Реферати українською » Экономика » Державне регулювання паливно-енергетичного комплексу України


Реферат Державне регулювання паливно-енергетичного комплексу України

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>Курсова робота

Здисципліни:

">Державнерегулюванняекономіки"

Тема: >ержавнерегулюванняпаливно-енергетичного комплексу України"


>Зміст

>Вступ

1.Основні характеристикипаливно-енергетичного комплексу України

2.Специфікавидобутку (>виробництва) йспоживанняпаливних таенергетичнихресурсів

3. Концепціюрозвиткупаливно-енергетичного комплексу України

4.Енергетична політика якцентральнаскладовапостсоціалістичнихекономічних реформ в Україні

5.Розвитокпаливно-енергетичного комплексу України – основаекономічної безпеки держави

>Висновок

Списоквикористаноїлітератури


>Вступ

>Паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) — один ізнайважливішихміжгалузевихкомплексів.Вінвключаєрозвідкупаливнихресурсів,видобуванняпалива йвиробництвоелектроенергії,транспортування таорганізацію їхніспоживання.

У ПЕКвиділяютьсядвівеликігрупигалузейпромисловості —паливна йелектроенергетика. Допаливноїпромисловості належатинафтодобувна,нафтопереробна,газова,вугільна,торф'яна,сланцева,уранодобувна йзбагачувальнапромисловість; доелектроенергетики —теплові,гідро- таатомніелектростанції. До цого комплексувключаєтьсявиробничаінфраструктурапереліченихгалузейпромисловості,зокрематакіїїважливівиди, яквисоковольтнілініїелектропередачі,трубопроводи,нафтовітермінали тавеликісховищанафти й газу.

>Основнимджереломенергії усучасномугосподарствіємінеральнепаливо.Паливно-енергетичніресурси —досить велика групакориснихкопалинорганічногопоходження, щомаютьрізнівластивості йнеоднаковуякість, але й усієджереломвиробництваелектричної йтепловоїенергії.Ця групаоб'єднуєтвердіпаливніресурси —кам'яне і бурівугілля,горючісланці,рідинні —нафту,газові —природний газ, атакож торф й дрова.Раніше відіншихлюдствопочаловикористовуватитвердівидипалива — дрова, торф,вугілля, щопродовжується ідосі.Паливніресурсизастосовуютьсятакож яктехнологічнепаливо й яксировина дляметалургійної,нафтопереробної,нафтохімічної,хімічно-фармацевтичної таіншихгалузейпромисловості.Складові ПЕКдужекапіталомісткі, але ймаютьвеликезначення векономіці йжиттісуспільствакожної країни.Потреби венергії, можнастверджувати,єдругоюнеобхідноюпотребою людей послепродовольства.Сучаснематеріальневиробництво йпобут людейпотребують великихвитратенергії. разом ізцим далеко ще не усі країнимаютьдостатнюкількістьпаливнихресурсів.

1.Основні характеристикипаливно-енергетичного комплексу України

Уекономіці України ПЕКвідіграєособливу роль. Навідміну відбагатьохкраїнматеріальневиробництво Українинадзвичайноенергомістке, особливотакі йогогалузі, якчорнаметалургія, багатохімічнихвиробництв,сільськогосподарськевиробництво тощо. Доти женергія в Українівикористовуєтьсядуженеекономно. якнаслідок цого —продукціяпромисловості йсільськогогосподарстванадзвичайноенергомістка, авідтакенергомісткістьодиницінаціонального прибутку в Україні вкількаразівбільша, ніж урозвинутихкраїнах (>різніджереланаводять від 4 до 10разів).

>Галузіпромисловості йокремівиробництва в ПЕКпов'язаніміж собою не скількивиробничо-технологічнимизв'язками, як тім, що їхньогофункціонуванняспрямоване навиробництво йвикористанняенергії; їхнієдністьполягає до того, щоокремівидипаливаможуть,певноюмірою,заміняти один одного, бутиенергоносіями. Роль окремихвидівпаливазмінюється впроцесінауково-технічногопрогресу. ДоДругоїсвітовоївійниосновним йпереважаючим виглядомпалива в Україні було бвугілля.Тепернадзвичайноважливими йзручними видамипаливаєнафта йприродний горючий газ.

>Таблиця 1

>Динамікаструктуривидобуткупалива в Україні

(уперерахунку наумовнепаливо — 7000Ккал),%

Виглядпалива >Рік
1940 1960 1980 1985 1990 1995 1999 2000
>Вугілля 96,0 86,1 63,1 68,1 74,8 73,5 75,9 75,0
Газ 0,8 10,4 31,1 26,7 19,8 20,5 18,4 19,1
Нафта (>включаючи
>газовий конденсат) 0,6 1,9 5,0 4,4 4,6 5,2 4,9 5,3
>Іншівидипалива 2,6 1,6 0,8 0,8 0,8 0,8 0,8 0,6

>Сучасна структуравласноговидобуткупалива невідповідаєролі окремих йоговидів упостачанніенергії народномугосподарству йнаселенню,зокремаобсягвидобуткунафти й газу невідповідає масштабам їхніспоживання (табл. 1).

>Особливістьструктуривидобуткупалива в Україніполягає до того, що навугілляприпадає тричверті всіхвидівпалива, але внафту —лише 5 %.

>Якщопорівняти структурувидобуткупалива ізструктурою йогоспоживання, товиявиться, що Україна 1990-го р.задовольнила своїпотребивласнимвидобутком унафті на 10%, угазі — 18%.Основначастина потреб уцих видахпаливазадовольнялась шляхом його ввезення.Головним й посутієдинимпостачальникомнафти востанні рокта бувРосія, а природного газу —Росія й Туркменістан.Після того як Україна сталанезалежною Державою,обмеженістьвласнихресурсівнафти й природного газу особливо негативнопозначилося наекономіці України. Це сталооднією ізосновних причингостроїенергетичноїкризи (1992—1994 рр.).

>Становище ПЕКдужепогіршилось у зв'язку ізкатастрофою наЧорнобильській АЕС. Україні було бзавдано великихматеріальних йморальнихвтрат.Після 1991 р.ускладнилосьпостачанняпаливаатомнимелектростанціям;припинилосьспорудження новихатомнихреакторів наЗапорізькій таХмельницькій АЕС. Настаніелектроенергетичноїсистеми України негативнопозначилосьвідключенняїї віделектроенергетичноїсистемиРосії.Становищеелектроенергетичногогосподарства України в 1993—1994 рр. сталокатастрофічним. У ПЕК Українивиникло багатоскладних проблем, відрозв'язання якізалежитьзначноюміроювихід країни ізважкоїекономічноїкризи.

ПЕКнастількискладний заструктурою, що його, як йінтегральнийагропромисловий комплекс, можнаназватисуперкомплексом.Виходячи ізтеоріївиробничо-територіальногокомплексотворення, вньому можнавиділититакіпідкомплекси:вугільний,нафтопромисловий,газовий таелектроенергетичний.

>Важливезначення увирішенніпаливноїпроблеми в Українімаєвдосконаленнятехнологіїпереробкинафти.Розробка йвпровадженнявиведення ізексплуатації моральнозастарілого йфізичноспрацьованогообладнання,переведення ряду ТЕЦ наопалювальні тапаровікотельні,подовженнястроківексплуатації рядуелектростанцій,повнамодернізація теплосиловогоустаткування,підвищенняманевреностіблоківпотужністю 200, 300 МВт таінші заходь.

Уперспективіголовниммає бутиструктурнаперебудовагосподарського комплексу України йпереорієнтація його напереважнийрозвиток тихийгалузей, котрінайменшезабруднюютьприроднесередовище, малоенерго-,матеріале-,фондо- йпрацемісткі. Цесереднє,точне,сільськогосподарськемашинобудування,автомобільна,електротехнічна,електронна,комп'ютерна,приладобудівна, легка йхарчовапромисловість.Переорієнтаціягосподарського комплексу нарозвитокцихгалузейпромисловостідастьзмогу более як натретинускоротитиспоживанняенергоресурсів,звести домінімумузабруднення природногосередовища,збільшитивипускконкурентоспроможноїпродукції,валютнінадходження й підвищитидобробут населеннянашої країни.

2.Специфікавидобутку (>виробництва) йспоживанняпаливних таенергетичнихресурсів

Українаналежить до держав, щонедостатньозабезпеченівласнимиенергоресурсами,окремими видами —лише на 20—30відсотків й лишевугіллям — на 100відсотків.Водночас вонмаєнайбільшенергомісткуекономіку.Споживанняумовногопалива на свою душу населення мистановитьприблизно 6,5 т, тоді як урозвиненихкраїнах лише 4,2—5,5 т.

>Середпаливнихгалузей Українипровідноюєвугільнапромисловість. Доїї складувходять підприємства ізвидобуткувугілля,збагачувальні фабрики, підприємства ізвиготовленнявугільнихбрикетів.Вугільнапромисловістьє базою длярозвиткуелектроенергетики,коксохімії,металургії.

>Внаслідокшвидкоговиснаженняпромисловихзапасіввугілля йоговидобутокпостійнознижується. Так, за 1975—1999 рр.вінскоротився із 215,7 до 76,9 млн. т (чи в 2,8 рази). Проблемаускладнюєтьсяще і тім, що увугільнійпромисловостізношеністьосновнихпромислово-виробничихфондівстановить 63відсотки.Погіршилисьумови роботишахтарів,почастішалиаварії на шахтах. Отже,проблемирозвиткуДонбасу тамодернізаціївугільноїпромисловостінабуваютьдужеважливогозначення. Длявирішення їхніпотрібноосвоюватиновівугільніпласти вЗахідномуДонбасі (>Дніпропетровській йЗапорізькій областях),закритинерентабельнішахти, дезапасивугілля ужевичерпано;повністюмодернізуватишахтнеустаткування й перейти до новихтехнологій угалузі.

Проенерговитратний характерекономіки Українивпродовжбагатьохдесятилітьсвідчатьтакідані. У 1970 р. в Українівидобувалосяблизько 14 млн. тнафти, аспоживалося — 28 млн. т, газувідповідно — 61 й 49 млрд. м3.

Наосновівдосконаленняструктуривикористанняпаливно-енергетичнихресурсів,реструктуризаціїгосподарського комплексу,зниження новихтехнологійпереробкинафтиможутьзначнозбільшитивиробництво бензину йсупутнихвидівпродукції.

>РозрахункиЄвропейськоїенергетичноїкомісіїпоказують, що приефективномувикористанніенергоресурсів Україна могла будвічізбільшитисвійнаціональний продукт йводночас у 3—4 разизменшитивитрати нанафту та газ.Капіталовкладення уенергозберігаючітехнологіїдаютьбільшийефект, ніж устворення новихпотужностей упаливно-енергетичномукомплексі.

>Високогорозвитку в Українінабулаелектроенергетика. На територїнашої країнирозміщенівеликіатомні,теплові,гідроелектростанції,потужність які ізкожним фатальністюзростає. З 1960 по 1996 рр.виробничіпотужностіелектростанційзросли із 11,7 до 54 млн. кВт, чи в 4,9 рази,виробництвоелектроенергії — із 53,9 до 183 млрд.кВт-год, чи в 3,4 рази.Нарощуванняпотужностейелектростанційвідбулося зарахунок новихтеплових,атомних йгідроелектростанцій. ЗавершенобудівництвоДніпровського каскаду та 55гідроелектростанцій насередніхріках. Введено вдіюпотужності наРівненській (818 МВт),Чорнобильській (4000 МВт),Південноукраїнській (2000 МВт),Запорізькій (1000 МВт),Хмельницькій (1000 МВт) таіншихатомнихелектростанціях. Тамвиробляєтьсямайже 1/3електроенергії, понадполовиниякоїспоживається упромисловості.

Однак Україна,маючивласнівеликізапасиуранових руд йцирконію,змушеназавозитиядернепаливо ізРосії.Назріла потребаналагодити йоговиробництво в Україні.Водночасслідзазначити, щоподальшийрозвитокатомноїенергетикистримуєтьсявідсутністюнадійнихатомнихреакторів,підприємств ізвиробництва ядерногопалива,вичерпаннямможливостей територї країни длябудівництва новихядернихоб'єктів, а ще черезвеликусоціальнунапруженість,викликанукатастрофою наЧорнобильській АЕС. Такихумовахосновнимєвведення вдіюпотужностей натеплових тагідроакумулювальнихелектростанціях.

>Недопоставкивугілляелектростанціям стали причиною того, що із 1990 р. по 1999 р.виробництвоелектроенергії натепловихелектростанціяхскоротилося із 208 до 88,5 млрд.кВт-год. У зв'язку ізвикористаннямнизькосортноговугілляелектростанціїзмушенізбільшувативитрати мазуту до 17—19 млн. т, щостановить 1/3 всіхвитратпалива.Додатковавитратапалива погрупістанцій, котріпрацюють наантрацитовому йзбідненомувугіллі,оцінюється один млн. тумовногопалива зарік.

Давновідпрацювалисвій ресурсагрегатисереднього йнизькоготискуКриворізької,Кіровоградської,Північнодонецької,Львівської,Лисичан-ської,Дніпродзержинської,Сумськоїтеплоелектростанцій, атакожКиївської таХарківськоїоб'єднаних ТЕЦ.


3. Концепціюрозвиткупаливно-енергетичного комплексу України

Українаналежить до держав,недостатньозабезпеченихвласнимиенергоресурсами. Зацимпоказником вонавідстає відкраїнЗахідноїЄвропи, до тогочислі і таких якНімеччина йФранція.Окремими видамипалива Україназабезпеченалише на 20—30% й лишевугіллям — на 100%.Водночас Українамаєнайбільшенергомісткуекономіку.Енергомісткістьнаціонального прибутку України у 4-6разів вищий ніж вЯпонії такраїнахЗахідноїЄвропи.Споживанняумовногопалива на свою душу населення мистановитьприблизно 6,5 т, тоді як упереліченихкраїнах лише 4,2 - 5,5 т.Основними видамиенергоресурсів в Українієкам'яневугілля,нафта, газ,атомна йводнаенергія.

>Споживаннянафти в Україністановить у 50 млн. т ,видобутокїї -біля 5 млн. т.тобтопотреби внафті зарахуноквласнихресурсівзадовольняютьсялише на 12,5 %.Імпортнафти длязадоволення потребздійснювався в основному ізРосії. Таким чином,господарство Україниповністюзалежить від поставокнафти ізРосії.Така однобока залежність України впостачанніенергоносіямидуже негативнопозначається наїїекономічномурозвитку.

У зв'язку із переведенням такзвані ">світовіціни"російськоїнафти й газу сталапогіршуватисяекономічнаситуація в Україні. В частности,скорочуєтьсявиробництвопромислової йсільськогосподарськоїпродукції,катастрофічнепідвищуєтьсяїїсобівартість. УкраїназмушенаплатитиРосії заенергоносії у 5-6разівдорожче, ніж смердотікоштують насвітовомуринку.

>Якщо у світі в основіціноутворення взятоцінухліба, то УкраїніцінуенергоносіївдиктуєРосія й тім самимдобровільноприв'язаноукраїнськуекономіку доросійської, поставленоїї удругорядне,підпорядковане становище.Слідпідкреслити, що вАмериці за 1 кгхліба можнакупити8л бензину, аРосії - 5, а Україні лише 0,3 л.

Новаконцепціярозвиткупаливно-енергетичного комплексу України виннабазуватися: нарозширенніпошуково-розвідувальнихробіт ізметоювиявлення новихзапасівнафти, газу,вугілля таіншихпаливнихресурсів;підвищеннявіддачііснуючихродовищ,модернізації йпереведенні нановітехнологіїусьогопаливно-енергетичного комплексу;структурнійперебудові національноїекономіки;зниженніенергомісткості всіхвидівпродукції; нарозробці івпровадженніресурсозберігаючих йнасампереденергозберігаючихтехнологій;переорієнтації назакупівлюенергоресурсів українахБлизького йСередньогоСходу.

У Українісеред всіхіншихвидівпаливаприродний газмаєдужевисокупитому ваги. То ввикористанніпервиннихенергоресурсів йогочасткастановить 37 %, тоді як вцілому в світі - 22, США - 23, вЗахіднійЄвропі - 17, у томучислі вНімеччині - 17,Франції - 13,Італії-26%.

Наосновівдосконаленняструктуривикористанняпаливно-енергетичнихресурсівструктурноїперебудовигосподарського комплексузниженняенергомісткостіпродукції Українамаєреальніможливостізначногоскороченняспоживання газу.Розрахункипоказують, що уже до 2005-2010pp. його можназвести до 70-80 млрд. нарікпроти 118,8 млрд. м3 у 1990 р.Ця потреба вгазіможе бутизадоволена зарахунок такихджерел:ефективноговикористанняресурсноїбази України, яку того годинузможе забезпечитивидобуток газу нарівні 20-35 млрд. м3 зарік;використаннянетрадиційнихджерел: газу метанувугільних шахт,біогазу, кокосового газу,гідратів,обсяг яких, можнаоцінити нарівні 5-10 млрд. м3.Щороку черезтериторію Українитранспортується понад 205 млн. тнафти, 215 млрд. м3 природного газу, й вонмає декларація проодержання заце якмінімум 25-30 млн. тнафти й 15-20 млрд. м3 природного газу.

>РозрахункитієїсамоїЄЕКпоказують, що приефективномувикористанняенергоресурсів Україна могла бвдвічізбільшитисвійнаціональний продукт,одночасно в 3-4 разизменшившизатрати нанафту та газ.Капітальнівкладення уматеріале- таенергозберігаючітехнологіїдаютьбільшийекономічнихефект, ніжстворення новихпотужностей упаливно-енергетичномукомплексі.Скоротившивказанийрозрив увикористанніенергіїхоча б наполовину, можназекономити 540 млн. тнафтовогоеквівалента у 2000-му р. й 600 млн. т - у 2010p., при цьому 90% із нихстановили бвикопніпалива. Таким чином, якпоказуютьпрогнози,ніяке збільшеннявиробництваенергоресурсів,принаймні унайближчі рокта незможеконкурувати ізматеріале- таенергозбереженням.

Дляпоступовоговиходу України із,енергетичноїкризи держава винна наперехіднийперіодвзятиїїпрактичнеподолання подсвій контроль,створитинадійнузаконодавчу базу дляефективногоринковоготрансформуваннявиробництвапаливно-енергетичнихресурсів йторгівлі ними, дляформуваннярозвинутогоенергетичногоринку - із тим, щобвикоренити проявизловживань йанархії вційгалузі.

>Сьогодніконцепцію тапрограмуурядовоїенергетичної політикизорієнтованопереважно навугільнепаливо,оскільки йогорозвіданізапасищедоситьвагомі.Вониможутьзабезпечувати Українупаливом й внаступномусторіччі.

>Проте не проти того очевидного чиннику, що нашавугільнапромисловістьопинилася вкризовомустані,втративширегулюючийвплив насамовідтворювальнуциклічність. Іцеускладнюєдосягнення внайближчі роктапотрібногообсягу,стабільності тапланомірногозростаннявуглевидобутку, атакожзниженнявартості тапідвищенняякостівугілля.

Заостанні 15 роківприрістгенеруючихпотужностеймайжеповністюздійснювався зарахунокатомноїенергетики,часткуякої доведено дотретинизагальноговиробництваелектроенергії,їївиробництво на ТЕС ізорганічнимпаливомпочалоскорочуватися.

У зв'язку ізвтратою на 5-8 роківномінальноївиробничоїпотужностівугільних шахт,єдиноюальтернативною венергозабезпеченні нанайближчі роктаможе бути лишешвидшевведеннятрьохенергоблоків наЗапорізькій,Рівненській йХмельницькій АЕС.Якщо цого незробити, тотреба якщододаткововитрачати 57 млн. твугілля (ззбільшенням до 66 млн. т у 2005 р. й до 69-70 млн. т у 2010p.),тобтоспрямовувати навказаніцілі практично весьприріствидобуткувугілля.

У Українівисокогорозвиткунабулаелектроенергетика. Наїї територїрозміщенівеликіатомні,теплові,гідроелектростанції,потужність які ізкожним фатальністюзростає.

Заостанні 15 роківосновнийприрістелектрогенеруючоїпотужності в Українізабезпечувався зарахунокрозвиткуатомноїенергетики.Часткаатомнихелектростанцій увстановленійпотужності всіхелектростанцій країнидосяглаблизько 24% (12,8 млн. кВт).Основнучастину вструктуріелектрогенеруючихпотужностейзаймаютьтепловіелектростанції наорганічномупаливі.Швидкий йбезальтернативнийрозвитокатомноїенергетикипризвів дозгортаннярозвитку йтехнічногопереозброєннятеплоенергетики набазівикористанняорганічногопалива.

Ос-кільки дляекономіки Українипроблемиподоланнядефіцитуенергоносіїв, атакожнеобхідного йсвоєчасногоенергозабезпеченнянабулиособливоїгостроти, торозв'язувати їхнітреба комплексно - як наміжнародному й державному, то й нагосподарському йнавітьпобутовомурівнях. Без цогоекономічна таенергетичнастабілізація йрозвитокнеможливі.[1]

4.Енергетична політика якцентральнаскладовапостсоціалістичнихекономічних реформ в Україні

Україна — заекономічнимикритеріями —єкраїною,бідною насировину. Черезчотири рокта послезакінченняепохисоціалізмувиявилося, що Україна за умівкапіталістично-ринковоїекономікиєкраїною,бідною насировину,необхідну длявиробництваенергії.Виробничо-економічнийаналізпоказує, що в Українілишеприблизно 15 %споживанняенергії беззбитківпокриваються зарахуноквітчизнянихресурсів.Щобзадовольнитирештупотреби венергії,тобто 85 %,необхідно чи жзізбиткамивидобувативітчизняніенергоносії (>насампередвугілля), чи жімпортуватиенергоносії за валюту чи наумовах бартеру.

>Нинішняситуація венергетичномусекторікриєвеликузагрозу, котраможе матірбезпосереднійвплив нарозвитокпроцесу реформ в Україні. З одного боці, всещеніяк нерозпочнетьсяпослідовнареструктуризаціявітчизняноївугільноїпромисловості. Зіншого —імпортенергіїєосновнимвинуватцем великогодефіцитупоточних статейплатіжного балансу.Зменшенняобсягівімпортуенергоносіївлише на 20 % дозволило б — заумови, щообсягиекспортузалишалися б беззмін, —досягти позитивного сальдо убалансіпоточнихоперацій.Понад 50 %українськогоімпортускладають поставкиенергоносіїв із Ро-сійськоїФедерації (>Росія й Татарстан: газ,нафта,ядернепаливо),Туркменії (газ) таПольщі (>вугілля).Якщоприпустити, щоспоживанняенергії, аотже, йімпортенергоносіїв якщопоступовозростати, авласневиробництвоенергії якщоспадати, торахунки на оплатуросійських татуркменськихенергоносіївщедовго будутьзбільшуватися й после 2000 р. Цеможепризвести дощебільшоїекономічної таполітичноїзалежності відРосії.

Заостанні рокта уряд Українидокладавзначнихзусиль дляреформуванняенергетичного сектора тазниженняспоживанняенергії. Однакцізусиллявиявилисьмарними,бомайже нажодномурівніенергетичного комплексу не було б структурефективного контролю йвиконаннярішень. Доти жпоряд ізструктурними реформами тареформоювласностінеобхіднізміни усвідомості населення: впостсоціалістичнийперіоденергія уже неєсоціальним правом, аринковим товаром із великимиальтернативнимивитратами. [5]

Присоціалізмі багатокраїнРЕВ йнасамперед Український Союзвважалисябагатими насировинніресурси, їхньоговиробництво,виражене уфізичних величинах (кг, м3,літрах, тоннах тощо), було бвеличезним; убагатьох видахсировини Український Союзналежав донайбільшихвиробників у світі:залізна руда, титан,нікель,алюміній,деревина, газ,нафта,вугілля. УкраїнськаРадянськаСоціалістичнаРеспублікатакожвважаласякраїною,багатою наенергоресурси,насампередвугілля,також й нанафту та газ.

>Чому ж тоді від того години такрізкозмінилисяоцінкизапасівкориснихкопалин йчому Українавважаєтьсясьогоднібідною наенергію?Пояснитице можнасистемнимрозривомміжсоціалістичною тапостсоціалістичноюепохами,пережитийспочаткуРадянським Союзом, апотімтакожУкраїною від початку 1992 р. Присоціалізмігроші такапітал невідігравалиніякоїролі приплануванні таздійсненнівиробничоїдіяльності.Здебільшогоплануваннявиробництва, транспорту тарозподілуздійснювалося напідставі такзваної «>соціальної ціності»відповіднихпродуктів.Виробництво таспоживанняенергії присоціалізмі мало статус особливовеликої «>соціальної ціності». Томурозвитокенергетичного комплексумаввинятковофізичні, а чи неекономічнімежі. Присоціалізміконцепціябагатства насировинніресурсиототожнюється ізфізичноюнаявністюцихресурсів.

Напротивагу цьому впостсоціалістичнийперіод — чиіншими словами: вперіодпоявикапіталізму— підприємства, котрідіють заекономічними принципами,намагаютьсяорганізувати свою діяльність таким чином,щоботриманіприбуткивідповідаливимогамвласниківкапіталу.Лишевпровадженняуніверсальноговартісногоеквіваленту,тобто грошей,робитьможливимвартіснепорівнянняміжвиробничимичинниками (>праця,капітал,енергія тощо) тапопитом натовари.Притаманна длясоціалізму «>соціальнацінність»замінюється впостсоціалістичнуепохугрошовоювартістю. Упостсоціалістичнийперіодконцепціябагатства насировинніресурсизалежить відздатностіпідприємстввидобувати,переробляти,транспортуватисировину тапропонуватиїї наринку із такимрівнемвитрат, приякомуціна продаж був бвищою за сумувитрат.

Отже,економічнебагатствотієї чиіншої країни насировинніресурси неєчимосьзакладеним відприроди; тутбільшоюміроюмаємісце проблемавартості. Томупосилання насировиннебагатство України зачасівРадянського Союзу, царя чиАвстро-Угорщини не виннеприховувати тієї факт, щовидобуванняпереважноїчастинисировиннихресурсів України неекономічне й тому —теж ізекономічногопогляду—ціресурси неіснують. Українасьогодні уже неєкраїною,багатою насировинніресурси й неможе нею статінавіть уразівнесеннязначнихдержавнихінвестицій уцю сферу. [5]

>Немаєпідстав длявиключенняенергетичного комплексу ізпроцесу «>підприємизації»,тобто у тому,щоб неподіляти його на підприємства,орієнтовані наринок таприбутки.Навпаки,саме венергетицізавдякиформуваннюринковихторговельнихвідносинміжпідприємствами повиробництву,переробці,транспортуванню тарозподілу можнадосягтизначного приростуефективності. Укінцевомупідсумкуцейприрістефективності якщо накористьспоживачів,бопризведе дозниженняцін наенергію.

>Підприємизаціяєможливою у всіхгалузяхенергетичного комплексу. До 1980-х років як усоціалістичних, то й вкапіталістичнихкраїнах вважалось, що вкапіталоємнихенергетичнихгалузях,пов'язаних ізлініямиелектропередач,досягаєтьсязростаючийефект масштабувиробництва тазменшенняпитомихвитрат. Це було бвиправданням дляорганізації такимгалузяхєдиного, великого, вертикальноінтегрованого підприємства як «природногомонополіста». Однакцейпогляд із 80-х роківпіддаєтьсясумніву таспростовується.

З початку 90-х роківцейновийтеоретичнийпідхіднабувпоширення венергетичнійполітицікраїнЗахідноїЄвропи та Америки. З одного боці,цепризводить допосиленнядемонополізації таконкуренції, атакож доінтернаціоналізаціїенергетичногогосподарства. Зіншого боці,лібералізаціяенергетичного секторависуваєособливівимоги доздатності державишвидкореагувати напоявуперебоїв наринку. [5]

УРадянськомуСоюзі Україна був одним ізнайбільшихекспортерівелектроенергії; у 80-хроках туттакожспоруджувалисяатомніелектростанції, що малі тодіпріоритетнезначення, заросійськоютехнологією та ізвикористаннямросійськоїсировини100.Післязакінчення добисоціалізму «>електрогігант» Українаперетворився нанадзвичайнозалежного тавразливого виробникаструму.Табл. 8.6показуєрозвитокелектроенергетики после1990р.:обсягивиробництваелектроенергіїзнизилися із 296 млрд.кВт/г (1990 р.) до 183 млрд.кВт/г (1996p.),тобто на 38 %.Заслуговує наувагу змінуструктури: у тому годину, яктепловіелектростанції (>тобто тих, деспалюєтьсявугілля, газ йнафта)змушені були у зв'язку ізнедостачеюпальногоскоротитисвоєвиробництво більше, ніж на 50 %,виробництвоатомноїенергіїзалишалося после 1990 р. практичнопостійним.

>Суттєвіможливостіпідвищенняефективностіелектроенергетикипов'язанісаме зспоживаннямелектроенергії:оцінкирезервівенергозбереженнясягають від 20—25 % (заданимиЕнергетичного центруЄвропейського Союзу) до 40 % (заданимиІнституту проблеменергозбереження Національноїакадемії наук України). Разом із тім із 1993 р.спостерігаєтьсязростанняспецифічногоспоживанняелектроенергії впромисловості.

Отже,проблеми українськоїелектроенергетикимають свої заподій надчастиніпропозиції, ачастиніпопиту.Внаслідок сильного спадувиробництва із 296 млрд.кВт/г (1990 р.) до 183 млрд.кВт/г (1996 р.)з'явилисьвеликінадмірніпотужності.Спорудження новихелектростанцій, співуче,недоцільнеані ізтехнічногопогляду,ані ізпоглядуфінансування.Навітьзакриття двохщепрацюючихблоківЧорнобильської АЕС, котрідаютьщорічно 10 млрд. кВт релектроенергії, немало бнегативнихнаслідків длянадійності забезпечення Україниелектричнимструмом. [5]


5.Розвитокпаливно-енергетичного комплексу України – основаекономічної безпеки держави

>Економічна безпекабудь-якої державибазується намаксимальнійавтономіїїїдіяльності з забезпеченнястабільногофункціонуваннянаціональногогосподарства.Основоположноюумовою цогостає забезпеченняекономікирізними видамиресурсів удостатньомуобсягу. Одними ізнайважливіших йнайнеобхідніших длянадійної роботипідприємствєенергетичніресурси.Усіпоказники,пов'язані із їхньоговикористанням,тією чиіншоюміроювпливають насобівартістьпродукції,рентабельністьвиробництва йцілкомзалежать від стануенергетичного комплексу. Таким чином,паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) -цебазовий секторекономіки, девиробляєтьсяважливий ресурс,якийзабезпечуєвключення допроцесувиробництвавсієїрештиресурсів держави:виробничогоапарату,сировини,матеріалів, кадровогопотенціалу,високихтехнологій тощо.

Основу ПЕКутворюютьгалузі, котріздійснюютьвидобування йпопереднюпідготовкупервинногоенерговмісного ресурсу йперетворюють його навторинний, атакожпідрозділи, щоявляють собоюскладнубагатоцільовусукупністьвиробничих структур,покликанихзабезпечувати якпоточну роботу комплексу, то й йоготехніко-економічну перспективу.

>Важливість забезпеченнястабільної таефективної роботи ПЕК Україниєочевидною. Унаціональнійекономіцівиробничіструктури комплексузаймаютьособливемісце:

>по-перше, смердотіпокликанігарантованозабезпечувативиробництво унеобхіднійкількостіенергоресурсами ізвідповіднимиякісними характеристиками й параметрами, атакожраціональноюструктурою за видамиенергії;

>по-друге,формуватидовгочаснунауковообгрунтованутехнічнуполітикуефективноговикористаннянаявнихпаливно-енергетичнихресурсів ізурахуваннямреальнихфінансово-економічнихможливостейгалузі та держави;

по третє, 1/3основнихфондівпромисловостізосередженосаме угалузях ПЕК.

>Обсягинаявнихресурсівпалива в Україні увиглядірозвіданих йпідготовлених до розробкизапасів й тихий, котріможуть бути реальновидобуті тавикористані внаціональнійекономіці,єістотноменшими, ніжіснуючіпотреби венергетичних ресурсахпідприємств,організацій й населення. Статистикасвідчить, щонинізадоволенняцих потреб в Україні зарахуноквласнихресурсівзабезпечується лише на 35%.

>Глибока кризу, вякійперебуваєекономіка України,вимагаєвжиттяекстрених йрадикальнихзаходів,спрямованих,насамперед, напідтримкугалузейпромисловості, котрівизначають перспективу йреальністьпіднесенняекономіки вцілому. Упершучергу такапідтримкапотрібнаенергокомплексу якодній ізголовнихланок національноїекономіки, Яка із ряду причинтривалий годину недіставаланалежногорозвитку.

>Однією ізважливихскладовихчастин ПЕК Україниєвугільнапромисловість.Жоднагалузьданого комплексу немає такихпотенціальнихможливостей, якця.Розвіданівласнізапасинафти й газуобмежені.Вугільнапромисловістьмаєвірогіднізапаси, яківистачить привидобуванні 140-150 млн. т нарік (>орієнтовна максимальна потребанаціональногогосподарства) на 300 років. У зв'язку ізхронічноювідсутністюдостатніхкоштів нарозвитоквугільноїпромисловості вгалузі аж до 1997 р.встановиласятенденція дозниженняобсягіввидобуваннявугілля.Причому такатенденціянамітиласяще 70-хроках. Це було бвизначеноактивнимвключенням досистемиенергетичнихресурсів (у рамках СРСР)газових йнафтовихродовищ, щосупроводжувалосяпріоритетнимінвестуваннямцихгалузей йобмеженнямкапіталовкладень увугільнупромисловість. При цьому ">глибинападіння"обсягіввидобуваннявугілля за умівзагальноїекономічноїкризи в Україні заперіод із 1990 по 2000 р.становиламайже 50%.Такадинамікамаєпрямийзв'язок ізрозмірами йструктуроюкапітальнихвкладень урозвитоквугільноїпромисловості.

>Падінняобсягіввидобуваннявугілля у 90-хрокахпосилилосякризоюперехідногоперіоду.Починаючи із 1997 р.спостерігаєтьсяпевнепідвищеннявидобуваннявугілля. У 1999 р.видобуто 81,5 млн. т, щоє на 6,9%вищим зарівень 1998 р.; й у 2000 р.випусквугільноїпродукції буввищим, ніж у 1997 р. Цесвідчить пропевнийпрогрес, але й длярозв'язання проблем національноїекономікидосягнутого явнонедостатньо.Дослідження,виконані НАН України,визначаютьпрогнозніпотреби увугіллі врозмірі 120,4 млн. т нарік заумовидомінуючого стану навнутрішньомуринкуенергоресурсів.Слідвраховувати, що 40%виробництваенергії вЄвропі та 44% у світібазуються навикористаннівугілля. Томувідродженняенергетики Україниможливе,насамперед, зарахунокстабілізації роботи йрозвиткувугільноїгалузі.

>Вихідвугільноїпромисловості ізкризибачиться уреалізації єдиної,цілеспрямованої,скоординованої політики, щогрунтується наглибокомувивченні тавикористаннівласнихможливостей, атакождосвідукраїн, котрівирішували нарізнихетапах свогорозвиткуаналогічніпроблеми. Зарізнимиоцінками, лише настабілізацію роботигалузінеобхіднощорокунаправляти від 2,6 млрд. до 3,6 млрд. грн. Це дозволити до 2005 р. підгримуватирічнийобсягвидобуваннявугілля нарівні 80-81 млн. т йстворитиумови длярозвиткупотужностей ізметоюпоступовогонарощуванняобсягіввиробництвавугільноїпродукції. При цьомуумовоюгарантованогопіднесеннявидобуванняєінтенсифікаціякапітальногобудівництва,спрямованого навведеннядодатковихвиробничихпотужностей зарахунокбудівництва нових йреконструкціїдіючих шахт. Нареалізацію такогопідходу, ізурахуванням новогобудівництва, напершомуетапідодатковонеобхідно від

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Нові надходження

Замовлення реферату

Реклама

Навігація