Реферати українською » Экономика » Оцінка величини упущеного доходу студента під час навчання у вузі


Реферат Оцінка величини упущеного доходу студента під час навчання у вузі

Н.Я. Гарафутдинова, Комітет у справах науку й вищій школі Адміністрації Омської області

Необхідність включення до величину повних витрат за підготовку фахівця із вищою освітою витрат самого обучаемого зумовлена тим, що студент, перебувають у працездатному віці, неспроможна повноцінно використовувати робочої сили ринку праці. Цим він поєднує позбавляється значній своїй частині доходів у вигляді зарплати на власний працю. Складність в обчисленні величини упущеного доходу студента під час навчання у вузі багато чому викликана підвищенням рівня її кваліфікації у процесі навчання, отже, необхідністю використання таких спеціальних прийомів оцінки еквівалентності праці різної складності.

У фундаменті економічної літературі, наприклад [1,2] та інших., визнається, що об'єктом дослідження при редукції складного праці до простого мали бути зацікавленими робоча сила як спроможність до якісно певному виду праці та все що впливають неї чинники, так і безпосередньо процес праці. Практично усе веде до створення методик визначення коефіцієнтів редукції, заснованих на виключно визначенні:

повних витрат за відтворення робочої сили з урахуванням їхнього впливу на продуктивності праці (П.С. Мстиславский);

прямих витрат за відтворення робочої сили з урахуванням їхнього впливу на продуктивності праці (К.И. Куровський);

повних трудових витрат за підготовку робочої сили в (І.А. Машинский).

Вочевидь, що "застосування що така методик при обчисленні упущеного доходу студента неможливо через труднощі визначення чи високого рівня умовності завдання більшості використовуваних параметрів. Наприклад, нормування по "середньому громадському праці" передбачає використання у подальших розрахунках середньої країною зарплати, достовірно визначити величину якої у сучасних економічних умов практично неможливо.

Для аналізованого випадку доцільно використовувати безрозмірний параметр L-показатель складності праці, що складає співвідношення производительностей складного Qсл і простого Qпр праці, виражених у порівняної, наприклад грошової, формі:

(1)

Тоді питомий (протягом години) дохід р робітника виражений залежністю:

(2)

де Sпр - погодинна ставка оплати простого праці, руб./ч.

Вислів (2) дозволяє їм отримати формулу для обчислення упущеного доходу студента

(3)

де P - втрачений вести студента під час навчання у вузі, крб.; j = (1,2, ...,m) - порядковий номер періоду, відповідного одному значенням показника складності праці L; m - кількість періодів навчання, відповідних різним значенням показника складності праці Lj; Tw j - час, витрачене студентом навчання на тиждень в j-й період навчання, год.; We j - кількість навчальних тижнів протримала у j-й період навчання. Вибір величини погодинної ставки оплати простого праці Sпр може здійснюватися, з аналізу фактичної оплати праці різних галузях економіки, включаючи бюджетній сфері, вивчення системи винагороди за праця викладачів у сфері малого середнього бізнесу тощо. Для спрощених розрахунків доцільно використовувати систему тарифних сіток, які з певної кількості тарифних розрядів і лобіювання відповідних їм тарифних ставок. Зазвичай, тарифна ставка 1-го розряду встановлює розмір оплати найпростішої роботи; з підвищенням складності виконуваних робіт зростає розряд і підвищується тарифна ставка [3]. Тому можна взяти

(4)

де Sl - місячна тарифна ставка першого розряду, руб./мес.;TM - тривалість робочого дня на місяць, ч/мес.; r - районний коефіцієнт до заробітної плати осіб, що працюють у місцевостях з несприятливими кліматичними умовами.

Розрахунок погодинної ставки оплати простого праці в основі Єдиної тарифної сітки [4] при тарифну ставку першого розряду Sl = 110 руб./мес., середніх термінів роботи M = 180 годин на місяць і районному коефіцієнті r = 1,15 дає величину Sпр = 0,7 руб./ч.

У основу методики закладено припущення у тому, що кваліфікація студентів (чи здатність виконувати роботу необхідної складності) залишається постійної протягом кожного періоду навчання дітей і потім зростає певну величину. Вибір кількості таких періодів m (у натуральному вираженні (3)) залежить від виду освітньої програми (підготовка бакалаврів, спеціалістів або магістрів), форми навчання (основна, прискорена, модульна) і розподілу окремих дисциплін по семестрах в плані.

Під час розробки методики прийнято припущення, що передвиборне збільшення складності робіт, що може виконати студент, відповідає зростанню складності праці студента у процесі навчання. Для оцінки останньої використаний підхід НДІ Праці (М.П. Лознева, М. В. Карлова, Т.В. Селезньова, Г.В. Головіна) [5], заснований на визначенні оціночних ознак труднощі й їх питомих терезів загалом трактуванні складності виконуваної роботи. І тут показник складності праці визначається за такою формулою

(5)

де і = (1,2,...,n) - порядковий номер оцінкової ознаки складності праці; n - кількість оціночних ознак складності праці; Ai - кількісне вираження у балах i-го оцінкової ознаки складності праці; bi - питому вагу i-го оцінкової ознаки складності праці.

Значення коефіцієнтів bi обирають з умови

Визначення кількісних значень ознак труднощі й їх питомих терезів господарювання методом експертні оцінки. Балльная шкала з оцінки складності студентського праці в кожному з ознак прийнято з діапазоном 1 - 5 балів. Це відповідає діапазону зміни тарифних коефіцієнтів від 1 до 13 - 14 розрядів оплати праці Єдиної тарифної сітки з праці працівників організацій бюджетних установ. Застосування досить високої верхньої межі тарифних коефіцієнтів який суперечить загальних уявлень складність праці студента, т.к. високі бали з одній або кільком ознаками складнощі будуть нівелюватися меншими балами на інших ознаками і сукупний результат - показник складності праці L, розрахована за такою формулою (5), приймає близькі до експертних оцінок значення. У табл. 1 і 2 показані результати обробки оцінок складності праці студентів I - V курсів економічних спеціальностей, учнів до вузів Омська. Як експертів опитано 30 викладачів цих вузів.

Таблиця 1.

Експертна оцінка ознак складності до різних курсів навчання

Ознаки складності Кількісне вираження у балах
I курс II курс III курс IV курс V курс
1. Здатність чітко організувати і планувати свою працю 2,3 2,4 2,7 3,5 3,8
2. Самостійність виконання 1,8 2,2 2,5 3,3 3,8
3. Здатність освоювати нові запитання 2,8 2,7 3,1 3,3 3,3
4. Компетентність 1,6 1,8 2,4 3,3 3,8
5. Характер робіт, складових зміст праці 1,9 2 2,2 2,8 3,1
6. Розмаїття (комплексність) праці 2,2 2,3 2,4 2,9 3,3

Таблиця 2.

Експертна оцінка питомих терезів ознак складності

Ознаки складності

Питома вага ознаки

із загальної оцінці

складності робіт

1. Здатність чітко організувати і планувати свою працю 0,3
2. Самостійність виконання 0,2
3. Здатність освоювати нові запитання 0,15
4. Компетентність 0,15
5. Характер робіт, складових зміст праці 0,1
6. Розмаїття (комплексність) праці 0,1

Зміна значень показника складності праці L, вирахуваних за такою формулою (5) і даним експертного опитування до різних курсів навчання, показано в табл. 3.

Таблиця 3.

Показник складності праці студентів за даними експертного опитування

Курс навчання I II III IV V
Показник складності праці, L 2,1 2,3 2,6 3,2 3,6

Під час розробки методики аналізу упущеного доходу студента за період навчання принципово важливим є визначення тривалості робочого дня у кожний період j = 1,2,...,m для формули (3).

Найпростіший шлях завдання тижневої навантаження Tw j = 41 год. відповідно до вимогами КзпПр, з погляду, є помилковим, оскільки не пов'язані з фактичними витратами студента під час навчання.

Усі навчальні плани програм вищого професійної освіти побудовано з розрахунку 54-часовой завантаження студента на тиждень. Тривалий час на молодших курсах не більше цієї норми на аудиторні заняття відводилося 36 годин, на старших - кількість аудиторних занять знижувалося до 30 годин, збільшуючи обсяги самостійної роботи студентів. З упровадженням у 1980-ті роки до вузів такої форми уроків, як самостійна робота студентів під керівництвом викладача, нормативи самостійної роботи студентів стали збільшуватися у межах загальної тижневої навантаження в 54 години.

Отже, при розрахунку упущеного доходу студента доцільно виходити із тижневої навантаження Tw j = 54 год і складення графіка процесу студентів даного фаху у розглянутий період j (тривалість семестру, екзаменаційної сесії, практик тощо. в тижнях). Як приклад в табл. 4 наведено дані з навчального плану з спеціальності 061500 "Маркетинг", реалізованого в Омском державному технічному університеті. Тривалість навчання студентів на I - III курсах становить 42 тижня, на IV курсі - 41 тиждень, на V курсі - 58 тижнів.

Таблиця 4.

Тривалість уроків студентів за період навчання (нед.)

Курс

Теоретичні

заняття

Заліково-екзаменаційна

сесія

Виробнича

практика

Дипломное

проектування

Підсумкова держ.

атестація

I 36 6 - - -
II 36 6 - - -
III 30 6 - - -
IV 35 6 - - -
V 14 3 7 10 4

Тоді розрахований за такою формулою (3) величина упущеного доходу студента ОмГТУ за період навчання з спеціальності 061500 "Маркетинг" становитиме

За оцінками автори і експертів час, фактично затрачуване студентами навчання, може істотно відрізнятимуться від нормативного залежно від курсу навчання, типу освітнього закладу (державне чи недержавне) та статі студентів (з урахуванням психологічних особливостей). Дане твердження то, можливо вибрано як робочої гіпотези під час проведення обстеження бюджету часу студентів, якщо вирішувати проблему з урахуванням реальних витрат часу.

Отже, запропонована методику визначення упущеного доходу студента під час навчання у вузі у принципі дозволяє кількісно визначити її внесок у повні (тобто. суспільно необхідні) видатки підготовку фахівця із вищою освітою. При цільової підготовці фахівців з замовлень підприємств, організацій внесок студента може істотно вище отриманого розрахунком, т.к. рівень її професіоналізму буде істотно перевищувати оцінки експертів щодо показника складності робіт.

Список літератури

Йоффе М. В. До питання редукції складного праці до простого у промисловості СРСР // Методологічні питання промислової статистики. М.: Наука, 1967. З. 57.

Ковыженко У. Проблеми складного праці до простого в марксистської політичної економії // Світова економіка і впливові міжнародні відносини. 1973. No 1. З. 109.

Коментар до законодавства про працю. М.: Юридична література, 1986. 624 з.

Про підвищення тарифних ставок (окладів) Єдиної тарифної сітки з праці працівників організацій бюджетних установ: Постанова Уряди Російської Федерації від 18.03.99 No 309 Російська газета. No 54. 23.03.99.

Методичні рекомендації за оцінкою труднощі й якості роботи фахівців (задля встановлення кваліфікаційних категорій і диференціації посадових окладів)/ НДІ Праці ДК СРСР з праці й соціальних питаннях. М.: Економіка, 1989. 54 з.

Схожі реферати:

Навігація