Реферати українською » Экономика » Державне регулювання підпріємніцтва у сільському господарстві


Реферат Державне регулювання підпріємніцтва у сільському господарстві

>Зміст

>Вступ. 2

>Розділ 1Теоретичні засади державногорегулюванняпідприємницькоїдіяльності всільськомугосподарстві. 3

1.1Поняття тасутність державногорегулювання всільськомугосподарстві. 3

1.2Правовіметодирегулюваннясільськогогосподарства. 5

1.3Державнийвплив насільськогосподарськепідприємництво вумовахринковоїекономіки. 8

>Розділ 2.Державнерегулюванняпідприємницькоїдіяльності усільськомугосподарстві в Україні та в світі 14

2.1Особливості державногорегулюванняпідприємницькоїдіяльності усільськомугосподарстві урізнихкраїнах. 14

2.2Кооперація таїїрегулювання. 17

>Розділ 3.Шляхивдосконалення державногорегулюванняпідприємницьоїдіяльності усільськомугосподарстві. 21

>Висновок. 24

Списоквикористаноїлітератури. 25


>Вступ

>Розвитоксільськогогосподарства в Україні тапоступовийперехід доринковоїекономікизумовлюютьнеобхідністьпоглибленоговивчення тими державногорегулювання усільськомугосподарстві, асаме державногорегулюванняпідприємницькоїдіяльності.

>Реалізаціярадикальноїекономічної іінституціональноїреформи,розвитокринковихвідносинлегалізувалипідприємницьку діяльність якосновну формурозвиткуагробізнесу,підприємницькоїдіяльності усільськомугосподарстві.Підприємництвостворюєзагальнусоціально-економічну основуринковоїекономіки, вагропромисловий комплексявляє собоюневід’ємний атрибутринковоїсистемигосподарювання,необхідну йдостатнюумову дляїївиникнення йрозвитку. Зарівнемпоширення аграрногопідприємництва можназробитивисновок промасштаби таякістьринковихвідносин,ефективністьвиробництва вцілому утій чиіншій стране.Економічнийустрій,який невирішивпроблемистворенняцивілізованих формпідприємництва, немає перспективрозвитку йврешті-рештприречений наруйнацію.Підприємництво усільськомугосподарствіправомірнорозглядати як методгосподарювання,спосібмотиваційногостимулюваннявисокопродуктивноїтрудовоїактивності,досягненнявисокихрезультативнихпоказниківефективностівиробничо-комерційноїдіяльностісуб'єктів аграрного йпродовольчогоринків. Томудослідженняаграрноїекономікиринкового типупотребуєрозкриттязмісту й формпідприємництва.


>Розділ 1.Теоретичні засади державногорегулюванняпідприємницькоїдіяльності всільськомугосподарстві

1.1Поняття тасутність державногорегулювання всільськомугосподарстві

 

>Підприємницька формаекономічнихвідносинприпускаєекономічну волю,самостійність й відповідальністьбізнесу увсьому,включаючирозробкустратегії й тактикиконкурентноїборотьби,інвестування іокупностівкладеногокапіталу,визначення потреб,оцінкиринковоїкон’юнктури йрезультатівгосподарювання. Системагосподарюванняформується подвпливом двох групфакторів: тихий, щозабезпечуютьзбереженняіснуючого станусистеми (>факторівфункціонування) й тихий, щозабезпечуютьїїрозвиток,досягненнявизначенихцілей (>факторіврозвитку). Дофакторівфункціонування йрозвиткупідприємницькоїдіяльності всистеміагробізнесуслідвключититакі системнікомпоненти:спеціалізація,кооперація,інтеграція,концентрація,інтенсивність,управління,техніка йтехнологія. У своючергу, системнікомпонентизнаходяться вдіалектичнійвзаємодії зсистемоутворюючимискладовими:природними,біологічними,політичними,науково-технічними,соціально-демографічними,організаційно-правовими,економічними.Взаємодіяфакторівфункціонування йрозвиткуініціюєпоявуструктурних йфункціональнихзмін у системахгосподарюванняагропромислового комплексу.

АПК (>агропромисловий комплекс) -сукупністьгалузей народногогосподарства,зайнятихвиробництвомпродукціїсільськогогосподарства,їїзберіганням,переробкою йдоведенням доспоживача.

>Світовийдосвідекономічногорозвиткусвідчить про ті, щовідмінність усуспільнихустрояхобумовлюєтьсяпередусімступенемвпливу нанього держави. Колі державазовсім невтручається векономіку, тоце моделькласичного (дикого)капіталізму,суспільнівідносиниякогозасновані наприватнійвласності.Втручання держави векономіку, вусіїїінфраструктурихарактерне длятоталітарноїсистеми, державногосоціалізму, де основусуспільнихвідносинстановитьдержавнавласність.

>Обмеженевтручання держави векономіку — уякісьсфери понад (>скажімо, векономічну тасоціальнуінфраструктури), уякісь — менше (>виробничу йфінансово-кредитну) —притаманнезмішанійекономіці, де усіформивласностірівноправні ірівноцінні.

>Конституція Українидає правакожномугромадянинуволодіти,користуватися йрозпоряджатисясвоєювласністю,здійснюватипідприємницьку діяльність, незаборонену законом. Державазабезпечує захистцих прав, правконкуренції впідприємницькійдіяльності. Однак вона недопускаєзловживаннямонопольнимстановищем наринку,неправомірногообмеженняконкуренції йнедобросовіснуконкуренцію. Державаздійснює контролю надякістюпродукції,робіт йпослуг, за тим, щобвикористаннявласності незавдавалошкоди правам й свободіншихгромадян,інтересамсуспільства (з статтею 41, 42). Отже,державнерегулюваннявідносин у сферівиробничої,господарськоїдіяльності вумовах переходу доринковоїекономіки, із одного боці,виходить зпринципівневтручаннядержавнихорганівбезпосередньо в діяльністьсуб'єктівгосподарювання,крімвипадків,передбаченихзаконодавством, а із іншого — держава неможестоятиостороньорганізації,упорядкуваннягосподарськоїдіяльності та контролю за нею.Теоретичні розробкивидатнихекономістів й практикафункціонуванняринковоїекономікирозвиненихкраїн світупідтверджуєцютезу.

Таким чином, поддержавнимрегулюваннямгосподарськихвідносин уцілому йаграрнихзокремарозуміютьцілеспрямованийвплив держави націвідносини шляхомвиданнянормативно-правовихактів,організаціїдіяльностідержавнихорганів, котріздійснюютьцерегулюванняпереважноекономічними методами.

>Законодавство Українивстановлює, щовтручання вгосподарську таіншу діяльністьпідприємств йпідприємців,зокремасільськогосподарськихпідприємств йселянських (>фермерських)господарств, із боцідержавних чиіншихорганів, атакожпосадовихосіб недопускається.Збитки,заподіянісуб'єктамгосподарюваннянеправомірнимвтручанням уїхню діяльність,підлягаютьвідшкодуванню зарахуноквинних.

Аліціположення необмежують правдержавнихорганівщодоздійснення контролю задіяльністюсуб'єктівгосподарювання (ст. 3 Закону «Проселянське (>фермерське)господарство», ст. 26 Закону «Проколективнесільськогосподарськепідприємство»).

>Органи державногоуправління усвоїхвідносинах ізсуб'єктамигосподарювання вумовахринкувпливають наїхніінтересизавдякиподатковим йфінансово-кредитнимважелям, коливстановлюють ставкивідсотків по кредити,податковіпільги,цільовідотації,розміриекономічнихсанкцій; системурезервів,ліцензій,лізингу,соціальні,екологічні таіншінорми йнормативи;програмиекономічного йсоціальногорозвитку таіншізагальнодержавні йрегіональніпрограми;державнізамовлення навиконанняробіт й поставок длядержавних потреб.

Державазабезпечуєсуб'єктамгосподарювання (>незалежно від формвласності)однаковіправові таекономічніумови;сприяєрозвиткуринку,здійснює йогорегулювання,використовуючиекономічніважелі йстимули,реалізуєантимонопольні заходь;забезпечуєпільговіумовипідприємствам, котрізастосовуютьпрогресивнітехнології,створюютьновіробочімісця;стимулюєрозвитокмалихпідприємств (ст. 3 Закону «Про підприємства в Україні», ст. 15 Закону «Пропідприємництво»).

1.2Правовіметодирегулюваннясільськогогосподарства

Унауці аграрного праванаповненіпевнимправовимзмістомпоняттяметодів аграрного права.Поряд ізцим унійрозмежовуютьсяправовіметоди,властивіправовим методамрегулюваннясуспільнихвідносин, щостановлятьзмістаграрнихправовідносин,маютьсвійвласний предмет,характеризуютьсяпевнимисуспільнимиправовимиознаками.Такийсвоєрідний метод правовогорегулюванняєвластивим йправовомуінституту аграрного права —державно-правовомурегулюваннюсільськогогосподарства.

>Правовіметодирегулюванняперебувають упрямійзалежності від тихий двохосновнихскладових цого правовогоінституту — державногоуправліннясільськимгосподарством, щостосуєтьсядіяльностідержавнихсільськогосподарськихпідприємств, таколективнихсільськогосподарськихпідприємств йприватнихселянських (>фермерських)господарств.

>Зміст йособливостіправовихметодіврегулюваннясільськогогосподарствабезпосередньозалежать відсуспільногопризначенняцілей,змісту законів йпідзаконних (>нормативно-правових)актів, щостановлять усвоїйєдностіджерела аграрного права.Враховуючинедержавний характерколективнихсільськогосподарськихпідприємств йселянських (>фермерських)господарстввідповіднуправовузначимість при цьомумаєюридична сила норм,вміщених уцихджерелах аграрного права.

Упроцесіздійсненнядержавно-правовогорегулюваннядіяльностіколективних йдержавнихсільськогосподарськихпідприємств йгосподарюванняселян-фермерівзастосовуютьсяправовіметоди прямоговеління (>імперативу) й методпорад,рекомендацій.

>Правовий метод прямоговеління впершучергустосуєтьсядодержаннявимогКонституції України.Усігромадяни, а нимиєпрацівникидержавнихсільськогосподарськихпідприємств, члениколективнихсільськогосподарськихпідприємств йвласникиселянського (>фермерського)господарства, згідно із ст. 67Конституції Українизобов'язанісплачуватиподатки йзбори.Згідно ізчиннимподатковимзаконодавствомвідповідніподатки йзборисплачуютьусісуб'єкти аграрного права, щомають праваюридичної особини.

>Обов'язковою длядержавних йколективнихсільськогосподарськихпідприємств таселянських (>фермерських)господарствє норма ст. 49Конституції України проохоронуздоров'ягромадян. Уцихвиробничо-господарськихутворенняхгромадянивиступають якїхніробітники,спеціалісти й члениКСГП (>колективнесільськогосподарськепідприємство). Тамповноюміроюпоширюютьсянорми Закону "Проохорону роботи" та ряднормативно-правовихактів,спрямованих надодержаннятехніки безпеки йвиробничоїсанітарії.Зазначеніправовінорми йправовідносини, котрі при цьомувиникаютьєадміністративно-правовими йвнаслідок цогоєімперативними.Адміністративно-правова відповідальністьнастає вразі скоєнняадміністративного проступку.Порушенняаграрно-правових норм, щостосуються правилтехніки безпеки роботи йвиробничоїсанітарії йвизначенівнутрішньогосподарськимилокальнимиправовими нормами,тягнуть за собоюдисциплінарну відповідальність. Засвоєюправовоюсутністютакілокальніправовінормиє нормами прямоговеління,застосовуваними вмежах підприємства.

>Колективнісільськогосподарські підприємства,сільськогосподарськікооперативи,спілки селян,сільськогосподарськіакціонерні товариства — усі смердотієорганізаційноюформоювиробничо-господарськогоспілкування ізметоюстворення свогоколективно-кооперативного підприємства, дляодержанняпродуктівхарчування йсільськогосподарськоїсировини, длязадоволеннясвоїх потреб та їхніреалізації, дляодержанняприбутків,досягненняіншихстатутнихцілей,їхнявиробничо-підприємницька діяльністьбазується на їхніправівласності назасоби йпродуктивиробництва,колективноїтрудовоїучасті на засідках самоврядування, направіспільноїколективної йособистоївласностічленів підприємства на грішну землюсільськогосподарськогопризначення.

>Ця діяльністьпровадиться напідставічинного аграрногозаконодавства й заумовоюпевного державногокерівництва.Суспільство вособі держави йорганів державногоуправліннясільськимгосподарством,виходячи звищенаведенихорганізаційно-правових,економічних йсоціальнихознакколективнихпідприємствмаєвраховувати їхні привизначенніправовихметодів державногокерівництвацимиколективнимипідприємствами.

>Нагромаджений за багато роківдосвідвзаєминміж Державою ізїї органами державногоуправління йколективнимисільськогосподарськимиутвореннямисвідчить продоцільністьзастосування правового методурекомендацій,порад.ВонисприймаютьсякожнимконкретнимКСГП яктакі, що їхньогодоцільноприйняти йзастосовувати всвоємупідприємстві.

>Мінагропром України вмежахсвоїхповноважень навиконанняактів аграрногозаконодавствавидаєнакази,організовує йконтролює їхньоговиконання.Визначені нимирішенняєобов'язковими длявиконанняцентральними ймісцевими органамивиконавчої влади, органами місцевого самоврядування,підприємствами,установами,організаціями всіх формвласності тагромадянами. Упроцесі їхнівиконанняколективні йдержавнісільськогосподарські підприємствавраховують своїконкретніумовивиробничо-підприємницькоїдіяльності, дотримуються свогоСтатуту,вимоггоспрозрахунковоїрезультативності та забезпеченняінтересівпрацівників підприємства.

1.3Державнийвплив насільськогосподарськепідприємництво вумовахринковоїекономіки

>Конкретніформирегулятивноїдіяльності державипов'язані ізправотворчою,правоохоронною,правозастосовноюдіяльністю.Використання тихий чиінших форм обумовлене характеромзавдань,конкретноюситуацією, атакожіншимиобставинами, щоскладаються векономіці вцілому та всільськогосподарськомувиробництві йпов'язаних із нимгалузях й сферахгосподарствазокрема.Правотворча формарегулятивноїдіяльностізнаходитьсвоєвідображення увиданні органамизаконодавчої тавиконавчої владивідповіднихправовихактів. Таким чином,уповноважені нацедержавніорганирегулюютьсуспільнівідносини у сферіпрогнозуваннявиробництва тазаготівлісільськогосподарськоїпродукції, забезпеченнясуб'єктів аграрногогосподарюваннятехнікою,пальним,мінеральнимидобривами тощо.

Отже, вперіод переходу доринковоїекономікидержавнерегулюваннягосподарськоїдіяльностімаєсприятистановленнюсаморегулюючихфакторів,притаманнихїй,створеннюзаконодавчогосередовища дляринковогосуспільства.

>Особливогостропостало запитання пронеобхідністьзмінирегулятивноїфункції держави вумовахстановленняринку впровіднійгалузі народногогосподарства,якоюєаграрна.Вонаполягає впереході відбезпосередньогоуправління доствореннясприятливогосередовища дляведеннягосподарства населі.

>Перехід відкомандно-адміністративноїсистеми доринковоїозначає, як вжезазначалося,відмову від директивногопланування, відплану-закону,якимвін бувраніше, йзастосуванняіндикативногопланування.Останнє, згідно ізКонцепцією переходу України доринковоїекономіки,являє собою системунеобов'язкових длясуб'єктівринковихвідносинпрогнозів тарекомендацій, атакожскоординованих йвзаємопов'язанихзасобівпобічного (непрямого)впливу черездержавнепідприємництво тарозробкуекономічного йсоціальногорозвитку країни.

>Основними принципамиіндикативногоплануванняє:

-поєднанняаналітичних йпрогностичнихметодів длявивченнясоціально-економічнихпроцесів,визначенняконкретнихоб'єктів державноговпливу;

-широкеінформуваннясуб'єктівринковихвідносин пропевніперспективи йпрогнозисоціально-економічногорозвитку для забезпечення їхнінеобхідноїорієнтації привиборівласнихгосподарськихрішень;

-застосуванняпереважнонепрямих (>побічних)регуляторів йнормативів для всіхсуб'єктівринковихвідносин;

-реалізація прямоговпливу насоціально-економічніпроцесипереважно черезкошти державного бюджету.

>Своємувпливу нагосподарську діяльність уцілому йаграрнузокрема державанадає, як вжезазначалося, силу правового акта.

Одним із такихактівє Закон України від 23березня 2000 року «Продержавнепрогнозування та розробкапрограмекономічного йсоціальногорозвитку України».Цей Законвизначаєправові,економічні таорганізаційні засадиформуванняцілісноїсистемипрогнозних йпрограмнихдокументівекономічного йсоціальногорозвитку України, окремихгалузейекономіки й окремихадміністративно-територіальниходиниць якскладовихчастинзагальноїсистеми державногорегулювання.

Системапрогнозних йпрограмнихдокументів, за Законом,складається ізпрогнозівекономічного йсоціальногорозвитку України насередньо- такороткостроковіперіоди;Державноїпрограмиекономічного йсоціальногорозвитку України накороткостроковийперіод;прогнозів насередньостроковийперіод тапрограм накороткостроковийперіодекономічного йсоціальногорозвиткуАвтономноїРеспубліки Крім, областей,районів та міст; атакожпрогнозіврозвитку окремихгалузейекономіки насередньостроковийперіод тапрограм їхнірозвитку.

Закон невиключаєможливості, вразінеобхідності,розвиткупрогнозних йпрограмнихдокументів натривалішийперіод.

>Зазначеніпрогнозні тапрограмнідокументирозроблюються наоснові комплексногоаналізудемографічноїситуації, станувикористання природного,виробничого,науково-технічного та трудовогопотенціалу,оцінкидосягнутогорівнярозвиткуекономіки,їїконкурентоздатності та ізурахуваннямвпливузовнішніхполітичних,економічних таіншихфакторів йочікуванихтенденційзмінивпливуцихфакторів уперспективі.

>Показникицихдокументівслужатьорієнтиром для розробкасуб'єктамигосподарської йпідприємницькоїдіяльностівласнихпрогнозів,планів,бізнес-планів таіншихдокументів.

Таким чином,індикативнеплануванняздійснюється задопомогою двохвидівдокументів:прогнозів йпрограм, котрірозробляються насередньостроковий такороткостроковийперіоди.

Прогнозекономічного йсоціальногорозвитку насередньо-строковийперіодрозробляється нап'ять років. Уньомумаютьміститисяаналізсоціально-економічногорозвитку країни запопереднійперіод та характеристикаголовних проблемрозвиткуекономіки йсоціальноїсфери;очікуванізмінизовнішньополітичної тазовнішньоекономічноїситуації та їхньоговплив наекономіку країни; прогнозкон'юнктури навнутрішніх тазовнішніх ринкахстратегічноважливихвидівтоварів тапослуг. Зурахуваннямцихчинниківвизначаютьсяцілі тапріоритетиекономічного йсоціальногорозвитку всередньостроковомуперіоді тапропозиціїщодонапрямків державної політики вцейперіод, атакожосновнімакроекономічні таіншінеобхідніпоказники йбалансиекономічного йсоціальногорозвитку, до тогочислі врозрізігалузейекономіки,АвтономноїРеспубліки Крім, областей, міст Києва та Севастополя.

>Цей прогнозвикористовується под годину розробка проекту ПрограмидіяльностіКабінету міністрів України.

Прогнозекономічного йсоціальногорозвитку України накороткостроковийперіодрозробляєтьсящорічно нанаступнійрік, й йогопоказникивикористовуються для розробкаДержавноїпрограмиекономічного йсоціальногорозвитку та дляоцінкинадходжень йформуванняпоказниківДержавного бюджету України,тобтовзаємоузгоджена ізДержавним бюджетомщорокурозробляєтьсяДержавнапрограмаекономічного йсоціальногорозвитку України. Унійконкретизуються заходь,передбачені вПрограмідіяльностіКабінету міністрів, та заподіяння,визначені вщорічномупосланні Президента України доВерховної Заради провнутрішнє йзовнішнє становище України. Унійтакожповинні бутивідображеніосновнімакроекономічніпоказники,обсягикапітальнихвкладень, державногозамовлення таіншінеобхідніпоказники йбалансиекономічного йсоціальногорозвитку, до тогочислі врозрізігалузейекономіки,АвтономноїРеспубліки Крім, областей, міст Києва й Севастополя;перелікдержавнихцільовихпрограм, щофінансуватимуться внаступномуроці зарахуноккоштівДержавного бюджету України;показникирозвитку державного сектораекономіки,зокремаотримання тавикористаннядоходів відрозпорядженнядержавним майном,ефективностівикористанняоб'єктів права державноївласності,розвиткуказеннихпідприємств.

>Щододержавнихцільовихпрограм, то нихнаводятьсядержавнізамовникицихпрограм;окреміетапи татерміни їхньогореалізації;обсягифінансуваннякожної ізпрограм зарахунок всіхджерелфінансування внаступномуроці, до тогочислі зарахуноккоштів державного бюджету.

>Державнапрограмаекономічного йсоціальногорозвитку України нанаступнийрікподається назатвердження доВерховної Зарадиодночасно із проектомДержавного бюджету.

>Галузевіпрограмирозвиткурозробляються ізметоюреалізації державної політикищодорегулюваннярозвитку окремихгалузейекономіки.Перелікгалузей,щодо якірозробляютьсяпрогнози йпрограмирозвитку татерміни їхнього розробказалежно відспецифіки йпоставленихзавдань,визначаютьсяКабінетом міністрів.

>Міністерствоаграрної політики,зокрема,здійснюємакроеко-номічнепрогнозування йнормативнеплануваннярозвиткугалузейагропромисловоговиробництва ізурахуваннямпопиту йпропозицій напродовольчітовари;бере доля вскладанніпрогнознихрозрахунків потребсільськогогосподарства,садівництва, виноградарства вмінеральнихдобривах,засобахзахистурослин;здійснюєорганізаційно-методичне забезпеченнярозвиткугалузейагропромисловоговиробництва,розробляєзагальнодержавнібаланси забезпечення потреб населення впродовольстві,бере доля вскладаннігалузевихбалансів потреб усільськогосподарськійпродукції тапродовольстві, атакожвизначеннідержавних потреб уційпродукції.

>Державніпотреби —цепотреби України упродукції,необхідній длярозв'язаннясоціально-економічних проблем,підтриманняобороноздатності країни таїї безпеки,створення йпідтримання наналежномурівнідержавнихматеріальнихрезервів,реалізаціїдержавних йміждержавнихцільовихпрограм, забезпеченняфункціонуванняорганів державної влади, щоутримуються зарахунокДержавного бюджету України.

>Правовими формами забезпеченнядержавних потребєдержавнезамовлення йдержавний контракт.Державнезамовленнявизначаєтьсязгаданим законом якзасіб державногорегулюванняекономіки шляхомформування наконтрактній (>договірній)основі складу таобсягівпродукції,необхідної длядержавних потреб,розміщеннядержавнихконтрактів про поставки (>закупівлю)середпідприємств,організацій таіншихсуб'єктівгосподарськоїдіяльності України всіх формвласності.

Зметоюорганізаціїробіт,пов'язаних зформуванням йрозміщенням державногозамовлення на поставкипродукції длядержавних потреб й контролю за їхньоговиконанням, Законвизначаєдержавнихзамовників.Нимиє:Верховна Рада таіншіоргани державної влади, урядАвтономноїРеспубліки Крім,обласні,Київська таСевастопольськаміськідержавніадміністрації,державніорганізації йустанови,уповноваженіКабінетом міністрівукладатидержавніконтракти ізвиконавцями державногозамовлення,тобтосуб'єктамигосподарськоїдіяльності всіх формвласності, котрівиготовляють йпоставляютьпродукцію длядержавних потребвідповідно до умівукладеного державного контракту.Останнійявляє собоюдоговір,укладенийдержавнимзамовником відімені держави ізвиконавцем державногозамовлення, вякомувизначаютьсяекономічні йправовізобов'язаннясторін йрегулюютьсявзаємовідносинизамовника йвиконавця.

Зцією жметоюКабінет міністріввизначаєцентральніорганивиконавчої влади, котрікоординують роботудержавнихзамовниківщодорозміщенняцих поставок,доводять додержавнихзамовників їхньогообсяги дляукладеннядержавнихконтрактів ізвиконавцями.


>Розділ 2.Державнерегулюванняпідприємницькоїдіяльності усільськомугосподарстві в Україні та в світі

2.1Особливості державногорегулюванняпідприємницькоїдіяльності усільськомугосподарстві урізнихкраїнах

 

>Ціни насільськогосподарськупродукцію. У 1924-1957роках в СРСРзастосовувалоськількавидівцін насільськогосподарськупродукцію:колгоспи продавалиїї позаготівельним таконвенційнимцінам,радгоспи – поздаточнимцінам. З 1958 року узв’язку ізвідміноюобов’язкових поставок усіціни булизаміненізакупочнимицінами.Централізовановстановлювався їхнісереднійрівень, асоюзнихреспубліках смердотідиференціювались поцінових зонах.

>Зональнацінавстановлювалась наосновіданих просереднюбагаторічнусобівартістьпродукції. Донеїдодававсяприбуток,достатній у тому,щоб забезпечитизаплановітемпирозширеноговідтворення всільськомугосподарстві (>придбаннядодатковоїтехніки,добрив таін.). Передреформоюрозмір цогоприбутку ( у відсотках дособівартості )складавприблизно 45-50%.

У 1970роціджереларозширеноговідтворення всільськомугосподарствізабезпечувалирентабельність нарівні 45%. З них 10% надійшло не було зарахунокприбутку, а й зарахунок бюджетногофінансуваннярадгоспів.

>Зональніцінизабезпечувалирозширеневідтворення в всіхцінових зонах. Цепротиріччяінтересампереважногорозвиткувиробництва там, де для цогоєкращіумови вищийефективність витрат. Тому передреформою ставилося запитання проукрупненняцінових зон із тим, щобпоступовоприпинятивиробництво вгіршихприроднихумовах йконцентрувати його вкращихумовахвиробництва.Очікувалось, щоцеобумовитьскороченняпосівнихплощ в СРСР із 220-230 млн. га до 165 млн. га.

>Ціниколгоспногоринку (базару)встановлювались взалежності відпопиту тапропозиції. Уосновіцінкооперативноїторгівлізнаходилисьціниколгоспногоринку. При продажпродукціїбезпосередньо в крамниці й підприємствагромадськогохарчуваннязастосовувалисьроздрібніціни замінусомторгової знижки.

УкраїнахЄЕС начерговийрікзатверджуютьоб’ємивиробництва того чиіншого видусільськогосподарськоїпродукції йвстановлюютькрімбазиснихмінімальнізакупочніціни (“>гарантованіціни”, ”>цінипідтримки”).Якщовиробниксільськогосподарськоїпродукціїпостачаєпродукцію згідновстановленимвимогам,вінможерозраховувати напідтримку -закупівлю йогопродукції по “>гарантованихцінах”, ”>цінахпідтримки”.

>Якщооб’єм закупівельперевищуєвстановлену квоту, наслідуючийрік “>цінапідтримки”знижується із тим, щобзменшитиобсягвиробництва. Таким чином державаконтролюєобсягвиробництвасільськогосподарськоїпродукції, недопускає кризнадвиробництва. При цьомузберігаєтьсяринковерегулюваннявиробництва,конкуренція, щозмушуєвиробниківзменшувативитративиробництва йпідвищуватиякістьпродукції.

У 1991роцічасткадержавнихсубсидій (>безпосереднівиплати,підтриманнятвердихцін йнаданнядешевихкредитів) прибутківфермерівзаймала вкраїнахСпільногоРинку 49%, США - 30%,Канаді - 45%,Швеції - 59%,Японії - 66%,Фінляндії - 71%,Норвегії - 77% таШвейцарії - 80%.

>Аналогічнорегулюютьсяціни назернові культури, молоко, сир, олії у США. Фермер,якійвирощує зерно,отримує відміністерствасільськогогосподарства кредит йповертає його послереалізаціїврожаю.Якщоринковіцінипадаютьнижчерівняконтрольнихцін,встановленихконгресом, фермерможездативрожайдержаві поконтрольнихцінах,сплативши зарахунок цогоборг йотримуючивиторг.

Уостанній одну годину назв’язку ізнеобхідністю підвищитиконкурентоздатністьсільськогосподарськоїпродукції СШАадміністраціяобмежуєдотації дляфермерів.Знижуютьсяконтрольніціни.Державнівидатки напідтриманняцінпшениці йкукурудзискоротилися із 26 млрд. дол. в 1986році до 10 млрд. дол.. 1989-гороці.Зменшуютьсяобсягикредитів дляфермерів.

указ президента України “ ПроОсновнінапрямирозвиткуагропромислового комплексу України на 1998-2000 рокта” (>прийнятий 29.04.1998 р.)передбачаєрозробку тазатвердженняКонцепціїкредитуванняпідприємств таорганізацій,враховуючиспецифікуфункціонування аграрного сектора, таПоложення процільовіаукціоникредитнихресурсів длясуб’єктів аграрногоринку,створеннязаконодавчої танормативноїбази дляорганізаційДержавногоакціонерногоселянськогоіпотечного банку, атакожстворення фонду державноїпідтримкицін йдоходів вагропромисловомукомплексі.

“Зеленіплани” - форма державногорегулюваннясільськогогосподарства, Яканабула поширення в50-ті рокта вкраїнахЗахідноїЄвропи.

>Основна позначка “>зеленихпланів” -стимулюванняпідвищенняпродуктивності роботи всільськомугосподарстві,науково-технічногопрогресу йконцентраціївиробництва,підвищенняконкурентоздатності великихгосподарств, покращанняаграрноїструктури.Соціальна позначка “>зеленихпланів” -досягнення паритету,тобторівностідоходів,соціальних таіншихпривілеїв длязайнятих всільськомугосподарстві таіншихгалузяхекономіки.

>Вони -засібіндустріально-економічноїперебудовисільськогогосподарства.Вонивключаютьзаконодавчіакти окремихкраїн, котрівизначаютьумови,норми й характер державноговтручання всільськегосподарство, атакождовгостроковіплани йогорозвитку.

“>Основнийсільськогосподарський закон” ФРНпередбачає:

1.поліпшенняаграрноїструктури:проведення комплексудержавнихзаходів помодернізаціїсільськогогосподарства йякісномуперетворенню йогопродуктивних сил (>укрупненнягосподарств,ліквідація їхніроздробленості таін.);

2.переселення уміста тихий селян, котріприпиняють свою доля всільськогосподарськомувиробництві;

3.скороченнябезробіття йнеповноїзайнятості всільськіймісцевості шляхомстворення тутпромисловихпідприємств;

4.допомогарентабельнимгосподарствам, котрівирощуютьзернові культури йкартоплю;

5.підвищеннядоходівпрацівників, щозайняті всільськомугосподарстві, дорівнязарплатипромисловогоробітникавідповідноїкваліфікації.

“Зеленіплани”конкретизуються вдовгострокових йрічних планах, в яківизначаютьсясумидержавнихасигнувань насільськегосподарство, їхнірозподіл по видах,конкретніформи державноговтручання йвпливу насільськогосподарськевиробництво:податковіпільги,дотації напридбанняпалива,сільськогосподарських машин тадобрив.

2.2Кооперація таїїрегулювання

>Згіднооцінок, у світідієблизько 1 млн.кооперативнихорганізацій более як 120видів йрізновидів, котріоб’єднуютьбіля 600 млн. Чоловік. Напротязіостанніх 50 роківкооперативним рухом булиохоплені 100%сільськихгосподарів вШвеції,Данії,Норвегії,Фінляндії,Ісландії,Нідерландах таЯпонії. У ФРН таФранціїкооперативиоб’єднують 80% всіхсільськогосподарськихпідприємств, США,Італії,Великобританії - 25-30%фермерськихгосподарств.Дуже частофермериприймають доля в 2-3, чинавіть в 4-5 кооперативахрізноїспеціалізації.

>Сільськогосподарськакоопераціявключаєоб’єднання попереробці йреалізаціїсільськогосподарськоїпродукції,постачаннюзасобамивиробництва,кредитуванню,виробничомуобслуговуванню, атакожвиробничікооперативи. Усучаснихумовах воднійкооперативнійорганізації частосуміщаютьсярізніфункції пообслуговуваннюфермерів.

>Індустріалізаціясільськогогосподарствастимулюваларозвиток кооперативноговиробничогообслуговуванняфермерськихгосподарств:обробкуґрунту,меліоративні роботи,внесеннядобрив,збиранняврожаю,заготівлюкормів.Техніка, котравикористовується дляпроведення такихробіт,можезнаходитись як віндивідуальній, то й вколективнійвласностічленів кооперативу, йзастосовуватись почерзі фермерами чи задопомогоювласників машин.

>Кооперативинадаютьпослуги поматеріально-технічномуобслуговуваннютехніки,забезпеченнюелектрикою тазв’язком,консультаційно-інформаційного плану таін.Діютьоб’єднання поводопостачанню,обслуговуваннютеплиць ізпостачаннямнеобхідногопосадковогоматеріалу, попокращенню йвикористанню пасовиськ.

>Виробничакооперація наЗаходізначного поширення немає.Виробничікооперативизвичайнооб’єднуютьневеликукількість ферм, котрі належатиблизьким родичам.Існуютьоб’єднання типу “>частковоїінтеграції”:сумісневикористаннябудівель,приміщень дляхудоби,обладнання тощо, котрізнаходяться, як правило, вгруповійвласності.Звичайно вгруповійвласностізнаходитьсяновітнєобладнання, якуобслуговуєтьсянайманимиробітниками.Члени кооперативу в цьомувипадкувиступають якакціонери.

>Національнезаконодавство прокооперативибазується за принципами,рекомендованихМіжнароднимкооперативним альянсом:відкритого членства, демократичного характерууправління,недопустимостізбагачення одного члена кооперативу зарахунокінших,суворогообмеження відсотканарахувань накапітал увипадкурозподілуприбутку за паями, активногоспівробітництвакооператорів,проведеннявиховної тапросвітницької роботисередсвоїхчленів.

>Статутикооперативнихорганізаційвизначаютьмінімальнукількістьчленів,географіюдіяльності,умовивиходу із кооперативу.Щобутруднитирозпадкооперативівз-завиходу із них,встановлюютьмінімальні рядки членства (від 2 до 20 років); врядівипадків не можнавийти із кооперативу довиконанняприйнятих у собізобов’язань (>наприклад,постачанняпродукції напереробку). Уіншихвипадках фермерзобов’язанийвідшкодувативтрати, котріпонесе кооператив вразівиходу фермера ізнього. Кооперативможезатримати Поверненняпайовоговнеску (на рядків від 2 до 10 років врізнихкраїнах),якщонегайнавиплата йогонанесезбитки кооперативу.

Державасприяє кооперативампільгами пооподаткуванню,пільговими кредитами напридбаннятехніки таін.Становленнякооперативіввідбуваєтьсянерідко задопомогоюсубсидій такредитів держави.

>Сільськогосподарськакооперація в Україніорганізується увідповідності із Законом України “Просільськогосподарськукооперацію” (>прийнятий 17.07.1997 року). Зацілями,завданнями й характеромдіяльностікооперативиподіляються навиробничі таобслуговуючі.Виробничікооперативиздійснюютьгосподарську діяльність на засідкахпідприємництва ізметоюотримання прибутку.Обслуговуючікооперативиподіляються напереробні,заготівельно-збутові,постачальницькі,сервісні таін., йстворюються длянаданнявідповіднихпослуг; смердоті неставлять за міткуотриманняприбутку.

>Правовіосновістворення тадіяльностівиробничихсільськогосподарськихкооперативіввизначає Закон України “Проколективнесільськогосподарськепідприємство” (>прийнятий 14.02.1992 року).

Закон України “Проспоживчукооперацію”прийнятий 10.04.1992 р.Споживчакооперація в Україні -добровільнеоб’єднаннягромадян дляспільноговеденнягосподарськоїдіяльності ізметоюполіпшення свогоекономічного йсоціального стану.Воназдійснюєторгівельну,заготівельну,виробничу таіншу діяльність,сприяєсоціальному й культурномурозвитку села, народнихпромислів й ремесел,береучасті уміжнародному кооперативномурусі.

>Споживчі товариствамають право:

1.створювати (>ліквідовувати,реорганізовувати) дляздійсненнясвоїхстатутнихвимогбудь-які підприємства,установи,організації,біржі,комерційні банки,фінансово-розрахунковіцентри,страхові товариства таіншіоб’єкти;

2.виступати якзасновники чиучасники догосподарських товариств,спільнихпідприємств,асоціацій таіншихоб’єднань длярозв’язаннягосподарських йсоціальнихзавдань;

3.придбаватимайнодержавнихпідприємств тапідприємств,заснованих наінших формахвласності, атакожіншемайно ймайнові права;

4.одержувати увстановленому порядкуземельні ділянки уволодіння такористування.


>Розділ 3.Шляхивдосконалення державногорегулюванняпідприємницькоїдіяльності усільськомугосподарстві

>Структурнізрушення вагропромисловомукомплексіхарактеризуютьсяпоширенням новихорганізаційних формгосподарювання (АТ, ЗАТ,ТОВ таін),розвиткомпроцесівміжгосподарської,внутрішньогосподарськоїкооперації,формуванням вертикальноінтегрованих структур, нових сфердіяльності, таких якпереробкапродукції,їїреалізація,технічнеобслуговування,виробництвобудівельнихматеріалів тощо,зміноюструктуривиробництва,співвідношеннячасткисільськогосподарськихпідприємств йособистихпідсобнихгосподарств таін.Вонипов’язані ізпроникненням ваграрну сферупромислового,фінансового,приватнопідприємницькогокапіталу.

>Наслідкамиструктурнихзмін стали іфункціональні, щопроявляються врозмежуванні сфер державного йгосподарськогоуправління,посиленніролі держави уформуванніінституціональнихмеханізмів (>регулюваннякредитно-фінансовогомеханізму,оподаткування,оренднихвідносин),формуванніпринципово нового правовим полемгосподарськихвідносин.

>Істотноюпроблемоюорганізаціїраціональних системгосподарюванняєкатастрофічний станзношенняосновнихфондів.Запропонована процедураоцінюванняпретендентів на правопрацювати ізлізинговими фондами ізвикористаннямметодологіїЕFАS, Яканадаєможливістьоб'єктивнооцінитипретендентів за 10оціночнимикатегоріями. Схемалізинговихопераційдаєзмогууникнутиіснуючогомонополізму й наконкурснійосновівідібратиагрофірми для роботи ізлізинговихоперацій.

>Сьогодні ваграрній сферівиникласуперечливаситуація,пов'язана зпроникненнямфінансового,промислового,приватнопідприємницькогокапіталу.Позитивним можнавизнати збільшення реального потокуінвестицій, щосприяєвирішеннюпроблемивідновленняосновнихфондів.Негативним чинникомє ті, щоприватнийкапіталпереважнонадходить догосподарств-банкрутів, нездатнихповноюміроюзахистити своїекономічніінтереси.Запропонованозалучення новихінвесторів ізметоюактивізаціїпідприємницькоїдіяльності вагропромисловомукомплексі.Значнакредиторськазаборгованістьгосподарствпризводить доти, щоінвесторготовийвкластикошти вновусправу, але йбратизобов'язання попогашенню всіхборгівгосподарствайомуекономічноневигідно.

>Встановлено, щоновівласникиформуютьнову систему менеджменту, Якасприяєпідвищеннюпродуктивності роботи,посиленнючинниківбезробіття,зародженнюсоціальнихконфліктів. Томуслідреформувати не лишесільськегосподарство, а самумови життя населі, щовиходить замежіекономічнихінтересівінвесторів.Дефіциткваліфікованихкадрівменеджерів йробітниківзумовлює потребу упоявіносіїв нового типуорганізаційної культури, атакожзбільшеннямвитрат наперенавчання,навчання,підвищеннякваліфікації, що невідповідаєкороткостроковимекономічнимінтересамінвесторів.

>Виділення земельніпаїв привело допоявизначного числавласників, котрі часто вже непов'язані зсільськогосподарськимвиробництвом, щостворюєтруднощі ізорендою земель.Короткостроковіінтересиінвесторів в АПКспрямовані наодержанняшвидкоївіддачі, а,це,насамперед,пов'язано ізрозвитком зерновоговиробництва,виробництвомнасіннясоняшнику, зернакукурудзи.Соціальнийрозвиток села,розвитоктваринництва,формуванняраціональноїсистемигосподарствазалишається позаекономічнимиінтересами новихінвесторів. Томувдосконаленняправовоїбазивідносин,активнедержавневтручання, у томучислі черезрегламентаціюоренднихвідносин,дастьзмогууникнутисоціальнихконфліктів,спричиненихпоявою новихвласників населі.

За умівформуванняринковогосередовища й новогогосподарськогомеханізмунайважливішими проблемамиєстимулюваннякардинальнихзмін уповодженнісуб'єктівринку, їхньогошвидкаадаптація домінливоїситуації,ефективнареалізаціяпідприємницькоїмоделіповодження увзаєминах із партнерами побізнесу йспоживачами. Уорганізаційно-управлінськомуаспектіпідприємництво,зосереджуючиувагу навиробництві йзбутіпродукції, напрактиціреалізується задопомогою оперативного йстратегічного менеджменту.

Усистеміпідприємницькоїдіяльностінеобхіднодотримуватись рядуосновнихнапрямів йогоефективногорозвитку:маркетинговаорієнтаціягосподарства;здійсненнягосподарськоїдіяльності наосновібізнес-планів таінвестиційнихпроектів ізурахуваннямможливихзмінмакроекономічноїситуації;створення умів длязалученнякапіталу намодернізаціювиробництва йзбутупродукції;стимулюваннятрудовоїактивностіпрацівниківпідприємств іінвестиційноїактивностіпотенційнихінвесторів.

>Розробленінапрямирозвиткупідприємницькоїдіяльностіобумовлюютьзастосування маркетингу,розробкубізнес-планів йпрограм,створення умів державноїпідтримкипідприємництва всільськомугосподарстві.


>Висновок

>Розглянувши тему державногорегулюванняпідприємницькоїдіяльності усільськомугосподарстві, можназробитивисновок, щоцейнапрямпідприємницькоїдіяльностіпотребуєзначногоудосконалення таполіпшення.Існують багатоорганів державної влади, котріздійснюють контроль наддіяльністюпідприємств, котріфункціонують у сферісільськогогосподарства. Алі їхні діяльністьпотребуєполіпшення таудосконалення, як й системаправовихінструментів, задопомогою які діяльністьпідприємстврегулюється.

>Особливонедолікипомітні учасиіснуванняперехідноїекономіки, припереході доринковоїекономіки.

>Отож, можназробитивисновок, щоосновнимизавданнямиуправліннясільськогогосподарства йпродовольстває доля вформуванні тареалізації державноїаграрної політики, розробка йздійсненнязаходівщодогарантуванняпродовольчої безпеки держави; розробка таздійсненнязаходів державноїпідтримки йзахистувітчизнянихтоваровиробників,сприяннядемонополізаціївиробництва йрозвиткуконкуренції вагропромисловомукомплексі,формуванняринковоїінфраструктури,створеннясприятливихекономічних,матеріально-технічних йсоціальних умів дляприскореннярозвиткуреформованихгосподарств; організація роботи ізпитаньнасінництва йрозсадництва,сортовипробування йзахистурослин,племінної справ,наукового й кадрового забезпеченнясільськогосподарськоговиробництва,стандартизації, карантинного режиму,охорони роботи татехніки безпеки.


Списоквикористаноїлітератури

1. Закон України «Продержавнепрогнозування та розробкапрограмекономічного йсоціальногорозвитку України»

2. Закон України «Проколективнесільськогосподарськепідприємство»

3. Закон України «Просільськогосподарськукооперацію»

4. Закон «Пропідприємництво»

5. Закон «Про підприємства в Україні»

6. Закон «Проселянське (>фермерське)господарство»

7.Конституція України

8. указ президента України “ ПроОсновнінапрямирозвиткуагропромислового комплексу України на 1998-2000 рокта”

9.Гайворонський У. М.,Жушман У. П.,Корнієнко У. М. «>Аграрне право України»

10.ДідківськаЛ.І., ГоловкоЛ.С «>Державнерегулюванняекономіки»

11. Стельмащук А.М «>Державнерегулюванняекономіки»

12.Стеченко Д. М. «>Державнерегулюванняекономіки»:Навч.посібник

13.Швайка Л. А.Державнерегулюванняекономіки


Схожі реферати:

Навігація