Реферати українською » Экономика » Капітал у сфері торгівлі. Торговельний прибуток


Реферат Капітал у сфері торгівлі. Торговельний прибуток

Страница 1 из 2 | Следующая страница

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

>Капітал у сферіторгівлі.Торговельнийприбуток.


План.

>Вступ................................................................................................................ 3

1. Природакапіталу у сферіторгівлі............................................................ 5

2. якформується норматоргівельногоприбутку....................................... 11

3.Торговельнийкапітал вумовахторгівлі в Україні................................ 18

>Висновок........................................................................................................ 28

Списоквикористаноїлітератури.................................................................. 30


>Вступ

>Розвитокекономічноїсистемиявляє собоюокрему формупрогресувсьогосуспільства. Уоснові жрозвиткуекономічноїсистемилежитьрістпродуктивноїсили роботи зарахуноквикористання болеедосконалихзасобіввиробництва, зростаннюкваліфікації,освіченостіпрацівників.

>Рістпродуктивноїсили роботинайчастішевиявляється впояві (>відділенні) новихсамостійнихвидівдіяльності,йде процеспоглибленняподілусуспільної роботи. Навизначеномуетапірозвиткулюдськогосуспільства, йогоекономічноїорганізації,економічноїсистемивідбуваєтьсявиділення (>відокремлення) яксамостійного видудіяльностізбутузробленихтоварів.З’являються люди, котрі припануванніпромисловогокапіталупрофесійнозаймаютьсяреалізацієюпродукції йдоведеннямїї докінцевогоспоживача,тобтоторгівлею. Ацепризводить донеобхідностіконцентрувати увласності товар тагроші – таквиникає новаекономічнакатегорія як >торговийкапітал.

>Торговийкапіталявляє собоючастинупромисловогокапіталу, щовідокремилася, котраобслуговує процесреалізаціїтоварів. Наранніхетапахрозвиткукапіталізмувласникпромисловогокапіталу самзаймаєтьсяреалізацієютоварів. Однак умірурозширенняобсягіввиробництва й зростанню годиниобігуз’явилася потреба вособливійгрупікапіталістів —торговцях, щозаймаютьсяреалізацієюготовоїпродукції.

>Торговийкапітал, як й всякийіншийкапітал, приносити йоговласникувизначений дохід,називаний уданомувипадкуторговимприбутком.Йогоджерелом служитидодатковавартість,створена в сферівиробництва.Торговийкапіталоперує лише в сферіобігу,займаючисьтими видамидіяльності, котрі незв’язується ізвиробництвомвартості.Капітал ж —цесамозростаючавартість,метоюякоїсаме йєсамозростання.Власники ж торговогокапіталумають якосновний мотив свогоповодженняодержанняприбутку ненижчесередньої. Усвоємурусіприбутокрозпадається натоварно-торговий йгрошово-торговийкапітал (уринковійекономіці смердотіобидваявляють собоючастинуприбутку), на відсоток,підприємницький дохід йземельну ренту.

Данакурсова роботаскладається ізтрьохрозділів в якіпослідовнорозглянутоеволюцію,форми йособливостіфункціонування торговогокапіталу.


1. Природакапіталу у сферіторгівлі

>Торгівля — одна ізнайдавніших формвложення роботилюдини йпідприємницькогоуміння.Обмінвиник ізпершим великимсуспільнимподілом роботи й йогограницірозширювалися вмірувиділення увідносновідособлені йновівидидіяльності.Поступово впрямийзв’язоквиробника-продавцязіспоживачем-покупцемуклинюєтьсяпосередник й продажівпродукціїстає йогоосновнимзаняттям.

>Торговийкапіталвиникзадовго дозародженнякапіталістичного способувиробництва іісторичнопередувавпромисловомукапіталу. Уперіодрозпадуфеодалізмувін активносприявстановленнюкапіталістичного способувиробництва,прискорюючируйнуваннядрібнихтоваровиробників,утягуючинатуральнегосподарствофеодалів вринковівідносини,підкоряв йогоцілямнаживи йзбагачення. Торговельномукапіталу належалаважлива роль урозвиткуекономічнихзв’язківміж районами йкраїнами, уформуваннінаціонального йсвітовогоринку.

>Джереломприбутку наторговийкапітал служилачастинавартості,створюванапрацеюдрібнихтоваровиробників-ремісників та селян, атакожчастинадодаткової роботипідневільнихпрацівників урабовласницькихлатифундіях тапоміщицькихгосподарствах, узбутіпродукції які бравши долякупець.Основним методомотриманняприбуткуслуживпозаеквівалентнийобмін: товаркупувався зацінаминижчевартості, апродавався зацінами, щоперевищувалавартість.

>Концентраціякоштів до руккупців бувнеобхідноюпередумовою дляформування великого машинноговиробництва.Купецькийкапіталз’явився йсвоєрідноюпередумовою дляутвореннявсевладдяпромисловогокапіталуепохикапіталізму.Можнастверджувати, щокупець послуживши прообразом встановленні великогопідприємця йнастільки ж великогохижака —промисловогокапіталіста.

При усім цьому, за всіма законамиеволюції в новихумовахторговийкапіталвтративсвоєсамостійнезначення й із великоговладаря векономічномужиттісуспільстваперетворився в слугупромисловогокапіталу, аточніше, у йогочастину, щовідокремилася.Кругообігпромисловогокапіталу,проходячи усвоємурусі тристадії йвідповідно до цогозмінюючи свою форму, служитисвоєрідноюматеріальноюосновою дляподілу роботиміжпідприємцями.Одні із нихспеціалізуються нареалізаціїготовоїпродукції йздійснюютьторговеобслуговуванняпромисловогокапіталу,іншіконцентрують усвоємурозпорядженнікапітал угрошовійформі йпредставляють його вборгпромисловцям таторговцям подвизначений відсоток.

>Підприємці, щовклали своїгроші вматеріальневиробництво, як правило, сам неорганізують продажівпродукції, котравипускається. Для цогоїмдовелося бчастинукапіталувилучити ізвиробництва тарозмістити в сферіобігу, щонеминуче привело б дочастковоївтратиприбутку відвиробництва. Великимиоптовимипартіями смердотіпродають їхні натоварнихбіржах чибезпосередньоторговимпосередникам, щомаютьмережуроздрібнихмагазинів.Товарнабіржазосереджуєоптовуторгівлюмасовими,головним чином,сировинними тапродовольчими товарами (>кольорові метали,бавовна, зерно,цукор тощо).Товарипродаються позразках чи стандартам (>утримуючимперелік необходимихознак —якість,сортність),причомувстановлюютьсярозмірипартійтоварів.

>Відокремлення торговогобізнесу багато вчомусприялошвидкомурозвитку іудосконалюванню торговогообслуговування населення,поліпшеннюорганізаціїоблікукупівельногопопиту, що ізнеминучістю вело до збільшеннявитрат у сферіобігу.

Уепохувільноїконкуренціївідокремлення торговогокапіталу було бяскравовираженим.Купецьзалишавсяключовоюфігурою векономіці танерідкоставив своїумовипромисловцю.Надалі, вмірупоширеннямонополістичнихвідносин, всепомітнішепочинаєвиявлятисяпротилежнатенденція.Великіпромисловікомпаніїнерідкостворюютьвласнузбутовумережу йнамагаютьсятримати под контролемреалізацію йспоживаннясвоїхтоварів.

Це особливо притаманнопідприємств, щовипускаютьзасобивиробництва йтоваритривалогокористування длясфериособистогоспоживання —автомобілі,телевізори,відеоапаратуру, холодильники й т. буд.Фірми-виготовлювачіберуть у собісервіснеобслуговуванняскладноїпобутової йвиробничоїтехніки вмісцяхїхньогозастосування і тім самимстворюютьвпевненість успоживача вефективномуїївикористанні. У порядкузворотногозв’язкувиробництвоодержуєінформацію проконструктивні іексплуатаційнінедоліки втехніці, щовипускається.

Зіншого боці,могутніторговікомпаніїнерідковідкриваютьвласнівиробництва.Реальністю ставши ”>зустрічний рух”промислового й торговогокапіталу.

>Соціально-економічна сутьвідокремлення товарногокапіталу відпромисловогополягає до того, що воно тасупроводжуєтьсяутвореннямякісноновоїформикапіталу — торговогокапіталу,персоніфікованого уновійгрупікапіталістів —торгових, котріавансуютьсвійкапітал нареалізацію товарногокапіталу. Отжеторговийкапітал вринковоїекономіці —цевідокремленачастинапромисловогокапіталу, якоїзастосовуєособлива групапідприємців у сферіобігу.

>Торговийкапіталрозпадається на двапідвиди:товарно-торговий йгрошово-торговий.Спільне вони ті, що й один, йдругийавансуються навидаткиобігу, й яктоварно-торговийкапіталістотримуєприбутокнарівні ізпромисловимкапіталістом, то йгрошово-торговийкапіталістотримуєприбуток, а чи непроценти.

>Відмінностіполягають у бопершиймаєсправу із оборотомтоварів, йогоосновнафункція —реалізація товарногокапіталу,тобтоперетворення угрошову формукапіталу;іншиймаєсправу ізобігом грошей,бере доля вторговихопераціях.

>Товарно-торговийкапітал —цеголовна формакапіталу, а й за своїмзмістомвінє, як йтоварнийкапітал,капіталомобігу. Алівідокремлення відпромисловогокапіталунадаєйому нових,відмінних від товарногокапіталуякостей.

>По-перше,товарнийкапітал —цевластивістьпромисловогокапіталіста, атоварно-торговий —самостійнийкапітал,власність торговогокапіталіста.

>По-друге,функціяреалізації товарногокапіталуєоднією (неголовною) ізтрьохфункційпромисловогокапіталу; для торговогокапіталістіцеголовнафункція.

>По-третє,товарнийкапіталмає форму обороту

;

>торговийкапітал —

 

>Г—Т—Г1 ,

де Р1=Г+h,

h —торговийприбуток.

Упершомувипадку (обороттоварноїформипромисловогокапіталу)товарнийкапітал шкірного разубере долялише воднійметаморфозі,оскільки Т1 на початку йнаприкінці обороту —церізні Т; акт продаж й акткупівлізбігаються.

У іншомувипадку (оборот торговогокапіталу) Т >бере доля в двох метамарфози.Реалізація товарногокапіталу,тобтоперетворення його угрошовийкапіталподіляється упросторі йчасі на дваакти:

1) >Г—Т —товарнийкапітал переходити відпромисловогокапіталіста до торгового, а разом із тім йфункція продаж товару переходити від Першого до іншого. Дляпромисловогокапіталістаця фаза оборотутоварно-торговогокапіталуозначаєреалізацію товару, чиперетворення товарногокапіталу угрошовій,якийпромисловецьможезновуперетворити увиробничийкапітал, нечекаючиостаточноїреалізаціїтоварноїпродукції, котраще незалишиласфериобігу;

2)справжнєперетворення товарногокапіталу угрошовийвідбувається у іншомуакті (>фазі) обороту торговогокапіталу — >Т—Г1,тобто товар переходити від торговогокапіталіста докінцевогоспоживача, остаточнозалишає сферуобігу.Власнецеперетворюєтоварнийкапітал утоварно-торговий.

>Подвійна метаморфоза, щовідбувається уході обороту торговогокапіталу, подвійновпливає на процесреалізації, процесвідтворення,який, із одного боці,спрощується (дляпромисловогопідприємця), а ізіншого —ускладнюється (длясуспільногокапіталу уцілому), що запевних умівстворюєдодатковіматеріальніпередумовивиникнення йпоглибленняекономічних криз.

>Крім того,требадодати, щоторговийкапітал —цевідокремленачастина неіндивідуальногопромисловогокапіталу, асуспільного. Цевиявляється у боторговийкапіталістмаєсправу не із однимпромисловцем, а ізбагатьма,перетворюєтоварнийкапітал угрошовийвідразубагатьохпромисловихпідприємців.

Конкретно й наочно суть торговогокапіталувиявляється у йогофункціях. Доосновнихфункцій торговогокапіталу належати:

1)перетворення товарногокапіталу угрошовій, чиреалізаціядодатковоївартості;

2)розв’язаннясуперечностейпромисловогокапіталу;

3)торговийкапітал, будучикапіталомобігу, нестворюєвласності, але йсприяєзбільшеннюдодатковоївартості йнормиприбутку.

>Особливостіфункцій торговогокапіталупередбачають йогодвояку природу.Діалектика торговогокапіталуполягає у бо,зменшуючисередню нормуприбутку (>оскільки, невиробляючиновоївартості,привласнюєчастинуствореноїпромисловимкапіталомдодатковоївартості),він служитиматеріальноюосновоюсуперечностейміжпромисловими йторговимипідприємцями.

Алі, ізіншого боці, якособливий відкапіталуобігу,зоспеціалізується у сферіобігу йцентралізує процесреалізації,вінсприяєпідвищеннюнормиприбутку (>оскількивідноснозменшуєрозмірикапіталуобігу йвідповідносприяєзбільшеннювиробничогокапіталу,зменшуєвитратиобігу йзбільшуєшвидкість оборотусукупногокапіталу,стимулюєпопит,розширює ринкизбуту).


2. якформується норматоргівельногоприбутку

>Вступ торговогокапіталу впроцесуреалізаціїтоварів служитипідставою дляучасті його вподілізагальноїмасиприбавочноївартості іодержанні торговогоприбутку.  

>Якщопорівняти норму торгового,отриманого торговцемприбутку ізвеличиноюавансованогоїмкапіталу, то ми одержимо норму торговогоприбутку, щодорівнюєвідношеннюприбутку докапіталу.Звичайно нормаприбуткуобчислюється зарік, а чи не протягом години обороту, тому дляодержаннярічноїнормиприбуткунеобхідно нормуприбутку за оборотпомножити на числооборотів урік. Чикращерозділити весьприбуток,отриманий за весьрік, наавансованийкапітал. Нормаприбуткупоказуєторговцю,наскількивигіднимєзастосування йогокапіталу. Повеличині торговогоприбутку самого пособінеможливовизначити,наскількивигідної бувторгівля за тієї чиінший чимісяцьрік. Великийприбутокможе бути применшійнорміприбутку, й,навпаки,меншийприбутокможе бути прибільшійнорміприбутку.Тільки ставленнярічногоприбутку докапіталуможе бутиоб'єктивнимкритеріємефективностівкладеннюкапіталу.

>Від чогозалежить норма торговогоприбутку, как оназмінюється із годиною?Щобвідповісти наце запитання,доцільнорозглянути норму торговогоприбуткуокремо длякожноїформи торговогоприбутку, але йспершурозглянемоформи торговогоприбутку.

>Торговийприбуток класукупців, щоєлишеіншоюназвою додаткового продукту,створюваногокласомдрібнихтоваровиробниківвиявляється втрьохосновних видах, чи формах.Перша форма торговогоприбуткувиникає із того, щоторговціпривласнюютьвеликучастину додаткового продуктудрібнихтоваровиробників задопомогоюнееквівалентного торговогообміну із ними.Продаючитовари на товарномуринкувищеїхньоївартості,торговцікупують їхні удрібнихтоваровиробниківнижчеїхньоївартості.Цярізницяміжпокупними йпродажнимицінамиторговця йскладаєпершу форму торговогоприбутку, читорговийприбуток І. Таким чином, воснові торговогоприбутку Ілежитьнееквівалентнийобмін товарами (задопомогою грошей)міжторговцями йдрібнимитоваровиробниками. Урезультаті цогонееквівалентногообмінукласторговцівексплуатуєкласдрібнихтоваровиробників,відчужуючи у своюкористьчастину додаткового продукту,створюваногокласомтоваровиробників.

>Торговийприбуток Іперейшов врозвиту формуранішінших форм торговогоприбутку,перетворившипримітивненатуральнегосподарство врозвитетоварневиробництво.Торговийприбуток Івідповідає томупочатковомуперіодуторговоїфазирабовласницькогосуспільства, уякійторгівля йрозвитетоварневиробництво лише вставали навласні ноги,класторговців лишеформувався,конституювався яксуспільнийклас,накопичуючикапітал.

Однакнезабаромкласторговцівсформувався ,ранішторговці в сферіторгівлі ">робили"грошібезпосередньосвоїми руками. Однак умірупридбання йнагромадженнякапіталу йсолідності вторговців сталопропадатибажаннязайматися самоюфізичноюпрацею.Вони уже нехотілизайматися самнавантаженням йрозвантаженням,упакуванням,продажем,перенесеннямтоварів йбагатьмаіншими видами роботи,необхідними в сферіторгівлі. І,щобзвільнити собі відфізичної роботи, смердотіпочинаютьвикористовувати вторгівлічужуробочу силу,працюрабів йнайманихробітників.

>Застосування роботирабів й,почасти,найманихробітників дозволялорізкорозширитимасштабиторгівлі, товарноговиробництва, копійчаногообігу, а разом із тім ймасштабиексплуатаціїдрібнихтоваровиробників. Алі разом ізрозширеннямексплуатаціїдрібнихтоваровиробниківвиникає іексплуатаціяіншогосуспільного класу -найманихробітників.Найманіробітники сталивиконувати весь тойфізичну роботу, щоранішвиконував у сферіторгівлі самторговець.Торговець ж ставшивиконувати роботу ізорганізаціїторгівлі, поукладаннюторговихугод,договорів, поуправліннюторговимипрацівниками.

>Торговіпрацівники,займаючисьпродуктивноюпрацею в сферіторгівлі ->перевезенням,перенесенням,навантаженням,упакуванням,розфасовкою й т.д.,збільшуваливартістьтоварів, щокупецькупував тільки в людей йпродававіншим запідвищеноюціною.Різницяміжбільшоюзновустворюваноюторговимипрацівникамивартістю, щоприєднується достароївартостітоварів,збільшуючиїї, йменшоювартістюїхньоїробочоїсилиєприбавочним продуктом,виробленимпродуктивнимиторговимипрацівниками й торговцем, що безоплатнопривласнюється.Цейприбавочний продукт (>прибавочнавартість)відчужується торговцем відторговихпрацівників йпривласнюєтьсяїм уформі торговогоприбутку, що навідміну від торговогоприбутку І можнаназватиторговимприбутком ІІ.

>Міжторговимприбутком І йторговимприбутком ІІ, Незважаючи наїхнювнутрішнюєдність йзовнішнюподібність,є й великавідмінність.Торговийприбуток І >створюють для класуторговцівдрібнітоваровиробники, щоєвласникамиосновнихзасобіввиробництва,незалежнимивиробниками,принаймні формально,юридично.Торговийприбуток ІІстворюють для класуторговців рабі (урабовласницькомуперіоді) йнайманіпрацівники.

Усвоємурозвитомувидіторговийприбуток ІІвиникаєпізніше торговогоприбутку І,останнійє йогопередумовою.

>Незабаром после того, якторговцісформувалися якклас, смердотіпочалирозширюватистарі йпрокладатиновішляхи надмежахсвоєї країни,проникаючи вїї самвіддалені, самглухі, самдикікуточки, але й і вінші, яксусідні,близькі, то й увіддалені країни.

Урезультатіпоряд зприбутком І йприбутком ІІвиникаєще йприбуток ІІІ, щоістотновідрізняється відперших двох форм торговогоприбутку.Якщо восновіприбутку І йприбутку ІІлежитьнееквівалентнийобмінміжторговцями йдрібнимитоваровиробниками (>торговийприбуток І) йміжторговцями-рабовласниками й рабами танайманимипрацівниками (>торговийприбуток ІІ), тоосновіприбутку ІІІлежить,навпаки,еквівалентнийобмін. Урізнихмісцевостяходнієї йтієї ж країни, й особливо врізнихкраїнах ізмалорозвиненимтоварнимвиробництвом,однакові посвоїхспоживчихвластивостяхматеріальні блага (тих самспоживчівартості)маютьдуженеоднаковівартості йцінивиробництва.Цярізнавартість йцінавиробництваоднаковихпродуктів роботивипливає із тогоїхнєвиробництво,унаслідокрізногорівнясуспільноїпродуктивності роботи,витраченарізнакількість роботи.

>Прибутки І, ІІ і ІІІторговців неіснуютьокремо,незалежно один від одного.Вонипереплітаютьсятісноміж собою,зливаючись в Єдинийприбуток.Торговцю немає справ доти, якої природу носити йогоприбуток, його понадцікавить величина, а чи не формаприбутку. Таким чином,розглянемодокладніше норму торговогоприбутку.

>Припустимо, щоторговецьпривласнюєприбутоквинятково уформі торговогоприбутку І. У нашомуприкладіторговецьотримавторговийприбуток у 40г.о. замісяць відторгівлі ізкожнимтоваровиробником.Якщоприпустити, щовінвівторгівлю із 25товаровиробниками, то йогоприбуток зарік складі 40 x 25 x 12 = 12000г.о. (мивиходимо із того, щовін Ведеторгівлюцілийрік йотримуєоднаковийприбуток).Якщоторговецьавансував при цьому 60 тис.г.о., ті його норма торговогоприбутку І складі12тис.г.о. x 100% /60тис.г.о. = 20%.Яким шляхомторговецьможезбільшити нормуприбутку?Щобзбільшити нормуприбутку,необхіднозбільшитиприбуток приколишньомукапіталі в $60 тис.г.о. чизменшитикапітал приколишньомуприбутку о 12-й тис.г.о. Інший шляхє дляторговцянеприйнятним, боякщовін йзбільшить нормуприбутку, величинаприбутку при цьомуможенавітьскоротитися, в годину якчастинакапіталу якщознаходитися безділа.

>Торговець якщопрагнути,звичайно,збільшитиприбуток приколишньомукапіталі. Ацейприбутокдорівнює 40 x 25 x 12 = 12тис.г.о.Торговийприбуток, аотже, й нормуприбуткуторговець притому самомукапіталіможезбільшити зарахунок,по-перше,скорочення години обороту.Якщовін зарікзробивзамістьдванадцятиоборотівп'ятнадцять, то якщо матірприбуток у 40 x 25 x 15 = 15тис.г.о., а норму торговогоприбутку врозмірі 15 тис.г.о. x 100% / 60тис.г.о. = 25%.Зменшити ж годину обороту можна зарахунок збільшенняпродуктивності роботи. Аліпродуктивність роботи неможерости безкінця, тім понад такшвидко, як бі цогохотілосяторговцю. Томуможливість збільшеннянормиприбутку йвеличиниприбутку зарахунокпродуктивності роботи й,відповідно, години оборотукапіталуобмежені.Будемовважати, що нашторговецьдовів до максимумупродуктивність роботи й домінімуму - годину обороту торговогокапіталу.

>Торговийприбуток Іторговцяможезбільшитися зарахунок збільшення числадрібнихтоваровиробників, але й й тут йогоможливостіобмежені, бовін немаєпрацівників, а його силвистачаєлише тих,щобреалізуватитовари 25товаровиробників,крім того,щобскупититоварибільшого числатоваровиробників,необхіднопропорційнозбільшити величинукапіталу,якоготорговець немає.

>Залишаєтьсяпершийспівмножник - величинаприбутку,одержуваний торговцем відторгівлі ізкожнимтоваровиробникомщомісяця.Ця величиназалежить відрізницівитрат роботи,тобтопродуктивності роботиторговця йтоваровиробників упроцесі оборотутоварів. У нашомуприкладівитрати роботи приреалізаціїтоварівтоваровиробникамискладали 50 рік. роботи, авитратиторговця - 10 рік. роботи.Цярізниця йвизначає величину торговогоприбутку, щодорівнює 40г.о. (50-10).

Таким чином, й тут величинаприбуткуобмежуєтьсяможливостями зростаннюпродуктивності роботиторговця.Звичайно,рістпродуктивності роботи в сферіобігувідбувається, але йвінвідбуваєтьсядоситьповільно.Крім того,якщозбільшитьсяпродуктивність роботиторговця,скажемо, зарахунокполіпшенняторговихшляхів,транспортнихзасобів й т.д., тоцезбільшитьпродуктивність роботи йтоваровиробників, що сампродаютьсвій товар.Якщовитрати роботиторговцязменшаться із 10 до 5 рік. роботи, авитрати роботитоваровиробників (пореалізаціїтоварів) із 50 до 45 рік. роботи, тоторговець як йраніше якщо матірприбуток 40г.о. (45-5). Аякщовитрати роботизменшаться вторговця йдрібнихтоваровиробників не так на 5 рік. роботи, апропорційновитратам,скажемо удвічі рази, тоторговийприбутокторговцянавітьзменшиться: 50/2 - 10/5 = 20г.о. Іякщонавіть при цьому годину оборотускоротитьсявдвічі (на самом деленабагато менше,оскількитранспортуваннятоварівскладає лише одну,хоча й, бутиможе,найбільшучастину години обороту товарногокапіталу), величинаприбутку, аотже, й нормаприбутку, незбільшиться: 40 x 25 x 12 = 20 x 25x24 = 12 тис.г.о.

Отже, норма торговогоприбутку Імаєтенденціюзнаходитися на одномурівні. Таким чином,торговці, щопривласнюютьвинятковоторговийприбуток І,можутьньогозбільшуватилише зарахунок збільшенняавансованогокапіталу, що смердоті йробили впершийперіодторговоїфазирабовласницькогосуспільства,збільшуючикапітал зарахунокперетворення вньогочастиниодержуваного торговогоприбутку.Збільшення жкапіталуможливолише зарахунокзалучення іексплуатації вторгівліробочоїсилирабів йнайманихробітників,оскількиторговецьфізично неможе самреалізувати понад вкількаразівкількістьтоварів.

>Експлуатаціячужоїробочоїсилиозначаєодержання торговцем,поряд ізторговимприбутком І, й торговогоприбутку ІІ, а разом із тім йнорми торговогоприбутку ІІ. >Безсумнівно, нормаприбутку,одержувана накапітал,асигнований для придбанняробочоїсили,вище, ніж нормаприбутку І, потійпростійпричині, щоякщоторговецьвідчужує віддрібнихтоваровиробниківлишечастину додаткового продукту, то відторговихпрацівниківвінвідчужує весь чимайже весьприбавочний продукт. Аоскількиступіньексплуатаціїрабів йнайманихробітників, уміру зростаннюпродуктивності роботи й ізвідповідногозниженнявартостіробочоїсили,підсилюється, тозбільшується й норма торговогоприбуткуІІ. Однакце збільшеннянормиприбуткуєнезначним,оскількиєнезначним йрістпродуктивної роботи в сферіторгівлі.

>Звернемосятепер до торговогоприбутку ІІІ. Ми Бачили, щоцейприбуток, а разом із тім й нормаприбутку,єнайбільшвисокою. І вон тімвище,чим меншепов'язанідвімісцевості чидві країниміж собою,чим болеерізнівитрати роботи,тобтопродуктивність роботи привиробництві тихий самиходнотипнихматеріальних благ урізнихкраїнах,міжякимивиникаєторгівля.Якщо нормаприбутку І й нормаприбутку ІІобчислювалися десяткамивідсотків, то нормаприбутку ІІІ,одержуванаголовним чином узовнішнійторгівлі йторгівлі великі державах центральних областей (>районів) ізокраїнами, особливо недавнозахопленими йприєднаними до державичужоземнимитериторіями,обчислюється сотнямивідсотків.Капіталторговців, щоотримуютьторговийприбуток ІІІ,зроставнеймовірношвидко -щорічно удвічі, три й более рази.

Однакзгодом , умірурозвиткусуспільногоподілу роботи, товарноговиробництва,засобів транспорту,торгівлі,транспортнихдоріг йводянихшляхівсполучення, умірупереселення іасиміляції населення, умірупрогресутехніки, особливовиробничої,технологіївиробництва,господарства,агротехніки й т.д.,відбуваєтьсяпоступовевирівнюваннярівняпродуктивності роботи, так щорозходження увитратах роботи привиробництвіоднаковихвиробів,товарівпоступовостираються.Нові,передовіметодивиробництва, нова,найбільшефективна,найбільшедосконалатехнікапочинаєпоширюватися ізнайбільшеекономічнорозвитихрайонів, областей йкраїн, у болееекономічновідсталіобласті йрайони.Іншіобласті (>провінції) й країнипочинаютьдоганятипередові країни іобласті. Аце Веде доти, щорозходження ввартостях йринковихцінаходнакових чиоднотипнихтоварів урізнихмісцевостяхпоступово, але йнеухильнозменшуються.Наслідком жзменшенняцихрозходженьєзменшеннявеличини торговогоприбутку ІІІ, авідповідно йнормиприбутку.


3.Торговельнийкапітал вумовахторгівлі в Україні

>Протягомостанніх років в Українівідбувається процесформуваннякапіталістичнихвиробничихвідносин.Персоніфікаторамикапіталу, до тогочислі й торгового, более завсього в странеєвласникикомерційнихбанків, великакількістьдиректорівпідприємств (котріздійснили такзвану ”>прихватизацію”немалоїчастки державноївласності),ділкитіньовоїекономіки,мафіозніструктури. На шкода,протягом років реформ в Україні, невдалося забезпечитиумови дляформуваннянаціональногокапіталу якекономічнопотужноїсоціальноїсили —носіяконструктивнихінтересівдержавницькоїспрямованості, що могла б статіопороюпозитивнихзрушень векономічній тавнутрішньополітичній сферах. У реальномусекторіекономіки Українізберігаєтьсянизькийрівень безпекипідприємницькоїдіяльності.Зберігаються йнавітьпосилюютьсязагрози, котрівиходять як відкриміналітету ікорупції, то й віднепослідовності танеефективностіофіційноїекономічної політики держави. Зогляду тих, що нормаприбутку нафункціонуючийкапіталрозглядається йоговласником як ”Платаризик”,неважкозрозуміти, щонедостатняефективність реального сектора,обумовлена яктехнологічними, то йекономічнимичинниками, неможе забезпечитиналежнийрівеньприбутків в реальномусекторіекономіки.Грошішукаютьіншогозастосування, що Веде додекапіталізації реального секторуекономіки.

Напрактиці тепер подтерміном ”>капітал” частозвиклирозумітипевну суму грошей чисукупність машин таустаткування.Проте, на самом делеце —складна системастосунків. Закласичнимвизначенням,капітал —цечастинанаціональногобагатства, котра забезпечуватидіюзасобивиробництва ііснує вобороті та зарахунок обороту. Отже,саме оборот запосередництвоммісткихринків йрозвиненоїгрошово-фінансовоїсистемиєнайпершоюнеобхідністю дляефективногофункціонуваннякапіталу.

>Між тім, політика,спрямована наутриманняпріоритетівмонетарноїсфери —зниженнярівняінфляції,утримання курсу національноївалюти тощо,пригнічуєвнутрішнійринок,сприяєдемонетизаціїекономіки таперешкоджаєстановленнюфінансовоїсистеми.

Результатомобмежувальноїгрошової політики ставшивідриврівняпозичковоговідсотка якціни грошей відрівнянормиприбутку якцінивиробничогокапіталу. якнаслідок —неможливістьвзаємодіїпозичкового, торгового тавиробничогокапіталів наеквівалентнійоснові.

>Наведенічинники іпризвели довідокремлення торговогокапіталу вокремуполітико-економічнугрупу зспецифічнимиінтересами,відмінними відінтересів реального сектору.Ця група представленарізноманітнимиторговельнимипідприємствами,посередницькимифірмами, котрісьогодніведуть діяльність,слабкопов’язану зреальним секторомекономіки.

>Проте, будучиорганічнимичастинами оборотунаціональногокапіталу, якпозичковий, то йторговийкапіталиокремо від реального секторуможутьіснуватилишепротягомобмеженого години.

Уумовахтривалоїдепресіївнутрішньоговиробництвагрошово-торговийкапіталпереорієнтовується на болеестабільну основу свогофункціонування,тобто — вумовах України — навиробничийкапіталрозвиненихкраїн,перетворюючись навпливовелобі йогоекспансії в Україну.

>Формуєтьсявідтворювальний циклзаміщеннявітчизняноговиробничогокапіталуіноземнимторговим навнутрішньомуринку при активному сприянні українськихторговельно-фінансовихугруповань. Аліостанніотримуютьзиск із цогопроцесулише вкороткостроковійперспективі;надалі, вумовахскороченнявнутрішніхджерелрозвитку, смердотіпоступовозалишатьмісце своїм болеепотужним конкурентамз-за кордону.

>Цей процессупроводжуєтьсяпогіршенням станугрошово-торговогокапіталу йрозповсюдженнямкризи на йогоскладовічастини, що іпродемонстрували кризубанківськоїсистеми тарізкепогіршення стануторговихпідприємств у 1998році.

>Загострюютьсясуперечності івсередині самоготрейдерськогокапіталу, щооб’єктивновикликаєтьсяантагонізмомміжрізнимиелементами йогореальноїоснови.

>Внаслідок крахусировинно-експортноїмоделі вкризовуситуаціюпотрапили усі підприємства тагалузівиробничоголанцюга, щоорієнтувалися назовнішнійринок.Від крахуекспортноїмоделісировинного типупотерпаютьтакожполітико-економічніугруповання, що булистворені наоснові торговогокапіталу.Кризаекспортноїмоделі дляцієїгрупикапіталуозначаєпадіннярентабельностіторговихоперацій й,одночасно,заморожування великихкапіталів вінвестиційних схемах, котріще недаютьреальноївіддачі.

Заіснуючихекономічних умівгрошово-торговийкапітал незацікавленийвкладатигроші увиробництво,тобтопереводити них же втоварно-торговийкапітал, практичновідсутнімасштабніінвестиційніпрограми.Представникигрошово-торговогокапіталуще перед собоюмайбутнього в стране ізквазіринковоюекономікою.

>Слідвраховувати, щогрошово-торговийкапіталможерозвиватисябільшоюміроюлише заумовиінкорпорації увладніструктури, котрізабезпечуютьїмзовнішньоекономічний протекторат та ”>прикривають”тіньовісхеми.Представникицієїгрупинайбільшезалежать від державної політики.

>Саме томусьогодніспостерігається ”>псевдо-полівіння” окремихпредставниківцієїгрупи,оскількитакийідеологічний ”>дах”дозволяєпояснитиїхнюзацікавленість упосиленніадміністративноговпливу держави наекономіку якзасібзбереженняприбутків.

>Політикамонетарнихобмежень, Яка дозволялабанківським структурамодержуватидодатковіприбутки надефіциті грошей,тривалий годинуцілкомвідповідалаінтересамфінансовогокапіталу. Це жстосується й політики ”>дорогої”гривні, Якастимулювалаімпорт в Україну,даючи роботу торговельномукапіталу.Проте, крахсировинно-експортноїмоделіспівпав зактивнимиспробами Нацбанкуобмежитипадіння курсугривні зарахунокдодатковихмонетарнихобмежень,зокрема —зменшенняліквідностікомерційнихбанків. Цевикликалосуперечностівсерединісамоїгрупи.

Узв’язку звичерпаннямможливостейутриманнямонетарноїстабільності безвтручання до сфериінтересівбанківськогокапіталу, можнапрогнозуватизагостреннясуперечностейміжгрошово-торговимкапіталом йвладою.

Узначніймірі восновінесприятливогоінвестиційногоклімату в Українілежитьпрагнення окремихугрупованьнаціональногокапіталузарезервувати для собі іздопомогою державипотенційноперспективні іінвестиційнопривабливісегменти національноїекономіки й,водночас,неспроможністьцихугруповань реально забезпечитипродуктивневикористаннявиробничихресурсів йпотужностей ізметоюотримання свого ”приватного”прибутку.Реформи в Українірозглядаються тоділишекрізь призмувласнихфінансових (>інвестиційних)можливостей. Томуздійснення реформ в масштабах, котрідаютьзмогупроникнення нафінансові ринки ”>сторонніх”суб’єктів,насамперед —іноземногокапіталу, що,відповідно,означає втрачу контролю надпевноючастиноюринку,є длягрошово-торговогокапіталунебажаним. Так, ізпоглядуіноземнихінвесторівнайбільшеінвестиційнепривабливими в Українієтакожхарчовапромисловість йпереробкасільгоспродуктів,оптоваторгівля йпосередництво вторгівлі,машинобудування йфінансова діяльність.

У Українівипадкимодернізації зарахуноквнутрішніхінвестиційнихресурсівпоки щоєскорішевипадковістю, ніж правилом.Адженавіть великий, по українськихмірках,вітчизнянийкапіталнеконкурентоспроможний упорівнянні ізсереднімиміжнароднимиінвесторами.Виняткомєсхеми, за які дляобслуговуваннязалученогоіноземногокапіталувикористовуєтьсявітчизнянийторговийкапітал. Отже,покиобсягиукраїнського торговогокапіталузалишатимуться критичномалими,тенденція доімпортутоварів тапослугвиявлятиметьсязначносильнішою затенденцію дозалучення вкраїнупрямихіноземнихінвестицій.

сучасний курс - нарозпродаж державноївласностієсвідченнямрозчарування держави вможливостяхнаціональногокапіталу. Наданомуетапіприватизаціяє предметомрозколуміжзгаданимивищегрупамикапіталів: група реального секторувтрачаєматеріальну основу свогоіснування,попередньовтратившифінансову основу,грошово-торговийкапіталодержуєтимчасовийвиграш на ”>комісійних”.

Аліприхід до країни ”>стратегічнихінвесторів”з-за кордонуобов’язковоозначатиме (й ужеозначає)прихідтакожіноземногобанківського та страховогокапіталів,оскількивітчизняні недозволяють забезпечитипотреби національноїекономіки й невикликаютьдовіриіноземнихінвесторів. Таким чином, Українськийгрошово-торговийкапіталтакожвтрачатимепозиції ймуситимепереходити навасальне становище.

Увсякоїекономіцікапіталізаціязалежить від двохфакторів:мотиваціїщодоінвестування, яку йогостимулює, тазбережень, котрі йогообумовлюють. У Українііснує великийдужепопит накапітал,який тепер неможе бутизадоволенийвнутрішнімиджерелами: внескамидомогосподарств,інвестуваннямнаціональнихвиробників чисаме Державоюсаме черезскрутнеекономічне становище Україні.Слабкістьвнутрішніхінвестиційобумовлює ті, щобудь-якевкладеннякапіталу вякої-небудь сферієобмеженим чибезплідним, бомалийоб’ємринку танегнучкістьпопиту принизькомурівні реального прибуткузбільшуєризик,пов’язаний зінвестуванням.Історичнийдосвітекономічногорозвиткупоказує, щонайефективніша політикає до того,щобстворювати, таксказати,полюсирозвитку, із які якщовиходитипрогрес длявсієїекономіці.Визначенняцихнапрямківзалежить від того, котрісфери векономіці країниєнайбільшрозвинутими таперспективними. Тому миможемобачити, щорозвитоксаме торговогокапіталуєперспективним внашої країни таможепризвести дозначногоекономічногозростання.

Аліце не можнаробитиоднобічно,тобто безрозвиткуіншихгалузейпромисловості. Для Україніісторичноцеєнасампередвиробництвотоварів народногоспоживання тапродукціїагропромислового комплексу. Так,зростаннявиробництваТНС йпродукції АПК дозволити забезпечитипервиннегенеруванняфінансовихресурсів тапоступововідновитивідтворювальний процес напідприємствах та в народномугосподарствізагалом,відновитиекономічнообґрунтованиймеханізмвизначенняефективностівиробництв та забезпеченняїхньоїконкурентоспроможності.Критеріямиуспішностіекономічноїстратегії наданомуетапіє:

—зближеннярівнівприбутковостівиробничого таторговельно-фінансовогокапіталів;

— забезпеченнявідтворювальнихпроцесівдостатньоюгрошовоюмасою таналежнимиумовамиплатіжно-розрахунковихвідносин;

—зниженняфіскальноготиску напромислові підприємства,нормалізаціяпроцесівціноутворення.

>Крім того,встановленнякапіталотворення яквизначальногопріоритетуекономічноїстратегії держави таузгодження цогопріоритету знеобхідністю забезпеченнястійкогосоціально-економічногорозвитку країни вціломувимагаєвстановлення дійовихмеханізмівкоординаціїдіяльностівладних структур тапредставниківбізнесу.Значнітруднощі, ізякими все понадпов’язане забезпеченнявалютно-грошовоїстабільності,наповнення державного бюджету,утриманняіншихпоказниківмакроекономічноїстабілізації,сприяютьрозгортаннюпроцесумасовогоусвідомленнявзаємозв’язкуміждинамікоюмакропоказниківнародногосподарськоїсистеми

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація