Реферат Оборотні фонди

Страница 1 из 3 | Следующая страница
Зміст роботи

Запровадження

Склад оборотних фондів

Оцінка використання оборотних фондів

у виробництві Економія елементів оборотних фондів для підприємства Оборотні засоби та шляхи прискорення оборотності        Висновки Таблиці Список літератури

Запровадження

Задля більшої безперебійного процесу виробництва наря- ду з основними виробничими фондами необхідні перед- позначки праці, матеріальні ресурси. Предмети праці разом із засобами праці беруть участь у створенні продукту праці, його потребительной вартості й освіті вартості. Оборот речовинних елементів оборотних виробничих фондів (предметів праці) органічно пов'язані з процесом праці та основ- ными виробничими фондами.

У даний главі розглядаються поняття, сутність, на- значення і склад оборотних фондів і оборотних засобів перед- прийняття. Слід запам'ятати, що поняття ці тотожні. Оборотні фонди - обов'язковий елемент процесу производ- ства, переважна більшість собівартості продукції. Чим менший рас- хід сировини, матеріалів, палива й енергії на одиницю продукції, тим економніше витрачається працю, затрачиваемый з їхньої видобуток нафти й виробництво, то дешевше продукт.

Наявність в підприємства мала достатніх обігових коштів явля- ется необхідною передумовою для нормального функцио- нирования за умов ринкової економіки.

Найголовніше, що необхідно засвоїти, - що це дає перед- прийняттю ефективне використання оборотних фондів та про- ротних засобів і яких заходів можуть сприяти знизу- нию матеріаломісткості продукції і на прискоренню оборотності оборотних засобів.

Склад оборотних фондів

До оборотним виробничим фондам промислових перед- прийнять належить частину коштів виробництва (производствен- ных фондів), речові елементи що у процесі роботи на відміну основних виробничих фондів витрачаються у кожному виробничий цикл, та його вартість переноситься на продукт праці які і відразу. Вещественные елементи оборот- ных фондів у процесі праці змінюються своєї натуральної форми і фізико-хімічних коштів. Вони витрачають свою потребительную вартість в міру їхнього виробничого споживання. Нова потребительная вартість виникає у вигляді генерованої з них продукції.

Оборотні виробничі фонди підприємств складаються частину тричастинного:

виробничі запаси; незавершене виробництво і напівфабрикати власного виготовлення; витрати майбутніх періодів.

Виробничі запаси - це предмети праці, подготов- ленні для запуску в виробничий процес; складаються вони з сировини, основних та допоміжних матеріалів, палива, горю- чого, покупних напівфабрикатів і дистрибуції комплектуючих виробів, тари і тарних матеріалів, запасними частинами для поточного ремонту основних фондів.

Незавершене виробництво і напівфабрикати власного виготовлення - це предмети праці, які вступили до производствен- ный процес: матеріали, деталі, вузли і вироби, перебувають у процесі обробки чи складання, і навіть напівфабрикати собст- венного виготовлення, невиправні повністю виробництвом тільки в цехах підприємства міста і підлягають подальшому опрацюванні за іншими цехах тієї самої підприємства.

Витрати майбутніх періодів - це невещественные елементи оборотних (фондів, які включають видатки підготовку й освое- ние нова продукція, які виробляються у цьому періоді (квартал, рік), але ставляться продукції майбутнього періоду (наприклад, видатки конструювання й розробку технології нових видів виробів, на перестановку устаткування й ін.).

Оборотні виробничі фонди у своїй русі також пов'язані з фондами звернення, обслуговуючими сферу обраще- ния. Вони включають готової продукції на яких складах, товари їсти дорогою, кошти й кошти на розрахунках із споживачами продукції, зокрема, дебіторської заборгованості. Совокуп- ность коштів підприємства, виділені на обра- зования оборотних фондів та звернення, становлять його оборотні кошти підприємства.

Склад оборотних засобів підприємства ілюструє рис. 1. Співвідношення між окремими елементами оборотних фон- дов (в %) чи його складовими частинами називається структурою оборотних фондів. Структура оборотних фондів на промышлен- ных підприємствах приведено на рис. 2.

Як очевидно з малюнка, оборотні фонди займають придушую- щую частина обігових коштів.

Один із головних завдань за умов початку ринкової економіки - інтенсифікація виробництва з неухильному дотриманні принципу ресурсозбереження.

У загальній системі заходів щодо забезпечення режиму эконо- мии основне його місце займає економія предметів праці, по; якій прийнято розуміти зменшення витрат сировини, материа- вилов, палива на одиницю продукції, зрозуміло, без хоч би не пішли шкоди якості, надійності і довговічності изде- лия.

Економічне значення економії оборотних фондів в зі- тимчасових умовах виявляється у наступному.

Зниження питомих витрат сировини, матеріалів, палива, забезпечує виробництву великі економічні вигоди. Воно передусім дає можливість з цього кількості материаль- ных ресурсів виробити більше готової продукції і на виступає оскільки як одне з серйозних передумов збільшення масшта- бов виробництва.

Економія матеріальних ресурсів , запровадження у виробництво нових, більш економічних матеріалів сприяють устан- овлению у процесі відтворення більш прогресивних пропорцій між окремими галузями, досягненню більш совер- шенной галузевої структури промислового виробництва.

Прагнення економії матеріальних ресурсів спонукає запровадження нової техніки і здійсненню технологічних про- цессов.

Економія в споживанні матеріальних ресурсів способст- вует поліпшенню використання виробничих потужностей та підвищенню громадської продуктивності трудаю Вже сама собою зменшення питомих витрат минулого, упредметненого праці означає зростання продуктивності громадського праці. Але річ у цьому - економія матеріальних ресурсів тягне у себе економію витрат ще й живого праці: скорочується від- носительный витрата робочої сили транспортування матері -алов, їх відвантаження і розвантаження, з їхньої зберігання.

Економія матеріальних ресурсів у величезної мері спосіб -ствует зниження собівартості промислової продукції. Вже час частку матеріальних витрат 3/4 всіх витрат виробництва. Надалі , зі зростанням техничес- кого рівня виробництва, частка упредметненого праці загальних витратах за виробництвом продукції продовжуватиме підвищувати- ся, і , отже, поліпшення використання предметів праці та коштів праці буде основним напрямом экономи-ки громадських витрат виробництва.

Істотно впливаючи на зниження продукції, економія матеріальних ресурсів надає позитивне віз- дію і фінансове становище підприємства.

Отже, економічна ефективність поліпшення ис- користування і економія оборотних фондів дуже великі, по- скільки вони надають позитивний вплив попри всі сто- рони виробничу краще й господарську діяльність перед- прийняття.

Оцінка використання оборотних фондів у виробництві

Всемерное поліпшення використання оборотних фондів - одну з найважливіших завдань промислових підприємств. Чим краще використовуються сировину, паливо, допоміжні матеріали, тим менше їх витрачається розробки певного коли-чества продукції, цим з'являється можливість збільшити обсяги виробництва промислової продукції.

Розрізняють показники витрати матеріальних ресурсів немає і показу- тели рівня корисного використання матеріальних ресурсів.

Витрата матеріальних ресурсів є їх произво- дственное споживання. Витрата виробництва охоплює тотальність матеріальних ресурсів, витрачених підприємством безпосередньо виконання програми з випуску продук-ции. Споживання матеріальних ресурсів характеризується загальні- метрів і питомим їх витратою.

Загальний витрата матеріальних ресурсів - це споживання отдель- ных видів чи разом узятих матеріальних ресурсів на выполне-ние всього виробничого програми у звітній періоді. Об-щий витрата матеріальних ресурсів враховується в натуральному вираженні; сумарний витрата різних видів матеріальних ресурсів - в вартісному вираженні.

Удельным витратою m конкретної ресурсів називається їх середня витрата на одиницю виробленої придатної продукції.

Його визначають розподілом усієї кількості матеріальних ресур- сов, витрачених виробництва цієї продукції до звіту- ном періоді Q, кількості придатних одиниць цієї категорії продукції N:

m = Q/N.

Можна розрахувати також питома витрата матеріальних ре- сурсов на одиницю споживчого властивості однотипної про- дукции m1 за такою формулою:

m1=em1q1/Q1

де m1 - питома витрата матеріальних ресурсів на фізичну одиницю продукції;

q1- кількість одиниць цієї продукції, виробленої звітному періоді;

Q1 - загальний обсяг споживчого властивості продукції, произ- веденной у звітній періоді.

Загальною характеристикою витрати матеріальних ресурсів виробництва продукції служить показник матеріаломісткості М, який оцінює фактичну витрату матеріальних ресур- сов на одиницю продукції (чи одиницю споживчого свій- ства) в натуральному чи вартісному її вимірі. Цей показу- тель безпосередньо взаимосвязан з показниками, характеризу- ющими витрата окремих видів матеріальних ресурсів (металло- ємність, енергоємність, років паливомісткість), измеряемыми в нату- ральном, натурально-стоимостном і вартісному висловлюваннях.

Матеріаломісткість продукції то, можливо виміряти різні- ми показниками:

1) питомим витратою матеріальних ресурсів на фізичну одиницю вироблену продукцію (питома матеріаломісткість):

М= m = Q/N,

2) величиною витрати кількох видів матеріальних ресур- сов в вартісному вираженні на фізичну одиницю произво- дмитриком продукції (крб., на 1 т, 1 м3, 1 м2 тощо.):

M=e Q P / N

де P - оптові ціни на всі матеріальні ресурси.

Ці формули йдуть на обчислення матеріаломісткості простих видів продукції (електроенергії, чавуну, сталі та т.п.). Для складних видів продукції (наприклад, продукції машино- будівлі) частіше такий показник материалоемкос- ти, як витрата конкретних матеріальних ресурсів на одиницю головного споживчого властивості. Так, матеріаломісткість електромотора обчислюється у витратах на матеріали у ставленні до 1 кВт потужності. Для вантажного автомобіля характеристикою матеріаломісткості буде оцінка матеріальних витрат за 1 т-км/ч перевезення вантажів тощо.

Для продукції таких галузей машинобудування, де ні фізкабінет і- ческий обсяг продукції, ні обсяг споживчого властивості неможливо висловити тільки в одиницях виміру (хімічне, текстильне машинобудування ін.), і навіть для продукції мало- шиностроения загалом, рівень матеріаломісткості можна охарактеризувати витратою конкретної матеріальних pecyp- сов в фізичних одиницях на 1 крб. валовий, реалізованої чи чистої продукції порівняних цінах:

M = eN /eq1 P

де eq1P- обсяг вироблену продукцію в порівняних цінах.

На розробку виробничої програми розвитку й аналізу роботи промислових підприємств у кожної галузі промыш- ленности застосовуються різні показники рівня корисного використання матеріальних ресурсів, найповніше привношу- щие умови використання їх у виробництві матеріальних ресур- сов і які охоплюють усі стадії виробничого потребле- ния.

У галузях, здійснюють первинну переробку сировини, застосовуються такі показники: зміст корисного речовини в вихідному сировину (заліза в руді, цукру на буряках тощо.);

рівень використання корисного речовини, що міститься в вихідному сировину, і відсоток втрат, що виникають у процесі переробки;

кінцевий вихід придатної продукції, розраховуваний делени- їм обсягу придатного продукту на обсяг вихідного сировини й исчис- ляемый у відсотках (результат слід помножити на 100).

Показником виходу придатної продукції служить використання з оцінки його граничного значення. Так, вихід міді з руди становив 20%, але ці значить, що плановий вихід 100%.

Завбільшки планового виходу міді то, можливо 23%, що відбивати фактичне зміст міді в руді.

У чорної металургії використання заліза в доменному і сталеплавильному виробництві розраховується балансовими методом. У прибуткової частини балансу заліза по доменному виробництву демонструються елементи й розміри витрати сировини (руда різна, брухт, стружка).В видатковій частині балансу опре -деляются види й розміри отриманої продукції, втрат перезимувало і від- ходів (чавун різний, шлак, чад тощо. п.) Також розраховують- ся баланси заліза по сталеплавильному провадження й баланси металу по прокатному виробництву. Ці баланси дозволяють визначити видаткові коефіцієнти, які становлять від- носіння ваги витрачених матеріалів на тонну придатної продук - ции.

У галузях машинобудування застосовуються своїх показників оп- ределения рівня використання основного елемента оборотних фондів - металу.

На стадії конструювання машин та правових механізмів обчислюється показник щодо металоємності машини (относитель -ный вагу машини) Ом:

Ом = Чв.м/Кэ.м ,

Де Чв.м - чистий вагу , рівний сумарному вазі металевих деталей і частин машини, т,кг;

Кэ.м. - кількість одиниць основний експлуатаційної характер- истике машини (потужність трактори - к.с.; вантажопідйомність авто- мобиля - т).

Найширше застосовується у машинобудуванні коефіцієнт використання металу Ки.м:

Ки.м = rв.м vi / ВРм

де rв.м - чистий вагу металу , втілена у одиниці про- дукции, т,кг; vi - обсяг випуску продукції з кожному найменуванням номенклатури; ВРм - валовий витрата цього виду металу, витраченого на ви- пуск продукції ;

і - 1,2,3,..., n - кількість різних видів виробів, складових номенклатуру випуску.

Іншим показником використання металів є рівень відходів.

У металообробці рівень відходів обчислюється як отноше- ние кількості відходів, які утворилися у процесі холодної обробки металу, до кількості споживаного металу. Резуль- тат показує, яка частина всього споживаного металу пішла у відходи (%):

Уотх =Qотх 100 / Qобщ ,

де Уотх - рівень відходів, % ; Qобщ - кількість споживаного металу, в кг; Qотх - кількість відходів.

У хімічної промисловості свої особливості при обчисленні показників використання оборотних фондів.

Показником використання матеріалів хімічної про- мышленности служить ставлення теоретичного витрати мало- териалов до фактичному витраті спожитих матеріалів (певного виду) розвиток одиниці конкретної химичес-кой продукції або на хімічний процес. Фактичний витрата більше теоретичного на величину втрат, що виникають у хи- мических процесах. Чим менший розрив (у бік підвищення) між фактичним і теоретичним витратою матеріалів, тим він прогресивніша від.

Економія елементів оборотних фондів для підприємства

У разі початку ринкової економіки одній з важней-ших завдань кожного підприємства стає економія матері- альных ресурсів, оскільки саме матеріальні витрати склад- ляют більшу частину витрат виробництва, яких не- посередньо залежить величина прибутку.

Розрізняють джерела та шляху економії матеріальних ресурсів. Джерела економії показують, рахунок чого то, можливо до- стигнута економія. Шляхи (чи) економії показыва-ют, як, з допомогою яких заходів можна досягти економія.

На кожному цукрозаводі є резерви економії материаль- ных ресурсів. Під резервами слід розуміти виникаючі або, але ще використані (в цілому або годину- тично) можливості поліпшення використання матеріальних ре- сурсов.

З погляду сфери виникнення й порядку використання резе- ровів економії матеріальних ресурсів є підстави подразде- льони втричі групи:

народногосподарські; общепромышленно-межотраслевые; внутрипроизводственные (цехові, заводські, галузеві).

До народногосподарським ставляться резерви, які мають важливого значення для народного господарства всіх його галузей: встановлення прогресивних народногосподарських пропорцій у галузевій структурі промисловості (з метою прискореного раз- вітія прогресивних галузей), у видобутку та у виробництві эконо- мичных, штучних і

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація