Реферати українською » Экономика » Вплив світової економічної кризи на економіку Росії


Реферат Вплив світової економічної кризи на економіку Росії

Страница 1 из 5 | Следующая страница

Курсова робота

«Світовий фінансову кризу 2008 року й його впливом геть економіку Росії»


Запровадження

Рівно минулого року збанкрутував одна з найбільших американських банків – Lehman Brothers Holdings Inc. Саме цей дату – 15 вересня 2008 р. – прийнято вважати днем початку світової кризи, порівнянного за масштабами з Великої депресією 1930-х уже минулого століття.

Лише два роки тому хто б міг собі припустити, що криза у сферівисокорискових кредитів класуsubprime США перекинеться протягом усього світову фінансову систему і загрожує краху банківської системи багатьох країн.

Lehman Brothers оголосив про політичне банкрутство у ніч із неділі на понеділок, тому цю новину позначилася, передусім, на ринках, зокрема Росії.

Вітчизняний фондовий ринок відреагував на банкрутство американського гіганта різким обвалом котирувань: за підсумками торгів індексММВБ втратив 6,18%, а зниження індексу ВПС становило 4,88%. На відкритих трохи згодом американських біржах падіння індексів стало наймасштабнішим з 11 вересня 2001р.: акції Lehman Brothers впали відразу на 90%.

Наступного дня, 16 вересня, криза, попри всі гучні заяви, зокрема із боку перших осіб, у тому, що російський ринок акцій міцний, витримає й не піддасться панічним настроям, і навіть попри заходи, створені задля швидке збільшення ліквідності у російському фінансовому секторі, все-таки заглибився. Російський ринок акцій пережив «чорний вівторок»: індексММВБ обвалився на 17,45%, ВПС впав на 11,47%. Вперше за довгий часФСФР довелося припиняти торги в ВПС іММВБ.

17 вересня обвал російських ринків продовжився. Через лише години від початку торгової сесії індексММВБ впав на 10%. Через війнуФСФР пішла на фактично безпрецедентний (по крайнього заходу, з часів кінця 1990-х років років) крок і вольовим рішенням припинила торги обох біржах із формулюванням «відповідно до законом про захист інтересів інвесторів» і «до особливого розпорядження». Під час паузи (яка затяглася на 2 дні) уряд у терміновому порядку вирішувало, що робити. У результаті було прийнято низку радикальних і доленосних рішень.

Президент Росії Дмитра Медведєва доручив уряду РФ зарезервувати 500 млрд. крб. ось на підтримку стабільності російського ринку. «Пропоную уряду передбачити зокрема можливість використання до 500 млрд. крб. ось на підтримку стабільності ринку, причому 250 млрд. крб. зарезервувати у бюджеті», – сказав тоді президент РФ.

Понад те, тоді ж прем'єр-міністр РФ Володимир Путін чітко заявив, що рахує, що ситуація на фінансовому світовому ринку пов'язані з проблемами економіки Росії. «В Україні подвійний профіцит – бюджету та взагалі торгового балансу», – сказав, додавши, у Росії ростуть золотовалютні резерви, стійко ростуть можливості держави у соціальної сфери. На думку прем'єра, основною причиною труднощів є складна ситуація на фінансовому ринку навіть Європи.

У наступні два тижні світових ринках акцій взяли перепочинок. Проте 6 жовтня падіння російського ринку відновилося. Біржові індекси РФ пережили найпотужніший обвал у своїй історії:ММВБ опустився на 18%, ВПС – на 19%. Федеральна служба з фінансових ринків запровадила жорсткі обмеження з зупинці торгів разі різкого падіння індексів. Інвестори продавали акції і натомість обвалу на європейських і американських біржових майданчиках, намагаючись вивести гроші з сильно хиткої економіки світу.

 

1. Теоретичні аспекти розпочатого кризи 2008 року

1.1 Причини кризи

Аналізуючи що розгорається очах криза, доцільно окремо розглядати групи його причин: по-перше, специфічні проблеми американської економіки; по-друге, системні, фундаментальних проблем сучасного економічного розвитку; по-третє, специфічні російські обставини. Ці чинники діютьразнонаправлено, і з кризою має будуватися з урахуванням інтересів усіх трьох груп.

1.1 Американська економіка як причину світової кризи

 

Іпотечний криза США

Вперше що й багато про кризу заговорили у вересні 2008 року, коли засоби інформації почали висвітлювати банкрутство одного одним банків США. Саме цей велику державу економісти сьогодні вважають винуватицею всіх нещасть. На думку багатьох експертів, причина у іпотечному кризу, яка виникла США внаслідок невтримного прагнення банків видати якнайбільше житлових кредитів й одержати цим величезну прибуток. Прагнення – цілком природне, та заодно договору іпотеки укладалися найчастіше з людьми, чиї фінансові доходи собі не дозволяли здійснювати регулярні виплати за кредитами. У результаті всі більше квартир відходило у власність банків, а покупців ними чинився дедалі менше. Результатом цього стали іпотечний криза й банкрутство кредитних організацій, на руках яких виявилися мільярди доларів неліквідною нерухомості.

Фінансову політику США

Обговорюючи причини нинішньої кризи, у Росії нерідко критикують діяльність адміністрації США з її неадекватною бюджетної системи і грошової політикою. Насамперед мають на увазі проведенняпроциклической політики після рецесії 2001 р., як у умовах економічного зростання країна продовжувала нарощувати бюджетний дефіцит, замість повернутися доклинтоновской політиці профіцитного бюджету. Це знаходило відбиток, зокрема, у політиці відсоткові ставки, тривалий час залишалися низькими навіть протягом економічного підйому.

Цей курс передбачав штучнеподстегивание економічного зростання, особливо важливого моменту країн Заходу у зв'язку з двозначними показниками розвитку Китаю. Через війну багато уряду робили кроки щодо стимулюванню зростання, причому проблема «перегріву» економіки здавалася вже неактуальною:ми-де задалеко відмовилися від часів Великої депресії, зокрема інтелектуально. У цьому ж логіці і поставлена російським керівництвом завдання подвоєння ВВП упродовж десяти років, також що робила акцент переважно на досягненні кількісних, об'ємних показників. Але тоді як російському варіанті така політика спиралася на наявність вільних потужностей, що залишилися після кризи 1990-х років, і величезний приплив нафтодоларів, то американська економіка мала повинна розвиватися у умовах паралельного ведення двох війн, які могли фінансуватися без бюджетного дефіциту.

Загальні причини світової кризи

>Самостоятельним чинником кризи стали безпрецедентні темпи економічного зростання, які дозволяли не за п'ять років на чверть збільшити світової ВВП. У результаті такого підйому неминуче накопичуються системних протиріч, невидимі через зростаючого достатку. І, головне, навіть за їх усвідомленні дуже важко втрутитися та щось виправити: справді, чому слід вживати якісь обмежувальні чи коригувальні заходи, що й й так усі чудово? Щоразу, як у подібні ситуації хтось починає висловлювати застереження чи сумніватися у правильності проведеного курсу, звучать впевнені голоси: «Цього разу усе буде по-іншому».

Є й інший аспект глобалізації, також (крім нових інструментів) вважався джерелом нескінченного фінансового (Пастка, у якому опиняються, хто вірить і, що «цього разу усе буде по-іншому успіху і поступального зростання. Цього феномену М. Фергюсон назвавКимерикой (>Chimerica) – похідне від назв країн Китай (China) і Америка (America). Йдеться формуванні глобального дисбалансу, що протягом десятиліття розглядався в якості основи стійкості світового зростання. Через війну склався режим, протилежний моделі глобалізації рубежуXIX–XX ст.: якщо століття тому капітал рухався з єдиного центру (розвинутих країн) на периферію (>emergingmarkets на той час), нині ринки стали центрами заощадження, а навіть інші розвинених країн переважно споживали.

Нарешті, у розгортання кризи є ще одне – фундаментальна – передумова. Останні півтора-два десятиліття

цільова функція бізнесу зазнала серйозну трансформацію. Ключовим орієнтиром розвитку корпорацій стало зростання капіталізації. Саме це показник найбільше цікавив акціонерів, і саме з нього становить наші дні ефективність менеджменту. Тим більше що прагнення максимальної капіталізації входить у в протиріччя з реальним підставою соціально-економічного прогресу – підвищенням продуктивність праці. Зростання капіталізації із нею, звісно, пов'язаний, але лише кінцевому підсумку. Проте акціонерами треба звітувати щорічно, а отримання гарних річних звітів, підтримки поточного зростання потрібно зовсім те саме, що дає зросту продуктивності.

Для хорошою звітності потрібні злиття і поглинання, оскільки збільшення обсягу активів сприяє зростанню капіталізації. І, зрозуміло, годі було закривати відсталі підприємства, позаяк у поточному періоді це веде до їх зниження капіталізації. У результаті складі багатьох великих промислових корпорацій зберігаються старі неефективні виробництва. (Така ситуація відома з радянського досвіду, найважливішої характеристикою якого було «боротьба за план». Підприємства воліли випускати застарілу продукцію, а чи не переходити нові, адже відновлення призвело б до скорочення випуску штуки (кілограмах, метрах, рублях), а цим зірвалася б створити виконання перевиконання планового завдання. Тоді це будуть називалося плановим фетишизмом.)

Особливості російської економіки вплинули розгортання кризи у РФ

Окрім спільних чинників кризи, є і специфічні причини його швидкого розгортання у Росії. Зовні усе виглядає парадоксально: криза стрімко поширився країни,отличавшейся особливо сприятливому макроекономічному ситуацією, що характеризувалася подвійним профіцитом (бюджету та взагалі платіжного балансу), що було чинником залучення іноземного капіталу Росію,расширявшего плече запозичень. Природно, при початку кризи ефект був протилежним – стиснення кредитного плеча, що негайно призвело до падіння ринку.

Паралельно з'ясувалося, що російський фондовий ринок, попри бурхливий ріст в 2004–2007 рр., перебуває ще зародковому стані. Він здатний швидкосдуться до мінімальних значень. Щоправда, вони теж мають певну внутрішню логіку. Як бачимо малюнку 2, внаслідок падіння ринку фондові індекси прийшли приблизно ту точку, де їх міг би перебувати у відсутність стрибка 2005–2007 рр.


>Рис. 2 Динаміка індексу ВПС

Представлена на графіці постать, нагадує трикутник, наочно відбиває формування міхура на фінансовому ринку, що було результатом буму, що веде до нарощуванню диспропорцій.

Такий дзеркальний ефект явища, з яким Росія зіштовхнулася після кризи 1 998 р. Прискорення розвитку світової економіки створювало попит на продукти російського виробництва, що призвело до буму тоді, коли розпочалося зростання ціни енергоносії (див. рис. 3). Про необхідність структурної диверсифікації, природно, багато говорилося, але за умов буму всерйоз це питання ніхто займатися банкрутом не хотів. Істотною проблемою стало зростання корпоративних зовнішніх запозичень. Особливо гостро їй надавало те, що більша частина частина їх фактично булаквазигосударственной. Багато підприємства-позичальники тісно пов'язані із державою і у логіці «приватизації прибутків і націоналізації збитків». Тож які вони сприймаються і

фінансовому ринку, агенти якого розуміють, у разі кризи найбільші російські приватні позичальники зможуть взяти за основу підтримку федерального бюджету. Тим самим було виникає ситуація морального ризику (>moral hazard), відома з часів азійської кризи 1 997 р., коли самі можуть безвідповідально позичати, інші – давати їх без достатніх підстав. Але саме державі треба рятувати

боржників у разі економічної кризи. Можна говорити наростання тенденції «>чеболизации» низки провідних російських компаній, якщо скористатися прикладом південнокорейськихчеболей – фірм, які перебувають під фактичним державним контролем і які сповідують принцип «приватизація прибутків і націоналізація збитків».

У 2007 р. сталося важливе зміна у поступовій динаміці зовнішньої заборгованості:

якщо досі пір сукупна боргове навантаження (державна і корпоративна) знижувалася, нині почала зростати (див. рис. 4). Це значно посилило залежність Росії від коливань світової фінансової кон'юнктури, а невдовзі призвело до розгортання повномасштабної кризи. Зазначимо ще одне помилку у діяльності

вітчизняних позичальників: вони охоче погоджувалися на заставні схеми, хоча успіхи російської економіки останніх дозволяли у часто обходитися без застав. У результаті умовах кризи вони зіштовхнулися з швидким падінням їх вартості (почав діяти механізмmargincalls – вимоги поповнення застав за її знеціненні) та реальною загрозою позбутися своїх активів.

 

>Рис. 3 Структура експорту РФ, 2006 р. (в %)

 


>Рис. 4 Обсяг зовнішньої заборгованості РФ (млрд. дол.)

Така ситуація позначилася на виробленні бюджетної системи і курсову політику.

З одного боку, наявність значної заборгованості впливових (зокрема навколобюджетних) гравців, нерідко які мають стратегічно важливими активами, обмежувало зниження валютного курсу рубля, що привело до різкого подорожчання обслуговування їх зовнішнього боргу. З іншого боку, щоб надати позичальникам зворотну фінансову допомогу з його покриттю чи викупу, потрібно було використовувати державні ресурси.

Свою ложку дьогтю у серпні 2008 року вніс йгрузино-осетинский конфлікт, що породив протистояння Росії та країн Заходу і яка спричинила у себе відтік іноземного капіталу із країни. Але хто західні економісти схильні причину цього стільки у військових дій, як у що виникли трохи раніше скандалах навколо енергетичних компаній ТНК-ВР іМечел, коли західні і їхні російські менеджери також розбіглися в поглядах управління. І хоча велику частину цих конфліктів вже врегульована, ставлення Заходу до нашій країні багато в чому змінилося, а фондовий ринок зазнав чимало збитків.


1.2 Особливості розпочатого кризи

Яким є характер нинішньої кризи? Зрозуміло, всі наші оцінки носять суто попередній характер, оскільки події розгортаються дуже й вимагають постійного переосмислення.

Російська політична й економічна еліта протягом усіх останніх максимально восьми років намагалася уникнути кризи зразка 1 998 р., прагнучи не повторювати помилок минулого. У значною мірою це вдалося зробити, проте нинішню кризу виявилося інакшим.

Криза десятирічної давності породжено внутрішніми причинами, переважно слабкістю влади, яка може проводити відповідальну макроекономічну (передусім бюджетну) політику. Тепер за останні років Росія стикається з світовим кризою, будучи частиною глобальної економічної та фінансової систем. Тим самим було вона поступово стає нормальної ринкової країною.

Щоправда, що розгорається очах криза явно за межі звичайного циклічного. Можна виділити три його важливі особливості.

Масштабність кризи 2008 року

Розпочатий за умов глобалізації, криза носить безпрецедентний в масштабах характер, охоплюючи майже всі динамічноразвивавшиеся країни та регіони. Причому він залежить сильніше б'є по тих, хто був найуспішніший останніх років; навпаки, застійні країни та регіони постраждали від нього меншою мірою. Сказане характерне й для внутріекономічної ситуації окремими країнах, у Росії, – найсерйозніші проблеми спостерігаються там, де була економічний бум, тоді як депресивні регіони майже відчувають змін. Це принципово ускладнює процес виходу з кризи:

Страница 1 из 5 | Следующая страница

Схожі реферати:

Нові надходження

Замовлення реферату

Реклама

Навігація