Реферати українською » Экономика » Інвестиційний проект розширення молочного комбінату в Сернурском районі Республіки Марій Ел


Реферат Інвестиційний проект розширення молочного комбінату в Сернурском районі Республіки Марій Ел

Страница 1 из 5 | Следующая страница

>Курсовой проект

з дисципліни «Інвестиційне проектування»

на задану тему:

«Інвестиційний проект розширення молочного комбінатуСернурском районі Республіки Марій Ел»


Зміст

Запровадження

1. Розробка і - оцінка ефективності інвестиційного проекту

2. Загальна характеристика ЗАТ «>Сернурский молочний комбінат»

3. Інвестиційний проект розширення молочного комбінату

3.1 Резюме

3.2 Опис продукції

3.3 Оцінка ринку збуту

3.4 Оцінка конкурентів

3.5 Стратегія і план маркетингу

3.6 Прогноз обсягів продажу

3.7 План виробництва

3.8 Організаційний план

3.9 Юридичний план

3.10 Оцінка ризиків

3.11 Стратегія фінансування

3.12 Фінансовий план і - оцінка ефективності проекту

Список літератури


Запровадження

Інвестиції грають найважливішу роль як у макро-, і мікрорівні економіки. Власне, вони сьогодні визначають майбутнє як країни загалом, і окремого суб'єкта господарювання і є локомотивом у розвитку економіки.

Останніми роками спостерігається тенденція до зменшення реальних інвестицій, що може негативно вдарило по прискоренні НТР та розвитку всього народногосподарського комплексу.

Інвестиційний криза країни виявився глибшим, ніж спільний економічний, хоча вони обидва тісно взаємозв'язані й взаємозумовлені.

Проте з розвитком ринкових відносин інвестиції відіграють великій ролі би в економічному розвитку. Їх провідна роль залежить від того, саме інвестиціям здійснюється нагромадження капіталу підприємств і, отже, створення бази щодо розширення виробничих ресурсів країни та її економічного зростання.

Розглянемо, як у практиці відбувається розробка інвестиційного проекту реальному підприємстві.

Об'єктом дослідження є ЗАТ «>Сернурский молочний комбінат», що у п.Сернур Республіки Марій Ел.


1. Розробка і - оцінка ефективності інвестиційного проекту

Для розвитку вітчизняної економіки необхідний випуск конкурентоспроможних, було попиту на внутрішньому та зовнішніх ринках товарів, і навіть промислового устаткування, що дозволяє робити все товари з найменшими витратами у країні, відмовившись від своїх імпорту. Ефективність виконання це завдання залежить від багатьох чинників. Однією з вирішальних чинників є достатній обсяг інвестицій.

Термін «інвестиції» походить від латинського словаinvest, що означає «вкладати». Інвестування можна визначити як довгострокове вкладення економічних ресурсів з метою створення й отримання чистий прибуток у майбутньому, перевищує загальну початкову величину інвестицій (вкладеного капіталу). У цьому приріст капіталу має вистачати, щоб компенсувати інвестору відмови від використання власні кошти споживання нинішнього року періоді, винагородити його з ризик та відшкодувати втрати від інфляції у майбутньому періоді.

Прийнято розрізняти такі типи інвестицій:

реальні інвестиції (інвестиції в фізичні активи);

фінансові (портфельні) інвестиції;

інвестиції в нематеріальні активи.

Реальні інвестиції у вузькому значенні — це вкладення основний капітал та на приріст матеріальних виробничих запасів. Зазначене поняття застосовується у економічному аналізі та, зокрема, використовують у системі національних рахунків ООН.

Реальними інвестиціями, виступаючими у вигляді інвестиційного товару, може бути рухоме і нерухомого майна (будівлі і споруди, машини та устаткування, транспортні засоби та ін.). Поруч із інвестиціями, забезпечують створення умов та відтворення основних засобів, реальними інвестиціями є витрати, створені задля придбання вже створеного рухомого і нерухомого майна, тобто. ставиться до фізичним активам.

Фінансові (портфельні) інвестиції — це вкладення коштів у акції, облігації та інші цінних паперів, випущені приватними і корпоративними компаніями, і навіть державою. Фінансові інвестиції можуть мати двоїстий характер: по-перше, інвестор може переслідувати тільки один мета — отримання прибуток від володіння цінними паперами; по-друге, як власник портфеля цінних паперів може впливом геть характер інвестицій у реальний сектор економіки.

Інвестиції в нематеріальні активи включають: майнових прав, які з авторського права, ліцензії, патенти, декларація про використання торгових знаків, ноу-хау, програмні продукти та інші інтелектуальні цінності. Під ноу-хау розуміється сукупність технічних, технологічних та інших знань, оформлених як технічної документації, навичок і недавньої спроби, який буде необхідний організації виробництва, комерційних і управлінської діяльності, але з забезпечених патентної захистом. З іншого боку, до інвестицій в нематеріальні активи ставляться права користування землею, надрами, іншими на природні ресурси, і навіть інші майнових прав.

Якщо з визначення, що інвестування — це довгострокові вкладення економічних ресурсів з метою створення й одержання вигоди у майбутньому, то основний аспект цих вкладень залежить від перетворення власних і позикових коштів інвестора в активи, які за використанні їх створять нову ліквідність. Таке визначення поняття «інвестиції» включає у собі всі види інвестицій.

Розгляд будь-якого інвестиційного проекту вимагає всебічного аналізу та оцінки. Особливо складно і трудомістким є оцінка інвестиційних проектів, у реальні інвестиції. Вони проходить експертизу, результати якої дозволяють отримати всебічну оцінку технічної доцільності, вартості реалізації проекту, економічну ефективність і, нарешті, її і фінансування.

Проблемою економічного обгрунтування інвестицій займалося чимало закордонні та вітчизняні вчені. Комплексна оцінка інвестиційного проекту, т. е. його техніко-економічне обгрунтування (ТЕО), України в міжнародній практиці виробляється у відповідність до «Керівництво за оцінкою ефективності інвестицій», що було розроблено й вперше опубліковано ЮНІДО (структурного підрозділи Організації Об'єднаних Націй, завданням якого є сприяння промисловому розвитку країн-членів ООН) в 1978 р.

З переходом Росії на ринкові відносини та методологічна база, що була напрацьовано і дуже використовувалася під час перебування планової економіки, морально застаріла і може бути використана для економічного обгрунтування інвестицій. Тому передученими-економистами і практиками Росії з'явилася серйозні проблеми — створення адекватної ринкової економіки методологічної основи економічного обгрунтування інвестицій.

Тож у Росії з урахуванням документів, розроблених ЮНІДО, 1994 р. були готові «Методичні рекомендації за оцінкою ефективності інвестиційних проектів та його відбору на фінансування», які є підвалинами всебічної оцінки інвестиційних проектів. Нині затверджена (№ ВК 447 від 21 червня 1999 р.) друга редакція «Методичних рекомендацій за оцінкою ефективності інвестиційних проектів».

Федеральний закон №>39-ФЗ від 25 лютого 1999 р. «Про інвестиційної діяльність у Російської Федерації, здійснюваної у вигляді капітальних вкладень» (з цим і доповненнями) визначає правові норми й економічну основу інвестиційної діяльності, здійснюваної у вигляді капітальних вкладень, біля РФ, і навіть встановлює гарантії рівної захисту прав, інтересів і розбазарювання майна суб'єктів інвестиційної діяльності, яку проводять у вигляді капітальних вкладень, незалежно від форм власності. Проте формування прийнятною методики оцінки ефективності інвестиційних проектів, у нашій країні ще не завершено.

У умовах велика теоретична практичним цікаві методичні підходи з визначення вигідності вкладення інвестицій у країнах із розвиненою ринковою економікою.

Розглянемо базові принципи і методичні підходи, використовувані у закордонній практиці, і літературі з метою оцінки ефективності реальних інвестицій.

Однією з таких принципів є оцінка повернення інвестованого капіталу з урахуванням показника грошового потоку «>кеш-фло», формованого з допомогою сум чистого прибутку амортизаційних відрахувань до процесі експлуатації інвестиційного проекту. У цьому показник грошового потоку може прийматися в оцінці диференційованого щодо окремих років експлуатації інвестиційного проекту чи як середньорічний.

Другим принципом оцінки є обов'язкове приведення до справжньої вартості як інвестованого капіталу, і сум грошового потоку.

Третім принципом оцінки є вибір диференційованої ставки відсотка (дисконтною ставки) у процесі дисконтування грошового потоку щодо різноманітних інвестиційних проектів. Розмір доходу інвестицій (у реальному інвестуванні таким доходом виступає грошові потоки) формується з урахуванням наступних чотирьох чинників: середньої реальної депозитної ставки; темпу інфляції (чи премії за інфляцію); премії за ризик; премії за низьку ліквідність. Тому, за порівнянні двох інвестиційних проектів із різними рівнями ризику слід застосовувати придисконтировании різні ставки відсотка (вища ставка відсотка мусить бути використана у проекті з вищий рівень ризику).

Нарешті, четвертим принципом оцінки є варіація форм використовуваної ставки відсотка для дисконтування залежно від цілей оцінки. При розрахунку різних показників ефективності інвестицій у ролі ставки відсотка, обраній для дисконтування, можна використовувати: середня депозитна чи кредитна ставка; індивідуальна норма дохідності інвестицій з урахуванням рівня інфляції, рівня ризику і підвищення рівня ліквідності інвестицій; альтернативна норма дохідності на інших можливим видам інвестицій; норма дохідності за поточною господарської діяльності й т. п.

При економічної оцінці інвестиційних проектів використовується ряд методів. У світовій практиці найбільш стала вельми поширеною отримала методику оцінки ефективності реальних інвестицій з урахуванням системи наступних взаємозалежних показників (рис. 1):

Показники оцінки ефективності

Внутрішня норма дохідності

 

Період окупності

 

Індекс дохідності

 

Чиста дисконтована вартість

 

>Рис. 1. Система взаємозалежних показників оцінки ефективності реальних інвестицій

Розглянемо сутність цих показників докладніше.

Чиста дисконтована вартість. Найпоширенішим методом економічного обгрунтування інвестицій є метод основі зіставлення чистоїдисконтированной вартості (>NPV) і дійсних інвестицій (До), т. е. у разі критерієм для економічного обгрунтування інвестицій служить чиста дисконтована вартість (>NPV).

Якщо:NPV > До >0 — проект слід сприймати;

>NPV = До = 0 — проект ні прибутковий; ні збитковий;

>NPV < До < 0 — проект слід відкинути.

>NPV — одне з найважливіших показників і критеріїв ефективності інвестицій, що у деяких випадках постає як самостійний й єдине.

Чимало економістів пропонують визначати майбутнійдисконтированний дохід з урахуванням чистого прибутку амортизаційних відрахувань:

де А1, А2, …Аn,— амортизаційні відрахування наi-том періоді

Вважаємо такий до визначенняNPV цілком об'єктивною і правильним, оскільки амортизаційні відрахування — кошти, необхідних здійснення процесу, відтворення основних виробничих фондів, і навіть приплив коштів, а чи не відплив їх.

Правильний вибір величини ставки дисконту є найважливішим моментом при економічному обгрунтуванні інвестицій.

Індекс дохідності. Це є наслідком попереднього (>NPV) і вираховується за формулою

де До — сума грошового потоку у "справжній вартості;

До —дисконтированние інвестиції.

На відміну відNPV індекс дохідності є відносним показником. Завдяки цьому він дуже зручний під час виборів одного проекту з низки альтернативних, мають приблизно однакові значенняNPV, або за комплектуванні портфеля з максимальним сумарним значеннямNPV.

Показник «індекс дохідності» також може бути використаний як для порівняльної оцінки, а й у ролікритериального показника після ухвалення інвестиційного проекту до реалізації. Вочевидь, що:

якщоPI > 1, то проект варто прийняти;

якщоPI < 1, то проект слід відкинути;

якщоPI = 1, то проект ні прибутковий, ні збитковий.

Порівнюючи показникиNPV іPI, слід звернути увагу, що результати оцінки з допомогою ефективності інвестицій перебувають у прямій залежності: зі зростанням абсолютного значення чистого наведеного доходу зростає й значення індексу дохідності і навпаки. Понад те, при нульовому значенні чистого наведеного доходу індекс дохідності завжди дорівнюватиме одиниці. Це означає, що ікритериальний показник доцільності реалізації інвестиційного проекту можна використовувати лише одне (будь-який) їх.

Внутрішня норма дохідності (норма рентабельності інвестицій). Під внутрішньої нормою дохідності (>IRR) розуміють значення ставки дисконтування, коли вінNPV проекту нульовий: , у якомуNPV=f(E)=0.

Сенс розрахунку цього коефіцієнта під час аналізу ефективності планованих інвестицій ось у чому:IRR показує максимально припустимий відносний рівень витрат, які можна пов'язані з цим проектом. Наприклад, якщо проект повністю фінансується з допомогою позички комерційного банку, ті значенняIRR показує верхню межу за припустимий рівень банківської відсоткової ставки, перевищення якої робить проект збитковим.

Насправді будь-яке фінансує своєї діяльності, зокрема і інвестиційну, із джерел. Як і щодо оплати користуванняавансированними у діяльність підприємства фінансових ресурсів вони сплачують відсотки, дивіденди, винагороди, т. е. несуть деякі обгрунтовані Витрати підтримку економічного потенціалу. Показник, що характеризує відносний рівень цих витрат, може бути «ціною»авансированного капіталу (СС). Це відбиває сформований підприємстві мінімум повернення на вкладений у його діяльність капітал, його рентабельність і вираховується за формулою середньої арифметичній виваженої. Економічний зміст цього показника ось у чому: підприємство може приймати рішення інвестиційного характеру, рівень рентабельності яких немає нижче поточного значення показника СС (чи ціни джерела коштів на цього проекту, якщо має цільової джерело). Саме з нею порівнюється показникIRR, розрахований конкретної проекту, у своїй зв'язок з-поміж них така:

якщоIRR > СС, то проект варто прийняти;

якщоIRR < СС, то проект слід відкинути;

якщоIRR = СС, то проект ні прибутковий, ні збитковий.

До переваг цей показник можна віднести те, що він інформативний і враховує втрату цінності надходжень майбутніх періодів. До вад — очевидно: він залежить від обсягу фінансування. Слід зазначити, що точний розрахунок величини внутрішнього коефіцієнта рентабельності можлива лише з допомогою комп'ютера чи калькулятора з вбудованої функцією до розрахункуIRR.

Період окупності.Периодом окупності проекту називається час, протягом якого надходжень від виробничої діяльності підприємства покриє видатки інвестиції. Термін окупності зазвичай вимірюється літній чи місяцях.

Слід зазначити, що це з найпростіших і дуже поширених методів економічного обгрунтування інвестицій у світовоїучебно-аналитической практиці.

Алгоритм розрахунку терміну окупності (>РР) залежить від рівномірності розподілу прогнозованих доходів від інвестиції. Якщо дохід розподілено за літами рівномірно, то термін окупності розраховується розподілом одноразових витрат за величину річного прибутку, обумовленого ними.

Якщо дохід за літами розподіляється нерівномірно, тоcрок окупності розраховується прямим підрахунком числа років, протягом яких інвестиції буде погашено кумулятивним доходом. Загальна формула розрахунку показникаРР має вигляд:

>РР = n, у якому:


Показник терміну окупності інвестицій дуже проста під час розрахунків, але з тим має низку недоліків, куди необхідно зважати під час аналізу:

не враховує вплив доходів останніх періодів;

не має здатністьаддитивности;

якщо розрахунку терміну окупності використовуватинедисконтированние величини, він робить різницю між проектами з сумою кумулятивних доходів, але різним розподілом її за років.

Для запобігання цієї вади найбільш правильно термін окупності визначати з урахуваннямдисконтированних величин як доходу, і інвестицій.

Є низка ситуацій, у яких застосування методу, заснованого на розрахунку терміну окупності витрат, то, можливо доцільним. Зокрема, ця ситуація, коли керівники підприємства у більшою мірою стурбоване рішенням проблеми ліквідності, а чи не прибутковості

Страница 1 из 5 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація