобуває статусюридичної особини. Упроцесістановлення підприємствавиникаєнеобхідність уприйнятті рядуважливихуправлінськихрішень:

>встановлення складузасновників підприємства;

>визначеннястатутного фонду;

>визначення характеруучастізасновників йрозміручастковоговнеску встатутний фонд;

>складанняустановчого договору;

>визначенняназви підприємства;

>підготовка статуту підприємства;

>підбір йпризначенняключовихфігур підприємства;

>підготовкапогоджених йдозвільнихдокументів;

>вибір банку йвідкриттярозрахунковогорахунку;

>підготовкафірмовихбланків,виготовлення йреєстрація печатки підприємства.

>Найбільшвідповідальнимрішеннямданоїстадіїєвизначення складузасновників. якзасновникиможутьвиступатиокреміфізичні особини,групифізичних чиюридичнихосіб.

>Організаційнастадіястворення підприємстваполягає уформуванніорганізаційноїструктури нового підприємства:управлінняпідприємством,управління персоналом йвиробничоюінфраструктуроюфірми.

Напочатковійфазірозвитку МП, як правило,маєнескладну структуру,її характервизначаєтьсяпослідовнимподіломзагальногопроцесу наскладові йогочастини й заподіяння, при цьомувикористовуютьсянаступніприйомиподілу:

заокремимиоб'єктамидіяльності, видамипроектів, типамипродуктів (>предметнаспеціалізація);

заокремими видамитехнологічнихпроцесів,функціямиуправління (>функціональнаспеціалізація);

заокремимиієрархічнимирівнями,рівнямиобмеженняфункцій йзавдань (>ієрархічна організація).

Набазіосновноївиробничоїструктури МПформується складуправлінських посад йпідрозділів йвизначається структурауправлінняпідприємством. При цьому впроцесідиференціаціїуправліннявиділяютьсяокремісферидіяльності підприємства (>постачання,збут, маркетинг,виробництво,фінанси, персонал й т.д.) йсамостійніфункціїуправління (>планування, організація, контроль,регулювання іін).

>Виробничаінфраструктура МПскладається іззовнішніхстосовноньогоорганізацій, віддіяльності якізалежатьрезультати йогоіснування. якобов'язковіелементиінфраструктуринеобхіднопередбачати:

>мережуорганізацій, щозабезпечуютьпостачанняматеріалами,сировиною,напівфабрикатами,інструментом й всіма видамиенергетичнихресурсів;

>мережуорганізацій, щозабезпечуютьреалізаціюпродуктів,доведення їхні доспоживача, забезпеченнягарантійного йпіслягарантійногообслуговуванняклієнтів.

Маліпідприємство, особливо вперіодстановлення,володієнезначноювласноювиробничоюінфраструктурою, а усівиди забезпеченнянайчастішездійснюються наосновіширокоїкоопераціїзіспеціалізованимипідприємствами.

>Більшість МПстворюються ізметоюодержанняприбутку зарахуноквиробництва йреалізаціївласного товару.Економічнірезультати йогодіяльностізалежатьзначноюмірою відтієїфазижиттєвого циклу, наякійпідприємствознаходиться вконкретний момент години.

>Перша фаза (фазавиникнення)являє собоюконцептуальнустадіюрозвитку МП, наякіймайбутній учредительоцінюєпідприємницькуідею,знаходить длянеїпотенційнунішу наринку йвивчаєможливостіїїкомерційноговикористання.Ідеюпотрібно не лишезапропонувати, але й іобґрунтувати,конкретизувати, довестиефективністьїї розробки йреалізації напрактиці.Ідея винназацікавитикерівництво,інвесторів, персоналфірми,постачальників-суміжників,споживачів.

>Підприємецьвизначаєможливімасштабидіяльностівідповідно доочікуваногопопиту,вибираєорганізаційно-правову форму підприємства,готуєзасновницькудокументацію іоформляєдержавнуреєстрацію МП.

>Фінансування наційстадіїздійснюється зарахуноквласнихкоштівпідприємця чизасновника МП.Одержатибанківськікредити чизасобисторонніхінвесторів наційфазівкрайважко.Проте вумовах Україникапітал можназнайтиприблизнонаступним чином:

под заставуцінностей,майна,нерухомості;

>одержання кредиту в банку;

>знайтиінвестора подефективнуідею;

пристворенніспільного підприємства;

принаявностізасновника-кредитора (>наприклад банку);

>власнізасоби.

>Перша фаза виннапереконливо довестижиттєздатністьпідприємницької ідеї йвизначитифакториїїкомерційногоуспіху.

Фазарозвиткудопускаєпервісну діяльністьформальноїорганізації,пов'язану, зпроведеннямдодатковихдосліджень,розробкоютехнологічноїдокументації,організацієюпідприємницького проекту,закупівлею,монтажем йналагодженнямвиробничогоустаткування йпочаткомвиробничоїдіяльності.

Ценайбільшкапіталомістка фаза, щовимагаєсторонніхінвестицій.Крім що вже наційфазі МПможепретендувати надеякіпільгивідповідно в Україну промалепідприємництво:

>пільговіумовикредитування;

>компенсаціячастинивитрат ззовнішньоекономічноїдіяльності;

>звільнення підприємства відчастиниподатків.

Дляфази зростаннюхарактернерозширеннямасштабівпідприємницькоїдіяльності,нарощуваннявиробництва іоб'ємів продажпідприємницького продукту,пошук йосвоєння новихринків,пошук новихрішень ворганізаціївиробництва й менеджменту.

Фазазрілості МПдосягається вумовах, коли йогоосновні ринкивтрачаютьперспективиподальшогорозширення. Длязниженнявитрат ймаксимізаціїприбутку МПпрагнуть доудосконалюванняорганізації йтехнологіївиробництва,підвищенняефективності.

>Головнимзавданням йтурботою підприємства наційфазістаєпошук новихпідприємницьких іінноваційнихідей,модернізація продукту, йогомодифікація дляспецифічних умів чивимог новихринків. Настадіїзрілостізновузбільшується потреба вінвестиціях,пов'язаних ізвипробуваннями новихпродуктів. Угалузіфінансування наційстадіїнайбільшприйнятноюформоювиступаютькредитнізасобибанків.Можутьвикористовуватисязасобирегіональнихбюджетів чипільговізасобиспеціальнихфондівпідтримки малогопідприємництва.

Фазазгасання неєорганічнимнаслідкомзрілості МП.Вонаможенаставати для підприємства в останній момент години после йоговиникнення,минаючипроміжністадії. Цеможевідбуватися подвпливомнесприятливихзовнішніх чивнутрішніхфакторів йвиникаючоїкризовоїситуації.Головним симптомомзгасання підприємстваєзниження йогоплатоспроможності іобмеженняможливостіреалізації продукту, щовипускається.

>Кардинальним способомвиходу ізкризовоїситуаціїєформування підприємства наосновіпланомірноздійснюваноїсанації йогодіяльності. Принаявностізначнихактивів МП, щознаходиться встанізгасання,можерозраховувати наодержання заставного кредитубанків.Іншимиджереламифінансуваннясанаційнихзаходів наційфазіможуть статізасоби відреалізаціїактивів МП,включаючи й йогонематеріальніактиви.

>Досягненняцілействорення йрозвитку підприємстваможливе лише шляхом суворогоупорядкуванняпроцесів утрансформаціївихіднихресурсів укінцевірезультати набазіефективногоуправління персоналомфірми. Недивлячись нанаявністьістотнихспецифічних умівдіяльності МП йїхньоїзначноїрозмаїтості, природауправлінськогопроцесу, складосновнихзавдань йфункцій менеджментузалишаютьсякласичними.

На шкода,сучасне становище України недозволяєбільшостіпідприємстввиконувати усіцівимоги ізбагатьох причин.

1.4. >Нормативно-правова база

>Формування державної політикипідтримки малогопідприємництва в Україніпочинається із 1991 року ізприйняття Закону України “Пропідприємництво” таутворенняДержавногокомітету Українизісприяннямалимпідприємствам йпідприємництву. Закон України “Пропідприємництво”визначивзагальніправові,економічні тасоціальні засади,умовиздійсненняпідприємницькоїдіяльності, атакожвизначаєправовіоснови державногорегулювання тапідтримкипідприємництва,відносинсуб’єктівпідприємницькоїдіяльності та держави.

Закон України “Про підприємства в Україні”,прийнятий у 1991році,визначаєкритеріївіднесення підприємства докатегоріїмалих,чисельністьпрацюючихзалежить відгалузі, уякійфункціонуєданепідприємство. Указом Президента України “Проспрощену системуоподаткування,обліку тазвітності длясуб’єктів малогопідприємництва”,який набравшичинності із 1 января 1999 року,критерії було бзмінено. Досуб’єктів малогопідприємництвавідносятьсяюридичні особини,чисельністьнайманихпрацівників на які неперевищує 50осіб,також було бобмеженорічний обороткоштів. Закон України “Продержавнупідтримку малогопідприємництва”,прийнятий у 2004році,визнаєсуб’єктами малогопідприємництвафізичнихосіб-підприємців,річний оборот які неперевищує 500тисяч гривень нарік, таюридичнихосіб, на які працює не понад 50осіб таобсягрічного валового прибутку які неперевищує 1000000 грн.

Зметоюреалізації державної політикисприяннярозвиткупідприємництва, у томучислі малогобізнесу, уберезні 1993 рокуКабінетом міністрів України бувсхваленаперша Програму державноїпідтримкипідприємництва в Україні.

>Початок новомуетапурозвитку державної політикипідтримки малогобізнесупоклалосхваленняКабінетом міністрів УкраїниКонцепції державної політикирозвитку малогопідприємництва (>квітень 1996 р),закріпленнясвободипідприємництва вКонституції України. Одним ізмеханізмівпідтримки малогопідприємництва сталадержавна Програмурозвитку малогопідприємництва в Україні на 1997-1998 рр.,розробленаМіністерствомекономікивідповідно доположеньКонцепції державної політикирозвитку малогопідприємництва, йзатвердженапостановоюКабінету міністрів 29 января 1997 року.Метою Програми було бвизначено забезпеченнясталогорозвитку малогопідприємництва якневід’ємноїскладовоїринковоїекономіки та головногочинникастворення новихробочих місць.

У 1998роцізіствореннямДержавногокомітету ізпитаньпідприємництва (>Держпідприємництва,ниніДержавнийкомітет ізпитаньрегуляторної політики йпідприємництва)почавсянаступнийетап політики державноїпідтримкималихпідприємств.Важливимкроком у цьому напрямку сталопідписання Президентом України Указу “Проусуненняобмежень, щостримуютьрозвитокпідприємницькоїдіяльності”.Згаданий Указпоклавоснови єдиноїрегуляторної політики у сферіпідприємництва. Нарівні державної політики було бвизнанонеобхідністьзменшення державноговтручання впідприємницьку діяльність,відмови відпатерналізму із боці держави повідношенню до малогобізнесу,формуваннясередовища,сприятливого длярозвиткупідприємництва, шляхомусуненняадміністративнихбюрократичнихбар’єрів.СтворенняДержпідприємництвазабезпечилоінституціалізаціюзазначенихполітичнихорієнтирів.

У 1999-2004 рр. було бприйнятомайже 20указів Президента України ізпитаньрозвиткупідприємництва,ВерховноюРадою Україниприйнятозакони України “Проліцензуванняпевнихвидівгосподарськоїдіяльності”, “Продержавнупідтримку малогопідприємництва”, “ПроНаціональнупрограмусприяннярозвитку малогопідприємництва в Україні”, атакож “Про захистекономічноїконкуренції”,окремінормиякогопередбачаютьвиняток

Страница 1 из 5 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація