Реферати українською » Экономика » Інновації та інноваційна інфраструктура


Реферат Інновації та інноваційна інфраструктура

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ РЕСПУБЛІКИ БІЛОРУСЬ

>УО "БІЛОРУСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ"

>БОБРУЙСКИЙФИЛИАЛ

КафедраЭиУП

>КОНТРОЛЬНАЯ РОБОТА

По дисципліни "Економіка інновацій"

Студента 5-го курсуЭУПЗ-021

>Судько М. Н.

№зач. кн. 20662

Адреса: Крилова40А-43

Бобруйськ 2008


Зміст

1. Інновації, їх сутність, класифікація

2. Інноваційна інфраструктура: призначення, зміст, елементи

3. Завдання

З даних таблиці 2 оцінити ефективність функціонування підприємств у складі технологічного ланцюжка та його функціонування ролі окремих підприємств. Зробити висновки.

Таблиця 2

Номер підприємства 1 2 3 4
Торішній чистий прибуток підприємства і, млн. крб. 50 60 20 68

Валові активи підприємства

і, млн. крб.

160 180 100 140

1. Інновації, їх сутність, класифікація

Термін «інновація» був введений в господарський оборот ще початку нашого століття ЙозефомШумпетером, американським економістом, відомим своїми розробками області історії економічних навчань. Він розглядав інновації як посередника між винаходом та її впровадженням у економіку.

Нині у науковій літературі немає узвичаєного визначення інновацій. У найбільш абстрактної формі визначення інновацій дав англійський професор В.Р. Спенс. «інновація - це щось зовсім нове стосовно конкретної історичної ситуації, які можна використовувати, коли ми починаємо усвідомлювати це».

Попри його абстрактність, визначення включає три важливі моменти:

1. Інновація - це нове явище для таких людей, які мають якийсь стосунок до цього явища;

2. Інновація - усвідомлене нами нове явище;

3. Інновація - таке нове явище, яку можна використовувати.

Отже, інновації - це вдосконалення, щоб забезпечити економію витрат, створюють умови збільшення прибутку чи зниження ціни, і створюють додатковий споживчий попит.

Класифікація інновацій:

Усі види інновацій умовно можна розділити ми такі групи:

Продуктові інновації:

- товару;

- послуг.

Соціальні інновації:

- в ринках й поведінці покупців;

- поведінці співробітників;

- у розвитку особистості співробітників.

Менеджерські інновації:

- в технології управління;

- у створенні виробництва;

- в організаційних структурах управління;

- у функціях і методи управління;

- у техніці управління.

2. Інноваційна інфраструктура: призначення, зміст, елементи

Дослідження змісту інноваційних процесів і особливості венчурною діяльності дозволяє зробити висновок необхідність формування спеціальних організаційно-економічних механізмів підтримки малих венчурних, інноваційних та технологічно орієнтованих фірм. Склалася ситуація, коли він збільшення коштів, виділених на науково-технологічну діяльність, не призводить до адекватному підвищенню економічного потенціалу ефективності господарювання. Проблема може бути розв'язана шляхом формування інфраструктури, підтримує інноваційні процеси, венчурну діяльність й що створює сприятливі умови у розвиток малих форм в науково-технічній сфері.

Застосування нового поняття "інноваційна інфраструктура" зумовлено багатьма причинами. По-перше, лише стосовно недавно технологічне розвиток досягло такої рівня, у якому з'явилася можливість реально ефективно формувати інноваційну інфраструктуру. По-друге, виникла економічна потреба у технологічному трансфер, комерціалізації результатів науково-технічних розробок, створенні інших механізмів доведення високих технологій і бізнесменів науково-технічної продукції до конкретного споживача. По-третє, рівень зроблених раніше теоретичних розробок дозволив, запропонувати нові методичні підходи до вирішення поставлених завдань.

Інноваційна інфраструктура грає особливу роль розподілі ризику між учасниками інноваційного процесу.

З метою зниження ризику доцільно використовувати методи аналізу ризику стосовно немає окремим проектам, а до сукупності, сформованої за визначеними критеріями, т. е. портфелю проектів. Оцінка портфеля проектів дозволяє знизити ступінь невизначеності. Оцінка дозволяє знизити як технічну невизначеність, а й комерційну. Особливою оцінці піддаються високотехнологічні проекти зі значними витратами наукові дослідження й розробки. Це змушує особливо ретельно шукати шляху зниження витрат за розробку й витрат виробництво та комерціалізацію, і навіть уважно обгрунтовувати мінімально можливі обсяги випуску високотехнологічної продукції.

В міру просування по фазам інноваційного циклу і уточнення одержуваних даних потрібно знову проводити оцінки проектів, їх забезпеченість наявними ресурсами, приймати рішення про яке припинення розробки окремих проектів та його коригуванні відповідно до вимогами ринку. Отже, у процесі оцінки проектів із мері підвищення на фазам інноваційного циклу можна знизити ступінь технічного і комерційного ризику, в оцінці в "контрольних точках", уточнюючи інформації і зміни, що відбуваються над ринком загалом і особливо у сегменті, який орієнтується проект.

Знизити ризик дозволяє отримати і формування портфеля, що містить різні за обсягом, фазам інноваційного циклу, ступеня новизни проекти. У цьому портфель, що з безлічі малих проектів, є стійким, ніж портфель, що з небагатьох великих проектів ж на таку суму, і більше, ніж одиничний проект. За такої формуванні портфеля збільшується можливість включення венчурних проектів і змінюється обгрунтований рівень портфеля загалом.

Отже, зниження ризику можливо рахунок підвищення якості та підвищення рівня кваліфікації фахівців менеджменту, маркетингу, до обов'язків яких входять супровід проекту й просування продукту ринку, формування портфеля проектів, визначення черговості їх виконання, коригування рішення на "контрольних точках" за умов невизначеності та ризику.

Забезпечити цих напрямів доцільно з допомогою створення спеціальної інфраструктури. У цьому створення інноваційної інфраструктури знижує рівень ризику капіталовкладень у інноваційну діяльність у цьому регіоні загалом, приваблює додаткові інвестиції, формує нові моделі технологічного трансферу і комерціалізації науково-технічної продукції умовах національної економіки.

Слід зазначити, створення інноваційної інфраструктури залежить від рівня технологічного та розвитку національної економіки. У країнах, мають розвинену виробничу інфраструктуру, спостерігається процессофтизации, характеризується підвищенням роліневещественних, нематеріальних факторів виробництва, інформатизацією суспільства.Софтизация переплітається зсервизацией — випереджаючим розвитком сфери послуг. Отже, формуються реальні можливість створення мережі консалтингових, інжинірингових, сервісних, інформаційних послуг, сприяють підтримці інноваційних процесів.

У разі трансформаційного суспільства інноваційна інфраструктура має сприяти входженню науки в ринкову середу, розвитку підприємництва науково-технічній сфері, тому її формування багато чому визначається станом ринкової інфраструктури. У цілому нині інноваційна інфраструктура є організаційну, матеріальну, фінансово-кредитну, інформаційну базу до створення умов, сприяють ефективної акумуляції і розподілу засобів і надання послуг у розвиток інноваційної діяльності технологічного трансферу, комерціалізації науково-технічної продукції умовах підвищений ризик.

До завдань інноваційної інфраструктури входять:

- відбір проектів з урахуванням системи об'єктивної експертизи;

- створення сприятливих стартових умов розвитку малих інноваційних технологічно орієнтованих фірм;

підтримка венчурних проектів;

- система участі у розробці перспективних науково-технічних напрямів;

- підтримка механізмів взаємодії з великими центрами (зокрема типуфранчайзной системи); .

- формування матеріально-технічної бази щодо створення та розвитку малих інноваційних фірм, включаючи лізинг високотехнологічного устаткування;

- акумуляція фінансових ресурсів, створення інноваційних, інвестиційних, венчурних фондів, інноваційних банків та ін.;

- створення інформаційних мереж, які забезпечують розвиток малих фірм, можливість їх підключення до міжнародних мереж;

- отримання висококваліфікованого консалтингу, інжинірингу, аудиту, реклами, експертних послуг з метою створення конкурентоспроможної наукомісткої продукції, високих технологій і їх у ринок, зокрема світової;

- розвиток страхування інноваційних проектів, державне страхування іноземних інвестицій, вкладених у розвиток інноваційної діяльності;

- допомогу у отриманні інформацію про іноземних партнерах, укладанні контрактів, зокрема міжнародних, подачі до міжнародні фонди й організації, участь у міжнародних програмах;

- допомогу у проведенні конверсії;

- навчання підприємництву в науково-технічній сфері.

Базуючись на даних положеннях, формується інноваційна інфраструктура, що складається з наступних взаємопов'язаних елементів:

1. Організаційні структури (адміністрація малого інноваційного бізнесу чи комітет із науки і технології, спілки й асоціації підприємців та т. буд.), щоб забезпечити підтримку малих наукових кадрів і інноваційних фірм. Основні їх функції полягають у з розробки й реалізації програм підтримки та розвитку інноваційної діяльності, відповідних законодавчих актів, визначенні її місця у загальної стратегію розвитку; обгрунтуванні потреби у потребує матеріальних та фінансових ресурсів годі, державних засобах, необхідні реалізації поставлених завдань; створенні механізму взаємодії малих інноваційних фірм з великими організаціями, участі у республіканських програмах, непрямому вплив на інноваційні процеси (пільгове оподаткування, фінансування, кредитування, створення спеціальних фондів тощо. буд.).

2.Финансово-кредитние інститути, щоб забезпечити акумуляцію ресурсів немає і їх розподіл по суб'єктам інноваційної діяльності, і навіть фінансової підтримки перспективних проектів (створення інноваційних, інвестиційних, венчурних фондів, банків та ін.).

3. Страхові компанії, фірми, щоб забезпечити зниження збитків ризикових операцій, і навіть залучення інвестицій у науково-технічну сферу.

4. Інформаційні мережі, дозволяють визначити перспективні напрями розвитку інноваційної діяльності, технологічний трансфер, комерціалізацію результатів науково-технічних розробок.

5. Система сервісного обслуговування інноваційних фірм, здійснюють експертизу проектів, консалтинг, інжиніринг, аудит,контроллинг, рекламу та послуги.

6. Різні форми навчання підприємництву в науково-технічній сфері (навчальними закладами, спеціальні курси навчання, факультети, семінари, симпозіуми тощо. буд.).

3. Завдання

З даних таблиці 2 оцінити ефективність функціонування підприємств у складі технологічного ланцюжка та його функціонування ролі окремих підприємств. Зробити висновки.

Таблиця 2

Номер підприємства 1 2 3 4
Торішній чистий прибуток підприємства і, млн. крб. 50 60 20 68

Валові активи підприємства

і, млн. крб.

160 180 100 140

Рішення:

1) ЗнайдемоЭфпг:

>Эфпг =(50+60+20+68)/(160+180+100+140)=0,341

2) Знайдемо ефективність функціонування кожному за підприємства:

>Э1= 50/160 = 0,31

>Э2= 60/180 =0,33

>Э3= 20/100 =0,2

>Э4= 68/140 =0,486

3) Знайдемо середню ефективність:

Ес р=1/(п-1)*(Э1/2 +Э2 +>Э3 +>Э4/2 ) =

1/(4-1)*( 0,31/2+0,33+0,2+0,486/2 ) = 0,309

4) Знайдемо показник взаємодії:

>ПВ=Эфпг /Эср = 0,341 / 0,309 = 1,103

Висновок: оскількиПВ більше 1, то функціонування підприємств ефективно.


Список використаних джерел

1. Інноваційний менеджмент: Навчальний посібник / Під ред. буд. е. зв., проф. Л. Н.Оголевой – М.:ИНФРА-М, 2001. – 238 з. – (Серія «Вища ж освіта»).

2.Колонтай М.М. Інноваційний менеджмент. –Мн.:БГЭУ, 1997. – 191 з.

3.Нехорошева Л. Н.Научно-технологическое розвиток виробництва і ринок. –Мн.:БГЭУ, 1996. – 212 з.


Схожі реферати:

Нові надходження

Замовлення реферату

Реклама

Навігація